Рішення від 10.06.2025 по справі 910/4540/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

10.06.2025Справа № 910/4540/25Господарський суд міста Києва у складі судді Павленка Є.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи за позовом фізичної особи - підприємця Сапожніка Вадима Ігоровича до Товариства з обмеженою відповідальністю "Клеріті Екшенз" про стягнення 130 000,00 грн,

без виклику представників сторін (без проведення судового засідання),

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У квітні 2025 року фізична особа - підприємець Сапожнік Вадим Ігорович (далі - Підприємець) звернувся до Господарського суду міста Києва з вказаним позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Клеріті Екшенз" (далі - Товариство) 130 000,00 грн заборгованості за виконані позивачем роботи за укладеним між сторонами договором субпідряду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14 квітня 2025 року вказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/4540/25 та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення/виклику представників сторін (без проведення судового засідання).

Крім того, цією ухвалою відповідачу було визначено строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, у порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини 4 статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до частини 11 статті 242 ГПК України у разі, якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

За приписами частини 6 статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Судом встановлено, що ухвала про відкриття провадження в справі від 14 квітня 2025 року була направлена та доставлена до електронного кабінету відповідача 14 квітня 2025 року (19 година 49 хвилин), що підтверджується наявним у матеріалах справи повідомленням про доставку відповідного електронного листа.

Крім того, відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Частинами 1, 2 статті 3 цього Закону визначено, що для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному вебпорталі судової влади України (частина 1 статті 4 цього Закону).

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про те, що відповідач мав право та дійсну можливість ознайомитись з ухвалою суду від 14 квітня 2025 року в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Проте Товариство в установлений строк відзиву на позовну заяву не подало, будь-яких заяв чи клопотань на адресу суду не направило.

Положеннями частини 9 статті 165 ГПК України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

14 травня 2025 року через систему "Електронний суд" від позивача надійшла заява від 13 травня 2025 року, у якій останній повідомив про те, що ціна позову не змінилася, Товариство спірну заборгованість не оплатило.

Жодних інших заяв чи клопотань, зокрема, по суті спору, від сторін справи не надходило.

Беручи до уваги належне повідомлення відповідача про розгляд даної справи, а також враховуючи наявність достатньої кількості документів для її розгляду по суті, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Підприємцем та Товариством було укладено договір субпідряду, за умовами якого позивач зобов`язався у порядку та на умовах, визначених цим правочином, надавати замовнику послуги на об`єкті: "Поточний ремонт аудиторій (404, 408, 207, коридор 4-го поверху) учбового корпусу №1 по вулиці Винниченка, ЗО, місто Луцьк, Волинська область. Код ДК 021:2015:45450000-6 Інші завершальні будівельні роботи".

Цей договір підписаний позивачем та уповноваженим представником Товариства, а також скріплений печаткою останнього.

Згідно з умовами пунктів 1.2. та 1.3. вказаного правочину обсяг наданих послуг визначається сторонами в договірній ціні. Строк надання послуг - до 30 червня 2024 року.

Відповідно до пунктів 2.1., 3.1. та 3.2. договору детальна інформація щодо послуг, які надаються за цим правочином, визначаються у письмовому або усному завданні замовника. Загальна вартість договору дорівнює сумі договірної ціни та складає 357 785,50 грн. Розрахунок за надані послуги відбувається згідно з актами виконаних робіт. Замовник зобов`язаний перерахувати зазначену в акті суму в 5-ти денний термін після підписання акта виконаних послуг згідно з рахунком-фактурою.

За умовами пунктів 4.2., 4.2.1.-4.2.4. вказаного правочину замовник зобов`язався: здійснювати оплату послуг відповідно до вимог цього договору; приймати належно виконані виконавцем послуги; протягом 5-ти робочих днів з моменту одержання відповідного акта приймання-передачі виконаних робіт направити виконавцеві підписаний акт приймання-передачі виконаних робіт або мотивовану відмову від їх приймання. У випадку мотивованої відмови від приймання робіт, замовник одночасно з відмовою направляє виконавцеві проект двостороннього акту з переліком необхідних доробок і термінів їх виконання, що підлягають узгодженню з виконавцем.

Цей договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до 30 червня 2024 року (пункт 6.2. вказаного правочину).

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов вищенаведеного правочину між сторонами було підписано договірну ціну.

Судом встановлено, що позивач у повному обсязі здійснив обумовлені договором роботи з поточного ремонту аудиторій (404, 408, 207, коридор 4-го поверху) учбового корпусу № 1 по вулиці Володимира Винниченка, будинок 30 у місті Луцьк, що підтверджується наданим Підприємцем актом надання послуг від 24 вересня 2024 року № 2 на суму 130 000,00 грн, а також виставленим відповідачу рахунком на оплату виконаних робіт від 24 вересня 2024 року № 2 на вказану суму.

Про належне виконання позивачем своїх зобов`язань за договором підряду на вказану суму також свідчить відсутність з боку відповідача претензій і повідомлень про порушення виконавцем умов даної угоди.

Однак, від підписання вказаного акта відповідач відмовився, що підтверджується відповідним записом про таку відмову, здійсненим у присутності свідків: Миселюком В.С. (працівник на об`єкті), Сапожником І.А. (працівник на об`єкті) та Підприємцем. Обґрунтованих заперечень проти підписання акта виконаних за договором робіт у порядку пункту 4.2.4. договору відповідачем надано не було, докази протилежного в матеріалах справи відсутні.

Оскільки відповідач взяте на себе за вказаним договором зобов`язання по оплаті робіт не виконав, заборгувавши таким чином Підприємцю 130 000,00 грн, останній звернувся до відповідача із заявою від 7 лютого 2025 року вих. № 07/02-25 про оплату вищевказаної заборгованості. Належні докази направлення зазначеної заяви засобами поштового зв`язку на адресу відповідача наявні в матеріалах справи. Однак, ця вимога позивача залишена Товариством без відповіді та задоволення.

Частинами 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частинами 1, 2 статті 837 ЦК України унормовано, що за договором підряду одна сторона зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов`язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов`язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту (стаття 846 ЦК України).

Відповідно до статті 854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до частини 1 статті 853 ЦК України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Згідно частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За змістом статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (стаття 77 ГПК України).

У матеріалах справи відсутні докази мотивованої відмови відповідача від приймання виконаних позивачем ремонтних робіт з підстав їх неналежної якості чи прострочення їх проведення.

Відповідачем також не спростовано в установленому законом порядку факту належного виконання позивачем обумовлених договором робіт на загальну суму 130 000,00 грн та не доведено обставин неналежного виконання взятих Підприємцем на себе зобов`язань.

За умовами частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Враховуючи те, що сума основного боргу відповідача за договором підряду, яка складає 130 000,00 грн, підтверджена належними доказами, наявними у матеріалах справи, і останній на момент прийняття рішення не надав документів, які свідчать про погашення вказаної заборгованості перед позивачем чи необґрунтованості заявлених Підприємцем позовних вимог, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимоги позивача про стягнення зазначеної суми основного боргу з Товариства, у зв`язку з чим даний позов підлягає задоволенню.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи викладене, позов Підприємця підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Згідно з підпунктом 1 пункту 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" станом на 1 січня 2025 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у місячному розмірі становив 3 028,00 грн.

При цьому, за частиною 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Відтак, за чинним законодавством позивач мав сплатити за подання через систему "Електронний суд" до суду цієї позовної заяви судовий збір у розмірі 2 422,40 грн (3 028 х 0,8).

Судом встановлено, що при зверненні з даним позовом Підприємець сплатив 3 028,00 грн, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки від 27 березня 2025 року № 24 на вищевказану суму.

Частиною 2 статті 7 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що у випадках, установлених, зокрема, пунктом 1 частини 1 цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми.

Зважаючи на відсутність у матеріалах справи заяви позивача про повернення йому надмірно сплаченої суми судового збору, суд позбавлений можливості вирішити вказане питання по суті на час прийняття даного рішення.

Відтак, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.

Керуючись статтями 86, 129, 233, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Клеріті Екшенз" (02099, місто Київ, вулиця Ялтинська, будинок 5-Б; ідентифікаційний код 43494314) на користь фізичної особи - підприємця Сапожніка Вадима Ігоровича ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) 130 000 (сто тридцять тисяч) грн 00 коп. основної заборгованості та 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 10 червня 2025 року.

Суддя Є.В. Павленко