Ухвала від 19.06.2025 по справі 910/4540/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaУХВАЛА

м. Київ

19.06.2025Справа № 910/4540/25Господарський суд міста Києва у складі судді Павленка Є.В., за участю секретаря судового засідання Білошицької А.В., розглянувши заяву фізичної особи - підприємця Сапожніка Вадима Ігоровича від 11 червня 2025 року про ухвалення додаткового рішення в справі № 910/4540/25 за позовом фізичної особи - підприємця Сапожніка Вадима Ігоровича до Товариства з обмеженою відповідальністю "Клеріті Екшенз" про стягнення 130 000,00 грн,

за участю представників:

позивача: не з`явився;

відповідача: не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2025 року фізична особа - підприємець Сапожнік Вадим Ігорович (далі - Підприємець) звернувся до Господарського суду міста Києва з вказаним позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Клеріті Екшенз" (далі - Товариство) 130 000,00 грн заборгованості за виконані позивачем роботи за укладеним між сторонами договором субпідряду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14 квітня 2025 року вказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/4540/25 та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення/виклику представників сторін (без проведення судового засідання).

Рішенням Господарського суду міста Києва від 10 червня 2025 року позов Підприємця задоволено, стягнуто з Товариства на користь позивача 130 000,00 грн основної заборгованості та 2 422,40 грн судового збору.

11 червня 2025 року через систему "Електронний суд" від Підприємця надійшла заява від цієї ж дати, у якій останній просив суд ухвалити додаткове рішення про стягнення з Товариства 5 500,00 грн витрат, понесених позивачем на професійну правничу допомогу в зв`язку з розглядом даної справи. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12 червня 2025 року вказану заяву призначено до розгляду в судовому засіданні на 19 червня 2025 року.

Сторони явку своїх уповноважених представників у призначене засідання не забезпечили, хоча про дату, час та місце його проведення були повідомлені в установленому законом порядку, будь-яких заяв чи клопотань до суду не подали.

За приписами статті 244 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Відповідно до частини 1 статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема до них належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частинами 2, 3 статті 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, у тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною 8 статті 129 ГПК України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Згідно зі статтею 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: договір про надання правової допомоги; довіреність; ордер; доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Статтею 30 цього Закону встановлено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Суди, визначаючи розмір суми, яка підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, мають виходити із встановленого в самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з положеннями статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". За відсутності у тексті договору умов (пунктів) щодо порядку обчислення зазначених витрат, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди залежно від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду в складі Касаційного господарського суду від 6 березня 2019 року в справі № 922/1163/18.

Однак, судом встановлено, що позивач укладений між ним та адвокатом Хмелюком Олександром Вікторовичем договір про надання правової допомоги взагалі не подав і такий правочин у матеріалах справи відсутній.

Інші документи, на підставі яких можна вставити узгоджений сторонами порядок обчислення та вартість (ціни) наданих адвокатом послуг у матеріалах справи також відсутні.

Судом враховано, що згідно з частинами 1-3 статті 124 ГПК України разом із першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Частиною 2 статті 161 ГПК України визначено, що заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Судом встановлено, що разом із позовом Підприємець подав попередній (орієнтований) розрахунок суми судових витрат, які він поніс і які очікує понести у зв`язку з розглядом цієї справи. У вказаному розрахунку зазначено, орієнтовна сума післяплати за послуги, пов`язані з наданням правничої допомоги, становить 1 000,00 грн за 1 годину. Проте з наданих позивачем копій актів здачі-приймання робіт (надання послуг): від 7 лютого 2025 року № 07/02-25, від 26 березня 2025 року № 26/03-25, - вбачається, що в них взагалі відсутній розрахунок витраченого адвокатом часу (у годинах) за вказані у цих актах послуги.

Крім того, зі змісту цих актів вбачається, що послуги надавались адвокатом Хмелюком О.В. на виконання умов договору про надання правової допомоги від 4 грудня 2024 року № 04/02-25. Разом із цим, з наявної у матеріалах справи копії ордера від 7 лютого 20205 року серії АІ № 1818096 вбачається, що представництво інтересів Підприємця вказаним адвокатом у межах даної справи здійснюється на підставі договору про надання правничої допомоги від 4 лютого 2025 року № 04/02-25. Відтак, надані позивачем акти не є належними доказами обсягу й вартості виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) у межах даної справи в розумінні чинних норм ГПК України.

Інші документи, на підставі яких можна вставити вартість та обсяг понесених Підприємцем витрат на професійну правничу допомогу, у матеріалах справи відсутні.

Враховуючи вищевикладене, правові підстави для задоволення заяви Підприємця від 11 червня 2025 року про ухвалення додаткового рішення про стягнення з відповідача 5 500,00 грн витрат, понесених позивачем на професійну правничу допомогу в зв`язку з розглядом даної справи, відсутні.

Керуючись статтями 123, 124, 126, 129, 233, 234, 244 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви фізичної особи - підприємця Сапожніка Вадима Ігоровича від 11 червня 2025 року про ухвалення додаткового рішення в справі № 910/4540/25 відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку, передбаченому статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України.

Дата підписання повного тексту ухвали: 24 червня 2025 року.

СуддяЄ.В. Павленко