Рішення від 04.06.2025 по справі 914/2468/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.06.2025 Справа № 914/2468/20(914/1814/24)

Господарський суд Львівської області у складі судді Чорній Л.З., за участю секретаря судового засідання Цурак У.Ю., розглянувши матеріали справи за позовом: Державної податкової служби України, м. Київ

до відповідача: Державного підприємства Виробничо-сервісний центр у Львівській області в особі арбітражного керуючого Іваська Святослава Миколайовича, м. Львів

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору а стороні позивача: Державна фіскальна служба України, м. Київ

про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном, скасування реєстрації права власності та зобов`язання зняти майно з балансового обліку

в межах провадження у справі № 914/2468/20

за заявою: Головного управління Державної податкової служби у Львівській області, м. Львів

про банкрутство Державного підприємства Виробничо-сервісний центр у Львівській області (79003, м. Львів, вул. Стрийська, буд. 35, код ЄДРПОУ 22380635)

Представники сторін:

від позивача: Ярова А.А.

від відповідача: Івасько С.М.

третя особа: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

23.09.2020 на розгляд Господарського суду Львівської області надійшла заява Головного управління Державної податкової служби у Львівській області про відкриття провадження у справі про банкрутство Державного підприємства Виробничо-сервісний центр у Львівській області.

Ухвалою суду від 12.10.2020 відкрито провадження у справі про банкрутство Державного підприємства Виробничо-сервісний центр у Львівській області (79003, м. Львів, вул. Стрийська, буд. 35, код ЄДРПОУ 22380635); визнано грошові вимоги Головного управління Державної податкової служби у Львівській області до Державного підприємства Виробничо-сервісний центр у Львівській області у розмірі 5 493 720,06 грн, з яких: 5 247 836,15 грн основного боргу (безспірні), 159 567,83 грн штрафних санкцій та 86 316,08 грн пені, а також, 21 020,00 грн. судового збору; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів Державного підприємства Виробничо-сервісний центр у Львівській області; введено процедуру розпорядження майном Державного підприємства Виробничо-сервісний центр у Львівській області строком на сто сімдесят календарних днів до 31.03.2021 та призначити розпорядником майна арбітражного керуючого Оберемка Романа Анатолійовича (свідоцтво № 1936 від 18.12.2019, адреса: вул. Ватутіна, 67, с. Потік, Київська область, 08824).

Офіційне оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі №914/2468/20 про банкрутство Державного підприємства Виробничо-сервісний центр у Львівській області розміщено на веб-сайті Вищого господарського суду України 12.10.2020.

Постановою Господарського суду Львівської області від 22.11.2023 року у задоволенні заяви Державного підприємства Виробничо-сервісний центр у Львівській області щодо застосування ч. 3 ст. 43, ст. 135 ГПК України від 15.02.2023 за вх. №3975/23 відмовлено; у задоволенні клопотання про забезпечення інвентаризації майна Державного підприємства Виробничо-сервісний центр у Львівській області від 25.07.2023 за вх. №18461/23 відмовлено; припинено процедуру розпорядження майном Державного підприємства Виробничо-сервісний центр у Львівській області (79003, м. Львів, вул. Стрийська, буд. 35, код ЄДРПОУ 22380635); припинено повноваження розпорядника майна Державного підприємства Виробничо-сервісний центр у Львівській області арбітражного керуючого Оберемка Романа Анатолійовича (свідоцтво № 1936 від 18.12.2019 р.), адреса: вул. Ватутіна, 67, с. Потік, Київська область, 08824; визнано банкрутом Державне підприємство Виробничо-сервісний центр у Львівській області; відкрито ліквідаційну процедуру Державного підприємства Виробничо-сервісний центр у Львівській області, призначено ліквідатором арбітражного керуючого Іваська Святослава Миколайовича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 558 від 18.03.2013, адреса: 79014, м. Львів, вул. Ялівець, 45в/3; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ; у задоволенні заяви арбітражного керуючого Оберемка Романа Анатолійовича про участь у справі та призначення ліквідатором відмовлено; у задоволенні заяви арбітражного керуючого Шимечко Андрія Ярославовича про участь у справі та призначення ліквідатором відмовлено; оприлюднено на офіційному веб-сайті Касаційного господарського суду у складі Верховного суду повідомлення про визнання Державного підприємства Виробничо-сервісний центр у Львівській області (79003, м. Львів, вул. Стрийська, буд. 35, код ЄДРПОУ 22380635) банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

Справа №914/2468/20 про банкрутство Державного підприємства Виробничо-сервісний центр у Львівській області перебуває на стадії ліквідаційної процедури.

Хід розгляду справи викладено в відповідних ухвалах суду.

18 липня 2024 на адресу суду надійшла позовна заява Державної податкової служби України до відповідача-1 Державного підприємства Виробничо-сервісний центр у Львівській області та до відповідача-2 арбітражного керуючого Іваська Святослава Миколайовича про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном, скасування реєстрації права власності та зобов`язання зняти майно з балансового обліку.

Ухвалою суду від 23.07.2024 позовну заяву Державної податкової служби України до відповідача-1 Державного підприємства Виробничо-сервісний центр у Львівській області та до відповідача-2 арбітражного керуючого Іваська Святослава Миколайовича про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном, скасування реєстрації права власності та зобов`язання зняти майно з балансового обліку, прийнято до розгляду в межах провадження справи №914/2468/20 про банкрутство Державного підприємства Виробничо-сервісний центр у Львівській області.

В судове засідання сторони з`явилися. Ліквідатором Івасько С.М. через канцелярію суду подано відзив на позовну заяву, яким просить у задоволенні позову відмовити.

В судове засідання від 16.10.2024 року сторони не з`явилися.

Позивачем через канцелярію суду 16.10.2024 подано клопотання за вх.№25041/24 про долучення доказів, а саме: тих же документів, які були подані разом з повною заявою, але у належній (читабельній) якості.

Також позивачем подано клопотання про виправлення описки у позовній заяві, в частині зазначення двох відповідачів. Як зазначає позивач, при поданні позовної заяви у підсистемі «Електронний суд», ним ліквідатора ДП «Виробничо-сервісного центру у Львівській області», арбітражного керуючого Іваська Святослава Миколайовича, зазначено як відповідача-2.

Постановою Господарського суду Львівської області від 22.11.2023 відкрито ліквідаційну процедуру Державного підприємства Виробничо-сервісний центр у Львівській області та призначено ліквідатором арбітражного керуючого Іваська Святослава Миколайовича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 558 від 18.03.2013, адреса: 79014, м. Львів, вул. Ялівець, 45в/3; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ).

Позов в межах справи про банкрутство ДП «Виробничо-сервісного центру у Львівській області», як вказує позивач, подано лише з вимогами до ДП «Виробничо-сервісного центру у Львівській області», а відтак позовну заяву подано до відповідача - ДП «Виробничо-сервісного центру у Львівській області» в особі ліквідатора арбітражного керуючого Іваська С.М.

Враховуючи наведене, відповідачем у справі № 914/2468/20(914/1814/24) за позовом Державної податкової служби України слід вважати Державного підприємства Виробничо-сервісний центр у Львівській області в особі ліквідатора арбітражного керуючого Іваська Святослава Миколайовича.

При виготовленні ухвали від 16.10.2024 через систему «Електронний суд» 17.10.2024 надійшла заява від позивача - ДПС України про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача- Державної фіскальної службу України (04053, м. Київ, площа Львівська, 8, ЄДРПОУ 39292197).

Ухвалою суду від 16.10.2024 заяву ДПС України про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Державної фіскальної службу України задоволено. Залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Державну фіскальну службу України. Підготовче засіданні відкладено на 04.12.2024.

В судове засідання від 04.12.2024 представник позивача з`явилася, позовні вимоги підтримала у повному обсязі.

Відповідач в засідання суду не з`явився, причин неявки суду не повідомив.

Підстави відкладення розгляду справи викладено в ухвалі суді від 04.12.2024, підготовче засідання відкладено на 29.01.2025.

У судове засідання 29.01.2025 представник позивача з`явився, позовні вимоги підтримав у повному обсязі. 09.12.2024 в системі «Електронний суд» представник позивача подав клопотання про долучення до матеріалів справи витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань про Державну фіскальну службу України (ЄДРПОУ 39292197) та копії Постанови Кабінету Міністрів України від 09.06.2023 №578 «Про внесення змін до пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 15.05.2019 №395». Також, 11.12.2024 представник позивача подала клопотання про долучення до матеріалів справи квитанції та опису вкладення скерування позовної заяви з додатками для третьої особи, без заявлення самостійних вимог на стороні Позивача Державної фіскальної служби України в особі голови комісії з реорганізації Державної фіскальної служби України Тітарчуку Михайлу Івановичу. 11.12.2024 представник позивача в системі «Електронний суд» сформував відповідь на відзив. Представник позивача просила відкласти підготовче засідання з метою подання заперечень на пояснення відповідача.

Ліквідатор відповідача у судове засідання з`явився, заперечив проти позовних вимог. 28.01.2025 в системі «Електронний суд» сформував додаткові пояснення.

Ухвалою суду від 29.01.2025 підготовче провадження було відкладено на 19.03.2025.

11.02.2025 представником позивача було подано додаткові письмові пояснення.

У судове засідання 19.03.2025 з`явилися представники сторін. Щодо закриття підготовчого провадження та переходу до розгляду справи по суті не заперечили.

Судове засідання призначене 30.04.2025 на 13.20 год не відбулося у зв`язку із повідомленням про замінування приміщення суду, евакуацією працівників суду, сторін та його обстеженням відповідними службами, про що складено Акт обстеження приміщення №б/н від 30.04.2025, час обстеження 15.15 год.

Через канцелярію суду 30.04.2025 ліквідатором арбітражним керуючим Іваськом С.М. подано клопотання про відкладення розгляду справи з метою подання додаткових пояснень.

Ухвалою суду від 30.06.2025 розгляд справи по суті призначено на 04.06.2025.

У судове засідання 04.06.2025 позивач з`явився, просив задовольнити позовні вимоги, з підстав, викладених у позовній заяві, поясненнях, наданих у судовому засіданні.

Представник відповідача у судове засідання з`явився, просив відмовити у задоволенні позову, з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, поясненнях, наданих у судовому засіданні.

Третя особа жодних пояснень, заперечень, заяв, клопотань на адресу суду не подавала.

Судом встановлено, що зібраних в матеріалах справи доказів достатньо для з`ясування обставин справи і прийняття судового рішення, відповідно до ст. 13 ГПК України, учасникам справи створювались необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

У судовому засіданні 04.06.2025 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позиції сторін.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є власником приміщення адмінбудинку загальною площею 28 521,6 м кв., що знаходиться за адресою: м Львів, вул. Стрийська, 35, яка також включає 5 754,1 м.кв нежитлових приміщень, зареєстрованих за ДП «Виробничо-сервісний центр у Львівській області», згідно запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно №36703490 від 27.05.2020 та Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 52464511 від 01.06.2020. Позивач посилається на те, що перебування у власності ДП «Виробничо-сервісний центр у Львівській області» частини адмінприміщень будівлі, за адресою: м. Львів, вул. Стрийська, 35, площею 5 754,1 кв.м. перешкоджає ДПС України користуватися та розпоряджатись ними.

Заперечуючи щодо задоволення позову позивач посилається на те, що згідно з п. 1.1. розділу 1 Статуту ДП «Виробничо-сервісний центр Львівської області» затвердженого наказом ДФС України віл 27.10.2014 року №218, підприємство засноване на державній власності та належить до сфери управління ДФС України. ДП «Виробничо-сервісний центр Львівської області» є суб`єктом підприємницької діяльності, діє на основі статуту на принципах підприємництва, і несе відповідальність за наслідки своєї діяльності усім належним йому на праві господарського відання майном.

Обставини справи встановлені судом.

Рішенням Львівської обласної Ради народних депутатів №58 від 11.05 1995 «Про передачу незавершеного будівництва адмінбудинку на вул. Стрийській у м. Львові на баланс Державної податкової інпекції по Львівській області» передано незавершений будівництвом адміністративний будинок на вул. Стрийській на баланс Державної податкової інспекції по Львівській області для розміщення служб податкових інспекцій, що функціонують у м. Львові. Відповідно в 1996 році було виготовлено технічний паспорт на будівлю на загальну площу 28 521,6 м.кв.

Згідно з відомостями, що містяться у Витязі Львівського обласного державною комунального бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки від 02.07.2004 №4024761, право власності на приміщення адмінбудинку, що знаходиться за адресою: м Львів, вул. Стрийська, 35, зареєстроване за Державною податковою інспекцією по Львівській області 02.07.2004 право власності, підстава виникнення права власності рішення Львівської обласної Ради народних депутатів №58 від 11.05.1995.

19.03.1997 наказом Державної податкової адміністрації №70 засноване на державній власності державне підприємство «Управління по експлуатації адмінбудинків податкових органів Львівської області» (код за ЄДРПОУ 22380635) (правонаступник ДП «Виробничо-сервісний центр у Львівській області»). Із статуту державного підприємства «Управління по експлуатації адмінбудинків податкових органів Львівської області» (далі Управління) затвердженого розпорядженням Державної податкової адміністрації України від 06.12.2002 року №383-р вбачається, що зазначене підприємство створене для виробничо - господарського забезпечення діяльності Державної податкової адміністрації у Львівській області, здійснення експлуатації будинків і споруд, проведення капітальних та поточних ремонтів службових приміщень (п. 2.1. розділу II Статуту).

У своїй діяльності Управління підпорядковується Державній податковій адміністрації України, яка є його Засновником.

Майно Управління є власністю Засновника і закріплюється за ним на праві повного господарського відання. Джерелами формування майна Управління є, зокрема, майно передане Управлінню Засновником (Розділ IV Статуту). Наказом ДПА у Львівській області від 09.04.2004 № 151 «Про передачу частини адмінбудинку», на підставі дозволу ДПА України від 06.07.2004 № 12467/7/05-0117, здійснено передачу на баланс та до статутного фонду ДП «Управління по експлуатації адмінбудинків податкових органів Львівської області» (правонаступник ДП «Виробничо-сервісний центр у Львівській області»), площі стилобатної частини та першого поверху площею 5 754,1 м. кв. за адресою: м. Львів, вул. Стрийська, 35.

Згодом, Державному підприємству «Виробничо-сервісний центр у Львівській області», видано Сихівською районною адміністрацією Львівської міської ради свідоцтво про право власності №С-00534 від 27.10.2004 року. Дане свідоцтво видане на виконання розпорядження Сихівської районної адміністрації №906 від 27.10.2004.

У подальшому, згідно з відомостями з Реєстру прав власності на нерухоме майно, за Державним підприємством «Виробничо-сервісний центр у Львівській області» 18.07.2013 зареєстроване право власності на нежитлові приміщення в адмінбудівлі за адресою м. Львів. вул. Стрийська, 35, загальною площею 5 754,1 кв.м. Підстава внесення запису - свідоцтво про право власності №С-00534 від 27.10.2004 видане Сихівською районною адміністрацією Львівської міської ради.

На виконання наказу Міністерства доходів і зборів України від 14.06.2013 № 166 ,,Про централізацію бухгалтерського обліку нерухомого майна в Міністерстві доходів і зборів України, наказу Головного управління Міндоходів у Львівській області від 21.06.2013 № 78 ,,Про централізацію бухгалтерського обліку нерухомого майна в Головному управлінні Міндоходів у Львівській області, створена комісія з приймання-передачі нерухомого майна (будівель, споруд, земельних ділянок), що обліковувалося на балансі ГУ Міндоходів у Львівській області. Даною комісією встановлено, що належить передати з балансу ГУ Міндоходів у Львівській області на баланс Міністерства доходів і зборів України адмінбудинок по вул. Стрийській, 35 загальною площею 28 521 м.кв, про що складено відповідний протокол засідання інвентаризаційної комісії та оформлено належним чином інвентаризаційні описи основних засобів (акт приймання-передачі нерухомого майна додається).

Враховуючи наведене, адміністративна будівля по вул. Стрийській, 35 загальною площею 28 521 м.кв передана на баланс Міндоходів України в цілому. Приміщення адмінбудинку за адресою м. Львів, вул. Стрийська, 35, площею 28521,6 м.кв., яке також включає 5 754,1 м.кв нежитлових приміщень, зареєстрованих за ДП «Виробничо-сервісний центр у Львівській області», згідно запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно №36703490 від 27.05.2020 та Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 52464511 від 01.06.2020 на праві державної власності належить ДПС України.

ДП «Виробничо-сервісний центр у Львівській області» здійснило реєстрацію права власності на нежитлові приміщення в адмінбудівлі за адресою м. Львів. вул. Стрийська, 35, загальною площею 5 754,1 кв.м., які станом на 27.10.2004 та 18.07.2013 належали на праві власності ДПА у Львівській області та Міністерству доходів і зборів України.

Станом на 2024 рік, право власності на приміщення адмінбудинку за адресою м. Львів, вул. Стрийська, 35, в цілому загальною площею 28 521,6 м.кв., зареєстроване за ДПС України.

10.02.2022 ДП «Виробничо-сервісний центр у Львівській області» звернулося до Господарського суду Львівської області із позовною заявою до Державної податкової служби України, Державної фіскальної служби України про визнання незаконним та скасування рішення ДФС України в особі голови комісії з реорганізації, яким затверджено розподільчий баланс ДФС України станом на 09.12.2019 року в частині передачі ДПС України нежитлових приміщень позивача в адмінбудівлі за адресою м. Львів, вул. Стрийська, 35, загальною площею 5 754,1 кв.м., що належать ДП Виробничо сервісний центр у Львівській області на праві власності, скасувати державну реєстрацію права власності ДПС України у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис № 36703490 на приміщення адмінбудівлі площею 28 521,6 кв.м. за адресою м. Львів, вул. Стрийська, 35.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 24.05.2023 у справі №914/2468/20(914/361/22) у задоволенні позову Державного підприємства Виробничо-сервісний центр у Львівській області про визнання незаконним та скасування рішення ДФС України в особі голови комісії реорганізації, яким затверджено розподільчий баланс ДФС України станом на 09.12.2019 року в частині передачі ДПС України нежитлових приміщень позивача в адмінбудівлі за адресою м. Львів, вул. Стрийська, 35, загальною площею 5 754,1 кв.м., що належать ДП «Виробничо-сервісний центр у Львівській області» на праві власності, скасування державної реєстрації права власності ДПС України у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (запис №36703490) на приміщення будівлі площею 28 521,6 кв.м. за адресою м. Львів, вул. Стрийська, 35 відмовлено.

Вказаним судовим рішенням встановлено таке.

19 березня 1997 року наказом Державної податкової адміністрації №70 засноване на державній власності державне підприємство «Управління по експлуатації адмінбудинків податкових органів Львівської області» (код за ЄДРПОУ 22380635) (правонаступник - ДП «Виробничо-сервісний центр у Львівській області»).

Із статуту державного підприємства «Управління по експлуатації «дитбудинків податкових органів Львівської області» (далі - УЕА ПО Львівської області), затвердженого розпорядженням Державної податкової адміністрації України від 06.12.2002 року №383-р. вбачається, що зазначене підприємство створене для виробничо-господарського забезпечення діяльності Державної податкової адміністрації у Львівській області, здійснення експлуатації будинків і споруд, проведення капітальних та поточних ремонтів службових приміщень.

У своїй діяльності управління підпорядковується Державній податковій адміністрації України, яка є його Засновником.

Майно Управління є власністю Засновника і закріплюється за ним на праві повното господарського відання. Джерелами формування майна Управління є, зокрема, майно передане Управлінню Засновником.

Згідно з відомостями, що містяться у витязі Львівського обласного державною комунального бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 02.07.2004 року №4024761, право власності на приміщення адмінбудинку, що знаходиться та адресою: м Львів, вул. Стрийська, 35, яке виникло на підставі рішення Львівської обласної Ради народних депутатів №58 від11 травня 1995 року зареєстроване 02.07.2004 та Державною податковою інспекцією по Львівській області.

Наказом ДПА у Львівській області від 09.07.2004 року №151 «Про передачу частини адмінбудинку», за погодженням з ДПА Україна від 06.07.2004 року № 12467/7/05-0117, здійснено передачу на баланс та до статутного фонду ДП «УЕА ПО Львівської області» нерухомості, розташованої за адресою м. Львів, вул. Стрийська, 35, загальною площею 5 754,1 м.кв.

На виконання наказу Міністерства доходів і зборів України від 14.06.2013 за №166 «Про централізацію бухгалтерського обліку нерухомого майна в Головному управлінні Міндоходів у Львівській області», створена комісія з приймання-передачі нерухомого майна (будівель, споруд, земельних ділянок), що обліковувалося на балансі ГУ Міндоходів у Львівській області.

Даною комісією встановлено, що належить передати з балансу ГУ Міндоходів у Львівській області на баланс Міністерства доходів і зборів України адмінбудинок по вул. Стрийській, 35 загальною площею 28 521,6 м. кв., про що складено відповідний протокол засідання інвентаризаційної комісії та оформлено належним чином інвентаризаційні описи основних засобів.

Згідно з Розподільчим балансом на 09.12.2019 року, затвердженим головою комісії з реорганізації ДФС України Д.В. Гутенко, приміщення адмінбудівлі площею 28 521,6 м. кв. були передані до ДПС України.

Відповідно до даних, що містіться у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, 27.05.2020 зареєстровано право власності ДПС України (код за ЄДРПОУ 43005393) на приміщення адмінбудинку загальною площею 28 521,6 м кв., що знаходиться за адресою: м Львів, вул. Стрийська, 35. Форма власності державна. Підстава для державної реєстрації: розподільчий баланс №б/н, виданий 09.12.2019 Державною фіскальною службою України.

18.07.2013 позивач Державне підприємство «Виробничо-сервісний центр у Львівській області», на підставі свідоцтва Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради про право власності №с-00534 від 27.10.2004 року, що видане на виконання розпорядження Сихівської районної адміністрації №906 від 27.10.2004, отримав державну реєстрацію права власності на нежитлові приміщення в адмінбудівлі за адресою м. Львів. вул. Стрийська, 35, загальною площею 5 754,1 кв.м., характеристика та обладнання яких наведені у технічному паспорті, виготовленому ЛОД ОБТІЕО. Номер запису про право власності № 2081466.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Сторонами у справі №914/2468/20(914/361/22) були Державне підприємство Виробничо-сервісний центр у Львівській області (позивач) та Державна податкова служба України (відповідач-1), Державна фіскальна служба України (відповідач-2). Отже, обставини встановлені у справі №914/2468/20(914/361/22) не підлягають повторному доказуванню у цій справі.

У рішенні від 24.05.2023 у справі № 914/2468/20(914/361/22), суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову Державного підприємства Виробничо-сервісний центр у Львівській області про визнання незаконним та скасування рішення ДФС України в особі голови комісії реорганізації, яким затверджено розподільчий баланс ДФС України станом на 09.12.2019 в частині передачі ДПС України нежитлових приміщень позивача в адмінбудівлі за адресою м. Львів, вул. Стрийська, 35, загальною площею 5 754,1 кв.м., що належать ДП «Виробничо-сервісний центр у Львівській області» на праві власності, скасування державної реєстрації права власності ДПС України у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (запис №36703490) на приміщення будівлі площею 28 521,6 кв.м. за адресою м. Львів, вул. Стрийська, 35.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, приміщення адмінбудинку за адресою м. Львів, вул. Стрийська, 35, площею 28 521,6 м.кв., яка також включає 5 754,1 м.кв нежитлових приміщень зареєстрованих за ДП «Виробничо-сервісний центр у Львівській області». ДП «Виробничо-сервісний центр у Львівській області» здійснило реєстрацію права власності на нежитлові приміщення в адмінбудівлі за адресою м. Львів. вул. Стрийська, 35, загальною площею 5 754,1 кв.м., які належали на праві власності ДПА у Львівській області та Міністерству доходів і зборів України. Право власності на спірне майно зареєстроване двічі, позивачем та відповідачем. Отже, відбулась подвійна реєстрація права власності.

На підставі свідоцтва Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради про право власності №с-00534 від 27.10.2004 року, що видане на виконання розпорядження Сихівської районної адміністрації №906 від 27.10.2004, у власності ДП «Виробничо-сервісний центр у Львівській області» перебуває частина адмінприміщень будівлі, за адресою: м. Львів, вул. Стрийська, 35, а саме: - Підвал (1 905, 9 кв.м.); - Цокольний поверх (3 450, 8 кв.м.);- 1 поверх (190,6 кв.м.);- 2 поверх (98, 4 кв. м.);- 7 поверх (59, 5 кв.м.);- 8 поверх (48, 9 кв.м.).

Позивач посилається на те, що дана площа не використовується ДП «Виробничо-сервісним центром у Львівській області». При цьому, у зв`язку із тим, що власником площі 5 754,1 кв.м. зазначено ДП «Виробничо сервісний центр у Львівській області», у ДПС України, існують перешкоди у користуванні та розпоряджанні вказаними вище приміщеннями.

Як стверджує позивач, перебування у власності ДП «Виробничо-сервісний центр у Львівській області» частини адмінприміщень будівлі, за адресою: м. Львів, вул. Стрийська, 35, площею 5754,1 кв.м. перешкоджає ДПС України розпоряджатись ними, а саме, укладання відповідних договорів із суб`єктами господарювання, які мають намір орендувати ці площі.

Також, однією з підстав позову позивач зазначає те, що постановою Господарського суду Львівської області від 22.11.2023 у справі № 914/2468/20 за заявою Головного управління Державної податкової служби у Львівській області, м. Львів про банкрутство Державного підприємства Виробничо-сервісний центр у Львівській області (79003, м. Львів, вул.Стрийська, буд. 35, код ЄДРПОУ 22380635) визнано банкрутом Державне підприємство Виробничо-сервісний центр у Львівській області (79003, м. Львів, вул.Стрийська, буд. 35, код ЄДРПОУ 22380635), відкрито ліквідаційну процедуру Державного підприємства Виробничо-сервісний центр у Львівській області (79003, м. Львів, вул.Стрийська, буд. 35, код ЄДРПОУ 22380635). Враховуючи те, що ДП «Виробничо-сервісний центр у Львівській області» визнано банкрутом, згідно з вимогами, ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства, ліквідатор з дня свого призначення продає майно банкрута для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Кодексом. Усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або господарського відання, включаються до складу ліквідаційної маси (ст. 62 Кодексу з процедур банкрутства). Після проведення інвентаризації та отримання згоди на продаж майна ліквідатор здійснює продаж майна банкрута на аукціоні (ст. 63 Кодексу України з процедур банкрутства).

Як стверджує позивач, враховуючи ту обставину, що право власності на частину адмінбудівлі за адресою м. Львів, вул.Стрийська, 35, загальною площею 5 754,1 кв.м. також зареєстроване за ДП «Виробничо-сервісний центр у Львівській області», якого визнано банкрутом та усвідомлючи всі наслідки ліквідаційної процедури, майно яке належить ДПС України, може бути відчужене шляхом його продажу для задоволення вимог кредиторів.

Позивач зазначає, що частина адмінприміщень будівлі, за адресою: м. Львів, вул. Стрийська, 35, які перебувають у власності ДП «Виробничо-сервісний центр у Львівській області» використовується Головним управлінням ДПС у Львівській області шляхом розміщення в них працівників структурних підрозділів для якісного виконання покладених на них завдань. Однак, позбавлення працівників робочих кабінетів вплине на виконання ДПС своїх функцій та повноважень в частині реалізація державної політики з питань оподаткування та нагляд за додержанням податкового законодавства.

Статтею 391 ЦК України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном (пред`явити негаторний позов).

При негаторному позові власник, який звертається за захистом, зберігає майно у своєму володінні, оскільки права та інтереси власника можуть бути порушені і в тих випадках, коли майно не вибуває з його володіння, але треті особи створюють перешкоди в користуванні чи розпорядженні майном. У таких випадках власник може захистити своє право власності від порушень (не пов`язаних з позбавленням права володіння) позовом, який у науці цивільного права називають негаторним (actio negatoria).

Негаторний позов характеризується тим, що на відміну від віндикаційного позову, власник, який звертається за захистом, зберігає майно у своєму володінні. Порушення права власності полягає в тому, що треті особи створюють власникові певні перешкоди в користуванні належним йому майном, або внаслідок певних обставин власник не може фактично розпоряджатися належним йому за законом майном, маючи це майно у своєму володінні.

Таким чином, віндикаційний позов це позов власника, який не володіє, до особи, яка не є власником, але володіє майном, з вимогою про витребування індивідуально-визначеного майна, а в той же час негаторний позов це позов власника майна або його титульного володільця про усунення перешкод у користуванні майном.

Відповідно до ст. 136 Господарський кодекс України (далі - ГК України), (в редакції станом на 16.01.2003), право господарського відання є речовим правом суб`єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами. Власник майна, закріпленого на праві господарського відання за суб`єктом підприємництва, здійснює контроль за використанням та збереженням належного йому майна безпосередньо або через уповноважений ним орган, не втручаючись в оперативно-господарську діяльність підприємства.

У ст. 134 ГК України, (в редакції станом на 16.01.2003), вказано, що суб`єкт господарювання, який здійснює господарську діяльність на основі права власності, на свій розсуд, одноосібно або спільно з іншими суб`єктами володіє, користується і розпоряджається належним йому (їм) майном, у тому числі має право надати майно іншим суб`єктам для використання його на праві власності, праві господарського відання чи праві оперативного управління, або на основі інших форм правового режиму майна, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 2 ст. 75 ГК України (згідно редакції чинної на момент виникнення спірних правовідносин) державне комерційне підприємство не має права безоплатно передавати належне йому майно іншим юридичним особам чи громадянам, крім випадків, передбачених законом. Відчужувати, віддавати в заставу майнові об`єкти, що належать до основних фондів, здавати в оренду цілісні майнові комплекси структурних одиниць та підрозділів державне комерційне підприємство має право лише за попередньою згодою органу, до сфери управління якого воно входить, і, як правило, на конкурентних засадах.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно ч. 2 ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Відповідно до ч. 3 ст. 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

За змістом ч.1-2 ст. 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Негаторний позов подається з метою усунення перешкод у здійсненні власником права користування та розпоряджання своїм майном, тобто припинення неправомірних дій, не пов`язаних з порушенням володіння. Негаторний позов може вчинятися тоді, коли майно не вибуває з володіння власника, тобто при порушенні насамперед такої правомочностей власника, як користування та розпорядження своїм майном.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 653/1096/16-ц (провадження № 14-181цс18) зроблено висновок, що негаторний позов - це позов власника, який є фактичним володільцем майна, до будь-якої особи про усунення перешкод, які ця особа створює у користуванні чи розпорядженні

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що ДП «Виробничо-сервісний центр у Львівській області» зареєструвавши за собою право власності на частину адмінприміщень будівлі, за адресою: м. Львів, вул. Стрийська, 35 порушив право власності ДПС України, яке набуте контролюючим органом відповідно до чинного законодавства, вчинив перешкоду у здійсненні ДПС України права користування та розпоряджання своїм майном.

ДП «Виробничо-сервісний центр у Львівській області» всупереч статуту та нормам ст. 134 та 136 Господарського кодексу України здійснив державну реєстрацію права власності на частину адмінприміщень будівлі, за адресою: м. Львів, вул. Стрийська, 35, площею 5754,1, які були закріплені за ним на праві повного господарського відання, без узгодження із власником майна.

У позовній заяві Державна податкова служба України просить скасувати реєстрацію права власності на приміщення в адмінбудівлі за адресою м. Львів. вул. Стрийська, 35, загальною площею 5 754,1 кв.м. які перебувають на балансі ДП «Виробничо-сервісний центр у Львівській області» та зобов`язати ДП «Виробничо-сервісний центр у Львівській області» зняти з балансового обліку приміщення в адмінбудівлі за адресою м. Львів. вул. Стрийська, 35, загальною площею 5 754,1 кв.м.

Відповідно до Розділу I ч. 4 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» від 01.07.2004 року №1952-IV (далі Закон №1952-IV) (в редакції, чинній на момент виникнення у Відповідача права власності), державна реєстрація прав на нерухоме майно, що є у державній власності, здійснюється за заявою органу, уповноваженого в установленому порядку управляти нерухомим майном, що є у державній власності.

Згідно з Розділом II п. 2 ст. 7 Закону №1952-IV IV (в редакції, чинній на момент виникнення у Відповідача права власності), місцеві органи державної реєстрації прав: проводять реєстрацію прав на нерухоме майно, їх обмежень, правочинів щодо нерухомості або відмовляють у реєстрації. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи визнання його прийнятим з порушенням цього Закону та анулювання у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються.

У разі якщо в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, наявні відомості про речові права, обтяження речових прав, припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації, або якщо відповідним судовим рішенням також визнаються речові права, обтяження речових прав, одночасно з державною реєстрацією припинення речових прав чи обтяжень речових прав проводиться державна реєстрація набуття відповідних прав чи обтяжень. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними (ст. 26 Закону №1952-IV).

Як визначено у Розділі II п. 1 та п. 4 ст. 18 Закону №1952-IV IV (в редакції, чинній на момент виникнення у Відповідача права власності), державна реєстрація речових прав на нерухоме майно проводиться на підставі заяви правоволодільця (правонабувача), сторін (сторони) правочину, за яким виникло речове право, або уповноважених ними (нею) осіб. Для державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно до місцевого органу державної реєстрації прав разом із заявою про державну реєстрацію прав подаються документи про правочини щодо такого об`єкта нерухомого майна та їх копії або інші документи, що свідчать про встановлення, зміну чи припинення речового права.

Згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 04.07.2018 у справі № 653/1096/16-ц (пункти 43, 89), володіння рухомими та нерухомими речами відрізняється: якщо для володіння першими важливо встановити факт їх фізичного утримання, то факт володіння другими може підтверджуватися, зокрема, державною реєстрацією права власності на це майно у встановленому законом порядку (принцип реєстраційного підтвердження володіння).

Одночасне існування державної реєстрації кількох прав власності на один і той самий об`єкт нерухомого майна суперечить засадам офіційного визнання і підтвердження державою фактів виникнення прав на нерухоме майно, є порушенням чинного законодавства та інтересів особи, за якою право власності на нерухоме майно зареєстровано первинно та не припинялося (така правова позиція відповідає висновкам, викладеним у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2018 у справі № 823/378/16, від 07.08.2019 у справі № 193/11/17 та від 02.10.2019 у справі № 587/2331/16-ц, постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 04.02.2020 у справі № 914/520/18).

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Тобто, змагальність полягає в тому, що сторони у процесуальній формі доводять перед судом свою правоту, за допомогою доказів переконують суд у правильності своєї правової позиції.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на викладене, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані поданими доказами та підлягають задоволенню.

Судові витрати.

Відповідно до ч. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відшкодування витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору, відповідно до ст. 129 ГПК України, покладається на відповідача повністю у розмірі 9 084,00 грн сплаченого судового збору.

Інших судових витрат, пов`язаних з розглядом справи сторонами не було заявлено та понесено.

Керуючись ст.ст. 13, 74, 76-79, 86, 123, 129, 236-241 ГПК України, ст.ст. 1, 2, 7 Кодексу України з процедур банкрутства, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Усунути перешкоди у здійсненні Державної податкової служби України (04053, м. Київ, пл. Львівська, 8, код ЄДРПОУ 43005393) права користування та розпоряджання своїм майном, а саме, приміщеннями в адмінбудівлі за адресою м. Львів. вул. Стрийська, 35, загальною площею 5 754,1 кв.м., які перебувають на балансі ДП «Виробничо-сервісний центр у Львівській області» (79003, м. Львів, вул. Стрийська, буд. 35, код ЄДРПОУ 22380635).

3. Скасувати реєстрацію права власності на приміщення в адмінбудівлі за адресою м. Львів. вул. Стрийська, 35, загальною площею 5 754,1 кв.м. які перебувають на балансі ДП «Виробничо-сервісний центр у Львівській області» (79003, м. Львів, вул. Стрийська, буд. 35, код ЄДРПОУ 22380635).

4. Зобов`язати ДП «Виробничо-сервісний центр у Львівській області» (79003, м. Львів, вул. Стрийська, буд. 35, код ЄДРПОУ 22380635) зняти з балансового обліку приміщення в адмінбудівлі за адресою м. Львів. вул. Стрийська, 35, загальною площею 5 754,1 кв.м.

5. Стягнути з Державного підприємства «Виробничо-сервісний центр у Львівській області» (79003, м. Львів, вул. Стрийська, буд. 35, код ЄДРПОУ 22380635) на користь Державної податкової служби України (04053, м.Київ, пл. Львівська, 8, код ЄДРПОУ 43005393) 9 084,00 грн судового збору.

6. Наказ видати згідно з ст. 327 ГПК України після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржено до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складений 10.06.2025.

СуддяЧорній Л.З.