Ухвала від 16.06.2025 по справі 914/2468/20

УХВАЛА

16 червня 2025 року

м. Київ

cправа № 914/2468/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Жукова С.В. - головуючого, Огородніка К.М., Погребняка В.Я.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Головного управління ДПС у Львівській області

на ухвалу Господарського суду Львівської області від 29.01.2025

та постанову Західного апеляційного господарського суду від 09.04.2025

у справі № 914/2468/20

за заявою Головного управління Державної податкової служби у Львівській області

про банкрутство Державного підприємства "Виробничо-сервісний центр у Львівській області"

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 29.01.2025 у справі №914/2468/20 у задоволенні заяви Головного управління ДПС у Львівській області з грошовими вимогами до Державного підприємства "Виробничо-сервісний центр у Львівській області" у розмірі 4 579 424,66 грн відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, кредитор звернувся до Західного апеляційного господарського суду зі скаргою, в якій просив скасувати ухвалу Господарського суду Львівської області від 29.01.2025 у справі №914/2468/20 та прийняти нове рішення, яким визнати кредиторські вимоги Головного управління ДПС у Львівської області в повному обсязі в сумі 4 573 368, 66 грн.

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 09.04.2025 ухвалу Господарського суду Львівської області від 29.01.2025 постановлену за результатами розгляду заяви ГУ ДПС у Львівській області, про грошові вимоги до Державного підприємства "Виробничо-сервісний центр у Львівській області" на суму 4 579 424,66 грн у справі №914/2468/20 - залишено без змін.

До Верховного Суду від ГУ ДПС у Львівській області надійшла касаційна скарга, у якій скаржник просить Суд скасувати ухвалу Господарського суду Львівської області від 29.01.2025 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 09.04.2025 у справі №914/2468/20 та прийняти нове рішення, яким визнати кредиторські вимоги Головного управління ДПС у Львівської області в повному обсязі в сумі 4 573 368, 66 грн.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №914/2468/20 визначено колегію суддів у складі: Жукова С.В. - головуючого, Огородніка К.М. Погребняка В.Я., що підтверджується протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 30.04.2025.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.05.2025 касаційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на ухвалу Господарського суду Львівської області від 29.01.2025 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 09.04.2025 у справі №914/2468/20 залишено без руху; надано скаржнику строк для усунення зазначених у цій ухвалі недоліків, який становить 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху у такий спосіб:

- зазначити підстави касаційного оскарження, викладені у пункті 5 частини другої статті 290 ГПК України, на яких подається касаційна скарга.

Верховним Судом зазначено, що у касаційній скарзі скаржник посилається на пункт 2 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України та зазначає про необхідність відступлення від правової позиції, викладеної в постановах Верховного Суду від 16.11.2021 у справах №915/208/20, №915/127/20, від 03.06.2022 у справі №915/104/21, а також у постановах від 03.10.2019 у справі №922/445/19, від 22.11.2019 у справі №910/906/18, від 04.06.2020 у справі №906/598/19, від 24.01.2019 у справі №910/15944/17.

Проте, пункт 2 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України передбачає відступ від висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.

Водночас, як вбачається з постанови Західного апеляційного господарського суду від 09.04.2025, судом апеляційної інстанції при ухваленні оскаржуваного судового рішення не було застосовано правові висновки, викладені у вказаних скаржником постановах та не було зазначено ці постанови у тексті оскаржуваного судового рішення.

З огляду на викладене, пункт 2 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України не може бути у цьому випадку підставою для касаційного оскарження постанови Західного апеляційного господарського суду від 09.04.2025 у справі №914/2468/20.

Роз`яснено скаржнику, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали, касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржнику.

28.05.2025 до Верховного Суду від Головного управління ДПС у Львівській області надійшла заява про усунення недоліків касаційної скарги. На виконання вимог пункту 5 частини 2 статті 290 цього Кодексу скаржник вказує, що в даному випадку відсутній висновок Верховного Суду щодо питань застосування норми права, у правовідносинах, які розглядаються у даній справі, тому відповідно до п.1 ч.2 ст. 287 ГПК України є підстави для касаційного оскарження судових рішень.

Крім того, скаржник зазначає, що справа становить значний суспільний інтерес, оскільки стосується надходження коштів до державного бюджету України, а отже має неабияке виняткове значення для усього суспільства в цілому та має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, оскільки у разі розгляду Верховним Судом, висновки Верховного Суду по даній справі будуть на широку масу спорів та створить тривалий у часі, підхід до вирішення актуальної правової проблеми, а саме уникнення сплати зобов`язань перед бюджетом через процедуру неплатоспроможності, що йде всупереч податковому законодавству.

Верховний суд, вдруге зауважує, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні (абзац 2 пункту 5 частини другої статті 290 цього Кодексу).

У цьому випадку необхідно чітко вказати норму права, висновок про застосування якої був сформований Верховним Судом, дату прийняття відповідного судового рішення та номер справи, навести сам висновок і в чому полягає невідповідність оскарженого судового рішення сформованій правозастосовчій практиці.

Якщо підставою для відкриття касаційного провадження скаржник вважає наявність випадку, передбаченого пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, він повинен зазначити норму права, єдину практику застосування якої необхідно сформувати, обставини справи, до яких ця норма повинна застосовуватись, який висновок зробили суди попередніх інстанцій з цього питання та обґрунтувати, в чому полягає непогодження із ним.

У заяві про усунення недоліків касаційної скарги, Головне управління ДПС у Львівській області в обґрунтування пункту 3 частини 2 статті 287 ГПК України як підстави касаційного оскарження не зазначив норму права, єдину практику застосування якої необхідно сформувати, обставини справи, до яких ця норма повинна застосовуватись, який висновок зробили суди попередніх інстанцій з цього питання та не обґрунтовує, в чому полягає непогодження із ним.

Крім того, він посилається на пункт 1 частини 2 статті 287 ГПК України, проте не вказує чітко норму права, висновок про застосування якої був сформований Верховним Судом, дату прийняття відповідного судового рішення та номер справи, не наводить сам висновок і в чому полягає невідповідність оскарженого судового рішення сформованій правозастосовчій практиці.

З огляду на викладене, у касаційній скарзі та заяві про усунення недоліків відсутні обґрунтовані підстави касаційного оскарження, передбачені частиною другою статті 287 цього Кодексу.

Скаржник повинен розуміти, що призначення Верховного Суду як найвищої судової установи в Україні - це, у першу чергу, формування обґрунтованої правової позиції стосовно застосування всіма судами у подальшій роботі конкретної норми матеріального права або дотримання норми процесуального права, що була неправильно використана судом і таким чином спрямувати судову практику в єдине і правильне правозастосування (вказати напрямок у якому слід здійснювати вибір правової норми); на прикладі конкретної справи роз`яснити зміст акта законодавства в аспекті його розуміння та реалізації на практиці в інших справах з вказівкою на обставини, що потрібно враховувати при застосуванні тієї чи іншої правової норми, але не нав`язуючи, при цьому, нижчестоящим судам результат вирішення конкретної судової справи.

Забезпечення єдності судової практики є реалізацією принципу "правової визначеності", що є одним із фундаментальних аспектів верховенства права та гарантує розумну передбачуваність судового рішення. Крім того, саме така діяльність Верховного Суду забезпечує дотримання принципу рівності всіх осіб перед законом, який втілюється шляхом однакового застосування судом тієї самої норми закону в однакових справах щодо різних осіб.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права в Україні (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини") умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" від 23 жовтня 1996 року; "Brualla Gomes de la Torre v. Spain" від 19 грудня 1997 року).

Зважаючи на наведене, скаржник повинен усвідомлювати, що зазначення будь-яких із визначених пунктами 1-4 частини другої статті 287 ГПК України випадків потребує належних, вичерпних обґрунтувань, позаяк відкриття касаційного провадження за відсутності або неточності таких обґрунтувань може призвести до порушення принципу "правової визначеності".

За таких обставин вимоги процесуального закону щодо змісту касаційної скарги, викладені у пункті 5 частини другої статті 290 та частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України скаржником виконані не були, а отже відсутні підстави вважати, що недоліки касаційної скарги були усунуті Головним управлінням ДПС у Львівській області.

Статтею 292 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.

Згідно з частиною 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Відповідно до приписів статті 292 Господарського процесуального кодексу України питання про повернення касаційної скарги суд касаційної інстанції вирішує протягом двадцяти днів з дня надходження касаційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків. Копія ухвали про повернення касаційної скарги надсилається учасникам справи у порядку, визначеному статтею 242 цього Кодексу. Скаржнику надсилається копія ухвали про повернення касаційної скарги разом з доданими до скарги матеріалами, а касаційна скарга залишається в суді касаційної інстанції.

Враховуючи викладене, касаційна скарга Головного управління ДПС у Львівській області на ухвалу Господарського суду Львівської області від 29.01.2025 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 09.04.2025 у справі №914/2468/20 підлягає поверненню на підставі статті 174 та частини 5 статті 292 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 174, 234, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на ухвалу Господарського суду Львівської області від 29.01.2025 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 09.04.2025 у справі №914/2468/20 повернути скаржнику разом з доданими до неї матеріалами.

2. Оригінал касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.

3. Копію касаційної скарги залишити в матеріалах справи №914/2468/20.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий С.В. Жуков

Судді К.М. Огороднік

В.Я. Погребняк