Постанова від 10.06.2025 по справі 420/2174/25

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 червня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/2174/25

Головуючий в 1 інстанції: Єфіменко К.С. Дата і місце ухвалення: 29.04.2025р., м. Одеса Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого Ступакової І.Г.

суддів Бітова А.І.

Лук`янчук О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою приватного підприємства «Оголюк» на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2025 року по справі за адміністративним позовом приватного підприємства «Оголюк» до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі відділу державного нагляду (контролю) в Одеській області про визнання протиправними та скасування постанов про застосування адміністративно-господарського штрафу, -

В С Т А Н О В И Л А :

В січні 2025 року приватне підприємство «Оголюк» звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі відділу державного нагляду (контролю) в Одеській області про визнання протиправними та скасування постанов про застосування адміністративно-господарського штрафу від 10 грудня 2024 року №ПШ114727, №ПШ114728, №ПШ114729 та №ПШ114730.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що спірні постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу прийнято 10.12.2024р. відділом державного нагляду (контролю) в Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті з порушенням п.26 Порядку проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006р. №1567. Зокрема, відповідачем не виконано обов`язку щодо повідомлення суб`єкта господарювання про час і місце розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, чим позбавлено ПП «Оголюк» права на представництво та надання пояснень. Позивач зазначав, що лише надіслання повідомлення про розгляд справи не свідчить про сповіщення відповідної особи про такий розгляд. Єдиним належним доказом сповіщення особи про розгляд справи може бути лише рекомендоване повідомлення про вручення або особисте отримання особою такого повідомлення. Посилався позивач і на відсутність доказів статусу автомобільної дороги, на якій проводилася 23.10.2024р. рейдова перевірка, як автомобільної дороги місцевого значення.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2025 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, приватне підприємство «Оголюк» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на не повне з`ясування судом першої інстанції обставин справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, а також на невідповідність висновків, викладених в рішенні суду, обставинам справи, просить скасувати рішення від 29.04.2025р. з ухваленням по справі нового судового рішення про задоволення його позову у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що при вирішенні спору судом першої інстанції не надано належної правової оцінки посиланням позивача на порушення відповідачем п.26 Порядку №1567, яким передбачено розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт у присутності уповноваженої особи суб`єкта господарювання. Запрошення на розгляд 10.12.2024р. справ про порушення законодавства про автомобільний транспорт за актами №АР013294, №АР013295, №АР013258 та №АР013257 отримано ПП «Оголюк» 17.12.2024р., тобто після фактичного розгляду справ та прийняття спірних постанов про застосування адміністративно-господарського штрафу. Верховним Судом неодноразово висловлювалася правова позиція щодо реалізації Укртрансбезпекою пункту 26 Порядку №1567, згідно якої недотримання обов`язку повідомлення автомобільного перевізника про час та місце розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт є підставою для скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу.

Також, апелянт посилається на те, що в оскаржуваному рішенні суд першої інстанції здійснив посилання на розпорядження Кіровоградської обласної військової адміністрації від 27.12.2024р. №14-17-Р, яким нібито затверджено перелік обласних автомобільних доріг загального користування місцевого значення. Однак, зазначене розпорядження у встановленому порядку не реєструвалося та не публікувалося, що дає підстави для висновку, що воно не набуло чинності. До того ж, суб`єктами, що здійснюють державне управління у сфері безпеки автомобільних доріг, не забезпечено встановлення відповідних дорожніх знаків для маршрутного орієнтування користувачів автомобільних доріг загального користування місцевого значення. При цьому, п.8.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ від 10.10.2001р. №1306, чітко передбачає, що регулювання дорожнього руху здійснюється за допомогою дорожніх знаків.

Державна служба України з безпеки на транспорті подала письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому просить скаргу ПП «Оголюк» залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін. Відповідач зазначає, що запрошення на розгляд 10.12.2024р. справи направлено на офіційну зареєстровану адресу позивача завчасно за 20 днів до розгляду. Згідно відомостей з офіційного веб-сайту АТ «Укрпошта» поштове відправлення прийнято до відправки 20.11.2024р., прибуло до поштового відділення 28.11.2024р., проте було вручено лише 17.12.2024р. через суб`єктивну поведінку позивача. ПП «Оголюк» повинне використовувати в повному обсязі наявні засоби та можливості для своєчасного отримання кореспонденції. Наведена апелянтом практика Верховного Суду не є ревалентною до обставин даної справи. Також, відповідач зазначає, що встановлення та розміщення дорожніх знаків не відноситься до компетенції Укртрансбезпеки. Організація заходів щодо забезпечення безпеки дорожнього руху на відповідних автомобільних дорогах, зокрема, в частині встановлення відповідних дорожніх знаків, покладається на інші державні органи та органи місцевого самоврядування та виходить за межі повноважень Укртрансбезпеки. Відсутність дорожніх знаків не звільняє позивача від обов`язку дотримуватися вимог пункту 22.5 Правил дорожнього руху та ст.34 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Справу розглянуто судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження на підставі п.3 ч.1 ст.311 КАС України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів доходить наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції, на підставі направлення на рейдову перевірку від 21.10.2024р. №НР 000528, 23.10.2024р. посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті проводилась рейдова перевірка транспортних засобів перевізників, що здійснюють внутрішні та міжнародні перевезення пасажирів та вантажів, на а/д О 121003 Хащувате-Чемерпіль-вихід на а/д М-05.

Зокрема, 23.10.2024. о 12 год. 50 хв. зупинено транспортний засіб марки MAN TGS 18.400, державний номерний знак НОМЕР_1 , з напівпричепом марки SCHWARZMUELLER, номерний знак НОМЕР_2 , водій ОСОБА_1 , автомобільний перевізник ПП «Оголюк». Під час проведення документального габаритного контролю встановлено порушення Закону України «Про автомобільний транспорт», відповідальність за яке передбачена абз.17 ч.1 ст.60 Закону, а саме: здійснення перевезення вантажу згідно накладної від 23.10.2024р. №РН-0001349 з перевищенням вагових норм, зокрема, фактична загальна маса транспортного засобу разом з вантажем склала 39,10 тон при нормативно допустимих для доріг місцевого значення 24 тон, відсоток перевищення склав 62,9%.

Зазначене порушення знайшло своє відображення в акті від 23.10.2024р. №АР013257.

На підставі акту проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень вантажів автомобільним транспортом від 23.10.2024р. №АР013257 в.о. начальника відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу від 10.12.2024р. №ПШ114730, якою до позивача застосовано адміністративно-господарський штраф у розмірі 51 000 грн.

Також, 23.10.2024р. на а/д О 121003 Хащувате-Чемерпіль-вихід на а/д М-05, о 13 год. 50 хв. було зупинено транспортний засіб марки MAN TGХ 24.480, державний номерний знак НОМЕР_3 , з напівпричепом марки CARNEHH, номерний знак НОМЕР_4 , водій ОСОБА_2 , автомобільний перевізник ПП «Оголюк». Під час проведення документального габаритного контролю встановлено порушення Закону України «Про автомобільний транспорт», відповідальність за яке передбачена абз.17 ч.1 ст.60 Закону, а саме: здійснення перевезення вантажу згідно накладної від 23.10.2024р. №РН-0001351 з перевищенням вагових норм, зокрема, фактична загальна маса транспортного засобу разом з вантажем склала 40,038 тон при нормативно допустимих для доріг місцевого значення 24 тон, відсоток перевищення склав 66,8%.

Зазначене порушення знайшло своє відображення в акті від 23.10.2024р. №АР013258.

На підставі акту проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень вантажів автомобільним транспортом від 23.10.2024р. №АР013258 в.о. начальника відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу від 10.12.2024р. №ПШ114729, якою до позивача застосовано адміністративно-господарський штраф у розмірі 51 000 грн.

Того ж дня (23.10.2024р.) о 14 год. 40 хв. посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті на а/д О 121003 Хащувате-Чемерпіль-вихід на а/д М-05 проведено рейдову перевірку транспортного засобу марки MAN TGA 18.440, державний номерний знак НОМЕР_5 , з напівпричепом марки SCHWARZMUELLER, номерний знак НОМЕР_6 , водій ОСОБА_3 , автомобільний перевізник ПП «Оголюк». Під час проведення документального габаритного контролю встановлено порушення Закону України «Про автомобільний транспорт», відповідальність за яке передбачена абз.17 ч.1 ст.60 Закону, а саме: здійснення перевезення вантажу згідно накладної від 23.10.2024р. №РН-0001352 з перевищенням вагових норм, зокрема, фактична загальна маса транспортного засобу разом з вантажем склала 39,34 тон при нормативно допустимих для доріг місцевого значення 24 тон, відсоток перевищення склав 64,16%.

Зазначене порушення знайшло своє відображення в акті від 23.10.2024р. №АР 013295.

На підставі акту проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень вантажів автомобільним транспортом від 23.10.2024р. №АР013295 в.о. начальника відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу від 10.12.2024р. №ПШ114728, якою до позивача застосовано адміністративно-господарський штраф у розмірі 51 000 грн.

23.10.2024р. о 13 год.45 хв. посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті на а/д О 121003 Хащувате-Чемерпіль-вихід на а/д М-05, проводилась рейдова перевірка транспортного засобу марки MAN TGS 18.440, державний номерний знак НОМЕР_7 , з напівпричепом марки LANGENDORF SKS-HS, номерний знак НОМЕР_8 , водій ОСОБА_4 , автомобільний перевізник ПП «Оголюк». Під час проведення документального габаритного контролю встановлено порушення Закону України «Про автомобільний транспорт», відповідальність за яке передбачена абз.17 ч.1 ст.60 Закону, а саме: здійснення перевезення вантажу згідно накладної від 23.10.2024р. №РН-0001350 з перевищенням вагових норм, зокрема, фактична загальна маса транспортного засобу разом з вантажем склала 39,7 тон при нормативно допустимій для доріг місцевого значення 24 тон, відсоток перевищення склав 65,41 %.

Зазначене порушення знайшло своє відображення в акті від 23.10.2024р. №АР013294.

На підставі акту проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень вантажів автомобільним транспортом від 23.10.2024р. №АР013294 в.о. начальника відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу від 10.12.2024р. №ПШ114727, якою до позивача застосовано адміністративно-господарський штраф у розмірі 51 000 грн.

Не погоджуючись з правомірністю постанов про застосування адміністративно-господарського штрафу від 10 грудня 2024 року №ПШ114727, №ПШ114728, №ПШ114729 та №ПШ114730 ПП «Оголюк» оскаржило їх в судовому порядку.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову, не прийняв до уваги твердження позивача, що відповідачем не було належним чином повідомлено ПП «Оголюк» про розгляд 10.12.2024р. справ про порушення законодавства про автомобільний транспорт, що є безумовною підставою для скасування прийнятих з порушенням Порядку №1567 постанов. Суд зазначив, що отримання ПП «Оголюк» запрошення на розгляд справ лише 17.12.2024р. зумовлено не об`єктивними обставинами, а суб`єктивною поведінкою позивача. Також, суд визнав необґрунтованими посилання позивача на відсутність доказів надання дорозі, на якій здійснювався габаритно-ваговий контроль, статусу дороги місцевого значення, а також встановлення забороняючих знаків, передбачених Правилами дорожнього руху. Суд зазначив, що розпорядженням Кіровоградської обласної військової адміністрації від 27.12.2024р. №14-17-Р затверджено перелік обласних автомобільних доріг загального користування місцевого значення Одеської області, у тому числі ділянок, що суміщаються з вулицями міст та інших населених пунктів, до якого включено автомобільну дорогу О-121003. Відсутність на ділянці дороги, якою рухалися транспортні засоби, дорожніх знаків щодо позначення такої дороги як автомобільної дороги місцевого значення та дорожніх знаків щодо заборони руху, за висновками суду, не звільняє позивача від обов`язку дотримуватися вимог пункту 22.5 Правил дорожнього руху та статті 34 Закону України «Про автомобільний транспорт», відповідальність за недотримання яких передбачена абзацом 17 частини першої статті 60 цього Закону.

Надаючи правову оцінку таким висновкам суду першої інстанції колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до ч.12 ст.6 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05 квітня 2001 року №2344-III (далі Закон №2344-III) державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

Процедуру проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт. визначено Порядком проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), затвердженим постановою КМУ №1567 від 08.11.2006р. (далі Порядок №1567).

Пунктом 2 Порядку №1567 визначено, що рейдовим перевіркам (перевіркам на дорозі) підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних автомобільних перевізників (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.

Пунктом 14 Порядку №1567 обумовлено, що рейдовою перевіркою (перевіркою на дорозі) є перевірка транспортних засобів автомобільних перевізників на всіх видах автомобільних доріг на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, зони габаритно-вагового контролю, інші об`єкти, що використовуються автомобільними перевізниками для забезпечення діяльності автомобільного транспорту) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт.

Згідно із статтею 33 Закону України «Про автомобільні дороги» від 08 вересня 2005 року №2862-IV рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини 2 статті 29 Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року №3353-XII з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затверджено постановою Кабінету Міністрів України №879 від 27.06.2007р. «Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування» (далі - Порядок №879).

Відповідно до пункту 3 Порядку №879 габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.

За змістом пункту 6 Порядку №879 габаритно-ваговий контроль, крім документального, здійснюється виключно в пунктах габаритно-вагового контролю посадовими особами та/або працівниками відповідних органів.

Пунктом 16 Порядку №879 передбачено, що габаритно-ваговий контроль включає документальний та/або точний контроль.

Документальний контроль передбачає дослідження документів, які супроводжують транспортний засіб та в яких міститься інформація про власну масу транспортного засобу та масу вантажу. Документальний контроль може проводитись поза межами пункту контролю.

Відповідно до п.22.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001р. №1306, (далі - ПДР) маса вантажу, що перевозиться, і розподіл навантаження на осі не повинні перевищувати величин, визначених технічною характеристикою даного транспортного засобу.

Згідно з пунктом 22.5 ПДР в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, рух транспортних засобів та їх составів на автомобільній дорозі місцевого значення допускається у разі, коли їх параметри не перевищують, зокрема, фактичну масу 24 тон: чотирьохвісний автомобіль; чотирьохвісний автомобіль з двома рульовими вісями та ведучими вісями, оснащеними спареними колесами; двовісний автомобіль (тягач) з двовісним напівпричепом; двовісний автомобіль (тягач) з трьохвісним напівпричепом; трьохвісний автомобіль (тягач) з двовісним або трьохвісним напівпричепом; двовісний автомобіль (тягач) з трьохвісним напівпричепом (контейнеровоз), що здійснює перевезення одного або більше контейнерів або змінних кузовів загальною максимальною довжиною 13,716 метра; трьохвісний автомобіль (тягач) з двовісним або трьохвісним напівпричепом (контейнеровоз), що здійснює перевезення одного або більше контейнерів або змінних кузовів загальною максимальною довжиною 13,716 метра.

Абзацом 17 частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачено відповідальність у вигляді штрафу у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30 відсотків при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу.

Таким чином, правила перевезення неподільного та подільного вантажів у випадку перевищення вагових або габаритних параметрів є різними: перевезення неподільного вантажу допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі, а перевезення подільного вантажу з перевищенням встановлених законодавством габаритно-вагових норм заборонено.

Головною метою такої заборони є збереження автомобільних доріг та попередження їх передчасного руйнування. Внаслідок цього й встановлено заборону з перевезення подільних вантажів з перевищенням встановлених законодавством габаритно-вагових норм без будь-яких винятків.

Перевізник, зважаючи на особливості і характер вантажу, зобов`язаний обрати вагу, яка водночас не перевищуватиме як повну масу транспортного засобу, так і навантаження на осі.

Як слідує зі змісту актів перевірок від 23.10.2024р. №АР013294, №АР013295, №АР013258 та №АР013257 визначення загальної маси транспортного засобу здійснювалося на підставі відомостей наданих водіями транспортних засобів товарно-транспортних накладних, дослідженням яких встановлено, що в кожному випадку загальна маса транспортного засобу з вантажем перевищувала більше, аніж 30%, гранично допустимої маси 324 тони.

ПП «Оголюк» заперечує порушення ним габаритно-вагових норм, передбачених п.22.5 ПДР, посилаючись на відсутність належних доказів надання дорозі, на якій здійснювався габаритно-ваговий контроль, статусу дороги місцевого значення.

Заперечуючи такі доводи позивача відповідач, з яким погодився суд першої інстанції, зазначив, що автомобільна дорога О121003 Хащувате-Чемерпіль-вихід на а/д М-05 віднесена до автомобільних доріг загального користування місцевого значення згідно розпорядження начальника Кіровоградської обласної військової адміністрації від 27.12.2023р. №1417-р.

Копію такого розпорядження Державна служба України з безпеки на транспорті додала до матеріалів справи.

Колегія суддів зазначає, що розпорядження голови ОВА це офіційний документ, який видається для вирішення оперативних завдань, пов`язаних з функціонуванням області. Вони містять конкретні вказівки та завдання для виконання структурними підрозділами ОВА, а також іншими органами та організаціями на території області.

Метою оприлюднення розпоряджень голови ОВА є забезпечення прозорості діяльності ОВА, доступність інформації для широкої громадськості та можливість контролю за виконанням прийнятих рішень.

В матеріалах справи відсутні відомості щодо оприлюднення розпорядження начальника Кіровоградської обласної військової адміністрації від 27.12.2023р. №1417-р на офіційному сайті ОВА чи в інший спосіб.

Не оприлюднення відповідного розпорядження щодо віднесення, зокрема, а/д О 121003 Хащувате-Чемерпіль-вихід на а/д М-05 до автомобільних доріг місцевого значення, дає колегії суддів підстави для висновку, що до відома позивача, як і інших заінтересованих осіб, у встановленому порядку не доведено інформацію про статус відповідної автомобільної дороги як автомобільної дороги місцевого значення, на якій допускається рух транспортних засобів з максимально дозволеною фактичною масою 24 тони.

При цьому, сторонами у справі визнається відсутність на відповідній автомобільній дорозі будь-яких забороняючих або інформаційно-вказівних знаків в розумінні п.8.4 ПДР.

Що ж до посилань ПП «Оголюк» на порушення відповідачем п.26 Порядку №1567 щодо завчасного повідомлення його про розгляд справ про порушення законодавства про автомобільний транспорт, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до п.25 Порядку №1567 справа про порушення розглядається в територіальному органі Укртрансбезпеки за місцезнаходженням автомобільного перевізника або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи автомобільного перевізника) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

Згідно п.26 Порядку №1567 справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи автомобільного перевізника.

Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа автомобільного перевізника повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням або надсиланням на офіційну електронну адресу (за наявності).

Пунктом 27 Порядку №1567 визначено, що у разі неявки уповноваженої особи суб`єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі.

За наявності підстав, керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.

З аналізу вказаних приписів законодавства убачається, що Порядком №1567 установлено обов`язок органу державного контролю повідомити суб`єкта господарювання про час і місце розгляду справи про порушення транспортного законодавства. Водночас, неявка суб`єкта господарювання на розгляд такої справи не є перешкодою для її розгляду та прийняття відповідного рішення.

Як правильно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, повідомлення-запрошення на розгляд 10.12.2024р. справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт від 19.11.2024р. було направлено працівниками Укртрансбезпеки за адресою ПП «Оголюк», яка міститься у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (вул. Ювілейна, 27, с. Доброолександрівка, Овідіопольський район, Одеська область, 68501).

Згідно відомостей з офіційного веб-сайту АТ «Укрпошта», поштове відправлення з трек-номером 0600985651091 прийнято до відправки 20.11.2024р., прибуло до поштового відділення 28.11.2024р., проте вручено отримувачу лише 17.12.2024р.

З вказаного слідує, що повідомлення про розгляд справи завчасно прибуло до точки видачі-доставки 28.11.2024р., а його отримання позивачем лише 17.12.2024р. зумовлено суб`єктивною поведінкою останнього.

Та обставина, що ПП «Оголюк» забрало поштове відправлення у відділенні Укрпошти лише 17.12.2024р. і, як наслідок, не було обізнане про дату і час розгляду справи про порушення транспортного законодавства, не може ставитись у вину відповідача і не оцінюється колегією суддів як порушення останнім пункту 26 Порядку №1567.

Як правильно зазначив суд першої інстанції, позивач повинен використовувати в повному обсязі наявні засоби та можливості для своєчасного отримання кореспонденції. Лише на позивача покладено обов`язок отримання цієї кореспонденції, а тому свідоме неотримання кореспонденції, яка направлялася відповідачем на офіційну адресу позивача, щодо вірності якої позивач не заперечує, не може бути розцінено як порушення прав ПП «Оголюк».

Верховний Суд у постанові від 27.02.2025р. по справі №200/4035/23 висловив правову позицію, що відсутність особи під час розгляду справи про накладення адміністративно-господарського штрафу не позбавляє особу спростовувати вину у суді, та, у зв`язку з цим, не може бути самостійною підставою для скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу.

Такий висновок узгоджується із позицією, яку викладено у постановах Верховного Суду від 14.12.2023р. у справі №280/1426/20, від 21.12.2023р. у справі №560/11763/22, від 06.06.2024р. у справі №340/1617/22.

Підсумовуючи наведене колегія суддів зазначає, що враховуючи відсутність доказів оприлюднення у встановленому порядку розпорядження голови ОВА про віднесення а/д О 121003 Хащувате-Чемерпіль-вихід на а/д М-05 до автомобільних доріг місцевого значення, а також відсутність на відповідній автомобільній дорозі будь-яких забороняючих або інформаційно-вказівних знаків, які б свідчили про статус такої дороги, притягнення ПП «Оголюк» до відповідальності на підставі абз.17 ч.1 ст.60 Закону не може бути визнано обґрунтованим.

Відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, на якого частина друга статті 77 КАС України покладає обов`язок доказування в адміністративному суді правомірності прийнятих ним рішень, не доведено законності спірних постанов про застосування адміністративно-господарського штрафу від 10 грудня 2024 року №ПШ114727, №ПШ114728, №ПШ114729 та №ПШ114730, у зв`язку з чим такі постанови підлягають скасуванню.

Згідно п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Відповідно до п.1, п.4 ч.1 ст.317 КАС України підставою для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є не повне з`ясування судом обставин справи, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

З огляду на зазначене колегія суддів доходить висновку, що постановлене Одеським окружним адміністративним судом рішення від 29.04.2025р. підлягає скасуванню з ухваленням по справі нового судового рішення - про задоволення позову ПП «Оголюк».

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частиною 6 статті 139 Кодексу передбачено, що якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

При зверненні з даним позовом до суду першої інстанції позивачем сплачено 12112,00 грн. судового збору (платіжні інструкції від 22.01.2025р. №2368 та від 29.01.2025р. №2380), а при поданні апеляційної скарги 18 360,00 грн. (платіжна інструкція від 12.05.2025р. №2480).

Таким чином, на підставі ст.139 КАС України, з Державної служби України з безпеки на транспорті на користь ПП «Оголюк» підлягає стягненню судовий збір в сумі 30 472,00 грн.

Враховуючи, що дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, тому постанова суду апеляційної інстанції, відповідно до ч.5 ст.328 КАС України, в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 308, 311, п.2 ч.1 ст.315, ст.ст. 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу приватного підприємства «Оголюк» задовольнити.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2025 року скасувати.

Ухвалити по справі нове рішення, яким позов приватного підприємства «Оголюк» задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу від 10 грудня 2024 року №ПШ114727, №ПШ114728, №ПШ114729 та №ПШ114730.

Стягнути з Державної служби України з безпеки на транспорті (код ЄДРПОУ 39816845) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь приватного підприємства «Оголюк» (код ЄДРПОУ 40636981) 30 472,00 грн. судового збору.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.

Повний текст судового рішення виготовлений 10 червня 2025 року.

Головуючий: І.Г. Ступакова

Судді: А.І. Бітов

О.В. Лук`янчук