ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/41603/24 Суддя першої інстанції: Дудін С.О.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 червня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
Судді-доповідача Файдюка В.В.,
Суддів Карпушової О.В.,
Мєзєнцева Є.І.,
При секретарі Масловській К.І.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Черкаської митниці на рішення Київського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2024 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Будпостач» до Черкаської митниці про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів і щодо класифікації товарів,-
В С Т А Н О В И В :
У вересні 2024 року Приватне підприємство «Будпостач» (далі - позивач, ПП «Будпостач») звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Черкаської митниці (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування рішення Черкаської митниці від 02.05.2024 №24UA90200000008-КТ щодо класифікації товарів і рішення Черкаської митниці від 03.05.2024 №UA902080/2024/000092/1 про коригування митної вартості.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 05.12.2024 позов задоволено.
При цьому суд першої інстанції виходив з того, що митний орган при прийнятті рішення щодо класифікації товарів не врахував їх цільове призначення та технічні характеристики, не врахував надані позивачем документи, а тому помилково відніс тенти до товарної підкатегорії 6306. Крім того, суд підкреслив, що позивачем були надані відповідачу всі необхідні документи для підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару, у той час як митним органом не наведено конкретних обставин, які саме викликали сумніви у заявленій декларантом митній вартості імпортованого товару.
Не погоджуючись з таким рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати його та прийняти нове, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Свою позицію обґрунтовує тим, що судом не було враховано, що оскільки задекларовані позивачем тенти є готовими текстильними виробами - тентами/навісами, а також стрічкові нитки не вважаються синтетичними або штучними волокнами, то такі правомірно класифіковані митним органом за товарною позицією 6306190000. Зазначає, що судом залишено поза увагою, що рішення Рівненської митниці, яке надавалося ПП «Будпостач», було скасовано, висновок Львівського відділу експертиз та досліджень СЛЕД Держмитслужби є чинним для наданих зразків товару, у той час як висновок експерта Житомирського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз не може братися до уваги, оскільки експертом використовувалися законодавство України щодо класифікації товарів, а не законодавство щодо вартості товарів, а право здійснювати таку експертизу експерти не наділені. Також наголошує, що під час митного оформлення товару було встановлено, що подані декларантом документи містили грубі порушення, розбіжності та не містили всіх відомостей щодо складових митної вартості, що свідчить про обґрунтованість здійсненого відповідачем коригування митної вартості.
У відзиві на апеляційну скаргу ПП «Будпостач» просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, обґрунтовуючи свою позицію тим, що будь-яких інших аргументів ніж ті, що зазначені у спірних у цій справі рішеннях, Черкаською митницею не зазначено, а будь-яких обґрунтувань неправильності застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права відповідачем не зазначено.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.
Приймаючи до уваги, що від учасників справи не надійшло клопотань про розгляд справи за їх участі, враховуючи, що за наявними у справі матеріалами її може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів та з огляду на відсутність необхідності розглядати справу у судовому засіданні, справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла такого висновку.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ПП «Будпостач» зареєстровано в якості юридичної особи 07.03.1996, про що свідчать відомості Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Матеріали справи свідчать, що 08.06.2023 між компанією K-TARP VINA CO, LTD (В`єтнам) (Продавець) та ПП «Будпостач» (Покупець) укладено контракт №1543 (далі - Контракт), за умовами якого Продавець зобов`язався виробити та продати, а Покупець прийняти та оплатити: будівельні та оздоблювальні матеріали, гідроізоляцію, тарпаулін, тенти (товар).
Згідно п. 1.2 Контракту найменування (перелік), кількість, ціна за одиницю і загальна вартість товару, умови та строки поставки, вказуються у проформах-інвойсах, які є невід`ємною частиною даного контракту.
Відповідно до п. 1.3 Контракту товар поставляється окремими партіями. Поставка товару здійснюється партіями, сформованими на підставі замовлення покупця.
Пунктом 3.1 Контракту визначено, що сторони за цим Контрактом керуються правилами Інкотермс 2020.
Строки та умови поставки вказуються в інвойсах. Товар посилається для ввезення на митну територію України.
Згідно пунктів 3.3-3.4 Контракту датою передачі права власності на товар є дата оформлення вантажної митної декларації.
Партія товару повинна супроводжуватися наступними відвантажувальними документами: транспортний документ відповідно до виду перевезення; інвойс; пакувальний лист.
Проекти всіх відвантажувальних документів відповідно до п. 3.4 Контракту повинні були узгоджені з покупцем не пізніше ніж за 2 робочих дні до запланованої дати відвантаження товару.
Продавець зобов`язаний надіслати оригінали вказаних документів на адресу покупця, зазначену в цьому Контракті, протягом 10 днів з моменту передачі товару перевізнику.
Відповідно до пунктів 5.1-5.2 Контракту загальна сума Контакту становить 5 000 000,00 доларів США. Платежі за цим Контрактом здійснюються у доларах США.
13.10.2023 компанією «K-TARP VINA CO, LTD» (В`єтнам) виставлено ПП «Будпостач» проформу-інвойс №23413S104 на загальну суму 275 673,66 доларів США на товар (готові листи-тенти, тенти помаранчево-червоні).
В умовах проформи-інвойсу вказано, що портом завантаження є порт Hai Phong, В`єтнам, або будь-який інший порт В`єтнаму.
20.10.2023 на підставі платіжної інструкції в іноземній валюті №76 позивач здійснив передоплату за товар у розмірі 55134,80 доларів США.
16.11.2023 Продавець направив позивачу комерційний інвойс №23413S104 на загальну суму 83 264,85 доларів США, з яких: тенти сині MRKU4409222 ML-VN0690081 (22 490 штук) - 44 728,33 доларів США; тенти сині моделі MRKU5602323 ML-VN0690082 (38 744 штуки) - 38 536,52 долари США.
Також 16.11.2023 Продавець надав позивачу прайс-лист.
01.12.2023 на підставі платіжної інструкції в іноземній валюті №127 позивач здійснив передоплату за товар у розмірі 66 621,88 доларів США.
19.11.2023 Продавець передав перевізнику, ТОВ «Мерск Україна ЛТД», товар на підставі коносаменту №232936885.
На підтвердження витрат транспортування товарів та включення вартості таких послуг до митної вартості позивачу надані рахунок-фактура ТОВ «Мерск Україна ЛТД» від 11.01.2024 №5653311548 на суму 4 400,00 доларів США та від 11.01.2024 №5653311550 на суму 497,45 доларів США.
ТОВ «Мерск Україна ЛТД» для підтвердження витрат на транспортування товарів надано довідку від 22.01.2024 №34 на суму 106 117,95 грн та 4 497,45 доларів США за територією України.
Матеріали справи свідчать, що позивачем подано до оформлення відповідачу ЕМД №24UA902080800564U7 від 13.02.2024 для митного оформлення товарів, у графі 31 зазначено:
- товар 1: Поліетиленовий ламінований тент (тарпаулін). Являє собою готовий плаский виріб прямокутної форми. Лицева та зворотна частини поверхні виробу не липкі на дотик, без написів, без малюнків та без рельєфу. Краї виробів по всьому периметру загнуті та запаяні (термічно закріплені). Усередині кожного із запаяних країв протягнуто шнур, а також кожному з країв виробу (включаючи кути) встановлено металеві люверси. Матеріал виробу є непористий, гнучкий, тришаровий за структуро та складається з шару тканини, виготовленої з стрічкових ниток, яка з обох боків покрита (покриття видно неозброєним оком) шарами прозорої плівки. Шари скріплені між собою термічно. Тканина та плівки з полімеру етилену. Тенти з металевим люверсом. Полотнища упаковані і індивідуальні поліетиленові упаковки з етикеткою. Являють собою сільськогосподарське захисне покриття для укриття та зберігання. Виробник - K-TARP VINA CO, LTD (В`єтнам).
Код товару - 3926909790.
За результатами розгляду поданих ПП «Будпостач» документів Черкаською митницею прийнято рішення про визначення коду товару №24UA90200000008-КТ від 02.05.2024, в якому контролюючий органі дійшов висновку про те, що заявлений у митній декларації товар відповідає наступному опису та кодам товару за УКТЗЕД:
товар №1 - тенти універсальні, з металевими люверсами, сині, 40 г/м2, 190х283 см (40GSM, TENTS Blue, 2x3 m);
тенти універсальні, з металевими люверсами, сині, 40 г/м2, 286х374 см (40GSM, TENTS Blue, 3x4 m);
тенти універсальні, з металевими люверсами, сині, 40 г/м2, 286х478 см (40GSM, TENTS Blue, 3x5 m);
тенти універсальні, з металевими люверсами, сині, 40 г/м2, 379х478 см (40GSM, TENTS Blue, 4x5 m);
тенти універсальні, з металевими люверсами, сині, 40 г/м2, 381х582 см (40GSM, TENTS Blue, 4x6 m);
тенти універсальні, з металевими люверсами, сині, 40 г/м2, 478х583 см (40GSM, TENTS Blue, 5x6 m);
тенти універсальні, з металевими люверсами, сині, 40 г/м2, 475х775 см (40GSM, TENTS Blue, 5x8 m);
тенти універсальні, з металевими люверсами, сині, 40 г/м2, 572х1170 см (40GSM, TENTS Blue, 6x12 m);
тенти універсальні, з металевими люверсами, сині, 40 г/м2, 776х975 см (40GSM, TENTS Blue, 8x10 m);
тенти універсальні, з металевими люверсами, сині, 40 г/м2, 379х776 см (40GSM, TENTS Blue, 4x8 m);
тенти універсальні, з металевими люверсами, сірого кольору з лицьової сторони та зеленого зі зворотної, 80г/м2, 190х283 см (80GSM, TENTS Silver green, 2x3 m);
тенти універсальні, з металевими люверсами, сірого кольору з лицьової сторони та зеленого зі зворотної, 80г/м2, 286х374 см (80GSM, TENTS Silver green, 3x4 m);
тенти універсальні, з металевими люверсами, сірого кольору з лицьової сторони та зеленого зі зворотної, 80г/м2, 286х478 см (80GSM, TENTS Silver green, 3x5 m);
тенти універсальні, з металевими люверсами, сірого кольору з лицьової сторони та зеленого зі зворотної, 80г/м2, 379х478 см (80GSM, TENTS Silver green, 4x5 m);
тенти універсальні, з металевими люверсами, сірого кольору з лицьової сторони та зеленого зі зворотної, 80г/м2, 478х583 см (80GSM, TENTS Silver green, 5x6 m);
тенти універсальні, з металевими люверсами, сірого кольору з лицьової сторони та зеленого зі зворотної, 80г/м2, 775х975 см (80GSM, TENTS Silver green, 8x10 m).
Кожен тент являє собою готовий виріб у вигляді гнучкого (намотування можна виконувати вручну без зламування навколо циліндра діаметром 7 мм за температури 15-30 С) полотна прямокутної форми, непористого, без зображень на поверхнях. Краї полотна по всьому параметру загнуті та запаяні, всередині запаяних країв проходить шнур. По всьому периметру встановлені металеві кільця (люверси). Кожне полотно складається з тканини полотняного переплетення стрічкових ниток з поліетилену, яка покрита з обох сторін напівпрозорою поліетиленовою плівкою. Покриття тканини пластмасами повністю з обох боків неозброєним оком не виявляється.
Призначення: захисне накриття (наприклад, від снігу і дощу) для використання у різних сферах (при проведенні фасадних, оздоблювальних, покрівельних та інших видів робіт; тент для кемпінгу; для накриття автомобілів, човнів, причепів, штабелів пиломатеріалів, стогів сіна тощо).
Виробник «K-Tart Vina CO., LTD».
Торговельна марка «X-Treme».
Код товару - 6306190000.
У зв`язку з прийняттям рішення про визначення коду товару позивачу відмовлено в митному оформленні та видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA902080/2024/000130.
У подальшому позивач подав до контролюючого органу митну декларацію від 02.05.2024 №24UA902080801708U4, в якій у графі 31 зазначено:
- товар 1: тенти універсальні, з металевими люверсами, сині, 40 г/м2, 190х283 см (40GSM, TENTS Blue, 2x3 m) - 5000 шт.; тенти універсальні, з металевими люверсами, сині, 40 г/м2, 286х374 см (40GSM, TENTS Blue, 3x4 m) - 1060 шт.; тенти універсальні, з металевими люверсами, сині, 40 г/м2, 286х478 см (40GSM, TENTS Blue, 3x5 m) - 2600 шт.; тенти універсальні, з металевими люверсами, сині, 40 г/м2, 379х478 см (40GSM, TENTS Blue, 4x5 m)- 3000 шт.; тенти універсальні, з металевими люверсами, сині, 40 г/м2, 381х582 см (40GSM, TENTS Blue, 4x6 m)-3000 шт.; тенти універсальні, з металевими люверсами, сині, 40 г/м2, 478х583 см (40GSM, TENTS Blue, 5x6 m)-3180 шт.; тенти універсальні, з металевими люверсами, сині, 40 г/м2, 475х775 см (40GSM, TENTS Blue, 5x8 m) - 1120 шт.; тенти універсальні, з металевими люверсами, сині, 40 г/м2, 583х775 см (40GSM, TENTS Blue, 6x8 m) - 2240 шт.; тенти універсальні, з металевими люверсами, сині, 40 г/м2, 572х1170 см (40GSM, TENTS Blue, 6x12 m) - 531 шт.; тенти універсальні, з металевими люверсами, сині, 40 г/м2, 776х975 см (40GSM, TENTS Blue, 8x10 m) - 213 шт.; тенти універсальні, з металевими люверсами, сині, 40 г/м2, 379х776 см (40GSM, TENTS Blue, 4x8 m)- 2500 шт.; тенти універсальні, з металевими люверсами, сірого кольору з лицьової сторони та зеленого зі зворотної, 80г/м2, 190х283 см (80GSM, TENTS Silver green, 2x3 m) - 3000 шт.; тенти універсальні, з металевими люверсами, сірого кольору з лицьової сторони та зеленого зі зворотної, 80г/м2, 286х374 см (80GSM, TENTS Silver green, 3x4 m) - 3000 шт.; тенти універсальні, з металевими люверсами, сірого кольору з лицьової сторони та зеленого зі зворотної, 80г/м2, 286х478 см (80GSM, TENTS Silver green, 3x5 m) - 3000 шт.; тенти універсальні, з металевими люверсами, сірого кольору з лицьової сторони та зеленого зі зворотної, 80г/м2, 379х478 см (80GSM, TENTS Silver green, 4x5 m) - 2220 шт.; тенти універсальні, з металевими люверсами, сірого кольору з лицьової сторони та зеленого зі зворотної, 80г/м2, 478х583 см (80GSM, TENTS Silver green, 5x6 m) - 2004 шт.; тенти універсальні, з металевими люверсами, сірого кольору з лицьової сторони та зеленого зі зворотної, 80г/м2, 775х975 см (80GSM, TENTS Silver green, 8x10 m) - 530 шт.
У графі 33 «код товару» вказано 6306190000.
На підтвердження заявленої митної вартості товару митному органу були подані:
- (0380) комерційний інвойс від16.11.2023 №23413S104;
- (0705) коносамент від 07.12.2023 №232936885;
- (0722) залізнична накладна від 24.01.2024 №2151516153;
- (0722) залізнична накладна від 24.01.2024 №2151516161;
- (d0730) товарно-транспортна накладна CMR від 12.02.2024 №2323;
- (d0730) товарно-транспортна накладна CMR від 12.02.2024 №9222;
- (1300) митна декларація від 01.05.2024 №24UA902080801682U9.001;
- (1503) рішення про визначення коду товару від 02.05.2024 №КТ-UA902000-0008-2024;
- (1505) експертний висновок від 28.02.2024 №142000-3104-0108;
- (1701) акт про проведення огляду товару від 14.02.2024 №24UA902080800564U7;
- (1703) картка про відмову у прийняті митної декларації від 02.05.2024 №UA902080/2024/000130;
- (3001) квитанції від 01.12.2023 №127 та від 20.10.2023 №76;
- (3004) рахунок-фактура від 11.01.2024 №5653311548;
- (3004) рахунок-фактура від 11.01.2024 №5653311550;
- (3004) рахунок-фактура від 11.01.2024 №5653311552;
- (3007) довідка про транспорті витрати від 22.01.2024 №34;
- (3014) прайс-лист від 16.11.2023 б/н;
- (m4104) контракт від 08.06.2023 №1543;
- (m4301) договір транспортного експедирування від 14.02.2022 №UA00072649;
- (m4301) договір транспортного експедирування від 24.02.2020 №UA00072711;
- (9000) лист від 13.02.2024;
- (9000) лист щодо виробництва від 16.11.2023;
- (9000) переклади листів від 14.02.2024;
- (9000) фото від 13.02.2024;
- (9610) копія митної декларації країни відправлення від 16.11.2023 №305984253540.
Розглянувши подані позивачем документи для підтвердження заявленої в митній декларації від 02.05.2024 №24UA902080801708U4 митної вартості товарів, митний орган направив ПП «Будпостач» електронне повідомлення, у якому зазначив, що подані до митного оформлення документи містять неточності.
Посилаючись на положення ч. 5 ст. 54 Митного кодексу України (далі - МК України), відповідач витребував від позивача наступні додаткові документи для підтвердження митної вартості імпортованих товарів: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних з із виконанням умов договору (контракту); виписки з банківської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини, та інші документи, що підтверджують митну вартість імпортованого товару за бажанням декларанта.
У подальшому Черкаською митницею було прийнято спірне рішення про коригування митної вартості товарів від 03.05.2024 №UA902080/2024/000092/1, за яким відповідач,, застосувавши резервний метод визначення митної вартості товарів, скоригував заявлену позивачем у митній декларації від 02.05.2024 №24UA902080801708U4 вартість товару №1 із 83 264,85 доларів США до 132 227,09 доларів США.
Обґрунтовуючи підстави неприйняття заявленої позивачем митної вартості товару, митний орган у графі 33 спірного рішення зазначив, що надані декларантом документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів містять розбіжності, не містять усіх відомостей щодо фактично сплаченої ціни товару (яка підлягає сплаті), а також щодо числових значень складової митної вартості, а саме:
- декларантом заявлено митні відомості про умови поставки FOB-HAI Phong (В`єтнам). Для підтвердження заявлених витрат на транспортування до ввезення на митну територію України декларантом надано: рахунок від 11.01.2024 №5653311552 від імені Мерск Україна ЛТД, та рахунки від 11.01.2024 №5653311548; 5653311550 від імені Maersk A/S; за результатом співставлення заявлених митниці відомостей з відомостями, які містяться в зазначених вище документах, встановлено: митниці заявлено в графі 21 ДМВ до митної декларації - витрати на навантаження, вивантаження, обробку, як окрему складову митної вартості в сумі 4 497,45 дол. США. У рахунку від 01.03.2024 №5653334617 зазначено числове значення витрат «terminal handing service in Gdansk» 442,18 дол. США та «Documentation fee -Destination in Gdansk» 55,27 дол. США, що є «обробкою» партії товарів в порту Гданськ. У рахунку від 11.01.2024 №5653311550 відсутні відомості про числові значення витрат на навантаження/вивантаження. Зважаючи на викладене, числове значення складової митної вартості «витрати на навантаження, вивантаження, обробку», відомості щодо якої заявлені у гр. 21 ДМВ, не відповідають числовому значенню відомостей, які містяться в поданих документах, тим самим заявлені митниці відомості в графі 21 ДМВ та в митній декларації щодо складової митної вартості «витрати на навантаження, вивантаження, обробку» не підтверджені документально та не піддаються обчисленню.
- відповідно до відомостей коносамента від 07.12.2023 №232936885 партія оцінюваного товару надійшла з В`єтнаму в контейнерах за маршрутом порт HAI Phong (В`єтнам) - Гданськ (Польща). Відповідно до відомостей залізничних накладних від 24.014.2024 №2151516153, 2151516161 транспортування партії оцінюваного товару здійснюється за маршрутом Gdansk (Польща) - Medyka (Польща) - Мостиська (Україна). Враховуючи відомості, зазначені у товароротранспортних накладних, транспортування партії оцінюваних товарів здійснювалося за маршрутом порт HAI Phong (В`єтнам) Гданськ (Польща) - Medyka (Польща) - Мостиська (Україна), що свідчить про наявність операції з перевантаження партії оцінюваних товарів в портах Польщі, у тому числі з водного на залізничний вид транспорту. Згідно відомостей коносамента від 07.12.2023 №232936885 партія оцінюваного товару надійшла з В`єтнаму в контейнері, за маршрутом порт HAI Phong (В`єтнам) - Гданськ (Польща). Вантаж був відправлений на судні «Asiatic Sun». Відповідно до відомостей рахунку транспортних витрат від 11.01.2024 №5653311552зазначено, що вантаж прибув у Gdansk порт (Польща) на судні «Celsius London», що свідчить про наявність операцій з перевантаження партії оцінюваних товарів на шляху від порту HAI Phong (В`єтнам) - Гданськ (Польща). У наданих до митного оформлення рахунках від 11.01.2024 №5653311552 від імені Мерск Україна ЛТД, та від 11.01.2024 №5653311548; №5653311550 від імені Maersk A/S відсутні відомості про операції навантаження, вивантаження. Таким чином, декларантом митниці заявлено відомості тільки щодо складової митної вартості - обробка товарів в порту Гданськ, однак числове значення не відповідає числовому значенню згідно поданих документів. Відомості про числові значення витрат на навантаження/вивантаження відсутні в наданих декларантом документах та митниці не заявлені;
- у рахунку від 11.01.2024 №5653311552 від імені Мерск Україна ЛТД зазначено, що оплата за надані послуги здійснюється протягом 30 днів. У рахунках від 11.01.2024 №5653311548, 5653311550 від імені Maersk A/S зазначено, що оплата за надані послуги здійснюється протягом 21 дня. Станом на 03.05.2024 митниці не надано відомості чи здійснено оплату згідно наданих рахунків. Банківські платіжні документи від 20.10.2023 №76 від 01.02.2023 №127 на загальну суму 121 756,68 дол. США мають посилання лише на контракт від 08.06.2023 №1543. Декларантом визначена та заявлена митна вартість партії оцінюваного товару за ціною угоди на підставі відомостей інвойса від 16.11.2023 №23413S104, загальна сума якого складає 83 264,85 дол. США. Таким чином, відомості банківських платіжних документів від 20.10.2023 №76 та від 01.12.2023 №127 неможливо ідентифікувати з партією оцінюваного товару. Надані банківські платіжні доручення не відповідають умовам ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України;
- до митного оформлення надано експортну декларацію країни походження без перекладу, у зв`язку з чим відомості зазначені в них неможливо ідентифікувати з задекларованими відомостями.
У спірному рішенні зазначено, що митну вартість товарів визначено за резервним методом визначення митної вартості.
На підставі прийнятого рішення про коригування митної вартості товарів відповідачем видано позивачу картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA902080/2024/000134.
З метою випуску товару у вільний обіг у порядку, передбаченому ч. 7 ст. 55 та ч. 2 ст. 263 МК України, позивач з урахуванням коригувань подав нову митну декларацію №24UA902080801728U3 від 03.05.2024.
Не погоджуючись з прийняттям Черкаською митницею рішень про визначення коду товару та про коригування митної вартості товарів, ПП «Будпостач» звернулося до суду із вказаним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів виходить з такого.
Відповідно до ч. 1 ст. 246 МК України (тут і надалі у редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин) метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
Згідно ч. 1 ст. 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Частиною першою статті 257 Митного кодексу України передбачено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії.
Відповідно до ч. 6 ст. 257 МК України умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
За правилами ст. 67 МК України українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів та затверджується законом про Митний тариф України.
В УКТ ЗЕД товари систематизовано за розділами, групами, товарними позиціями, товарними підпозиціями, найменування і цифрові коди яких уніфіковано з Гармонізованою системою опису та кодування товарів.
Для докладнішої товарної класифікації використовується сьомий, восьмий, дев`ятий та десятий знаки цифрового коду.
Структура десятизнакового цифрового кодового позначення товарів в УКТ ЗЕД включає код групи (перші два знаки), товарної позиції (перші чотири знаки), товарної підпозиції (перші шість знаків), товарної категорії (перші вісім знаків), товарної підкатегорії (десять знаків).
Згідно ч. 1 ст. 68 МК України ведення УКТ ЗЕД здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Приписи ч. ч. 1-5 ст. 69 МК України визначають, що товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД.
Органи доходів і зборів здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД.
На вимогу посадової особи органу доходів і зборів декларант або уповноважена ним особа зобов`язані надати усі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявлених ними кодів товарів, поданих до митного оформлення, а також зразки таких товарів та/або техніко-технологічну документацію на них.
У разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів орган доходів і зборів має право самостійно класифікувати такі товари.
Під складним випадком класифікації товару розуміється випадок, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо.
Викладене свідчить, що, за загальним правилом, класифікацію товарів за УКТ ЗЕД здійснює особа, яка подає митну декларацію. У свою чергу, митний орган здійснює контроль за такою класифікацією і може самостійно визначити код задекларованого товару лише в тому разі, коли виявить порушення правил класифікації з боку декларанта. Повноваження органу доходів і зборів щодо самостійного визначення коду товару не є дискреційними та обумовлені виключно наявністю порушення правил класифікації з боку декларанта.
Процедуру ведення УКТ ЗЕД визначено Порядком ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 №428 (далі - Порядок №428).
Згідно п. 2 Порядку №428 УКТЗЕД є товарною номенклатурою Митного тарифу України, затвердженого Законом України «Про Митний тариф України», що використовується для цілей тарифного та інших видів регулювання зовнішньоекономічної діяльності, ведення статистики зовнішньої торгівлі та здійснення митного оформлення товарів.
Пунктом 3 Порядку №428 визначено, що УКТЗЕД складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів Всесвітньої митної організації (далі - Гармонізована система) з урахуванням Комбінованої номенклатури Європейського Союзу (далі - Комбінована номенклатура).
Порядок роботи відділу митних платежів, підрозділу митного оформлення митного органу та митного поста при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України, затверджений наказом Міністерства фінансів України № 650 від 30.05.2012 (далі - Порядок № 650).
Відповідно до пункту 2 розділу І Порядку №650 у цьому Порядку терміни вживаються у такому значенні:
- класифікація товару - визначення коду товару відповідно до вимог Основних правил інтерпретації УКТЗЕД передбачених Законом України «Про Митний тариф України», з урахуванням Пояснень до УКТЗЕД, рішень Комітету з Гармонізованої системи опису та кодування товарів Всесвітньої митної організації, методичних рекомендацій щодо класифікації окремих товарів згідно з вимогами УКТЗЕД розроблених центральним органом виконавчої влади у сфері митної справи на виконання ст. 68 Кодексу, до початку переміщення товару через митний кордон України, під час митного і оформлення та після завершення митного оформлення;
- контроль правильності класифікації товарів - перевірка відповідності опису товару та відповідного йому коду в митній декларації вимогам Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД під час проведення процедур його митного контролю та митного оформлення або після них;
- рішення щодо класифікації товарів (далі - Рішення) - рішення митного органу, яке приймається за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.
Пунктом 1 розділу ІІ Порядку №650 встановлено, що посадові особи Підрозділу, ПМО здійснюють контроль правильності класифікації товарів під час виконання митних формальностей. Обсяг митного контролю, достатнього для забезпечення додержання правил класифікації товарів, визначається на підставі результатів застосування системи управління ризиками.
Згідно п. 2 розд. ІІ Порядку №650 контроль правильності класифікації товарів здійснюється шляхом перевірки відповідності: опису товару в митній декларації процедурі декларування відповідно до вимог Кодексу; відомостей про товар та код товару згідно з УКТ ЗЕД, заявлених у митній декларації, відомостям про товар (найменування, опис, визначальні характеристики для класифікації товарів тощо), зазначеним у наданих для митного контролю документах, шляхом перевірки дотримання вимог Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД, із врахуванням Пояснень до УКТ ЗЕД, рекомендацій, розроблених центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, відповідно до вимог Кодексу.
Відповідно до пунктів 20-25 розділу ІІ Порядку №650 за допомогою АСМО Рішення оформлюється, підписується шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису посадової особи, яка його прийняла, та передається до ПМО.
Прийняте Рішення реєструється в Журналі Рішень та вноситься до бази даних «Класифікаційні рішення» єдиної автоматизованої інформаційної системи митних органів (далі - ЄАІС).
Рішення є обов`язковим для митних цілей, діє три роки з дати його прийняття, крім випадків скасування або анулювання такого Рішення до закінчення строку його чинності.
У разі застосування Рішення відомості, які вносить декларант або уповноважена ним особа у графи 31 та 33 митної декларації щодо товару, якого стосується таке Рішення, мають відповідати інформації, зазначеній у графі 6 Рішення, а реєстраційний номер Рішення та дата його прийняття зазначаються у графі 44 митної декларації.
Після внесення Рішення до бази даних «Класифікаційні рішення» ЄАІС центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, забезпечує оприлюднення такого Рішення на власному офіційному вебсайті.
Оприлюдненню підлягає інформація із граф 1, 4, 6 та 7 Рішення.
У разі незгоди з Рішенням декларант або уповноважена ним особа має право його оскаржити відповідно до глави 4 Кодексу.
Матеріали справи свідчать, що, приймаючи рішення від 02.05.2024 №24UA90200000008-КТ, Черкаська митниця керувалася Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД), викладеною у додатку до Закону України від 19.09.13 № 584-VII «Про Митний тариф України», Порядком №650, Поясненнями до УКТЗЕД, затвердженими наказом Державної фіскальної служби України від 09.06.2015 №401, та висновками Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Держмитслудби від 28.02.2024 №142000-3104-0108.
У спірному рішенні відповідач зазначив, що для митного оформлення за митною декларацією від 13.02.2024 №24UA902080800564U7 позивачем було надано рішення Рівненської митниці від 21.11.2022 №КТ-UA204000-0034-2022 про визначення коду товару в товарній підкатегорії 3926909290 та висновок Львівського відділу експертиз та досліджень Спецаілізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Держмислужби від 18.11.2022 №142000-3400-0137, на підставі якого було прийнято рішення.
Проте, станом на дату подачі позивачем митної декларації від 13.02.2024 №24UA902080800564U7 рішення Рівненської митниці від 21.11.2022 №КТ-UA204000-0034-2022 скасовано, а висновок Львівського відділу експертиз та досліджень Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Держмислужби від 18.11.2022 №142000-3400-0137 є чинним.
Як правильно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, Черкаська митниця у спірному рішенні зазначила, що зазначені документи мають інформаційний характер та не впливають на класифікацію тентів, задекларованих за вказаною митною декларацією.
Водночас, колегія суддів звертає увагу, що наказом Державної митної служби України від 14.12.2022 №543 затверджено Пояснення до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі - Пояснення №543).
Згідно з Основними правилами інтерпретації УКТЗЕД, що містяться в Поясненнях №543, класифікація товарів в УКТЗЕД здійснюється за такими правилами:
1. Назви розділів, груп і підгруп наводяться лише для зручності користування УКТЗЕД; для юридичних цілей класифікація товарів в УКТЗЕД здійснюється виходячи з назв товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп і, якщо цими назвами не передбачено іншого, відповідно до таких правил:
2. Будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який виріб стосується також некомплектного чи незавершеного виробу за умови, що він має основну властивість комплектного чи завершеного виробу. Це правило стосується також комплектного чи завершеного виробу (або такого, що класифікується як комплектний чи завершений згідно з цим правилом), незібраного чи розібраного; (b) будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який матеріал чи речовину стосується також сумішей або сполук цього матеріалу чи речовини з іншими матеріалами чи речовинами. Будь-яке посилання на товар з певного матеріалу чи речовини розглядається як посилання на товар, що повністю або частково складається з цього матеріалу чи речовини. Класифікація товару, що складається більше ніж з одного матеріалу чи речовини, здійснюється відповідно до вимог правила 3.
3. У разі якщо згідно з правилом 2 (b) або з будь-яких інших причин товар на перший погляд (prima facie) можна віднести до двох чи більше товарних позицій, його класифікація здійснюється таким чином:
(а) перевага надається тій товарній позиції, в якій товар описується конкретніше порівняно з товарними позиціями, де дається більш загальний його опис. Проте в разі коли кожна з двох або більше товарних позицій стосується лише частини матеріалів чи речовин, що входять до складу суміші чи багатокомпонентного товару, або лише частини товарів, що надходять у продаж у наборі для роздрібної торгівлі, такі товарні позиції вважаються рівнозначними щодо цього товару, навіть якщо в одній з них подається повніший або точніший опис цього товару;
(b) суміші, багатокомпонентні товари, які складаються з різних матеріалів або вироблені з різних компонентів, товари, що надходять у продаж у наборах для роздрібної торгівлі, класифікація яких не може здійснюватися згідно з правилом 3 (a), повинні класифікуватися за тим матеріалом чи компонентом, який визначає основні властивості цих товарів, за умови, що цей критерій можна застосувати;
(с) товар, класифікацію якого не можна здійснити відповідно до правила 3 (a) або 3 (b), повинен класифікуватися в товарній позиції з найбільшим порядковим номером серед номерів товарних позицій, що розглядаються.
4. Товар, який не може бути класифікований згідно з вищезазначеними правилами, класифікується в товарній позиції, яка відповідає товарам, що найбільше подібні до тих, що розглядаються.
5. На додаток до наведеного до зазначених нижче товарів застосовуються такі правила:
(a) футляри для фотоапаратів, музичних інструментів, зброї, креслярського приладдя, прикрас та подібні вироби, які мають спеціальну форму і призначені для зберігання відповідних виробів або набору виробів, придатні для тривалого використання разом з виробами, для яких вони призначені, класифікуються разом з упакованими в них виробами. Це правило не поширюється на тару (упаковку), що становить разом з виробом одне ціле і надає останньому істотно іншої властивості;
(b) відповідно до правила 5 (a) тару (упаковку) разом з товарами, які в ній містяться, слід класифікувати разом з цими товарами, якщо вона належить до такого типу тари (упаковки), яка зазвичай використовується для упакування цих товарів. Це положення є необов`язковим, якщо ця тара (упаковка) придатна для повторного використання.
6. Для юридичних цілей класифікація товарів у товарних підпозиціях, товарних категоріях і товарних підкатегоріях здійснюється відповідно до назви останніх, а також приміток, які їх стосуються, з урахуванням певних застережень (mutatis mutandis), положень вищезазначених правил за умови, що порівнювати можна лише назви одного рівня деталізації. Для цілей цього правила також можуть застосовуватися відповідні примітки до розділів і груп, якщо в контексті не зазначено інше.
Як було встановлено раніше, позивачем було визначено код товару за УКТЗЕД - 3926909790, у той час як відповідач у спірному рішенні змінив опис товару та його код за УКТЗЕД на 6306190000.
Так, пояснення до коду 3926909790 міститься у Поясненнях до розділу VII (Полімерні матеріали, пластмаси та вироби з них; каучук, гума та вироби з них), а до коду 6306190000 - в розділі Розділ XI (Текстильні матеріали та текстильні вироби).
Згідно п. 1 Пояснень до групи 39 розділу VII (Пластмаси, полімерні матеріали та вироби з них) в УКТ ЗЕД термін «пластмаси» означає матеріали товарних позицій 3901 - 3914, здатні під час полімеризації або на будь-якій наступній стадії набувати заданої форми під впливом зовнішньої дії (як правило, температури і тиску, а у разі потреби з використанням розчинника або пластифікатора) та зберігати її після усунення зовнішньої дії, такої як пресування, лиття, екструзія, каландрування або іншої.
В УКТ ЗЕД термін «пластмаси» означає також вулканізоване волокно, однак не застосовується до матеріалів, які розглядаються як текстильні в розділі XI.
Відповідно до пункту 2 до цієї групи не включаються: (a) мастильні матеріали товарної позиції 2710 або 3403; (b) воски товарної позиції 2712 або 3404; (c) окремі органічні сполуки визначеного хімічного складу (група 29); (d) гепарин або його солі (товарна позиція 3001); (e) розчини (крім колодію), які складаються з будь-яких продуктів товарних позицій 3901 - 3913 в летких органічних розчинниках, за умови, що частка розчинника становить більш як 50 мас.% розчину (товарна позиція 3208); фольга для тиснення товарної позиції 3212; (f) органічні поверхнево-активні речовини та препарати товарної позиції 3402; (g) природні переплавлені смоли або складні ефіри цих смол (товарна позиція 3806); (h) готові присадки, добавки до нафтопродуктів (включаючи бензин) або для інших рідин, які використовуються з тією самою метою, що і нафтопродукти (товарна позиція 3811); (ij) готові гідравлічні рідини на основі полігліколів, силіконів або інших полімерів групи 39 (товарна позиція 3819); (k) діагностичні або лабораторні реагенти на підкладці з пластмаси (товарна позиція 3822); (l) синтетичний каучук групи 40 або вироби з нього; (m) шорно-сідлові вироби або упряж (товарна позиція 4201), або валізи, кейси, сумки та інші вироби товарної позиції 4202; (n) плетені, кошикові вироби, матеріали для плетіння групи 46; (o) настінні покриття товарної позиції 4814; (p) товари розділу XI (текстильні матеріали та вироби з них); (q) вироби розділу XII (наприклад взуття, головні убори, парасольки від сонця і дощу, палиці, ціпки, пуги, батоги та їх частини); (r) біжутерія (імітація ювелірних виробів) товарної позиції 7117; (s) товари розділу XVI (машини та механічне або електричне обладнання); (t) частини літальних апаратів або транспортних засобів розділу XVII; (u) вироби групи 90 (наприклад оптичні елементи, оправи для окулярів, креслярські інструменти); (v) вироби групи 91 (наприклад годинники, корпуси годинників усіх видів); (w) вироби групи 92 (наприклад музичні інструменти та їх частини); (x) вироби групи 94 (наприклад меблі, світильники та освітлювальне обладнання, світлові вивіски, збірні будівельні конструкції); (y) вироби групи 95 (наприклад іграшки, ігри, спортивний інвентар); або (z) вироби групи 96 (наприклад щітки, ґудзики, застібки-блискавки, гребінці, мундштуки, чубуки до люльок або подібні вироби, частини для термосів або подібні вироби, ручки (для писання), механічні (наприклад, цангові) олівці зі вставним грифелем, моноопори, двоноги, триноги та аналогічні вироби).
До товарної позиції 3926 (Інші вироби з пластмас та вироби з інших матеріалів товарних позицій 3901 - 3914), зокрема, включаються: - 3926909790 - інші.
До цієї товарної позиції включаються вироби, в іншому місці не зазначені, із пластмас (як визначено в Примітці 1 до цієї групи) чи з інших матеріалів товарних позицій 3901 - 3914.
До них відносяться:
(1) Одяг та додаткові речі (крім іграшок), виконані зшиванням чи склеюванням листів пластмаси, наприклад, фартухи, ремені, дитячі нагрудники, плащі, підпахівники і т. д. Знімні пластмасові каптури включаються до цієї товарної позиції, якщо вони подані разом з пластмасовими плащами, до яких вони належать.
(2) Пристосування (кріпильні вироби та фурнітура) до меблів, транспортних засобів або аналогічні вироби.
(3) Статуетки та інші декоративні вироби .
(4) Пилозахисні покриття, захисні мішки, навіси, швидкозшивачі, папки для документів і книжок, обкладинки книжок і т. п. захисні вироби, виготовлені шляхом зшивання або склеювання листів з полімерних матеріалів.
(5) Прес-пап`є, ножі для різання паперу, блокноти з промокальним папером, футляри для ручок, закладки для книг і т. д.
(6) Гвинти, болти, шайби та аналогічні вироби загального користування.
(7) Транспортерні стрічки, привідні паси чи елеваторні паси, нескінченні чи розрізані уздовж та з`єднані кінцями або оснащені кріпленнями.
Транспортерні стрічки, привідні паси чи елеваторні паси, або іншого типу, подані з машинами чи апаратурою, для якої вони призначені, змонтовані чи незмонтовані, класифікуються разом з цією машиною або пристроєм (наприклад, у розділі XVI). Крім того, до цієї товарної позиції не включаються транспортерні стрічки або привідні паси з текстильного матеріалу, просоченого, з покриттям чи дубльованого (прошарованого) полімерним матеріалом (розділ XI, наприклад, товарна позиція 5910).
(8) Іонообмінні колонки, заповнені полімерами товарної позиції 3914.
(9) Пластмасові контейнери, проміжок між стінками яких заповнено карбоксиметилцелюлозою (використовувані як ємності для льоду).
(10) Коробки чи ящики для інструментів, що не мають спеціальної форми чи спеціальних пристосувань усередині для розміщення конкретних інструментів, разом з їх приладдям або без них (дивись пояснення до товарної позиції 4202).
(11) Соски-пустушки; пузирі для льоду; спринцівки; клізми та пристрої для них; подушки для інвалідів та аналогічні подушки для догляду за хворими; пессарії; презервативи (профілактичні засоби); балони для шприців.
(12) Різні інші вироби, такі як застібки для сумок, куточки для валіз, підвісні гачки, захисні ковпачки і прокладки, установлювані під меблями, ручки (на робочих інструментах, ножах, вилках і т. п.), намистини, стекла годинників, цифри та літери, ярлики для багажу.
(13) штучні нігті.
До цієї товарної позиції не включаються предмети домашнього вжитку такі як урни для сміття та мобільні баки для сміття (в тому числі для застосування на вулиці).
У товарній категорії 39269097 класифікуються армовані вуглецевим волокном пластикові бічні накладки для центральної консолі пасажирських автомобілів. Ці накладки виготовлені з композитного матеріалу, що складається переважно з вуглецевих волокон, залитих у матрицю з епоксидної смоли. Вони мають жорстку конструкцію. Ці накладки мають різні фіксуючі запірні (защепувальні) пристрої та монтажні отвори на нижньому краї. Вони кріпляться до центральної консолі пасажирських автомобілів і служать, зокрема, декоративним елементом.
У свою чергу, товарній позиції 6306 УКТЗЕД відповідає такий опис товарів: брезентові покриття, навіси і зовнішні сонцезахисні пристрої; намети (включаючи тимчасові каркасні намети та подібні вироби); вітрила для човнів, серфінгів або сухопутних транспортних засобів; спорядження для кемпінгів: - 6306190000 - з інших текстильних матеріалів.
Причепи, що включаються до цієї товарної позиції, такі:
До цієї товарної позиції включається ряд текстильних виробів, переважно виготовлених з міцної щільної парусини.
(1) Брезентові покриття. Переважно використовуються для запобігання псуванню від непогоди товарів, які зберігаються під відкритим небом або завантажені на судна, у вагони, вантажівки і т. д. Переважно тканини для них виготовляються з синтетичних або штучних волокон, з покриттям або без покриття, або з важкого чи досить важкого полотна (з конопель, джуту, льону чи бавовни). Ці брезентові покриття водонепроникні. Брезентові покриття з полотна переважно обробляються смолою або хімікатами для надання їм водонепроникності чи для попередження гниття. Вони переважно бувають прямокутної форми з підрубленими краями і можуть бути оснащені отворами, шнурами, планками і т. д. Брезентові покриття фасонні (наприклад, для копиць сіна, для палуб невеликих суден, вантажівок і т. д.) також включаються до цієї товарної позиції за умови, що вони плоскі.
Брезентові покриття не слід плутати ані з чохлами для автомобілів, машин і т. д., виготовленими з брезенту за формою цих машин, ані з плоскими захисними покриттями з легкого матеріалу, виготовленими так само, як брезентові покриття (товарна позиція 6307).
(2) Вітрила (для яхт, рибальських смеків (однощоглових рибальських суден) чи інших суден, для дощок для віндсерфінгу або сухопутних транспортних засобів). Вони виготовляються з міцних текстильних матеріалів (наприклад, з високоміцних синтетичних або штучних волокон), нарізаних за формою і підрублених, і переважно оснащені вічками або іншими кріпильними деталями.
(3) Навіси та зовнішні сонцезахисні пристрої (наприклад, штори, вертикальні маркізи тощо) (для магазинів, кафе і т. д.). Вони призначені для захисту від сонця; виготовлені переважно з міцної одноколірної чи смугастої парусини і можуть бути змонтовані на валиках або складних механізмах. Вони включаються до цієї товарної позиції, навіть коли натягнуті на рами, як це буває з зовнішніми сонцезахисними пристроями (наприклад горизонтальні фасадні, балконні чи терасні маркізи (перголи)).
(4) Намети - це укриття, для яких використовуються тканини від легких до досить важких з синтетичних або штучних волокон, бавовняних чи змішаних текстильних матеріалів, з покриттям або без покриття, дубльованих чи недубльованих, або з парусини. Вони переважно мають одинарний чи подвійний дах і боки або стінки (одинарні чи подвійні), що дозволяє закривати намет. До цієї товарної позиції включаються намети різних розмірів і форм, наприклад намети для військових, кемпінгів (включаючи рюкзакові намети), цирків і пляжів. Вони відносяться до цієї товарної позиції незалежно від того, оснащені вони чи не оснащені тичинами, кілочками, відтяжними мотузками чи іншими пристосуваннями.
Караванні «Навіси» (також відомі як навіси для будинків-фургонів (додаткові прибудови)) за своєю структурою схожі на намети і тому розглядаються як намети. Тканини для них переважно виготовляються з синтетичних або штучних волокон або досить товстої парусини. Вони складаються з трьох стін і даху та призначені для збільшення житлової площі будинку-фургона.
Тимчасові навіси, як правило, призначені для використання на відкритому повітрі, відкриті з однієї або кількох сторін (але також можуть бути повністю закриті), включають повний або частковий дах і можуть забезпечувати повний або частковий захист від одного або кількох погодних факторів (наприклад, сонця, дощ, вітер). Каркаси тимчасових навісів, як правило, виготовляються з металу і можуть мати телескопічні складані стрижні. Дах і будь-які сторони можуть бути встановлені окремо.
До цієї товарної позиції не включаються парасолькові намети товарної позиції 6601.
(5) Спорядження для кемпінгу. До цих товарів відносять парусинові відра, мішки для води, тази для умивання; непромокальні покриття, що розстеляються на землі в наметі; надувні матраци та подушки (крім зазначених у товарній позиції 4016); гамаки (крім зазначених у товарній позиції 5608).
Отже, до товарної позиції 3926 відносяться інші вироби з пластмас та вироби з інших матеріалів товарних позицій 3901 - 3914, а до товарної позиції 6306 - брезентові покриття, навіси і зовнішні сонцезахисні пристрої; намети (включаючи тимчасові каркасні намети та подібні вироби); вітрила для човнів, серфінгів або сухопутних транспортних засобів; спорядження для кемпінгів.
У відзиві на позовну заяву відповідач, обґрунтовуючи правомірність прийняття спірного рішення про визначення коду товару, посилається на висновок СЛЕД Держмитслужби від 28.02.2024 №142000-3104-0108.
При цьому, відповідач не прийняв до розгляду наданий позивачем висновок експерта Житомирського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 06.03.2024 №159/24-25, вказуючи на те, що такий висновок складений з порушенням вимог ст.10 Закону України «Про судову експертизу», оскільки судовим експертом під час дослідження було використано законодавство України щодо класифікації товарів, а не законодавство щодо визначення вартості товарів.
Відповідно до висновку експерта, складеного Житомирським відділенням Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 06.03.2024 №159/24-25, експертом було досліджено зразки товару.
Надані на дослідження вироби являють собою полотнище, яке упаковане в індивідуальну упаковку - прозорий поліетиленовий пакет. Товар містить етикетку, на яку нанесене споживче маркування товару, у тому числі, малюнки з прикладом застосування та правила поводження з виробом.
Органолептичним методом дослідження встановлено, що поліетиленовий ламінований тент (тарпаулін) прямокутної форми, виробник компанія K-TARP VINA CO., LTD, країна виробництва В?єтнам, який надано на дослідження, являє собою захисне покриття у вигляді полотна прямокутної форми, синього та сірого кольору. Краї полотна загнуті та запаяні, всередині запаяних країв проходить шнур, по всьому периметру та на кутах виробу встановлені металеві кільця (люверси). Тент виготовлений зі стрічкових ниток шириною 3 мм з поліетилену, які з обох боків покриті прозорою плівкою. Усі шари скріплено термічно.
Поверхня гладка, без ворсу, не махрова, не рельєфна, без малюнків та написів, не клеїться.
Поліетиленовий ламінований тент (тарпаулін), виробником якого є компанія K-TARP VINA CO.,LTD, країна виробництва В?єтнам, був предметом дослідження спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Держмитслужби.
Згідно з висновками СЛЕД Держмитслужби від 18.11.2022 №142000-3400-0137 та №142000-3104-0108 від 28.02.2024 наданий на дослідження зразок є тентом.
Матеріал зразка виготовлений із полімерних матеріалів (полімеру етилену), складається із 3 шарів: шару тканини (із стрічкових ниток з пластмаси; полотняного переплетення) та двох шарів полімерної плівки, які повністю покривають тканину з обох боків та скріплені між собою термічно. Покриття видно неозброєним оком, при цьому не береться до уваги будь-яка подальша зміна кольору. Шари не відділяються один від одного без руйнування.
Висновки митної лабораторії підтверджені листом виробника товарів, фабрики K-TARP VINA LTD., CO. У листі виробник товару стверджує, що тенти, які поставляються ПП «Будпостач», відповідають всім процедурам та дотримуються стандартів якості та толерантності.
Тентова тканина має три шари: внутрішній шар - ткане полотно, виготовлене з поліетилену високої щільності; зовнішні шари виготовлені з поліетилену низької щільності.
Для створення поліетилен високої щільності поміщують екструзійну машину, спочатку піддаючи матеріал надвисокій температурі для плавлення, потім подають надхолодну воду для охолодження.
Для заплетення та перетворення в первинну тканину, пряжу пропускають через верстати струменевих машин для води. При цьому процесі тканина матиме певну кількість води, що залишилася від процесу завивки.
Для забарвлення матеріалу кольором та покриття плівкою для захисту, поліетилен низької щільності та маткову суміш направляють в нагрівальну форму з високою температурою для плавлення, щоб створити шари плівки на тканині.
При проходженні крізь верстат, сировинна тканина покривається плівкою з боків.
На завершальному етапі проводиться розрізання та зварювання тканини для створення тентів з розмірами, що відповідають заявленим.
Також у листі виробник товару стверджує, що для створення готового виробу, проводиться протягування мотузки по периметру чотирьох сторін, з інтервалом в один метр, нагрітим алюмінієвим кільцем, тент пробивається по периметру всіх країв.
Виріб має 3 шари, повністю водонепроникний, та може виконувати функцію намету при використанні.
У вказаному висновку експерт дійшов висновку про те, що наданий на дослідження товар виготовлений із полімерних матеріалів, складається з 3 шарів, повністю покриті ними по обидва боки, і покриття видно неозброєним оком, при цьому шари не виділяються один від одного без руйнування, за визначальними характеристиками цей виріб відповідає коду 3926909790 класифікації згідно з вимогами УКТЗЕД.
У свою чергу, у висновку від 28.02.2024 №1420000-3104-0108 експерт зазначив, що зразки №№1-12 представляють собою готовий виріб у вигляді полотна прямокутної форми синього кольору. Краї полотна по всьому периметру загнуті та запаяні, всередині запаяних країв проходить шнур. По всьому периметру встановлені металеві кільця (люверси).
Досліджувані зразки №№1 - 12 не є пористими, не самоклейні, без зображень на поверхнях. Зразки №№1 - 12 гнучкі, тобто намотування можна виконати вручну без зламування навколо циліндра діаметром 7мм за температури 15-30°С.
За результатами досліджень використаними методами, встановлено, що зразки №№13-18 (нумерація відповідно до п. 3 висновку) представляють собою готовий виріб у вигляді полотна прямокутної форми сірого кольору з лицьової в сторони та зеленого -зі зворотної. Краї полотна по всьому периметру загнуті та запаяні, всередині запаяних країв проходить шнур. По всьому периметру встановлені металеві кільця (люверси).
При розгляді поверхні зразків неозброєним оком добре видно структуру текстильного матеріалу, а також точки перетину ниток основи і утоку. В місцях де нитки основи та утоку не прилягають щільно одна до одної неозброєним оком видно покриття з прозорої плівки синього кольору.
Із зразків вилучили окремі нитки, після чого розглядали їх неозброєним оком. На кожній нитці можна побачити залишки напівпрозорої плівки синього кольору.
При руйнуванні полотна вказаних зразків в його складі виявлено три шари: 1 шар - напівпрозора плівка синього кольору з поліетилену з вмістом інших добавок домішок; 2 шар - тканина білого кольору, що виготовлена з стрічкових ниток (ширина стрічки ~4мм), полотняного переплетення з поліетилену з вмістом інших добавок/домішок; 3шар - напівпрозора плівка синього кольору з поліетилену з вмістом інших добавок/домішок.
Шари 1 та 3 не відділяються окремо від шару 2 без руйнування, що унеможливлює визначити товщину та відсотковий вміст кожного шару.
Разом з тим, суд зазначає, що у вказаному висновку (т. 2 а.с. 17-26) експерт не зазначив, якому саме конкретному коду УКТЗЕД відповідає товар, який був предметом дослідження.
Так, вказаний висновок містить лише опис складу товару у цілому вигляді та у процесі його руйнування. При цьому, наведений опис не визначає відповідність досліджуваного товару тим характеристикам, які притаманні товарній позиції 6306.
Викладене дає підстави погодитися з висновками суду першої інстанції про необґрунтованість посилання контролюючого органу на вказаний експертний висновок як на доказ правомірності визначення спірним рішенням коду УКТЗЕД відповідного товару.
Аргументи апеляційної скарги про те, що висновок від 06.03.2024 №159/24-25 складений з порушенням вимог ст. 10 Закону України «Про судову експертизу», колегія суддів вважає помилковими.
Відповідно до ст. 10 Закону України «Про судову експертизу» судовими експертами можуть бути особи, які мають необхідні знання для надання висновку з досліджуваних питань.
Судовими експертами державних спеціалізованих установ можуть бути фахівці, які мають відповідну вищу освіту, освітньо-кваліфікаційний рівень не нижче спеціаліста, пройшли відповідну підготовку та отримали кваліфікацію судового експерта з певної спеціальності.
До проведення судових експертиз (обстежень і досліджень), крім тих, що проводяться виключно державними спеціалізованими установами, можуть залучатися також судові експерти, які не є працівниками цих установ, за умови, що вони мають відповідну вищу освіту, освітньо-кваліфікаційний рівень не нижче спеціаліста, пройшли відповідну підготовку в державних спеціалізованих установах Міністерства юстиції України, атестовані та отримали кваліфікацію судового експерта з певної спеціальності у порядку, передбаченому цим Законом.
Судовому експерту забороняється використовувати свої повноваження з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття обіцянки та пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб.
До фахівця у відповідній галузі знань, який проводить судову експертизу, застосовуються положення цього Закону щодо гарантій, прав, обов`язків, відповідальності судового експерта, крім відповідальності за відмову від проведення експертизи та положень розділу III цього Закону.
У висновку від 06.03.2024 №159/24-25 зазначено, що експертне дослідження було проведено експертом Юрієм Окочею, провідним судовим експертом третього кваліфікаційного класу, який має вищу (економічну) освіту другого рівні за ступенем магістр, кваліфікацію судового експерта за спеціальністю 12.1 «Визначення вартості машин обладнання сировини та товарів народного споживання» і стаж експертної роботи з 2006 року (свідоцтво №373-22/Д від 13.10.2022, видане Кваліфікаційною палатою ЦЕКК при Міністерстві юстиції України та дійсне до 13.10.2025).
Крім того, у висновку судовий експерт зазначив, що він обізнаний про кримінальну відповідальність згідно з ст. 384 Кримінального Кодексу України за завідомо неправдивий висновок та поставив підпис.
Відповідно до правової позиції викладеної у постанові Верховного Суду від 24.11.2020 у справі №260/1358/18, зазначено, щодо допустимості доказів в адміністративному судочинстві, експертне дослідження іншої установи, зроблене за заявою декларанта, може бути доказом визначальних характеристик товару для його класифікації згідно з УКТ ЗЕД нарівні з експертним дослідженням спеціалізованого органу з питань експертизи та досліджень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, чи його відокремленого підрозділу). Оцінка такого експертного дослідження, так само, як і експертного дослідження спеціалізованого органу з питань експертизи та досліджень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, чи його відокремленого підрозділу, здійснюється судом за правилами оцінки доказів, визначених статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України.
Також, згідно правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 19.01.2021 у справі №808/1432/16, з огляду на правову рівність учасників процедур митного контролю експертні установи, призначені декларантом не можуть мати інші права та завдання, ніж експертні установи, призначені митним органом.
При цьому, у постанові від 24.12.2020 у справі № 806/4585/15 Верховний Суд погодився з позицією судів попередніх інстанцій щодо визнання безпідставним твердження відповідача, що при проведенні товарознавчої експертизи, експерт вийшов за межі своїх повноважень визначивши код товару згідно з УКТЗЕД. Відповідно до п. 1 р. IV Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень затверджених Наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 року № 53/5 до основних завдань товарознавчої експертизи відноситься визначення характеристик об`єктів дослідження відповідно до вимог Українського класифікатора товарів зовнішньої економічної діяльності.
Враховуючи вищенаведене в сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що відповідачем не доведено власну позицію щодо визначення коду товару, в той же час, як позивачем надано докази на підтвердження правильності визначення коду товару.
Окрім наведеного суд апеляційної інстанції зауважує, що ст. 10 Закону України «Про судову експертизу» лише встановлює вимоги до судового експерта, а не визначає перелік норм чинного законодавства, які мають бути використані судовим експертом під час проведення відповідного виду дослідження.
У зв`язку з цим, посилання відповідача на невідповідність висновку від 06.03.2024 №159/24-25 вищевказаним вимогам законодавства як на підставу для його неприйняття є безпідставним.
Як правильно зазначив суд першої інстанції, митний орган при класифікації товару повинен враховувати всі документи та відомості, що передаються разом із запитом. При цьому жоден із них не має вирішального значення, має інформаційний або довідковий характер і оцінюється у сукупності з іншими доказами на підтвердження того чи іншого коду товару згідно з УКТЗЕД. Відтак, врахування чи неврахування того чи іншого носія доказової інформації має бути обґрунтованим у відповідному рішенні митного органу.
Разом з тим, у рішенні про визначення коду товару у графі 4 «Висновок» не зазначено причин неврахування документів, наданих позивачем, при прийнятті спірного рішення, що свідчить про те, що відповідачем при його ухваленні не дотримано вимог нормативно-правових актів щодо врахування при класифікації товару всіх документів та відомостей, що передаються разом із запитом.
Відтак, колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції про те, що митний орган при прийнятті спірного рішення безпідставно не врахував цільове призначення імпортованих товарів та їх технічні характеристики.
Верховний Суд у постанові від 13.12.2023 у справі №804/7239/17 дійшов висновку, що положеннями Основних правил інтерпретації УКТЗЕД передбачено, що при віднесенні товару до тієї чи іншої позиції слід виходити з більш конкретного опису товару, тобто саме характеристики товару є визначальними для класифікації товару відповідно до УКТЗЕД.
Враховуючи, що товар не відповідає товарній позиції 6306, а також зважаючи на зміст наданого позивачем експертного висновку, колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції про те, що контролюючий орган безпідставно визначив у спірному рішенні вищевказаний код УКТЗЕД товару.
До того ж, у спірному рішенні відповідачем не зазначено обставини та підстави визначення товару саме такого коду УКТЗЕД та підстави неврахування наданих позивачем документів. Крім того, Черкаською митницею не враховано й те, що товарній позиції, в якій товар був описаний позивачем конкретніше (порівняно з товарною позицією, де митним органом надано більш загальний опис), згідно вказаних вище Пояснень №256 надається перевага.
Отже, визначення позивачем товару за кодом УКТЗЕД 3926909790 є обґрунтованим, у той час як відповідачем не було надано належних та допустимих доказів правомірності зміни опису та коду УКТЗЕД відповідних товарів, які вказані у митній декларації, що свідчить про протиправність спірного у цій справі рішення від 02.05.2024 №24UA90200000008-КТ та наявності правових підстав для його скасування.
Перевіряючи висновки суду першої інстанції в частині протиправності рішення від 03.05.2024 №UA902080/2024/000092/1 про коригування митної вартості товару, колегія суддів з урахуванням доводів апеляційної скарги та мотивів відзиву на неї, вважає за необхідне зазначити таке.
Згідно пункту 2 параграфу (а) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито або аналогічного товару і не повинна базуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.
Відповідно до пункту 2 параграфу (b) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року під дійсною вартістю слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи аналогічний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході; торгівлі за умов повної конкуренції.
Згідно пункту 2 параграфу (с) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року якщо дійсна вартість не може бути визначена відповідно до параграфу (b) цього параграфа, оцінка для митних цілей повинна базуватися на найближчому еквіваленті такої вартості, який; можна визначити.
За нормами статті 49 МК України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Частиною 1 статті 51 МК України передбачено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації (ч. 2 ст. 52 МК України).
Відповідно до ч. 4 ст. 52 МК України у випадках, визначених цим Кодексом, для заявлення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту, органу доходів і зборів, який проводить митне оформлення цих товарів, разом з митною декларацією та іншими необхідними для митного оформлення зазначених товарів документами в установленому порядку подається декларація митної вартості.
У декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене. Відомості, зазначені у частині восьмій цієї статті, є відомостями, необхідними для митних цілей (частини 8, 9 статті 52 МК України).
Згідно ч. 1 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Частиною 2 статті 53 МК України передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7) копію митної декларації країни відправлення;
8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Частиною 4 статті 53 МК України передбачено, що у разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи:
- виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;
- довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;
- розрахунок ціни (калькуляцію).
Приписами ч. ч. 1, 2 ст. 54 МК України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодекс (ч. 3 ст. 54 МК України).
Відповідно до ч. 12 ст. 264 МК України у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою органу доходів і зборів заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи органу доходів і зборів.
Згідно ч. 1 ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
У випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів орган доходів і зборів за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів (ч. 7 ст. 55 МК України).
Згідно ч. 8 ст. 55 МК України протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати органу доходів і зборів додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.
Положеннями ч. 9 ст. 55 МК України передбачено, що у разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів орган доходів і зборів розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому випадку надана фінансова гарантія відповідно повертається (вивільняється) або реалізується в порядку та у строки, визначені цим Кодексом.
За правилами статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Відповідно до ч. 1 ст. 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.
Частиною 2 статті 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.
Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця. Платежі можуть бути здійснені прямо чи опосередковано. Прикладом опосередкованого платежу може бути врегулювання покупцем повністю чи частково боргу продавця. Платежі необов`язково повинні бути здійснені у вигляді переказу грошей (зокрема, але не виключно). Такі платежі можуть бути здійснені шляхом акредитива, інкасування або за допомогою інших розрахунків (вексель, передача цінних документів тощо). Термін «ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті» стосується лише ціни оцінюваних товарів. Дивіденди або інші платежі покупця на користь продавця, не пов`язані з оцінюваними товарами, не є частиною митної вартості. Додавання, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, згідно з цією статтею робляться лише на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню (частини 5-8 статті 58 МК України).
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Колегією суддів враховується, що основними документами, які підтверджують митну вартість товару, є зовнішньоекономічний договір (контракт), рахунок-фактура (інвойс), якщо рахунок сплачено, то банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару. Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені Митним кодексом України, а саме статтею 53, заборонено.
Водночас, наведені приписи зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постанові від 05.03.2019 у справі № 815/5791/17.
Отже, наведені приписи зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Разом з тим, в силу ч. 5 ст. 53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Частиною 3 статті 54 Митного кодексу України встановлено, що за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Статтею 55 Митного кодексу встановлено порядок коригування митної вартості товарів.
Відповідно до частини другої цієї статті письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Правилами заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598 (далі - Правила), встановлено, що графа 33 рішення про коригування митної вартості товарів «Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості» має містити окрім зазначення номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, також пояснення щодо зроблених коригувань, зважаючи на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умови поставки, комерційні умови та докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості.
Згідно правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові 23.10.2020 у справі № 820/3231/16, обов`язок доведення митної ціни товару лежить на позивачу. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.
Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені Митним кодексом України (стаття 53) заборонено.
Наведені вище положення митного законодавства зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей.
Установивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Як було встановлено раніше, у графі 33 рішення про коригування митної вартості підставами його прийняття визначено те, що:
- декларантом заявлено митні відомості про умови поставки FOB-HAI Phong (В`єтнам). Для підтвердження заявлених витрат на транспортування до ввезення на митну територію України декларантом надано: рахунок від 11.01.2024 №5653311552 від імені Мерск Україна ЛТД, та рахунки від 11.01.2024 №5653311548; 5653311550 від імені Maersk A/S; за результатом співставлення заявлених митниці відомостей з відомостями, які містяться в зазначених вище документах встановлено: митниці заявлено в графі 21 ДМВ до митної декларації - витрати на навантаження, вивантаження, обробку, як окрему складову митної вартості в сумі 4497,45 дол. США. В рахунку від 01.03.2024 №5653334617 зазначено числове значення витрат "terminal handing service in Gdansk" 442,18 дол. США та "Documentation fee -Destination in Gdansk" 55,27 дол. США, що є "обробкою" партії товарів в порту Гданськ. В рахунку від 11.01.2024 №5653311550 відсутні відомості про числові значення витрат на навантаження/вивантаження. Зважаючи на викладене, числове значення складової митної вартості "витрати на навантаження, вивантаження, обробку", відомості щодо якої заявлені у гр.21 ДМВ не відповідають числовому значенню відомостей, які містяться в поданих документах, тим самим заявлені митниці відомості в графі 21 ДМВ та в митній декларації щодо складової митної вартості "витрати на навантаження, вивантаження, обробку" не підтверджені документально та не піддаються обчисленню;
- відповідно до відомостей коносамента від 07.12.2023 №232936885 партія оцінюваного товару надійшла з В`єтнаму в контейнерах за маршрутом порт HAI Phong (В`єтнам) - Гданськ (Польща). Відповідно до відомостей залізничних накладних від 24.014.2024 №2151516153, 2151516161 транспортування партії оцінюваного товару здійснюється за маршрутом Gdansk (Польща) - Medyka (Польща) - Мостиська (Україна). Враховуючи відомості зазначені у товароротранспортних накладних, транспортування партії оцінюваних товарів здійснювалося за маршрутом порт HAI Phong (В`єтнам) Гданськ (Польща) - Medyka (Польща) - Мостиська (Україна), що свідчить про наявність операції з перевантаження партії оцінюваних товарів в портах Польщі, у тому числі з водного на залізничний вид транспорту. Згідно відомостей коносамента від 07.12.2023 №232936885 партія оцінюваного товару надійшла з В`єтнаму в контейнері, за маршрутом порт HAI Phong (В`єтнам) - Гданськ (Польща). Вантаж був відправлений на судні "Asiatic Sun". Відповідно до відомостей рахунку транспортних витрат від 11.01.2024 №5653311552зазначено, що вантаж прибув у Gdansk порт (Польща) на судні "Celsius London", що свідчить про наявність операцій з перевантаження партії оцінюваних товарів на шляху від порту HAI Phong (В`єтнам) - Гданськ (Польща). В наданих до митного оформлення рахунках від 11.01.2024 №5653311552 від імені Мерск Україна ЛТД, та рахунки від 11.01.2024 №5653311548; №5653311550 від імені Maersk A/S відсутні відомості про операції навантаження, вивантаження. Таким чином, декларантом митниці заявлено відомості тільки щодо складової митної вартості - обробка товарів в порту Гданськ, однак числове значення не відповідає числовому значенню згідно поданих документів. Відомості про числові значення витрат на навантаження/вивантаження відсутні в наданих декларантом документах та митниці не заявлені;
- в рахунку від 11.01.2024 №5653311552 від імені Мерск Україна ЛТД зазначено, що оплата за надані послуги здійснюється протягом 30 днів. В рахунках від 11.01.2024 №5653311548, 5653311550 від імені Maersk A/S зазначено, що оплата за надані послуги здійснюється протягом 21 дня. Станом на 03.05.2024 митниці не надано відомості чи здійснено оплату згідно наданих рахунків. Банківські платіжні документи від 20.10.2023 №76 від 01.02.2023 №127 на загальну суму 121756,68 дол. США має посилання лише на контракт від 08.06.2023 №1543. Декларантом визначена та заявлена митна вартість партії оцінюваного товару за ціною угоди на підставі відомостей інвойса від 16.11.2023 №23413S104, загальна сума якого складає 83264,85 дол. США. Таким чином, відомості банківських платіжних документів від 20.10.2023 №76 та від 01.12.2023 №127 неможливо ідентифікувати з партією оцінюваного товару. Надані банківські платіжні доручення не відповідають умовам ч.2 ст.53 МКУ;
- до митного оформлення надано експортну декларацію країни походження без перекладу, у зв`язку з чим відомості зазначені в них неможливо ідентифікувати з задекларованими відомостями.
Матеріали справи свідчать, що позивачем на підтвердження вартості заявлених транспортних послуг подано митному органу довідку ТОВ «Мерск Україна Лтд» про транспортні витрати від 22.01.2024 №34, в якій зазначено вартість послуг транспортування придбаного товару до кордону України у розмірі 106117,95 грн та 4497,45 доларів США, які включені до митної вартості.
Зазначені у цій довідці складові вартості транспортних послуг співпадають із відображеними в рахунках-фактурах (інвойсах) від 11.01.2024 №5653311548, від 11.01.2024 №5653311550 та від 11.01.2024 №5653311552.
Верховний Суд у постанові від 31.05.2019 у справі №804/16553/14 зазначив, що «...якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким (-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів...».
Таким чином, враховуючи позицію Верховного Суду, суд першої інстанції обґрунтовано вважав належним та достатнім доказом на підтвердження розміру витрат на перевезення подану позивачем до митного оформлення та до суду довідку ТОВ «Мерск Україна Лтд» від 22.01.2024 №34 про транспортні витрати. Як наслідок, у відповідача були відсутні підстави для витребування додаткових документів.
Крім того, відповідно до інвойсу поставку здійснено на умовах FOB, Інкотермс 2020, відповідно до яких відвантаження у порту відбувається за рахунок продавця на борт судна, наслідком чого є відсутність у даному інвойсі відомостей щодо вартості витрат на навантаження, вивантаження, обробку товару.
У довідці ТОВ «Мерск Україна Лтд» від 22.01.2024 №34 про транспортні витрати зазначено, що оформлення документації у Гданську, Польща - 55,27 доларів США та операційні послуги терміналу у Гданську, Польща, становлять 442,18 доларів США.
З пояснень позивача судом першої інстанції встановлено, що не спростовано відповідачем, що такі операційні послуги включають у себе послуги з вивантаження з судна контейнерів та навантаження на залізничний транспорт.
Враховуючи, що товари поставлялися на умовах поставки FOB порт HAI Phong (В`єтнам) згідно з правилами Інкотермс 2010, то вартість послуг по завантаженню товарів на судно у В`єтнамі здійснювалося за рахунок продавця та включено у ціну товарів.
Крім того, у графі 21 митної декларації до витрат на навантаження, вивантаження та обробку товару, що обраховані у доларах США, позивач додав вартість залізничних перевезень Гданськ, Польща - пункт пропуску Пшемисль-Мостиська, Польща/Україна, що відповідно до довідки про транспортні витрати становить 7 200 дол. США.
Як встановив суд першої інстанції, позивач зазначив, що додавання до послуг навантаження, вивантаження та обробку товарів вартості залізничного перевезення, які обраховані в доларах США, викликані неможливістю внесення у декларацію, що оформлюється у митному органі автоматично два рази послуги з перевезення товарів, а саме вартості перевезення водним транспортом у гривнях та вартості перевезення залізничним транспортом у доларах США.
Крім того, оскільки позивачем як декларантом не заявлено митниці відомості про вартість витрат, пов`язаних із обробкою товарів, що, в свою чергу, зазначені витрати не були додані ним до ціни товару, які є обов`язковою складовою митної вартості відповідно до частини десятої статті 58 МК України та повинні додаватись до ціни товару (якщо не були до неї включені). Доказів зворотного матеріали справи не містять.
Щодо посилання апелянта на те, що вантаж був відправлений на судні «Asiatic Sun» згідно коносаменту №232936885, а відповідно до відомостей рахунку транспортних витрат від 11.01.2024 №5653311552 вантаж прибув у Gdansk порт (Польща) на судні «Celsius London», що свідчить про наявність операцій з перевантаження партії оцінюваних товарів на шляху від порту HAI Phong (В`єтнам) - Гданськ (Польща), колегія суддів зазначає, що матеріали справи не містять доказів, що можливе перевантаження партії товару з одного судна на інше здійснювалося за рахунок позивача.
Доводи відповідача стосовно того, що в рахунку від 11.01.2024 №5653311552 від імені Mерск Україна ЛТД зазначено, що оплата за надані послуги здійснюється протягом 30 дня, а в рахунках від 11.01.2024 №5653311548, 5653311550 протягом 21 дня, а митниці не надано відомості чи здійснено оплату згідно наданого рахунку, колегія суддів оцінює критично, оскільки відсутність таких документів сама по собі не свідчить про наявність розбіжностей у документах, які мають вплив на правильність визначення митної вартості.
Крім того, суд апеляційної інстанції вважає помилковим посилання апелянта на те, що відомості банківських платіжних документів від 20.10.2023 №76 та від 01.12.2023 №127 неможливо ідентифікувати з партією оцінюваного товару, з огляду на таке.
Матеріалами справи підтверджено, що позивачем на підтвердження митної вартості товару надано платіжні інструкції в іноземній валюті від 20.10.2023 №76 на суму 55134,80 дол. США та від 01.12.2023 №127 на суму 66621,88 дол. США.
У графі 70 «Призначення платежу» платіжних інструкцій зазначено, що попередня оплата здійснюється відповідно до контракту від 08.06.2023 №1543.
Відповідно до проформи-інвойсу №23413S104 від 13.10.2023 загальна вартість товару становить 275673,99 доларів США.
Отже, зі змісту вищевказаних платіжних інструкцій вбачається, що внесені позивачем кошти є частковою передоплатою на всю поставку, яка зазначена у вказаному проформі-інвойсі.
Крім того, суд зазначає, що відповідно до ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України відсутність платіжних документів про оплату товару, наявність даних про його часткову оплату не можуть вплинути на заявлену митну вартість товару, оскільки вони не стоять у залежності/не спростовують ту вартість товару, що визначена у зовнішньоекономічному договорі (контракті) або документі, який його замінює, та додатків до нього: рахунку-фактурі (інвойс) або рахунку-проформі (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу).
Указані документи формують зобов`язання у покупця на оплату товару у розмірі, встановленому у договорі, що свідчить про незмінність його вартості за умови відсутності платіжних документів.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 10.04.2024 у справі №826/7085/16.
Колегія суддів також звертає увагу, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У свою чергу умови плати за товари безпосередньо ціни та митної вартості товару не стосуються. У зв`язку з цим відомості про умови оплати не повинні братися митним органом до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.
Верховний Суд у постанові від 27.04.2023 у справі №820/3767/16 зазначив, що розбіжності щодо умов оплати товару в документах, доданих до митної декларації на підтвердження митної вартості, не є тими розбіжностями (суперечностями), які є підставою для витребування контролюючим органом додаткових документів, якщо інші документи в сукупності не викликають сумнів у достовірності задекларованої митної вартості. Зокрема, це може відбуватися, коли декларант надав документи, які підтверджують всі складові митної вартості, сплату визначеної згідно з умовами зовнішньоекономічного контракту ціни за товар і послуг зі страхування тощо, вартість яких відповідно до чинного законодавства включена до митної вартості.
З урахуванням наведеного відсутність у поданих до митного оформлення банківських платіжних документів від 20.10.2023 №76 та від 01.12.2023 №127 у графі «призначення платежу» жодних інших ідентифікуючих ознак, крім посилання лише на зовнішньоекономічний договір, не є тими розбіжностями (суперечностями), які є підставою для витребування контролюючим органом додаткових документів.
Окрім наведеного суд апеляційної інстанції зауважує, що саме по собі подання позивачем до митного оформлення експортної декларації країни відправлення без перекладу не свідчить про наявність у поданих документах розбіжностей, які мають вплив на правильність визначення митної вартості товару.
Виходячи з наведеного доводи, які зазначені відповідачем у рішенні про коригування митної вартості не є підставою для коригування митної вартості товару, оскільки в документах відсутні розбіжності що впливають на митну вартість, або ознаки підробки. Не надано доказів того, що документи, які подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації.
У свою чергу надані позивачем до митного оформлення документи містять всі необхідні реквізити та відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, відомостей щодо ціни, що була сплачена за ці товари. У відповідача були в наявності всі документи, які підтверджували митну вартість товару за ціною договору.
Окрім наведеного колегія суддів звертає увагу, що відповідачем у графі 31 спірного рішення зазначив порядковий номер 6 методу визначення митної вартості, що був застосований митним органом при визначенні митної вартості товару, а саме за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів.
Однак, всупереч наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598 відповідач у графі 33 спірного рішення не зазначив послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. Відповідач також не вказав про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59-61 Кодексу. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), фіксуються у графі.
Так, зокрема, у спірному рішенні не вказав кількість товарів, їх вартість, вагу, країна походження, характеристики, на підставі яких правил згідно Інкотермс були поставлені товари, що взяті за основу при коригуванні митної вартості.
Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування.
Згідно п. 2, 4 ч. 2 ст. 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом, а також обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Відповідно до пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598, що зареєстровані в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за № 883/21195, в разі здійснення коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів чи за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, у рішенні про коригування орган доходів і зборів поряд з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо; у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу до того ж зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.
Згідно правової позиції Верховного Суду, зазначеної у постанові від 19.06.2018 у справі №826/6346/16, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номерів та дат митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.
Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у своїх постановах від 31.01.2018 у справі №813/7272/13-а (К/9901/3036/18), від 02.03.2018 у справі №804/2997/17 (К/9901/4472/17).
Згідно висновків Верховного Суду у постанові від 23.10.2020 у справі № 820/3231/16 у рішенні про коригування заявленої митної вартості митний орган повинен навести обґрунтований математичний розрахунок ціни товару за одиницю (із зазначенням конкретних складових цього розрахунку), визначеної митницею в оскаржуваному рішенні.
Такої ж правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 21.02.2020 у справі №813/1229/16, наголошуючи, що митниця, приймаючи спірні рішення про коригування митної вартості імпортованих позивачем товарів за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, не вказала, яким чином митна вартість товарів визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, не навела порівняння характеристик оцінюваних товарів та характеристик товарів, ціна яких взята за основу для коригування митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, що свідчить про порушення відповідачем частини другої статті 55 МК України щодо обґрунтованості прийнятих рішень.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що надані декларантом митному органу документи є належними та в повній мірі відповідають вимогам МК України до документів, які підтверджують митну вартість товарів, однак останні не тільки не спростовані митним органом, але й взагалі залишені без уваги, а тому відповідачем безпідставно застосовано інший метод визначення митної вартості у спірних рішеннях про коригування митної вартості товарів.
Таким чином, доводи митного органу про наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах не знаходять свого підтвердження. Суд погоджується із позивачем, що надані до митного оформлення товару документи дозволяли визначити складові митної вартості імпортованого товару та їх числові значення.
На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що зауваження відповідача зазначені в спірному рішенні є необґрунтованими та такими, що жодним чином не впливають на неможливість підтвердження задекларованої позивачем митної вартості товару. У відповідача були відсутні достатні та обґрунтовані докази для коригування митної вартості за митним оформленням позивача.
Враховуючи вищевикладене суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що відповідачем безпідставно завищено митну вартість задекларованого позивачем товару, оскільки надані позивачем документи на підтвердження заявленої ним митної вартості задекларованого товару за ціною контракту, є належними, стосуються контракту, дають можливість ідентифікувати задекларований товар, визначити його характеристики та властивості, і на підставі цих документів, які не містять неточностей та розбіжностей, можливо визначити митну вартість задекларованого товару за ціною контракту.
Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи позицію суду першої інстанції не спростовують.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ :
Апеляційну скаргу Черкаської митниці - залишити без задоволення.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2024 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, встановлені статтями 328-331 КАС України.
Повне рішення виготовлено 10 червня 2025 року.
Суддя-доповідач В.В. Файдюк
Судді О.В. Карпушова
Є.І. Мєзєнцев
Суд | Львівський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 10.06.2025 |
Оприлюднено | 11.06.2025 |
Номер документу | 128011254 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо визначення митної вартості товару |
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Файдюк Віталій Васильович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Файдюк Віталій Васильович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Файдюк Віталій Васильович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Файдюк Віталій Васильович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Файдюк Віталій Васильович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні