Постанова від 04.06.2025 по справі 640/25271/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/25271/20 Суддя (судді) першої інстанції: Лисенко В.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2025 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів: Епель О.В., Файдюка В.В., секретар судового засідання Євгейчук Ю.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві, без фіксації судового процесу, в порядку ч. 4 ст. 229 КАС України, апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 08 січня 2025 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Служби безпеки України, третя особа - Антитерористичний центр при Службі безпеки України, про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди та недоотриманих сум грошового забезпечення,

В С Т А Н О В И В :

Рух справи.

20.10.2020 ОСОБА_1 звернувся з позовом до Окружного адміністративного суду м. Києва, який у подальшому в наслідок ліквідації останнього, був направлений на розгляд до Київського окружного адміністративного суду, до Служби безпеки України, у якому просить суд :

- визнати протиправним та скасувати наказ Голови Служби безпеки України від 30 липня 2020 року № 965-ОC/дск про звільнення ОСОБА_1 з військової служби у запас за п. «а» п. 61 Положення про проходження військової служби військовослужбовцями Служби безпеки України та пп. «г» (у зв`язку із скороченням штатів або проведення організаційних заходів) п. 2 ч. 5 ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу»;

- зобов`язати Службу безпеки України поновити позивача на військовій службі;

- зобов`язати Службу безпеки України здійснити перерахунок та виплату позивачу матеріальної та грошового забезпечення за час вимушеного прогулу з дати незаконного звільнення з військової служби - 30 лишня 2020 року, по дату фактичного поновлення на військовій службі;

- зобов`язати Службу безпеки України здійснити перерахунок та виплату позивачу недоотриманого матеріального та грошового забезпечення за період служби з 01 червня 2020 року по 31 червня 2020 року в сумі 8 076,00 грн.;

- стягнути з відповідача на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань моральну шкоду у розмірі 1 440 000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивачу внаслідок скорочення штату не було запропоновано вакантні посади та не здійснено повного розрахунку за останні дві місяці перед звільненням, що є порушенням норм трудового законодавства, і звільнення відбулось у час перебування позивача на лікарняному.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 08.01.2025 у задоволені позовних вимог відмовлено.

Приймаючи таке рішення суд першої інстанції зазначив, що наказ СБУ від 30.07.2020 № 965-ОС/дск щодо звільнення позивача з військової служби з дня виключення його зі списків особового складу видано на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством, а, відтак, відсутні будь-які підстави для визнання його протиправним та скасування.

Крім того, суд першої інстанції зробив висновок, що позивач є військовослужбовцем СБУ, який уклав контракт на проходження військової служби, через що на нього поширюються норми Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", крім того позивач не перебував на посадах державного службовця чи найманого працівника в органах СБУ, тобто не укладав трудовий договір із СБУ, внаслідок чого позивач не перебував зі СБУ у трудових відносинах та не мав статусу працівника СБУ, внаслідок чого на нього не поширюється законодавство України про працю.

Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати судове рішення через порушення норм матеріального та процесуального права, та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги аналогічні доводам позовної заяви.

Крім того, апелянт наголосив, що 03.06.2020 подав рапорт про подальше проходження військової служби, а 18.06.2020 надав згоду на проходження подальшої військової служби на будь яких посадах офіцерського складу в центральному органах СБУ, проте позивачу не було запропоновано всіх вільних вакантних посад, на які позивач може претендувати з урахуванням його фаху, кваліфікації та досвіду служби.

Також апелянт зазначив, що з наказом про його звільнення не був ознайомлений завчасно, про своє звільнення дізнався випадково 11.08.2020 під час перебування на роботі.

Апелянт вважає, що відповідачем при розгляді справи в суді першої інстанції не було надано доказів неможливості використання позивача на службі, в тому числі шляхом призначення на іншу посаду, яка не підлягає скороченню, що свідчить про недотримання положень Інструкції про організацію виконання Положення про проходження військової служби військовослужбовцями Служби безпеки України, затвердженої наказом СБУ від 14.10.2008 №772.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.03.2025 відкрито апеляційне провадження та витребувано справу зі суду першої інстанції.

27.03.2025 третьою особою - Антитерористичний центр при Службі безпеки України, подано відзив на апеляційну скаргу.

03.04.2025 відзив подано відповідачем.

Ухвалою суду від 21.04.2025 вказану справу прийнято до провадженні судді Карпушової О.В. та призначено у відкрите судове засідання на 30.04.2025.

30.04.2025 у судовому засідання позивач та його представник підтримали доводи апеляційної скарги, представник відповідача та представник третьої особи у судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги. У справі було оголошено перерву до 04.06.2025 для подачі сторонами додаткових пояснень чи доказів, у разі наявності і необхідності.

Відповідач та третя особа надали додаткові пояснення.

04.06.2025 позивач та його представник у судове засідання не з`явилися, про час, дату на місце розгляду справи повідомлялись належним чином, подали заяву про відкладення слухання справи через відрядження та відвідування лікаря, відповідно.

Стаття 313 КАС України встановлює.

1. Суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними.

2. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

3. Якщо суд апеляційної інстанції визнав обов`язковою участь у судовому засіданні учасників справи, а вони не прибули, суд апеляційної інстанції може відкласти апеляційний розгляд справи.

За таких обставин, колегія суддів, враховуючи, що у сторін була можливість подати докази на підтвердження їх позицій, подати додаткові докази у разі їх наявності, надати у судовому засіданні 30.04.2025 усні пояснення, які суд апеляційної інстанції заслухав, то причини, зазначені апелянтом та його представником, відрядження та відвідування лікаря, не є поважними причинами для відкладення слухання справи, внаслідок чого, суд апеляційної інстанції вважає можливим за таких обставин закінчити слухання справи за відсутності сторін, які не з`явились у судове засідання 04.06.2025 та постановити рішення на підставі наявних у матеріалах судової справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги та перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи, та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, дійшла висновку, що апеляційна скарга є необґрунтованою з огляду на таке.

Обставини справи.

Судом першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивач з 20.06.1999 працював в органах СБУ, що підтверджено особою справою позивача (т.2 а.с.121-185).

З 09.09.2017 займав посаду заступника начальника Штабу Антитерористичного центру при Службі безпеки України, яка була скорочена наказом Голови СБУ від 23.12.2019 № 0213.

13.09.2019 за наказом Голови СБУ від 13.09.2019 № 1227-ос позивача було звільнено з посади заступника начальника Штабу Антитерористичного центру при Службі безпеки України та зарахований у розпорядження начальника Штабу - заступника керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України за підпунктом "б" пункту 48 (у разі скорочення штатів або проведення організаційних заходів) з 13.09.2019 по 12.12.2019 зі збереженням раніше встановлених розмірів надбавок, доплат та преміювання згідно з Інструкцією про грошове забезпечення та виплати компенсаційного характеру військовослужбовцям Служби безпеки України, затвердженою наказом ЦУ СБУ від 10.04.2018 № 515/ДСК.

Внаслідок перебування позивача у щорічній основній відпустці та на лікуванні термін перебування у розпорядженні йому було продовжено до 03.06.2020.

17.09.2019 відповідно до пункту 4.10 Інструкції про організацію виконання Положення про проходження військової служби військовослужбовцями Служби безпеки України (затверджена наказом Голови СБУ від 14.10.2008 № 772 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України від 31.12.2008 за № 1323/16014 (далі - Інструкція № 772), з позивачем була проведена бесіда з приводу його подальшого використання на військовій службі у Службі безпеки України та доведено витяг з наказу Голови СБУ про виведення у розпорядження, та було доведено, що у разі не вирішення питання призначення на посаду в системі СБУ, то позивача буде звільнено з військової служби.

Відповідно до пункту 4.9 Інструкції, Штабом Антитерористичного центру при Службі безпеки України, з метою організації службової діяльності позивача на період його перебування у розпорядженні на нього було покладено виконання окремих обов`язків (завдань), визначених функціональними обов`язками, які були розроблені в установленому порядку та затверджені розпорядженням Штабу Антитерористичного центру при Службі безпеки України від 19.09.2019 № 127, також було організовано через Управління роботи з особовим складом підбір відповідних посад у системі Служби безпеки України з урахуванням його фахової підготовки, досвіду та напряму роботи, результатів попередньої діяльності.

Штабом Антитерористичного центру при Службі безпеки України було здійснено запит вакантних посад в системі СБУ лист за № 33/7175дск від 30.09.2019 та відповідно наданих даних УРОС (вх. Штабу Антитерористичного центру при Службі безпеки України № 4938 від 21.10.2019) було направлено листи щодо розгляду співробітників, які перебувають у розпорядженні начальника Штабу Антитерористичного центру при Службі безпеки України, на заміщення вакантних посад у СБУ (копії направлено до суду).

За результатами проведеної роботи та бесід з позивачем, останньому роз`яснювалось, що у разі неможливості призначення на штатну посаду, відповідно до вимог пункту 4.10 Інструкції № 772, він буде поданий до звільнення з військової служби у встановленому порядку (буде складений висновок про неможливість його подальшого службового використання, з яким він буде ознайомлений після його затвердження керівником підрозділу, з пропозицією щодо його звільнення з військової служби за підпунктом "а" пункту 61 (у запас СБУ) Положення та підпунктом "г" (у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів) пункту 2 частини 5 статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок та військову службу" з правом носіння військової форми одягу у запас СБУ.

За результатами пошуку вакантних посад в системі СБУ у підрозділах з різних причин не було можливості призначити позивача, про що йому доведено під час проведення бесід з ним.

03.06.2020 позивач подав рапорт про проходження подальшої службу на посаді старшого консультанта-аналітика 1 відділу 2 служби, який був направлений за поданням № 33/3297 від 03.06.2020 до УРОС СБ України для підготовки проекту наказу про призначення.

УРОС СБУ зазначене подання було направлено на погодження до ГУ ВБ СБУ відповідно до вимог Інструкції про порядок погодження в ЦУ СБУ питань кадрового забезпечення, затвердженої наказом ЦУ СБУ від 19.09.2015 № 613/дск.

Головним управлінням внутрішньої безпеки СБУ подання відносно позивача на призначення на посаду старшого консультанта-аналітика 1 відділу 2 служби Штабу Антитерористичний центр при Службі безпеки України не було погоджено.

Згідно відповіді Управління спеціального зв`язку СБУ позивачу пропонувались посади головний спеціаліст та аудитор, від яких позивач відмовився.

У подальшому, Штабом Антитерористичного центру при Службі безпеки України було повторно вжито заходів щодо з`ясування наявності вакантних посад в системі СБУ для розгляду можливості проходження військової служби позивачем в інших підрозділах СБУ, що підтверджено листом від 24.10.2019 № 33/7756дск.

Через відсутність пропозицій уповноваженими посадовими особами Штабу Антитерористичного центру при Службі безпеки України на позивача було підготовлено подання до звільнення останнього з військової служби, про що було складено відповідний висновок.

Позивач був ознайомлений з відповідним поданням, проте від підпису останній відмовився, про що було складено відповідний акт від 24.07.2020 № 33/4442.

Через неможливість призначення позивача, який перебував у розпорядженні, на вакантні посади у Штаб Антитерористичного центру при Службі безпеки України та ЦУ СБУ, за поданням начальника Штабу - заступника керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України наказом Голови СБУ від 30.07.2020 № 965-ОC/дск позивача було звільнено з військової служби з дня виключення зі списків особового складу за підпунктом "а" пункту 61 та підпунктом «г» (у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів) п. 2 частини 5 ст. 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" у запас Служби безпеки України.

Вказані обставини підтверджені належними та допустимими доказами, і не є спірними.

Нормативно-правове обґрунтування.

Відповідно до положень ч.1-4 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно вимог ч.1-3 статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується, а держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності. При цьому, громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Статтями 2, 5-1 КЗпП України передбачено право громадян України на працю і гарантії держави в правовому захисті працездатним громадянам від незаконного звільнення.

Відповідно до статті 222 КЗпП України особливості розгляду трудових спорів суддів, прокурорсько-слідчих працівників, а також працівників навчальних, наукових та інших установ прокуратури, які мають класні чини, встановлюється законодавством.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України, трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках: змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Порядок проходження військової служби за контрактом військовослужбовцями Служби безпеки України, виконання ними військового обов`язку в запасі та особливості проходження військової служби в особливий період визначено Положенням про проходження військової служби військовослужбовцями Служби безпеки України, затвердженим Указом Президента України від 27.12.2007 № 1262/2007 (далі - Положення № 1262).

Порядок звільнення військовослужбовців з військової служби в СБУ унормовано розділом VII Положення № 1262 та розділом VII Інструкції "Про затвердження Інструкції про організацію виконання Положення про проходження військової служби військовослужбовцями Служби безпеки України", затвердженої наказом СБУ від 14.10.2008 № 772 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 31.12.2008 за № 1323/16014 (далі Інструкція № 772).

Відповідно до пп. "6" п. 67 Положення № 1262 звільнення осіб офіцерського складу Служби безпеки України у військових званнях до полковника (капітана 1 рангу) включно, крім звільнення у зв`язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, - першим заступником Голови Служби безпеки України. Звільнення офіцерів у зв`язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів здійснюється Головою СБУ.

Абзацем 11 пункту 61 Положення № 1262 встановлено, що порядок звільнення військовослужбовців СБУ з військової служби визначається Головою СБУ, а відтак, механізм реалізації вимог Положення № 1262 визначається Інструкцією № 772.

При цьому, звільненню військовослужбовців у зв`язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, відповідно до чинного законодавства передує зарахування їх у розпорядження.

Зарахування військовослужбовців у розпорядження відповідних начальників (пункт 48 Положення № 1262) - це визначення їх тимчасового службово-посадового становища, коли вони проходять військову службу у підпорядкуванні відповідних начальників, але без призначення на конкретні посади.

Зарахування у розпорядження відповідних начальників проводиться наказами по особовому складу з обов`язковим визначенням дати початку та закінчення терміну розпорядження та доводиться до відома військовослужбовців, які зараховані в зазначене розпорядження, під особистий підпис їх начальниками в установленому порядку.

Відповідно до Інструкції з організаційно-штатної роботи у Службі безпеки України та Нормативів організаційно-штатної побудови Служби безпеки України (затверджені наказом ЦУ СБУ від 16.06.2015 № 400/ДСК), на підставі опрацьованих організаційно-штатних пропозицій підрозділів, органів, закладів СБУ Головою СБУ видаються накази про зміни в штатах СБУ та організаційні заходи.

Відповідно до пункту 4.10. Інструкції № 772 при проведенні організаційно-штатних змін, унаслідок яких передбачається скорочення військовослужбовців, разом з організаційно-штатними пропозиціями подаються в установленому порядку пропозиції щодо подальшого використання військовослужбовців, посади яких скорочуватимуться.

З військовослужбовцем, якого звільнено з посади у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів та зараховано у розпорядження, начальник, у розпорядження якого він зарахований, або один із його заступників проводить бесіду, під час якої ознайомлює його з наказом про зарахування у розпорядження, роз`яснює права та обов`язки, пов`язані з перебуванням у розпорядженні, доводить тимчасові функціональні обов`язки на період перебування у розпорядженні, а також попереджає про те, що у разі, якщо до завершення строку перебування у розпорядженні він не буде призначений на штатну посаду відповідно до пунктів 44-46 Положення № 1262, у встановленому порядку вирішуватиметься питання про можливість його подальшого використання на військовій службі.

У разі відсутності в органі, підрозділі, закладі, установі рівної посади, яку займав військовослужбовець до зарахування в розпорядження, керівник цього органу, підрозділу, закладу, установи не пізніше місяця з дня зарахування військовослужбовця у розпорядження організовує через Управління роботи з особовим складом підбір відповідних посад у системі Служби безпеки України з урахуванням його фахової підготовки, досвіду та напряму роботи, результатів попередньої діяльності, стану здоров`я.

У разі неможливості призначення військовослужбовця, який перебуває в розпорядженні у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, на рівну посаду відповідним начальником приймається рішення про призначення такого військовослужбовця на нижчу посаду (не більше як на один ступінь), а за його бажанням чи згодою згідно з поданим рапортом - на будь-яку іншу нижчу посаду або звільнення з військової служби в установленому порядку. Після закінчення строку перебування військовослужбовця у розпорядженні та у разі прийняття з урахуванням вимог законодавства, рішення про неможливість подальшого його службового використання в органах, підрозділах, закладах, установах складається та затверджується їх керівниками висновок, який долучається до матеріалів на звільнення військовослужбовця з військової служби.

Висновки суду.

Отже, матеріалами справи підтверджено і позивачем не заперечується, що позивач не перебував на посадах державного службовця в органах СБУ, не був найманим працівником в органах СБУ, а є військовослужбовцем СБУ, який уклав контракт на проходження військової служби.

Вказане підтверджено належними доказами.

Таким чином, на позивача поширюються норми Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", а трудове законодавство на позивача не поширюється.

Такий висновок суду першої інстанції є правильним.

Крім того, матеріалами справи підтверджено, що через неможливість призначення позивача на вакантні посади у Штаб Антитерористичного центру при Службі безпеки України чи у ЦУ СБУ, а від запропонованих посад позивач відмовився, відповідачем було прийнято спірний наказ.

З урахуванням встановлених обставин, зокрема відсутність вакантних посад, відмова позивачі від запропонованих посад, подання та висновок з питання відсутності вакантних посад, порядок розгляду подання про звільнення позивача, в тому числі відсутність доказів про направлення позивачем заздалегідь лікарняного листа на керівництво, колегія суддів не вбачає підстав для визнання спірного наказу Голови СБУ від 30.07.2020 № 965-ОC/дск про звільнення позивача з військової служби за підпунктом "а" пункту 61 та підпунктом «г» (у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів) п. 2 частини 5 ст. 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" у запас Служби безпеки України протиправним.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість доводів апелянта в цьому аспекті.

Згідно ч.4 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Отже, надаючи оцінку всім іншим доводам учасників справи, судова колегія також враховує рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, в якому суд зазначив, що «…хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід…».

Згідно зі ст. 6 КАС України та ст. 17 Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про необґрунтованість позовних вимог та доводів апелянта, оскільки відповідач як суб`єкт владних повноважень довів належними та допустимими доказами правомірність спірного наказу.

Всі доводи апелянта у сукупності не спростовують правильний висновок суду першої інстанції, що позивач не знаходився зі СБУ у трудових правовідносинах, він був військовослужбовцем, на якого розповсюджуються положення Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", і вказане підтверджено контрактом, в якому виписані права та обов`язки позивача як військового.

Щодо інших позовних вимог, то ці позовні вимоги є похідними від основної позовної вимоги про скасування спірного наказу, через що також не підлягають задоволенню через їх необрунтованість.

Отже, всі наведені апелянтом доводи не заслуговують уваги, оскільки не спростовують правильних висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Тому, суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 316 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Повний текст виготовлено 09.06.2025.

Керуючись ст.ст. 243, 244, 250, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 08 січня 2025 р. - залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 08 січня 2025 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Служби безпеки України, третя особа - Антитерористичний центр при Службі безпеки України, про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди та недоотриманих сум грошового забезпечення - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Колегія суддів: О.В. Карпушова

О.В. Епель

В.В. Файдюк