Ухвала від 10.06.2025 по справі 766/6980/25

Справа №766/6980/25

н/п 1-кс/766/4778/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.06.2025 року м. Херсон

Слідчий суддя Херсонського міського суду Херсонської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого СВ відділу поліції №1 ХРУП ГУНП в Херсонській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_5 у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12025231080000569 від 03.05.2025, про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286-1 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Слідчий СВ відділу поліції №1 ХРУП ГУНП в Херсонській області старший лейтенант поліції ОСОБА_5 , звернувся до Херсонського міського суду Херсонської області з клопотанням, погодженим прокурором, у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12025231080000569 від 03.05.2025, про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286-1 КК України.

Обґрунтування клопотання.

В обґрунтування клопотання зазначено, що у вчиненні вказаного кримінального правопорушення обґрунтовано підозрюється ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Викладені обставини щодо суті повідомленої ОСОБА_4 підозри у вчиненні кримінального правопорушення в повній мірі обґрунтовуються отриманими стороною обвинувачення в порядку, визначеному КПК України, доказами. Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України,а саме:

п. 1 ч. 1 підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування або суду;

- п. 3 ч. 1 підозрюваний може незаконно впливати на свідків, потерпілу у цьому кримінальному провадженні з метою змінити їх покази;

- п. 4 ч. 1 підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

Враховуючи викладене, існування ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також оцінюючи сукупність обставин, а саме: можливе переховування від органів досудового розслідування або суду, можливий незаконний вплив на потерпілу та свідків, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному в разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого підозрюється, внаслідок чого потерпіла отримала тілесні ушкодження середньої тяжкості, вважає, що застосування відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу саме цілодобового арешту є достатнім для запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Позиція сторін у судовому засіданні.

Прокурор підтримав подане клопотання, просив його задовольнити та застосувати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_1 зазначивши про неоднократне порушення підозрюваним правил дорожнього руху України..

Підозрюваний у судовому засіданні не заперечував проти обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту за зазначеною прокурором адресою.

Мотивація суду.

Заслухавши думку учасників розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, дослідивши надані матеріали, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Згідно з ч. 1 ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: особисте зобов`язання, особиста порука, застава, домашній арешт, тримання під вартою.

Згідно ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Слідчим суддею встановлено, що Слідчим відділенням відділення поліції №1 Херсонського РУП ГУНП в Херсонській області розслідується кримінальне правопорушення, відомості про яке, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025231080000569 від 03.05.2025 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України.

За версією сторони обвинувачення, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 03.05.2025 близько 00:10 години, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, не маючи посвідчення водія на право керування транспортним засобом, керуючи мопедом Honda (номер рами НОМЕР_1 ), без реєстраційних номерів, який перебував у технічно-працездатному стані, при цьому мав несправності, що забороняють експлуатацію транспортного засобу згідно вимог пунктів 31.4, 31.4.5 (а), які не перебувають у прямому причинно-наслідковому зв`язку з дорожньо-транспортною пригодою, здійснюючи рух у темну пору доби, з пасажиркою ОСОБА_6 , без увімкненого світла фар, по горизонтальній ділянці автодороги, а саме по вулиці Першотравневій, з боку вулиці Фестивальної, в бік вулиці Стадіонної в селі Чорнобаївка Херсонського району Херсонської області, діючи із необережністю, а саме кримінально протиправною самовпевненістю, в порушення п. п. 2.9., 19.1(а), 31.4.3(а), 31.6(б), 13.1., 13.3. Правил дорожнього руху України, проявив неуважність, неправильно оцінив дорожню обстановку, яка склалась, не обрав та не дотримався безпечного бічного інтервалу, не здійснив об`їзд перешкоди, внаслідок чого не впорався із керуванням мопеду та допустив зіткнення з нерухомим автомобілем Toyota Hilux з реєстраційним номером НОМЕР_2 , що був припаркований біля прилеглої території домоволодіння №60 по вул. Стадіонній в с. Чорнобаївка, на зустрічній смузі напрямку руху.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди неповнолітній пасажирці мопеду Honda (номер рами AF34-3471708), без реєстраційного номеру - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 спричинено тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому лівої ліктьової кістки, лівої великогомілкової кістки, нігтьової фаланги 1 пальця правої стопи, закритого вивиху головки лівої променевої кістки, що відносяться до середньої тяжкості тілесних ушкоджень за ознакою тривалого розладу здоров`я.

Вказану дорожньо-транспортну пригоду водій ОСОБА_4 скоїв в результаті порушення та невиконання вимог Правил дорожнього руху України, що знаходиться в причинному зв`язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди та наслідками, що настали, тобто отримання потерпілою середньої тяжкості тілесних ушкоджень, а саме:

- п. 2.9 (а) «водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції»;

- п. 19.1 (а) «у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості незалежно від ступеня освітлення дороги, а також у тунелях на транспортному засобі, що рухається, повинні бути ввімкнені фари ближнього (дальнього) світла;

- п. 31.4.3 (а) 31.4.3 «зовнішні світлові прилади кількість, тип, колір, розміщення і режим роботи зовнішніх світлових приладів не відповідають вимогам конструкції транспортного засобу»;

- п. 31.6 (б) «забороняється подальший рух транспортних засобів, у яких у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості не горять лампи фар чи задніх габаритних ліхтарів»;

- п. 13.1 «водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу»;

- п. 13.3 «під час обгону, випередження, об`їзду перешкоди чи зустрічного роз`їзду необхідно дотримувати безпечного інтервалу, щоб не створювати небезпеки для дорожнього руху».

Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

06.06.2025 у відповідності до ст.ст. 40, 276-278 КПК України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:

- протоколом огляду місця дорожньо-транспортної події від 03.05.2025 разом з додатками до нього;

- постановою слідчого про визнання речових доказів (т/з скутера Honda (номер рами AF34-3471708));

- авто-технічною експертизою мопеда Honda (номер рами AF34-3471708), якою встановлено, що перед настанням даної ДТП гальмівна система, рульове керування та ходова частина мопеда Honda ( номер рами НОМЕР_1 ), знаходились у технічно-працездатному стані. В той самий час ходова частина мопеда Honda, мала несправність, яка забороняє експлуатацію транспортного засобу згідно вимог пунктів 31.4 та 31.4.5 (а) Правил дорожнього руху України. На момент експертного огляду лампа фари головного світла мопеда Honda, знаходилась у технічно-непрацездатному стані через виявлені під час дослідження пошкодження. Встановити причини та момент виникнення пошкодження даної лампи, в рамках даного дослідження, не є можливим;

- авто-технічною експертизою автомобіля Toyota Hilux з реєстраційним номером НОМЕР_2 , якою встановлено, що перед настанням даної дорожньо-транспортної пригоди габаритні вогні передніх блок-фар та задньої лівої блок-фари автомобіля, знаходились у технічно-працездатному стані. На момент експертного огляду габаритний вогонь задньої правої блок-фари знаходився у технічно-непрацездатному стані. Встановити, чи знаходився габаритний вогонь задньої правої блок-фари знаходився у технічно-непрацездатному стані. Встановити, чи знаходився габаритний вогонь задньої правої блок-фари у технічно-працездатному стані перед настанням даної ДТП в рамках даного дослідження не є можливим;

- транспортно-трасологічною експертизою, якою встановлено, що у даній ДТП, відбулося поздовжнє-попутне-паралельне-ковзне зіткнення між мопедом Honda ( номер рами AF34-3471708) та автомобілем Toyota Hilux з реєстраційним номером НОМЕР_2 , під час якого мопед своєю передньою лівою частиною контактував із задньою правою кутовою частиною кузова автомобіля Toyota Hilux з реєстраційним номером НОМЕР_2 . Встановити під яким кутом контактував мопед з автомобілем, в рамках даної експертизи, не є можливим;

- судовою інженерно-транспортною експертизою (дослідження обставин і механізму дорожньо-транспортних пригод), якою встановлено, що у даній дорожньо-транспортній ситуації, водій скутера Honda ( номер рами AF34-3471708), ОСОБА_4 повинен був діяти згідно з технічними вимогами п. 19.1(а), 31.4.3(а), 31.6 (б) та п. 13.1, 13.3 Правил дорожнього руху. У дорожньо-транспортній ситуації, водій скутера Honda ( номер рами AF34-3471708) ОСОБА_4 мав технічну можливість запобігти зіткненню з автомобілем Toyota Hilux шляхом виконання вимог Правил дорожнього руху. У дорожньо-транспортній ситуації, в діях водія скутера Honda ( номер рами НОМЕР_1 ), ОСОБА_4 вбачаються невідповідності вимогам п. 19.1(а), 31.4.3(а), 31.6 (б) та п. 13.1, 13.3 Правил дорожнього руху, які з технічної точки зору перебувають у причинному зв`язку з подією дорожньо-транспортної пригоди;

- Показами свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , які показали, що автомобіль Toyota Hilux з р. н. НОМЕР_2 , був запаркований приблизно о 00:03 год. 03.05.2025, поблизу домоволодіння №60, по вулиці Першотравневій у с. Чорнобаївка, на краю проїзної частини, по напрямку руху з боку вул. Фестивальна, в бік вул. Стадіонна, з увімкненими габаритними вогнями. Приблизно о 00:10-00:11 год., 03.05.2025, свідки почули музику зі сторони вулиці, яку супроводив сильний удар, далі шкрегот об асфальтне покриття. Підійшовши до свого автомобіля, побачили, що сталася ДТП, пошкодження автомобіля локалізовані у задній правій його частині, по ходу руху лежав скутер Honda Dio, біля нього молодий чоловік та дівчина. На момент пригоди, дана ділянка дороги не освітлювалася, асфальтобетонне покриття було сухе, чисте, погодні умови без опадів, ясно. Будь-яких світлових приладів, навіть після зіткнення не бачили, після зіткнення, світлові прилади на скутері не працювали;

- Показами потерпілої ОСОБА_6 , яка показала, що 02.03.2025 приблизно в 23:36 год., вона їхала на пасажирському сидінні скутера, за кермом якого був водій ОСОБА_10 , на якому не працювало світло, по одні із вулиць сю Чорнобаївка, водій їхав по зустрічній смузі для руху, в один момент, побачила задню частину автомобіля, що був запаркований по ліву сторону дороги, на узбіччі, відбулося зіткнення;

- відповіддю на запит слідчого з КНП «Херсонська обласна клінічна лікарня» ХОР, про результати токсикологічного дослідження №106 від 08.06.2025 ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , в сечі етиловий алкоголь знайдений у кількості 1,19 г/л %;

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Ці дані здатні переконати об`єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_4 міг вчинити кримінальне правопорушення, а отже підтверджують наявність обґрунтованої підозри.

Слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінальних правопорушень. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення злочинів вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.

У клопотанні зазначено ризики, передбачені п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: що підозрюваний може: переховуватися від органу досудового розслідування, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення, впливати на свідків та потерпілу.

Щодо ризиків, зазначених у клопотанні.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що підозрюваний однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу або в майбутньому. Отже ризики, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення вірогідності їх здійснення.

При оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання (§ 76 рішення ЄСПЛ «Пунцельт проти Чехії» («Punzelt v. Czech Republic») № 31315/96 від 25.04.2000).

Згідно ч. 1 ст. 286-1 КК України передбачена відповідальність у вигляді позбавлення волі на строк до трьох років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк від трьох до п`яти років.

Отже, відповідно до ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 286-1 КК України, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 є нетяжким, за яке передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк до трьох років, є злочином, що дає підстави вважати, що підозрюваний з метою ухилення від кримінального покарання може переховуватися від органів досудового слідства та суду, тому існує ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Також прокурором у судовому засіданні доведено, що існує ризик, передбачений пунктом 3 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме: ризик незаконного впливу ОСОБА_4 на потерпілу та свідків. При цьому слідчий суддя враховує, що за змістом ч. 1 ст. 23 КПК України, суд досліджує докази безпосередньо, показання учасників кримінального провадження суд отримує усно, а відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них. Тобто ризик впливу на свідків та потерпілих існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом. За таких обставин заборона спілкуватися з певними визначеними особами як наслідок встановлення ризику впливу на них - це об`єктивна необхідність забезпечення недоторканості показань інших учасників кримінального провадження, які мають доказову цінність. За таких умов слідчий суддя доходить висновку про достатню вірогідність ризику впливу на потерпілої та свідків, оскільки не будучи обмеженим у вільному спілкуванні з вказаними особами, ОСОБА_4 може здійснювати на них вплив з метою спонукання їх до ненадання показань, перекручування або спотворення обставин, які їм відомі.

На переконання слідчого судді наявність підозри та застосовування будь-якого іншого запобіжного заходу вже є стримуючим фактором від вчинення правопорушень і належної процесуальної поведінки особи.

Належного обґрунтування та конкретизації ризиків, передбачених п.4 та п.5 ч. 1 ст. 177 КПК України, подане клопотання не містить та прокурором не доведено в судовому засіданні.

Метою застосування запобіжного заходу є не карна функція, а забезпечувальна, тобто до обвинуваченого повинен бути застосований такий вид запобіжного заходу, який би в повній мірі забезпечив запобіганню ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також відповідав засадам гарантування основоположних прав людини на свободу та особисту недоторканність.

Згідно положень ч. 1 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу відповідно до положень ст. 178 КПК України слідчий суддя враховує встановлені обставини та вагомість наявних доказів, якими вони обґрунтовуються, а саме: ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у скоєнні кримінального правопорушення; в разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні йому загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк до трьох років. Також слідчим суддею враховуються: вік та стан здоров`я підозрюваного ОСОБА_4 , який народився у 2004 році, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває,. Також суддею враховуються міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, а саме: ОСОБА_11 має базову середню освіту, не одружений, дітей не має, характеризується посередньо, схильний до вживання алкоголю. ОСОБА_4 має постійне місце проживання, за яким проживає з батьками та рідними братами, офіційне джерело доходу відсутнє, раніше не судимий.

Слідчий суддя враховує, що зібрані органом досудового слідства докази та обставини справи встановлені під час розгляду клопотання свідчать про обґрунтованість пред`явленої ОСОБА_4 підозри у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення та доведеність існування зазначених у клопотанні ризиків, визначених ч.1,3 ст. 177 КПК України.

Вирішуючи питання про вид заходу забезпечення кримінального провадження у виді домашнього арешту, слідчий суддя дійшов висновку про його необґрунтованість, оскільки прокурором у судовому засіданні не доведено обґрунтованість застосування до підозрюваної цього запобіжного заходу.

Зокрема матеріали наданіорганом досудового розслідуванняне містять інформації про право на проживання ОСОБА_12 у вказаній в клопотання квартирі, про власника цього жилого приміщення, його обізнаність та згодуна перебування підозрюваного під домашнім арештом за вказаною адресою.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 430646783 від 10.06.2025 року відсутні відомості про власника майна а саме: квартири за адресою АДРЕСА_1 . Будь які інші відомості які б свідчили про власника зазначеної квартири суду не надані та в матеріалах справи відсутні.

Матеріали клопотання також не містять інформації про неоднократне порушення підозрюваним правил дорожнього руху України.

За таких обставин до підозрюваного з урахуванням його процесуальної поведінки підлягає застосуванню запобіжний заходу у виді особистого зобов`язання із покладенням на нього обов`язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України, який буде достатнім для запобігання ризиків, визначених ст. 177 КПК України в межах досудового розслідування.

Слідчий суддя приходить до висновку, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, та відповідають меті досягнення дієвості кримінального провадження.

Згідно ч.7 ст.194 КПК України обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців.

Керуючись ст.ст.132,176-179, 184, 193-194,196 376 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИЛА:

У задоволенні клопотання старшого слідчого СВ відділу поліції №1 ХРУП ГУНП в Херсонській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_5 у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12025231080000569 від 03.05.2025, про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286-1 КК України, відмовити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді особистого зобов`язання, зобов`язавши його прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду.

Покласти на ОСОБА_4 наступні обов`язки передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

-утримуватися від спілкування зі свідками та потерпілою у даному кримінальному провадженні;

-докласти зусиль щодо пошуку роботи.

Повідомити підозрюваного ОСОБА_4 про те, що в разі невиконання покладених на нього обов`язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Строк дії даної ухвали до 06.08.2025 року включно, по закінченню якого дана ухвала припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим, крім випадку його продовження у встановленому законом порядку.

Контроль за виконанням особистого зобов`язання здійснює слідчий згідно ч.3 ст. 179 КПК України.

Ухвала підлягає негайному виконанню та оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1