Рішення від 02.06.2025 по справі 570/5552/23

Справа № 570/5552/23

Номер провадження 2/570/72/2025

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 червня 2025 року Рівненський районнийсуд Рівненськоїобласті у складі:

судді Гнатущенко Ю.В., з участю секретаря судових засідань Іллюк С.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Рівненського районного суду Рівненської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства "Владатранс" про стягнення матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -

в с т а н о в и в :

В обґрунтування позовних вимог позивач ОСОБА_1 зазначає, що є власником транспортного засобу «Mercedes-Benz Sprinter 416 CDI» реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Постановою Рівненського районного суду Рівненської області від 23.02.2022 р. у справі № 570/138/22 водія відповідача ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 850 грн. 00 коп.

Наводить положення ч.6 ст.82 ЦПК України, ст.1166, ч.1 ст.1172, ч.3 ст. 22, ч.2 ст.1187, п.1 ч.1 ст.1188 ЦК України та вказує, що відповідно до Звіту № 097.22ЕС про оцінку автомобіля «Mercedes-Benz Sprinter 416 CDI» реєстраційний номер НОМЕР_1 , складеного 05.07.2022 р. вартість матеріального збитку, завданого в результаті пошкодження при ДТП склала 363008,66 грн.

Відповідно до звіту №063.23ЕС спеціаліста автотоварознавця про визначення ринкової вартості автомобіля «Mercedes-Benz Sprinter 416 CDI» реєстраційний номер НОМЕР_2 після ДТП (працездатних складових автомобіля) станом на 20.12.2021 р. складеного 06.04.2023 р. ринкова вартість автомобіля «Mercedes-Benz Sprinter 416 CDI» реєстраційний номер НОМЕР_2 після ДТП (працездатних складових) становила 118023,19 грн.

Крім того, за проведення вище згаданих досліджень та оцінок позивач поніс витрати в розмірі 3165,00 грн.

Таким чином, в результаті завданої ДТП йому було завдано шкоди на суму 248150,47 грн. (363008,66 грн. - 118023,19 грн. + 3165,00 грн.)

На момент вчинення ДТП цивільно-правова відповідальність відповідача була застрахована ПрАТ «Страхова компанія «Перша» (поліси №АР/5441789 та №АР/5191677) на суму 127400 грн. (130000 грн. ліміт майнової відповідальності 2600,00/франшиза).

Наводить положення п.22.1 ст. 22, ст.29 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»

08.07.2022 р. ПрАТ «Страхова компанія «Перша» виплатило позивачу суму страхового відшкодування у розмірі 127400 грн. Тобто страхове відшкодування не покрило завданої позивачу шкоди внаслідок ДТП.

Наводить положення ст.1194 ЦК України та вказує, що відповідач зобов`язаний йому відшкодувати шкоду у розмірі 120750,47 грн. (248150,47 грн. (шкода завдана внаслідок ДТП) 127400 грн. (страхове відшкодування)).

Ухвалою суду від 30.10.2023 р. року відкрито спрощене позовне провадження у справі з викликом учасників (а.с.38 т.1).

21.02.2024 р. ухвалою суду за клопотанням представника відповідача призначено у справі судову автотоварознавчу експертизу, зупинено провадження у справі (а.с.123-124 т.1)

30.04.2024 р. ухвалою суду у зв`язку з надходженням клопотання експерта відновлено провадження у справі (а.с.131 т.1).

13.06.2024 р. ухвалою суду доручено Рівненському НДЕКЦ МВС України в Рівненській області проведення призначеної у справі експертизи від 21.02.2024 р.; провадження у справі зупинено (а.с.166 167 т.1).

01.08.2024 р. ухвалою суду у зв`язку з надходженням клопотання експерта відновлено провадження у справі (а.с.175 т.1).

11.09.2024 р. ухвалою суду клопотання експерта задоволено; надано експертам Рівненського НДЕКЦ МВС України дозвіл на проведення судової автотоварознавчої експертизи у вказаній цивільній справі без об`єкта дослідження на підставі даних, які наявні у матеріалах цивільної справи № 570/5552/23; при проведенні судової експертизи Рівненським Науково-дослідним експертно-криміналістичним центром МВС України використовувати інформацію про стан транспортного засобу автомобіля Mercedes-Benz Sprinter 416 CDI», р.н. НОМЕР_2 , яка зазначена у Звіті №007/2022 про оцінку автомобіля Mercedes-Benz Sprinter 416 CDI» реєстраційний номер НОМЕР_2 від 21.01.2022 р., який містить ремонтну калькуляцію №007/2022 від 20.01.2022 та Акт огляду транспортного засобу (дефектна відомість) від 30.12.2021 р., що наявні в матеріалах цивільної справи №570/5552/23; провадження у справі зупинено (а.с.184-186 т.1).

26.11.2024 судовим експертом О.О. Іщиком було зроблено Висновок експерта за № №СЕ-19/118-24/8388-АВ про те, що 1.Вартість матеріального збитку (відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу) транспортного засобу Mercedes-Benz Sprinter 416 CDI» реєстраційний номер НОМЕР_2 в результаті його пошкодження при ДТП, на дату ДТП, яка сталася 20.12.2021 р. близько 15 год. 45 хв. на а/д Н-22 сполученням Устилуг-Луцьк-Рівне складає 144306,13 грн.

2. Визначити вартість автомобіля Mercedes-Benz Sprinter 416 CDI» реєстраційний номер НОМЕР_2 у пошкодженому стані на дату ДТП, не представляється можливим, оскільки вартість відновлювального ремонту транспортного засобу Mercedes-Benz Sprinter 416 CDI» реєстраційний номер НОМЕР_2 внаслідок його пошкодження в ДТП 20 грудня 2021 року не перевищила його ринкову вартість на момент ДТП.

3. Відповісти на запитання «Який реальний пробіг автомобіля Mercedes-Benz Sprinter 416 CDI, д.н.з. НОМЕР_2 , з моменту випуску транспортного засобу (Чи були вчинені будь-які втручання з метою його зменшення?), не представляється можливим, оскільки в Рівненському НДЕКЦ МВС відсутні спеціалізовані прилади для діагностування.

09.12.2024 р. ухвалою суду відновлено провадження у справі (а.с.210 т.1).

27.05.2025 р. ухвалою суду від 27.05.2025 р. клопотання представника позивача ОСОБА_1 адвоката Тарновецького П.Я. вх. 3053 від 24.02.2025 р. про призначення у справі додаткової судової транспортно-товарознавчої експертизи залишено без задоволення.

У відзивівх.21229від 04.12.2023р.представник відповідача просить позов задоволити частково та вказує, що 06.06.2023 р. відповідачем було надано відповідь на вимогу позивача ОСОБА_1 , в якій відповідач звертав увагу на відсутність сторінок у звіті №063.23ЕС від 06.04.2023 р. та нечитабельність звіту №097.22ЕС від 05.07.2022 р.

Відповідач звертався до ПрАТ «Страхова компанія «Перша» з проханням надати акт огляду т/з та ремонтну калькуляцію автомобіля «Mercedes-BenzSprinter416CDI»реєстраційний номер НОМЕР_2 ,складену 30.12.2021р.оцінювачем ОСОБА_3 ,щоб дізнатисясуму відновлювальногоремонту автомобіля,останні направилиці доказиелектронною поштою.Згідно актуогляду т/з(дефектнувідомість)та ремонтноїкалькуляції автомобіля«Mercedes-Benz Sprinter 416 CDI» реєстраційний номер НОМЕР_2 , складеної 30.12.2021 р. оцінювачем ФОП ОСОБА_3 , сума відновлювального ремонту була встановлена в розмірі 154365,36 грн. Матеріальний збиток завданий власнику автомобіля складає 154365,36 грн. з ПДВ та 128367,80 грн. без ПДВ. Тобто набагато менший ніж заявляє позивач у позові.

Відповідач звертавсядо позивачаз проханнямнадати т/здля проведеннявсіх належнихекспертиз абоздійснення ремонтнихробіт,оскільки ПП«Владатранс» надаєтакі послуги,має своюСТО тапрацівників відповідноїкваліфікації,проте позивачвідмовився(а.с.42-44 т.1).

У відповідіна відзивпредставник позивача серед іншого вказує, що відповідно до полісу страхова сума за шкоду, заподіяна майну 127400 грн. (130000 грн. страхова сума 2600 грн. франшиза). Дана сума і була сплачена страховою компанією позивачу. Тобто експертний висновок №007/2022 від 21.01.2022 р.був здійснений саме для підтвердження цієї суми. Крім того, в Акті огляду транспортного засобу (дефектна відомість) від 30.12.2021 р. експертом Зінь І.В. було зазначено, що при подальшому розбиранні даного КТЗ можуть бути виявлені приховані дефекти. Тобто експертом ОСОБА_3 був проведений поверхневий огляд пошкодженого транспортного засобу, що також підтверджується фототаблицями звіту №007/2022 від 21.01.2022 р. У свою чергу при складанні звітк №097.22ЕС від 05.07.2022 р. експертом ОСОБА_4 огляд та дослідження бути проведені розукомплектованого транспортного засобу, що підтверджується протоколом огляду т/з від 21.06.2022 р. та фототаблицями звіту. Це і пояснює різницю в сумі матеріальної шкоди.

Ці два звіти потрібно розглядати не окремо, а як такі, що доповнюють один одного. Позивачем самостійно було проведено ремонтні роботи Mercedes Benz Sprinter 416 Cdi р.н. НОМЕР_2 і на сьогоднішній день цей т/з використовується позивачем. Вважав, у задоволенні клопотання про призначення експертизи за клопотанням відповідача слід відмовити, оскільки відсутній об`єкт такої експертизи (а.с.86-87 т.1).

У запереченняхна відповідьна відзивпредставник відповідача вказувала (а.с. 88-89 т.1), що висновок експерта оцінювача ОСОБА_5 не може бути належним та допустимим доказом (а.с.88-89 т.1).

Також у додаткових поясненняхвх.3222від 26.02.2025р.представник відповідача середіншого вказує,що позивач протягом усього розгляду справи уникає надати будь-які докази проведення ремонтних робіт пошкодженого автомобіля, акти виконаних робіт, договори, видаткові накладні на запчастини, тощо. Крім того, звертають увагу, що в червні 2022 р. позивач телефонував їм з питанням відшкодування шкоди та повідомляв, що автомобіль вже відремонтований, тому які могли бути проведені експертизи з додатковими пошкодженнями після червня 2022 року - незрозуміло. На сьогоднішній день достовірно не відомо чи здійснив позивач його ремонт взагалі, доказів немає - тільки на словах, а у відповідності до ст.81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Не зрозуміло, чому позивач відразу не звернувся до ПрАТ "Страхова компанія "Перша" коли побачив, що в Акті огляду транспортного засобу (дефектна відомість) від 30.12.2021 р., який є додатком до звіту № 007/2022 від 21.01.2022 р., після переліку зафіксованих пошкоджень зазначено - «При подальшому розбиранні даного КТЗ можуть бути виявлені приховані дефекти». Даний текст є припущенням, можуть бути виявлені приховані дефекти, а можуть бути не виявлені. Оцінювач ПрАТ "Страхова компанія "Перша" повинен був провести відповідне дослідження і надати звіт. Натомість позивач звернувся до оцінювача ОСОБА_5 , який склав звіт, що не відповідає дійсності, містить недоліки та недостачу сторінок (№063.23 ЕС від 06 квітня 2023 року). Таким чином доказування не має грунтуватися на припущеннях, вважають звіт оцінювача ОСОБА_5 не достовірним джерелом доказування.

Вислухавши думку позивача, представників сторін, пояснення експерта ОСОБА_6 та показання свідка ОСОБА_3 , дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення.

Судом встановлено,що 20.12.2021р.о 15год 45 хв. на а/д Н-22 сполученням Устилуг-Луцьк-Рівне 145км+ 577м водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем MAN F02, д.н.з. НОМЕР_3 , причіп до нього JANMIL NW-1S д.н.з. НОМЕР_4 , не був уважний, не стежив за дорожньою обстановкою, не вибрав безпечної швидкості руху, щоб мати змогу постійно контролювати його рух, та безпечно керувати ним, не дотримався дистанції, в результаті чого здійснив зіткнення з автомобілем Volkswagen LT, д.н.з. НОМЕР_5 під керуванням водія ОСОБА_7 , а також внаслідок руху по інерції здійснив зіткнення із автомобілем Volkswagen Passat, д.н.з. НОМЕР_6 під керуванням ОСОБА_8 , з автомобілем MAN TGL 8.180, д.н.з. НОМЕР_7 під керуванням ОСОБА_9 , з автомобілем Mercedes-Benz, д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_10 , з автомобілем Ланос, д.н.з. НОМЕР_8 під керуванням ОСОБА_11 , з автомобілем ВАЗ, д.н.з. НОМЕР_9 під керуванням ОСОБА_12 , з автомобілем DACIA Logan, д.н.з. НОМЕР_10 під керуванням ОСОБА_13 , внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження.

Вказаними діями ОСОБА_2 порушив п.2.3.б, 12.1, 13.1Правил дорожнього руху, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбаченест.124 КУпАП.

Постановою Рівненського районного суду Рівненської області від 23.02.2022 р. ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 850 грн.

Як убачається з копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, позивач є власником т/з Mercedes-Benz, д.н.з. НОМЕР_2 (а.с.24 т.1), що не заперечується сторонами.

Як убачається з пояснень позивача, на момент вчинення ДТП цивільно-правова відповідальність відповідача була застрахована ПрАТ «Страхова компанія «Перша» (поліси №АР/5441789 та №АР/5191677) на суму 127400 грн. (130000 грн. ліміт майнової відповідальності 2600,00/франшиза).

Відповідно до ч.1 ст.82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Згідно звіту №007/2022, складеного ФОП ОСОБА_3 на замовлення ПрАТ «Страхова компанія «Перша» 21.012022 р. матеріальний збиток, завданий власнику автомобіля Mercedes Benz Sprinter 416 Cdi р.н. НОМЕР_2 в результаті його пошкодження при ДТП на дату 20.12.2021 р. з урахуванням значення коефіцієнту фізичного зносу (з ПДВ) складає 154365,36 грн.; матеріальний збиток, завданий власнику автомобіля Mercedes Benz Sprinter 416 Cdi р.н. НОМЕР_2 в результаті його пошкодження при ДТП на дату 20.12.2021 р. з урахуванням значення коефіцієнту фізичного зносу (без ПДВ) складає 128637,80 грн. (а.с.64-68 т.1).

Згідно звіту №097.22ЕС, складеного 05.07.2022 р. вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля Mercedes Benz Sprinter 416 Cdi р.н. НОМЕР_2 в результаті його пошкодження при ДТП, складає 363008, 66 грн. (а.с.11-29 т.1).

Згідно звіту №063.23ЕС, складеного 06.04.2023 р. ринкова вартість автомобіля Mercedes Benz Sprinter 416 Cdi р.н. НОМЕР_2 після ДТП (працездатних складових) становить: 118023,19 грн. (а.с.30-32 т.1)

26.11.2024 р. судовим експертом Рівненського НДЕКЦ МВС України Іщиком О.О. було зроблено Висновок експерта за № СЕ-19/118-24/8388-АВ про те, що 1.Вартість матеріального збитку (відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу) транспортного засобу Mercedes-Benz Sprinter 416 CDI» реєстраційний номер НОМЕР_2 в результаті його пошкодження при ДТП, на дату ДТП, яка сталася 20.12.2021 р. близько 15 год. 45 хв. на а/д Н-22 сполученням Устилуг-Луцьк-Рівне складає 144306,13 грн.

2. Визначити вартість автомобіля Mercedes-Benz Sprinter 416 CDI» реєстраційний номер НОМЕР_2 у пошкодженому стані на дату ДТП, не представляється можливим, оскільки вартість відновлювального ремонту транспортного засобу Mercedes-Benz Sprinter 416 CDI» реєстраційний номер НОМЕР_2 внаслідок його пошкодження в ДТП 20 грудня 2021 року не перевищила його ринкову вартість на момент ДТП.

3. Відповісти на запитання «Який реальний пробіг автомобіля Mercedes-Benz Sprinter 416 CDI, д.н.з. НОМЕР_2 , з моменту випуску транспортного засобу (Чи були вчинені будь-які втручання з метою його зменшення?), не представляється можливим, оскільки в Рівненському НДЕКЦ МВС відсутні спеціалізовані прилади для діагностування.

Слід зауважити, що судом було задоволено клопотання сторони позивача про виклик до суду для допиту свідка ОСОБА_5 та судом було вжито належних заходів щодо його виклику у судове засідання, однак останній до суду не з`явився жодного разу, поштова кореспонденція надіслана на його адресу повернулася до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою»; вказаний позивачем у заяві номер мобільного телефону свідка ОСОБА_5 не відповідав.

Таким чином, позивач ОСОБА_1 скористався своїм правом звернення безпосередньо до страховика та отримав страхове відшкодування, а ПрАТ «СК «Перша» забезпечило реалізацію права власника пошкодженого автомобіля на отримання страхового відшкодування у розмірі погодженого зі страховою компанією.

З огляду на викладене, суд погоджується із доводами відповідача про те, що страховою компанією на підставі звіту №007/2022 від 21.01.2022 р. було здійснено виплату страхового відшкодування, розмір та спосіб здійснення якого погоджено із власником пошкодження транспортного засобу, а отже, ПрАТ «СК «Перша» виконало домовленість щодо визначення розміру і способу виплати страхового відшкодування, передбаченого п. 36.2 Закону, що не заперечується позивачем, власне і підтверджується заявою по суті справи відповіддю на відзив арк.с. 87 абзац 7.

Також судом встановлено, що позивач замовляв інші оцінки вартості (розміру) майнової шкоди, завданої власнику транспортного засобу марки засобу Mercedes-Benz Sprinter 416 CDI» реєстраційний номер НОМЕР_2 - як то звіт №097.22ЕС, складений 05.07.2022 р., та звіт №063.23ЕС, складений 06.04.2023 р.

Відповідно до вимог ч.4ст.263 ЦПК Українипри виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний Суд у постанові від 25 квітня 2018 року у справі №301/1075/15-ц дійшов висновку, що якщо страхова компанія у передбаченийзакономстрок направила свого представника на місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків, то особа, якій заподіяно збитки (позивач) не набуває правових підстав для самостійного обрання аварійного комісара чи експерта для визначення розміру шкоди.

Отже, враховуючи положенняст.34 Законута правові висновки Верховного Суду,суд приходить до висновку про те, що оскільки страховик вчасно направив свого представника для визначення розміру збитків,то у позивача були відсутні підстави для залучення інших оцінювачів. Тому суд відхиляє вказані вище звіти № №097.22ЕС, складений 05.07.2022 р. та №063.23ЕС, складений 06.04.2023 р., як такі, що складені без правильного застосування вищевказаних нормЗакону «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»та без урахування висновків Верховного Суду у релевантних правовідносинах.

До того ж позивачем не оспорювався визначений представником страховика розмір збитків у Звіті №007/2022 від 21.01.2022 р., та відповідно і виплачена сума страхового відшкодування.

Відповідно до частин першої, другої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відшкодування збитків є однією із форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною саме в силу правил статті 22 ЦК України, оскільки частиною першою визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Тобто порушення цивільного права, яке потягнуло за собою завдання особі майнових збитків, саме по собі є основною підставою для їх відшкодування.

Таким чином, під збитками необхідно розуміти фактичні втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрати, вже зроблені потерпілим, або які мають бути ним зроблені, та упущену вигоду. При цьому такі витрати мають бути безпосередньо, а не опосередковано, пов`язані з відновленням свого порушеного права, тобто з наведеного випливає, шо без здійснення таких витрат неможливим було б відновлення свого порушеного права особою.

Стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

При цьому такі витрати мають бути необхідними для відновлення порушеного права та перебувати у безпосередньому причинно-наслідковому зв`язку з порушенням.

Відповідно до ст. 1166 ЦК Украхни майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до частини 1 статті 1172 ЦК юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Виходячи із наведених норм права, шкода, завдана внаслідок ДТП з вини водія, який виконував трудові обов`язки та на відповідній правовій підставі керував автомобілем, шо належить роботодавцю, відшкодовується останнім, а не безпосередньо винним водієм.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.12.2018 у справі № 426/16825/16-ц зроблено висновок про те, Аналіз норм статей 1187 та 1172 ЦК України дає підстави стверджувати, що особа, яка керує транспортним засобом у зв`язку з виконанням своїх трудових (службових) обов`язків на підставі трудового договору (контракту) з особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, не є суб`єктом, який несе відповідальність за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки. У цьому випадку таким суб`єктом є законний володілець джерела підвищеної небезпеки - роботодавець.

Отже, шкода, завдана внаслідок ДТП з вини водія, що на відповідній правовій підставі керував автомобілем, який перебуває у володінні роботодавця, відшкодовується саме володільцем цього джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо винним водієм.

Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду України від 06 листопада 2013 року (справа № 6-108цс13).

Відповідно додовідки директораПП «Владатранс»№20від 26.01.2022р. ОСОБА_2 дійсно працюєна ПП«Владатранс» з25.05.2021р.на посадіводія автотранспортних засобів; відповідно до наказу ПП «Владатранс» №61 від 17.12.2021 р. працівник відряджається в службове відрядження на період з 20.12.2021 р. по 21.12.2021 р. з метою перевезення вантажів. (а.с.10 т.1).

Тому, суд дійшов висновку про те, що шкода має бути відшкодована саме ПП «Владатранс», що сторонами не заперечується.

У постанові Верховного Суду України від 02 грудня 2015 року у справі N 6-691 цс 15 зроблено висновок про те, що правильним є стягнення із винного водія різниці між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, оскільки в цьому випадку у страховика не виник обов`язок з відшкодування такої різниці незважаючи на те, що вказані збитки є меншими від страхового відшкодування (страхової виплати).

Якщо потерпілий звернувся до страховика й одержав страхове відшкодування, але його недостатньо для повного відшкодування шкоди, деліктне зобов`язання зберігається до виконання особою, яка завдала шкоди, свого обов`язку згідно зі статтею 1194 ЦК України відшкодування потерпілому різниці між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою (страховим відшкодуванням), яка ним одержана від страховика.

Згідно зі ст.1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно до пункту 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон №1961-IV) у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Статтею 28 Закону №1961-IV передбачено, що шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов`язана:

з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу;

з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху;

з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого;

з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті дорожньо- транспортної пригоди;

з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров`я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу;

з евакуацією транспортних засобів з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Статтею 29 Закону №1961-IV передбачено, що у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в пункті 9 зношеність пошкодженого майна враховується у випадках стягнення на користь потерпілого його вартості (при відшкодуванні збитків).

Відповідно до положень ч.ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають із підстав, установлених ст. 11 цього Кодексу.

За загальним правилом, відповідальність несе особа, яка завдала шкоди. Якщо шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки (зокрема, діяльністю щодо використання, зберігання та утримання транспортного засобу), така шкода відшкодовується володільцем джерела підвищеної небезпеки - особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом (ч. 2 ст. 1187 ЦК України).

Разом з тим правила регулювання деліктних зобов`язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, якщо законом передбачено такий обов`язок.

Так, відповідно до ст. 999 ЦК України законом може бути встановлений обов`язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров`я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов`язкове страхування). До відносин, що випливають із обов`язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.

До сфери обов`язкового страхування відповідальності належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів згідно зі спеціальним законом «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01 липня 2004 року №1961-IV.

Метою здійснення обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності Закон №1961-IV (ст. 3) визначає забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих унаслідок ДТП, а також захист майнових інтересів страхувальників. Об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (ст. 5 Закону №1961-IV).

Згідно зі ст. 6 Закону №1961-IV, страховим випадком є ДТП, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

За змістом Закону №1961-IV (ст.ст. 9, 22-31, 35, 36), настання страхового випадку (скоєння ДТП) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми. Страховим відшкодуванням у цих межах покривається оцінена шкода, заподіяна внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи, у тому числі й шкода, пов`язана зі смертю потерпілого. Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, подає страховику заяву про страхове відшкодування. Таке відшкодування повинне відповідати розміру оціненої шкоди, але, якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

Як передбачено ст. 1194 ЦК України, у разі, якщо страхової виплати (страхового відшкодування) недостатньо для повного відшкодування шкоди, завданої особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, ця особа зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

З огляду на вищенаведене сторонами договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є страхувальник та страховик. При цьому договір укладається з метою забезпечення прав третіх осіб (потерпілих) на відшкодування шкоди, завданої цим третім особам унаслідок скоєння ДТП за участю забезпеченого транспортного засобу.

Завдання потерпілому шкоди особою, цивільна відповідальність якої застрахована, внаслідок ДТП породжує деліктне зобов`язання, в якому право потерпілого (кредитора) вимагати відшкодування завданої шкоди в повному обсязі кореспондується з відповідним обов`язком боржника - відшкодувати шкоду (особи, яка завдала шкоди, відшкодувати цю шкоду). Водночас така ДТП слугує підставою для виникнення договірного зобов`язання згідно з договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, в якому потерпілий так само має право вимоги до боржника - в договірному зобов`язанні ним є страховик.

Зазначені зобов`язання не виключають одне одного. Деліктне зобов`язання - первісне, основне зобов`язання, в якому діє загальний принцип відшкодування шкоди в повному обсязі, підставою його виникнення є завдання шкоди. Натомість страхове відшкодування - виплата, яка здійснюється страховиком відповідно до умов договору, виключно в межах страхової суми та в разі, якщо подія, в результаті якої завдана шкода, буде кваліфікована як страховий випадок. Одержання потерпілим страхового відшкодування за договором не обов`язково припиняє деліктне зобов`язання, оскільки страхового відшкодування може бути недостатньо для повного покриття шкоди й особа, яка завдала шкоди, залишається зобов`язаною. При цьому потерпілий стороною договору страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів не є, але наділяється правами за договором: на його, третьої особи, користь страховик зобов`язаний виконати обов`язок щодо страхового відшкодування.

Особа здійснює свої права вільно, на власний розсуд (ч. 1 ст. 12 ЦК України).Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї (ч. 2 ст. 14 ЦК України).

Відповідно до ст. 511 ЦК України, зобов`язання не створює обов`язку для третьої особи. У випадках, установлених договором, зобов`язання може породжувати для третьої особи права щодо боржника та (або) кредитора.

Згідно із ч.ч.1 та 4 ст. 636 ЦК України, договором на користь третьої особи є договір, в якому боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок на користь третьої особи, яка встановлена або не встановлена в договорі. Якщо третя особа відмовилася від права, наданого їй на підставі договору, сторона, яка уклала договір на користь третьої особи, може сама скористатися цим правом, якщо інше не випливає із суті договору.

З огляду на вищенаведене право потерпілого на відшкодування за рахунок особи, яка завдала шкоди, є абсолютним і не може бути припинене чи обмежене договором, стороною якого потерпілий не був, хоч цей договір і укладений на користь третіх осіб. Закон надає потерпілому право одержати страхове відшкодування, але не зобов`язує одержувати його. При цьому відмова потерпілого від права на одержання страхового відшкодування за договором не припиняє його права на відшкодування в деліктному зобов`язанні.

Таким чином, потерпілому як кредитору належить право вимоги в обох видах зобов`язань - деліктному та договірному. Він вільно, на власний розсуд обирає спосіб здійснення свого права шляхом звернення вимоги виключно до особи, яка завдала шкоди, про відшкодування, або шляхом звернення до страховика, в якого особа, яка завдала шкоди, застрахувала свою цивільну відповідальність, із вимогою про виплату страхового відшкодування, або шляхом звернення до страховика та в подальшому до особи, яка завдала шкоди, за наявності передбачених ст. 1194 ЦК України підстав. Потерпілий вправі відмовитися від свого права вимоги до страховика та одержати повне відшкодування шкоди від особи, яка її завдала, в рамках деліктного зобов`язання, незалежно від того, чи застрахована цивільно-правова відповідальність особи, яка завдала шкоди. У такому випадку особа, яка завдала шкоди й цивільно-правова відповідальність якої застрахована, після задоволення вимоги потерпілого не позбавлена права захистити свій майновий інтерес за договором страхування та звернутися до свого страховика за договором із відповідною вимогою про відшкодування коштів, виплачених потерпілому, у розмірах та обсязі згідно з обов`язками страховика як сторони договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Якщо потерпілий звернувся до страховика й одержав страхове відшкодування в розмірі, який у повному обсязі відшкодовує завдану шкоду, деліктне зобов`язання між потерпілим і особою, яка завдала шкоди, припиняється згідно зі ст. 599 ЦК України виконанням, проведеним належним чином.

Якщо потерпілий звернувся до страховика й одержав страхове відшкодування, але його недостатньо для повного відшкодування шкоди, деліктне зобов`язання зберігається до виконання особою, яка завдала шкоди, свого обов`язку згідно зі ст. 1194 ЦК України - відшкодування потерпілому різниці між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою (страховим відшкодуванням), яка ним одержана від страховика.

Розмір страхового відшкодування страховик узгоджує з особою, яка має право на отримання відшкодування, проте страховик самостійно приймає рішення про здійснення чи відмову в здійсненні страхового відшкодування (ст.ст. 36, 37 Закону №1961-IV). При цьому розмір страхової виплати (страхового відшкодування) з особою, яка завдала шкоди, страховик за законом узгоджувати не зобов`язаний, хоча цей розмір безпосередньо впливає на обсяг відповідальності особи, яка завдала шкоди, за ст. 1194 ЦК України.

Таким чином, розмір страхової виплати (страхового відшкодування), якщо страховик визначає його меншим страхової суми (ліміту його відповідальності), може бути оспорений особою, яка завдала шкоди, якщо ця особа виконала свій обов`язок перед потерпілим, у тому числі й частково відшкодувала шкоду згідно зі ст. 1194 ЦК України, але вважає, що страховик порушив умови договору, здійснив потерпілому страхову виплату (страхове відшкодування) не в повному обсязі, що призвело до безпідставного збільшення обсягу її (особи, яка завдала шкоди), відповідальності.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 20 січня 2016 у справі №6-2808цс15.

Оскільки вартість майнового збитку, завданого позивачеві пошкодженням автомобіля внаслідок ДТП, перевищує виплачений йому розмір страхового відшкодування, то із відповідача на користь позивача підлягає стягненню різниця між фактичним розміром шкоди (вартістю відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу) та отриманим страховим відшкодуванням, тобто 144306,13 грн. - 127400 грн. = 16 906,13 грн.

У порядку ст. 141 ЦПК України, вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд присуджує стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору та витрат на проведення експертизи.

Статтею 141 ЦПК України закріплено порядок розподілу судових витрат між сторонами.

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Так, згідно із ч.ч. 1, 2, 8ст. 141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позовуна відповідача; 2) у разі відмови в позовіна позивача; 3) у разі часткового задоволення позовуна обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до п.35 Пленуму ВСС України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» №10 від 17.10.2014 р., вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати положеннястатті 88ЦПК та керуватися тим, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві - пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

У позові позивач просивстягнути звідповідача судовівитрати.Серед іншого,відповідач узаяві від15.01.2025року вх.642та увідзиві просиввитрати запроведення судовоїавтотоварознавчої експертизиу розмірі7640,64грн.покласти напозивача.При цьомувідповідач долучив платіжну інструкцію №528 від 20.11.2024 р., де платник ПП «Владатранс» здійснив оплату за проведення судової експертизи у справі у розмірі 7640,64 грн.

Отже, витрати на проведення судової експертизи слід покласти на позивача пропорційно задоволеним позовним вимогам та стягнути з позивача на користь відповідача пропорційно до задоволених вимог на 14% - витрати пов`язані із проведенням експертизи у сумі 6570,95 грн.

Також на користь позивача необхідно стягнути із відповідача 169,68 грн. судового збору.

Керуючись ст. ст. 12, 89, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до Приватного підприємства "Владатранс" про стягнення матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - задоволити частково.

Стягнути з Приватного підприємства "Владатранс" на користь ОСОБА_1 16906,13 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспорної пригоди.

Стягнути з Приватного підприємства "Владатранс" на користь ОСОБА_1 судові витрати, а саме: судовий збір у розмірі 169,68 грн. грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного підприємства "Владатранс" 6570,95 грн. гривень витрат на проведення судової експертизи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Рівненського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другійстатті 358 ЦПК України.

Сторони справи:

Позивач ОСОБА_1 ,,РНОКПП НОМЕР_11 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач Приватне підприємство "Владатранс", , ЄДРПОУ 42448487, адреса реєстрації місця проживання: вул. Козацька, 27, НововолинськВолодимирськийрайон Волинськаобласть.

Суддя Гнатущенко Ю.В.