Вирок від 11.06.2025 по справі 508/244/25

Справа № 508/244/25

Номер провадження 1-кп/508/27/25

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 червня 2025 року селище Миколаївка

Миколаївський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретарі судових засідань ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

прокурора ОСОБА_4 ,

обвинуваченої ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

представника потерпілого ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Миколаївка, обвинувальний акт у кримінальному провадженні внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42024162260000023 від 18.12.2024 року, про обвинувачення:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уроджениці смт. Миколаїка Березівського (кол. Миколаївського) району Одеської області, громадянки України, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , яка з 20.12.2005 року до 24.02.2023 року працювала головним бухгалтером Миколаївської районної державної лікарні ветеринарної медицини, раніше не судимої,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, ч. 4 ст. 191 КК України,

встановив:

Наказом № 35 від 20.12.2005 ОСОБА_5 з 20.12.2005 призначено на посаду головного бухгалтера Миколаївської районної державної лікарні ветеринарної медицини.

У відповідності до статті 8 Закону України «Про державну службу» на ОСОБА_5 покладено обов`язок дотримуватися Конституції та законів України; діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; забезпечувати в межах наданих повноважень ефективне виконання завдань і функцій державних органів; сумлінно і професійно виконувати свої посадові обов`язки.

Згідно з Класифікатором професій, затвердженим наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики № 327 від 28.07.2010, посада головного бухгалтера відноситься до керівників (код КП 1231).

Відповідно до завдань та обов`язків, передбачених кваліфікаційною характеристикою посади головного бухгалтера, згідно з Довідником кваліфікаційних характеристик професій працівників, затвердженим наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 336 від 29.12.2004, головний бухгалтер, зокрема, забезпечує ведення бухгалтерського обліку, дотримуючись єдиних методологічних засад, встановлених Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», організовує роботу бухгалтерської служби; здійснює контроль за відображенням на рахунках бухгалтерського обліку всіх господарських операцій, забезпечує складання на основі даних бухгалтерського обліку фінансової звітності підприємства, підписання її та подання в установлені строки користувачам; здійснює контроль за веденням касових операцій, раціональним та ефективним використанням матеріальних, трудових та фінансових ресурсів.

Таким чином, ОСОБА_5 перебувала на посаді головного бухгалтераМиколаївської районноїдержавної лікарніветеринарної медицини та здійснювала покладені на неї адміністративно-господарські та організаційно-розпорядчі функції, а відтак у відповідності до ст. 18 КК України ОСОБА_5 є службовою особою.

У кінці січня на початку лютого 2022 року, більш точна дата досудовим розслідуванням не встановлено, у головного бухгалтераМиколаївської районноїдержавної лікарніветеринарної медицини ОСОБА_5 виник умиселна незаконненарахування тавиплату ОСОБА_8 ,яка свої трудовіобов`язки лікаряветеринарної медицини невиконувала, заробітноїплати.

На виконаннясвого злочинногоумислу,з корисливихмотивів,умисно,шляхом зловживаннясвоїм службовимстановищем, упродовж лютого 2022 року, більш точна дата досудовим розслідуванням не встановлена, ОСОБА_5 на своєму робочому комп`ютері у службовому кабінеті за адресою: Одеська область, Березівський район, с-ще Миколаївка, вул. Гагаріна, 20, затвердила цифровим підписом керівника Миколаївської районної державної лікарні ветеринарної медицини за допомогою системи «Інтернет Клієнт банк», відомості, що стали підставою для необґрунтованого нарахування на особовий рахунок НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_8 , та подальшої виплати заробітної плати останній за лютий 2022 року у сумі 6125,66 гривень.

У результаті вказаних умисних та протиправних дій ОСОБА_5 шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем розтратила вищевказану суму бюджетних грошових коштів,тим самимспричинила державі в особі Миколаївської районної державної лікарні ветеринарної медицини,правонаступником якоїє Березівськарайонна державналікарня ветеринарноїмедицини, матеріальну шкоду державі на загальну суму 6 125,66 гривень.

Таким чином, ОСОБА_5 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 191 КК України, тобто розтрата чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем.

Крім того, у кінці січня на початку лютого 2022 року, більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено, у ОСОБА_5 виник умисел на заволодіння бюджетними грошовими коштами Миколаївської районної державної лікарні ветеринарної медицини шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, а саме на незаконне нарахування та виплату собі заробітної плати на власний особовий рахунок НОМЕР_2 .

У період з лютого 2022 року до січня 2023 року, більш точна дата досудовим розслідуванням не встановлена, ОСОБА_5 на своєму робочому комп`ютері у службовому кабінеті за адресою: Одеська область, Березівський район, с-ще Миколаївка, вул. Гагаріна, 20, за допомогою системи «Інтернет Клієнт банк» здійснювала формування відомостей для перерахування виплатних сум на особові рахунки працівників в філії Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк».

На виконання свого злочинного умислу, з корисливих мотивів, умисно, діючи повторно, під часдії натериторії Українивоєнного стану, шляхом зловживання своїм службовим становищем, протягом указаного періоду ОСОБА_5 затверджувала цифровим підписом керівника Миколаївської районної державної лікарні ветеринарної медицини за допомогою системи «Інтернет Клієнт банк», до якого, як головний бухгалтер, мала безперешкодний доступ, відомості, що були підставою для необґрунтованого нарахування на її власний особовий рахунок НОМЕР_2 , та подальшої виплати їй заробітної плати.

Так, за період роботи з лютого 2022 року по січень 2023 року загальна сума заробітної плати, що підлягала виплаті головному бухгалтеруМиколаївської районноїдержавної лікарніветеринарної медицини ОСОБА_5 ,становить 127184,85 гривень, у тойчас колизагальна сума фактично виплаченої заробітної плати за указаний період складає 204 746, 24 гривень.

У результаті указаних умисних та протиправних дій ОСОБА_5 шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем незаконно заволоділа бюджетними грошовими коштами Миколаївської районної державної лікарні ветеринарної медицини,правонаступником якоїє Березівськарайонна державналікарня ветеринарноїмедицини,тим самимспричинила державі в особі указаної юридичної особи матеріальну шкоду на загальну суму 77561,39 гривень,а саме: за лютий2022року -у сумі 2 118,16 гривень;за березень2022року -у сумі 6 125, 65 гривень;за квітень2022року -у сумі 7 126, 31 гривень;за травень2022року -у сумі 6 125, 66 гривень; за серпень 2022 року -у сумі 47 464,8 гривень; за вересень 2022 року -у сумі 3 813,85 гривень; за жовтень 2022 року -у сумі 6 596,66 гривень; за листопад 2022 року -у сумі 6 596, 66 гривень; за грудень 2022 року -у сумі 6 786,66 гривень; за січень 2023 року -у сумі 4 423,98 гривень, якими розпорядилась на власний розсуд.

Таким чином, ОСОБА_5 вчинила кримінальнеправопорушення,передбачене ч. 4 ст. 191 КК України у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому повторно і в умовах воєнного стану.

03 червня 2025 року між керівником Березівської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_9 , з однієї сторони, та обвинуваченою у цьому провадженні ОСОБА_5 , з іншої сторони, за участю захисника ОСОБА_6 , укладено угоду про визнання винуватості.

Згідно зумовами угоди ОСОБА_5 беззастережно визнає свою винуватість у вчиненні кримінальних правопорушень в обсязі пред`явленого їй обвинувачення, усвідомлює вчинені нею кримінальні правопорушення та їх наслідки.

Також увказаній угодісторони визначилипокарання ОСОБА_5 за вчиненнякримінальних правопорушень,передбачених ч.2,ч.4ст.191КК України:за ч.2ст.191КК України-позбавлення волістроком на2(два)роки зпозбавленням права обіймати посади,пов`язаніз виконанняморганізаційно-розпорядчихта адміністративно-господарськихфункцій напідприємствах,в установахчи організаціяхусіх формвласності строкомна 2(два)роки; за ч.4ст.191КК України-позбавлення волістроком на5(п`ять)років зпозбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчихта адміністративно-господарськихфункцій напідприємствах,в установахчи організаціяхусіх формвласності строком на3(три)роки. На підставіч.1ст.70КК Українишляхом поглиненняменш суворогопокарання більшсуворим сторонипогодились напризначення остаточногопокарання ОСОБА_5 у виді5років позбавленняволі зпозбавленням права обіймати посади,пов`язаніз виконанняморганізаційно-розпорядчихта адміністративно-господарськихфункцій напідприємствах,в установахчи організаціяхусіх формвласності строком на3(три)роки.Також сторони досягли згоди на застосування положень статті 75КК України (звільнення ОСОБА_5 від відбуванняосновного покаранняз випробуванням)та покладеннямобов`язків,передбачених статтею 76 КК України.

Окрім того,на моментукладення угоди ОСОБА_5 добровільно уповному обсязівідшкодувала завданідержаві вособі Березівськоїрайонної державноїлікарні ветеринарноїмедицини,яка єправонаступником Миколаївської районної державної лікарні ветеринарної медицини, збитки.

Прокурор ОСОБА_4 в судовомузасіданні просилазатвердити дануугоду провизнання винуватості,призначити узгодженесторонами покарання.Додатково зазначала,що обвинуваченащиро розкаялася,добровільно відшкодувалазавдані збитки,вчинила кримінальніправопорушення внаслідокзбігу тяжкихсімейних обставин.Цивільний позовпросила залишитибез розгляду,у зв`язкуз добровільним відшкодуванням обвинуваченою завданих збитків.

У судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_5 свою вину у вчиненні нею кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, ч. 4 ст. 191 КК України визнала повністю, пояснила, що обставини кримінального провадження, кваліфікацію своїх дій не оспорює, просила суд затвердити угоду про визнання винуватості між нею та прокурором, призначити узгоджене сторонами покарання.

Захисник ОСОБА_6 в судовому засіданні просила затвердити угоду про визнання винуватості, укладену між обвинуваченою та прокурором.

Представник Березівської районної державної лікарні ветеринарної медицини ОСОБА_7 в судовому засіданні не заперечувала проти затвердження угоди про визнання винуватості, а також підтвердила факт повного відшкодування обвинуваченою завданої шкоди. Не заперечувала проти залишення цивільного позову без розгляду.

Суд, дослідивши обвинувальний акт, угоду про визнання винуватості, надані письмові матеріали, вислухавши сторони кримінального провадження, дійшов наступного висновку.

Згідно з п. 2-1 ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо тяжких корупційних злочинів, у разі відсутності ознак вчинення цих кримінальних правопорушень у співучасті, що підтверджується матеріалами кримінального провадження, і за умови повного відшкодування підозрюваним або обвинуваченим завданого збитку або заподіяної шкоди (якщо таких збитків або шкоди було завдано).

У відповідності до положень ч. 2 ст. 473 КПК України наслідком укладення та затвердження угоди про визнання винуватості для обвинуваченого та прокурора є обмеження права оскарження вироку згідно з положеннями статей 394 і 424 КПК України; для обвинуваченого відмова від здійснення прав, передбачених абзацами першим та четвертим пунктом 1 частини 4 статті 474 КПК України.

Перед ухваленням рішення про затвердження угоди про визнання винуватості суд відповідно до вимог ст. 474 КПК України з`ясував у обвинуваченої ОСОБА_5 , що вона цілком розуміє своє право на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов`язаний довести кожну обставину щодо кримінальних правопорушень, у вчиненні яких її обвинувачують; право мовчати, і факт мовчання не матиме для суду жодного доказового значення; право мати захисника або захищатися самостійно; право допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на її користь; наслідки укладення та затвердження угод, наслідки їх невиконання, передбачені статтями 473, 476 КПК України; характер кожного обвинувачення, щодо якого вона визнає себе винуватою; вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до неї у разі затвердження угоди судом.

Судом встановлено, що укладення Угоди про визнання винуватості є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в Угоді.

Не встановлено обставин, які б могли свідчити, що умови Угоди порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб. Укладена Угода не має преюдиціального значення для кримінальних проваджень щодо будь-яких інших осіб.

Положенням п. 4 ч. 4 ст. 469 КПК України визначено, що угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

Потерпілий у даному кримінальному провадженні - Березівська районна державна лікарня ветеринарної медицини в особі представника ОСОБА_7 29.05.2025 надала прокурору письмову згоду на укладення даної Угоди, про що підтвердила у судовому засіданні, а також підтвердила факт повного відшкодування завданої шкоди.

Висловлена позиція представника потерпілого є цілком зрозумілою та не допускає двозначного тлумачення вираженої волі потерпілого у кримінальному провадженні.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 470 КПК України, у кримінальнихпровадженнях щодокорупційних кримінальнихправопорушень абокримінальних правопорушень,пов`язаних зкорупцією,укладення угодипро визнаннявинуватості міжпрокурором тапідозрюваним чиобвинуваченим здійснюєтьсяз врахуваннямтаких обставин: у кримінальному провадженні щодо тяжкого злочину - за погодженням з Генеральним прокурором (особою, яка виконує його обов`язки) або його першим заступником чи заступником, керівником обласної прокуратури або його першим заступником чи заступником.

Угода про визнання винуватості від 03.06.2025 погоджена з Першим заступником керівника Одеської обласної прокуратури ОСОБА_10 03.06.2025.

Суд дійшов висновку про наявність підстав для затвердження угоди оскільки вона відповідає вимогам КПК України.

Узгоджене сторонамипокарання відповідаєвимогам ст.ст.50,65-67КК Українита враховуєступінь тяжкостівчинених кримінальнихправопорушень,добровільне,у повномуобсязі відшкодуваннядержаві вособі Березівськоїрайонної державноїлікарні ветеринарноїмедицини,що єправонаступником Миколаївської районної державної лікарні ветеринарної медицини, на суму 83 687,05 гривень, вчинення кримінальних правопорушень внаслідок збігу тяжких сімейних обставин; відсутність обставин, що відповідно до статті 67 КК України обтяжують покарання, з урахуванням особи обвинуваченої ОСОБА_5 , яка раніше до кримінальної відповідальності не притягувалася.

Таким чином,за наслідкамирозгляду угодив судовомузасіданні підчас судовогопровадження,суд,перевіривши відповідністьугоди вимогамкримінального процесуальногозакону,врахувавши поясненнясторін кримінальногопровадження,доходить висновкупро наявністьправових підставдля прийняттярішення прозатвердження угодипро визнаннявинуватості увчиненні кримінальнихправопорушень,передбачених ч.2,ч.4ст.191КК України, та призначення узгодженої сторонами міри покарання, зі звільненням на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки, якщо вона протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на неї судом обов`язки, передбачені ст. 76 КК України.

З огляду на обрану міру покарання, підстави для обрання запобіжного заходу стосовно обвинуваченої відсутні.

Питання щодо заходів забезпечення кримінального провадження у вигляді арештів майна суд вирішує відповідно до вимог ч. 4 ст. 174 КПК України.

Долю речових доказів суд вирішує в порядку ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати по справі на залучення експерта (висновок експерта № СЕ-19/122-25/1336-ЕК від 20.03.2025 року) становлять 15918,00 грн.

Цивільний позов, поданий в порядку ст. 128 КПК України залишити без розгляду, так як завдані збитки відшкодовано у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 368, 370, 374, 475 КПК України, суд,

ухвалив:

Затвердити угоду про визнання винуватості від 03.06.2025 року, укладену між керівником Березівської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_9 , з однієї сторони, та обвинуваченою ОСОБА_5 , з іншої сторони, за участю захисника ОСОБА_6 , у кримінальному провадженні № 42024162260000023 від 18.12.2024.

ОСОБА_5 визнати винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, ч. 4 ст. 191 КК України, та призначити їй узгоджене сторонами покарання:

-за ч.2ст.191КК України-позбавлення волістроком на2(два)роки зпозбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на підприємствах, в установах чи організаціях усіх форм власності строком на 2 (два) роки;

-за ч.4ст.191КК України-позбавлення волістроком на5(п`ять)років зпозбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчихта адміністративно-господарськихфункцій напідприємствах,в установахчи організаціяхусіх формвласності строком на 3 (три) роки.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити покарання ОСОБА_5 у виді 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на підприємствах, в установах чи організаціях усіх форм власності строком на 3 (три) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, якщо вона не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на неї судом обов`язки протягом іспитового строку тривалістю 2 (два) роки.

Відповідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_5 обов`язки періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Строк додаткового покарання обчислювати з моменту набрання вироком законної сили.

Цивільний позов Керівника Березівської окружної прокуратури Одеської області заявлений в інтересах держави в особі Березівської районної державної лікарні ветеринарної медицини до ОСОБА_5 про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням - залишити без розгляду.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави процесуальні витрати за проведення експертизи у сумі 15918 (п`ятнадцять тисяч дев`ятсот вісімнадцять) грн. 00 коп.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_5 не застосовувався, до вступу вироку в законну силу не обирати.

Документи надані сторонами кримінального провадження - залишити в матеріалах судового провадження.

Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувалися.

Речові докази відсутні.

Вирок на підставі угоди може бути оскаржений протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Одеського апеляційного суду через Миколаївський районний суд Одеської області з підстав, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити прокурору, обвинуваченому та захиснику.

Повний текст вироку складено 11.06.2025.

Суддя ОСОБА_1