Постанова від 21.05.2025 по справі 910/4091/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" травня 2025 р. Справа№ 910/4091/22 (910/363/23)

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Остапенка О.М.

суддів: Тищенко А.І.

Сотнікова С.В.

за участю секретаря судового засідання Карпової М.О.

у присутності представника відповідача Хромеєва Д.С. за ордером

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Народна медицина Данили Зубицького" на рішення Господарського суду міста Києва від 28.11.2024 року

у справі №910/4091/22(910/363/23) (суддя Стасюк С.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Народна Медицина Данила Зубицького" в особі ліквідатора арбітражного керуючого

Годовиченка Дмитра Вадимовича

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Брологістик"

про визнання правочину недійсним та повернення майна

у межах справи №910/4091/22

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.11.2024 року у справі №910/4091/22(910/363/23) у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням місцевого господарського суду, ТОВ "Народна медицина Данили Зубицького" звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 28.11.2024 року у даній справі та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Крім того, в апеляційній скарзі апелянт просить суд призначити у справі повторну судову оціночно-будівельну експертизу.

Витягом з протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів від 14.01.2025 року апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Остапенко О.М., судді: Гаврилюк О.М., Тищенко А.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.01.2025 вищевказаною колегією суддів відкладено вирішення питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Народна медицина Данили Зубицького" на рішення Господарського суду міста Києва від 28.11.2024 року у справі №910/4091/22 (910/363/23), повернення даної апеляційної скарги або залишення її без руху до надходження матеріалів справи до Північного апеляційного господарського суду та витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/4091/22(910/363/23).

30.01.2025 року супровідним листом Господарського суду міста Києва №910/4091/22(910/363/23)/533/25 від 28.01.2025 року витребувані матеріали даної справи надійшли до Північного апеляційного господарського суду.

Ухвалою суду від 11.02.2025 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Народна медицина Данили Зубицького" на рішення Господарського суду міста Києва від 28.11.2024 року у справі №910/4091/22 (910/363/23), встановлено для подання відзиву на апеляційну скаргу та пояснень або заперечень з приводу клопотання скаржника про призначення у справі повторної судової оціночно-будівельної експертизи та призначено справу до розгляду на 03.04.2025 року за участю повноважних представників учасників провадження у справі.

У поданому суду 11.03.2025 відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача просить залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін. Також 11.03.2025 року відповідачем подано заперечення на клопотання скаржника про призначення у справі повторної судової оціночно-будівельної експертизи.

02.04.2025 через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшло клопотання про призначення у справі повторної судової оціночно-будівельної експертизи.

В судовому засіданні 03.04.2025 протокольною ухвалою суду оголошено перерву у справі до 17.04.2025 на підставі положень ст. 216 ГПК України.

Ухвалою суду від 17.04.2025 розгляд справи відкладено на 21.05.2025 на підставі положень ст. 216 ГПК України.

У зв`язку з перебуванням судді Гаврилюка О.М. у відпустці витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.05.2025 року для розгляду справи №910/4091/22(910/363/23) сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Остапенко О.М., судді: Тищенко А.І., Сотніков С.В.

Ухвалою суду від 20.05.2025 вищевказаною колегією суддів прийнято до провадження справу №910/4091/22(910/363/23) за апеляційною скаргою ТОВ "Народна медицина Данили Зубицького" на рішення Господарського суду міста Києва від 28.11.2024 року.

В судове засідання 21.05.2025 року з`явився представник відповідача.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, подавши до його початку клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату, яке мотивовано неможливістю прибути в судове засідання у зв`язку з участю в кримінальному провадженні у Вінницькому міському суді Вінницької області по особливо тяжкому злочину.

Розглянувши в судовому засіданні заявлене клопотання про відкладення розгляду справи з наведених у ньому мотивів, заслухавши думку представника відповідача з цього приводу, судова колегія відмовила у його задоволенні у зв`язку із безпідставністю та необґрунтованістю, про що в судовому засіданні постановлено ухвалу із занесенням її до протоколу судового засідання в порядку ч.5 ст. 233 ГПК України.

Що стосується клопотання позивача про призначення у справі повторної судової оціночно-будівельної експертизи, то ухвалою від 21.05.2025 року у задоволенні такого клопотання також було відмовлено з огляду на його безпідставність та необґрунтованість.

Представник відповідача в судовому засіданні проти доводів скаржника, викладених в апеляційній скарзі, заперечував, просив залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін.

21.05.2025 року оголошено вступну та резолютивну частини постанови Північного апеляційного господарського суду у даній справі.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства та заслухавши пояснення представника відповідача, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а рішення Господарського суду міста Києва від 28.11.2024 року у даній справі - залишити без змін, виходячи з наступного.

Згідно зі статтею 270 ГПК України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

У відповідності до вимог ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи, у провадженні Господарського суду міста Києва на стадії ліквідаційної процедури введеної постановою суду від 18.10.2022 перебуває справа №910/4091/22 про банкрутство ТОВ "Народна медицина Данили Зубицького".

У січні 2023 року ТОВ "Народна медицина Данили Зубицького" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Каратуна Є.Є. звернулось до Господарського суду міста Києва в межах справи №910/4091/22 про банкрутство ТОВ "Народна Медицина Данила Зубицького" з позовом до ТОВ "Брологістик", в якому просило:

- визнати недійсним Договір купівлі-продажу нерухомого майна від 05.02.2020 року, укладений між ТОВ "Народна Медицина Данила Зубицького" та ТОВ "Брологістик", посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мазепіною В.Г. за реєстровим №332;

- зобов`язати ТОВ "Брологістик" повернути у ліквідаційну масу банкрута - ТОВ "Народна Медицина Данила Зубицького" нежитловий будинок (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1014307180391, загальною площею 4529,4 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вулиця Шпака Миколи будинок 3).

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що ТОВ "Народна Медицина Данила Зубицького" за спірним Договором здійснило продаж нерухомого майна ТОВ "Брологістик" за ціною нижче ринкової, що призвело до неплатоспроможності ТОВ "Народна Медицина Данила Зубицького" та невиконання зобов`язань перед кредиторами.

Позивач також вважає, що спірний Договір від 05.02.2020 року є фраудаторним у зв`язку з тим, що станом на момент укладення Договору від 05.02.2020 року, позивач мав невиконані майнові зобов`язання перед ОСОБА_1 із виплати йому частки у майні ТОВ "Народна медицина Данили Зубицького" у розмірі 14 322 231,21 грн., яка існувала з 04.03.2003 року, а спірний Договір укладений для уникнення сплати цієї заборгованості.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.09.2023 року у справі №910/4091/22(910/363/23), залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 11.12.2023 року, у задоволенні позову відмовлено повністю.

Постановою Верховного Суд від 05.03.2024 касаційну скаргу ліквідатора ТОВ "Народна медицина Данили Зубицького" арбітражного керуючого Каратуна Є.Є. задоволено, постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.12.2023 та рішення Господарського суду міста Києва від 12.09.2023 у справі №910/4091/22(910/363/23) скасовано, справу направлено на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

За наслідками нового розгляду заявлених позовних вимог рішенням Господарського суду міста Києва від 28.11.2024 року у справі №910/4091/22 (910/363/23) у задоволенні позову відмовлено.

За висновками суду, оскаржуваний договір не має ознак фраудаторного правочину та відповідає критеріям розумності, добросовісності, справедливості та не мав економічної мети зменшити розмір активів боржника.

Арбітражний керуючий Годовиченко Д.В., який виконує повноваження ліквідатора ТОВ "Народна медицина Данили Зубицького" з 03.06.2024 року, з даним рішенням не погоджується та в поданій апеляційній скарзі посилається на неповне з`ясуванням судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, а також порушення норм матеріального та процесуального права.

Переглядаючи в апеляційному порядку законність винесення оскаржуваного судового рішення, колегія суддів погоджується з висновками суду і не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування або зміни такого рішення з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 05.02.2020 між ТОВ "Брологістик" (покупець) та ТОВ "Народна Медицина Данила Зубицького" (продавець) укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, який був посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мазепіною В.Г. та зареєстрований в реєстрі за №332 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1. договору продавець зобов`язується продати та передати у власність покупцеві, а покупець зобов`язується сплатити обумовлену грошову суму в обумовлені строки та прийняти у власність нерухоме майно, а саме нежитловий будинок, загальною площею 4441 кв.м., що знаходиться за адресою місто Київ, вул. Шпака Миколи, буд. 3. Нерухоме майно належало продавцю на підставі рішення Постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнській організації інвалідів "Союз організації інвалідів України" від 03.10.2008, серія та номер б/н, та ухвали Господарського суду Харківської області від 27.10.2008, серія та номер б/н. Державну реєстрацію права власності на нерухоме майно за продавцем в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно проведено Пірхою І.С., приватним нотаріусом київського міського нотаріального округу 29.08.2016, номер запису про право власності 16163813, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1014307180391.

Згідно п. 2.1. договору за домовленістю сторін продаж нерухомого майна, яке є предметом цього Договору, здійснюється за ціною 71978860 (сімдесят один мільйон дев`ятсот сімдесят вісім тисяч вісімсот шістдесят) гривень 85 копійок, крім того ПДВ, що розраховується відповідно до Податкового кодексу України в сумі 14395772 (чотирнадцять мільйонів триста дев`яносто п`ять тисяч сімсот сімдесят дві) гривні 12 копійок, всього разом з ПДВ 86 374 632 (вісімдесят шість мільйонів триста сімдесят чотири тисячі шістсот тридцять дві) гривні 70 копійок, що становить еквівалент 3475518 (три мільйони чотириста сімдесят п`ять тисяч п`ятсот вісімнадцять) доларів США 67 центів за офіційним курсом гривні до долара США, встановленим НБУ на дату платежу, що становить 24,8523 грн за один долар США.

Відповідно до п. 2.3. договору балансова вартість нерухомого майна відповідно до довідки від 05.02.2020 №01-0502/20 на дату продажу складала 6 226685 (шість мільйонів двісті двадцять шість тисяч шістсот вісімдесят п`ять) гривень 57 копійок.

05.02.2020 між сторонами договору підписано акт приймання-передачі, відповідно до якого продавець передав, а покупець прийняв об`єкт нерухомого майна, визначений договором.

Відповідно до платіжного доручення від 05.02.2020 №31 на поточний рахунок продавця № НОМЕР_1 в АТ "Альфа-Банк" з поточного рахунку покупця № НОМЕР_2 в АТ "ОТП Банк" перераховано кошти у розмірі 86374632,70 гривень, з призначенням платежу "Платіж згідно договору купівлі-продажу нерухомого майна від 05.02.2020 ПДВ 20% 14395772,12 грн".

З 03.03.2020 директором ТОВ "Народна Медицина Данила Зубицького" призначено ОСОБА_9 , одноособовим власником корпоративних прав та бенефеціарним власником ТОВ "Народна Медицина Данила Зубицького" став ОСОБА_9.

19.03.2020 ТОВ "Народна Медицина Данила Зубицького" з поточного рахунку № НОМЕР_1 відкритого в АТ "Альфа-Банк" на свій поточний рахунок № НОМЕР_3 відкритого в АТ "КІБ" здійснена платіжна операція на суму 71275000,00 грн. з призначенням платежу "Переведення коштів на власний рахунок підприємства. Без ПДВ".

Випискою із поточного рахунку ТОВ "Народна Медицина Данила Зубицького" № НОМЕР_3 відкритого в АТ "КІБ" встановлено здійснення в період з 19.03.2020 по 28.04.2020 82 платіжних операцій.

З урахуванням всіх операцій за поточним рахунком ТОВ "Народна Медицина Данила Зубицького " № НОМЕР_3 відкритого в АТ "КІБ" станом на 29.04.2020 вихідний залишок за рахунком склав 0,00 гривень.

Основним кредитором у справі є ОСОБА_1 на суму 103481741,32 грн. Кредиторські вимоги ОСОБА_1 до ТОВ "Народна Медицина Данила Зубицького" підтверджені рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 14.06.2022 у справі №761/44725/21, відповідно до якого стягнуто з ТОВ "Народна Медицина Данила Зубицького" на користь ОСОБА_1 заборгованість по виплаті частки майна у ТОВ "Народна Медицина Данила Зубицького" у розмірі 14322231,21 грн., інфляційні збитки за період з 04.12.2003 по 18.10.2021 у розмірі 78439994,74 грн., 3% річних за період з 04.12.2003 по 18.10.2021 у розмірі 7679854,94 грн. Всього стягнуто заборгованості на суму 100442 080,89 грн. Рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 14.06.2022 у справі №761/44725/21 набрало законної сили та не оскаржувалося.

Звертаючись до суду з даним позовом ліквідатор стверджує, що в результаті укладення оскаржуваного договору від 05.02.2020 ТОВ "Народна Медицина Данила Зубицького" уникнуло виконання наявного зобов`язання зі сплати вказаної кредиторської заборгованості. Також, ліквідатор боржника відзначає, що виходячи із напрямку та цілей використання грошових коштів, отриманих від продажу нерухомого майна, можливо дійти висновку, що укладення оскаржуваного договору не мало ніякої комерційної вигоди, не було спрямовано на досягнення ділової мети, дії боржника не були направлені на погашення існуючої кредиторської заборгованості, а подальші банківські операції призвели до виведення грошових коштів з поточного рахунку ТОВ "Народна Медицина Данила Зубицького ".

Таким чином, в якості підстав, з якими обумовлюється недійсність спірного правочину, ліквідатор вказує, що оспорюваний у цій справі правочин підлягає визнанню недійсним на підставі частини першої статті 42 КУзПБ, як такий, що вчинений на шкоду боржнику та кредиторам та в силу загальних засад цивільного законодавства: п. 6 ст. 3, ч. 3 ст. 13, ст. 203, 215 ЦК України.

На переконання позивача, нерухоме майно, передане відповідачу за договором від 05.02.2020, відчужено за ціною, значно нижчою за ринкову, що призвело до виникнення неплатоспроможності ТОВ "Народна Медицина Данили Зубицького", оскільки останнє мало зобов`язання перед ОСОБА_1 , що в результаті порушує його права, у зв`язку із чим ТОВ "Народна Медицина Данили Зубицького" в особі ліквідатора і звернулося до суду з позовом про визнання правочину недійсним та повернення майна.

Також, на думку позивача спірний договір від 05.02.2020 є фраудаторним у зв`язку з тим, що станом на момент його укладення, позивач мав невиконані майнові зобов`язання перед ОСОБА_1 із виплати йому частки у майні ТОВ "Народна медицина Данили Зубицького" у розмірі 14 322 231,21 грн., яка існувала з 04.03.2003 року, а спірний договір укладений для уникнення сплати цієї заборгованості.

Відповідно до статей 16, 203, 215 ЦК України для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є: пред`явлення позову однією із сторін правочину або іншою заінтересованою особою; наявність підстав для оспорення правочину; встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду.

За загальним правилом, у спорі про визнання правочинів недійсними, суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Провадження у справі про банкрутство, на відміну від позовного провадження, призначенням якого є визначення та задоволення індивідуальних вимог кредиторів, має на меті задоволення сукупності вимог кредиторів неплатоспроможного боржника. Досягнення цієї мети є можливим за умови гарантування: 1) охорони інтересів кредиторів від протизаконних дій інших кредиторів; 2) охорони інтересів кредиторів від недобросовісних дій боржника, інших осіб; 3) охорони боржника від протизаконних дій кредиторів, інших осіб.

Насамперед, це зумовлено специфікою провадження у справах про банкрутство, яка полягає у застосуванні спеціальних способів захисту її суб`єктів, особливостях процедури, учасників стадій та інших елементів, які відрізняють це провадження від позовного.

Інститут визнання недійсними правочинів боржника у межах справи про банкрутство є універсальним засобом захисту у відносинах неплатоспроможності та частиною єдиного механізму правового регулювання відносин неплатоспроможності, що спрямована на дотримання балансу інтересів не лише осіб, які беруть участь у справі про банкрутство, а й осіб, залучених у справу про банкрутство, наприклад, контрагентів боржника. Визнання недійсними правочинів боржника у межах справи про банкрутство спрямоване на досягнення однієї з основних цілей процедури неплатоспроможності - максимально можливе справедливе задоволення вимог кредиторів.

Отже, кредитор (кредитори) та арбітражний керуючий є тими зацікавленими особами у справі про банкрутство, які мають право звертатися з позовами про захист майнових прав та інтересів з підстав, передбачених нормами ЦК України, ГК України чи інших законів, у межах справи про банкрутство і таке звернення є належним способом захисту, який гарантує практичну й ефективну можливість відновлення порушених прав кредиторів та боржника.

Правочини, вчинені боржником після відкриття провадження у справі про банкрутство або протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, можуть бути визнані недійсними господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або кредитора, якщо вони завдали збитків боржнику або кредиторам, з таких підстав: боржник виконав майнові зобов`язання раніше встановленого строку; боржник до відкриття провадження у справі про банкрутство взяв на себе зобов`язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами повністю або частково стало неможливим; боржник здійснив відчуження або придбав майно за цінами, відповідно нижчими або вищими від ринкових, за умови що в момент прийняття зобов`язання або внаслідок його виконання майна боржника було (стало) недостатньо для задоволення вимог кредиторів; боржник оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів до боржника перевищувала вартість майна; боржник узяв на себе заставні зобов`язання для забезпечення виконання грошових вимог (частина перша статті 42 КУзПБ в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Таким чином, законодавство у сфері банкрутства містить спеціальні та додаткові, порівняно із нормами Цивільного кодексу України, підстави для визнання оспорюваних правочинів недійсними, і застосовуються тоді коли боржник перебуває в особливому правовому режимі, який врегульовано законодавством про банкрутство.

На відміну від вимог Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, законодавство про банкрутство (стаття 42 КУзПБ) не визначає вимоги до укладеного правочину, а врегульовує спеціальні правила та процедуру визнання недійсними правочинів (договорів), укладених боржником, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство, та містить спеціальні положення щодо строків (сумнівного періоду протягом якого боржник вчиняє правочини), суб`єктів (осіб, які мають ініціювати право визнання договорів недійсними) і переліку підстав, за наявності яких можна визнавати правочини недійсними.

Інститут визнання недійсними правочинів боржника у межах справи про банкрутство є універсальним засобом захисту у відносинах неплатоспроможності та частиною єдиного механізму правового регулювання відносин неплатоспроможності, що спрямована на дотримання балансу інтересів не лише осіб, які беруть участь у справі про банкрутство, а й осіб, залучених у справу про банкрутство, наприклад, контрагентів боржника. Визнання недійсними правочинів боржника у межах справи про банкрутство спрямоване на досягнення однієї з основних цілей процедури неплатоспроможності - максимально можливе справедливе задоволення вимог кредиторів.

З огляду на сферу регулювання законодавства про банкрутство, загалом і за змістом вищевказаних норм, вони є спеціальними щодо загальних, установлених Цивільним кодексом України, підстав для визнання правочинів недійсними. Тобто ці норми передбачають додаткові, спеціальні підстави для визнання правочинів недійсними, які характерні виключно для правовідносин, що виникають між боржником і кредитором у процесі відновлення платоспроможності боржника чи визнання його банкрутом, та особливі наслідки задоволення вимог, заявлених в порядку норм законодавства про банкрутство.

Фраудаторні угоди - це угоди, що завдали шкоди боржнику (як приклад, угода з метою виведення майна). Мета такого правочину в момент його укладання є прихованою, але проявляється через дії або бездіяльність, що вчиняються боржником як до, так і після настання строку виконання зобов`язання цілеспрямовано на ухилення від виконання обов`язку.

Слід звернути увагу, що фраудаторним правочином може бути як оплатний (договір купівлі-продажу), так і безоплатний договір (договір дарування), а також може бути як односторонній, так і двосторонній чи багатосторонній правочин.

Формулювання критеріїв фраудаторності правочину залежить від того, який правочин на шкоду кредитору використовує боржник для уникнення задоволення їх вимог.

Зокрема, але не виключно, такими критеріями можуть бути: - момент вчинення оплатного відчуження майна або дарування (вчинення правочину в підозрілий період, після відкриття провадження судової справи, відмови в забезпеченні позову і до першого судового засіданні у справі; - контрагент, з яким боржник вчинив оспорювані договори (родичі боржника, пов`язані або афілійовані юридичні особи); - щодо оплатних цивільно-правових договорів важливе значення має ціна (ринкова, неринкова ціна), і цей критерій має враховуватися.

Вчинення власником майна правочину з розпорядження належним йому майном з метою унеможливити задоволення вимоги іншої особи - стягувача за рахунок майна цього власника може бути кваліфіковане як зловживання правом власності, оскільки власник використовує правомочність розпорядження майном на шкоду майновим інтересам кредитора (висновок, викладений у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.12.2018 у справі №910/7547/17).

Особа, яка є боржником перед своїми контрагентами, повинна утримуватися від дій, які безпідставно або сумнівно зменшують розмір її активів. Угоди, що укладаються учасниками цивільних відносин, повинні мати певну правову і фактичну мету, яка не має бути очевидно неправомірною та недобросовісною. Угода, що укладається "про людське око", таким критеріям відповідати не може.

У контексті цього спору, слід звернути увагу на правову позицію, викладену в постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 02.06.2021 у справі №904/7905/16: "Боржник, який відчужує майно (вчиняє інші дії, пов`язані, із зменшенням його платоспроможності), після виникнення у нього зобов`язання діє очевидно недобросовісно та зловживає правами стосовно кредитора.

Тому правопорядок не може залишати поза реакцією такі дії, які хоч і не порушують конкретних імперативних норм, але є очевидно недобросовісними та зводяться до зловживання правом, спрямованим на недопущення (уникнення) задоволення вимог такого кредитора".

Отже, будь-який правочин, вчинений боржником у період настання у нього зобов`язання з погашення заборгованості перед кредитором, внаслідок якого боржник перестає бути платоспроможним, має ставитися під сумнів у частині його добросовісності і набуває ознак фраудаторного правочину, що вчинений боржником на шкоду кредиторам.

Судова палата для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі №905/2030/19 (905/2445/19) дійшла висновку, що фраудаторним може виявитися будь-який правочин, що здійснюється між учасниками господарських правовідносин, який укладений на шкоду кредиторам, отже, такий правочин може бути визнаний недійсним в порядку позовного провадження у межах справи про банкрутство відповідно до статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства на підставі пункту 6 частини першої статті 3 ЦК України як такий, що вчинений всупереч принципу добросовісності, та частин третьої, шостої статті 13 ЦК України з підстав недопустимості зловживання правом, на відміну від визнання недійсним фіктивного правочину, лише на підставі статті 234 ЦК України. У такому разі звернення в межах справи про банкрутство з позовом про визнання недійсними правочинів боржника на підставі загальних засад цивільного законодавства та недопустимості зловживання правом є належним способом захисту, який гарантує практичну й ефективну можливість захисту порушених прав кредиторів та боржника.

Водночас, категорія фраудаторності у галузі банкрутства спрямована на недопущення недобросовісного виведення активів з метою уникнення відповідальності цим майном перед кредиторами, зважаючи, що частина друга статті 96 ЦК України вимагає, щоб юридична особа відповідала за своїми зобов`язаннями усім належним їй майном. Тобто, боржник має усвідомлювати повне виконання свого обов`язку перед кредитором.

У зв`язку з цим можна розмежувати також критерії фраудаторності: об`єктивний - коли вчиняється правочин цілеспрямовано на ухилення від виконання обов`язку за наявності існуючої вже заборгованості; суб`єктивний - усвідомлення боржником появи боргу в результаті укладення правочину, що повинно аналізуватися через призму економічної мети договору, сумлінність та добросовісність дій боржника, які мають бути спрямовані на погашення боргу, а не навпаки, на неможливість виконання зобов`язання.

Як стверджує позивач, станом на час укладення оспорюваного договору ТОВ "Народна медицина Данили Зубицького" мало невиконані зобов`язання перед ОСОБА_1 із виплати йому частки у майні ТОВ "Народна медицина Данили Зубицького" у розмірі 14 322 231, 21 грн., яка існувала з 04.03.2003 року, що утворилася у зв`язку із відмовою у прийнятті його до складу учасників в результаті успадкування за законом частки товариства у розмірі 13,33%. На підставу доведення вказаної суми зобов`язання позивач надав до суду першої інстанції рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 14.06.2022 у справі №761/44725/21.

З приводу вищезазначеного колегія суддів зазначає наступне.

11.11.2003 року Шевченківською районною у місті Києві державною адміністрацією за №14339 було зареєстровано договір про створення ТОВ "Народна медицина Данили Зубицького". Батько ОСОБА_1 є учасником Товариства та його дольова участь у статутному фонді становить 40%.

ІНФОРМАЦІЯ_1 батько ОСОБА_1 помер.

Відповідно до ст. 55 Закону України "Про господарські товариства" (у редакції, чинній на 03.12.2003) при реорганізації юридичної особи, учасника товариства, а у зв`язку зі смертю громадянина учасника товариства, правонаступники (спадкоємці) мають переважне право вступу до цього товариства. При відмові правонаступника (спадкоємця) від вступу до товариства або відмові товариства у прийнятті до нього правонаступника (спадкоємця) йому видається у грошовій або натуральній формі частка у майні, яка належала реорганізованій або ліквідованій юридичній особі (спадкодавцю), вартість якої визначається на день реорганізації або ліквідації (смерті) учасника. У цих випадках розмір статутного фонду товариства підлягає зменшенню.

Батько ОСОБА_1 перебував юридично у складі учасників товариства до 2014 року (відповідні відомості про цю особу, як учасника містилися в реєстрі юридичних осіб).

Тобто до цього часу спадкоємці не зверталися, а Товариство не вирішувало питання прийняття або відмови у прийнятті до складу учасників, адже, докази, які б свідчили про протилежне в матеріалах справи відсутні.

Так, рішенням Печерського районного суду міста Києва від 12.09.2011 у справі №2-6/11 за ОСОБА_1 визнано право власності на 13,33% статутного фонду ТОВ "Народна медицина Данили Зубицького" в порядку спадкування за законом.

Натомість, дане рішення Печерського районного суду міста Києва, ОСОБА_1 (кредитором) виконано не було.

Разом з тим, аналіз наведеного рішення свідчить про відсутність у товариства жодних зобов`язань перед ОСОБА_1 , оскільки, останній мав би виконати рішення та стати учасником Товариства, а не визначати суму виплати.

Крім того, судом першої інстанції вірно встановлено, що в межах даної справи №910/4091/22(910/363/23) позивачем надано Протокол №29/05/2014 від 29.05.2014 року загальних зборів учасників ТОВ "Народна медицина Данили Зубицького" (при цьому зазначено, що оригінал такого Протоколу знаходиться у ОСОБА_1 ).

На Загальних зборах учасників був присутній ОСОБА_5 . Одним із питань порядку денного №7 було питання про прийняття або відмову у прийнятті спадкоємців ОСОБА_6 до складу учасників Товариства. Шостим питанням порядку денного було припинення участі ОСОБА_6 у складі учасників товариства у зв`язку із смертю.

Розглянувши пункт 7 порядку денного слухали ОСОБА_7 , повідомив, що у зв`язку із смертю ОСОБА_6 його спадкоємці (сини ОСОБА_5 , ОСОБА_8 , ОСОБА_1 ), з підстав наявності права на відмову в прийнятті спадкоємців до складу учасників та відсутності зацікавленості спадкоємців ОСОБА_6 у діяльності товариства, ОСОБА_7 запропонував відмовити в прийнятті спадкоємців ОСОБА_6 до складу учасників Товариства. ОСОБА_7 запропонував видати спадкоємцям ОСОБА_6 у грошовій формі частку у майні, яка належала ОСОБА_6 та складає 40% статутного капіталу, та вартість якої повинна бути визначена на дату смерті ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), виходячи з даних самостійного балансу Товариства на цю дату. Повідомленням ОСОБА_7 така вартість станом на 03.12.2003 року складає 7 050 500,00 гривень 40% цієї суми складає 2 820 200,00 грн. ОСОБА_7 запропонував виплатити спадкоємцям зазначену суму наступним чином:

ОСОБА_5 виплатити 940 536,70 грн.

ОСОБА_1 виплатити 939 831,65 грн.

ОСОБА_8 виплатити 939 831,65 грн.

По даному пункту всі учасники проголосували "За" одноголосно та вирішили.

Крім того, вирішено здійснити виплати у строк до 01.01.2016 року. Повідомити спадкоємців про прийняте рішення та звернутися спадкоємцям до Генерального директора Товариства з питань отримання належних грошових коштів.

Разом з тим, відповідачем надано, а судом першої інстанції долучено до матеріалів справи копії річної фінансової звітності за 2003 рік, поданої ТОВ "Народна Медицина Данила Зубицького" (ідентифікаційний код 23706079) до ГУ статистики у місті Києві, а саме: баланс на 31 грудня 2003 року (форма №1); звіт про фінансові результати за 2003 рік (форма №2); звіт про рух грошових коштів за 2003 рік (форма №3); звіт про власний капітал за 2003 рік (форма №4); примітки до річної фінансової звітності за 2003 рік (форма №5).

Згідно долучених до матеріалів справи документів підтверджується визначена Протоколом №29/05/2014 від 29.05.2014 року сума, що має бути сплачена спадкоємцям.

Крім того, як вбачається з наведених вище норм чинного законодавства України, що регулюють відносини пов`язані із вступом та(і) відмовою у вступі спадкоємців померлого учасника, у товариства виникає обов`язок і зобов`язання із виплати спадкоємцям частки у разі відмови у прийняті до складу учасників.

Таким чином, з огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що така відмова відбулася 29.05.2014 року та учасниками визначена сума, що має бути виплачена спадкоємцям та встановлена дата такої виплати до 01.01.2016 року. Разом з тим, для отримання таких виплат визначені спадкоємці мають звернутися до Генерального директора Товариства з питань отримання належних грошових коштів. Тобто для отримання грошових коштів спадкоємці мають звернутися до товариства, після чого товариство зобов`язується здійснити виплату до 01.01.20216 року. Виходячи із викладеного, зобов`язання у Товариства визначено подією - це звернення до генерального директора товариства.

Докази, які б свідчили про незгоду чи оскарження ОСОБА_1 . Протоколу №29/05/2014 від 29.05.2014 року, в матеріалах справи відсутні.

Таким чином, зобов`язання Товариства перед (у даному випадку) ОСОБА_1 виникали б у разі настання події - це звернення останнього до Товариства для отримання виплат, затверджених Протоколом №29/05/2014 від 29.05.2014 року.

Натомість, з матеріалів справи вбачається, що спадкоємець ОСОБА_1 звернувся до Товариства лише у серпні 2021 році, але з іншими вимогами. В той же час позивачем не надано суду доказів звернення ОСОБА_1 з належною вимогою, у зв`язку з чим суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що подія не настала, відповідно зобов`язання у Товариства перед ОСОБА_1 не виникли.

При тому, колегія суддів зазначає, що усвідомлюючи та знаючи про прийняте зборами рішення учасників від 29.05.2014 та маючи в розпорядженні оригінал Протоколу №29/05/2014, яким відмовлено в прийнятті до складу учасників, у тому числі ОСОБА_1 , та погоджено суму для виплати, описано порядок її отримання, ОСОБА_1 звернувся до виконавчого органу ТОВ "Народна Медицина Данила Зубицького" лише 02.08.2021 з вимогою скликати позачергові загальні збори учасників з метою зміни складу учасників, здійснення перерозподілу статутного капіталу, внесення змін до Статуту та здійснення державної реєстрації таких змін (тобто по питанням, що вже вирішені ще у 2014 році) та після чого й відбулося звернення до Шевченківського районного суду міста Києва та прийняття рішення у справі №761/44725/21.

В той час, на переконання колегії суддів, рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 14.06.2022 року у справі №761/44725/21 не спростовує описані вище обставини, адже, як відомо, учасники та директор Товариства неодноразово змінювався.

Разом з тим, до справи, що слухалася в Шевченківському районному суді міста Києва №761/44725/21, не було надано Протокол №29/05/2014 від 29.05.2014 року; заявлено, що баланс Товариства станом на 2003 рік не зберігся.

Суд ухвалив рішення на підставі визнання позову відповідачем - ТОВ "Народна медицина Данили Зубицького" та наданої до суду оцінки вартості майна станом на 2003 рік із якої і було вирахувано суму 14 322 231,21 грн. Відповідна оцінка майна не надавалася до матеріалів цієї справи. Крім того, сума інфляційних втрат та 3% річних нарахована одразу з наступного дня смерті учасника товариства.

Таким чином, виходячи із зібраних матеріалів справи прострочення основного зобов`язання не відбулося, оскільки Протоколом №29/05/2014 від 29.05.2014 визначено, що спадкоємці мають звернутися, тоді як із даних, що є - ОСОБА_1 звернувся 02.08.2021 року.

Відтак, колегія суддів погоджується, що відповідачем до матеріалів справи було надано докази на спростування суми вартості частки у розмірі 14322231,21 грн.; основне майно позивача зареєстровано на праві власності лише 2008 року. В той час, як позивачем не надано жодного належного доказу на підтвердження виникнення суми зобов`язань у розмірі 14 322 231,21 грн.

При тому, враховуючи при розгляді даної справи надані відповідачем докази на спростування суми вартості частки у розмірі 14 322 231,21 грн, судом першої інстанції вірно враховано, що ТОВ "Брологістик" не було ані стороною, ані учасником справи №761/44725/21, яка розглядалася Шевченківським районним судом міста Києва, а також, взято до уваги висновки викладені у постановах Верховного Суду від 08.08.2019 у справі №922/2013/18, від 25.03.2021 у справі №911/2961/19, від 30.08.2022 у справі №904/1427/21 в яких зазначено, що звільнення від доказування, навіть у разі наявності преюдиційних обставин, встановлених у рішенні суду, не може мати абсолютного характеру і не може сприйматися судами як неможливість спростування під час судового розгляду обставин, які зазначені в іншому судовому рішенні. Господарські суди не повинні сприймати як обов`язкові висновки щодо фактичних обставин справи, наведені у чинних судових рішеннях у інших господарських справах. Для спростування преюдиційних обставин, передбачених статтею 75 Господарського процесуального кодексу України, учасник господарського процесу, який ці обставини заперечує, повинен подати суду належні та допустимі докази. Ці докази повинні бути оцінені судом, що розглядає справу, у загальному порядку за правилами встановленими Господарським процесуальним кодексом України. Якщо суд дійде висновку про те, що обставини у справі, що розглядається є, інакшими, ніж установлені під час розгляду іншої господарської справи, то справу належить вирішити відповідно до тих обставин, які встановлені безпосередньо судом, який розглядає справу.

Отже, з огляду на викладене, судом першої інстанції встановлено та з цим погоджується також колегія суддів апеляційної інстанції, що станом на момент укладення спірного правочину були відсутні узгоджені фінансові зобов`язання перед ОСОБА_1 .

Крім того, позивач не надав до суду виписки по рахунках на підтвердження відсутності такої оплати за протоколом 2014 року, в той час, як згідно з фінансовою звітністю малого підприємства ТОВ "Народна Медицина Данила Зубицького" за 2019-2021, яка міститься в матеріалах справи, вбачається, що зобов`язання ТОВ "Народна Медицина Данила Зубицького" за результатами 2019 складають 641 800,00 грн, в 2020 невиконані зобов`язання були відсутні.

При тому, колегія суддів зазначає, що жодних інших доказів, що свідчили б про наявність у ТОВ "Народна Медицина Данила Зубицького" невиконаних зобов`язань, саме станом на дату укладення спірного правочину від 05.02.2020, перед кредиторами (потенційними кредиторами), що потребували б дослідженню та встановленню в ході розгляду даної справи в матеріалах справи не міститься.

Наведені обставини спростовують посилання скаржника про наявність у боржника в момент укладення спірного правочину невиконаних зобов`язань перед ОСОБА_1 .

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується апелянтом, ТОВ "Народна Медицина Данила Зубицького" за спірним договором від відповідача отримано грошові кошти у розмірі 86 374 632,70 грн.

В подальшому ТОВ "Народна Медицина Данила Зубицького" розпорядилося коштами на власний розсуд, натомість, відповідна обставина не є предметом розгляду даного судового спору та не входить до предмету доказування, та відповідно не може впливати на встановлення фраудаторності оскаржуваного договору.

Що ж стосується тверджень скаржника стосовно того, що нерухоме майно відчужено за ціною, яка в 2,76 разів менше від реальної ринкової ціни, то такі твердження не відповідають дійсності та спростовуються наступним.

На підтвердження зазначених вище обставин позивачем було надано до матеріалів справи: довідку від 09.02.2022 №201-20220209-0003667729 про оціночну вартість об`єкта нерухомості, яка згенерована на сайті Фонду державного майна України, вартість нежитлової будівлі, загальною площею - 4441 кв.м., що знаходиться за адресою: 03113, м. Київ, р.н. Шевченківський, вул. Шпака Миколи, буд. 3 становить 228 462 075,60 грн., оціночна вартість земельної ділянки становить 10 533 982,55 грн.; звіт про оцінку майна від 12.08.2021, який складено незалежним суб`єктом оціночної діяльності - ТОВ "Апрейсер Еліт", що діяло на підставі Сертифіката суб`єкта оціночної діяльності, виданого Фондом державного майна України від 10.06.2021 №456/21, вартість нежитлової будівлі, загальною площею - 4441 кв.м., що знаходиться за адресою: 03113, м. Київ, р.н. Шевченківський, вул. Шпака Миколи, буд. 3 становить 137 894 005 грн. без ПДВ.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що надані позивачем в якості визначення ціни нерухомого майна докази не підлягають прийняттю судом як належні, оскільки, довідка від 09.02.2022 за №201-20220209-0003667729 про оціночну вартість об`єкта нерухомості, яка згенерована на сайті Фонду державного майна України, відображає оцінку майна на дату створення такої довідки, тобто станом на 09.02.2022, що не може бути доказом у розумінні Господарського процесуального кодексу України при встановленні обставин дійсної вартості майна на момент укладення оскаржуваного договору, а сама на 05.02.2020.

Що стосується звіту про оцінку майна від 12.08.2021, який складено незалежним суб`єктом оціночної діяльності - ТОВ "Апрейсер Еліт", що діяло на підставі Сертифіката суб`єкта оціночної діяльності, виданого Фондом державного майна України від 10.06.2021 №456/21, то колегія суддів зауважує, що наданий звіт не був підготовлений для подання до суду в якості доказу, що підтверджує певну обставину, суб`єкт оціночної діяльності не визначив про обізнаність про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок, зроблений суб`єктом оціночної діяльності на замовлення ТОВ "Народна Медицина Данила Зубицького", а при підготовці звіту "експерт повністю покладається на інформацію, надану замовником, в усній та письмовій формі" при візуальному обстеженні об`єкта нерухомого майна лише зовні.

Таким чином, суд апеляційної інстанції не вбачає за можливе встановити обставини дійсної вартості майна на момент укладення спірного договору на підставі зазначеного звіту про оцінку майна від 12.08.2021.

В той час, колегія суддів зазначає, що відповідачем у підтвердження відповідності придбання майна ринковим цінам замовлено оціночно-будівельну експертизу.

01.03.2023 ТОВ "Брологістик" отримано висновок №3360 від 21.02.2023 оціночно-будівельної експертизи, виготовлення якого доручено судовим експертам ТОВ "Київська незалежна судово-експертна установа", та 06.03.2023 вказаний висновок був наданий суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 104 ГПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

При дослідженні наданого відповідачем висновку, судом вірно встановлено, що документи для виготовлення висновку у кількості 137 штук надані заявником разом із заявою, що спростовує твердження позивача про самостійне збирання судовим експертом матеріалів, що підлягають дослідженню.

Так, відповідачем перед експертом було поставлено два питання:

1. Якою була ринкова вартість об`єкта нерухомого майна - нежитлового будинку (нежитлової будівлі), площею 4 441,0 м2, розташованого за адресою: 03113, м. Київ, вулиця Шпака Миколи, будинок 3, станом на 05.02.2020 року?

2. Якою є ринкова вартість об`єкта нерухомого майна - нежитлового будинку (нежитлової будівлі), площею 4 441,0 м2, розташованого за адресою: 03113, м. Київ, вулиця Шпака Миколи, будинок 3, станом на дату виготовлення висновку?

На поставлені питання судовим експертом надано наступні відповіді:

1. "Ринкова вартість об`єкта нерухомого майна - нежитлового будинку (нежитлової будівлі), площею 4 441,0 м2, розташованого за адресою: 03113, місто Київ, вулиця Шпака Миколи, будинок 3, станом на 05.02.2020 року, складає 84 216 973,80 (вісімдесят чотири мільйони двісті шістнадцять тисяч дев`ятсот сімдесят три гривні 80 коп.) з ПДВ, або 70 180 811,50 (сімдесят мільйонів сто вісімдесят тисяч вісімсот одинадцять гривень 50 коп.) без ПДВ.

2. Ринкова вартість об`єкта нерухомого майна - нежитлового будинку (нежитлової будівлі), площею 4 529,4 м2, розташованого за адресою: 03113, місто Київ, вулиця Шпака Миколи, будинок 3, станом на дату оцінки 21.02.2023 року, складає 155 530 154,0 (сто п`ятдесят п`ять мільйонів п`ятсот тридцять тисяч сто п`ятдесят чотири) гривні з ПДВ, або 129 608 461,67 (сто двадцять дев`ять мільйонів шістсот вісім тисяч чотириста шістдесят одна гривня 67 коп.) без ПДВ ".

В експертному висновку на сторінці 6 експертом зазначено наступне: "Ознайомившись з наданими для проведення експертизи документами, зокрема витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 15.03.2021 №248169832 та технічним паспортом 19.03.2021, відповідно до п. 4.12 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, друге питання експертом вирішується в наступній редакції:

Якою є ринкова вартість об`єкта нерухомого майна - нежитлового будинку (нежитлової будівлі), площею 4 529,4 м2, розташованого за адресою: 03113, місто Київ, вулиця Шпака Миколи, будинок 3 станом на дату виготовлення висновку.".

Таким чином, експерт виклав друге питання у новій редакції з огляду на отримання з наданих документів інформації про зміну площі нежитлової будівлі, що відповідає п. 4.12 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень.

Що стосується висновку фахівців компанії, що здійснює позиціювання в Україні під відомим брендом/маркою/торговим знаком "Dragon Capital", одна із групи компаній до 02.11.2022 року була єдиним засновником ТОВ "Брологістик"; серед складу групи є компанії, що здійснюють управління нерухомим майно, що належить на праві власності групи. Відповідно фахівцями для оцінки стану придбаної будівлі був проведений її огляд для подальшого приведення її до теперішнього стану.

Посилання позивача на Порядок проведення обстеження прийнятих в експлуатацію об`єктів будівництва №257 не є релевантним до даних правовідносин, виходячи із частини 1 цього порядку, у якому визначено цілі та мета, для яких приймається Кабінетом Міністрів України відповідний порядок.

Абзац 2 частини 1 Порядку №257 визначає, що цей порядок застосовується під час проведення обстеження пошкоджених внаслідок надзвичайних ситуацій, воєнних дій або терористичних актів об`єктів (далі - пошкоджені об`єкти) з метою прийняття рішення про можливість подальшої експлуатації та розроблення заходів із відновлення.

Абзац 3 частини 1 Порядку №257 дія цього Порядку не поширюється на об`єкти, що обстежуються з іншою метою, у тому числі для судової будівельно-технічної експертизи.

При цьому, позивач не вказує про ряд інших документів на підставі яких експертом складено висновок №3360, акцентуючи увагу лише тільки на 1 із 148 наданих для проведення експертизи документів, які також долучені до матеріалів судової справи.

Документи, що були надані експерту для підготовки висновку можна розділити умовно на групи: (1) право установчі документи на майно; (2) технічна документація на майно (техпаспорти, креслення, проектна документація); (3) фотоматеріали зображення майна (так і конкретних його технічних складових) станом на дату угоди та на момент проведення дослідження; (4) будівельні кошториси акти виконаних робіт проведені після угоди до проведення дослідження. Тобто всю наявну та можливу документацію у ТОВ "Брологістик" було надано експерту для проведення ретельного дослідження вартості майна на дату угоду та на дату складення висновку експерта у тому числі технічний звіт, який був підготовлений задовго до проведення експертного дослідження разом із тим мав цінність для об`єктивного відображення проблемних місць майна та необхідності проведення ремонтних робіт, які і були виконані, що прослідковується із актів виконаних робіт, що долучені. Разом із тим, є безпідставним твердження позивача, що висновок експерта ґрунтується лише на підставі єдиного документи, що спростовується безпосередньо змістом висновку.

З висновку експерта також вбачається, що він складений та (і) підготовлений останнім після проведення огляду нежитлової будівлі за адресою м. Київ, вул. Шпака Миколи 3, який проведено 06.02.2023 року в присутності головного інженера ТОВ "Брологістик" Хадама Резг.

Експертом вказано, що дослідження проводиться методом розрахунку ринкової вартості об`єкта нерухомого майна, ґрунтуючись на даних представленої документації та результатів проведеного обстеження, з врахуванням факторів, які впливають на формування вартості, відповідно до вимог нормативно-правових актів з оцінки нерухомого майна.

Експерт також у своєму висновку визначив, що у сучасній практиці оцінки, у залежності від конкретних особливостей, базуючись на наведених вище принципах для оцінки майна та майнових прав застосовуються наступні підходи: витратний; дохідний (був використаний); порівняльний (був використаний).

Таким чином, твердження позивача про те, що експерт самостійно збирав докази, та що висновок експерта №3360 складено на підставі неналежних та недопустимих доказів, роблячи посилання тільки на 1 із 148 документів, що були надані, є безпідставним та спростовується змістом висновку експерта №3360.

Безпосередньо Висновком експерта також спростовуються посилання апелянта і на некоректне здійснення порівняння об`єктів нерухомого майна.

Так, з висновку вбачається відслідковування експертом стану пропозицій з продажу окремо розташованих будівель адміністративно-офісного призначення площею від 1000 м2 у місті Києві (Таблиця 4 Висновку, ст. 39), серед яких експертом досліджено 31 різний об`єкт нерухомого майна. Із 31 різних об`єктів нерухомого майна експертом обрано для порівняння (об`єкти аналоги) під №13, 16, 24 та 25 із Таблиці 4 Висновку, ст. 39 враховуючи їх місцерозташування, технічний стан оцінюваного об`єкта (таблиця 5 Висновку, ст. 48) серед яких не має об`єктів нерухомого майна, як стверджує позивач, що знаходяться на лівому березі Дніпра та у Деснянському районі міста Києва.

Відтак, судова колегія відзначає, що при розрахунку вартості досліджуваного нерухомого майна станом на 05.02.2020 експертом були застосовані два підходи: дохідний та порівняльний, а для визначення остаточної вартості майна, експерт керувався результатом, що отриманий з урахуванням визначення вартості майна за дохідним підходом, а не порівняльним.

Відповідно до дохідного підходу (виходячи з оцінки вартості здачі площ в оренду) вартість майна становить 70 180 811,50 гривень без ПДВ. Відповідно до порівняльного підходу вартість майна становить 69 624 484,73 гривень без ПДВ.

Таким чином, вартість майна станом на 05.02.2020 року, виходячи з більшої вартості отриманої будівлі при дослідженні за дохідним підходом, складала 84 216 973,80 гривень з ПДВ або 70 180 811,50 гривень без ПДВ при курсі долара станом на 05.02.2020 року за 1 долар США - 24,8523 гривні (при розрахунку вартості з 1 м2 - 763,05 дол. США з ПДВ на площу 4 441,0 м2).

Щодо неврахування, на думку позивача, експертом того, що спірна нерухомість на момент її продажу була консультативною поліклінікою народної медицини, посилаючись на цільове призначення земельної ділянки, на якій розташовано нерухоме майно, колегія суддів зазначає, що вищевказане спростовується змістом оскаржуваного у даній справі договору.

Відповідно п. 1.3. договору від 05.02.2020 частина нерухомого майна є об`єктом оренди та перебуває в орендному користуванні, визначених у додатку №1 цього договору. Відповідно до додатку №1 площі передані в оренду складають 1 718 кв.м. (корисної площі приміщення), а кількість орендарів складає 20 осіб. На сторінці 27 висновку експерта визначено, що особливістю будівлі є наявність двох технічних поверхів, які за площею складають 27% площі будівлі - 1 199,07 кв.м. Також необхідно враховувати фактор втрати площ у будь-якій будівлі є місця загального користування (вхідна група, коридори, санвузли тощо).

Відтак, з викладеного вище вбачається, що більшість корисної площі було передано орендарям з різним цільовим використанням під потреби орендарів, з цих підстав твердження позивача, що спірна будівля на момент її продажу була консультативною поліклінікою народною медицини є припущенням позивача.

Таким чином, експертом вірно зроблено висновок, що найбільш ефективним використанням об`єкту дослідження полягає у використанні в якості будівлі адміністративно-офісного призначення.

Також позивач посилається на неврахування динаміки зниження цін на адміністративно-офісні приміщення під час війни. У своїх доводах позивач посилається на сторінки висновку експерта, які стосуються визначення ціни вартості майна станом на 05.02.2020, тобто, за змістом висновку експерта вбачається, що на даних сторінка 36-37, на які йде посилання позивача знаходиться відповідь та дослідження експерта щодо надання відповіді на перше поставлене питання, яка вартість майна станом на 05.02.2020 року.

Експерт надав відповідь щодо вартості майна станом на дату оцінки - 21.02.2023 року лише починаючи із 67 сторінки експертного висновку №3360, де останнім відображено і вплив війни на ринок офісної нерухомості (ст. 91), і врахування зроблених капіталовкладень ТОВ "Брологістик" в нерухоме майно (ст. 84) тощо.

Тобто для визначення вартості майна станом на дату складення висновку важливим є обставина визначення суми вкладень на проведення ремонтних робіт ТОВ "Брологістик" з дати купівлі майна до дати проведення дослідження, що і відповідно збільшує ринкову вартість майна про що надані документи, як до суду так і експерту для дослідження.

Разом з тим, безпідставними є посилання позивача що в 2022 році ціна на адміністративно-офісні приміщення має бути меншою, ніж в 2019 році не беручи при цьому до уваги проведені ТОВ "Брологістик" ремонтні роботи на об`єкті нерухомого майна та беззаперечно курс долара США до гривні, який станом на 21.02.2023 року складав 1 долар США - 36,5686 гривні та збільшення площі майна до 4529,4 м2 (де експерт навпаки вказує, що це впливає на вартість 1 м2 в сторону зменшення ст. 113). Експертом також, визначено, що на дату проведення експертного дослідження майно використовується в якості приватного ВНЗ - Київська школа економіки. Також, при підготовці висновку експерта з оцінки майна станом на 21.02.2023 року з урахуванням місце розташування об`єктів оцінки, його об`ємно-планувальні рішення та функціональне призначення експертом було визначено, що найбільш ефективне використання об`єкту дослідження полягає у використанні в якості будівлі адміністративно-офісного призначення.

Крім того, для визначення вартості майна експертом також обрано використання дохідний та порівняльний підходи. Під час порівняльного підходу експертом обрано пропозиції (таблиця №22) з продажу 50 об`єктів нерухомості із яких відібрано (об`єкти аналоги) (таблиця №23) тільки 5, що є найбільш схожими враховуючи технічний стан, місце розташування тощо. Експертом при розрахунку вартості досліджуваного нерухомого майна станом на 21.02.2023 року були застосовані два підходи: дохідний та порівняльний. Відповідно до дохідного підходу (виходячи з оцінки вартості здачі площ в оренду) вартість майна становить 72 944 166,43 гривень без ПДВ. Відповідно до порівняльного підходу вартість майна становить 129 608 461,67 гривень без ПДВ (при розрахунку вартості з 1 м2 - 939,00 дол. США з ПДВ на площу 4 529,4 м2).

Отже, вартість майна станом на 21.02.2020 року виходячи з більшої вартості отриманої будівлі при дослідженні за порівняльним підходом складала 155 530 154,0 гривень з ПДВ або 129 608 461,67 гривень без ПДВ при курсі долара станом на 21.02.2024 року за 1 долар США - 36,5686 гривні.

Таким чином, порівнюючи ціну майна станом на 05.02.2020 року та на дату дослідження 21.02.2023 року вбачається, що станом на 05.02.2020 року для визначення вартості майна при дослідження експертом був обраний дохідний підхід з підстав отримання за результатами дослідження більшої вартості майна, що зумовлена, але не виключно більшою ставкою оренди на майно в лютому 2020 року, а станом на 21.02.2020 року для визначення вартості майна при дослідження експертом був обраний порівняльний підхід з підстав отримання за результатами дослідження більшої вартості майна та спаду вартості орендних площ.

З огляду на викладене, суд першої інстанції вірно відхилив твердження позивача, що експертне дослідження не враховує динаміку зниження ціни на орендні площі, та те що стан війни впливає на здешевлення ціни майна.

Судом встановлено, що висновок експерта підготовлений у відповідності до Закону України "Про судову експертизу", наданий до суду за підписом судового експерта, який не є працівником державної спеціалізованої установи, їх територіальної філії; не є працівником експертної установи комунальної форми власності. Судовим експертом Сверидою О.М. не здійснювалося передоручення підготовки висновку.

У вказаному висновку зазначено що його підготовлено для подання до суду у порядку ст. 101 ГПК України та що про кримінальну відповідальність згідно зі ст. 384 КК України експерт обізнаний.

Крім того, вказаний висновок містить докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті ним висновки та відповіді на питання, поставлені експерту, обґрунтовані, даний висновок складений у порядку, визначеному законодавством, а тому приймається судом в якості належних та допустимих доказів в розумінні ст.ст.76, 77 ГПК України.

Будь-яких істотних порушень положень законодавства, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи, та методології при складенні такого висновку, які б вплинули на правильність, повноту та обґрунтованість висновку, судом не встановлено, належних доказів на підтвердження якихось порушень не надано.

Таким чином, зазначений висновок, який складено кваліфікованим судовим експертом відповідно до вимог законодавства є повним, вичерпним та обґрунтованим, відтак визнано апеляційним судом належним та допустимим доказом у справі, який узгоджується з іншими долученими до справи доказами, як наслідок в даному випадку відсутні підстави вважати Висновок експерта від 21.02.2023 року №3360 необґрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам справи.

За вказаних вище обставин Висновок експерта від 21.02.2023 року №3360 відповідає вимогам ГПК України, заслуговує на увагу суду і не викликає сумніву у його правильності, оскільки висновки надані в межах компетенції експерта, ґрунтуються на методичних рекомендаціях та результатах дослідження матеріалів справи, висновки чіткі, логічні, послідовні і відповідають фактичним даним справи, а також не були спростовані позивачем більш вірогідними, належними і допустимими доказами у справі, як наслідок підлягає врахуванню судом під час прийняття рішення по суті спору.

Крім того, відповідно до п. 2.1. Договору за домовленістю Сторін продаж нерухомого майна, яке є предметом цього Договору, здійснюється за ціною 71 978 860 (сімдесят один мільйон дев`ятсот сімдесят вісім тисяч вісімсот шістдесят) гривень 85 копійок, крім того ПДВ, що розраховується відповідно до Податкового кодексу України в сумі 14 395 772 (чотирнадцять мільйонів триста дев`яносто п`ять тисяч сімсот сімдесят дві) гривні 12 копійок, всього разом з ПДВ 86 374 632 (вісімдесят шість мільйонів триста сімдесят чотири тисячі шістсот тридцять дві) гривні 70 копійок, що становить еквівалент 3 475 518 (три мільйони чотириста сімдесят п`ять тисяч п`ятсот вісімнадцять) доларів США 67 центів за офіційним курсом гривні до долара США, встановленим НБУ на дату платежу, що становить 24,8523 грн за один долар США (при розрахунку вартості з 1 м2 - 782,5982 дол. США з ПДВ на площу 4 441,0 м2).

З поміж іншого, даний об`єкт нерухомого майна був виставлений на продаж у публічному доступі ціна на таких публікаціях із 2018 року коливалася від 3 200 000,00 дол. США до 3 500 000,00 дол. США за яку і був придбаний ТОВ "Брологістик".

Отже, з огляду на викладене вище у своїй сукупності, колегія суддів зазначає, що ціна оскаржуваного договору на момент його укладення відповідала ринковим цінам, що підтверджується наданими відповідачем належними та допустимими доказами, зокрема, й висновком експерта №3360 від 21.02.2023 за результатами проведення оціночно-будівельної експертизи.

Що стосується приєднаного до матеріалів справи як додатковий доказ-пояснення з урахуванням постанови Верховного Суду від 05.03.2024 висновку експерта за результатами проведення судово-економічної експертизи №05-24 від 11.06.2024, то колегія суддів зазначає наступне.

Для об`єктивного дослідження, що проводиться судовим експертом беззаперечно впливають документи, що надаються замовником для проведення дослідження, що оформлюється в результаті висновком.

З оцінки наданих для такого дослідження документів, вбачається, що Висновок експерта з проведення судово-економічної експертизи №05-24 від 11.06.2024 року сформований в результаті дослідження наступних документів, наданих замовником. Експерт визначила, що замовник разом із заявою надав нарочно наступні документи у 1-й папці (в копіях):

1.Постанова Верховного суду від 05.03.2024 року.

2.Договір купівлі-продажу нерухомого майна від 05.02.2020, укладений між ТОВ "Народна медицина Данили Зубицького" та ТОВ "Брологістик", посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріальною округу Мазепіною В.Г. за реєстровим №332.

3.Рішення Печерського районного суду м. Києва від 12.09.2011 у справі №2-6/1 I.

4.Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 14.06.2022 у справі №761/44725/21.

5.Фінансові звіти ТОВ "Народна Медицина Данила Зубицького" за 2019- 2021 роки.

6.Банківська виписка за рахунком ТОВ "Народна Медицина Данила Зубицького"№ НОМЕР_1 в АТ "Альфа-Банк" за період з 01.01.2020 року по 13.04.2020 року.

7.Банківська виписка з поточного рахунку ТОВ "Народна Медицина Данила Зубицького" № НОМЕР_4 в АТ "КІБ" за період з 18.02.2020 року по 30.04.2020 року.

8.Звіт про оцінку майна від 12.08.2021 року, складений незалежним суб`єктом оціночної діяльності - ТОВ "Апрейсер Еліт".

03.04.2024 судовим експертом було заявлене клопотання про надання додаткових документів, а саме матеріалів справ №910/4091/22 та 910/363/23. 17.05.2024 року адвокатом Панченко направлено на адресу судового експерта запитувані документи.

На вирішення судово-економічної експертизи поставлені такі питання:

1.Яка сума заборгованості згідно наданих документів була у ТОВ "Народна Медицина Данила Зубицького" станом на 05.02.2020 року перед ОСОБА_1 ?

2.Яка сума заборгованості згідно наданих документів була у ТОВ "Народна Медицина Данила Зубицького" станом на 05.02.2020 року перед ОСОБА_5 ?

3.Який розмір кредиторської заборгованості згідно наданих документів була у ТОВ "Народна Медицина Данила Зубицького" станом на дату укладення оспорюваного договору від 05.02.2020 року?

4.Яка сума коштів згідно наданих документів була направлена ТОВ "Народна Медицина Данила Зубицького" на погашення кредиторської заборгованості, котра виникла до 05.02.2020 року, від отримання грошових коштів за оспорюваним договором від 05.02.2020 року з відчуження нежитлового будинку (нежитлової будівлі), площею 4441,00 м2, розташованого за адресою: 03113, місто Київ, вул. Шпака Миколи, буд. №3?

5.Чи було достатньо коштів у ТОВ "Народна Медицина Данила Зубицького" згідно наданих документів від продажу нерухомого майна за оспорюваним договором від 05.02.2020 року з відчуження нежитлового будинку (нежитлової будівлі), площею 4441,00 м2, розташованого за адресою: 03113, місто Київ, вул. Шпака Миколи, буд. №3, для погашення наявної кредиторської заборгованості станом на 05.02.2020 року за умов відчуження даного нерухомого майна за ціною згідно звіту про оцінку майна від 12.08.2021 року, складеного незалежним суб`єктом оціночної діяльності - ТОВ "Апрейсер Еліт"?

Згідно Наказу Міністерства юстиції України №53/5 від 08.10.1998 року, яким затверджено Інструкцію про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень. Основними видами (підвидами) експертизи є економічна: бухгалтерського та податкового обліку; фінансово-господарської діяльності; фінансово-кредитних операцій. Відповідно розділ III цієї інструкції детально описує завдання, що вирішує економічна експертиза.

Заявником для проведення економічної експертизи було надано бухгалтерську і фінансову відомість ТОВ "Народна Медицина Данила Зубицького" за обмежений період обмежуючись лише 2019, 2020 та 2021 роком. Натомість, експерт мав би дослідити такі відомості починаючи із 2003 року для надання відповідей на поставлені запитання. Експерт неодноразово роблячи висновки у експертному висновку використовує тезу "з наданих документів"; тобто фактично висновки і відповіді надані експертом ґрунтуються на наданих для дослідження документів, що у даному випадку обмежуються вказаними вище роками, але при цьому експерт робить висновок, щодо формування заборгованості починаючи із 2003 року.

Заявником також було надано банківські виписки по двох рахунках ТОВ "Народна Медицина Данила Зубицького" відкритих у двох банківських установах сформованих за обмежений період в загальному із січня 2020 року по квітень 2020 року. Виходячи із чого експерт при дослідженні обмежуючись лише наданими двома виписками фактично не зміг би встановити чи здійснювалися будь-які погашення спадкоємцям із виплати частки починаючи з 2003 року. Також експерт не володів інформацією від заявника, які з 2003 року Товариство мало відкриті рахунки та у яких банківських установах. Не зважаючи на, це експерт приходить до висновку, що у фінансовій звітності не відображено наявну заборгованість, при цьому не маючи змоги перевірити її погашення за період починаючи із 2003 року.

Фактично експерт при дослідженні використовує рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 14.06.2022 року, прийняте у справі №761/44725/21. Відповідно із цього рішення експерт на сторінці 7 висновку цитує дату реєстрації ТОВ "Народна Медицина Данила Зубицького", відомості із статуту, тощо не маючи первинної документації статуту, заповіту, звернення спадкоємця до ТОВ "Народна Медицина Данила Зубицького". Відповідно при формуванні суми заборгованості так званого тіла заборгованості експерт не керувався первинними документами та нормами чинного законодавства України і взяв за основу тіла умовної заборгованості суму 14 322 231,21 грн, яка безальтернативно визнана ТОВ "Народна Медицина Данила Зубицького" та виведене на підставі проведеної умовної оцінки нерухомого майна, яким нібито володіло Товариство на 2003 рік, що не підтверджується жодними доказами та не враховує зобов`язання того ж Товариства інші витрати тощо.

В подальшому, проводячи розрахунки, експерт керувався виключно взятою із рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 14.06.2022 у справі №761/44725/21 заявленою позивачем та підтриманою відповідачем ТОВ "Народна Медицина Данила Зубицького" сумою 14 322 231,21 грн., провівши не складні математичні розрахунки, які можливо провести і без спеціальних знань якими володіє експерт, який проводить економічну експертизу.

Експерт проводячи експертизу вказує на законодавчі акти, зокрема Закон України "Про Господарські товариства" від 19.09.1991 №1576-ХІІ, із змінами та доповненнями, а також Цивільним кодексом України. Разом з тим експерт не бере до уваги норми відповідних законодавчих актів, зокрема, ст. 55 ЗУ "Про Господарські товариства", яке не передбачає абсолютного права спадкоємців на автоматичний вступ їх до товариства або навпаки прийняття рішення про відмову від вступу та виплату вартості частки померлого учасники. Натомість, експерт погоджується або ж не зважає на ту обставину, що інфляція і 3% річних не можуть нараховуватися одразу після смерті учасника, а мають бути обраховані із наступного дня дати прострочення зобов`язання. Натомість, такою датою не може вважатися наступний день за днем смерті учасника. Крім того, умовний кредитор перед, яким існує не виконане зобов`язання має право нараховувати інфляцію та 3% річних, але датою підтвердження наявних розрахунків кредитора є прийняте судом рішення за даних обставин, тобто до дати угоди яка оскаржується, але відповідних сум не існувало на дату угоди, товариство із кредитором не проводили звірки взаєморозрахунків, а судове рішення прийняте лише 14.06.2022 року.

Тобто експерт фактично продублював розрахунки наявні у рішенні Шевченківського районного суду міста Києва від 14.06.2022 прийнятого у справі №761/44725/21, однак, обмежуючись лише датою договору, який оскаржується, що фактично нівелює мету проведеної і замовленої експертизи, яку не можливо провести із наданих експерту для дослідження документів. Натомість, первинна бухгалтерська документація, відомості з банківських установ про рахунки та виписки із таких рахунків, установчі документи товариства та прийняті рішення учасників товариства починаючи із 2003 року, відомості про активи, зобов`язання станом на 2003 рік експертом не досліджувалися та не надавалися для проведення експертизи, що є підставою вважати її такою, яка не може надавати відповіді на поставлені запитання експерту.

Як зазначали представники товариства у суді першої інстанції, первинна бухгалтерська документація не збереглася, відповідна інформація надавалася також і Шевченківському районному суду міста Києва у справі №761/44725/21; у відзиві на позовну заяву ТОВ "Брологістик" надавало суду інформацію про неодноразову зміну керівників та власників товариства після укладеної угоди 05.02.2020, що свідчить поряд із даними товариства про відсутність документації товариства, що в представників товариства, що у його керівника; в товариства відсутнє будь-яке розуміння про діяльність товариства з 2003 року, а саме: про прийняті рішення учасниками товариства; про банківські рахунки і відомості про виконання зобов`язань, господарську діяльність товариства; натомість, не маючи і не встановлюючи відповідного товариство безумовно визнало позовні вимоги у справі №761/44725/21, що ставить під сумнів добросовісність товариства та правдивість наданої інформації до суду.

Крім того, як вбачається з відкритих джерел та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідно, яку заборгованість перед ОСОБА_5 встановлював експерт станом на 05.02.2020 року стає незрозумілим.

Відповідно до статті 73 ГПК України доказами є: будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставив (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставив, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу, що позивачем не було надано експерту поданого із позовною заявою Протоколу №29/05/2014 від 29.05.2014 загальних зборів учасників ТОВ "Народна медицина Данили Зубицького" надання оцінки даному протоколу та прийнятих на зборах рішень судом було здійснено вище.

Відтак, оскільки при дослідженні прийнятого в якості додаткового доказу-пояснення висновку експерта за результатами проведення судово-економічної експертизи №05-24 від 11.06.2024, встановлено, що Протокол №29/05/2014 від 29.05.2014 загальних зборів учасників ТОВ "Народна медицина Данили Зубицького" та річна фінансова звітність за 2003 рік, що подавалася ТОВ "Народна Медицина Данила Зубицького" до Головного управління статистики у місті Києві, а саме: баланс на 31 грудня 2003 року (форма №1); звіт про фінансові результати за 2003 рік (форма №2); звіт про рух грошових коштів за 2003 рік (форма №3); звіт про власний капітал за 2003 рік (форма №4); примітки до річної фінансової звітності за 2003 рік (форма №5), експерту не надавались, то за таких обстави, наданий позивачем висновок №05-24 від 11.06.2024 правомірно суд першої інстанції не прийняв як належний доказ у справі, адже, він не відображає всю повноту обставин, які є предметом даної справи та підлягають доказуванню в ході її розгляду.

Натомість, Протокол №29/05/2014 від 29.05.2014 загальних зборів учасників ТОВ "Народна медицина Данили Зубицького" та відповідні фінансові звіти в контексті спірних правовідносин мають вагоме значення для встановлення об`єктивної істини.

Отже, з огляду на викладене вище у своїй сукупності, наданий позивачем висновок експерта за результатами проведення судово-економічної експертизи №05-24 від 11.06.2024 правомірно не прийнято судом першої інстанції в якості належного доказу у справі, адже останній не відображає всю повноту обставин, які є предметом даної справи та підлягають доказуванню в ході її розгляду.

Тобто, позивачем не надано належних, допустимих та достовірних доказів у розумінні норм процесуального законодавства на доведення обставин того, що вартість майна станом на дату укладення спірного договору від 05.02.2020 була нижча від ринкових цін.

При цьому, викладене в апеляційній скарзі клопотання скаржника про приєднання до матеріалів справи Висновку експерта Свістунова І.С. за результатами проведення оціночно-будівельної експертизи №1474/02-2023 від 03.02.2023 не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Прийняття та розгляд додаткових доказів у підтвердження своїх вимог на стадії апеляційного перегляду справи в порядку ст. 269 ГПК України має бути здійснено з дотримання принципу диспозитивності.

Так, за змістом частин 2 та 3 статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Приписи частини 3 статті 269 ГПК України передбачають наявність таких критеріїв, які є обов`язковою передумовою для вирішення питання про прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів, а саме "винятковість випадку" та "причини, що об`єктивно не залежать від особи".

Отже, при поданні учасником справи доказів, які не були подані до суду першої інстанції, такий учасник справи повинен обґрунтувати, в чому полягає винятковість випадку неподання зазначених доказів до суду першої інстанції у встановлений строк, а також надати відповідні докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від особи, яка їх подає.

Відповідно до висновку щодо застосування статей 80, 269 ГПК України, викладеного Верховним Судом у постановах від 18.06.2020 у справі №909/965/16, від 03.04.2019 у справі №913/317/18 та від 22.05.2019 у справі №5011-15/10488-2012, єдиний винятковий випадок, коли можливим є прийняття судом (у тому числі апеляційної інстанції) доказів з порушенням встановленого процесуальним законом порядку, це наявність об`єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії, тягар доведення яких покладений на учасника справи.

Тобто, відсутність обґрунтування, в чому полягає винятковість випадку неподання зазначених доказів до суду першої інстанції виключає можливість прийняття апеляційним господарським судом додаткових доказів у порядку статті 269 ГПК України (постанови Верховного Суду від 31.08.2021 у справі №914/1725/19; від 12.01.2021 у справі №01/1494(14-01/1494); від 15.12.2020 у справі №925/1052/19; від 21.04.2021 у справі №906/1179/20).

Отже, суд апеляційної інстанції має право досліджувати нові докази, але лише якщо неподання таких доказів до суду першої інстанції зумовлене поважними причинами (поважність причин повинен довести скаржник). Вказане положення закріплене законодавцем з метою забезпечення змагальності процесу в суді першої інстанції, де сторони повинні надати всі наявні в них докази, і недопущення зловживання стороною своїми правами.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, 06.02.2023 ТОВ "Народна Медицина Данила Зубицького" було подано клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи, а саме, Висновку експерта за результатами проведення оціночно-будівельної експертизи №1474/02-2023 від 03.02.2023, в якому Товариство також просило суд визнати поважними причини неподання висновку експерта та встановлення додаткового строку на його подання.

Суд першої інстанції, розглянувши вказане клопотання, в ухвалі від 27.06.2024 року дійшов висновку відмовити у задоволенні клопотання ТОВ "Народна Медицина Данила Зубицького" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Каратуна Є.Є. про визнання поважними причин пропуску строку на подання вказаних доказів та приєднання доказів до матеріалів справи, а саме, висновку експерта за результатами проведення оціночно-будівельної експертизи №1474/02-2023 від 03.02.2023 та визнання поважними причин пропуску строку на подання вказаних доказів.

При цьому, ухвала суду від 27.06.2024 року разом з рішенням суду в апеляційному порядку згідно ст. 255 ГПК України наразі не оскаржується.

Отже, неподання позивачем у встановлений ГПК України строк суду першої інстанції доказів, які останній просить приєднати в суді апеляційної інстанції, залежало виключно від волевиявлення скаржника, тобто мало суб`єктивний характер.

Відтак, судова колегія не вбачає в даному випадку виняткових обставин, з яким законодавство пов`язує можливість прийняття нових доказів в суді апеляційної інстанції.

Таким чином, скаржником в даному випадку не наведено достатнього та належного обґрунтування існування винятковості випадку, з яким пов`язано прийняття під час апеляційного провадження додаткових доказів, які не були предметом дослідження під час розгляду справи в суді першої інстанції.

Крім того, на переконання колегії суддів, прийняття та дослідження судом апеляційної інстанції вказаного вище висновку експерта в якості доказу по справі порушуватиме принцип диспозитивності.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції для прийняття до уваги Висновку експерта за результатами проведення оціночно-будівельної експертизи №1474/02-2023 від 03.02.2023 року у якості належного доказу на підтвердження викладених позивачем в апеляційній скарзі обставин .

Відтак, суд апеляційної інстанції відзначає, що оскаржуваний правочин не мав економічної мети зменшення розміру майнових активів боржника з метою уникнення стягнення на цей актив кредиторами в рахунок погашення боргів, тобто, не є фраудаторним.

Крім того, на виконання вказівок Верховного Суду, що містились в постанові від 05.03.2024 року, а саме: "встановити суму зобов`язань, наявних у ТОВ "Народна медицина Данили Зубицького" станом на дату укладення спірного Договору від 05.02.2020; співставити розмір кредиторських вимог на дату укладення Договору від 05.02.2020 із сумою коштів отриманих боржником за оспорюваним Договором та встановити достатньо чи недостатньо отриманих боржником коштів за спірним Договором, його майна для задоволення вимог кредиторів було на момент прийняття зобов`язання або внаслідок його виконання; повно та всебічно дослідити дійсні обставини справи, надати належну оцінку зібраним у справі доказам, їх належності та допустимості, доводам та запереченням сторін і в залежності від встановленого та вимог закону, з урахуванням зауважень викладених у цій постанові, постановити законне та обґрунтоване рішення щодо наявності або відсутності правових підстав для задоволення позовної заяви" суд першої інстанції вірно встановив наступне.

Так, станом на дату укладення спірного договору від 05.02.2020 у ТОВ "Народна медицина Данили Зубицького" були відсутні невиконані зобов`язання, зокрема, перед ОСОБА_1 . Разом з тим, про жодні інші кредиторські вимоги або ж невиконанні ТОВ "Народна медицина Данили Зубицького" зобов`язання у позовній заяві позивачем не наведено.

Оскільки, судом в ході розгляду даної справи не було встановлено невиконаних ТОВ "Народна медицина Данили Зубицького" станом на дату укладення спірного договору від 05.02.2020 зобов`язань, то відповідно відсутні підстави для співставлення розміру кредиторських вимог (на дату укладення договору), із сумою коштів отриманих боржником за оспорюваним договором, та як наслідок відсутні підстави для встановлення достатньо чи недостатньо отриманих боржником коштів за спірним договором для задоволення вимог кредиторів було на момент прийняття зобов`язання або внаслідок його виконання.

Отже, з огляду на викладене вище у своїй сукупності, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що матеріалами справи не підтверджено, що оспорюваний правочин вчинено боржником в період настання у нього зобов`язання перед кредиторами, внаслідок якого боржник перестав бути платоспроможним, адже, докази цього відсутні у матеріалах справи.

Договір від 05.02.2020 року не має ознак фраудаторного правочину та укладений ТОВ "Народна Медицина Данили Зубицького" без мети вчинення шкоди кредиторам, оскільки сукупність встановлених обставин свідчить, що укладення договору від 05.02.2020 року та відчуження за результатами даного договору майна не призвело до зменшення обсягу майнових активів ТОВ "Народна Медицина Данили Зубицького".

Відтак, укладений договір від 05.02.2020 не був спрямований на завдання шкоди кредиторам, оскільки ТОВ "Народна Медицина Данили Зубицького" в результаті цього правочину отримало грошові кошти у сумі 86 374 632,70 грн.

За таких обстави, на переконання суду, оспорюваний правочин відповідає критеріям розумності, добросовісності, справедливості, та не мав економічної мети зменшення розміру активів боржника, тобто не є фраудаторним.

Разом з тим, твердження позивача стосовно того, що продаж спірного майна за заниженню ціною спричинив неоплатність боржника та призвів до його неплатоспроможності є такими, що ґрунтуються лише на припущеннях та не підтверджено матеріалами справи.

Таким чином, вказане вище у своїй сукупності дає підстави для висновку про недоведеність позивачем при зверненні до суду з даним позовом наявності підстав для застосування положень ст. 42 КУзПБ для визнання спірного правочину недійсним, а судом у свою чергу таких обставин не встановлено. У зв`язку з чим, суд першої інстанції дійшов заснованого на законі висновку про відмову у задоволенні позову ТОВ "Народна Медицина Данила Зубицького" про визнання правочину недійсним та повернення майна.

В силу положень процесуального законодавства та численної практики Верховного Суду судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Крім того, відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права. За змістом рішення Європейського суду з прав людини у справі "Хаджинастасиу проти Греції", національні суди повинні зазначати з достатньою ясністю підстави, на яких ґрунтується їхнє рішення, що, серед іншого дає стороні можливість ефективно скористатися наявним у неї правом на апеляцію; у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Кузнєцов та інші проти російської федерації" зазначено, що ще одним завданням вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті, вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього, нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції. Така позиція є усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи "Серявін та інші проти України", "Проніна проти України").

Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Трофимчук проти України" зазначив, що, хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Таким чином, судом апеляційної інстанції в повній мірі досліджено та надано оцінку всім наявним у справі доказам та обставинам справи, а доводи скаржника щодо неправильного застосування судом норм матеріального та процесуального права і неповноти з`ясування обставин, що мають значення для справи, не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи в апеляційному порядку.

Інші доводи скаржників судом апеляційної інстанції відхиляються як такі, що не впливають на суть прийнятого судового рішення і не потребують детальної відповіді з огляду на прийняте судом рішення у справі.

Таким чином, колегія суддів дійшла до висновку, що рішення місцевого господарського суду прийнято у відповідності до норм чинного законодавства, доводи скаржників, викладені в апеляційних скаргах, щодо необхідності задоволення заяви арбітражного керуючого безпідставні, необґрунтовані та недоведені, спростовуються матеріалами справи та правильності висновків суду першої інстанції не спростовують, з огляду на що правових підстав для її задоволення та скасування оскаржуваного рішення не вбачається.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до положень п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки апеляційним судом не встановлено підстав для задоволення апеляційної скарги ТОВ "Народна медицина Данили Зубицького" та скасування рішення Господарського суду міста Києва від 28.11.2024 року у даній справі, така апеляційна скарга залишається без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Судові витрати, пов`язані із розглядом справи в суді апеляційної інстанції, згідно ст.129 ГПК України, покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 ГПК України та Кодексом України з процедур банкрутства, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Народна медицина Данили Зубицького" на рішення Господарського суду міста Києва від 28.11.2024 року у справі №910/4091/22(910/363/23) залишити без задоволення.

2.Рішення Господарського суду міста Києва від 28.11.2024 року у справі №910/4091/22(910/363/23) залишити без змін.

3.Копію постанови суду надіслати учасникам провадження у справі.

4.Матеріали справи повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку, строки та випадках, передбачених ст.ст. 286-291 ГПК України та ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства.

Повний текст постанови підписано 09.06.2025 року.

Головуючий суддя О.М. Остапенко

Судді А.І. Тищенко

С.В. Сотніков