Рішення

від 26.05.2025 по справі 906/146/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" травня 2025 р. м. Житомир Справа № 906/146/25

Господарський суд Житомирської області

Суддя Нестерчук С. С.

за участю секретаря судового засідання: Бугайова І. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Катеринопільський елеватор»

до Приватного підприємства «Слободище»

про стягнення 2 560 000,00 грн

за участю представників сторін:

від позивача: адвокат Сєркова С. Г. (в режимі відеоконференції)

від відповідача: не з`явився

І. СУТЬ СПОРУ

1. Стислий виклад позиції позивача

03.02.2025 ТОВ «Катеринопільський елеватор» (далі - позивач) звернувся до Господарського суду Житомирської області з позовом до ПП «Слободище» (далі - відповідач) про стягнення штрафу у сумі 2 560 000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов`язань щодо поставки товару по Договору поставки № 30671/к від 25.06.2024 та специфікації №1 від 25.06.2024.

Правові підстави: ст. 530,610,612,629 ЦК України.

2. Стислий виклад заперечень відповідача

Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позов у порядку, передбаченому статтею 165 ГПК України.

ІІ. Процесуальні дії у справі. Заяви, клопотання

Ухвалою від 07.02.2025 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі та вирішив здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження з викликом учасників справи, підготовче засідання призначив на 03.03.2025.

Подальший рух справи відображено у відповідних ухвалах.

Відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи шляхом направлення ухвал до його електронного кабінету, що підтверджується наявними у справі довідками про доставку електронного листа.

Відповідач правової позиції по суті спору не висловив, не з`явився у судові засідання. Жодних заяв чи клопотань від відповідача до суду не надходило.

Відповідно до ч. 3 ст. 202 ГПК України, неявка відповідача, належним чином повідомленого про розгляд справи, не перешкоджає розгляду справи по суті на підставі наявних матеріалів.

Враховуючи строки розгляду справи та достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, а також принципи змагальності та диспозитивності господарського судочинства, закріплені у статтях 13, 14, 74 ГПК України, суд дійшов висновку, що створено належні умови для реалізації учасниками процесу їхніх процесуальних прав, зокрема щодо висловлення правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Суд ухвалою від 12.03.2025 закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 01.04.2025.

В судовому засіданні 01.04.2025 Суд заслухав вступне слово представника позивача та оголосив перерву до 06.05.2025.

04.04.2025 та 02.05.2025 через підсистему "Електронний суд" представник позивача відповідно до ч. 5 ст. 161 ГПК України подала додаткові пояснення (вх.№4354/25 від 04.04.2025, вх.№5657 від 05.05.2025), які протокольною ухвалою від 06.05.2025 долучені до матеріалів справи.

В судовому засіданні 06.05.2025 Суд досліджував наявні в матеріалах справи письмові докази та оголосив перерву до 13.05.2025.

06.05.2025 через підсистему "Електронний суд" представник позивача подала клопотання про долучення документів (вх.№5803/25 від 06.05.2025), які протокольною ухвалою від 26.05.25 долучені до матеріалів справи.

13.05.2025 судове засідання не відбулося через тимчасову непрацездатність головуючого судді Нестерчук С. С. у період з 12.05.2025 по 16.05.2025.

Ухвалою суду від 19.05.2025 призначено судове засідання на 26.05.2025.

В судовому засіданні 26.05.2025 Суд закінчив з`ясування обставин та перевірки їх доказами та після судових дебатів, у яких виступила з промовою представник позивача, суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення та оголосив скорочене рішення.

ІІІ. Фактичні обставини справи

Спір між сторонами виник у зв`язку з порушенням відповідачем зобов`язань щодо поставки соняшника, внаслідок чого позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення штрафу.

Перелік обставин, які є предметом доказування у справі:

1. Факт укладення договору між сторонами, його умови щодо строку поставки та відповідальність за неналежне виконання зобов`язань;

2. Факт невиконання відповідачем зобов`язань щодо своєчасної поставки товару відповідно до умов договору.

Відповідно до ч. 3 ст. 13, ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За загальним правилом, обов`язок (тягар) доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. При цьому доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості.

На підтвердження своїх вимог позивач надав суду належні та допустимі докази, на підставі яких суд установив такі обставини.

25.06.2024 між ТОВ "Катеринопільський елеватор" (Позивач, МХП) та ПП «Слободище» (Відповідач, Контрагент) було укладено договір поставки №30671/к (надалі - Договір).

Відповідно до пункту 1.1. Договору Контрагент зобов`язується у встановлені строки, передати у власність МХП для подальшого використання в господарській діяльності Товар (в подальшому - Товар), зазначений в Додатку N 2 до Договору, а МХП прийняти та сплатити певну грошову суму за Товар.

Згідно з пунктом 1.2. Договору невід`ємними частинами Договору, які визначають зобов`язання Сторін та регулюють його окремі положення є:

1.2.1. Додаток №1- "Умови, застосовні до договорів, укладених між МХП та Контрагентами, в яких МХП виступає платником за виконані Контрагентом зобов`язання (далі - Умови) в редакції від 01.10.2022" і які обов`язкові до виконання Сторонами Договору. Дані Умови опубліковані у газеті "Урядовий кур`єр", розміщені на сторінці офіційного сайту МХП https://www.mhp.com.ua/uk/partners/yurydychna-informatsiya та діють у відповідності до вказаних у них Положень.

1.2.2. Додаток №2, який визначає предмет договору, вимоги до поставки, строки поставки, порядок приймання та оплати, містить інформацію про інші умови Договору та/або посилання на інші Додатки до Договору, що встановлюють та регулюють окремі умови Договору. Сторони можуть укладати нові Додатки №2 до Договору із датою відмінною від дати Договору, що одночасно припиняють дію існуючих у випадку зміни умов предмету існуючої закупівлі або у випадку їх укладення, що до іншого предмету закупівлі діють одночасно з раніше укладеними Додатками №2 та регулюють відносини щодо вказаного в них предмету закупівлі.

Відповідно до пунктів 6.1 - 6.2 Договору сторони несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства та передбачених положень у додатках до даного Договору. У разі неналежного виконання зобов`язань, передбачених Договором, Контрагент за кожне зобов`язання, виконане не належним чином, зобов`язаний сплатити штраф у розмірі 10 % від загальної вартості додатку до договору (специфікації або за відсутності специфікації згідно умов Договору - 10 % від базового обсягу Товару без врахування похибки помноженого на його ціну), в якому вказано зобов`язання, що виконане неналежним чином. У разі прострочення належного виконання зобов`язання більше ніж на 10 (десять) днів календарних днів, контрагент зобов`язаний сплатити штраф у розмірі 20% від загальної вартості додатку до договору (специфікації або за відсутності специфікацій згідно умов договору - 20% від базового обсягу товару без врахування похибки помноженого на його ціну) в якому в якому вказано зобов`язання, що виконане неналежним чином, та з 11 календарного дня МХП має право відмовитись від договору, що не звільняє контрагента від необхідності оплати штрафних санкцій.

У Додатку №2 до Договору сторони визначили предмет поставки:

2.1. Найменування сільськогосподарської культури (Товару): соняшник, власного виробництва.

Згідно з пунктом 3 Додатку №2 до Договору сторони погодили поставку на умовах "DAP" згідно умов Додатку №3 до Договору з урахуванням можливих змін умов Додатку №3 згідно з пунктом 1.2.4. Договору. Право власності на Товар та ризик його випадкового знищення переходить від Контрагента до МХП з дати приймання Товару по кількості та якості у місці поставки. Датою здійснення поставки Товару Контрагентом є дата його прийняття у відповідності до умов Додатку №3 до Договору.

У пункті 5 Додатку №2 до Договору встановлено, що МХП проводить оплату поставленої партії Товару шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Контрагента з пріоритетним врахуванням п. 5.2. Додатку №1 до Договору протягом 7 календарних днів після поставки партії Товару та надання Контрагентом МХП всіх оригіналів документів, вказаних у Додатку №3 до Договору.

Додаткова відповідальність сторін (діє замість п. 6.2 Договору): у разі неналежного виконання зобов`язань, передбачених Договором, Контрагент за кожне зобов`язання, виконане не належним чином, зобов`язаний сплатити штраф у розмірі 10% (у випадку часткового невиконання зобов`язань) від загальної вартості додатку до договору (специфікації), в якому вказано зобов`язання, що виконане неналежним чином або штраф у розмірі 20% (у випадку повного невиконання зобов`язань) від загальної вартості додатку до договору (специфікації), в якому вказано зобов`язання, що виконане неналежним чином.

Згідно із специфікацією №1 від 25.06.2024 до Договору Контрагент зобов`язується поставити Товар, а саме: найменування товару - соняшник, рік врожаю - 2024, одиниця виміру - мт, термін поставки - з 10.10.2024 по 25.11.2024, кількість (вага) - 800, ціна з ПДВ - 16 000,00 грн/т, ціна без ПДВ - 14 035,09 грн/т, сума без ПДВ - 11 228 072,00 грн. ПДВ - 1 571 930,08 грн. сума з ПДВ - 12 800 002,08 грн.

У пункті 3 Специфікації №1 до Договору погоджено місце поставки, яким є ВКВК філія ТОВ Вінницька птахофабрика, 24321, Вінницька обл., Гайсинський р-н, м. Ладижин, вул. Івана Сагаєва, буд. 1.

Як передбачено пунктом 10.2 Договору, який викладено у Додатку N 1 - Умов, -додаткова угода починає діяти з моменту (дати) його підписання сторонами або їх представниками, скріплення його печатками (за наявності) і діє до припинення договору за угодою сторін або ініціативою однієї сторони згідно умов Договору та додатків до нього, але у будь-якому випадку до повного виконання Сторонами взятих на себе зобов`язань. Сторони на підставі ст. 631 ЦКУ можуть вказати у договорі, що умови такого договору застосовуються до відносин, які виникли з визначеної сторонами дати.

Відповідно до п. 12.1 Договору, сторони на підставі ч. 3 ст. 207 та ст. 627 ЦКУ домовились про можливість вчинення, підписання, укладання в електронному вигляді із застосуванням електронного підпису (кваліфікованого чи удосконаленого електронного підпису) договору, додатків до нього, додаткових угод, первинної бухгалтерської документації, актів звірки заборгованості та інших документів пов`язаних із виконанням договорів.

Договір підписано уповноваженими представниками сторін через онлайн-сервіс електронного документообігу "Вчасно".

За твердженнями Позивача Відповідач не поставив Товар у строк згідно із специфікацією №1 до Договору.

06.12.2024 позивач засобами електронного документообігу "Вчасно" звернувся до відповідача з претензією №1 від 06.12.2024. У вказаній претензії позивач, посилаючись на порушення ПП "Слободище" строку поставки, повідомив відповідача про необхідність сплатити штраф у розмірі 2 560 000,00 грн згідно з умовами пункту 6-6.2 Договору. Документ підписаний та відправлений у сервісі "Вчасно" та отримано відповідачем 09.12.2024.

Крім того 03.01.2025 позивач направив на адресу відповідача претензію №3 від 02.01.2025 про сплату неустойки.

Проте жодної відповіді на вказані претензії позивач не отримав.

Оскільки, відповідач не виконав вимогу, пред`явлену у претензії №1 від 06.02.2024 та №3 від 02.01.2025 позивач з метою захисту своїх порушених прав звернувся до суду із позовом про стягнення з відповідача штрафу у сумі 2 560 000,00 грн.

В додаткових поясненнях (вх.№4354/25 від 04.04.2025, вх.№5657 від 05.05.2025) представник позивача зазначила, що за результатами не отримання очікуваного об`єму поставки зерна соняшнику в кількості 800 т. за ціною 16 000 грн. з ПДВ у термін з 10.10.2024 року - 25.11.2024 року Позивач був вимушений проводити закупівлю зерна за завищеними цінами. А саме відповідно до Специфікації №2 від 05.12.2024 року ТОВ «Катеринопільський елеватор» закупив 330 000 (кг) а саме 330 тон соняшнику за ціною 26,25 за кг, що становить 26 250 грн за тонну у у третьої сторони - ТОВ «Колос». Різниця в ціні соняшника за одну тонну складає 10 250 грн. Загальна сума збитків, які виражені у сумі переплати за Товар який Позивач був вимушений закупити у третьої сторони становить 3 382 500 грн. Факти отримання даної партії соняшнику підтверджуються відповідними товарно-транспортними накладними та видатковими накладними підписаними з обох сторін, а також надані платіжні інструкції про понесені витрати з боку Позивача на підтвердження реальності проведених витрат за отриманий товар від ТОВ «Колос».

Відповідач не надав суду доказів, які б свідчили про наявність обставин, що звільняють його від відповідальності.

Згідно з ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

ІV. МОТИВИ СУДУ

1. Норми права, які застосував суд

Відповідно до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

За приписами п.1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтями 193 Господарського кодексу України та 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання має бути виконано належним чином відповідно до закону, умов договору та інших актів цивільного законодавства.

Дослідивши зміст прав та обов`язки сторін у цій справі, суд визначив, що укладений між сторонами Договір за правовою природою є господарським договором поставки.

Зміст прав та обов`язків учасників господарських відносин за договором поставки полягає в тому, що продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (ч. 1 ст. 712 ЦК України, ч. 1 ст. 265 ГК України).

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 663 ЦК України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу.

Згідно з ч. 1 ст. 664 ЦК України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:

1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар;

2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Згідно з положеннями статей 626-629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з частиною першою ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (частина перша ст. 611 ЦК України).

Відповідно до частини першої ст. 612 ЦК боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі статтею 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Статтею 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За змістом частини першої статті 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до частин першої, другої статті 217 ГК України господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Положеннями статті 218 ГК України визначено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Суб`єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

У постанові від 09.08.2024 у справі №917/1957/23 Верховний Суд дійшов висновку, що згідно зі статтями 230, 231 ГК України, статтями 549, 551 та 611 ЦК України встановлення неустойки (штрафу, пені) віднесено до умов договору, які сторони в межах, встановлених законодавством, визначають на власний розсуд при його укладенні.

2. Оцінка суду

Суд оцінює надані сторонами докази відповідно до статей статей 76-79, 86 ГПК України на підставі свого внутрішнього переконання, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Вирішуючи питання про наявність правових підстав для задоволення позову, господарський суд виходить з таких міркувань.

Судом встановлено, що між сторонами укладено договір поставки, згідно якого відповідач зобов`язався у встановлені строки (з 10.10.2024 до 25.11.2024) передати у власність позивачу для подальшого використання в господарській діяльності товар - соняшник, 2024 року врожаю, 800 т, за ціною 16 000,00 грн/т з ПДВ, на загальну суму з ПДВ 12 800 002,08 грн.

Суд зазначає, що відповідач, прийнявши на себе зобов`язання за договором усвідомлював визначені строки здійснення поставки товару, а також погодився із передбаченою цим договором відповідальністю у разі неналежного виконання зобов`язань, передбачених договором.

Оскільки відповідач не виконав зобов`язання з поставки товару у строк, визначений специфікацією №1 з 10.10.2024 до 25.11.2024, отже він є таким, що прострочив виконання зобов`язання.

Суд зазначає, що в пункті 5 додатку №2 до Договору сторони, керуючись принципом свободи договору, погодили умову про те, що Відповідач (контрагент) у разі неналежного виконання зобов`язань, передбачених Договором, за кожне зобов`язання, виконане не належним чином, зобов`язаний сплатити штраф у розмірі 10% (у випадку часткового невиконання зобов`язань) від загальної вартості додатку до договору (специфікації), в якому вказано зобов`язання, що виконане неналежним чином або штраф у розмірі 20% (у випадку повного невиконання зобов`язань) від загальної вартості додатку до договору (специфікації), в якому вказано зобов`язання, що виконане неналежним чином.

Таким чином Суд дійшов висновку, що у зв`язку з повним невиконання зобов`язань наявні підстави для застосування до відповідача штрафних санкцій в розмірі, передбаченому пунктом 5 додатку №2 до Договору, у вигляді штрафу у розмірі 20% від загальної вартості поставки товару згідно специфікації №1 від 25.06.2024 до Договору - 12 800 002,08 грн, що складає 2 560 000 грн.

Суд наголошує, що зменшення розміру неустойки є правом суду та залежить виключно від встановлених судом конкретних обставин кожної справи за наслідками правової оцінки спірних правовідносин та поданих сторонами доказів, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог або заперечень. Так, за відсутності в законі як переліку виняткових обставин, так і врегульованого розміру (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи, враховуючи загальні засади цивільного законодавства, передбачені статтею 3 ЦК України (справедливість, добросовісність, розумність) та з дотриманням правил статей 86, 210 ГПК України на власний розсуд та за внутрішнім переконанням вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе таке зменшення та конкретний розмір зменшення неустойки. Тобто право суду на зменшення розміру штрафних санкцій у кожному конкретному випадку залежить від встановлених судом обставин, зокрема, але не виключно: розміру неустойки перед розміром збитків; винятковості випадку; ступеню виконання зобов`язань; причин неналежного невиконання зобов`язання; характеру прострочення; поведінки винної особи (вжиття/невжиття заходів до виконання зобов`язання, добровільне усунення порушення) тощо, та від поданих на їх підтвердження/спростування сторонами доказів.

Такий підхід є усталеним в судовій практиці.

У цій справі суд не встановив обставин, які б свідчили про надмірність або несправедливість неустойки. Матеріали справи не містять доказів часткового виконання зобов`язання або будь-яких дій відповідача, спрямованих на його виконання. Відповідач не повідомляв позивача про обставини, що перешкоджали виконанню зобов`язання, не реагував на претензії, не обґрунтував причин невиконання зобов`язання.

Сторони є суб`єктами підприємницької діяльності, договір поставки укладено з визначеними строками та ціною. Відповідач не вжив жодних дій до виконання договірного зобов`язання, що свідчать про його недобросовісну поведінку.

Натомість у зв`язку з непоставкою відповідачем товару позивач був вимушений закуповувати соняшник за вищою ціною, що посилило економічні наслідки порушення зобов`язання.

З огляду на викладене, відсутні підстави для зменшення розміру штрафу, передбаченого договором.

V. Висновки Суду

На підставі встановлених судом фактичних обставин та досліджених доказів, позовні вимоги про стягнення штрафу у сумі 2 560 000,00 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.

VІ. Судові витрати

Судові витрати позивача на сплату судового збору в розмірі 30 720,00 грн покладаються на відповідача відповідно до ч. 1 ст. 129 ГПК України у зв`язку з повним задоволенням позовних вимог.

У матеріалах справи відсутні докази понесення сторонами інших судових витрат, пов`язаних із розглядом цієї справи.

З цих підстав, керуючись статтями 2, 129, 233, 236, 237, 238, 241 ГПК України, Суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Катеринопільський елеватор» задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Слободище» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Катеринопільський елеватор»:

- 2 560 000,00 грн (два мільйона п`ятсот шістдесят тисяч гривень 00 копійок) - штраф;

- 30 720,00 грн (тридцять тисяч сімсот двадцять гривень 00 копійок) - судові витрати зі сплати судового збору.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Катеринопільський елеватор» (код ЄДРПОУ 32580463; вул. Героїв Майдану, буд. 47, смт. Єрки, Звенигородський р-н, Черкаська обл., 20505)

Відповідач: Приватне підприємство «Слободище» (код ЄДРПОУ 33708198, вул. Карпенка, буд. 1, с. Слободище, Бердичівський р-н, Житомирська обл., 13330)

Це рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи мають право оскаржити в апеляційному порядку це рішення протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Наказ може бути виданий за заявою стягувача, в якій має бути зазначена бажана форма його видачі (паперова або електронна).

Повний текст рішення складено 04.06.2025

Суддя С. НЕСТЕРЧУК