Ухвала

від 11.06.2025 по справі 463/5090/24

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа №463/5090/24

Провадження №1-кс/463/5296/25

У Х В А Л А

про відмову у задоволенні клопотання про зміну запобіжного заходу

11 червня 2025 року слідчий суддя Личаківського районного суду м.Львова ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисників ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові в режимі відеоконференції клопотання захисника ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу підозрюваному

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Запоріжжя, українцю, громадянину України, раніше не судимому, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючому за адресою: АДРЕСА_2 ,

в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62024140120000391 від 26 березня 2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 425, ч. 5 ст. 191 КК України, -

в с т а н о в и в:

захисник ОСОБА_4 подав до суду клопотання про зміну ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу на інший запобіжний захід, який не пов`язаний з триманням під вартою.

Подане клопотання мотивує тим, що у кримінальному провадженні №62024140120000391 від 26 березня 2024 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 425, ч. 5 ст. 191 КК України, 28 березня 2025 року ОСОБА_5 було вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України. Ухвалою слідчої судді Личаківського районного суду м. Львова від 30 березня 2025 року було застосовано ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 26 травня 2025 року включно та визначено підозрюваному заставу у розмірі 30512160 грн., ухвалою Львівського апеляційного суду від 9 квітня 2025 року ухвалу слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова залишено без змін. Ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 22 квітня 2025 року строк досудового розслідування кримінального провадження продовжено до чотирьох місяців, тобто до 28 липня 2025 року. Ухвалою слідчої судді Личаківського районного суду м. Львова від 22 травня 2025 року було продовжено ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 20 липня 2025 року включно та визначено підозрюваному заставу у розмірі 25435200 грн., ухвалою Львівського апеляційного суду від 29 травня 2025 року ухвалу слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова залишено без змін.

Сторона захисту вважає, що повідомлення про підозру є необґрунтованим, а ризики, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України відсутні, що є підставою для зміни ОСОБА_5 запобіжного заходу.

Зокрема вважає, що повідомлення про підозру, що вручено ОСОБА_5 28 березня 2025 року здійснене без наявності достатніх доказів для підозри ОСОБА_5 у інкримінованому особливо тяжкому злочині, що передбачений ч. 5 ст. 191 КК України, та стверджує, що взаємовідносини, що склалися між ТОВ «ПАКО-Сервіс 2022» та військовою частиною НОМЕР_1 , на підставі виконання договору №17 від 7 березня 2023 року є цивільно-правовими (господарсько-правовими) та сторона обвинувачення помилково намагається комерційну діяльність кваліфікувати відповідно до Кримінального кодексу України. Вказує, що ТОВ «ПАК-Сервіс 2022» та директор ТОВ «ПАК-Сервіс 2022» перед закупівлею меду та до моменту фасування меду здійснювало контроль якості шляхом відбору проб та звернення до уповноваженої лабораторії для проведення лабораторних випробувань, що спростовує наявність в ОСОБА_5 умислу на вчинення злочину, що передбачений ч. 5 ст. 191 КК України. Також ТОВ «ПАК-Сервіс 2022» та його директор виконали повністю та належним чином всі зобов`язання за договором в частині перевірки якості меду до моменту поставки, що визначені договором, та передачі документів в момент поставки, що підтверджують якість поставленого меду, та повне та належне виконання пунктів договору (обов`язків постачальника) на його думку виключає кваліфікуючу ознаку, що зазначена у повідомленні про підозру «зловживання службовим становищем» та спростовує інкримінований умисел підозрюваному ОСОБА_5 на поставку меду неналежної якості. Окрім того вказує, що ТОВ «ПАК-Сервіс 2022» та його директор поставили партіями мед належної якості, а військова частина НОМЕР_1 прийняла такий мед, не заявила жодних претензій щодо якості поставленого меду та в подальшому використала вказаний мед за своїм цільовим призначенням. Вважає, що експертні висновки Івано-Франківської регіональної лабораторної державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів є суперечливими та не є підтвердженням на відповідності поставленого меду вимогам ДСТУ 4497:2005. Звертає увагу на те, що експертні висновки Івано-Франківської регіональної лабораторної державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів не містять інформації щодо партії товару, з якої відібрано зразки, що виключає поширення результатів таких досліджень на всі партії, що поставлені за договором. Зокрема вказує, що за результатами проведення судової товарознавчої експертизи, проведеної на замовлення сторони захисту, висновком експерта доводиться не можливість визначення експертними висновками Івано-Франківської регіональної державної лабораторії Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів від 12 квітня 2024 року №000586 д.к./24, №000587 д.к./24, №000588 д.к./24 чи відповідає або не відповідає мед у стіках (з розрахунку 1 стік/20 грам) у кількості 9000000 стіків, що поставлений 11 партіями за договором №17 від 7 березня 2023 року, укладеним між ТОВ «ПАК-Сервіс 2022» та військовою частиною НОМЕР_1 , вимогам ДСТУ 4497:2005 «Мед натуральний. Технічні умови». Також вважає, що в повідомленні про підозру сторона обвинувачення хибно дійшла висновку з посилання на п. 2.5 договору, щодо того, що товар не був поставлений, оскільки він нібито не відповідає вимогам договору, а також сторона обвинувачення хибно дійшла висновку, що дії підозрюваного ОСОБА_5 призвели до завдання майнової шкоди Міністерству оборони України в особі військової частини НОМЕР_1 у розмірі 31510000 грн. Окрім того зазначає, що подальше тримання під вартою ОСОБА_5 не відповідає практиці Європейського Суду, оскільки повідомлення про підозру зі спливом часу досудового розслідування стало менш обґрунтованим, що підтверджується призначенням судової товарознавчої експертизи стороною обвинувачення.

Щодо відсутностіризиків,які обґрунтовуютьподальше триманняпід вартою,зокрема ризикупереховуватися відорганів досудовогорозслідування та/абосуду зазначає,що самапо собітяжкість покарання,що можебути застосованедо особиза умовивизнання їївинуватості,не єсамостійною ідостатньою підставоюдля встановленняризику втечі.Також вказує,що з13червня 2017року ОСОБА_5 був військовослужбовцем,загальна вислугаякого уЗбройних Силахна деньзвільнення складала16років,має званняпідполковник запасу,проте наразіостанній неє військовослужбовцем,та данаобставина невпливає наможливість йогопереховуватися відоргану досудовогорозслідування абосуду.Також ОСОБА_5 має законніпідстави виїжджатиза межікраїни,оскільки єособою зінвалідністю внаслідокперенесеної хвороби. При цьому вказує, що в період 2022-2025 років ОСОБА_5 виїжджав закордон і повертався 57 разів, восени 2024 року у будинку та інших приміщеннях підозрюваного проводилися обшуки у вказаному кримінальному провадженні, відтак останній знав про наявність такого кримінального провадження, проте вказане не повпливало на зміну його місця проживання, відтак вважає, що слідча суддя помилково дійшла висновку, що постійні виїзди закордон підозрюваного свідчать про наявність ризику переховуватися, та вважає, що вказане навпаки доводить належну процесуальну поведінку підозрюваного. Окрім того зазначає, що ОСОБА_5 в Одеській області не проживає і не працює, а працює у м. Запоріжжя, проживає періодично у м. Запоріжжя та періодично у м. Вінниця, де проживає його родина. Вказує, що ОСОБА_5 не скомпрометував себе як особа, яка здатна переховуватися від органу досудового розслідування або суду. Щодо ризику знищення, приховування або спотворення речей чи документів вказує, що відсутні будь-які інші відомості про наявність наміру у ОСОБА_5 знищувати, приховувати або спотворювати речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, кримінальне провадження розслідується вже понад рік, сторона обвинувачення могла та фактично зібрала всі документи та докази, які вважала за необхідне, що виключає наявність вказаного ризику. Щодо ризику незаконного впливу на свідків, інших підозрюваних та інших учасників кримінального провадження зазначає, що наявність такого ризику не підтверджена належними, допустимими та достатніми доказами, вказаний ризик може бути забезпечений покладенням на підозрюваного додаткових обов`язків. Щодо ризику продовження вчинення розслідуваних кримінальних правопорушень сторона захисту звертає увагу, що під час обрання ОСОБА_5 запобіжного заходу в ухвалі відсутні будь-які інші відомості про наявність наміру у ОСОБА_5 вчиняти такі, не існує жодного вироку, яким останній був притягнутий до кримінальної відповідальності. Вважає, що тривале перебування особи на керівній посаді свідчить про його порядність, професіоналізм, високий рівень трудової компетенції. Щодо ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином вказує, що в ухвалі про обрання запобіжного заходу не зазначено жодної інформації щодо обставин, які свідчать про наявність такого ризику, доказів, які могли б свідчити про наявність вказаного ризику не існує.

При цьому зазначає, що тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується сама по собі не може бути підставою для обрання найсуворішого запобіжного заходу. Просить врахувати те, що підозрюваному 42 роки, з 1 липня 2021 року він знаходиться на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області та отримує пенсію по інвалідності (є особою з інвалідністю (3 група). Відповідно до медичної документації ОСОБА_5 страждає на гіпертонічну хворобу II, ступінь 2, ризик 3; гіпертензивне серце; цукровий діабет тип II; стеатозогепатит з явищами внутрішньопечінкового холестазу; хронічний панкреотит, наслідки перенесеного панкреонекрозу, кіста печінки, постнекротична киста підшлункової залози, киста печінки. Вказує, що з наведеного вбачається, що йому необхідно постійно контролювати рівень кров`яного тиску, слідкувати за харчуванням, обмежувати споживання солі та жирів, щоб уникнути загострень хворіб. Вказує, що перебування під вартою для ОСОБА_5 з такими захворюваннями є особливо шкідливим через обмеження доступу до належного медичного догляду та необхідних ліків, та можуть призвести до погіршення стану його здоров`я. Також 25 квітня 2024 року ОСОБА_5 внаслідок травми отримав закриту хребтову травму (перелом поперечних трьох відростків хребців), після чого у нього зберігаються серйозні наслідки, що істотно впливають на якість життя та існує ймовірність появи ускладнень, під час перебування під вартою з таким діагнозом стан підозрюваного значно погіршується. При цьому вказує, що протягом часу, коли ОСОБА_5 перебуває під вартою його стан здоров`я ще більше погіршився, установа виконання покарань не надає йому необхідної медичної допомоги. Окрім того просить врахувати, що ОСОБА_5 має постійне місце проживання та реєстрації, разом зі своєю дружиною зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , проте наразі не проживає за цією адресою, протягом останнього часу проживає на два міста: за адресою АДРЕСА_4 , у зв`язку з ведення бізнесу у місті Запоріжжя, та у місті Вінниця на орендованій дружиною квартирі, куди його родина переїхала через постійні обстріли міста Запоріжжя. Проживає разом з дружиною ОСОБА_6 , яка перебуває у відпустці по догляду за молодшою дитиною, сином ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та донькою ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , позитивно характеризується за місцем проживання. Вказує, що відсутність ОСОБА_5 ставить його дружину з двома малолітніми дітьми в складні життєві умови фінансового та побутового характеру. Також до 13 червня 2017 року ОСОБА_5 був військовослужбовцем, загальна вислуга якого у Збройних Силах на день звільнення складала 16 років, має звання підполковник запасу, з 6 грудня 2022 року ОСОБА_5 є директором ТОВ «ПАК-Сервіс 2022» та з 7 лютого 2024 року є директором ТОВ «ДЕКА-Сервіс». Відповідно до характеристики, наданої на колишнього військовослужбовця НОМЕР_2 Головного військового представництва Міністерства оборони України підполковника запасу ОСОБА_5 та професійної характеристики наданої заступником директора з зовнішньої кооперації ТОВ «ДЕКА-Сервіс» зарекомендував себе позитивно. Звертає увагу на те, що ОСОБА_5 був нагороджений: 1 грудня 2015 року медаллю «15 років сумлінної служби»; 12 жовтня 2021 року пам`ятним нагрудним знаком командувача Повітряних Сил Збройних Сил України «За сприяння Повітряним силам ЗС України»; 16 листопада 2022 року відзнакою МО України медаллю «За сприяння Збройним Силам України»; 21 січня 2023 року почесним нагрудним знаком Головнокомандувача Збройних Сил України «За сприяння війську»; 23 жовтня 2023 року подякою головнокомандувача Збройних Сил України за активну громадську позицію, патріотизм та допомогу Збройним Силам України, що наближує перемогу над ворогом; грудень 2012 грамотою начальника 3894 військового представництва Міністерства оборони; 18 грудня 2015 року грамотою начальника 621 Головного військово представництва Міністерства оборони України; 30 листопада 2016 року почесною грамотою Запорізької обласної ради; 2016 року подякою міністра оборони України; грамотою начальника 621 Головного військово представництва Міністерства оборони України за високі показники у службовій діяльності; грамотою начальника 3894 військового представництва Міністерства оборони за високі показники у службовій діяльності. Вказує, що майновий стан ОСОБА_5 є середнім, заробітна плата за період часу з березня 2024 року по лютий 2025 року: у ТОВ «ДЕКА-Сервіс» становить 1900027,8 грн; у ТОВ «ПАК-Сервіс 2022» становить 15061,93 грн., на його утриманні перебуває дружина та двоє малолітніх дітей, родина підозрюваного несе додаткові витрати, пов`язані з орендою квартири у місті Вінниці та витратами на його проживання у Запоріжжі. У підозрюваного відсутні судимості, до кримінальної відповідальності не притягувався, запобіжний захід застосовується вперше, повідомлень про підозру у вчиненні інших кримінальних правопорушень не існує. Також вказує, що сторона захисту вважає, що твердження про завдання шкоди державному бюджету України не є обґрунтованим. Звертає увагу на те, що доказів неналежної процесуальної поведінки ОСОБА_5 у вказаному кримінальному провадженні не було зафіксовано.

Також стверджує, що підозрюваному було визначено завідомо непомірний розмір застави. Стверджує, що слідчими суддями не зазначено виключності випадку при обранні застави у розмір, що перевищує 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Звертає увагу на матеріальний та сімейний стан підозрюваного та вказує, що застава у визначеному розмірі порушує права підозрюваного.

У зв`язку з наведеним просить подане клопотання задовольнити.

В судовому засіданні 11 червня 2025 року захисник ОСОБА_4 , який брав участь у такому в режимі відеоконференції за допомогою власних технічних засобів, подане клопотання підтримав з мотивів, викладених у такому, просив задовольнити. Як на нову обставину, яка не була предметом розгляду під час продовження запобіжного заходу, послався на висновок експерта №12-25 від 30 травня 2025 року.

Підозрюваний ОСОБА_5 в судовому засіданні підтримав позицію захисника, вказав, що протиправних діянь не вчиняв.

Прокурор відносно задоволення клопотання заперечив. Вказав, що на його думку ризики, які існували на час застосування запобіжного заходу до підозрюваного не змінились, підозра є обґрунтованою, а висновок на який посилається сторона захисту а даному етапі нічого не підтверджує та не спростовує в кримінальному провадженні, відтак просив відмовити в задоволенні клопотання.

Дослідивши матеріали клопотання захисника, матеріали клопотання про застосування запобіжного заходу, заслухавши думку учасників судового засідання, слідчий суддя приходить до наступного.

Відповідно до вимог частини 1 ст. 201 КПК України підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.

В судовому засіданні встановлено, що Другий слідчий відділ (з дислокацією у м. Львові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, здійснює досудове розслідування кримінального провадження №62024140120000391 від 26 березня 2024 року за підозрою ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 за ч. 4 ст. 425 КК України, за підозрою ОСОБА_5 за ч. 5 ст. 191 КК України, а також за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366-2 КК України.

28 березня 2025 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Ухвалою слідчої судді Личаківського районного суду м. Львова від 30 березня 2025 року у справі №463/2959/25, провадження №1-кс/463/3080/25, в рамках вказаного кримінального провадження обрано ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на шістдесят днів з 28 березня 2025 року 20 год. 34 хв. до 26 травня 2025 року включно, визначено підозрюваному заставу 10090 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 30512160 грн., у разі внесення застави покладено на підозрюваного ряд обов`язків.

За змістом ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Зокрема свою ухвалу слідча суддя мотивувала тим, що при розгляді даного клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою вона дійшла висновку, що слідчий та прокурор довели обґрунтованість підозри, висунутої ОСОБА_5 (сукупність наявних на даний час доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України), про що свідчать, зокрема: матеріали 1 оперативного відділу ТУ ДБР, розташованого у м. Львові; протоколи допитів свідків ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 ; висновок аудиту, судової економічної експертизи, експертизи щодо якості меду; акт службового розслідування; протоколи випробувань щодо якості меду; інші матеріалами кримінального провадження №62024140120000391 від 26 березня 2024 року.

Згідно з п.п. 3, 4 і 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного кримінального правопорушення; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила кримінальне правопорушення; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

За змістом закону тримання під вартою як запобіжний захід може бути застосовано лише у разі, якщо прокурор наявною сукупністю дозволених законом при прийнятті даного рішення засобів доказування доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим в ст. 177 КПК. Неможливість запобігти даним ризикам слід розуміти як недостатність інших запобіжних заходів для того, щоби убезпечити їх настання.

За змістом ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Так ризиками, які дали підстави обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, слідча суддя вважала те, що: 1) підозрюваний може переховуватись від досудового слідства і суду, оскільки останній підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до десяти років з конфіскацією майна. При цьому, слідча суддя погодилась з доводами клопотання про те, що підозрюваний має можливості для переховування від органу досудового розслідування, у тому числі з використанням можливості для перетину державного кордону за зазначених у клопотанні обставин, до чого його може спонукати, зокрема, встановлена кримінальним законом відповідальність за вчинення інкримінованого йому тяжкого злочину, такий висновок слідчого судді узгоджується з вимогами ст. 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R(80) 11 від 27 червня 1980 року «Про взяття під варту до суду»; 2) знищити, сховати документи, речі які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, що обґрунтовується тим, що на даний час у рамках кримінального провадження не встановлено усі обставини, що мають значення для досудового розслідування (не встановлені всі причетні особи); 3) слідча суддя також дійшла висновку і про існування ризику незаконного впливу підозрюваного на свідків у цьому кримінальному провадженні, оскільки, відповідно до норм кримінального процесуального права, суд може обґрунтовувати свої висновки лише тими свідченнями, які він сприйняв безпосередньо під час судового засідання або які отримані у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, та не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому та/або прокурору, а також і посилатися на такі показання, а тому ризик впливу на свідків існує не лише на стадії досудового розслідування, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом свідчень від свідків; 4) перешкоджати іншим чином, зокрема шляхом узгодження показань; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення та продовжити кримінальне правопорушення в якому підозрюється, в тому числі з метою прикриття своєї злочинної діяльності та особистого збагачення.

Окрім того, відповідно до ст. 178 КПК України слідча суддя враховала, що ОСОБА_5 працездатний, непохилого віку, захворюваннями, які б перешкоджали його утриманню під вартою, не страждає, має на утриманні двох малолітніх дітей, однак дійшла до висновку, що інші, більш м`які запобіжні заходи, не можуть забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_5 та виконання ним обов`язків, передбачених ст. 177 КПК України, та вважала, що інші, більш м`які запобіжні заходи є недостатніми для запобігання ризикам, встановленим у судовому засіданні, в порядку ст. 177 КПК України. Слідча суддя зазначила, що не відхиляє доводів на користь підозрюваного, але вважає, що у даному випадку ці доводи не перевищують суспільного інтересу у справі, який полягає у повному та неупередженому розгляді кримінального провадження у встановлені законом строки, а також забезпечення виконання підозрюваним процесуальних рішень у справі та запобігання процесуальним ризикам.

При визначенні розміру застави вказала, що враховуючи обставини кримінального правопорушення, тяжкість правопорушення, в яких підозрюється ОСОБА_5 , його сімейний та майновий стан, беручи до уваги суспільну резонансність та обставини вчинення кримінального правопорушення, яке вчинено у воєнний час відносно військовослужбовців, вважає за необхідне визначити заставу в сумі 10090 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 3512160 гривень, яка буде необхідною для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Ухвалою Львівського апеляційного суду від 9 квітня 2025 року апеляційні скарги захисників підозрюваного ОСОБА_5 адвокатів ОСОБА_4 та ОСОБА_16 залишено без задоволення, а ухвалу слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 30 березня 2025 року, якою задоволено клопотання слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Львові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові ОСОБА_17 та застосовано до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном на шістдесят днів - до 26 травня 2025 року включно, з визначенням застави - 10090 (десять тисяч дев`яносто) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 30512160 (тридцять мільйонів п`ятсот дванадцять тисяч сто шістдесят) гривень, із покладенням на нього обов`язків, визначених ст. 194 КПК України - без зміни.

Зі змісту даної ухвали вбачається, що в апеляційній скарзі захисник підозрюваного ОСОБА_5 адвокат ОСОБА_4 покликався на те, що оскаржувана ухвала слідчого судді є незаконною, необґрунтованою, постановленою з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, внаслідок неповноти судового розгляду та невідповідністю висновкам викладених в ухвалі фактичним обставинам справи та за відсутності доказів. Вважав, що повідомлення про підозру, що вручене ОСОБА_5 , є необґрунтованим, та належним чином не досліджено слідчим суддею, внаслідок чого застосовано підозрюваному найбільш суворий запобіжний захід, без дотримання положень ч. 2 ст. 177 КПК України. Зазначав, що взаємовідносини, що склалися між ТОВ «ПАК-Сервіс 2022» та Військовою частиною НОМЕР_1 , на підставі виконання договору №17 від 7 березня 2023 року є цивільно-правовими, проте, сторона обвинувачення помилково намагається звичайну комерційну діяльність кваліфікувати відповідно до КК України. Стверджував, що директору ТОВ «ПАК-Сервіс 2022» ОСОБА_5 , мед, за договором, поставляли виробники меду та такий проходив лабораторні випробування на відповідність ДСТУ 4497:2005 у Запорізькій регіональній державній лабораторії Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту прав споживачів. Акцентував увагу на те, що ТОВ «ПАК-Сервіс 2022» поставило мед військовій частині НОМЕР_1 у повному обсязі та належної якості відповідно до умов договору, будь яких претензій заявлено не було. Апелянт також стверджував, що матеріали кримінального провадження не підтверджують обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 191 КК України. Крім цього, зазначав, що стороною обвинувачення не доведено наявність ризиків зазначених у клопотанні, а сама по собі тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним не може бути підставою для обрання найсуворішого запобіжного заходу. Адвокат ОСОБА_4 звертав увагу на вік та стан здоров`я підозрюваного, зокрема те, що останній має істотні проблеми із здоров`ям, відтак, перебування під вартою обмежує йому доступ до медичного догляду та необхідних ліків; міцність соціальних зв`язків, а саме те, що у підозрюваного на його утриманні перебуває дружина, яка знаходиться у відпустці по догляду за дитиною та двоє малолітніх дітей; наявність постійного місця роботи; позитивну характеристику з місця роботи; майновий стан підозрюваного. Поряд з цим, апелянт вважав, що застава у розмірі 30512160 гривень, є непомірною та фактично робить запобіжний захід безальтернативним.

При цьому відхиляючи такі доводи, колегія суддів вказала, що рішення про застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу тримання під вартою з визначенням розміру застави, постановлене слідчим суддею з дотриманням вимог ст.ст. 177, 178 КПК України. Під час розгляду клопотання слідчий суддя обґрунтовано встановила, що надані слідчим та прокурором докази доводять обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

На думку колегії суддів, слідчий суддя врахувавши наявність обґрунтованої підозри вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення, а саме: у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому в особливо великих розмірах, в умовах воєнного стану, характер вчиненого підозрюваним злочину та тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим у вчиненні інкримінованого злочину; ризики, передбачені п.п. 1, 2, 3, 5 ч.1 ст. 177 КК України, прийшла до вірного висновку про необхідність застосування до підозрюваного ОСОБА_5 саме запобіжного заходу тримання під вартою, оскільки перебуваючи на волі, він може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати документи, речі, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінальних правопорушень; незаконно впливати на потерпілих, свідків, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення у якому підозрюється, що унеможливлює застосування до нього інших, більш м`яких запобіжних заходів.

Зазначили, що покликання апелянтів на стан здоров`я підозрюваного, позитивну характеристику, а також те, що на утриманні підозрюваного ОСОБА_5 дружина та двоє малолітніх дітей, є обставинами, які враховуються при застосуванні, зміні, продовженні запобіжного заходу, вирішенні питання покарання, однак такі не є безумовною підставою для застосування іншого запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою.

Крім цього зауважили, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувальних заходів.

Відтак, на думку колегії суддів, слідчим суддею з`ясовані всі обставини, які мають значення для вирішення питання щодо обрання запобіжного заходу, в тому числі і ті, на які покликаються адвокати в апеляційних скаргах, які в подальшому були оцінені судом в сукупності та стали підставою для прийняття судового рішення, та колегія суддів вважала, що доводи адвоката ОСОБА_4 про відмову у задоволенні клопотання щодо обрання запобіжного заходу ОСОБА_5 та адвоката ОСОБА_16 про можливість застосування до підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу, а саме: особистого зобов`язання, є непереконливими.

Що стосується доводів апелянтів щодо несправедливого розміру застави, то такі колегія суддів вважала необґрунтованими, оскільки ч. 5 ст. 182 КПК України визначено, що у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно. Колегія суддів вважала, що слідчий суддя, враховуючи обставини кримінального правопорушення, тяжкість правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_5 , його сімейний та майновий стан, беручи до уваги суспільну резонансність та обставини вчинення кримінального правопорушення, яке вчинено у воєнний час відносно військовослужбовців, прийшла до вірного переконання про визначення розміру застави, в сумі 10090 (десять тисяч дев`яносто) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 30512160 гривень, яка буде необхідною для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 6 травня 2025 року у справі №463/5090/25, провадження №1-кс/463/4232/25, було відмовлено в задоволенні клопотання захисника ОСОБА_4 про зміну підозрюваному ОСОБА_5 запобіжного заходу.

Ухвалою Личаківського районного суду м. Львова від 21 травня 2025 року у справі №463/5090/24, провадження №1-кс/463/4733/25, продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №62024140120000391 від 26 березня 2024 року за підозрою військовослужбовців лабораторії безпечності харчових продуктів військової частини НОМЕР_3 ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 425 КК України, за підозрою директора і засновника ТОВ «ПАК-Сервіс 2022» ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, а також за фактом ймовірного вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366-2 КК України, до 4 (чотирьох) місяців, тобто до 28 липня 2025 року.

Ухвалою Личаківського районного суду м. Львова від 22 травня 2025 року у справі №463/5090/24, провадження №1-кс/463/4732/25, продовжено підозрюваному ОСОБА_5 запобіжний захід тримання під вартою на 60 (шістдесят) днів, тобто до 20 липня 2025 року включно, визначено підозрюваному заставу в розмірі 9429 (дев`ять тисяч чотириста двадцять дев`ять) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 28551012 (двадцять вісім мільйонів п`ятсот п`ятдесят одну тисячу дванадцять) гривень, у разі внесення застави покладено на підозрюваного ряд обов`язків.

Свою ухвалу слідчий суддя мотивував тим, що про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України (сукупність наявних на даний час доказів припущення про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення) свідчать, зокрема: протокол допиту у якості свідка ОСОБА_14 від 10 квітня 2025 року, договір №17 про постачання комплектувальних складових до повсякденних наборів сухих продуктів для державних потреб (за кошти Державного бюджету України) від 7 березня 2023 року, протоколи випробувань №145-24л/138-24пл, №146-24л/139-24пл, №147-24л/140-24пл, №148-24л/141-24пл, №149-24л/142-24пл, №150-24л/143-24пл від 4 березня 2024 року та №177-24л/167-24пл, №178-24л/168-24пл та №179-24л/169-24пл від 1 квітня 2024 року, експертні висновки №000588 д.к./24, №000587 д.к./24 та №000586 д.к./24 від 12 квітня 2024 року, довідка (висновок) перевірки по об`єкту військова частина НОМЕР_1 від 19 серпня 2024 року, витяг з наказу командира військової частини НОМЕР_3 (по стройовій частині) №69 від 10 березня 2023 року, протоколи випробувань від 21 вересня 2023 року, 4 жовтня 2023 року, 18 жовтня 2023 року, 2 вересня 2023 року, 18 серпня 2023 року, протокол допиту у якості свідка ОСОБА_13 від 4 жовтня 2024 року, висновок експертів за результатами проведення комісійної судово-економічної експертизи №3494-Е від 12 грудня 2024 року, протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 28 березня 2025 року.

Ризиками,які далипідстави слідчомусудді продовжитизастосування запобіжногозаходу увигляді триманняпід вартоює те,що підозрюванийобґрунтовано підозрюєтьсяу вчиненніособливо тяжкогозлочину,за якиййому можебути призначенопокарання увиді позбавленняволі терміномдо дванадцятироків,відтак перебуваючина воліз метоюуникнення кримінальноївідповідальності можепереховуватися відорганів досудовогорозслідування тасуду,в томучислі полишити місце свого постійного проживання та виїхати з території України, незаконними засобами, зокрема шляхом підкупу, впливати на свідків та інших підозрюваних у кримінальному провадженні, які володіють інформацією щодо обставин вчинення ним зазначеного злочину, а також знищити, сховати або спотворити будь-які із речей та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню шляхом погодження показань з особами, причетними до вчинення інкримінованого кримінального правопорушення та може вчинити інші злочини. Також слідчий суддя враховував те, що строк досудового розслідування продовжено до 28липня 2025року і таке не може бути завершено до закінчення дії ухвали слідчого судді від 31 березня 2025 року про застосування запобіжного заходу, у зв`язку з особливою складністю провадження та необхідністю отримати висновки судовоїтоварознавчої експертизита висновкиекспертних дослідженьхарчової продукціївимогам якостіДСТУ, проведення яких триває, розсекретити матеріали негласних слідчих розшукових дій, при цьому строк тримання під вартою не перевищує дванадцяти місяців.

При визначенні розміру застави слідчий суддя вказав, що з врахуванням характеризуючих даних особи підозрюваного, враховуючи його сімейний стан, а також обставини кримінального правопорушення у вчиненні якого він підозрюється, зокрема розмір заподіяної шкоди, беручи до уваги, що під час розгляду клопотання слідчим суддею встановлено передбачені п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України обставини, які дають підстави для призначення застави у розмірі, який перевищує триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, максимальний розмір застави, передбачений п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, не буде достатнім для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України. Водночас беручи до уваги обставину, що підозрюваним за час досудового розслідування заставу у визначеному раніше розмірі не внесено, що може свідчити про непомірність застави для нього, та те, що станом на даний час у зв`язку з тривалістю досудового розслідування визначені ризики зменшились, на думку слідчого судді першочергові необхідні слідчі дії органом досудового розслідування повинні вже були бути проведені, вважав за необхідне визначити підозрюваному, заставу у розмірі 9429 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становитиме 28551012 гривень.

Ухвалою Львівського апеляційного суду від 29 травня 2025 року ухвалу слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова залишено без змін.

Колегія суддів вважала, що слідчим суддею обґрунтовано встановлено, що будь-яких даних про зменшення чи відсутність встановлених в провадженні ризиків, передбачених ст.177 КПК України, або виникнення будь-яких нових обставин, які б не були предметом судового розгляду і свідчили про необхідність відмови у продовженні стосовно ОСОБА_5 запобіжного заходу, про що доведено слідчим та прокурором, не встановлено.

Відтак, апеляційний суд прийшов до висновку, що слідчий суддя, врахувавши фактичні обставини справи, особу підозрюваного, тяжкість покарання в разі визнання його винуватим, ризики, передбачені п.п.1, 2, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України, прийшов до вірного висновку про необхідність продовження запобіжного заходу тримання під вартою ОСОБА_5 , оскільки перебуваючи на волі він може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати документи, речі, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілих, свідків, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення, чи продовжити кримінальне правопорушення в якому підозрюється, що унеможливлює застосування до останнього інших, більш м`яких запобіжних заходів, належним чином мотивувавши це в своїй ухвалі.

Зазначив, що покликання апелянтів на стан здоров`я підозрюваного, позитивну характеристику, а також те, що на утриманні підозрюваного ОСОБА_5 дружина та двоє малолітніх дітей, є обставинами, які враховуються при застосуванні, зміні, продовженні запобіжного заходу, вирішенні питання покарання, однак такі не є безумовною підставою для відмови у задоволенні клопотання щодо продовження запобіжного заходу у вигляді триманням під вартою. При цьому, жодних даних, які б свідчили про те, що підозрюваний ОСОБА_5 за станом здоров`я не може утримуватися в закладі тимчасового обмеження волі, матеріали справи не містять, та такі не були надані стороною захисту.

Крім цього, апеляційний суд звернув увагу на те, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувальних заходів.

Відтак, на думку колегії суддів, слідчим суддею було з`ясовані всі обставини, які мають значення для вирішення питання щодо продовження строку запобіжного заходу, в тому числі і ті, на які покликаються адвокати в апеляційних скаргах, які в подальшому були оцінені судом в сукупності та стали підставою для прийняття судового рішення.

Щодо доводів адвокатів ОСОБА_4 та ОСОБА_16 щодо несправедливого розміру застави, то такі колегія суддів вважала необгрунтованими, оскільки слідчий суддя, враховуючи обставини кримінального правопорушення, тяжкість правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_5 , його сімейний стан, беручи до уваги суспільну резонансність та обставини вчинення кримінального правопорушення, яке вчинено у воєнний час відносно військовослужбовців, прийшов до вірного переконання про визначення застави у розмірі 8400 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 25435200 грн., яка буде необхідною для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Відтак з наведеного вище вбачається, що єдиною новою обставиною, на яку посилається сторона захисту в клопотанні про зміну запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_5 , та яка ще не була предметом дослідження під час апеляційного перегляду ухвал слідчих суддів про обрання та продовження вказаного запобіжного заходу, є отримання стороною захисту висновку судової товарознавчої експертизи №12-25 від 30 травня 2025 року, водночас, як вказував апеляційний суд, слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Будь-яких нових обставин, в тому числі щодо стану здоров`я підозрюваного, який потребує отримання медичної допомоги та така не можу бути належним чином надана під час застосування запобіжного заходу тримання під вартою, оцінку яким ще не було надано, та які могли б бути підставою для зміни ОСОБА_5 запобіжного заходу, в клопотанні не наведено, встановлені щодо підозрюваного ризики, що були підставою для застосування щодо нього запобіжного заходу саме у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави понад максимальний розмір, передбачений п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, на даний час не змінились. При цьому слідчим суддею при вирішенні питання про продовження запобіжного заходу вже було взято до уваги тривалість досудового розслідування та зменшено раніше визначений розмір застави. Відтак, під час розгляду клопотання слідчим суддею не встановлено підстав для зміни запобіжного заходу, а тому у задоволенні клопотання слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 194, 196, 201, 372, 375, 309 КПК України, -

п о с т а н о в и в:

в задоволенні клопотання захисника ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_5 запобіжного заходу відмовити.

Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1