Ухвала від 03.07.2025 по справі 463/5090/24

Справа №463/5090/24

Провадження №1-кс/463/5995/25

У Х В А Л А

про арешт майна

03 липня 2025 року слідчий суддя Личаківського районного суду м. Львова ОСОБА_1 , з участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , представника власника майна ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові в режимі відеоконференції клопотання слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Львові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові ОСОБА_4 , погоджене прокурором Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_5 , про арешт майна у кримінальному провадженні,відомості прояке внесенідо Єдиногореєстру досудовихрозслідувань за№ 62024140120000391 від 26 березня 2024 року за підозрою ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 за ч. 4 ст. 425 КК України, за підозрою ОСОБА_10 за ч. 5 ст. 191 КК України, та за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366-2 КК України, -

в с т а н о в и в:

слідчий звернувся до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на наступне майно, вилучене 30 червня 2025 року під час обшуку в автомобілі «MERCEDES-BENZ GLS 400 D», реєстраційний номер НОМЕР_1 , яким користувався ОСОБА_10 , а саме на: ноутбук «Lenovo» S/N PF22G1Y3, флеш-накопичувач синього кольору «ПАК-Сервіс 2022», флеш-накопичувач «San-Disk», договір №0252620125 від 28 листопада 2022 року купівлі-продажу автомобіля MERCEDES» згідно з яким ОСОБА_10 купив автомобіль, специфікація №1 до договору купівлі-продажу №0252620125 від 28 листопада 2025 року на автомобіль «MERCEDES-BENZ GLS 400 D MATIC», п`ять одиниць електронних договорів комплексного страхування осіб, які здійснюють подорож за межі України Oksana Slabetska, документ з назвою «FACTURA» на автомобіль «MERCEDES-BENZ GLS 400 D MATIC» реєстраційний номер НОМЕР_1 , власником яких є ОСОБА_10 .

Подане клопотання мотивує тим, що слідчими Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №62024140120000391 від 26 березня 2024 року, за підозрою військовослужбовців лабораторії безпечності харчових продуктів військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 425 КК України, а також за підозрою директора і засновника ТОВ «ПАК-СЕРВІС 2022» ОСОБА_10 за ч. 5 ст. 191 КК України. Нагляд за здійсненням досудового розслідування у формі процесуального керівництва проводиться прокурорами Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону. Згідно з матеріалами кримінального провадження 7 березня 2023 року між військовою частиною НОМЕР_3 (ЄДРПОУ 08477090, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) і ТОВ «Пак-Сервіс 2022» (ЄРДПОУ 45105629) укладено договір №17 щодо закупівлі за державні кошти меду для харчування військовослужбовців. Таким чином, укладено договір на постачання меду у стіках загальною кількістю 9 млн. штук стіків, по 20 гр. кожний стік, по ціні 3,39 грн. за одиницю, на суму 30 510 000, 00 грн., якість меду згідно договору має відповідати вимогам технічних умов У 8010185.001-2001 «Повсякденний набір сухих продуктів. Технічні умови» (в яких передбачено такі ж самі вимоги по якості як і в ДСТУ 4497:2005). Протягом 2023 року ТОВ «Пак-Сервіс 2022» здійснив поставку визначеної продукції меду до військової частини НОМЕР_3 в 2023 році, а пакування також проводилось упродовж 2023 року. Відповідно до п. 5.3 вищевказаного договору № 17 від 07.03.2023, вважається порушенням вимог до маркування, тари та упаковки, а також товар, що не відповідає вимогам нормативних документів та цьому договору, вважається не поставленим. Відповідно до п. 4.1.4 вищевказаного ДСТУ 4497:2005, за фізико-хімічними показниками мед натуральний повинен відповідати нормам, а саме у тому числі, що наступні показники: масова частка відновлювальних цукрів (до безводної речовини), %, має бути не менше 70,0; масова частка сахарози (до безводної речовини), % не більше 6,0; діастазне число (до безводної речовини), од. Готе, не менше 10,0. Такі ж самі вимоги до якості меду натурального зазначені в технічних умовах 8010185.001-2001 «Повсякденний набір сухих продуктів. Технічні умови», затвердженого Міністром оборони України 02.10.2020 (1). Так, по відібраним 3-м зразкам у стіках меду з контейнерів військової частини НОМЕР_3 , які були поставлені ТОВ «ПАК СЕРВІС 2022», згідно експертних висновків ГУ Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області № 000588 д.к./24 від 12.04.2024, №000587 д.к./24 від 12.04.2024, № 000586 д.к./24 від 12.04.2024, мед натуральний квітковий масою нетто 20 грам, не відповідає ДСТУ 4497:2005 по показникам фізико-хімічним випробуванням, а саме: масова частка сахарози, де МДР за нормативними документами не більше 6%, а за результатами досліджень показник складає 7,8 %, тобто по ДСТУ не відповідає. Діастазне число, од. Готте, де МДР за нормативними документами не менше 10 од. Готе, а за результатами досліджень 1,97, тобто по ДСТУ не відповідає. Масова частка відновлювальних сахарів, де МДР за нормативними документами не менше 70 %, а за результатами досліджень 66,6, тобто по ДСТУ не відповідає. Отже, мед, поставлений ТОВ «ПАК-СЕРВІС 2022» до військової частини НОМЕР_3 не відповідає по якості вимогам ДСТУ 4497:2005, технічним умовам 8010185.001-2001 «Повсякденний набір сухих продуктів. Технічні умови», а тому згідно п. 5.3 вищевказаного договору № 17 від 07.03.2023 мед вважається не поставленим. Закупівля вказаної неякісної продукції меду може свідчити про фальсифікацію виробником і постачальником ТОВ «ПАК-СЕРВІС 2022» в особі директора ОСОБА_10 і головним бухгалтером ОСОБА_11 вказаного продовольства меду з подальшим його постачанням, в результаті чого мед втратив якість. Постачання з боку ТОВ «ПАК-СЕРВІС 2022» в особі директора ОСОБА_10 і головного бухгалтера ОСОБА_11 неякісного меду також свідчить про видання військовослужбовцями лабораторії безпечності харчових продуктів військової частини НОМЕР_2 недостовірних протоколів випробувань, із зазначенням, що мед відповідає вимогам ДСТУ, хоча в дійсності не усі показники ДСТУ перевірялись військовослужбовцями лабораторії військової частини ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 в порушення вимог чинного законодавства, в результаті чого до військової частини НОМЕР_3 було поставлено неякісний мед на 30 510 000 грн. В порушення вимог законодавства, командиром військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_6 затверджено протоколи випробувань щодо якості меду 26.05.2023, 07.07.2023, 14.07.2023, 05.08.2023, 18.08.2023, начальником відділення хімікотоксилогічного та радіологічного заступником начальника лабораторії безпечності харчових продуктів військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_8 затверджено протоколи випробувань щодо якості меду 02.09.2023; заступником командира військової частини НОМЕР_2 т.в.о. начальником лабораторії безпечності харчових продуктів військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_9 затверджено два протоколи випробувань якості меду 18.10.2023; начальником лабораторії безпечності харчових продуктів заступником командира військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_7 затверджено протоколи випробувань 21.09.2023 та 04.10.2023, при цьому повна перевірка щодо якості меду згідно вищевказаного законодавства не проводилась, що може вказувати на недбалість з боку вказаних військовослужбовців і як наслідок поставленням ТОВ «ПАК-СЕРВІС 2022» неякісного меду до військової частини, в результаті чого директор і засновник ТОВ «ПАК-СЕРВІС 2022» ОСОБА_12 заволодів грошовими коштами у сумі 30 510 000 грн. У подальшому, директор і засновник ТОВ «ПАК-СЕРВІС 2022» ОСОБА_10 , знаходячись у м. Запоріжжя, достовірно будучи обізнаним, що продукція меду не відповідає вимогам якості, але на виконання умов п. 2.1.1 розділу 2 договору про постачання комплектувальних складових до повсякденних наборів сухих продуктів для державних потреб №17 від 07.03.2023, щоб кожна партія Товару (харчові продукти), після проведення лабораторних досліджень, при постановці мала протоколи випробувань, 02.06.2023, 13.07.2023, 19.07.2023, 03.08.2023, 21.08.2023, 24.08.2023, 04.09.2023, 06.09.2023, 13.09.2023, 25.09.2023, 25.09.2023, 07.10.2023, 12.10.2023, 19.10.2023, 31.10.2023, 01.11.2023, директор ТОВ «ПАК-СЕРВІС 2022» ОСОБА_10 , достовірно розуміючи, що продукція меду є неякісною і не відповідає умовам договору №17 від 07.03.2024 про постачання комплектувальних складових до повсякденних наборів сухих продуктів для державних потреб, у порушення вимог вищезазначеного договору, поставив до військової частини НОМЕР_3 , за адресою: АДРЕСА_1 , партії неякісного меду у загальній кількості 9 000 000 стіків меду по 21 граму, по ціні 3,39 грн. за стік, який не відповідав вимогам якості згідно ДСТУ 4497:2005 та технічним умовам, і особисто видавши військовій частині рахунки на оплату та видаткові накладні з вимогою сплати на банківський рахунок свого підприємства за поставлений неякісний мед, і отримавши 30 510 000 грн. по частинах, у вищевказаний період заволодів вказаними грошовими коштами військової частини НОМЕР_3 при перерахуванні коштів на рахунок свого підприємства, шляхом зловживання своїм службовим становищем, в особливо великому розмірі в умовах воєнного стану. Внаслідок вчинення вище вказаних неправомірних дій з боку ОСОБА_10 , Міністерству оборони України в особі військової частини НОМЕР_3 заподіяно майнову шкоду на загальну суму 30 510 000 грн. (тридцять мільйонів п`ятсот десять тисяч) гривень. 28 березня 2025 року ОСОБА_10 повідомлено про підозру за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Слідчий вказує,що ухвалоюЛичаківського районногосуду м.Львовавід 3червня 2025року наданодозвіл напроведення обшукув автомобілі«MERCEDES-BENZGLS400D»,реєстраційний номер НОМЕР_1 ,яким користувався ОСОБА_10 ,що перебуваєу власності ОСОБА_13 .Під часобшуку 30червня 2025року вавтомобілі «MERCEDES-BENZGLS400D»,реєстраційний номер НОМЕР_1 ,яким користувався ОСОБА_10 ,виявлено і вилученойого речіі документи:ноутбук «Lenovo»S/NPF22G1Y3,флеш-накопичувачсинього кольору«ПАК-Сервіс2022»,флеш-накопичувач«San-Disk»,договір №0252620125від 28листопада 2022року купівлі-продажуавтомобіля MERCEDES»згідно зяким ОСОБА_10 купив автомобіль,специфікація №1до договорукупівлі-продажу№0252620125від 28листопада 2025року наавтомобіль «MERCEDES-BENZGLS400DMATIC»,п`ять одиницьелектронних договорівкомплексного страхуванняосіб,які здійснюютьподорож замежі УкраїниOksanaSlabetska,документ зназвою «FACTURA»на автомобіль«MERCEDES-BENZGLS400DMATIC»реєстраційний номер НОМЕР_1 .Зазначає,що вилученівищевказані речіє речовимдоказом,оскільки документимістять інформаціюкупівлі автомобіля«Мерседес»,що підтверджуєте,що ОСОБА_10 є користувачемвказаного автомобіляі фактичнойого придбав,інформація нафлеш-накопичувачахі ноутбуцімістить інформаціющодо меду.Вилучені вищевказаніречі єречовим доказом.Таким чином,на данийчас органомдосудового розслідуванняза наслідкамипроведення слідчихдій обшуків встановлено,що вказанідокументи таречі маютьзначення речовогодоказу длякримінального провадження,зберегли насобі йогосліди,та єнеобхідними дляпроведення уподальшому рядусудових експертиз,встановлення всіхобставин злочину,які маютьсуттєве значеннядля повного,всебічного танеупередженого здійсненнядосудового розслідуваннята відповіднодо ст.91КПК Українипідлягають доказуванню.Стверджує,що безнакладення арештуна вилученів ходіобшуку документита речі,що потягнеїх повернення,досягнути виконаннязавдань кримінальногопровадження буденеможливо,оскільки післяз`ясування усіхважливих длякримінального провадженнявідомостей,останні можутьбути відчуженііншій особі,спотворенні абознищені,що єпідставою длязвернення дослідчого суддіз цимклопотанням.Іншим чиномніж вжиттямцього заходузабезпечення кримінальногопровадження запобігтивідчуженню вилученогомайна,неможливо. Зважаючи на це, орган досудового розслідування вважає за необхідне на підставі п.п. 1, 2, 3 ч. 2 ст. 170 КПК України, накласти арешт на вищевказані речі та кошти, оскільки на даний час органом досудового розслідування за наслідками проведення слідчих (розшукових) дій встановлено, що вилучене майно має значення речового доказу для кримінального провадження, зберегло на собі його сліди, та є необхідним для проведення у подальшому ряду судових експертиз з метою встановлення всіх обставин вчинення злочину, які мають значення у вказаному кримінальному провадженні. Завданням арешту майна у цьому випадку є попередження його відчуження. Підставою для звернення з клопотанням є також необхідність збереження речових доказів. Метою арешту майна є позбавлення права відчуження розпорядження та користування майном, щодо якого існує сукупність підстав вважати, що воно є доказом злочину. Ураховуючи викладене, з метою збереження речових доказів, подане клопотання просить задовольнити.

Матеріали клопотання були до Личаківського районного суду м. Львова 1 липня 2025 року та автоматизованою системою документообігу суду для розгляду таких було визначено слідчого суддю ОСОБА_1 , клопотання призначено до розгляду в судовому засіданні на 2 липня 2025 року, однак у такому у розгляді клопотання було оголошено перерву до 3 липня 2025 року у зв`язку з відсутністю відомостей про належне повідомлення Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові про дату, час та місце розгляду клопотання.

В судовому засіданні 3 липня 2025 року представник власника вилученого майна підозрюваного ОСОБА_10 захисник ОСОБА_3 , яка на підставі поданого нею клопотання брала участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції за допомогою власних технічних засобів, щодо клопотанняслідчого заперечила,в задоволеннітакого просилавідмовити. Вважає, що з вилученого майна стосунок до кримінального провадження може мати лише флеш-накопичувач, однак слідчий мав змогу оглянути такий та дослідити його зміст без накладення арешту. Інше майно на її думку вилучено незаконно, оскільки вилучення такого не було передбачено ухвалою слідчого судді, якою надано дозвіл на обшук. При цьому звернула увагу на те, що вилучені електронні договори комплексного страхування осіб не можуть мати будь-якого стосунку до даного кримінального провадження, оскільки такі стосуються третіх осіб. Зазначила, що в матеріалах клопотання відсутні протоколи огляду вилученого майна а також постанова про призначення експертизи.

Слідчий Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Львові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду клопотання, в судове засідання 3 липня 2025 року не з`явився, неприбуття такого відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України не перешкоджає розгляду клопотання.

Заслухавши думку представника власника майна, оглянувши представлені матеріали клопотання, приходжу до наступного.

Відповідно до пунктів 2-4 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення спеціальної конфіскації, з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, а також з метою відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Частиною 5 ст. 170 КПК України визначено, що у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України. Арешт накладається на майно третьої особи, якщо вона набула його безоплатно або за ціною, вищою чи нижчою за ринкову вартість, і знала або повинна була знати, що таке майно відповідає будь-якій з ознак, передбачених пунктами 1-4 частини першої статті 96-2 Кримінального кодексу України.

Так відповідно до ч. 1 ст. 96-2 КК України спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно: 1) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) були предметом кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), а у разі, коли його не встановлено, - переходять у власність держави; 4) були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.

Частиною 5 ст. 170 КПК України визначено, що у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

А згідно з частиною 6 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

Згідно з ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Частинами 11, 12 ст. 170 КПК України визначено, що заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна. Заборона використання житлового приміщення особам, які на законних підставах проживають у такому житловому приміщенні, не допускається.

При вирішенні питання про арешт майна, якщо такий накладається у випадках, передбачених пунктами 2-4 частини другої статті 170 цього Кодексу, слідчий суддя, суд відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність; можливість спеціальної конфіскації майна; розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Так з витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань вбачається, що Перший слідчий відділ (з дислокацією у м. Львові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, здійснює досудове розслідування кримінального провадження №62024140120000391 від 26 березня 2024 року за підозрою ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 за ч. 4 ст. 425 КК України, за підозрою ОСОБА_10 за ч. 5 ст. 191 КК України, а також за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366-2 КК України.

28 березня 2025 року в даному кримінальному провадженні ОСОБА_10 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

З клопотання та долучених до такого матеріалів вбачається, що про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним вказаного кримінального правопорушення (сукупність наявних на даний час доказів припущення про вчинення підозрюваними кримінальних правопорушень) свідчить, зокрема висновок експертів за результатами проведення комісійної судово-економічної експертизи №3494-Е від 12 грудня 2024 року, згідно з яким внаслідок неправомірних дій ОСОБА_10 заподіяно збитків у розмірі 30510000 грн.

При цьому ч. 5 ст. 191 КК України передбачено, що вчинення даного кримінального правопорушення карається позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.

Ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 21травня 2025року усправі №463/5090/24,провадження №1-кс/463/4733/25, продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №62024140120000391 від 26 березня 2024 року за підозрою військовослужбовців лабораторії безпечності харчових продуктів військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 425 КК України, за підозрою директора і засновника ТОВ «ПАК-СЕРВІС 2022» ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, а також за фактом ймовірного вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366-2 КК України, до 4 (чотирьох) місяців, тобто до 28 липня 2025 року.

Ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 3 червня 2025 року у справі №463/5090/24, провадження №1-кс/463/5108/25, було надано дозвіл у даному кримінальному провадженні слідчим Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові на проведення обшуку в автомобілі «MERCEDES-BENZ GLS 400 D», реєстраційний номер НОМЕР_1 , з метою відшукання та вилучення речей та документів, які мають значення для досудового розслідування, а саме: грошових коштів, одержаних злочинним шляхом, мобільних телефонів, ноутбуків, планшетів ОСОБА_10 , засновницьких документів, колективного договору ТОВ «ПАК Сервіс 2022», бухгалтерських документів, договорів щодо закупівлі і поставок меду, актів прийому передачі, листів між лабораторією і військовими частинами НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_2 , з Управлінням ветеринарної медицини, видаткових накладних, розрахунків на оплату за мед, видаткових накладних і рахунків на оплату за мед, декларацій виробника на мед в стіках по 20 грам, договорів і розписок про продаж станків підприємства, документів про прихід меду, договорів оренди засобів виробництва між ТОВ «ПАК СЕРВІС 2022» та ТОВ «Дека Сервіс» і іншими підприємствами; документів щодо закупки інгредієнтів і речовин, які домішувались в мед, контрактів і трудових договорів з найманими працівниками, податкових звітностей, чорнових записів, документів про власність, мобільних телефонів, флеш-накопичувачів, інших магнітних носіїв інформації, комп`ютерів, ноутбуків з інформацією щодо надходження, обліку і відпуску меду; інших документів щодо якості меду, надходження і продажу меду, чорнових записів, флеш-накопичувачів надходження, обліку і відпуску меду, а також відшукання і вилучення інших, речей, предметів та документів, які можуть мати значення речових доказів для встановлення істини у даному кримінальному провадженні.

З протоколу обшуку від 30 червня 2025 року, проведеного на підставі вказаної вище ухвали слідчого судді в автомобілі «MERCEDES-BENZ GLS 400 D», реєстраційний номер НОМЕР_1 , вбачається, що в ході такого виявлено та вилучено: ноутбук «Lenovo» S/N PF22G1Y3, флеш-накопичувач синього кольору «ПАК-Сервіс 2022», флеш-накопичувач «San-Disk», договір №0252620125 від 28 листопада 2022 року купівлі-продажу автомобіля MERCEDES» згідно з яким ОСОБА_10 купив автомобіль, специфікація №1 до договору купівлі-продажу №0252620125 від 28 листопада 2025 року на автомобіль «MERCEDES-BENZ GLS 400 D MATIC», п`ять одиниць електронних договорів комплексного страхування осіб, які здійснюють подорож за межі України ОСОБА_14 , документ з назвою «FACTURA» на автомобіль «MERCEDES-BENZ GLS 400 D MATIC» реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Постановою слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Львові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові ОСОБА_4 від 30 червня 2025 року майно, вилучене під час обшуку 30 червня 2025 року в автомобілі «MERCEDES-BENZ GLS 400 D», реєстраційний номер НОМЕР_1 , визнане речовим доказом у кримінальному провадженні №62024140120000391 від 26 березня 2024 року.

Відтак слідчий довів, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, в тому числі санкцією ч. 5 ст. 191 КК України передбачено можливість конфіскації майна.

При цьому враховуючи встановлений розмір заподіяної шкоди наявні підстави вважати, що вилучений ноутбук міг бути одержаний підозрюваним внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходом від таких, а відтак можуть підлягати спеціальній конфіскації відповідно до ст. 96-2 КК України.

Окрім того з врахуванням розміру заподіяної шкоди у разі визнання ОСОБА_10 винним у вчиненні кримінального правопорушення та задоволення цивільного позову для відшкодування вказаної шкоди також може бути звернуто стягнення на майно підозрюваного, в тому числі на вилучений ноутбук.

При цьому слідчий довів, що зазначене у клопотанні майно є речовими доказами, оскільки вилучений ноутбук та флеш-накопичувач можуть містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а тому вилучені документи щодо автомобіля можуть підтверджувати набуття підозрюваним даного майна як доходу від кримінального правопорушення, а відтак арешт на такі може бути накладений в тому числі задля збереження речових доказів.

Слідчий суддя погоджується з тим, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого.

Завдання, для виконання якого слідчий звертається з клопотанням може бути виконане. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення чи відчуження.

Метою накладення арешту на майно, є забезпечення збереження речових доказів, забезпечення спеціальної конфіскації та конфіскації як виду покарання.

Оцінюючи надані стороною обвинувачення докази слідчий суддя вважає їх належними та допустимими, їх сукупність та взаємозв`язок між ними достатній для прийняття процесуального рішення про арешт майна, заявленого слідчим у клопотанні.

Незастосування арешту майна може привести до настання наслідків, що перешкоджатимуть збереженню майна, яке може бути знищене або відчужене.

Враховуючи вищевикладене, а також правову підставу для арешту майна, наслідки арешту майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наявність об`єктивної необхідності та виправданість такого втручання у права і свободи особи, вважаю, що клопотання підлягає до часткового задоволення.

Не підлягає до задоволення клопотання в частині накладення арешту на п`ять одиниць електронних договорів комплексного страхування осіб, які здійснюють подорож за межі України Oksana Slabetska, оскільки слідчим в клопотанні жодним чином не мотивовано потреби вилучення таких, дані документи стосуються третьої особи, яка не є учасником кримінального провадження, та не стосуються обставин, що досліджуються у даному кримінальному провадженні.

При цьому слідчим суддею не беруться до уваги покликання представника власника майна на те, що вилучене майно може бути досліджене слідчим без накладення арешту на таке, оскільки згідно з ч. 5 ст. 171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено. Також відповідно до ч. 2 ст. 169 КПК України у разі відмови у задоволенні клопотання про арешт цього майна тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено. Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 23 КПК України суд досліджує докази безпосередньо. Не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться зокрема речах і документах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду. Відтак у разі повернення вказаного майна власнику за наявності у такому відомостей які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, таке не зможе бути у встановленому порядку досліджене слідчим та таке не зможе бути в подальшому надане суду для його безпосереднього дослідження під час розгляду справи по суті. Посилання представника власника майна на відсутність в матеріалах клопотання протоколів огляду та постанови про призначення експертизи не мають значення для розгляду даного клопотання, оскільки КПК України не містить обов`язку слідчого подавати такі протоколи слідчому судді разом з клопотанням про накладення арешту на майно, а також слідчий не вказує в клопотанні, що у даному кримінальному провадженні вже призначено експертизи вилученого майна, лише посилається на те, що такі можуть бути призначені в подальшому.

Окрім того слідчий суддя звертає увагу на те, що накладення арешту на майно не позбавляє власника чи володільця такого в подальшому звернутись з клопотанням про скасування арешту майна в порядку ст. 174 КПК України у разі, якщо в подальшому застосуванні цього заходу відпаде потреба.

Окрім того Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).

А згідно з ст. 5 Конвенції Ради Європи про відмивання, пошук, арешт та конфіскацію доходів, одержаних злочинним шляхом, та про фінансування тероризму, ратифікованої з заявами і застереженнями Законом України №2698-VI (2698-17) від 17 листопада 2010 року, яка набрала чинності для України 1 червня 2011 року, кожна сторона вживає таких законодавчих та інших заходів, які можуть бути необхідними для того, щоб забезпечити застосування заходів з блокування, арешту й конфіскації також до: a) майна, в яке були перетворені або конвертовані доходи; b) майна, одержаного із законних джерел, якщо до нього було цілком або частково прилучено доходи, - не більш ніж в обсязі оцінної вартості таких доходів; c) прибутку або інших вигод, одержаних від доходів, від майна, в яке були перетворені або конвертовані доходи, одержані злочинним шляхом, або від майна, до якого прилучено доходи, одержані злочинним шляхом, - аж до оцінної вартості таких доходів, у такий самий спосіб і настільки, який і наскільки застосовується до доходів.

Відтак накладення арешту на майно, що може бути доходом від вчинення кримінального правопорушення, та підтверджує факт набуття такого майна, є речовими доказами у кримінальному провадженні, відповідає справедливому балансу між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав власника такого майна.

Керуючись ст.ст. 98, 170-173, 236, 395 КПК України, -

п о с т а н о в и в:

клопотання слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Львові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові ОСОБА_4 задовольнити частково.

Накласти арешт, шляхом заборони користування та розпорядження, в тому числі відчуження, на майно, вилучене 30 червня 2025 року під час обшуку в автомобілі «MERCEDES-BENZ GLS 400 D», реєстраційний номер НОМЕР_1 , яким користувався ОСОБА_10 , а саме на: ноутбук «Lenovo» S/N PF22G1Y3, флеш-накопичувач синього кольору «ПАК-Сервіс 2022», флеш-накопичувач «San-Disk», договір №0252620125 від 28 листопада 2022 року купівлі-продажу автомобіля MERCEDES» згідно з яким ОСОБА_10 купив автомобіль, специфікація №1 до договору купівлі-продажу №0252620125 від 28 листопада 2025 року на автомобіль «MERCEDES-BENZ GLS 400 D MATIC», документ з назвою «FACTURA» на автомобіль «MERCEDES-BENZ GLS 400 D MATIC» реєстраційний номер НОМЕР_1 , власником яких є ОСОБА_10 .

В задоволенні решти вимог відмовити.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Львові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові ОСОБА_4 .

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

Слідчий суддя ОСОБА_1