Ухвала від 05.06.2025 по справі 346/2012/25

Справа № 346/2012/25

Провадження № 1-кп/346/554/25

У Х В А Л А

про призначення справи до судового розгляду

05 червня 2025 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області

у складі головуючого судді ОСОБА_1

з участю:секретаря ОСОБА_2 ,

прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

обвинувачених ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

потерпілого ОСОБА_9 ,

провівши в підготовче судове засідання в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11.10.2024 року за № 42024090000000086, про обвинувачення

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , одруженого, з вищою освітою, на утриманні нікого не має, громадянина України, раніше не судимого,

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 27 - ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 365 та ст. 386 КК України;

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителя АДРЕСА_2 , одруженого, на утриманні нікого не має, громадянина України, раніше не судимого,

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 27 - ч. 3 ст. 307 КК України,

ВСТАНОВИВ:

прокурори Івано-Франківської обласної прокуратури ОСОБА_3 та ОСОБА_4 просять призначити судовий розгляд даного кримінального провадження у відкритому судовому засіданні.

Судом також роз`яснено обвинуваченим відповідно до вимог ч. 4 ст. 315 КПК України право на розгляд даного кримінального провадження колегіально судом у складі трьох суддів.

Обвинувачені та їх захисники просили розглядати справу суддею одноособово, проти призначення судового розгляду провадження не заперечили.

Суд, заслухавши вказаних учасників судового провадження, вивчивши матеріали кримінального провадження, дійшов наступних висновків.

Вищевказаний обвинувальний акт відповідає вимогам КПК України і не підлягає поверненню прокурору.

Кримінальне провадження підсудне Коломийському міськрайонному суду. Не існує підстав для закриття провадження на підставі пунктів 4-8 частини першої або частини другої ст.284 КПК України.

З урахуванням вище вказаної спільної позиції учасників кримінального провадження розгляд даного провадження слід здійснювати суддею одноособово.

Крім того, 26.05.2025року захисник обвинуваченого ОСОБА_6 , адвокат ОСОБА_8 подав через підсистему «Електронний Суд» до суду клопотання про скасування арешту майна, в якому просить скасувати арешт майна, накладений у даному кримінальному провадженні ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 18.11.2024 року у частині заборони володіння та користування:

-автомобілем марки «Mercedes-Benz C220», державний номерний знак « НОМЕР_1 », 2008 року випуску, двома комплектами ключів від нього, а також свідоцтвом про реєстрацію даного транспортного засобу, серії НОМЕР_2 ;

-ноутбуком марки «ASUS K55U С7N0BC611068316» з кабелем живлення;

-трьома сріблястими флеш-картами та білим картрідером з флеш-картою чорного кольору формату «MicroSD»;

-системним блоком від комп`ютера марки «Prologix» з відеокартою марки «Geforce RTX» з кабелем живлення.

Крім того, вказаний захисник просив повернути обвинуваченому ОСОБА_6 як законному володільцю вказані речові докази.

В обґрунтування клопотання цей захисник вказав наступне.

Вищевказаною ухвалою слідчого судді накладено арешт на зазначене майно з метою забезпечення збереження речових доказів та конфіскації майна як виду додаткового покарання. Однак, відповідно до ст. 59 КК України конфіскація майна як додаткове покарання застосовується виключно у разі вчинення особою тяжких чи особливо тяжких корисливих злочинів. Проте, у обвинувальному акті у даному кримінальному провадженні відносно обвинуваченого ОСОБА_6 відсутнє будь-яке посилання чи твердження сторони обвинувачення про те, що останній діяв з корисливих мотивів. Більше того, відповідно до викладеного стороною обвинувачення формулювання об`єктивної сторони інкримінованих цьому обвинуваченому злочинів, він обвинувачується у їх вчиненні спільно з обвинуваченим ОСОБА_5 не заради матеріального збагачення, а виключно для штучного покрашення статистичних показників діяльності правоохоронного органу у сфері протидії незаконному обігу наркотичних засобів.

Крім того, у резолютивній частині відповідної ухвали слідчого судді зазначено про надання дозволу на проведення обшуку вищевказаного автомобіля з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення та вилучення предметів, речей і документів, що мають значення для розкриття кримінальних правопорушень. Однак, під час проведення обшуку вищевказаного автомобіля жодного, крім самого автомобіля, з вищевказаних предметів, речей і документів знайдено не було, жодних відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення не виявлено та не зафіксовано, що підтверджується протоколом обшуку.

Крім того, стороною обвинувачення не доведено, що вказаний автомобіль має доказове значення для вказаного кримінального провадження, оскільки його використання обвинуваченим ОСОБА_6 не охоплюється обставинами, викладеними у формулюванні обвинувачення, а сам обвинувальний акт не містить посилання на використання автомобіля в ході вчиненні інкримінованих злочинів.

Захисник ОСОБА_8 також вказав, що даний автомобіль вже тривалий час перебуває на майданчику тимчасового утримання автомобілів Коломийського РВП ГУНП у Івано-Франківській області, і як наслідок, його технічний стан та властивості різко погіршуються через вплив зовнішніх чинників. Крім того, цим автомобілем користувалася дружина обвинуваченого ОСОБА_10 .

Аналогічним чином не охоплюється зазначеною в обвинувальному акті об`єктивною стороною інкримінованих обвинуваченому ОСОБА_6 злочинів, використання ним вищезазначених ноутбука, флеш-карт та картрідера з флеш-картою, а також системного блоку від комп`ютера з відеокартою.

Зазначені комп`ютерна техніка та флеш-карти вилучалися слідчим у зв`язку із припущенням сторони обвинувачення про наявність на них документів з обмеженим доступом, а також для перевірки факту можливого несанкціонованого доступу до них з боку третіх осіб та правової оцінки дій вказаного обвинуваченого з даного приводу.

Однак, за результатами досудового розслідування обвинуваченому ОСОБА_6 не висунуто жодних обвинувачень за вищевказаними фактами.

В свою чергу, на даний час арешт накладений на вищевказане майно цього обвинуваченого порушує право останнього на користування ним і є необгрунтовано обтяжливим та непропорційним.

Захисник ОСОБА_8 також вважає, що тривале вилучення вказаної комп`ютерної техніки та флеш-носіїв створює обвинуваченому ОСОБА_6 додаткові складнощі, які пов`язані, зокрема, із реалізацією ним свого права на захист, оскільки, фактично обвинувачений позбавлений технічної можливості готувати, редагувати та подавати у розпорядження суду чи інших органів свої заяви, клопотання та інші документи процесуального характеру, користуватись можливостями електронних сервісів, електронної пошти, а також підсистеми «Електронний суд» (а. п. 136-141).

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 та його захисник ОСОБА_8 підтримали вказане клопотання та просили задовольнити його із зазначених у ньому підстав.

Прокурори ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в судовому засіданні проти задоволення клопотання в частині скасування арешту на вказаний транспортний засіб, 2 комплекти ключів до нього тасвідоцтво пройого реєстрацію в частині володіння та користування цим майном, не заперечили.

З приводу часткового скасування арешту, накладеного на вищевказану техніку та носії інформації, прокурори вказали, що ці об`єкти матеріального світу постановою слідчого від 14.11.2024 року визнані речовими доказами. Під час огляду вказаних речей встановлено, що на них містяться документи, які мають ознаки таємності, у зв?язку з чим органом досудового розслідування 20.01.2025 року з дотриманням вимог таємного діловодства супровідним листом №12-08-04/42т вказані об`єкти направлено на адресу ГУ НП в Івано-Франківській області для ретельного їх аналізу щодо наявності документів, зміст яких може становити секретну інформацію, а також складання акту про наявність чи відсутність інформації з грифом «Таємно», і станом на 05.06.2025 року такий аналіз ще триває.

Крім того, прокурори вказали, що доводи захисника про те, що тривале вилучення вказаної комп?ютерної техніки та флеш-носіїв створює обвинуваченому ОСОБА_6 додаткові складнощі, які пов?язані із реалізацією ним свого права на захист, не заслуговують на увагу, оскільки своє право на захист цей обвинувачений в повній мірі може реалізовувати через захисника, а також шляхом власноручного написання певних звернень.

Прокурор ОСОБА_4 виклав свою позицію письмово у вигляді заперечень, зміст яких узгоджується з вищевказаними доводами сторони обвинувачення.

Вивчивши вказане клопотання, заслухавши сторін кримінального провадження, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що постановою слідчого П`ятого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові ОСОБА_11 від 14.11.2024 року в межах даного кримінального визнано речовими доказами, зокрема:

-автомобіль марки «Mercedes-Benz C220», державний номерний знак « НОМЕР_1 », власником якого є ОСОБА_6 , ключі від нього та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу на вказаний автомобіль, серії «СТО» № НОМЕР_3 ;

-мобільний телефон марки «Iphone 14 Pro», чорного кольору

ІМЕІ 1: НОМЕР_4 , IMEI 2: НОМЕР_5 ;

-грошові кошти у сумі 2 400 доларів США, 100 Євро, 3 500 гривень;

-ноутбук марки «ASUS KS5U C7N0BC611068316» з кабелем живлення;

-три сріблястих флеш-карти та білий картрідер з флеш-картою, чорного кольору, формату

«MicroSD»;

-системний блок від комп?ютера марки «Prologix» з відеокартою марки «Geforce RTX» у зборі з кабелем живлення.

Вказані об`єкти матеріального світу та грошові кошти, вилучені під час обшуку 13.11.2024 року за місцем проживання обвинуваченого ОСОБА_6 , що за адресою: АДРЕСА_2 , та безпосереднього вищевказаного автомобіля (а.п.154, 155).

Ухвалою слідчогосудді Івано-Франківськогоміського судуІвано-Франківськоїобласті від18.11.2024року вмежах даногокримінального провадження накладено арешт із забороною розпорядження такористування вказаним майном та грошовими коштами (а. п.156-158).

Відповідно до ч.3ст.41КонституціїУкраїни ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Ст.1 Першого протоколу доКонвенції про захист прав людини і основоположних свободгарантує право на вільне володіння своїм майном, яке звичайно називається правом на власність.

Критерії правомірності втручання держави управо власності закладені у ст. 1 ПершогоПротоколуКонвенціїпрозахист прав людини і основоположних свобод та утворюють «трискладовий тест», за допомогою якого має відбуватися оцінка відповідного втручання: 1) законність втручання; 2) легітимна мета; 3)пропорційністьміж використовуваними засобами і переслідуваною метою та уникнення покладення на власника надмірного тягаря.

Крім того, відповідно до практики Європейського суду з прав людини для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі АГОСІ проти Об`єднаного Королівства). Іншими словами, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.

У справі «Раймондо проти Італії» ( «Raimondo v. Italy», рішення 24.01.1994 р.) заявник скаржився на контроль за використанням власності у зв`язку з провадженням кримінального розслідування, не знайшовши у цьому випадку порушення ст.1 протоколу № 1, Суд відзначив порушення в тому, що уряд не вжив швидких заходів для того, щоб знову надати в повноправне користування власність після закінчення відповідних розслідувань (п.35).

Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Як передбачено ч.1ст. 131 цього Кодексу заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до п. 2 ч. 3ст. 132 цього Кодексузастосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора.

Відповідно до вимог ч. 1ст. 170 КПК Україниарештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Відповідно доч.1ст.174цього Кодексупідозрюваний,обвинувачений,їх захисник,законний представник,інший власникабо володілецьмайна,представник юридичноїособи,щодо якоїздійснюється провадження,які небули присутніпри розглядіпитання проарешт майна,мають правозаявити клопотанняпро скасуванняарешту майнаповністю абочастково.Таке клопотанняпід часдосудового розслідуваннярозглядається слідчимсуддею,а підчас судовогопровадження -судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Враховуючи наведене, з урахуванням позиції сторони обвинувачення, висловленої в даному підготовчому судовому засіданні та викладеної у письмових запереченнях, суд вважає, що наявні підстави для скасування арешту майна на транспортний засіб марки«Mercedes-BenzC220»,державнийномернийзнак« НОМЕР_1 ", два комплекти ключів до нього тасвідоцтво пройого реєстраціюсерії НОМЕР_2 , в частині володіння та користування цим майном.

Поряд з тим, з урахуванням вищевказаних доводів сторони обвинувачення щодо наявності на вищевказаній техніці та носіях інформації документів, які мають ознаки таємності, триваючому процесу аналізу цієї інформації, суд вважає клопотання захисника ОСОБА_12 в щодо часткового скасування арешту, накладеного на інше майно, передчасним.

Отже, дане клопотання слід задовольнити частково.

На підставі викладеного, ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ч. 3 ст. 41 Конституції України, керуючись ст. 98, 100, 170, 174, 314-316 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

призначити судовий розгляд кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11.10.2024 року за № 42024090000000086, про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 365 та ст. 386 КК України, ОСОБА_6 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 307 КК України, на 16.06.2025 року о 14 год. 10 хв. у приміщенні Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області, одноособово суддею.

В судове засідання викликати учасників судового провадження.

Клопотання захисника ОСОБА_8 , подане 26.05.2025 року через підсистему «Електронний Суд» про скасування арешту майна, задовольнити частково.

Скасувати арешт,накладений ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 18.11.2024 року, на транспортнийзасібмарки«Mercedes-BenzC220»,державнийномернийзнак« НОМЕР_1 ",комплекти ключівдо ньоготасвідоцтво пройогореєстраціюсерії НОМЕР_2 , в частині володіння та користування цим майном.

Зобов`язати Коломийський районний відділ поліції ГУ НП в Івано-Франківській області передати на відповідальне зберігання обвинуваченому ОСОБА_6 у, ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителю АДРЕСА_2 , вказаний транспортний засіб, два комплекти ключів до нього та свідоцтво про його реєстрацію, серії " НОМЕР_2 .

Попередити обвинуваченого ОСОБА_6 про кримінальну відповідальність, передбачену ст.388 КК України, за незаконні дії щодо майна, на яке накладено арешт, заставленого майна або майна, яке описано чи підлягає конфіскації.

В задоволенні клопотання захисника ОСОБА_8 в іншій частині відмовити у зв`язку з безпідставністю вимог.

Ухвала набирає законної сили з моментуїї оголошення та окремому оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено 09.06.2025 року о 15 год.

Суддя: ОСОБА_1