Ухвала від 11.06.2025 по справі 360/146/23

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про зміну способу і порядку виконання судового рішення

11 червня 2025 рокум. ДніпроСправа № 360/146/23

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Чернявська Т.І., розглянувши у письмовому провадженні заяву головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Жданової Олени Віталіївни про зміну способу і порядку виконання судового рішення у справі № 360/146/23 за позовом адвоката Бабенко Олени Анатоліївни в інтересах ОСОБА_1 до Територіального управління Служби судової охорони у Луганській області, Територіального управління Служби судової охорони у Харківській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

26 травня 2025 року до Луганського окружного адміністративного суду через підсистему (модуль) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» надійшла заява головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Жданової Олени Віталіївни, якою остання просить вирішити питання про зміну способу і порядку виконання рішення по справі № 360/146/23 шляхом стягнення з Територіального управління Служби судової охорони у Харківській області на користь ОСОБА_1 нарахованої та невиплаченої додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № l68 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового i начальницького складу, поліцейським та їм сім`ям під час дії воєнного стану» (далі Постанова № 168) у розмірі 118903,23 грн (сто вісімнадцять тисяч дев`ятсот три гривень 23 коп.).

В обґрунтування заяви зазначено, що на примусовому виконанні у відділі перебуває виконавче провадження ВП № 74599583 з примусового виконання виконавчого листа № 360/146/23, виданого 29 березня 2024 року Луганським окружним адміністративним судом, про зобов`язання Територіального управління Служби судової охорони у Харківській області нарахувати і виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену Постановою № 168, у розмірі до 30000,00 гривень на місяць за період з 15 вересня 2022 року по 20 січня 2023 року.

З листа Територіального управління Служби судової охорони у Харківській області від 18 квітня 2024 року за № 51.06-339 вбачається факт невиконання рішення у повному обсязі та наявність обставин, що істотно ускладнюють своєчасне виконання рішення або роблять його неможливим.

В листі від 18 квітня 2024 року за № 51.06-339 Територіальне управління Служби судової охорони у Харківській області зазначило, що на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2023 року у справі № 520/146/23 за позовом ОСОБА_1 щодо зобов`язання здійснити нарахування та виплату останньому додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168, Територіальне управління Служби судової охорони у Харківській області видало наказ від 18 січня 2024 року № 21 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168, у розмірі 118903,23 грн.

З метою забезпечення надходження коштів для оплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168, Територіальне управління Служби судової охорони у Харківській області 21 грудня 2023 року за № 51.06-412/CCO письмово звернулося до розпорядника бюджетних коштів нижчого (другого) рівня - Голови Служби судової охорони з проханням збільшити кошторисні призначення по КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки». Після надходження відповідних бюджетних асигнувань Територіальним управлінням Служби судової охорони у Харківській області буде здійснено виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, в установленому порядку.

З посиланням на положення статей 3, 7 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», статті 33 Закону України «Про виконавче провадження», статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), заявник вважає, що наявні підстави для зміни порядку виконання судового рішення.

Відповідно до абзацу першого частини першої статті 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду (частина друга статті 378 КАС України).

Ухвалою від 2 червня 2025 року заяву про зміну порядку виконання судового рішення призначено до розгляду в письмовому провадженні (без повідомлення учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи) на 11 червня 2025 року.

ОСОБА_1 (далі позивач, стягувач) правом на подання відзиву на заяву державного виконавця про зміну способу і порядку виконання судового рішення не скористався.

4 червня 2025 року від Територіального управління Служби судової охорони у Харківській області (далі відповідач, боржник) через підсистему (модуль) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» надійшли заперечення на заяву державного виконавця від 4 червня 2025 року б/н, в якому відповідач у задоволенні заяви державного виконавця про зміну порядку виконання судового рішення просить відмовити.

В обґрунтування заперечень проти заяви відповідач зазначив, що на підтвердження факту наявності обставин, що істотно ускладнюють своєчасне виконання судового рішення або роблять його неможливим, заявник надав до суду лист Територіального управління Служби судової охорони у Харківській області від 18 квітня 2024 року № 51.06-339 з додатками. Разом з цим, сукупний аналіз документів, доданих до зазначеного листа, свідчить, що Територіальним управлінням Служби судової охорони у Харківській області у порядку та у спосіб, які встановлені чинним законодавством України, вжито всі залежні від нього дії для виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2023 року у справі № 360/146/23.

Виділення коштів з державного бюджету на фінансування видатків на оплату додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168, не залежить від волі начальника Територіального управління Служби судової охорони у Харківській області. Грошові кошти у вигляді заборгованості по виплаті додаткової винагороди, що належать ОСОБА_1 , не є власністю відповідача, не знаходяться на його рахунках. Фактично у повному обсязі виконання судового рішення можливо лише за наявності відповідного бюджетного призначення за рахунок Державного бюджету України.

За діючим способом виконання рішення суду у справі № 360/146/23 за позовом ОСОБА_1 Територіальне управління Служби судової охорони у Харківській області при проведенні розрахунку суми додаткової винагороди, що підлягає виплаті позивачу, провело нарахування податку на доходи фізичних осіб, що перераховується до державного бюджету. В момент перерахування позивачеві додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168, з нарахованої суми позивача буде утримано військовий збір, який піде на фінансування потреб Збройних Сил України. Зміна та встановлення способу і порядку виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2023 року у справі № 360/146/23 шляхом стягнення коштів на користь позивача у розмірі 118903,23 грн не вплине на встановлений законодавством порядок виконання рішень суду.

Стягнення коштів на користь позивача все одно відбуватиметься за рахунок кошторисних призначень Територіального управління Служби судової охорони у Харківській області за бюджетною програмою КПКВ 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів, працівників апаратів судів та працівників органів та установ системи правосуддя». Однак за таким способом і порядком виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2023 року у справі № 360/146/23 із суми, стягнутої на користь позивача, не буде утримано податків, зборів та інших платежів, які в умовах продовження дії в Україні воєнного стану, в першу чергу, використовуються державою для виконання завдань щодо відсічі збройної агресії, забезпечення недоторканності державного кордону та захисту держави, безперебійного функціонування бюджетної сфери та життєво необхідних потреб жителів територіальних громад, реалізації заходів територіальної оборони та захисту безпеки населення.

Тому боржник вважає, що відсутні підстави для задоволення заяви та зміни порядку виконання рішення суду у цій справі.

Розглянувши заяву про зміну способу і порядку виконання судового рішення та дослідивши матеріали судової справи у електронній формі, суд встановив таке.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України; судове рішення є обов`язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку; контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Конституційний Суд України зазначив, що складовою права кожного на судовий захист є обов`язковість виконання судового рішення (абзац третій пункту 2.1 мотивувальної частини Рішення від 26 червня 2013 року № 5-рп/2013). Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).

Також, Конституційний Суд України у Рішенні від 26 червня 2013 року № 5-рп/2013 взяв до уваги практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), який, зокрема, у пункті 43 рішення у справі «Шмалько проти України» (заява № 60750/00, від 20 липня 2004 року) вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.

Крім того, у Рішенні від 15 травня 2019 року № 2-р(II)/2019 Конституційний Суд України з посиланням на практику ЄСПЛ підкреслив, що визначене статтею 6 Конвенції право на суд було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне обов`язкове судове рішення не виконувалося на шкоду одній зі сторін; і саме на державу покладено позитивний обов`язок створити систему виконання судових рішень, яка була б ефективною як у теорії, так і на практиці, і гарантувала б їх виконання без неналежних затримок; ефективний доступ до суду включає право на те, щоб рішення суду було виконане без невиправданих затримок; держава та її державні органи відповідальні за повне та своєчасне виконання судових рішень, які постановлені проти них (пункт 84 рішення у справі «Валерій Фуклєв проти України» від 7 червня 2005 року, заява № 6318/03; пункт 43 рішення у справі «Шмалько проти України» від 20 липня 2004 року, заява № 60750/00; пункти 46, 51, 54 рішення у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України» від 15 жовтня 2009 року, заява № 40450/04; пункт 64 рішення у справі «Apostol v. Georgia» від 28 листопада 2006 року, заява № 30779/04).

На підставі аналізу статей 3, 8, частин першої та другої статті 55, частин першої та другої статті 129-1 Конституції України в системному взаємозв`язку Конституційний Суд України в пункті 2.1 мотивувальної частини Рішення від 15 травня 2019 року № 2-р(II)/2019 констатував, що обов`язкове виконання судового рішення є необхідною умовою реалізації конституційного права кожного на судовий захист, тому держава не може ухилятися від виконання свого позитивного обов`язку щодо забезпечення виконання судового рішення задля реального захисту та відновлення захищених судом прав і свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Позитивний обов`язок держави щодо забезпечення виконання судового рішення передбачає створення належних національних організаційно-правових механізмів реалізації права на виконання судового рішення, здатних гарантувати здійснення цього права та обов`язковість судових рішень, які набрали законної сили, що неможливо без їх повного та своєчасного виконання.

Відповідно до статті 14 КАС України:

судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України (частина перша);

судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України (частина друга);

невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, установлену законом (частина третя).

Згідно із частиною першою статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Отже, обов`язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, а також статтями 14 та 370 КАС України.

Зазначені висновки узгоджуються із правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постановах від 23 квітня 2020 року у справі № 560/523/19, від 01 лютого 2022 року у справі № 420/177/20 та від 18 травня 2022 року у справі № 140/279/21.

Подібний підхід був застосований Верховним Судом у постанові від 26 січня 2021 року у справі № 611/26/17, у якій суд зазначив, що обов`язковість судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантовано статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтями 129, 129-1 Конституції України, статтями 2, 14, 370 КАС України та статтею 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Обов`язковість судового рішення означає, що таке рішення буде виконано своєчасно (у розумні строки), належним чином (у спосіб, визначений судом) та у повному обсязі (у точній відповідності до приписів мотивувальної та резолютивної частин рішення).

В адміністративному судочинстві обов`язковість виконання судового рішення має особливо важливе значення, оскільки, виходячи із завдань адміністративного судочинства щодо ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, судовий захист може вважатися ефективним лише за умови своєчасного та належного виконання судового рішення, зазвичай, боржником в якому є держава в особі її компетентних органів, а тому адміністративні суди, які, здійснюючи судовий контроль та застосовуючи інші пов`язані процесуальні засоби, повинні максимально сприяти реалізації конституційної засади обов`язковості судового рішення.

Зазначені висновки узгоджуються із позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 1 лютого 2022 року у справі № 420/177/20 та ухвалах від 26 січня 2021 року у справі № 611/26/17, від 7 лютого 2022 року у справі № 200/3958/19-а.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2023 року у справі № 360/146/23 позов адвоката Бабенко Олени Анатоліївни в інтересах ОСОБА_1 до Територіального управління Служби судової охорони у Луганській області, Територіального управління Служби судової охорони у Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задоволено повністю:

- визнано протиправною бездіяльність Територіального управління Служби судової охорони у Луганській області щодо ненарахування і невиплати ОСОБА_1 у період з 24 лютого 2022 року по 14 вересня 2022 року додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану»;

- зобов`язано Територіальне управління Служби судової охорони у Луганській області нарахувати і виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», в розмірі 30000,00 грн на місяць за період з 24 лютого 2022 року по 14 вересня 2022 року;

- визнано протиправною бездіяльність Територіального управління Служби судової охорони у Харківській області щодо ненарахування і невиплати ОСОБА_1 у період з 15 вересня 2022 року по 20 січня 2023 року додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану»;

- зобов`язано Територіальне управління Служби судової охорони у Харківській області нарахувати і виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у розмірі до 30000,00 гривень на місяць за період з 15 вересня 2022 року по 20 січня 2023 року;

- стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Територіального управління Служби судової охорони у Луганській області на користь ОСОБА_1 судові витрати на правничу допомогу адвоката у розмірі 1500,00 грн (одна тисяча п`ятсот гривень 00 коп.);

- стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Територіального управління Служби судової охорони у Харківській області на користь ОСОБА_1 судові витрати на правничу допомогу адвоката у розмірі 1500,00 грн (одна тисяча п`ятсот гривень 00 коп.).

29 березня 2024 року позивачу видано виконавчий лист у справі № 360/146/23 про зобов`язання Територіального управління Служби судової охорони у Харківській області нарахувати і виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у розмірі до 30000,00 гривень на місяць за період з 15 вересня 2022 року по 20 січня 2023 року.

Постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 2 квітня 2024 року ВП № 74599583 відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа у справі № 360/146/23, виданого Луганським окружним адміністративним судом 29 березня 2024 року, про зобов`язання Територіального управління Служби судової охорони у Харківській області нарахувати і виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у розмірі до 30000,00 гривень на місяць за період з 15 вересня 2022 року по 20 січня 2023 року.

Листом від 18 квітня 2024 року № 51.06-339 боржник повідомив головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, що на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2023 року у справі № 520/146/23 за позовом ОСОБА_1 щодо зобов`язання здійснити нарахування та виплату останньому додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168, Територіальне управління Служби судової охорони у Харківській області видало наказ від 18 січня 2024 року № 21 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168, у розмірі 118903,23 грн. З метою забезпечення надходження коштів для оплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168, Територіальне управління Служби судової охорони у Харківській області 21 грудня 2023 року за № 51.06-412/CCO письмово звернулося до розпорядника бюджетних коштів нижчого (другого) рівня - Голови Служби судової охорони з проханням збільшити кошторисні призначення по КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки». Після надходження відповідних бюджетних асигнувань Територіальним управлінням Служби судової охорони у Харківській області буде здійснено виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, в установленому порядку.

Також боржником до матеріалів справи надано:

витяг з наказу Територіального управління Служби судової охорони у Харківській області від 18 січня 2024 року № 21 «Про виплату додаткової винагороди окремим співробітникам Територіального управління Служби судової охорони у Харківській області», відповідно до пункту 2 якого наказано нарахувати та виплати (після надходження коштів) додаткову винагороду, передбачену Постановою № 168, за період з 15 вересня 2022 року по 20 січня 2023 року старшому сержанту Служби судової охорони ОСОБА_1 , контролеру 1 категорії 1 відділення (Господарський суд Харківської області) 10 взводу охорони 3 підрозділу охорони Територіального управління Служби судової охорони у Харківській області у сумі 118903,23 грн (сто вісімнадцять тисяч дев`ятсот три грн 23 коп.);

лист Територіального управління Служби судової охорони у Харківській області від 21 грудня 2023 року № 51.06-412/ССО «Щодо виділення додаткових кошторисних призначень на виконання рішення суду», яким боржник просив голову Служби судової охорони з метою виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2023 року у справі № 320/146/23, яке набере законної сили 18 січня 2024 року, щодо виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди в 118903,23 грн, передбаченої Постановою № 168, виділити додаткові кошторисні призначення по КЕКВ 2800 в сумі 167964,52 грн.

розрахунок потреби в коштах на виплату співробітнику Територіального управління Служби судової охорони у Харківській області (1 категорія) додаткової винагороди на період воєнного стану з 15 вересня 2022 року по 20 січня 2023 року (вересень 2022 року 16000,00 грн, жовтень-грудень 2022 року 30000,00 грн щомісячно, січень 2023 року 12903,23 грн, всього 118903,23 грн), який є додатком до листа Територіального управління Служби судової охорони у Харківській області від 21 грудня 2023 року № 51.06-412/ССО «Щодо виділення додаткових кошторисних призначень на виконання рішення суду»,

Водночас всі вжиті боржником заходи виявилися недієвими, оскільки не призвели до виконання рішення суду в частині виплати заборгованості.

Наданим в матеріали справи листом, який направлявся боржником до Служби судової охорони, підтверджено, що боржником в межах наданих йому повноважень вживаються заходи з метою повного виконання рішення суду, проте такі заходи є недієвими, оскільки не призвели до повного виконання рішення суду.

Згідно із частиною третьою статті 33 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є, зокрема, державний орган.

Статтею 7 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» визначено, що виконання рішень суду про зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за якими є державний орган, державне підприємство, юридична особа, здійснюється в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження», з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом. У разі якщо рішення суду, зазначені в частині першій цієї статті, не виконано протягом двох місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, державний виконавець зобов`язаний звернутися до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення.

Абзацом першим частини третьої статті 378 КАС України визначено, що підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Частиною третьою статті 378 КАС України визначено, що підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат (абзац другий частини третьої статті 378 КАС України).

Отже, невиконання рішення суду в частині зобов`язання Територіального управління Служби судової охорони у Харківській області виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену Постановою № 168, у розмірі до 30000,00 гривень на місяць за період з 15 вересня 2022 року по 20 січня 2023 року протягом майже півтора роки з дня набрання законної сили цим судовим рішенням є підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.

Як вже встановлено судом на виконання рішення суду Територіальним управлінням Служби судової охорони у Харківській області нараховано ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену Постановою № 168, у розмірі до 30000,00 гривень на місяць за період з 15 вересня 2022 року по 20 січня 2023 року у розмірі 118903,23 грн.

З дати набрання рішенням суду від 18 січня 2024 року у справі № 360/146/23 законної сили пройшло більше двох місяців.

Проте нарахована на виконання цього рішення суду заборгованість позивачу не сплачена.

Таким чином, судом встановлено, що наявні підстави для зміни способу і порядку виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2023 року у справі № 360/146/23 шляхом стягнення з Територіального управління Служби судової охорони у Харківській області на користь ОСОБА_1 нарахованої та невиплаченої додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168, у розмірі до 30000,00 гривень на місяць за період з 15 вересня 2022 року по 20 січня 2023 року у розмірі 118903,23 грн.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про задоволення заяви про зміну порядку виконання судового рішення.

Керуючись статтями 241, 243, 248, 256, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Жданової Олени Віталіївни про зміну способу і порядку виконання судового рішення у справі № 360/146/23 за позовом адвоката Бабенко Олени Анатоліївни в інтересах ОСОБА_1 до Територіального управління Служби судової охорони у Луганській області, Територіального управління Служби судової охорони у Харківській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Змінити спосіб і порядок виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2023 року у справі № 360/146/23 в частині зобов`язання Територіального управління Служби судової охорони у Харківській області виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у розмірі до 30000,00 гривень на місяць за період з 15 вересня 2022 року по 20 січня 2023 року, на стягнення з Територіального управління Служби судової охорони у Харківській області (ідентифікаційний код 43181818, місцезнаходження: вул. Широнінців, буд. 14, м. Зміїв, Чугуївський район, Харківська область, 63404) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) заборгованості з виплати додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у розмірі до 30000,00 гривень на місяць за період з 15 вересня 2022 року по 20 січня 2023 року у розмірі 118903,23 грн (сто вісімнадцять тисяч дев`ятсот три грн 23 коп.), з утриманням з цієї суми передбачених законом податків та обов`язкових платежів при її виплаті.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Cуддя Т.І. Чернявська