Постанова від 03.06.2025 по справі 909/763/24

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" червня 2025 р. Справа №909/763/24

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого суддіКравчук Н.М.

суддівМатущак О.І.

Скрипчук О.С.

секретар судового засідання Процевич Р.Б.

розглянувшиапеляційну скаргу Комунального некомерційного підприємства "Центральна міська клінічна лікарня Івано-Франківської міської ради" від 07.04.2025 (вх.№ ЗАГС 01-05/1037/25 від 07.04.2025)

на ухвалуГосподарського суду Івано-Франківської області від 27.03.2025 (суддя Стефанів Т.В.) про залишення без розгляду заяви Комунального некомерційного підприємства "Центральна міська клінічна лікарня Івано-Франківської міської ради" про відшкодування витрат на правову допомогу

у справі № 909/763/24

за позовом: Приватного підприємства "Пріма МЕД" (надалі ПП "Пріма МЕД"), м.Івано- Франківськ

до відповідача: Івано-Франківської міської ради Івано-Франківської області

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Комунальне некомерційне підприємство "Центральна міська клінічна лікарня Івано-Франківської міської ради" (надалі КНП "Центральна міська клінічна лікарня Івано-Франківської міської ради"), м.Івано- Франківськ

про: скасування державної реєстрації прав та визнання за позивачем прав

та обов`язків забудовника,

за участю представників:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився;

від третьої особи (в режимі відеоконференції): Міськів О.Т.

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Пріма МЕД" звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до відповідача Івано-Франківської міської ради Івано-Франківської області про скасування державної реєстрації прав, проведеної на підставі рішення державного реєстратора речових прав на нерухоме майно Лисецької селищної ради Івано-Франківської області Шнайдер Богдани Дмитрівни № 64043371 від 01.07.2022 та визнання за позивачем прав та обов`язків забудовника нерухомого майна на об`єкт будівництва та визнання за ПП "Пріма МЕД" прав та обов`язків забудовника нерухомого майна на об`єкт будівництва "Реконструкція входу в корпус № 2 Центральної міської клінічної лікарні" за адресою вул. Гетьмана Мазепи, буд. 114, м. Івано-Франківськ Івано-Франківської області, закінчений будівництвом згідно з декларацією про готовність об`єкта до експлуатації, зареєстрованою Інспекцією ДАБК в Івано-Франківській області 24.04.2013 № ІФ143131140728 (витяг з Реєстру будівельної діяльності ЄДЕССБ з №ІФ143131140728), з правом отримання дозвільних документів, здачі об`єкта в експлуатацію, реєстрації прав на нерухоме майно та отримання правовстановлюючих документів.

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 09.01.2025 залучено до участі у даній справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Комунальне некомерційне підприємство "Центральна міська клінічна лікарня Івано-Франківської міської ради".

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 10.03.2025 у справі №909/763/24 (суддя Т.В. Стефанів) у позові відмовлено.

18.03.2025 на адресу суду першої інстанції від представника третьої особи надійшла заява від 17.03.2025 (вх. № 2299/25) щодо відшкодування витрат, понесених на професійну правничу допомогу.

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 20.03.2025 заяву представника Комунального некомерційного підприємства "Центральна міська клінічна лікарня Івано-Франківської міської ради" Міськів О.Т. від 17.03.2025 (вх. № 2299/25 від 18.03.2025) щодо відшкодування витрат, понесених на професійну правничу допомогу залишено без розгляду.

При постановленні ухвали суд виходив з того, що представник третьої особи не подав доказів понесення судових витрат до закінчення судових дебатів, та, всупереч положенням ст. 221 ГПК України, не навів суду жодних поважних причин щодо неможливості подання доказів, що підтверджують розмір судових витрат, до закінчення судових дебатів. Водночас, заява представника третьої особи Міськів О.Т. щодо відшкодування витрат, понесених на професійну правничу допомогу надійшла на адресу суду 18.03.2024, тобто, з пропуском процесуальних строків. Заяву сформовано в системі «Електронний суд» та надіслано до Господарського суду Івано-Франківської області 17.03.2025 о 20:54 год.

24.03.2025 на адресу Господарського суду Івано-Франківської області від представника третьої особи повторно надійшла заява від 21.03.2025 (вх. № 4741/25) щодо відшкодування витрат, понесених на професійну правничу допомогу.

У поданій заяві представник третьої особи просив суд розглянути заяву про відшкодування витрат, понесених відповідачем на професійну правничу допомогу, поновивши строки її подання. Поважність причин пропуску строку обґрунтовано тим, що рішення суду у даній справі проголошено 10.03.2025, отже п`ятий день після ухвалення рішення припадає на 15.03.2025 (субота). Первинна заява про відшкодування витрат понесених відповідачем на професійну правничу допомогу подана 17.03.2025 в перший робочий день після 15.03.2025, тобто в межах п`ятиденного строку з урахуванням ч.4 ст.116 ГПК України.

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 27.03.2025 у справі № 909/763/24 (суддя Т.В. Стефанів) заяву представника Комунального некомерційного підприємства "Центральна міська клінічна лікарня Івано-Франківської міської ради" Міськів О.Т. від 21.03.2025 (вх. № 4741/25 від 24.03.2025) щодо відшкодування витрат, понесених на професійну правничу допомогу повернуто без розгляду.

При постановленні ухвали суд виходив з того, що подана повторно заява від 21.03.2025 (вх. № 4741/25 від 21.03.2025) фактично дублює попередню заяву та не містить жодних нових обставин або додаткових доказів, які могли б свідчити про поважність причин пропуску строку. Представник лише посилається на обставини, які вже були предметом судового розгляду та оцінені судом у межах ухвали від 20.03.2025.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою, Комунальне некомерційне підприємство "Центральна міська клінічна лікарня Івано-Франківської міської ради" звернулося до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 27.03.2025 у даній справі та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду заяви щодо відшкодування витрат, понесених на професійну правничу допомогу.

Скаржник вважає оскаржувану ухвалу незаконною та зазначає, що 20.03.2025 о 17:35 год. КНП «ЦМКЛІФР» отримало через кабінет «Електронного суду» ухвалу суду про залишення заяви без розгляду через пропуск строку подання такої заяви, що на, думку скаржника, не відповідає фактичним обставинам. Звертає увагу суду апеляційної інстанції на те, що рішення суду у даній справі проголошено 10.03.2025, відтак п`ятий день після ухвалення рішення припадає на 15.03.2025 - суботу. Заява щодо відшкодування витрат, понесених відповідачем на професійну правничу допомогу, подана 17.03.2025 - в перший робочий день після 15.03.2025 року, тобто без пропуску строку. 21.03.2025 представником КНП «ЦМКЛІФР» подано повторно заяву щодо відшкодування витрат, понесених на професійну правничу допомогу з клопотанням про поновлення строку подання такої заяви (поважна причина пропуску строку - первинна заява про відшкодування витрат, понесених на професійну правничу допомогу, подана в межах п`ятиденого строку з урахуванням ч.4 ст.116 ГПК України).

Позивач та відповідач не надали суду письмових відзивів на апеляційну скаргу, не делегували уповноважених представників в судове засідання, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, що підтверджується довідками про доставку електронного листа, складеними відповідальним працівником Західного апеляційного господарського суду.

Представник третьої особи в судовому засіданні підтримав доводи, наведені в апеляційній скарзі.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи те, що явка сторін у справі не визнавалася судом обов`язковою, участь у судовому засіданні є правом, а не обов`язком сторони, колегія суддів прийшла до висновку, що відповідно до частини 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України, справу може бути розглянуто при відсутності уповноважених представників позивача та відповідача у справі.

При прийнятті постанови суд апеляційної інстанції виходив з наступного.

Відповідно до статті 16 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Згідно зі статтею 123 зазначеного Кодексу судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

За приписами статті 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Правила подання до закінчення судових дебатів у справі доказів на підтвердження понесених сторонами судових витрат встановлюються у випадку, коли справа слухається у відкритому судовому засіданні. В іншому випадку, коли справа призначається до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін для вирішення судом питання розподілу судових витрат у справі достатнім буде зазначити про ці докази у прохальній частині позовної заяви або ж надати їх протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови попередження про це до прийняття рішення по суті.

Передбачена процесуальними нормами можливість подати суду протягом п`яти днів докази на підтвердження витрат на правничу допомогу з метою розподілу цих витрат й ухвалення з цього питання додаткового судового рішення є не способом заявити суду про необхідність вирішення цього питання (про яке сторона не висловлювалася раніше), а механізмом довести суду факт понесення цих витрат, як умову для їх розподілу.

Якщо ж до завершення розгляду сторона не заявила суду про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді, й, відповідно, не надала документів, які ці витрати підтверджують, суд у такому випадку не має підстав розподіляти ці витрати. Не виникне підстав для їх розподілу шляхом ухвалення додаткового судового рішення й тоді, коли заява про розподіл витрат на правничу допомогу, як і докази, які ці витрати підтверджують, будуть подані суду вже після того, як цей суд розгляне справу й ухвалить відповідне рішення.

Наведені вище положення ГПК у сукупності дають підстави дійти висновку про те, що сторона спору має обов`язок заявити про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу та подати докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Такий обов`язок сторони чітко визначено у статтях 124, 126, 221 ГПК України.

Водночас положення ч. 8 ст. 129 ГПК України підлягають застосуванню судом під час дослідження обставин стосовно дотримання стороною порядку та строків подання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, і у разі дотримання стороною цих вимог, суд здійснює розподіл судових витрат. У разі не дотримання стороною порядку та строків на подання таких доказів суд залишає таку заяву без розгляду. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 06.02.2024 у справі № 910/9714/22.

Таким чином, для реалізації права на відшкодування витрат на правову допомогу сторона має дотриматися процедури, встановленої нормами процесуального права, а саме: - у своїй першій заяві по суті сторона має навести попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (ст. 124 ГПК України); - подати до суду детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України); - подати до суду докази, які обґрунтовують розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи (ч. 8 ст. 129 ГПК України); - зробити заяву про подання до суду доказів, які обґрунтовують розмір судових витрат, протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду у зв`язку з наявністю поважних причин, які унеможливлюють подання таких доказів до закінчення судових дебатів.

Дотримання стороною викладеного вище порядку, передбаченого нормами ГПК України, необхідно для інформування іншої сторони про попередній (орієнтовний) розмір судових витрат, які можуть бути покладені на неї судом за наслідками розгляду справи, що може вплинути на стратегією захисту прав та інтересів такої сторони під час розгляду справи, що враховується судом під час визначення розміру судових витрат, що заявлені до відшкодування (наведений правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 28.04.2023 справа № 924/427/22).

Якщо своєчасній подачі зазначених доказів перешкоджають поважні причини, сторона повинна повідомити суд про такі причини, обґрунтувати їх поважність та неможливість подати докази у визначений процесуальний строк, а також, до закінчення судових дебатів, зробити заяву про зобов`язання подати докази про понесення судових витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

З врахуванням наведених процесуальних норм права, у представника третьої особи був наявний обов`язок подати докази в підтвердження понесення ним судових витрат до закінчення розгляду справи по суті або ж до закінчення судових дебатів.

Як зазначалось вище, Господарським судом Івано-Франківської області рішення у даній справі ухвалено 10.03.2025.

Водночас, заяву сформовано в системі «Електронний суд» та надіслано до Господарського суду Івано-Франківської області 17.03.2025 о 20:54 год. (не робочий час). Господарським судом Івано-Франківської області заяву представника третьої особи Міськів О.Т. щодо відшкодування витрат, понесених на професійну правничу допомогузареєстровано 18.03.2024, про що свідчить відмітка канцелярії суду за вх. № 2299/25.

З врахуванням наведеного помилковими є твердження скаржника, що заява про відшкодування витрат, понесених відповідачем на професійну правничу допомогу, подана без пропуску п`ятиденного строку. Оскільки, згідно відмітки канцелярії Господарського суду Івано-Франківської області, заяву представника третьої особи Міськів О.Т. про відшкодування витрат, понесених на професійну правничу допомогу зареєстровано 18.03.2024 за вх.№2299/25, тобто, з пропуском процесуальних строків (шостий день).

Як встановлено судом апеляційної інстанції ухвалою від 20.03.2025 суд першої інстанції первинну заяву представника третьої особи (від 17.03.2025, вх. № 2299/25 від 18.03.2025) про відшкодування витрат, понесених на професійну правничу допомогу залишив без розгляду, оскільки заява КНП "Центральна міська клінічна лікарня Івано-Франківської міської ради" подана з пропуском процесуальних строків та без належного обґрунтування поважних причин такого пропуску. Вказана ухвала учасниками судового процесу не оскаржувалась.

24.03.2025 представник КНП "Центральна міська клінічна лікарня Івано-Франківської міської ради" повторно звернувся до суду першої інстанції із заявою від 21.03.2025 (вх. № 4741/25) про відшкодування витрат, понесених на професійну правничу допомогу, в якій заявник просив поновити строк подання відповідної заяви, обґрунтовуючи це тим, що первинна заява була подана в межах п`ятиденного строку відповідно до частини 4 статті 116 ГПК України.

Проаналізувавши зміст повторно поданої представником третьої особи заяви про відшкодування витрат, понесених на професійну правничу допомогу, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що заява від 21.03.2025 (вх. № 4741/25 від 24.03.2025) фактично дублює попередню заяву та не містить жодних нових обставин або додаткових доказів, які могли б свідчити про поважність причин пропуску строку. Заявник лише посилається на обставини, які вже були предметом судового розгляду та оцінені судом у межах ухвали від 20.03.2025.

Повторне подання аналогічної заяви не спростовує висновків суду, викладених в ухвалі від 20.03.2025 у даній справі, якою вже було вирішено питання щодо дотримання процесуальних строків та обґрунтованості вимог про відшкодування витрат та яка не була предметом оскарження учасниками судового процесу.

Таким чином, враховуючи повторність заяви, відсутність нових аргументів та неможливість повторного розгляду питання, яке вже було вирішене судом, подана представником третьої особи заява від 21.03.2025 (вх. № 4741/25 від 24.03.2025) підставно та обґрунтовано у відповідності до норм ст. 118 ГПК України залишена судом першої інстанції без розгляду.

Наведені в апеляційній скарзі аргументи ґрунтуються на неправильному тлумаченні скаржником норм процесуального права.

За приписами статті 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Підсумовуючи вищевказане, суд апеляційної інстанції констатує, що доводи скаржника не знайшли свого підтвердження в ході розгляду апеляційної скарги, ці доводи не спростовують висновків, покладених в основу оскаржуваної ухвали місцевого господарського суду.

Ухвала Господарського суду Івано-Франківської області від 27.03.2025 у справі №909/763/24 прийнята у відповідності до норм процесуального права, яку необхідно залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись, ст. ст. 255, 269, 270, 271, 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд

у х в а л и в:

1.Апеляційну скаргу Комунального некомерційного підприємства "Центральна міська клінічна лікарня Івано-Франківської міської ради" залишити без задоволення

2.Ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 27.03.2025 року у справі №909/763/24 залишити без змін.

3.Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги залишити за скаржником.

4.Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку в строки, передбачені ст.ст. 287-288 ГПК України.

5.Справу повернути до Господарського суду Івано-Франківської області.

Веб-адреса судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень: http//reyestr.court.gov.ua.

Головуючий-суддяН.М. Кравчук

Судді О.І. Матущак

О.С. Скрипчук