Рішення від 11.06.2025 по справі 905/259/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA368999980313151206083020649

ДОДАТКОВЕ СУДОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.06.2025 Справа №905/259/25

Господарський суд Донецької області у складі судді Курило Г.Є.,

при секретарі судового засідання (помічнику судді за дорученням) Шуть А.В.,

розглянувши заяву б/н від 29.05.2025 представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецредуктор», м.Нікополь

про ухвалення додаткового рішення

у справі за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецредуктор», м.Нікополь

до відповідача: Приватного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське», м.Покровськ

про стягнення 3067704,36 грн

Представники сторін:

від позивача (в режимі відеоконференції): Авраменко А.В. - адвокат на підставі ордеру;

від відповідача (в режимі відеоконференції): Прокопенко М.О. адвокат на підставі ордеру.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Донецької області від 27.05.2025 у справі №905/259/25 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецредуктор», м.Нікополь, до Приватного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське», м.Покровськ про стягнення 3067704,36 грн, з яких основний борг у розмірі 2995200,00 грн, пеня у розмірі 20067,84 грн, 3% річних у розмірі 16494,12 грн, інфляційні втрати в розмірі 35942,40 грн задоволено частково; стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецредуктор» основний борг у розмірі 2995200,00 грн, пеню у розмірі 2006,78 грн, 3% річних у розмірі 16494,12 грн, інфляційні втрати в розмірі 35942,40 грн, судовий збір у розмірі 36812,45 грн.

29.05.2025 через підсистему «Електронний суд» від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецредуктор», м.Нікополь надійшла заява б/н від 29.05.2025, за змістом якої останній просить суд винести додаткове рішення у справі №905/259/25, яким стягнути з ПрАТ «Шахтоуправління «Покровське» на користь ТОВ «Спецредуктор» витрати на правову допомогу у сумі 63496,43 грн з додатками.

Ухвалою суду від 02.06.2025 повідомлено сторін про розгляд заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецредуктор», м.Нікополь про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правову допомогу, що призначене на 11.06.2025 о 12:00 год.; постановлено відповідачу надати правову позицію щодо заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецредуктор», м.Нікополь про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правову допомогу з доказами її направлення позивачу у строк до 09.06.2025.

Означена ухвала суду була направлена до електронних кабінетів сторін в підсистемі «Електронний суд», про що свідчать наявні в матеріалах справи довідки про доставку електронного листа.

05.06.2025 через підсистему «Електронний суд» від відповідача надійшли заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення б/н від 05.06.2025, за змістом яких відповідач зазначає, що складання позовної заяви в рамках розгляду цієї справи не потребувало значного часу та зусиль адвоката і відповідно не має оплачувить у визначеному адвокаті розмірі; інші послуги, усна консультація клієнта щодо звернення до суду носить лише усний/аналітичний характер документів у справі без вчинення відповідних процесуальних дій, є похідними від складання процесуальних документів та не може займати багато часу та оплачуватись в такому розмірі як заявляє позивач; вказує, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема, у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату «гонорару успіху», у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат, окрім того в договорі про надання правничої допомоги від 01.01.2025 не визначений «гонорар успіху» та його розмір. Таким чином, розмір адвокатських витрат у сумі 63496,43 грн не відповідає критерію розумності та обґрунтованості, є неспівмірним з виконаною адвокатом роботою у вказаній справі. З огляду на зазначене, відповідач просить суд зменшити розмір заявлених витрат на правову допомогу до 5000,00 грн.

В судовому засіданні 11.06.2025 представник позивача підтримав подану заяву, просив задовольнити її.

В судовому засіданні 11.06.2025 представник відповідача просив зменшити розмір заявлених витрат на правову допомогу.

Суд дослідивши заяву, додані до неї докази та правову позицію відповідача щодо зменшення розміру заявлених витрат на правову допомогу, встановив наступне.

Пунктом 3 частини 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до частин 2-5 статті 244 Господарського процесуального кодексу України заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.

Відповідно до частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За змістом статті 221 Господарського процесуального кодексу України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною 2 цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

Таким чином, наведені процесуальні норми вказують на те, що, при поданні доказів розміру витрат на професійну правничу допомогу, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, мають бути дотримані наступні дві умови:

- докази повинні бути подані до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду;

- до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила заяву про те, що такі докази будуть подані до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

При цьому процесуальний закон не визначає конкретних вимог щодо змісту та форми такої заяви, зокрема не вказує на те, що вона повинна бути зроблена лише у письмовій формі, а також, що така заява має бути зроблена на певній процесуальній стадії. Закон лише встановлює граничний строк звернення із заявою - до закінчення судових дебатів.

Позивач у позовній заяві визначив орієнтовний розрахунок розміру судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката та зазначив, що згідно ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України підтверджуючі документи щодо обсягу та кількості робіт виконаних адвокатом будуть надані суду протягом 5 днів після ухваленні рішення суду, а також в судовому засіданні 13.05.2025 до судових дебатів представником позивача зроблено заяву, що докази понесених судових витрат будуть надані суду протягом 5 днів з дня проголошення судового рішення, що підтверджується технічним записом судового засідання від 13.05.2025.

Заява позивача від 29.05.2025 з доказами на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу подана суду через підсистему «Електронний суд» 29.05.2025, рішення по справі ухвалено 27.05.2025.

Таким чином, заява позивача від 29.05.2025 з доказами на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу подано у встановлений строк.

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

За ч.ч. 1, 2 ст.126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч.3 ст.126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

У відповідності до ст.26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: договір про надання правової допомоги; довіреність; ордер; доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Відповідно до частини 3 статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

На підтвердження понесення Товариством обмеженою відповідальністю «Спецредуктор», м.Нікополь витрат на правову допомогу до Господарського суду Донецької області надано: свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю РН№2014 від 30.07.2021; посвідчення адвоката України видане на ім`я Авраменка А.В.; ордер на надання правничої допомоги серія ВК №1164274 від 11.03.2025; договір про надання правової допомоги б/н від 01.01.2025, що укладений між Адвокатським об`єднанням «Аделекс» та Товариством обмеженою відповідальністю «Спецредуктор»; акт приймання-передачі наданих послуг до договору про надання правової допомоги від 01.01.2025 від 29.05.2025 на суму 63496,43 грн.

Згідно договору б/н від 01.01.2025 про надання правової допомоги (договір), що укладений між Адвокатським об`єднанням «Аделекс» (адвокатське об`єднання) та Товариством обмеженою відповідальністю «Спецредуктор» (клієнт), адвокатське об`єднання бере на себе зобов`язання здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги клієнту в обсязі та на умовах, передбачених цим договором та чинним законодавством, а клієнт зобов`язаний сплатити гонорар (винагороду) за надану адвокатським об`єднанням правову допомогу та компенсувати фактичні витрати, необхідні для виконання цього договору (п.1.1. договору).

Пунктом 1.2. договору, визначено, що правова допомога включає в себе зокрема: надання правової (професійної правничої) допомоги, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави у всіх національних судових органах, правоохоронних органах, органах державної влади, органах місцевого самоврядування, в установах, підприємствах, організаціях усіх форм власності; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб під час розгляду справ у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в третейських судах, міжнародному комерційному арбітражному суді при Торгово-Промисловій палаті України (МКАС при ТОП України), міжнародних комерційних арбітражних судах та в інших національних та міжнародних органах вирішення конфліктів; здійснення інших видів адвокатської діяльності, не заборонених законом.

Для надання правової (правничої) допомоги клієнту, адвокатським об`єднанням призначено, зокрема, адвоката, старшого партнера об`єднання Авраменка А.В. (п.1.3. договору).

Згідно п.п. 2.8.2. п. 2.8. договору, клієнт зобов`язаний сплатити гонорар адвокатському об`єднанню та компенсувати фактично понесені і документально підтверджені витрати, пов`язані з виконанням умов договору, в розмірі, на умовах та в порядку, передбачених розділом 3 цього договору і без зволікання прийняти все виконане, що стосується предмету договору.

За змістом п.п. 3.1.-3.3. договору сторони досягли згоди, що за надання правової допомоги, яка є предметом договору, клієнт зобов`язаний виплатити адвокатському об`єднанню гонорар (винагороду) та оплатити фактичні витрати, необхідні для виконання цього договору в розмірі та на умовах визначених договором. Сторони домовились, що розмір гонорару адвокатського об`єднання за цим договором визначається за домовленістю сторін. Гонорар може залежати від досягнення адвокатським об`єднанням позитивного результату, якого бажає клієнт.

Відповідно до п.3.9. договору, факт наданих послуг підтверджується актом приймання-передачі наданих послуг.

У п.п. 3.10.-3.11. договору встановлено, що підставою для сплати гонорару, фактичних, судових та інших витрат є рахунок-фактура або інший документ (квитанція, акт, розписка, акт приймання-передачі наданих послуг, тощо). Сторони домовились, що виплата гонорару (винагороди) та оплата фактичних витрат для виконання договору здійснюється в готівковому або безготівковому порядку відповідно до вимог чинного законодавства України. Клієнт сплачує гонорар у день отримання рахунку-фактури або іншого документу (квитанції, акту, розписки, акту приймання-передачі наданих послуг, тощо).

Пунктом 3.13. договору визначено, що сторони, підписанням цього договору підтверджують, що вони дійшли згоди про розмір гонорару адвокатського об`єднання, який буде відображений в рахунках-фактури або інших документах (квитанціях, актах, розписках, тощо) чи (або) актах приймання-передачі наданих послуг.

Договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2027 включно, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань (п.10.1. договору).

Договір підписано повноважними представниками сторін без зауважень та скріплено печатками.

На виконання умов договору б/н від 01.01.2025 про надання правової допомоги Адвокатським об`єднанням «Аделекс» та Товариством обмеженою відповідальністю «Спецредуктор» складено, підписано та скріплено печатками сторін Акт приймання-передачі наданих послуг до договору про надання правової допомоги від 01.01.2025 від 29.05.2025 на загальну суму 63496,43 грн, у якому викладено детальний опис робіт (наданих послуг), а саме:

- усна консультація клієнта щодо звернення до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до ПрАТ «Шахтоуправління «Покровське» про стягнення 3067704,36 грн за Договором №1346 (підряду на поточні ремонти і технічне обслуговування) від 15.01.2022, 1 година, 2000,00 грн;

- написання та подання до Господарського суду Донецької області позовної заяви до ПрАТ «Шахтоуправління «Покровське» про стягнення 3067704,36 грн за Договором №1346 (підряду на поточні ремонти і технічне обслуговування) від 15.01.2022, 6 годин, 20000,00грн;

- відповідь на відзив від 15.04.2025 у справі №905/259/25, 2 год. 30 хв., 5000,00 грн;

- участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції (28.04.2025), 30 хв., 1000,00грн;

- участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції (13.05.2025), 1 година, 2000,00грн;

- заперечення на заяву відповідача про відстрочку виконання рішення від 19.05.2025 у справі №905/259/25, 1 год. 30 хв., 2000,00 грн;

- участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції (27.05.2025) - вартість послуги 1000 грн, 30 хв., 1000,00 грн;

- гонорар успіху у випадку прийняття рішення на користь клієнта у справі №905/259/25 відповідно до умов договору, 1% від суми задоволених позовних вимог, 30496,43 грн.

Відповідно до змісту вищенаведеного акту, послуги надані адвокатським об`єднанням в повному обсязі; клієнт зобов`язаний протягом 30 календарних днів з моменту набрання законної сили рішення Господарського суду Донецької області від 27.05.2025 у справі №905/259/25, сплатити адвокатському об`єднанню суму в розмірі 63496,43 грн.

Авраменко Артем Вікторович є адвокатом, відомості про якого розміщені в Єдиному реєстрі адвокатів України.

За змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Таким чином, у частині п`ятій статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:

1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у ч. 4 ст.126 Господарського процесуального кодексу України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;

2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні витрат, понесених нею на правову допомогу повністю або частково, - керуючись критеріями, що визначені ч.ч. 5 - 7, 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України (а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або чи заявлення неспівмірно нижчою суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами.

Подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 02.02.2024 у справі №910/9714/22.

Системний аналіз норм Господарського процесуального кодексу України, якими врегульовано питання критеріїв визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу (ст.ст. 126, 129 Господарського процесуального кодексу України), дає підстави дійти висновку про те, що вирішення питання щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу по суті (розміру суми витрат, які підлягають відшкодуванню) є обов`язком суду, зокрема, шляхом надання оцінки доказам поданим стороною, із застосуванням критеріїв, визначених у ст. 126 та ч.ч. 5-7, 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №910/12876/19 зазначено, що нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову з урахуванням складності та значення справи для сторін.

Також відповідно до усталеної практики Верховного Суду суд, вирішуючи питання про судові витрати та своєчасність подання доказів понесених додаткових витрат на професійну правничу допомогу, повинен враховувати, що:

- не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат, а тому, вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 та від 16.11.2022 у справі №922/1964/21);

- при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі №927/237/20, постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 та додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №775/9215/15ц);

- суд зобов`язаний оцінити розмір адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 та додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №775/9215/15ц).

У постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.11.2023 у справі №914/2355/21 висловлено правову позицію, відповідно до якої суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Таким чином, у вирішенні заяви сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суд керуючись принципами пропорційності та справедливості, закріпленими у статтях 15 та 2 Господарського процесуального кодексу України має обов`язок дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

Сукупний аналіз норм процесуального кодексу, якими врегульовано питання критеріїв визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу (статті 126, 129 Господарського процесуального кодексу України), дає підстави дійти висновку, що вирішення питання розподілу витрат на професійну правничу допомогу по суті (розміру суми витрат, які підлягають відшкодуванню) є обов`язком суду, зокрема, шляхом надання оцінки доказам поданим стороною із застосуванням критеріїв визначених у статті 126 та частинах п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Такий обов`язок у кожному конкретному випадку реалізовується на засадах змагальності та рівності сторін, шляхом надання сторонам можливості надати свої міркування/заперечення. За наслідками оцінки обставин справи і наведених учасниками справи щодо цього питання обґрунтувань та дослідження поданих стороною доказів за правилами статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд і ухвалює рішення в цій частині.

При цьому згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Подані на підтвердження таких витрат докази мають окремо та у сукупності відповідати вимогам ст.ст. 75-79 Господарського процесуального кодексу України.

При вирішенні питання про відшкодування позивачу понесених ним витрат на правничу допомогу, за рахунок іншої сторони (позивача), суд, встановивши обставини справи та оцінивши надані на їх підтвердження докази, дійшов висновку, що розмір заявлених позивачем витрат на правничу допомогу не повністю відповідає критеріям наведеним вище з огляду на наступне.

Як вже зазначалось, на виконання умов договору б/н від 01.01.2025 про надання правової допомоги Адвокатським об`єднанням «Аделекс» та Товариством обмеженою відповідальністю «Спецредуктор» складено, підписано та скріплено печатками сторін Акт приймання-передачі наданих послуг до договору про надання правової допомоги від 01.01.2025 від 29.05.2025 на загальну суму 63496,43 грн, у якому викладено детальний опис робіт (наданих послуг), зокрема до акту включені наступні надані послуги: участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції (28.04.2025), 30 хв., 1000,00 грн; участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції (13.05.2025), 1 година, 2000,00 грн; участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції (27.05.2025) - вартість послуги 1000 грн, 30 хв., 1000,00грн.

Разом з тим, суд відзначає, що згідно протоколу судового засідання в режимі відеоконференції (технічний запис судового засідання в режимі відеоконференції) від 13.05.2025, судове засідання розпочато о 10:32 год. (підключення сторін для участі в засіданні в режимі відеоконференції відбулось о 10:25 год.), а закінчено о 10:51 год.

Таким чином, з урахуванням часу на підключення представників сторін до судового засідання в режимі відеококонференцїї, адвокат на участь в засіданні 13.05.2025 витратив 26 хв. свого часу, а в акті приймання-передачі наданих послуг визначено ним витрачений час для участі в цьому судовому засіданні (13.05.2025) 1 година, вартість 2000,00 грн.

З огляду на зазначене, враховуючи час, витрачений на виконання робіт, суд вважає обґрунтованою вартість наданої послуги за участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції (13.05.2025) у розмірі 1000,00 грн.

Окрім того, у вищенаведеному акті приймання-передачі наданих послуг, визначена послуга - усна консультація клієнта щодо звернення до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до ПрАТ «Шахтоуправління «Покровське» про стягнення 3067704,36 грн за Договором №1346 (підряду на поточні ремонти і технічне обслуговування) від 15.01.2022, 1 година, 2000,00 грн.

Суд погоджується в цій частині з твердженнями відповідача, що послуги, такі як усна консультація клієнта щодо звернення до суду носить лише усний/аналітичний характер документів у справі без вчинення відповідних процесуальних дій, є похідною від складання процесуальних документів та не може займати багато часу та оплачуватись в такому розмірі як заявляє позивач.

Суд зазначає, що надання правової допомоги це професійний обов`язок адвоката, який знає закон та судову практику.

При цьому, суд відзначає, що предметом розгляду цієї справи було стягнення заборгованості за договором підряду за актами, які підписані сторонами, а тому на думку суду, послуги щодо консультування клієнта щодо звернення до суду в рамках цієї справи може охоплюватися вчиненням такої дії (надання послуги) як написання та подання до суду позовної заяви (п.2 акту приймання-передачі наданих послуг).

На думку суду, виокремлення адвокатом вищезазначених робіт як самостійних видів адвокатської послуги є необґрунтованим та охоплюється діями адвоката з надання послуги «написання та подання позовної заяви».

Таким чином, суд вважає, необґрунтованим та таким, що не відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) включення для розподілу судових витрат та покладення на відповідача таких витрат як усна консультація клієнта щодо звернення до суду з позовною заявою.

Водночас, відповідно до змісту акту приймання-передачі наданих послуг, до нього включено послугу - гонорар успіху у випадку прийняття рішення на користь клієнта у справі №905/259/25 відповідно до умов договору, 1% від суми задоволених позовних вимог, у розмірі 30496,43 грн.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Як зазначалось вище, відповідно до умов пункту 3.13. договору б/н від 01.01.2025 визначено, що сторони, підписанням цього договору підтверджують, що вони дійшли згоди про розмір гонорару адвокатського об`єднання, який буде відображений в рахунках-фактури або інших документах (квитанціях, актах, розписках, тощо) чи (або) актах приймання-передачі наданих послуг.

Суд погоджується з твердженням відповідача, щодо того, що у договорі про надання правової допомоги від 01.01.2025 сторони не погоджували розмір «гонорару успіху».

Водночас, актом приймання-передачі наданих послуг адвокатом та клієнтом погоджено, що гонорар успіху у випадку прийняття рішення на користь клієнта у справі №905/259/25 відповідно до умов договору, 1% від суми задоволених позовних вимог, у розмірі 30496,43 грн.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц вказано, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).

У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19 жовтня 2000 року у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece, заява № 31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з «гонораром успіху». ЄСПЛ вказав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).

Не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату «гонорару успіху», у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Стягнення витрат на правничу допомогу не може бути способом збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються, і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.

Крім того, судом враховано, що внаслідок бойових дій в місті Покровськ відповідачем зупинено виробництво, що стало, зокрема, підставою для зменшення розміру пені при ухваленні рішення у справі.

Суд акцентує, що справа не є складною, виконаний у даній справі адвокатом обсяг робіт (наданих послуг) не є важким та не потребував значної кількості часу.

Враховуючи правову позицію, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 щодо того, що такі витрати не мають характеру необхідних, приймаючи до уваги, що гонорар адвоката за досягнутий результат не містить обґрунтування обсягу фактичних дій представника позивача, які достатньою мірою можуть бути співвіднесені з досягненням успішного результату, суд дійшов висновку, що їх відшкодування з огляду на обставини даної справи є необґрунтованими та відмовляє у задоволенні заяви позивача у цій частині.

На підставі вищевикладеного, суд визнає належними та допустимими доказами понесення витрат на професійну правничу допомогу в загальній сумі 30000,00 грн та визнає таку суму співмірною, зокрема, позовним вимогам, складності справи, строку розгляду справи, послугам, наданим позивачу.

Частиною шостою статті 126 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Отже, у разі недотримання заявником вимог частини четвертої ст. 126 Господарського процесуального кодексу України щодо співмірності розміру заявлених до відшкодування витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт, суд має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката за клопотанням сторони.

Суд відзначає, що при розгляді заяви б/н від 29.05.2025 представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецредуктор», м.Нікополь про ухвалення додаткового рішення, враховано заперечення відповідача на означену заяву, водночас, суд вважає що розмір витрат на професійну правничу допомогу в загальній сумі 30000,00 грн є співмірним із складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт та ціною позову, а тому не вбачає підстав для задоволення клопотання відповідача про зменшення розміру витрат на правову допомогу до 5000,00 грн.

Відповідно до ч.4 ст.129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Суд зазначає, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецредуктор» до Приватного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське» про стягнення 3067704,36 грн рішенням Господарського суду Донецької області від 27.05.2025 задоволено частково, оскільки судом було зменшено розмір заявленої до стягнення пені.

При цьому, за змістом п. 1 ч. 2 ст. 126, ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже, витрати за надану професійну правничу допомогу підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачена стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачена (пункт 1 частини 2 статті 126 цього Кодексу).

Таким чином, суд дійшов висновку, що заяву представника позивача б/н від 29.05.2025 про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу слід задовольнити частково, та стягнути з відповідача на користь позивача 30000,00 грн судових витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Заяву представника б/н від 29.05.2025 представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецредуктор», м.Нікополь про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське» (85300, Донецька обл., м.Покровськ, площа Шибанкова, буд.1 А, код ЄДРПОУ 13498562) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецредуктор» (53200, Дніпропетровська обл., Нікопольський р-н, м.Нікополь, вул.Патріотів України, буд.126-Г/1, код ЄДРПОУ 38657955) 30000,00 грн витрат на правову допомогу.

В іншій частині заяви відмовити.

Після набрання додатковим рішенням законної сили видати наказ в установленому порядку.

Відповідно до ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

В судовому засіданні 11.06.2025 оголошено та підписано вступну та резолютивну частину додаткового рішення. Повне додаткове рішення складено та підписано 12.06.2025.

Суддя Г.Є. Курило