Рішення від 11.06.2025 по справі 914/40/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.06.2025 Справа № 914/40/25

м. Львів

Господарський суд Львівської області у складі судді Ростислава Матвіїва за участю секретаря судового засідання Дарії Мандюк розглянув матеріали

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Агротеп, м. Київ,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Джеоекспо, м. Львів,

предмет позову: стягнення 69 091, 47 грн,

підстава позову: порушення зобов`язань по договору про надання послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом,

та за зустрічним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Джеоекспо, м.Львів,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Агротеп, м. Київ,

предмет спору: стягнення 120 000,00 грн,

підстава позову: порушення умов перевезення вантажу,

за участю представників:

позивача: Завидняк Володимир Іванович (в режимі відеоконференції);

відповідача: Коць Єлизавета Павлівна (в режимі відеоконференції).

1. ПРОЦЕС

1.1.До Господарського суду Львівської області 02.01.2025 надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротеп» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Джеоекспо» про стягнення 69 091, 47 грн.

1.2.Ухвалою суду від 06.01.2025 позовну заяву залишено без руху, а ухвалою від 20.01.2025 позовну заяву прийнято до розгляду і відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання призначено на 19.02.2025.

1.3.Від відповідача 04.02.2025 до суду надійшла зустрічна позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Джеоекспо про стягнення 120 000,00 грн.

1.4.Ухвалою від 10.02.2025 суд об`єднав вимоги за зустрічним позовом в одне провадження з первісним позовом, перейшов до розгляду справи № 914/40/25 за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання на 19.02.2025.

1.5.Хід розгляду справи відображено в попередніх ухвалах суду та протоколах судових засідань. Зокрема, 09.04.2025 суд закрив підготовче провадження та призначив судове засідання для розгляду справи по суті.

1.6.Відводів суду сторонами не заявлено.

1.7.У судовому засіданні 11.06.2025 за участю представників учасників справи проголошено скорочене рішення.

2. СУТЬ СПОРУ ТА ПРАВОВА ПОЗИЦІЯ СТОРІН

2.1.Підставою первісних позовних вимог є порушення відповідачем зобов`язань з оплати у повному обсязі вартості наданих позивачем послуг із перевезення вантажів автомобільним транспортом. Не сплаченою є вартість послуг з перевезення у розмірі 52 500, 20 грн, стягнення якої є предметом первісних позовних вимог. На суму боргу також нараховано 5 074, 22 грн інфляційних втрат та 11 517, 05 грн пені.

2.2. Позивач за первісним позовом наголошує, що перевезення відбулось із дотриманням температурного режиму, зазначеного у заявці на перевезення, тому умови договору про надання послуг з перевезення вантажів виконані належним чином та підлягають оплаті у повному обсязі. За відсутності вини перевізника відсутні підстави для сплати відповідачу збитків.

2.3.Позивач за зустрічним позовом зазначає, що із загальної кількості товару, що був доставлений відповідачем за зустрічним позовом, 800 одиниць не відповідали вимогам якості. Під час перевезення мало місце недотримання перевізником температурного режиму перевезення товару. Крім того, за усними домовленостями сторін вартість пошкодженого товару мала бути вирахувана із загальної вартості перевезення. З урахуванням загальної кількості пошкодженого товару за послугу з перевезення замовник оплатив загалом 105 516, 60 грн.

2.4.Отже, позивач за зустрічним позовом просить суд стягнути з відповідача за зустрічним позовом на його користь 120 000, 00 грн (із розрахунку 800 пучків по 150 грн кожен), оскільки псування рускусу відбулося саме з вини позивача; у задоволенні первісних позовних вимог відмовити.

3. ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

3.1.Між Товариством з обмеженою відповідальністю Агротеп (перевізник згідно з договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю Джеоекспо (замовник згідно з договором) 12.02.2023 укладено договір б/н про надання послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом.

3.2.В матеріалах справи є заявка № 1 від 12.02.2024 на перевезення вантажу «Лимонад 21900 кг», адреса завантаження Грузія, регіон Мцхета, с. Натахтарі, адреса вигрузки м. Городок Львівської обл., вул. Львівська, 659 (склад), що не стосується предмета спору.

3.3.Крім того, в матеріалах справи є заявка № 2 від 12.02.2024 на перевезення вантажу «Рускус 20000 кг», маршрут м. Батумі м. Львів.

3.4.Позивач долучив до справи CMR із зазначенням найменування товару «Fresh cut of ruskus» 8 790 пучків та температурного режиму перевезення +4 С.

3.5. Відповідно до акта здачі приймання робіт (надання послуг) № 1239 від 01.03.2024 на виконання договору здійснено міжнародне вантажне перевезення за маршрутом Батумі Городок у період 14.02.2024 29.02.2024, вартість перевезення 158 016, 80 грн. Акт підписано лише перевізником.

3.6. Також позивач долучив до справи рахунок №1239 від 01.03.2024 на оплату перевезення у сумі 158 016, 80 грн.

3.7. Позивач долучив до матеріалів справи претензію від 11.07.2024, адресовану відповідачу, про сплату боргу 52 500, 20 грн. Як доказ надсилання претензії позивач долучив опис вкладення у цінний лист та фіскальний чек від 12.07.2024.

3.8. До справи долучено акт списання зіпсованої продукції при транспортуванні Товариством з обмеженою відповідальністю Агротеп № 1 від 06.03.2024 на суму 52 500, 00 грн із розрахунку 350 свіжих зрізів рускуса по ціні 150, 00 грн, складений відповідачем.

3.9. Відповідно до оборотно сальдової відомості по рахунку позивача за 1 квартал 2024 року заборгованість відповідача перед позивачем становить 52 500, 20 грн.

3.10.Відповідач долучив до справи акт приймання передачі товару від 29.02.2024, складений відповідачем, в якому зазначено, що вартість пошкодженого товару становить 120 000, 00 грн та буде відраховано від загальної вартості перевезення вантажу згідно з заявкою № 2. Водій виклав свої зауваження до акта та зазначив, що температурний режим не було порушено.

3.11.Відповідач долучив довідку про розрахунок вартості рускуса від 01.03.2024, де вказано суму «разом» 131, 26974 грн.

3.12.Відповідач долучив акт приймання продукції за якістю № 1 від 01.03.2024, в якому зазначено про пошкодження 800 пучків рускуса. Характеристика пошкодження: жовте зів`яле сухе листя. Коментар отримувача: свіжі зрізи рускуса стали неналежної якості, які не можуть бути придатні для подальшого використання чи продажу, а саме жовте зів`яле сухе листя. Погодити, що весь товар приїхав в належній якості, замовник не може. Коментар перевізника: при вивантаженні на вимогу вантажоотримувача було зроблено роздруківку фіксації температурного режиму з термописця рефрежераторної установки. Порушення температурного режиму виявлено не було. При розвантаженні якість товару належним чином не було встановлено. Акт підписано двома сторонами.

3.13.Перевізник долучив роздруківку з термописця рефрижераторної установки Сarrier (№5526857 SR 51901064 від 27.02.2024), розміщену на напівпричепі н.з. НОМЕР_1 .

3.14.Перевізник також долучив відповідь із сервісного центру виробника рефрижераторної установки Сarrier - Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансхолод», де зазначено, що температурний режим під час транспортування відповідав вимогам, встановленим у заявці №2 від 12.02.2024 року, про автоматичний режим +4°C.

3.15.Позивач долучив акт службового розслідування причин пошкодження вантажу від 08.03.2024, в якому зазначено, що перевезення відбулось з 14.02.2024 по 29.02.2024, 350 пучків рускусу списано, відповідно до акта списання № 1 від 08.03.2024, водій, що здійснював перевезення ОСОБА_1 , дотримувався температурного режиму + 4 ° С, що підтверджено роздруківкою температурного режиму рефрижераторної установки, підтвердженням технічного стану установки офіційного дилеру «Carrier», поясненними водія.

3.16.Позивач також долучив пояснювальну записку водія, що здійснював перевезення, у якій зазначено, що завантаження товару відбулось у м. Батумі 14.02.2024 з 11:00 год до 17:00 год, ворота причепа були в цей час відчинені. 15.02.2024 продовжилось завантаження з 11:00 год до 17: 00 год, ворота причепа були в цей час відчинені, у причеп потрапляло тепле повітря, також 16.02.2024 завантаження відбувалось з 10:00 год до 17.00 год при відкритих дверях авто. Під час перевезення з 16.02.2024 по 26.02.2024 температурний режим було дотримано. Розвантаження відбувалось з 27.02.2024 по 29.02.2024, в цей час ворота причепа були відкриті і потрапляло тепле повітря у причеп.

3.17.Водночас відповідач долучив відповідь вантажовідправника на запит вантажоодержувача про те, що «автомобіль DAF НОМЕР_2 / НОМЕР_3 завантажувався рускусом 14.02.2024 з 12:00 до 15:00 год. 15.02.2024, була дозавантаження 500 зв`язок, яка тривала 1 год. з 12:00 до 13:00 год. Ні 16.02.2024 ні 17.02.2024 завантаження не здійснювалось».

4. ВИСНОВКИ

4.1.Дослідивши представлені суду докази, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а зустрічні позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, з огляду на таке.

4.2.Спір виник внаслідок неналежного виконання, на думку позивача за первісним позовом, умов договору надання послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом.

4.3.Згідно із ч. 1 ст. 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

4.4.Як встановив суд, між позивачем та відповідачем було досягнуто домовленостей про здійснення перевезення вантажу, 8 790 пучків рускуса, за маршрутом м. Батумі м. Львів. Сторони погодили особливі умови перевезення: температурний режим + 4 ° С в автоматичному режимі. Вартість послуг 158 016 60 грн.

4.5.Підставою первісних позовних вимог є невиконання обов`язку замовника перевезення з оплати повної вартості послуг з перевезення.

4.6.У п. 3.2. укладеного між сторонами договору про надання послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом визначено, що оплата послуг з перевезення здійснюється з моменту належного виконання зобов`язання з перевезення.

4.7.Відповідач у справі зазначає, що при вивантаженні товару було виявлено, що частина товару, 800 пучків рускуса, є неналежної якості: жовте зів`яле сухе листя. Причиною часткового псування вантажу, на думку позивача, є порушення температурного режиму перевезення. Натомість позивач доводить відсутність вини у частковому псуванні товару.

4.8.Відповідно до ст. 924 Цивільного кодексу України перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

4.9.Перевізник приймає на себе відповідальність за повну чи часткову втрату вантажу чи за його пошкодження, в проміжок часу між прийняттям вантажу до транспортування на його здачею (п. 4.4 договору, укладеного між позивачем та відповідачем).

4.10. У п. 5.8. договору визначено, що перевізник несе повну матеріальну відповідність за збереження вантажу з моменту прийняття його до перевезення і до моменту передачі вантажу вантажоодержувачу, вказаному в товарно транспортних документах (CMR).

4.11. У заявці на перевезення № 2 від 12.02.2024 сторони визначили, що завантаження відбуватиметься 14 - 17.02.2024. У CMR вказано дату завантаження 16.02.2024, а 27.02.2024 вантажоодержувачем внесено зауваження у CMR щодо якості 800 пучків рускуса.

4.12. У підписаному позивачем акті здачі приймання робіт №1239 від 01.03.2024 зазначено дату завантаження 14.02.2024, розвантаження 29.02.2024. Натомість у складеному відповідачем акті приймання передачі товару від 29.02.2024 відповідач зазначив, що загальна вартість пошкодженого товару та втрат замовника на день укладення акта складає 120 000, 00 грн і ця сума буде відрахована із загальної вартості перевезення вантажу згідно з підписаною заявкою № 2 від 12.02.2024.

4.13. Оцінюючи обставину дотримання перевізником температурного режиму, з урахуванням наявних у справі доказів, суд зазначає таке.

4.14.Суд бере до уваги відомості роздруківки з термописця рефрижераторної установки Сarrier (№ 5526857 SR 51901064 від 27.02.2024), розміщену на напівпричепі н.з. НОМЕР_1 , яким здійснено перевезення, а також відповідь із сервісного центру виробника рефрижераторної установки Сarrier, Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансхолод», де зазначено, що температурний режим під час транспортування відповідав вимогам, встановленим у заявці № 2 від 12.02.2024.

4.15.Крім того, із згаданих доказів суд встановив, що холодильна установка, розташована у напівпричепі авто позивача у період 14.02 29.02.2024 працювала в автоматичному режимі згідно запрограмованих налаштувань, аварійних помилок не виникало, встановлена температура була +4°C.

4.16.Суд бере до уваги також зауваження відповідача про те, що згідно з відомостями роздруківку з термописця рефрижераторної установки Сarrier, в певні періоди перевезення були відхилення показників температури. До прикладу, 14.02.2024 у період з 15:20 18:00 год. температура була вищою майже у 2 рази; 15.02.2024 у період 16:10 17:50 год. теж спостерігається значне відхилення від допустимих температурних показників.

4.17.До справи, серед іншого, долучено пояснення водія про те, що з 11:00 по 17:00 год 14 - 15.02.2024 та з 10:00 до 17:00 год. 16.02.2024 відбувалось завантаження вантажу, були відкриті ворота термоізольованого причепу, відповідно потрапляло тепле повітря, температура підвищувалась. Водій зазначив, що на зауваження щодо порушення температурного режиму зберігання вантажу вантажовідправник не відреагував. Натомість вантажовідправник у письмових поясненнях, що долучені вантажоодержувачем, зазначив, що завантаження відбувалось 14.02.2024 упродовж 3 годин з 12:00 до 13:00 год. та 15.02.2024 упродовж 1 години з 12:00 год до 13:00 год.

4.18. При оцінці вини перевізника у псуванні вантажу суд враховує положення ч. 2 ст. 17 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів, згідно з якими перевізник звільняється від відповідальності, якщо втрата вантажу, його ушкодження чи затримка його доставки стались внаслідок дій або недогляду позивача, внаслідок інструкцій позивача, не викликаних діями або недоглядом з боку перевізника, внаслідок дефекту вантажу чи внаслідок обставин, уникнути яких перевізник не міг і наслідки яких він не міг відвернути.

4.19. За умови дотримання п. 2 - 5 ст. 18, перевізник звільняється від відповідальності, якщо втрата чи ушкодження вантажу є наслідком особливого ризику, нерозривно пов`язаного з однією чи декількома з перерахованих нижче обставин, зокрема з природними властивостями деяких вантажів, внаслідок яких вони піддаються повній або частковій втраті чи пошкодженню, зокрема, внаслідок поломки, корозії, гниття, усушки, нормального витоку або дії молі чи шкідників (п. d) ч. 4 ст. 17 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів).

4.20. Відповідно до ч. 4 ст. 18 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів якщо перевезення виконується транспортними засобами, спеціально обладнаними так, щоб вантаж не підпадав під вплив тепла, холоду, змін температури чи вологості повітря, перевізник не може посилатися на підпункт d) пункту 4 статті 17, якщо тільки він не доведе, що всі заходи стосовно вибору, обслуговування і використання вищезгаданого обладнання, яких він був зобов`язаний вжити з урахуванням обставин, були ним вжиті, і що він дотримувався будь-яких наданих йому спеціальних інструкцій.

4.21. Дослідивши докази, подані представниками учасників справи на підтвердження заявлених вимог та заперечень, суд зазначає, що позивач довів обставину справності спеціального обладнання - рефрижераторної установки, розміщеної у транспорті, у якому перевозився вантаж. Крім того, позивач підтвердив належним та допустимим доказом, зокрема відповіддю із сервісного центру виробника рефрижераторної установки, роботу установки в автоматичному режимі у період 14.02 29.02.2024 із дотриманням температурного показника +4°C.

4.22. Щодо обставин завантаження та розвантаження товару, що згідно з твердженнями позивача, могли вплинути на стан вантажу, суд зазначає таке.

4.23. Суд враховує, що перевізник зобов`язаний надати транспортні засоби під завантаження у строк, встановлений договором (ч. 1 ст. 917 Цивільного кодексу України).

4.24. У п. 2.2.2. договору про надання послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом визначено обов`язок замовника забезпечити завантаження (вивантаження) транспортного засобу, його митну обробку і митне оформлення всіх необхідних документів протягом 24 годин з моменту прибуття автомобіля під завантаження за межами території України, і 24 годин з моменту прибуття автомобіля під розвантаження на території України.

4.25. Натомість, як встановив суд, умову про завантаження/вивантаження транспортного засобу, митне оформлення вантажу, тощо упродовж 24 годин з моменту прибуття автомобіля під завантаження за межами території України, і 24 годин з моменту прибуття автомобіля під розвантаження на території України було порушено замовником перевезення, оскільки, як встановив суд, завантаження розпочалось 14.02.2024, а у CMR вказано дату погрузки 16.02.2024 (INVOICE № 2 від 16.02.2024).

4.26. З 25.02.2024 вантаж був під митним контролем, про що свідчить печатка на CMR, однак розвантаження товару тривало до 29.02.2024.

4.27. Оскільки достеменно неможливо встановити обставини завантаження/вивантаження вантажу, з огляду на відсутність належних та допустимих доказів на підтвердження часу, температури повітря під час розвантаження та завантаження, тощо, суд звертається до категорії вірогідності доказів, що підтверджують/спростовують вину відповідача у псуванні частини вантажу.

4.28. Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

4.29. Оскільки суд встановив порушення відповідачем у справі погоджених умов договору про надання послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом щодо часу розвантаження/вивантаження вантажу, а також його митного оформлення, за наявності доказів на підтвердження дотримання показників температурного режиму на рівні +4°C у автоматичному режимі, суд вважає більш вірогідною обставину відсутності вини у діях перевізника, що мали наслідком пошкодження вантажу.

4.30. Щодо умов п. 4.3. договору, суд зазначає, що сторони визначили, що при невідповідностях і ушкодженнях, виявлених під час вивантаження, перевізник, водій перевізника зобов?язаний внести свої зауваження в усі екземпляри товарно-транспортної накладної, а також прийняти участь у складанні акту вантажоодержувачем, торгово-промисловою палатою чи незалежним експертом страхової компанії і підписати його. Водій перевізника, чи особа яка залучена перевізником для транспортування вантажу чи водій цієї особи при підписанні акту прийому товару по кількості і якості вважається особою прирівняною до перевізника, та не потребує додаткового повідомлення перевізника та його залучення для складання акту прийому товару по кількості і якості.

4.31. Суд не погоджується із твердженнями позивача про те, що замовник перевезення не дотримався умов п. 4.3 договору оскільки при виявленні пошкоджень товару не залучив незалежного експерта або торгово - промислову палату.

4.32. Суд тлумачить формулювання п. 4.3. договору «…прийняти участь у складанні акту вантажоодержувачем, торгово-промисловою палатою чи незалежним експертом страхової компанії…» як погоджену сторонами можливість при виявленні ушкоджень товару під час вивантаження скласти один із перелічених документів на вибір, зокрема акт, або звернутись до торгово промислової палати чи незалежного експерта.

4.33. Отже за наслідком розгляду первісних позовних вимог, за відсутності доказів оплати вартості перевезення у повному обсязі та за наслідком встановлення належного виконання перевізником, тобто позивачем, зобов`язання з перевезення, суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню вимоги про стягнення з відповідача 52 500, 20 грн основного боргу.

4.34. Щодо вимог про стягнення 5 074, 22 грн інфляційних втрат, 11 517, 05 грн пені, суд зазначає таке.

4.35. Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

4.36. Як визначено у ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

4.37. У п. 5.6. договору сторони визначили право на нарахування пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення платежу від суми заборгованості.

4.38. З огляду на встановлену судом обставину порушення відповідачем обов`язку з виконання грошового зобов`язання, позивач має право здійснювати нарахування інфляційних втрат на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, а також нарахувань пені на підставі ст. 549 Цивільного кодексу України та п. 5.6. договору.

4.39. З урахуванням умов п. 3.2. договору про надання послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом, оплата товару здійснюється з моменту належного виконання перевізником свого зобов`язання щодо доставки (перевезення) вантажу, тобто з моменту одержання вантажу одержувачем.

4.40. Як встановив суд, 27.02.2024 перевізник прибув у місце розвантаження і до 29.02.2024 здійснювалось розвантаження.

4.41. Нарахування пені та інфляційних втрат здійснено за період прострочення 06.03.2024 30.12.2024 на суму боргу 52 500, 20 грн, що є різницею між вартістю перевезення та сумою здійсненної відповідачем оплати.

4.42. Перевіривши розрахунок позивача, суд встановив, що розрахунок пені є арифметично правильним, натомість розмір інфляційних втрат є більшим (5 656, 26 грн), аніж заявлено позивачем до стягнення. Тому суд доходить висновку про задоволення вимоги про стягнення інфляційних втрат у заявленому розмірі.

4.43. Щодо зустрічних позовних вимог про стягнення 120 000,00 грн збитків суд зазначає таке.

4.44. Статтею 22 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Частина друга цієї статті визначає, що збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

4.46. За загальним правилом про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди (збитків) - деліктну відповідальність, що випливає із положень статті 1166 Цивільного кодексу України, юридичною підставою позадоговірної відповідальності є склад цивільного правопорушення, а тому для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків/шкоди потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) протиправна поведінка; 2) збитки; 3) причинний зв`язок між протиправною поведінкою боржника та збитками; 4) вина.

4.47. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільна відповідальність не настає. Отже, загальні правила та підстави відповідальності за завдану майнову шкоду, передбачені статтею 1166 Цивільного кодексу України вимагають дослідження та встановлення судом за вимогами про відшкодування шкоди усіх елементів складу цивільного правопорушення.

4.48. Позивач за зустрічним позовом у справі доводив понесення реальних збитків в розмірі 120 000,00 грн внаслідок порушення перевізником умов температурного режиму перевезення вантажу.

4.49. Однак, оскільки суд, оцінюючи первісні позовні вимоги, не встановив наявність вини перевізника у пошкодженні вантажу, а також несправності рефрижераторної установки у період здійснення перевезення у справі, що під час завантаження/розвантаження товару працювала в автоматичному режимі, як і не встановив протиправності у діях перевізника, суд вважає, що позивачем за зустрічним позовом не доведено складу цивільного правопорушення, що є передумовою для настання деліктної відповідальності.

4.50. Підсумовуючи, суд доходить висновку, що первісні вимоги підлягають задоволенню у заявленому розмірі, натомість зустрічні позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

4.51.Здійснюючи розподіл судових витрат суд зазначає, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч. 1 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України).

4.52.Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України сплачений позивачем за первісним позовом судовий збір підлягає відшкодуванню відповідачем.

4.53.Натомість судові витрати на сплату судового збору, а також витрати на професійну правничу допомогу, понесені позивачем за зустрічним позовом залишаються за позивачем за зустрічним позовом з огляду на відмову у задоволення зустрічних позовних вимог (згідно з положеннями ч. 1 , 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).

4.54.Позивач за первісним позовом зазначав орієнтовний розмір витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 15 000, 00 грн та повідомляв, що докази понесення таких витрат будуть долучені упродовж 5 днів після ухвалення судом рішення.

4.55.З огляду на відсутність у справі доказів понесення позивачем за первісним позовом ватрат на професійну правничу допомогу, суд, ухвалюючи рішення по суті заявлених позовних вимог, не вирішує питання про розподіл таких витрат.

Керуючись ст. ст. 74, 76-80, 129, 231, 237, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1.Позовні вимоги за первісним позовом задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Джеоекспо (ідентифікаційний код юридичної особи 41126797, 79015, Львівська обл., місто Львів, вулиця Героїв УПА, будинок 76) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Агротеп (ідентифікаційний код юридичної особи 21496904, 02105, місто Київ, вулиця Павла Усенка, будинок 8) 52 500, 20 грн основного боргу, 5 074, 22 грн інфляційних втрат, 11 517, 05 грн пені та 2 422, 40 грн в рахунок відшкодування сплаченого судового збору.

3.Відмовити у задоволенні зустрічних позовних вимог.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 12.06.2025.

СуддяМатвіїв Р.І.