Рішення

від 07.12.2010 по справі 40/510

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  40/510

07.12.10

За позовом   Національної академії державного управління при Президентові України

до                   Товариства з обмеженою відповідальністю “Грузинський дім”

про                стягнення заборгованості з відшкодування витрат на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг в сумі 73649,66 грн.

  Суддя: Пукшин Л.Г.

Представники:

від позивача:        Хотієва Л.М. -   за довіреністю № 1/17-06-05 від 21.12.09;                                                           

від відповідача:    не з’явився.

   07.12.10, в порядку ч. 1 ст. 85 ГПК України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Грузинський дім” про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг в сумі 73 649,66 грн, з яких сума основної заборгованості складає – 72 345,53 грн., пеня – 1 304,13 грн.

Заявлений позов позивач обґрунтовує тим, що відповідач, порушуючи умови договору № 9В/05 від 29.09.05 про відшкодування витрат на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг, не сплатив на рахунок позивача відшкодування витрат на утримання орендованого майна та наданих комунальних послуг за період з січня 2009 по липень 2010 року, що стало підставою для звернення до суду з позовною заявою.

В обґрунтування позовних вимог посилається на норми ст.ст. 526, 610, 625, 629 ЦК України, ст.ст. 193, 343 ГК України.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 12.11.10 порушено провадження у справі № 40/510, розгляд справи призначено у судовому засіданні на 07.12.10.

У судове засіданні 07.12.10 представник позивача з’явився,  вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі виконав, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач в судове засідання 07.12.10 не забезпечив явку повноважного представника, вимоги ухвали суду не виконав, обґрунтованих клопотань щодо своєї неявки не направляв, хоча про час і місце судових засідань був повідомлений належним чином, оскільки ухвала суду направлялась на адресу відповідача, що вказана в позовній заяві та в довідці з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, яка наявна в матеріалах справи, а саме: 01001 м. Київ, Володимирський узвіз, 4 літ. В. Таким чином відповідач не реалізував своє процесуальне право на участь в судовому засіданні господарського суду.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз’яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.97 № 02 - 5/289 із змінами “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).

Відповідач не надав відзиву на позов, тому згідно зі ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними у справі доказами та матеріалами.

Судом заслухані пояснення представника позивача, досліджені надані суду докази та матеріали. В результаті дослідження наданих суду доказів та матеріалів, слухання сторін суд, встановив.

Згідно з укладеним між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву (орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю „Грузинський дім” (орендар) договором оренди № 2219 нерухомого майна, що належить до державної власності від 29.09.2005, орендодавець передає, а відповідач приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно, площею 214,62 кв.м, розміщене за адресою: м. Київ, вул. Мельникова,36/1, що знаходиться на балансі  Національної академії державного управління при Президентові України (Балансоутримувач), вартість якого становить за експертною оцінкою станом на 31.03.05 р. 612 017 грн. Майно передається в оренду з метою розміщення кафе, з правом продажу товарів підакцизної групи.

Відповідно до п.5.8 договору оренди № 2219 від 29.09.05 орендар зобов’язаний укласти з балансоутримувачем орендованого майна договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг.

На виконання п.5.8 договору оренди, 29.09.05 між позивачем (балансоутримувачем) та відповідачем (орендарем) було укладено договір № 9В/05 про відшкодування витрат на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю.

Відповідно до п.1.1 договору № 9В/05 балансоутримувач: Національна академія державного управління при Президентові України забезпечує обслуговування, експлуатацію та ремонт будівлі, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Мельникова, 36/1, загальною площею 11460,0 кв.м., а також утримання прибудинкової території, а орендар бере участь у витратах балансоутримувача на виконання вказаних робіт пропорційно до займаної ним площі в цій будівлі, якщо інше не випливає з характеру послуг, наданих балансоутримувачем за цим договором. Крім пропорційно займаної площі, договір може передбачати й інші критерії розподілу і оплати спожитих послуг, один з яких обирається за взаємною згодою сторін, а саме: пропорційно кількості користувачів; за кількістю джерел  електрообладнання. За відсутності лічильників за обліком спожитих послуг окремим споживачем або з інших поважних причин, застосовується критерій – пропорційно до займаної площі.

Згідно з п.2.1.1 договору № 9В/05 балансоутримувач зобов’язаний забезпечити виконання всього комплексу робіт, пов’язаних з обслуговуванням і утриманням будівлі і прибудинкової території, та створення  необхідних умов для мешкання в ній і здійснення господарської діяльності, у тому числі орендарю і  його співробітникам згідно з вимогами чинного законодавства про користування будівлями. Перелік таких робіт та послуг, порядок та умови їх оплати встановлюються цим договором.

Пунктом 2.2.3 договору передбачено обов’язок орендаря не пізніше 12 числа місяця, наступного за звітним, вносити плату, на рахунок балансоутримувача за санітарне обслуговування прибудинкової території та допоміжних приміщень будівлі, технічне обслуговування будівлі відповідно до загальної площі приміщення, на ремонт відповідно до відновної вартості приміщення, а також за комунальні послуги.

Згідно з п.5.1 цей договір укладено строком на 11 місяців, що діє з 29 вересня 2005 року по 28 серпня 2006 року включно.

06.11.06 сторонами було укладено додаткову угоду про внесення змін до договору від 29.09.05 № 9В/05, відповідно до якої сторони дійшли зголи щодо внесення змін до п.2.2.3 договору № 9В/05, встановивши, що оплата має бути проведена не пізніше останнього банківського дня поточного місяця.

30.03.07 сторони уклали додаткову угоду № 01/07, відповідно до умов якої викладено в новій редакції додаток № 1 до договору від 29.09.05 № 9В/05, а загальний розмір щомісячної вартості відшкодування комунальних та інших платежів на утримання та обслуговування орендованого приміщення площею 214,62 кв.м. складає 6287,36 грн.

02.01.08  сторони уклали додаткову угоду № 04/08, відповідно до умов якої викладено в новій редакції додаток № 1 до договору від 29.09.05 № 9В/05, а загальний розмір щомісячних платежів за обслуговування та ремонт будівлі, комунальні та інші послуги орендованого приміщення площею 214,62 кв.м. складає 8564,95 грн.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначав про те, що відповідач неналежним чином виконував свої договірні зобов’язання в частині своєчасного внесення на рахунок позивача оплати за надані послуги з утримання та обслуговування приміщень, внаслідок чого виникла заборгованість.

Факт надання позивачем передбачених умовами договору від 29.09.05 № 9В/05 послуг, підтверджується наявними в матеріалах справи рахунками-фактурами № 21 від 21.01.10, № 22 від 21.01.10, № 49 від 23.02.10, № 50 від 10.02.10, № 88 від 29.03.10, № 87 від 29.03.10, № 94 від 20.04.10, № 93 від 27.04.10, № 127 від 26.05.10, № 126 від 26.05.10, № 154 від 16.06.10, № 153 від 24.06.10, №  175 від 20.07.10, № 174 від 20.07.10, а також актами прийому-передачі послуг по договору № 9В/05 від 29.09.05, що підписані представниками позивача та відповідача та скріплені їх печатками:

1. за січень 2010: № 02/01 від 31.01.10 на суму 4 774,38 грн (комунальні послуги), № 03/01 від 31.01.10 на суму 5060,26 грн.(загальногосподарські витрати);

2. за лютий 2010: № 01/02 від 26.02.10 на суму 4 803,64 грн (комунальні послуги), № 03/02 від 26.02.10 на суму 5060,26 грн. .(загальногосподарські витрати);

3. за березень 2010: № 02/03 від 31.03.10 на суму 4392,43 грн. (комунальні послуги), № 01/03 від 31.03.10 на суму 5060,26 грн..(загальногосподарські витрати);

4. за квітень 2010: № 02/04 від 30.04.10 на суму 4 296,04 грн (комунальні послуги), № 03/04 від 30.04.10  на суму 5060,26 грн. (загальногосподарські витрати);

5. за травень 2010: № 05/01 від 31.05.10 на суму 4 295,98 грн (комунальні послуги), № 05/02 від 31.05.10 на суму 5060,26 грн. (загальногосподарські витрати);

6. за червень 2010 № 06/02 від 30.06.10 на суму 5 060,26 грн (загальногосподарські витрати).

Таким чином, за період з січня 2009 року по липень 2010 року позивачем було надано відповідачеві послуг з утримання орендованого нерухомого майна та надано комунальних послуг згідно договору № 9В/05 від 29.09.05 на загальну суму 182 245,56 грн. З матеріалів справи вбачається, що відповідачем на рахунок позивача було сплачено 109 900,03 грн, отже заборгованість відповідача перед позивачем з відшкодування витрат на утримання та експлуатацію орендованого майна та комунальних послуг складає 72345,53 грн.

Позивач звертався до відповідача листом № 1/15-27-841 від 29.07.10 з вимогою сплатити заборгованість за договором № 9В/05 від 29.09.05 у встановлений термін, проте ці вимоги залишились без належного реагування зі сторони відповідача.

Доданий до матеріалів справи акт про закриття приміщення від 30.07.10 свідчить про припинення надання відповідачу послуг з утримання майна та комунальних послуг за договором № 9В/05 від 29.09.05  з 30.07.10.

Як свідчать матеріали справи, станом на дату звернення з позовом до суду та розгляду справи в судовому засіданні заборгованість відповідачем сплачена не була і становила за період з січня 2009 року по липень 2010 року  72345,53 грн.

Як визначено частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі статтею 525 ЦК України  та ч.7 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобов’язання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.

За змістом статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов’язків.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, факт наявності заборгованості за надані комунальні послуги та послуги по утриманню орендованого приміщення у відповідача перед позивачем в сумі 72345,53 грн. за період з січня 2009р. по липень 2010р. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, тому позовні вимоги в цій частині визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 1 304,13 грн пені.

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства  (ст.549 ЦК України).

Відповідно до п.2.2.3. договору № 9В/05 від 29.09.05 орендар зобов’язується при несвоєчасному внесенні плати сплачувати пеню із розрахунку подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми наданих за кожний день прострочки.

Згідно з п.4.1 договору за невиконання або неналежне виконання зобов’язань за цим договором сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.

Згідно ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань» встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно ч.6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Враховуючи вищевикладене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня в розмірі 1 304,13 грн, що відповідає обґрунтованому розрахунку позивача, з яким погоджується суд.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача, а також те, що відповідач в установленому порядку обставин, повідомлених позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, то за таких обставин, позов визнається обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню за розрахунком позивача.

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати, пов’язані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та державного мита, підлягають стягненню з відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Грузинський дім” (01001, м. Київ, Володимирський узвіз, 4 літ.В, код ЄДРПОУ 33303166) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем в процесі виконання рішення, на користь Національної академії державного управління при Президентові України (03057 м. Київ, вул. Е.Потьє, 20, код ЄДРПОУ 23696843) суму заборгованості у розмірі 73 649 (сімдесят три тисячі шістсот сорок дев’ять) грн 66 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 736 (сімсот тридцять шість) грн 50 коп. та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 (двісті тридцять шість) грн 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 ГПК України.

Суддя                                                                                                                                Пукшин Л.Г.

дата підписання рішення 10.12.2010р.