Постанова
від 10.06.2025 по справі 910/3014/23
КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2025 року

м. Київ

cправа № 910/3014/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Чумака Ю. Я. - головуючого, Дроботової Т. Б., Багай Н. О.

секретар судового засідання - Лелюх Є. П.,

за участю представників:

позивача - не з`явилися,

відповідачів-1, 2 за первісним позовом - не з`явилися,

відповідача-3 за первісним позовом - Шкірі І. В. (у порядку самопредставництва), Шкірі Д. І. (у порядку самопредставництва), Безвершенка О. О. (адвокат), Штокала Т. В. (адвокат),

третьої особи-1 - Бублика Ю. В. (у порядку самопредставництва),

третьої особи-2 - не з`явилися,

відповідачів за зустрічним позовом - не з`явилися,

розглянув касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ІТ Компані" на рішення Господарського суду міста Києва від 13.09.2024 (суддя Нечай О. В.) та постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.04.2025 (головуючий - Станік С. Р., судді Гончаров С. А., Коробенко Г. П.) у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Снетч"

до: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми "Укрзовнішінформ",

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Централ Буд",

3) Товариства з обмеженою відповідальністю "ІТ Компані",

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: 1) Державного реєстратора Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві Кибальчука Олександра Миколайовича,

2) Товариство з обмеженою відповідальністю "Бізнес Медіа ЛТД",

про визнання права власності на будівлю,

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІТ Компані"

до: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Снетч",

2) Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми "Укрзовнішінформ",

3) Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Капітал Джірінг",

4) Товариства з обмеженою відповідальністю "Несімко"

про зобов`язання вчинити дії, визнання недійсним правочину та застосування наслідків його недійсності.

Короткий зміст і підстави вимог первісного та зустрічного позовів

1. 27.02.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю "Снетч" (далі - ТОВ "Снетч", позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом (у редакції заяви про зміну предмета позову від 24.05.2023) до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми "Укрзовнішінформ" (далі - ТОВ Фірма "Укрзовнішінформ", Фірма, відповідач-1), Товариства з обмеженою відповідальністю "Централ Буд" (далі - ТОВ "Централ Буд", відповідач-2), Товариства з обмеженою відповідальністю "ІТ Компані" (далі - ТОВ "ІТ Компані", Товариство, відповідач-3) про:

1) визнання за ТОВ "Снетч" права власності на будівлю літ. "Б" загальною площею 1007,9 м2, що розташована за адресою: м. Київ, вул. Якіра (наразі вул. Деревлянська), буд. 13 (далі - спірна будівля, спірне майно);

2) визнання відсутнім у ТОВ "ІТ Компані" права власності на такі об`єкти нерухомого майна:

- громадський будинок, приміщення № 1-29 (група приміщень № 1), загальною площею 520,6 м2, за адресою: м. Київ, вул. Білоруська, буд. 38-А (РНОНМ 815494780000);

- громадський будинок, приміщення № 1-5 (група приміщень № 2), загальною площею 110,7 м2, за адресою: м. Київ, вул. Деревлянська, буд. 13-Б (РНОНМ 815557680000);

- громадський будинок, приміщення № 1-17 (група приміщень № 3), загальною площею 376,6 м2, за адресою: м. Київ, вул. Білоруська, буд. 38-Б (РНОНМ 815591180000);

- спірну будівлю (РНОНМ 468607080391);

3) визнання протиправним і скасування рішення про державну реєстрацію індексний номер: 27422218 від 23.12.2015 15:52:36 щодо відкриття розділу та реєстрації об`єкта нерухомого майна з реєстраційним номером 815494780000 (громадський будинок, приміщення № 1-29 (група приміщень № 1), площею 520,6 м2, розташований за адресою: м. Київ, вул. Білоруська, буд. 38-А), прийнятого державним реєстратором Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві Кибальчуком Олександром Миколайовичем (далі - Реєстратор), та закриття розділу 815494780000;

4) визнання протиправним і скасування рішення про державну реєстрацію індексний номер: 27424496 від 23.12.2015 16:13:37 щодо відкриття розділу та реєстрації об`єкта нерухомого майна з реєстраційним номером 815557680000 (громадський будинок, приміщення № 1-5 (група приміщень № 2), площею 110,7 м2, розташований за адресою: м. Київ, вул. Деревлянська, буд. 13-Б), прийнятого Реєстратором, та закриття розділу 815557680000;

5) визнання протиправним і скасування рішення про державну реєстрацію індексний номер: 27425646 від 23.12.2015 16:25:09 щодо відкриття розділу та реєстрації об`єкта нерухомого майна з реєстраційним номером 815559118000 (громадський будинок, приміщення № 1-17 (група приміщень № 3), площею 376,6 м2, розташований за адресою: м. Київ, вул. Білоруська, буд. 38-Б), прийнятого Реєстратором, та закриття розділу 815559118000;

6) визнання недійсним свідоцтва від 23.12.2015 серія та номер: 50638067 про право власності на майно, громадський будинок, приміщення № 1-29 (група приміщень № 1) за адресою: м. Київ, вул. Білоруська, 38-А, видавник: Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті Києві;

7) визнання недійсним свідоцтва від 23.12.2015 серія та номер: 50645267 про право власності на майно, громадський будинок, приміщення № 1-17 (група приміщень № 3) за адресою: м. Київ, вул. Білоруська, 38-Б, видавник: Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті Києві;

8) визнання недійсним свідоцтва від 23.12.2015 серія та номер: 50645267 про право власності на майно, громадський будинок, приміщення № 1-5 (група приміщень № 2) за адресою: м. Київ, вул. Якіра (Деревлянська), буд. 13-Б, видавник: Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті Києві (далі - оспорювані свідоцтва від 23.12.2015), посилаючись на положення статей 203, 216, 328, 658 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статей 2, 18, 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", пункту 57 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 № 868, чинною до 31.12.2015 (далі - Порядок № 868).

2. Первісна позовна заява обґрунтовується тим, що три договори купівлі-продажу, які 16.02.2018 та 28.02.2018 були укладені між ТОВ Фірмою "Укрзовнішінформ" і ТОВ "Централ Буд", у силу вимог статті 216 ЦК України, не створили правових наслідків, у тому числі пов`язаних із виникненням у ТОВ "Централ Буд" права власності на об`єкти нерухомого майна", що, в свою чергу, унеможливлює подальше відчуження відповідачем-2 майна, набутого за недійсними правочинами, а отже, виключає можливість набуття TOB "ІТ Компані" права власності на такі об`єкти нерухомого майна.

3. 23.03.2023 TOB "ІТ Компані" звернулося до Господарського суду міста Києва із зустрічним позовом (у редакції заяви про зміну предмета зустрічного позову від 07.09.2023) до ТОВ "Снетч", ТОВ Фірми "Укрзовнішінформ", Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Капітал Джірінг" (далі - ТОВ "ФК "Капітал Джірінг", Компанія), Товариства з обмеженою відповідальністю "Несімко" (далі - ТОВ "Несімко", орендар) про:

1) закриття розділу в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо об`єкта нерухомого майна - спірної будівлі, реєстраційний номер об`єкта: 468607080391;

2) визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна, укладеного 31.01.2023 між ТОВ Фірмою "Укрзовнішінформ" і ТОВ "Снетч", посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Задорожним Олександром Сергійовичем (далі - Нотаріус) за реєстровим № 86 (далі - договір купівлі-продажу від 31.01.2023, оспорюваний договір);

3) скасування запису про державну реєстрацію права ТОВ "Снетч" - номер відомостей про речове право: 49106878, тип речового права: право власності; дата, час державної реєстрації: 31.01.2023 15:32:37, державний реєстратор: Нотаріус, м. Київ; підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 66250017, від 31.01.2023 16:09:53, Нотаріус, м. Київ; документи, подані для державної реєстрації: договір купівлі-продажу, серія та номер: 86, виданий 31.01.2023, видавник: Задорожний О. С., Нотаріус;

4) застосування наслідків недійсності договору купівлі-продажу від 31.01.2023 шляхом припинення іпотеки, номер запису про іпотеку 49107651 від 31.01.2023, предмет іпотеки - спірна будівля, зареєстрована Нотаріусом на підставі іпотечного договору: серія та номер 87, виданий 31.01.2023 Нотаріусом, укладеного між ТОВ "Снетч" і ТОВ "ФК "Капітал Джірінг";

5) застосування наслідків недійсності договору купівлі-продажу від 31.01.2023 шляхом скасування реєстрації іпотеки, номер запису про іпотеку 49107651 від 31.01.2023, предмет іпотеки - спірна будівля, зареєстрована Нотаріусом на підставі іпотечного договору: серія та номер 87, виданий 31.01.2023 Нотаріусом, укладеного між ТОВ "Снетч" і Компанією;

6) застосування наслідків недійсності договору купівлі-продажу від 31.01.2023 шляхом припинення права користування (найму (оренди)), номер запису 49169435 від 07.02.2023, зареєстрованого Нотаріусом, предмет оренди - спірна будівля, на підставі договору оренди нерухомого майна № 07/02-2023, серія та номер 108, укладеного між ТОВ "Снетч" і ТОВ "Несімко", посвідченого Нотаріусом;

7) застосування наслідків недійсності договору купівлі-продажу від 31.01.2023 шляхом скасування реєстрації права користування (найму (оренди)), номер запису 49169435 від 07.02.2023, зареєстрованого Нотаріусом, предмет оренди - спірна будівля, на підставі договору оренди нерухомого майна № 07/02-2023, серія та номер 108, укладеного між ТОВ "Снетч" і ТОВ "Несімко", посвідченого Нотаріусом.

4. Зустрічна позовна заява аргументована тим, що наявність помилково незакритого Реєстратором у грудні 2015 року розділу в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо спірної будівлі (загальною площею 1007,9 м2), що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Деревлянська, буд. 13, реєстраційний номер: 468607080391, після його поділу на 3 об`єкти нерухомого майна, створило передумови для штучної протиправної реєстрації за ТОВ "Снетч" та іншими особами речових прав на вказані об`єкти нерухомості, власником яких починаючи з 02.06.2020 є Товариство на підставі укладених із ТОВ "Централ Буд" договорів купівлі-продажу від 02.06.2020, які не визнано судом недійсними.

Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій

5. Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.09.2024 у задоволенні первісного позову відмовлено повністю.

Зустрічний позов задоволено частково. Закрито розділ в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо об`єкта нерухомого майна - спірної будівлі, реєстраційний номер об`єкта: 468607080391. Визнано недійсним договір купівлі-продажу від 31.01.2023. Скасовано запис про державну реєстрацію права власності ТОВ "Снетч" - номер відомостей про речове право: 49106878, дата, час державної реєстрації: 31.01.2023 15:32:37, державний реєстратор: Нотаріус, м. Київ; підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 66250017 від 31.01.2023 16:09:53, Нотаріус, м. Київ; документи, подані для державної реєстрації: договір купівлі-продажу, серія та номер: 86, виданий 31.01.2023, видавник: Нотаріус.

У задоволенні решти вимог зустрічного позову відмовлено.

Скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.03.2023 у справі № 910/3014/23.

6. Рішення мотивоване необґрунтованістю вимог первісного позову та частковою обґрунтованістю вимог зустрічного позову з огляду на те, що:

1) судом встановлено факт поділу спірної будівлі (загальною площею 1007,9 м2) ще в грудні 2015 року, внаслідок чого ця будівля була поділена на три новостворені об`єкти нерухомого майна, відтак, ця будівля після поділу не могла продовжити своє існування як окремий об`єкт нерухомого майна, а договір купівлі-продажу від 31.01.2023, об`єктом відчуження за яким є спірна будівля, не спрямований на реальне настання правових наслідків, що зумовлені ним. Наведене підтверджується тим фактом, що продавцем за оспорюваним договором є ТОВ Фірма "Укрзовнішінформ", яке задовго до укладення цього договору здійснило та зареєструвало в установленому законом порядку поділ спірної будівлі, долучивши до заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, поданої в 2015 році до Реєстратора, копію протоколу № 10-12 загальних зборів учасників ТОВ Фірми "Укрзовнішінформ" від 10.12.2015, якими прийнято рішення про поділ спірної будівлі. Тобто Фірмі як продавцю за договором купівлі-продажу від 31.01.2023 було достеменно відомо про здійснений ним поділ майна;

2) як підставу для набуття права власності на спірне майно, ТОВ "Снетч" вказує договір купівлі-продажу від 31.01.2023, проте, оскільки за наслідками розгляду зустрічного позову суд дійшов висновку про визнання недійсним оспорюваного договору, який в силу положень статті 216 ЦК України не породжує жодних юридичних наслідків для його сторін, то вимоги ТОВ "Снетч" про визнання за ним права власності на спірну будівлю, які ґрунтуються на недійсному правочині, задоволенню не підлягають;

3) у встановленому законом порядку ТОВ "ІТ Компані" за договорами купівлі-продажу від 02.06.2020 набуло у власність 3 об`єкти нерухомого майна (громадський будинок, приміщення № 1-29 (група приміщень № 1) загальною площею 520,6 м2, розташований за адресою: м. Київ, вул. Білоруська, буд. 38-А (РНОНМ 815494780000); громадський будинок, приміщення № 1-5 (група приміщень № 2) загальною площею 110,7 м2, розташований за адресою: м. Київ, вул. Деревлянська, буд. 13-Б (РНОНМ 815557680000); громадський будинок, приміщення № 1-17 (група приміщень № 3) загальною площею 376,6 м2, розташований за адресою: м. Київ, вул. Білоруська, буд. 38-Б (РНОНМ 815591180000)), а наслідком укладення зазначених договорів була подальша державна реєстрація права власності ТОВ "ІТ Компані" на перелічені об`єкти нерухомого майна;

4) укладені між ТОВ "Централ Буд" (продавець) і ТОВ "ІТ Компані" (покупець) три договори купівлі-продажу від 02.06.2020 не визнано судом недійсними, а ТОВ "ІТ Компані" ніколи не було власником спірного майна (РНОНМ 468607080391) з огляду на ту обставину, що цей об`єкт фактично припинив своє існування в результаті поділу ще в 2015 році та наразі існує лише юридично внаслідок помилкового незакриття відповідного розділу в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (далі - Реєстр), у зв`язку з чим немає підстав для визнання відсутнім у Товариства права власності на придбані ним об`єкти нерухомого майна;

5) позивачем не доведено, яким чином прийняті Реєстратором 23.12.2015 рішення про державну реєстрацію за ТОВ Фірмою "Укрзовнішінформ" права власності на 3 об`єкти нерухомого майна, утворені внаслідок поділу спірної будівлі, порушують права ТОВ "Снетч", створеного лише в грудні 2022 року, у зв?язку з чим не підлягають задоволенню також похідні вимоги про визнання недійсним оспорюваних свідоцтв від 23.12.2015, виданих Фірмі;

6) оскільки порушення прав ТОВ "ІТ Компані" відбулося в тому числі внаслідок державної реєстрації за ТОВ "Снетч" права власності на спірну будівлю шляхом внесення відповідного запису до незакритого розділу у Реєстрі, заявлена ТОВ "ІТ Компані" позовна вимога щодо скасування запису про державну реєстрацію речового права ТОВ "Снетч" опосередковує відновлення становища, яке існувало до порушення.

Водночас, відмовляючи в задоволенні вимог зустрічного позову в частині застосування наслідків недійсності договору купівлі-продажу від 31.01.2023 шляхом припинення іпотеки, скасування реєстрації іпотеки, припинення права користування (найму (оренди)) спірної будівлі та скасування реєстрації права користування (найму (оренди)), суд першої інстанції виходив із того, що укладення зазначеного договору купівлі-продажу мало наслідком виключно набуття ТОВ "Снетч" права власності на предмет договору, тоді як припинення іпотеки та права користування (найму (оренди)) спірної будівлі, а також скасування реєстрації відповідних речових прав є наслідками недійсності договорів іпотеки та оренди, які є оспорюваними правочинами. Однак ТОВ "ІТ Компані" не заявляло вимог про визнання недійсними як договору іпотеки від 31.01.2023, укладеного між ТОВ "ФК "Капітал Джірінг" (іпотекодержатель) і ТОВ "Снетч" (іпотекодавець), так і договору оренди нерухомого майна від 07.02.2023 № 07/02-2023, укладеного між ТОВ "Несімко" (орендар) та ТОВ "Снетч" (орендодавець).

Крім того, застосовуючи положення частини 9 статті 145 ГПК України, місцевий господарський суд дійшов висновку про скасування заходів забезпечення позову, раніше вжитих за заявою ТОВ "Снетч", у зв`язку із ухваленням рішення про повну відмову в задоволенні первісного позову.

7. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.04.2025 рішення Господарського суду міста Києва від 13.09.2024 скасовано в частині вимог за первісним і зустрічним позовами та ухвалено в цих частинах нове рішення, яким в задоволенні зустрічного позову відмовлено в повному обсязі, а первісний позов задоволено частково.

Визнано за ТОВ "Снетч" право власності на спірну будівлю (загальною площею 1007,9 м2), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Реєстрі: 468607080391. Визнано протиправними та скасовано:

- рішення про державну реєстрацію індексний номер: 27422218 від 23.12.2015 15:52:36 щодо відкриття розділу та реєстрації об`єкта нерухомого майна з реєстраційним номером 815494780000 (громадський будинок, приміщення № 1-29 (група приміщень № 1), площею 520,6 м2, розташований за адресою: м. Київ, вул. Білоруська, буд. 38-А), прийнятого Реєстратором, із закриттям розділу 815494780000;

- рішення про державну реєстрацію індексний номер: 27424496 від 23.12.2015 16:13:37 щодо відкриття розділу та реєстрації об`єкта нерухомого майна з реєстраційним номером 815557680000 (громадський будинок, приміщення № 1-5 (група приміщень № 2), площею 110,7 м2, розташований за адресою: м. Київ, вул. Деревлянська, буд. 13-Б), прийнятого Реєстратором, із закриттям розділу 815557680000;

- рішення про державну реєстрацію індексний номер: 27425646 від 23.12.2015 16:25:09 щодо відкриття розділу та реєстрації об`єкта нерухомого майна з реєстраційним номером 815559118000 (громадський будинок, приміщення № 1-17 (група приміщень № 3), площею 376,6 м2, розташований за адресою: м. Київ, вул. Білоруська, буд. 38-Б), прийнятого Реєстратором, із закриттям розділу 815559118000 (далі - оспорювані рішення від 23.12.2015).

У решті вимог первісного позову відмовлено.

У частині скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.03.2023 у справі № 910/3014/23, рішення від 13.09.2024 залишено без змін.

8. Зазначена постанова аргументована необґрунтованістю зустрічного позову та частковою обґрунтованістю первісного позову, оскільки:

1) здійснюючи 23.12.2015 державну реєстрацію права власності ТОВ Фірми "Укрзовнішінформ" на 3 об`єкти нерухомого майна, утворені внаслідок поділу спірної будівлі, без попереднього закриття розділу № 468607080391 стосовно вказаної будівлі, Реєстратор порушив вимоги частини 3 статті 14 та частини 1 статті 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", зокрема, шляхом урахування поданих заявником (Фірмою) довідок про присвоєння адрес вказаним об`єктам нерухомості за умов відсутності прийняття уповноваженим органом рішення щодо присвоєння адрес об`єктам нерухомості, а також без урахування наявності існуючого обтяження у виді заборони щодо спірної будівлі, встановленої на підставі постанови Військової прокуратури Київського гарнізону про визнання речовим доказом від 06.02.2009 (підтверджується довідкою з Реєстру від 07.12.2022 № 317065783), що свідчить про наявність підстав для визнання протиправними та скасування оспорюваних рішень від 23.12.2015;

2) ТОВ "Снетч" правомірно у встановленому законом порядку (на підставі договору купівлі-продажу від 31.01.2023) набуло у власність об`єкт нерухомого майна - спірну будівлю, про що внесено відповідний запис до Реєстру щодо об`єкта нерухомого майна з реєстраційним номером 468607080391, натомість ТОВ "ІТ Компані" належними та допустимими доказами не спростував законодавчо встановленої (статтею 204 ЦК України) презумпції правомірності оспорюваного договору, як наслідок, суд першої інстанції допустив непропорційне та необґрунтоване втручання у мирне володіння ТОВ "Снетч" спірною будівлею. При цьому задоволення вимог первісного позову в частині визнання права власності ТОВ "Снетч" на спірне майно не нівелює майнових прав відповідача-3 отримати належне відшкодування від особи (Фірми), яка вчинила дії з продажу трьох об`єктів нерухомості, а укладення Товариством договорів щодо обслуговування таких об`єктів не створює правомірності їх набуття у власність;

3) позивачем як власником спірного майна, реалізуючи повноваження, передбачені статтями 317, 319, 320, 321 ЦК України, в подальшому укладено правочини щодо передачі спірної будівлі в іпотеку (договір іпотеки від 31.01.2023 між ТОВ "ФК "Капітал Джірінг" (іпотекодержатель) та ТОВ "Снетч" (боржник)) та в оренду (договір оренди від 07.02.2023 між ТОВ "Снетч" (орендодавець) та ТОВ "Несімко" (орендар)), а тому вимоги Товариства в частині припинення іпотеки, скасування реєстрації іпотеки, припинення права користування (найму (оренди)), скасування реєстрації права користування (найму (оренди)) задоволенню не підлягають;

4) позовні вимоги про визнання відсутнім у ТОВ "ІТ Компані" права власності як на цілий об`єкт нерухомого майна (спірну будівлю), так і на 3 об`єкти, які утворилися внаслідок його поділу, фактично містять у собі вимоги про встановлення судом обставин, які мають юридичне значення (припинення правового титулу) та не стосуються захисту цивільного права у спосіб, обраний позивачем (ТОВ "Снетч") у цій частині первісного позову, тобто задоволення такої вимоги не є ефективним способом захисту прав власника, а обрання позивачем неналежного та неефективного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові.

Водночас, відхиляючи викладені у відзиві на первісний позов доводи Товариства про застосування наслідків спливу позовної давності за відповідним позовом, апеляційний суд зазначив, що внаслідок незаконного перебування у ТОВ "ІТ Компані" спірної будівлі з 02.06.2020 фактично кожен день відбувається незаконність його володіння, у зв`язку з чим це є триваючим порушенням у часі, як наслідок, перебіг позовної давності щодо такого триваючого порушення розпочинається відносно кожного дня такого володіння та не може обмежуватись таким строком, адже сплив позовної давності стосовно певного строку володіння не може породжувати юридичну законність володіння певним майном, воля на вибуття якого з володіння власника в особі ТОВ "Снетч" на користь ТОВ "ІТ Компані" була відсутня. Таким чином, до вимог позивача, які задоволені судом в межах цього апеляційного провадження, позовна давність не застосовується.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

9. Не погоджуючись із рішенням місцевого господарського суду та постановою суду апеляційної інстанції, ТОВ "ІТ Компані" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить:

1) зазначену постанову скасувати в частині відмови в задоволенні зустрічного позову та в частині задоволених вимог первісного позову;

2) рішення місцевого господарського суду скасувати в частині відмови в задоволенні вимог зустрічного позову про застосування наслідків недійсності договору купівлі-продажу від 31.01.2023 шляхом припинення іпотеки, скасування реєстрації іпотеки, припинення права користування (найму (оренди)) спірної будівлі та скасування реєстрації права користування (найму (оренди));

3) ухвалити нове рішення, яким зустрічний позов задовольнити повністю, а в частині відмови в задоволенні первісного позову рішення Господарського суду міста Києва від 13.09.2024 залишити в силі.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

10. На обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на неправильне застосування та порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, наголошуючи на тому, що апеляційний суд не врахував:

1) висновків щодо розкриття критерію пропорційності втручання в право набувача майна в контексті визначення судами добросовісності/недобросовісності набувача майна, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 669/927/16-ц (пункт 51), від 01.04.2020 у справі № 610/1030/18 (пункт 46.1), від 02.11.2021 у справі № 925/1351/19, внаслідок чого апеляційний суд проігнорував численні факти недобросовісності ТОВ "Снетч" та ТОВ Фірми "Укрзовнішінформ" при укладенні оспорюваного договору, зокрема, Фірма спочатку здійснила поділ об`єкту нерухомості та в лютому 2018 року продала 3 новостворених об`єкти на користь ТОВ "Централ Буд" (яке, в свою чергу, в червні 2020 року відчужило їх на користь ТОВ "ІТ Компані"), а потім майже через 5 років відчужила фактично ті ж самі об`єкти нерухомості на користь ТОВ "Снетч" за оспорюваним договором, що вочевидь свідчить про недобросовісність обох сторін цього правочину. При цьому адвокат Грекова Л. В., отримавши інформаційні довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо трьох об`єктів нерухомості, які утворені в результаті поділу спірної будівлі, надавши (за її словами) правову допомогу ТОВ Фірмі "Укрзовнішінформ" щодо зняття заборони на відчуження спірного майна, 07.12.2022 як директор ТОВ "ФК "Капітал Джірінг" прийняла рішення створити ТОВ "Снетч" і здійснити реєстрацію договору купівлі-продажу від 31.01.2023 (з відстрочкою платежу майже на рік) та договорів оренди, іпотеки, позики без жодного реального руху коштів і за наявності доказів штучного проведення позивачем часткової оплати вартості об`єкта купівлі-продажу за оспорюваним договором;

2) висновків щодо застосування положень частини 1 статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (в контексті того, що за відсутності в Державному реєстрі прав на нерухоме майно відомостей про права інших осіб на нерухоме майно або їх обтяжень особа, яка добросовісно покладалася на ці відомості, тобто не знала і не мала знати про існування таких прав чи обтяжень, набуває право на таке майно вільним від незареєстрованих прав інших осіб та обтяжень), викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.10.2019 у справі № 922/3537/17 (пункти 37, 38), від 01.04.2020 у справі № 610/1030/18 (пункти 46.1, 46.2), від 15.06.2021 у справі № 922/2416/17 (пункти 7.15, 7.16);

3) висновку щодо застосування доктрини "venire contra factum proprium" (заборони суперечливої поведінки), яка базується ще на римській максимі - "non concedit venire contra factum proprium" (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці), викладеного в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.05.2020 у справі № 910/7515/19, від 15.10.2020 у справі № 904/5525/18, від 31.03.2021 у справі № 923/875/19, від 28.04.2021 у справі № 910/9351/20, від 22.06.2022 у справі № 904/5429/18;

4) висновку щодо застосування норм статті 16 ЦК України (в контексті того, що вирішуючи господарський спір, суд має з`ясовувати, чи існує у позивача право або законний інтерес; якщо так, то чи має місце його порушення, невизнання або оспорювання відповідачем; якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги. В іншому випадку у позові слід відмовити), викладеного в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.06.2019 у справі № 910/6642/18;

5) висновку щодо застосування положень статті 261 ЦК України (в контексті презумпції обізнаності особи про стан своїх суб`єктивних прав, відтак обов`язок доведення терміну, з якого особі стало (могло стати) відомо про порушення права, покладається на позивача), викладеного в постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2018 у справі № 372/1036/15-ц;

6) висновку щодо застосування норми статті 204 ЦК України (в контексті презумпції правомірності правочину, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним), викладеного в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.09.2019 у справі № 915/495/18, від 02.07.2020 у справі № 910/4932/19, від 13.10.2020 у справі № 910/12692/18 та в постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 20.03.2019 у справі № 753/20633/15-ц, від 17.04.2019 у справі № 359/4886/15, від 02.10.2019 у справі № 640/2755/16-ц, від 24.03.2020 у справі № 754/12494/16-ц, від 07.10.2020 у справі № 733/2119/17, від 18.11.2020 у справі № 359/4886/15-ц, від 13.01.2021 у справі № 756/12336/13, від 26.05.2021 у справі № 456/2562/17, від 23.06.2021 у справі № 2-1878/11, від 23.06.2021 у справі № 344/3693/17, від 14.07.2021 у справі № 646/13416/16-ц, від 21.07.2021 у справі № 359/2568/18, від 18.10.2023 у справі № 613/734/21.

Узагальнений виклад позицій інших учасників справи

11. ТОВ "Снетч" у відзиві на касаційну скаргу просить відмовити в її задоволенні з мотивів, викладених в оскаржуваній постанові.

Інші учасники справи не скористалися правом на подання відзиву на касаційну скаргу.

Розгляд справи Верховним Судом

12. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28.04.2025 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "ІТ Компані" на рішення Господарського суду міста Києва від 13.09.2024 і постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.04.2025 у справі № 910/3014/23 та призначено розгляд справи в судовому засіданні на 03.06.2025.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.06.2025 оголошувалася перерва в судовому засіданні з розгляду касаційної скарги ТОВ "ІТ Компані" на рішення Господарського суду міста Києва від 13.09.2024 і постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.04.2025 у справі № 910/3014/23 до 10.06.2025.

Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій

13. 03.10.2014 ТОВ Фірма "Укрзовнішінформ" придбало спірну будівлю на підставі договору купівлі-продажу від 03.10.2014, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бородіною О. В.

14. 23.12.2015 Реєстратором прийнято три рішення про проведення державної реєстрації права власності, а саме:

23.12.2015 Управлінням державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві видано Фірмі оспорювані свідоцтва від 23.12.2015.

Також у матеріалах справи містяться технічні паспорти щодо зазначених об`єктів станом на 09.12.2015 (з експлікаціями відповідних приміщень об`єктів), які оформлено Товариством з обмеженою відповідальністю "Бюро технічної інвентаризації Міжрегіональне" (далі - ТОВ "БТІ Міжрегіональне").

Підставами для прийняття Реєстратором оспорюваних рішень від 23.12.2015 були виготовлені ТОВ "БТІ Міжрегіональне" на замовлення ТОВ Фірми "Укрзовнішінформ" документи на об`єкти нерухомого майна, а саме: висновок щодо технічної можливості поділу об`єкту нерухомого майна, серія та номер: № 100-к; довідка про присвоєння адреси, серія та номер: № 101-к; довідка про присвоєння адреси, серія та номер: № 102-к; довідка про присвоєння адреси, серія та номер: № 103-к; технічний паспорт (інвентаризаційна справа № 431) на об`єкт нерухомого майна: громадський будинок, приміщення № 1-5 (група приміщень № 2) за адресою: м. Київ, вулиця Якіра, будинок 13-Б, загальна площа: 110,7 м2; технічний паспорт (інвентаризаційна справа № 432) на об`єкт нерухомого майна: громадський будинок, приміщення № 1-17 (група приміщень № 3) за адресою: м. Київ, вулиця Білоруська, будинок 38-Б, загальна площа: 376,6 м2; технічний паспорт (інвентаризаційна справа № 433) на об`єкт нерухомого майна: громадський будинок, приміщення № 1-29 (група приміщень № 1) за адресою: м. Київ, вулиця Білоруська, будинок 38-А, загальна площа: 520,6 м2.

При цьому при вчиненні зазначених реєстраційних дій Реєстратором не було закрито розділ у Реєстрі щодо спірної будівлі, яка належала відповідачу-1, внаслідок чого в Реєстрі одночасно існують чотири відкриті розділи стосовно спірного майна.

15. 16.02.2018 між ТОВ Фірмою "Укрзовнішінформ" (продавець) і ТОВ "Централ Буд" (покупець) було укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В. А. за № 2120, за умовами пунктів 1, 2, 5 якого продавець передає у власність покупця громадський будинок, приміщення № 1-5 (група приміщень № 2) за адресою: м. Київ, вул. Якіра, будинок 13-Б, загальна площа: 110,7 м2, а покупець приймає у власність об`єкт нерухомого майна та зобов`язується сплатити за нього грошову сумую Вищевказаний об`єкт нерухомого майна належить продавцю на підставі свідоцтва про право власності за індексним № 50642740, виданого 23.12.2015 Управлінням державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві. Право власності за продавцем зареєстровано 23.12.2025 Реєстратором, номер запису про право власності 12706172, реєстраційний номер 815557680000. За домовленістю сторін ціна продажу об`єкта нерухомого майна за цим договором становить 83 958,20 грн.

Із витягу з Реєстру про реєстрацію права власності від 16.02.2018 № 114313604 убачається, що 16.02.2018 за ТОВ "Централ Буд" було зареєстровано право власності на громадський будинок, приміщення № 1-5 (група приміщень №2) за адресою: м. Київ, вул. Якіра, будинок 13-Б, загальна площа: 110,7 м2 на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна від 16.02.2018, реєстровий № 2120.

28.02.2018 між ТОВ Фірмою "Укрзовнішінформ" (продавець) і ТОВ "Централ Буд" (покупець) було укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В. А. за № 3227, за умовами пунктів 1, 2, 5 якого продавець передає у власність покупця громадський будинок № 1-17 (група приміщень № 3) за адресою: м. Київ, вул. Білоруська, будинок № 38-Б, загальна площа: 376,6 м2, а покупець приймає у власність об`єкт нерухомого майна та зобов`язується сплатити за нього грошову суму. вищевказаний об`єкт нерухомого майна належить продавцю на підставі свідоцтва про право власності за індексним № 50645267, виданого 23.12.2015 Управлінням державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві. право власності за продавцем зареєстровано 23.12.2025 реєстратором, номер запису про право власності 12706706, реєстраційний номер 815591180000. За домовленістю сторін ціна продажу об`єкта нерухомого майна за цим договором становить 2 744 503 грн.

Із витягу з Реєстру про реєстрацію права власності від 28.02.2018 № 115704556 убачається, що 28.02.2018 за ТОВ "Централ Буд" було зареєстровано право власності на громадський будинок № 1-17 (група приміщень № 3) за адресою: м. Київ, вул. Білоруська, будинок № 38-Б, загальна площа: 376,6 м2 на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна від 28.02.2018, реєстровий № 3227.

28.02.2018 між ТОВ Фірмою "Укрзовнішінформ" (продавець) і ТОВ "Централ Буд" (покупець) було укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В. А. за № 3228, за умовами пунктів 1, 2, 5 якого продавець передає у власність покупця громадський будинок, приміщення № 1-29 (група приміщень № 1) за адресою: м. Київ, вул. Білоруська, будинок № 38-А, загальна площа: 520,6 м2, а покупець приймає у власність об`єкт нерухомого майна та зобов`язується сплатити за нього грошову суму. Вищевказаний об`єкт нерухомого майна належить продавцю на підставі свідоцтва про право власності за індексним № 50638067, виданого 23.12.2015 Управлінням державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві. Право власності за продавцем зареєстровано 23.12.2025 Реєстратором, номер запису про право власності 12705029, реєстраційний номер 815494780000. За домовленістю сторін ціна продажу об`єкта нерухомого майна за цим договором становить 3 793 915 грн.

Із витягу з Реєстру про реєстрацію права власності від 28.02.2018 № 115707330 убачається, що 28.02.2018 за ТОВ "Централ Буд" було зареєстровано право власності на громадський будинок, приміщення № 1-29 (група приміщень № 1) за адресою: м. Київ, вул. Білоруська, будинок № 38-А, загальна площа: 520,6 м2 на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна від 28.02.2018, реєстровий № 3228.

Також у матеріалах справи містяться технічні паспорти щодо зазначених об`єктів станом на 06.03.2018 (з експлікаціями відповідних приміщень об`єктів), які оформлено ТОВ "БТІ Міжрегіональне".

16. 02.06.2020 між ТОВ "Централ Буд" (продавець) та ТОВ "ІТ Компані" (покупець) було укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Трач Г. М. за реєстровим № 857, за умовами пунктів 1.1, 1.2 якого продавець передав, а покупець прийняв у власність на оплатній основі за ціною, яка зазначена у договорі, належний продавцю громадський будинок, приміщення № 1-17 (група приміщень № 3) за адресою: м. Київ, вул. Білоруська, будинок № 38-Б, загальною площею 376,6 м2. Об`єкт належить продавцю на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу нежитлового приміщення, посвідчений Чуловським В. А., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 28.02.2018 за реєстровим № 3227, заяви про повний розрахунок за договором купівлі-продажу, справжність підпису на якій посвідчено Забродою Р. В., приватним нотаріусом Слов?янського міського нотаріального округу Донецької області, 24.10.2019 за реєстровим № 951. Державна реєстрація права власності за продавцем в Реєстрі проведена Чуловським В. А., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 28.02.2018, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 815591180000, запис про право власності - 25062832, витяг - 115704556 від 28.02.2018.

Із витягу з Реєстру про реєстрацію права власності від 02.06.2020 № 211117450 убачається, що підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна від 02.06.2020, реєстровий № 857, 02.06.2020 за ТОВ "ІТ Компані" було зареєстровано право власності на громадський будинок № 1-17 (група приміщень № 3) загальною площею 376,6 м2 на за адресою: м. Київ, вул. Білоруська, будинок № 38-Б.

02.06.2020 між ТОВ "Централ Буд" (продавець) та ТОВ "ІТ Компані" (покупець) було укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Трач Г. М. за реєстровим № 858, за умовами пунктів 1.1, 1.2 якого продавець передав, а покупець прийняв у власність на оплатній основі за ціною, яка зазначена у договорі, належний продавцю громадський будинок, приміщення № 1-29 (група приміщень № 1) за адресою: м. Київ, вул. Білоруська, будинок № 38-А, загальною площею 520,6 м2. Об`єкт належить продавцю на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу нежитлового приміщення, посвідчений Чуловським В. А., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 28.02.2018 за реєстровим № 3228, заяви про повний розрахунок за договором купівлі-продажу, справжність підпису на якій посвідчено Забродою Р. В., приватним нотаріусом Слов?янського міського нотаріального округу Донецької області, 24.10.2019 за реєстровим № 952. Державна реєстрація права власності за продавцем в Реєстрі проведена Чуловським В. А., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 28.02.2018, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 815494780000, запис про право власності - 25063240, витяг - 115707330 від 28.02.2018.

Із витягу з Реєстру про реєстрацію права власності від 02.06.2020 № 211122979 убачається, що на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна від 02.06.2020, реєстровий № 858, 02.06.2020 за ТОВ "ІТ Компані" було зареєстровано право власності на громадський будинок № 1-29 (група приміщень № 1) загальною площею 520,6 м2 за адресою: м. Київ, вул. Білоруська, будинок № 38-А.

02.06.2020 між ТОВ "Централ Буд" (продавець) та ТОВ "ІТ Компані" (покупець) було укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Трач Г. М. за реєстровим № 859, за умовами пунктів 1.1, 1.2 якого продавець передав, а покупець прийняв у власність на оплатній основі за ціною, яка зазначена у договорі, належний продавцю громадський будинок, приміщення № 1-5 (група приміщень № 2) за адресою: м. Київ, вул. Якіра, будинок № 13-Б, загальною площею 110,7 м2. Об`єкт належить продавцю на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу нежитлового приміщення, посвідчений Чуловським В. А., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 16.02.2018 за реєстровим № 2120, заяви про повний розрахунок за договором купівлі-продажу, справжність підпису на якій посвідчено Забродою Р. В., приватним нотаріусом Слов?янського міського нотаріального округу Донецької області, 24.10.2019 за реєстровим № 953. Державна реєстрація права власності за продавцем в Реєстрі проведена Чуловським В. А., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 16.02.2018, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 815557680000, запис про право власності - 24878642, витяг - 114313604 від 16.02.2018.

Із витягу з Реєстру про реєстрацію права власності від 02.06.2020 № 2111280620 убачається, що на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна від 02.06.2020, реєстровий № 859, 02.06.2020 за ТОВ "ІТ Компані" було зареєстровано право власності на громадський будинок № 1-5 (група приміщень № 2) загальною площею 110,7 м2 за адресою: м. Київ, вул. Якіра, будинок № 13-Б.

Факт повної оплати покупцем (відповідачем-3) вартості трьох зазначених об`єктів нерухомості на користь продавця (відповідача-2) підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями.

17. 06.07.2020 між ТОВ "ІТ Компані" (орендодавець) і Товариством з обмеженою відповідальністю "Бізнес Медіа ЛТД" (далі - ТОВ "Бізнес Медіа ЛТД", орендар) укладено договір оренди нерухомого майна, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Забавською Н. В. за реєстровим № 911, за умовами пунктів 1.1, 1.3 якого орендодавець передає, а орендар приймає в оренду приміщення № 13 площею 6,6 м2 у громадському будинку за адресою: м. Київ, вул. Білоруська, 38-А, загальною площею 520,6 м2, що становить 1,26 % від загальної площі всього об`єкта, який необхідний орендарю для здійснення підприємницької діяльності. Майно, яке передається в оренду, належить орендодавцю на підставі договору купівлі-продажу нежитлового приміщення, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Трач Г. М. 02.06.2020 реєстраційним № 858, та витягу з Реєстру про реєстрацію права власності від 02.06.2020. В цілому це громадський будинок, приміщення № 1-29 (група приміщень № 1) за адресою: м. Київ, вул. Білоруська, 38-А, загальною площею 520,6 м2, який складається з: громадський будинок "А", ганок, сходи, огорожа №№ 1, 2, ворота № 3, сходи № 4, І-вимощення - асфальт, плитка, тротуарні бордюри загальною площею 245,3 м2. Реєстраційний номер об`єкта 815494780000.

Із витягу з Реєстру про реєстрацію права власності від 06.07.2020 № 21515023 убачається, що право оренди ТОВ "Бізнес Медіа ЛТД" зареєстровано на підставі договору оренди нерухомого майна, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Забавською Н. В. за реєстровим № 911.

06.07.2020 між ТОВ "ІТ Компані" (орендодавець) і ТОВ "Бізнес Медіа ЛТД" (орендар) укладено договір оренди нерухомого майна, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Забавською Н. В. за реєстровим № 912, за умовами пунктів 1.1, 1.3 якого орендодавець передає, а орендар приймає в оренду приміщення № 1 площею 97,6 м2 у громадському будинку за адресою: м. Київ, вул. Деревлянська (колишня - Якіра), 13-Б, загальною площею 110,7 м2, що становить 88,16 % від загальної площі всього об`єкта, який необхідний орендарю для здійснення підприємницької діяльності. Майно, яке передається в оренду, належить орендодавцю на підставі договору купівлі-продажу нежитлового приміщення, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Трач Г. М. 02.06.2020 реєстраційним № 859, та витягу з Реєстру про реєстрацію права власності від 02.06.2020. В цілому це громадський будинок, приміщення № 1-5 (група приміщень № 2) за адресою: м. Київ, вул. Деревлянська (колишня - Якіра), 13-Б, загальною площею 110,7 м2, який складається з: громадський будинок "А", ганок, сходи, огорожа №№ 1, 2, ворота № 3, сходи № 4, І-вимощення - асфальт, плитка, тротуарні бордюри загальною площею 334,5 м2. Реєстраційний номер об`єкта 815557680000.

Із витягу з Реєстру про реєстрацію права власності від 06.07.2020 № 215157958 убачається, що право оренди ТОВ "Бізнес Медіа ЛТД" зареєстровано на підставі договору оренди нерухомого майна, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Забавською Н. В. за реєстровим № 912.

06.07.2020 між ТОВ "ІТ Компані" (орендодавець) і ТОВ "Бізнес Медіа ЛТД" (орендар) укладено договір оренди нерухомого майна, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Забавською Н. В. за реєстровим № 910, за умовами пунктів 1.1, 1.3 якого орендодавець передає, а орендар приймає в оренду приміщення № 2 площею 35,6 м2 у громадському будинку за адресою: м. Київ, вул. Білоруська, 38-Б, загальною площею 376,6 м2, що становить 9,4 % від загальної площі всього об`єкта, який необхідний орендарю для здійснення підприємницької діяльності. Майно, яке передається в оренду, належить орендодавцю на підставі договору купівлі-продажу нежитлового приміщення, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Трач Г. М. 02.06.2020 реєстраційним № 857, та витягу з Реєстру про реєстрацію права власності від 02.06.2020. В цілому це громадський будинок, приміщення № 1-17 (група приміщень № 3) за адресою: м. Київ, вул. Білоруська, 38-Б, загальною площею 376,6 м2, який складається з: громадський будинок "А", ганок, сходи, огорожа №№ 1, 2, ворота № 3, сходи № 4, І-вимощення - асфальт, плитка, тротуарні бордюри загальною площею 547,4 м2. Реєстраційний номер об`єкта 815591180000.

Із витягу з Реєстру про реєстрацію права власності від 06.07.2020 № 215141888 убачається, що право оренди ТОВ "Бізнес Медіа ЛТД" зареєстровано на підставі договору оренди нерухомого майна, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Забавською Н. В. за реєстровим № 910.

18. Додатково Товариство долучило до матеріалів справи:

- договір оренди нерухомого майна від 01.09.2021, укладений з Товариством з обмеженою відповідальністю "Київський машинобудівельний завод" (разом із актом приймання-передачі від 01.09.2021, додатковою угодою від 01.09.2021) стосовно передачі в оренду приміщень за адресою: м. Київ, вул. Білоруська, 38-Б;

- договір оренди нерухомого майна від 02.01.2023, укладений з Товариством з обмеженою відповідальністю "Ліга Інфо" (разом із актом приймання-передачі від 01.09.2021) стосовно передачі в оренду приміщень за адресою: м. Київ, вул. Білоруська, 38-Б;

- договір оренди нерухомого майна від 01.09.2022 (разом із актом приймання-передачі від 01.09.2022), укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю "КМЗ-Трейдінг" стосовно передачі в оренду приміщень за адресою: м. Київ, вул. Білоруська, 38-Б,

- договір оренди нерухомого майна від 03.06.2020 (разом із актом приймання-передачі від 03.06.2020, додатковою угодою від 30.12.2020) укладений з адвокатом Безвершенком О. О. стосовно передачі в оренду приміщень за адресою: м. Київ, вул. Білоруська, 38-А;

- договір про спостереження за станом засобів сигналізації, що встановлені на об`єкті з реагуванням наряду поліції охорони від 01.10.2021 № 551/29/21/2ОБ/ТС-2021, укладений з Управлінням поліції охорони в м. Києві щодо об`єкта за адресою: м. Київ, вул. Білоруська, 38-Б;

- договір про постачання електричної енергії споживачу від 12.12.2021 № 75258013ПВ, укладений з Товариством з обмеженою відповідальністю "Київські енергетичні послуги", стосовно об`єкта нерухомості за адресою: м. Київ, вул. Деревлянська (колишня - Якіра), 13-Б, з додатками, а також повідомлення щодо приєднання до договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі електричної енергії) з Приватним акціонерним товариством "ДТЕК "Київські електромережі" (разом із платіжними дорученнями щодо оплати відповідних послуг по вказаному об`єкту з електропостачання та водовідведення).

19. 31.01.2023 між ТОВ "Снетч" (покупець) і ТОВ Фірма "Укрзовнішінформ" (продавець) було укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, посвідчений Нотаріусом за реєстровим № 86, за умовами пунктів 1.1- 1.3, 2.1 якого продавець продає (передає у власність покупця на визначених далі умовах), а покупець купує (приймає у власність від продавця на визначених далі умовах) спірну будівлю. Будівля належить продавцю на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу будівлі літ. "Б", посвідченого 03.10.2014 Бородіною О. В., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу та зареєстрованого в реєстрі за № 124. Право власності на будівлю зареєстровано за продавцем у Реєстрі речових прав на нерухоме майно 03.10.2024, номер запису про право власності 7216688, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 468607080391. За домовленістю сторін продаж зазначеної будівлі за цим договором здійснюється за 10 000 000 грн, без ПДВ.

За наслідками укладення оспорюваного договору Нотаріусом було зареєстровано за ТОВ "Снетч" право власності на спірну будівлю, про що внесено відповідний запис до Реєстру щодо об`єкта нерухомого майна з реєстраційним номером 468607080391.

Також у матеріалах справи містяться платіжні доручення щодо здійсненої позивачем часткової оплати за придбане нерухоме майно (платіжні інструкції від 28.02.2023 № 4 і № 5).

20. 31.01.2023 між ТОВ "ФК "Капітал Джірінг" (іпотекодержатель) та ТОВ "Снетч" (іпотекодавець, боржник) було укладено договір іпотеки від 31.01.2023, посвідчений Нотаріусом за реєстровим № 87, за умовами пунктів 1.1, 1.2, 2.1- 2.3 якого іпотекодавець з метою забезпечення повного виконання зобов`язання, зазначеного в пункті 1.2 цієї статті договору, передає в іпотеку, а іпотекодержатель приймає в іпотеку на умовах, визначених у цьому договорі, нерухоме майно, зазначене в статті 2 цього договору. Іпотекою за цим договором забезпечується виконання зобов`язань ТОВ "Снетч" перед Компанією, що випливають з договору позики від 23.01.2023 № 23/01, а саме: зобов`язання іпотекодавця повернути іпотекодержателю позику в розмірі 10 000 000 грн у строк до 23.01.2024 включно Предметом іпотеки за цим договором є нерухоме майно: спірна будівля. Предмет іпотеки належить іпотекодавцю на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна, посвідченого Нотаріусом 31.01.2023 та зареєстрованого в реєстрі за № 86. Право власності на предмет іпотеки зареєстровано за іпотекодавцем в Реєстрі Нотаріусом, що підтверджується витягом з Реєстру про реєстрацію права власності від 31.01.2023 № 321534457, номер про запису про право власності 49106878, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 468607080391. Заставна вартість предмету іпотеки - 10 000 000 грн.

21. 07.02.2023 між ТОВ "Снетч" (орендодавець) і ТОВ "Несімко" (орендар) було укладено договір оренди нерухомого майна № 07/02-2023, який посвідчено Нотаріусом за № 108, за умовами пунктів 1.1, 1.3, 10.1 якого орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування спірну будівлю. Орендодавець має всі правові підстави для розпорядження майном. Об`єкт оренди належить орендодавцю на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна, посвідченого 31.01.2023 Нотаріусом за № 86. Право власності зареєстровано за орендодавцем 31.01.2023 Нотаріусом у Реєстрі, номер про запису про право власності 49106878, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 468607080391. Договір діє до 07.03.2026.

22. Наказом Міністерства юстиції України від 18.04.2023 № 907/7 залишено без розгляду по суті скаргу ТОВ "ІТ Компані" на рішення державного реєстратора, в якій Товариство просило:

- закрити (погасити) розділ у Реєстрі речових прав на нерухоме майно стосовно об`єкта нерухомості - спірної будівлі, реєстраційний номер об`єкта: 468607080391;

- скасувати рішення про державну реєстрацію прав на нерухоме майно (об`єкт нерухомого майна (спірну будівлю) від 31.01.2023, прийняте Нотаріусом на підставі договору купівлі-продажу від 31.01.2023, укладеного між ТОВ Фірмою "Укрзовнішінформ" і ТОВ "Снетч", посвідченого Нотаріусом за реєстровим № 86, та його обтяження, внесене Нотаріусом на підставі договору іпотеки від 31.01.2023, укладеного між ТОВ "ФК "Капітал Джірінг" та ТОВ "Снетч", посвідченого Нотаріусом за реєстровим № 87;

- скасувати рішення про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно (оренди) на об`єкт нерухомого майна (спірну будівлю) від 31.01.2023, прийнятого Нотаріусом на підставі договору оренди від 07.02.2023, укладеного між ТОВ "Снетч" і ТОВ "Несімко", посвідченого Нотаріусом за реєстровим № 88.

Доказів скасування зазначеного наказу Міністерства юстиції України установленому порядку матеріали справи не містять.

Позиція Верховного Суду

23. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені в касаційній скарзі доводи, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, подані заперечення, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно задовольнити частково з таких підстав.

24. В основу оскаржуваної постанови покладено висновок апеляційного суду про часткову обґрунтованість первісного позову та необґрунтованість зустрічного позову з огляду на те, що:

1) здійснюючи 23.12.2015 державну реєстрацію права власності ТОВ Фірми "Укрзовнішінформ" на 3 об`єкти нерухомого майна, утворені внаслідок поділу спірної будівлі, без попереднього закриття розділу № 468607080391 стосовно вказаної будівлі, Реєстратор порушив вимоги частини 3 статті 14 та частини 1 статті 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", зокрема, шляхом урахування поданих заявником (Фірмою) довідок про присвоєння адрес вказаним об`єктам нерухомості за умов відсутності прийняття уповноваженим органом рішення щодо присвоєння адрес об`єктам нерухомості, а також без урахування наявності існуючого обтяження у виді заборони Військової прокуратури Київського гарнізону щодо спірної будівлі, встановленої на підставі постанови про визнання речовим доказом від 06.02.2009 (підтверджується довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 07.12.2022 № 317065783), що свідчить про наявність підстав для визнання протиправними та скасування оспорюваних рішень від 23.12.2015;

2) ТОВ "Снетч" правомірно у встановленому законом порядку (на підставі договору купівлі-продажу від 31.01.2023) набуло у власність об`єкт нерухомого майна - спірну будівлю, про що внесено відповідний запис до Реєстру щодо об`єкта нерухомого майна з реєстраційним номером 468607080391, натомість ТОВ "ІТ Компані" належними та допустимими доказами не спростував законодавчо встановленої (статтею 204 ЦК України) презумпції правомірності оспорюваного правочину, як наслідок, суд першої інстанції допустив непропорційне та необґрунтоване втручання у мирне володіння ТОВ "Снетч" спірною будівлею. При цьому задоволення вимог первісного позову в частині визнання права власності ТОВ "Снетч" на спірне майно не нівелює майнових прав відповідача-3 отримати належне відшкодування від особи (Фірми), яка вчинила дії з продажу трьох об`єктів нерухомості, а укладення Товариством договорів щодо обслуговування таких об`єктів не створює правомірності їх набуття у власність.

25. Колегія суддів вважає помилковим зазначений висновок суду апеляційної інстанції та водночас погоджується з доводами скаржника в частині неврахування апеляційним судом: 1) висновків щодо розкриття критерію пропорційності втручання в право набувача майна в контексті визначення судами добросовісності/недобросовісності набувача майна, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 669/927/16-ц (пункт 51), від 01.04.2020 у справі № 610/1030/18 (пункт 46.1), від 02.11.2021 у справі № 925/1351/19 (пункти 6.42- 6.44); 2) висновків щодо застосування положень частини 1 статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (в контексті того, що за відсутності в Державному реєстрі прав на нерухоме майно відомостей про права інших осіб на нерухоме майно або їх обтяжень особа, яка добросовісно покладалася на ці відомості, тобто не знала і не мала знати про існування таких прав чи обтяжень, набуває право на таке майно вільним від незареєстрованих прав інших осіб та обтяжень), викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.10.2019 у справі № 922/3537/17 (пункти 37, 38), від 01.04.2020 у справі № 610/1030/18 (пункти 46.1, 46.2), від 15.06.2021 у справі № 922/2416/17 (пункти 7.15, 7.16); 3) висновку щодо застосування доктрини "venire contra factum proprium" (заборони суперечливої поведінки), яка базується ще на римській максимі - "non concedit venire contra factum proprium" (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці), викладеного в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.05.2020 у справі № 910/7515/19, від 15.10.2020 у справі № 904/5525/18, від 31.03.2021 у справі № 923/875/19, від 28.04.2021 у справі № 910/9351/20, від 22.06.2022 у справі № 904/5429/18; 4) висновку щодо застосування норм статті 16 ЦК України (в контексті необхідності з`ясування судом при вирішенні господарського спору існування в позивача права або законного інтересу та факту його порушення, невизнання або оспорювання відповідачем, оскільки в іншому випадку в позові слід відмовити), викладеного в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.06.2019 у справі № 910/6642/18; 5) висновку щодо застосування норми статті 204 ЦК України (в контексті презумпції правомірності правочину, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним), викладеного в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.09.2019 у справі № 915/495/18, від 02.07.2020 у справі № 910/4932/19, від 13.10.2020 у справі № 910/12692/18 та в постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 20.03.2019 у справі № 753/20633/15-ц, від 17.04.2019 у справі № 359/4886/15, від 02.10.2019 у справі № 640/2755/16-ц, від 24.03.2020 у справі № 754/12494/16-ц, від 07.10.2020 у справі № 733/2119/17, від 18.11.2020 у справі № 359/4886/15-ц, від 13.01.2021 у справі № 756/12336/13, від 26.05.2021 у справі № 456/2562/17, від 23.06.2021 у справі № 2-1878/11, від 23.06.2021 у справі № 344/3693/17, від 14.07.2021 у справі № 646/13416/16-ц, від 21.07.2021 у справі № 359/2568/18, від 18.10.2023 у справі № 613/734/21, з огляду на таке.

26. Згідно з частинами 1-3 статті 13 ЦК України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно зі статтею 328 ЦК України (в редакції, чинній на час укладення договорів купівлі-продажу від 02.06.2020) право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Частиною 4 статті 334 ЦК України передбачено, що права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

27. Положення частини 2 статті 16 ЦК України передбачають такий спосіб захисту порушеного права, як визнання недійсним правочину.

ЦК України визначає правочин як дію особи, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків; шляхом укладання правочинів суб`єкти цивільних відносин реалізують свої правомочності, суб`єктивні цивільні права за допомогою передачі цих прав іншим учасникам.

Статтею 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

28. Відповідно до частин 1, 3 статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1- 3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

У розумінні наведених положень законодавства оспорювати правочин у суді може одна із сторін правочину або інша заінтересована особа. За відсутності визначення поняття "заінтересована особа" такою особою є кожен, хто має конкретний майновий інтерес в оспорюваному договорі.

Вимоги заінтересованої особи, яка в судовому порядку домагається визнання правочину недійсним, спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який саме вони, сторони, мали до вчинення правочину. Власний інтерес заінтересованої особи полягає в тому, щоб предмет правочину перебував у власності конкретної особи чи щоб сторона (сторони) правочину перебувала у певному правовому становищі, оскільки від цього залежить подальша можливість законної реалізації заінтересованою особою її прав.

Особа, яка звертається до суду з позовом про визнання недійсним договору (чи його окремих положень), повинна довести конкретні факти порушення її майнових прав та інтересів, а саме: має довести, що її права та законні інтереси як заінтересованої особи безпосередньо порушені оспорюваним договором і в результаті визнання його (чи його окремих положень) недійсним майнові права заінтересованої особи буде захищено та відновлено.

29. Реалізуючи право на судовий захист і звертаючись до суду з позовом про визнання недійсним правочину, стороною якого не є, позивач зобов`язаний довести (підтвердити) в установленому законом порядку, яким чином оспорюваний ним договір порушує (зачіпає) його права та законні інтереси, а суд, у свою чергу, - перевірити доводи та докази, якими позивач обґрунтовує такі свої вимоги, і в залежності від встановленого вирішити питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту позивача. Відсутність порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову в задоволенні позову незалежно від інших встановлених судом обставин.

30. Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Законодавець встановлює, що наявність підстав для визнання правочину недійсним має визначатися судом на момент його вчинення. Для такого визнання з огляду на приписи статті 5 ЦК України суд має застосувати акт цивільного законодавства, чинний на момент укладення договору (такі висновки сформульовано в постановах Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 у справі № 905/1227/17, від 13.07.2022 у справі № 363/1834/17).

31. Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що для розкриття критерію пропорційності вагоме значення має визначення судами добросовісності/недобросовісності набувача майна. Добросовісність є однією із загальних засад цивільного законодавства (пункт 6 частини 1 статті 3 ЦК України). Тому необхідно оцінювати наявність або відсутність добросовісності зареєстрованого володільця нерухомого майна. Судові рішення, постановлені за відсутності перевірки добросовісності/недобросовісності набувача, що має важливе значення як для застосування положень статей 387, 388 ЦК України, так і для визначення критерію пропорційності втручання у право набувача майна, не можуть вважатися такими, що відповідають нормам справедливого судового розгляду згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), яка є частиною національного законодавства України (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 669/927/16-ц (пункт 51), від 01.04.2020 у справі № 610/1030/18 (пункт 46.1), від 02.11.2021 у справі № 925/1351/19 (пункти 6.42- 6.44)).

32. Колегія суддів зауважує, що, обмежившись посиланням на правомірність набуття ТОВ "Снетч" аж у січні 2023 року права власності на спірну будівлю за оспорюваним договором, суд апеляційної інстанції не встановлював жодних обставин, які могли би свідчити про недобросовісність ТОВ "ІТ Компані" як набувача в червні 2020 року трьох об`єктів нерухомості, утворених внаслідок поділу спірної будівлі, а натомість його (Товариства) добросовісність не поставив під сумнів (схожий за змістом висновок викладено в пункті 6.47 постанови Великої Палати Верховного Суду від 02.11.2021 у справі № 925/1351/19).

Зважаючи на встановлені судом першої інстанції та не спростовані апеляційним судом обставини здійсненого Фірмою поділу спірної будівлі (загальною площею 1007,9 м2) ще в грудні 2015 року, внаслідок чого ця будівля була поділена на три новостворені об`єкти нерухомого майна, відтак, після її поділу вочевидь не могла продовжити своє існування як окремий об`єкт нерухомого майна, а договір купівлі-продажу від 31.01.2023, об`єктом відчуження за яким є спірна будівля, в зв`язку з цим не спрямований на реальне настання правових наслідків, зумовлених ним, колегія суддів наголошує на тому, що покладений в основу рішення висновок суду першої інстанції про відмову в задоволенні первісного позову в зв`язку з добросовісним набуттям відповідачем-3 значно раніше права власності на спірні об`єкти на підставі договорів купівлі-продажу від 02.06.2020, які ніким не оспорювалися та не визнавалися недійсними, цілком відповідає правовій позиції, викладеній в постановах Великої Палати Верховного Суду від постановах Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 669/927/16-ц, від 01.04.2020 у справі № 610/1030/18, від 02.11.2021 у справі № 925/1351/19, яку (правову позицію) на підставі частини 4 статті 236 ГПК України фактично врахував місцевий господарський суд при вирішенні цього господарського спору, хоча й без прямого посилання на зазначені постанови Верховного Суду.

33. Згідно зі статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до підпункту "в" пункту 3 частини 1 статті 282 ГПК України у мотивувальній частині постанови суду апеляційної інстанції мають бути зазначені мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу.

Згідно з частиною 4 статті 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

34. Суд касаційної інстанції погоджується з доводами скаржника про помилкове залишення апеляційним судом поза увагою фактів недобросовісності ТОВ "Снетч" та ТОВ Фірми "Укрзовнішінформ" при укладенні договору купівлі-продажу від 31.01.2023, яка (недобросовісність) полягає в тому, що Фірма спочатку самостійно здійснила поділ об`єкту нерухомості та вже в лютому 2018 року продала 3 новостворених об`єкти на користь ТОВ "Централ Буд" (яке, в свою чергу, в червні 2020 року відчужило їх на користь ТОВ "ІТ Компані"), а потім майже через 5 років (в січні 2023 року) відчужила фактично ті ж самі об`єкти нерухомості на користь ТОВ "Снетч" за оспорюваним договором, що вочевидь свідчить про недобросовісність обох сторін оспорюваного правочину.

Наведене підтверджується тими достовірно встановленими судом першої інстанції обставинами, що продавцем за оспорюваним договором є ТОВ Фірма "Укрзовнішінформ", яке задовго до укладення цього договору здійснило та зареєструвало в установленому законом порядку поділ спірної будівлі, долучивши до заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, поданої в 2015 році до Реєстратора, копію протоколу № 10-12 загальних зборів учасників ТОВ Фірми "Укрзовнішінформ" від 10.12.2015, якими прийнято рішення про поділ спірної будівлі. Тобто Фірмі як продавцю за договором купівлі-продажу від 31.01.2023 було достеменно відомо про здійснений ним попередній поділ спірного майна.

35. За таких обставин обґрунтованими є доводи скаржника в частині неврахування апеляційним судом як правових висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 669/927/16-ц, від 01.04.2020 у справі № 610/1030/18, від 02.11.2021 у справі № 925/1351/19, так і висновку щодо застосування доктрини "venire contra factum proprium" (заборони суперечливої поведінки), яка базується ще на римській максимі - "non concedit venire contra factum proprium" (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці), викладеного в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.05.2020 у справі № 910/7515/19, від 15.10.2020 у справі № 904/5525/18, від 31.03.2021 у справі № 923/875/19, від 28.04.2021 у справі № 910/9351/20, від 22.06.2022 у справі № 904/5429/18.

Доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), базується ще на римській максимі - non concedit venire contra factum proprium (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.

Адже, скориставшись помилковою відсутністю закриття в Реєстрі розділу щодо спірної будівлі після її поділу, що відбувся 23.12.2015, ТОВ Фірма "Укрзовнішінформ" усупереч своїй попередній поведінці, яка полягала у початковому відчуженні спірної будівлі частинами в лютому 2018 року на користь ТОВ "Централ Буд", у подальшому, фактично здійснила подвійний продаж спірного майна (як цілого об`єкта нерухомості) вже на користь іншої юридичної особи - ТОВ "Снетч", що вочевидь свідчить про недобросовісність продавця (Фірми), який на порушення вимог частин 2, 3 статті 13 ЦК України не дотримався обов`язку утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб (в цьому випадку ТОВ "ІТ Компані" як добросовісного набувача), а навпаки вчинив дії з наміром завдати шкоди іншій особі, зловживаючи своїм правом.

36. Водночас у постановах від 23.10.2019 у справі № 922/3537/17 (пункти 37, 38), від 01.04.2020 у справі № 610/1030/18 (пункти 46.1, 46.2), від 15.06.2021 у справі № 922/2416/17 (пункти 7.15, 7.16) Велика Палата Верховного Суду виснувала про те, що відомості Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вважаються правильними, доки не доведено протилежне. Добросовісна особа, яка придбаває нерухоме майно у власність або набуває інше речове право на нього, вправі покладатися на відомості про речові права інших осіб на нерухоме майно та їх обтяження (їх наявність або відсутність) з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Тому за відсутності в Державному реєстрі прав на нерухоме майно відомостей про права інших осіб на нерухоме майно або їх обтяжень особа, яка добросовісно покладалася на ці відомості, тобто не знала і не мала знати про існування таких прав чи обтяжень, набуває право на таке майно вільним від незареєстрованих прав інших осіб та обтяжень.

37. Колегія суддів наголошує на тому, що на час укладення між ТОВ "Централ Буд" і ТОВ "ІТ Компані" трьох договорів купівлі-продажу від 02.06.2020 вже було запроваджено Державний реєстр речових прав на нерухоме майно, відомості з якого презюмуються правильними, доки не доведено протилежне, тож відповідач-3 як добросовісний набувач не повинен був перевіряти історію придбання нерухомості та робити висновки щодо правомірності попередніх переходів майна, а міг діяти, покладаючись на такі відомості, за відсутності обставин, які з точки зору розумного спостерігача можуть викликати сумнів у достовірності цих відомостей.

Задовольняючи первісний позов у частині визнання права власності ТОВ "Снетч" на спірну будівлю та відмовляючи у визнанні недійсним договору купівлі-продажу від 31.01.2023, апеляційний суд наведеного не врахував, поклавши на відповідача-3 додатковий обов`язок, крім відомостей, що містяться у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, перевіряти та аналізувати також обставини правомірності попередніх переходів майна, зокрема, обставини вибуття майна з володіння ТОВ Фірми "Укрзовнішінформ" як первісного власника (продавця).

Такий помилковий висновок суду апеляційної інстанції не відповідає висновкам, викладеним у пунктах 6.50, 6.51 постанови Великої Палати Верховного Суду від 02.11.2021 у справі № 925/1351/19.

38. Ураховуючи наведені вище висновки Великої Палати Верховного Суду щодо застосування положень частини 1 статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (щодо презумпції відомостей про речові права та їх обтяження, вміщені в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно), Верховний Суд вважає, що на порушення положень статей 86, 236, 269, 282 ГПК України оскаржувана постанова не містить належного обґрунтування на спростування висновків місцевого господарського суду про недоведеність існування станом на 02.06.2020 обтяження щодо придбаних Товариством новостворених об`єктів нерухомого майна, позаяк: 1) чинний станом на 23.12.2015 Порядок № 868 допускав вчинення державним реєстратором дій з поділу об`єкта нерухомого майна за наявності обтяжень щодо такого майна; 2) встановлене на підставі постанови Військової прокуратури Київського гарнізону про визнання речовим доказом від 06.02.2009 обтяження стосувалося іншого нерухомого майна - спірної будівлі (до її поділу - РНОНМ 468607080391); 3) заборону на відчуження (арешт) трьох спірних об`єктів нерухомого майна було запроваджено на підставі постанови про визнання речовим доказом від 09.07.2020 та ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 15.07.2020 у справі № 761/20498/20), тобто вже після їх правомірного набуття Товариством у власність на підставі договорів купівлі-продажу від 02.06.2020.

39. У зв`язку з наведеним, обґрунтованим є твердження скаржника в частині неврахування апеляційним судом правових висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.10.2019 у справі № 922/3537/17 (пункти 37, 38), від 01.04.2020 у справі № 610/1030/18 (пункти 46.1, 46.2), від 15.06.2021 у справі № 922/2416/17.

40. Із мотивів, наведених у пункті 29 цієї постанови, колегія суддів погоджується з аргументами скаржника про неврахування апеляційним судом висновку щодо застосування норм статті 16 ЦК України (в контексті необхідності з`ясування судом при вирішенні господарського спору існування в позивача права або законного інтересу та факту його порушення, невизнання або оспорювання відповідачем, оскільки в іншому випадку (відсутність порушеного або оспорюваного права позивача) у позові слід відмовити), викладеного в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.06.2019 у справі № 910/6642/18, оскільки всупереч вимогам статей 86, 236, 269, 282 ГПК України суд апеляційної інстанції жодним чином не відхилив і не спростував висновку суду першої інстанції про недоведеність позивачем (ТОВ "Снетч"), як саме прийняті Реєстратором у грудні 2015 році оспорювані рішення, так само як і укладені між ТОВ "Централ Буд" і ТОВ "ІТ Компані" договори купівлі-продажу від 02.06.2020 можуть порушувати права ТОВ "Снетч", створеного лише в грудні 2022 році, оскільки відповідні реєстраційні дії та правочини вчинялися ще задовго набуття позивачем цивільної правоздатності (статусу юридичної особи).

41. У постанові об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 23.01.2019 у справі № 355/385/17, на яку правомірно послався скаржник на обґрунтування підстав касаційного оскарження, викладено такий правовий висновок:

"Тлумачення статті 629 ЦК України свідчить, що в ній закріплено один із фундаментів на якому базується цивільне право - обов`язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати. Не виконання обов`язків, встановлених договором, може відбуватися при: (1) розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; (2) розірванні договору в судовому порядку; (3) відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; (4) припинення зобов`язання на підставах, що містяться в главі 50 ЦК України; (5) недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду)".

42. У свою чергу, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 916/5073/15 та від 14.11.2018 у справі № 2-1383/2010 сформульовано висновок про те, що статтею 204 ЦК України закріплено презумпцію правомірності правочину та ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. Таким чином, у разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

43. Ураховуючи закріплений статтею 204 ЦК України принцип презумпції правомірності правочину, суд першої інстанції цілком обґрунтовано зазначив, а апеляційний суд не спростував того, що укладені 02.06.2020 між ТОВ "Централ Буд" та ТОВ "ІТ Компані" договори купівлі-продажу, на підставі яких виникло право власності відповідача-3 на три спірні об`єкти нерухомості, не визнані судом недійсними, а позивач (ТОВ "Снетч") і ТОВ Фірма "Укрзовнішінформ" навіть не оспорювали зазначені правочини на предмет їх відповідності чинному законодавству.

44. У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи скаржника в частині неврахування судом апеляційної інстанції усталеного висновку щодо застосування норми статті 204 ЦК України (в контексті презумпції правомірності правочину, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним), викладеного в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.09.2019 у справі № 915/495/18, від 02.07.2020 у справі № 910/4932/19, від 13.10.2020 у справі № 910/12692/18 та в постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 20.03.2019 у справі № 753/20633/15-ц, від 17.04.2019 у справі № 359/4886/15, від 02.10.2019 у справі № 640/2755/16-ц, від 24.03.2020 у справі № 754/12494/16-ц, від 07.10.2020 у справі № 733/2119/17, від 18.11.2020 у справі № 359/4886/15-ц, від 13.01.2021 у справі № 756/12336/13, від 26.05.2021 у справі № 456/2562/17, від 23.06.2021 у справі № 2-1878/11, від 23.06.2021 у справі № 344/3693/17, від 14.07.2021 у справі № 646/13416/16-ц, від 21.07.2021 у справі № 359/2568/18, від 18.10.2023 у справі № 613/734/21.

45. Натомість колегія суддів не бере до уваги передчасні посилання скаржника (відповідача-3) на неврахування апеляційним судом висновку щодо застосування положень статті 261 ЦК України (в контексті презумпції обізнаності особи про стан своїх суб`єктивних прав, відтак обов`язок доведення терміну, з якого особі стало (могло стати) відомо про порушення права, покладається на позивача), викладеного в постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2018 у справі № 372/1036/15-ц, позаяк Велика Палата Верховного Суду неодноразово виснувала, що позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи, тобто суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовних вимог. Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. В разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення (схожі висновки викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.05.2018 у справі № 369/6892/15-ц, від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16, від 28.11.2018 у справі № 504/2864/13-ц, від 30.01.2019 у справі № 706/1272/14-ц, від 26.11.2019 у справі № 914/3224/16, від 29.06.2021 у справі № 904/3405/19).

Натомість, як убачається з матеріалів справи, суд першої інстанції, з висновками якого з вищевикладених мотивів погоджується Верховний Суд, відмовив у задоволенні первісного позову ТОВ "Снетч" у зв`язку з необґрунтованістю такого позову, що наразі виключає вирішення питання про застосування наслідків спливу позовної давності до відповідних позовних вимог.

46. Разом з тим колегія суддів не вбачає підстав для задоволення суперечливих вимог скаржника про скасування рішення місцевого господарського суду в частині відмови в задоволенні вимог зустрічного позову про застосування наслідків недійсності договору купівлі-продажу від 31.01.2023 шляхом припинення іпотеки, скасування реєстрації іпотеки, припинення права користування (найму (оренди)) спірної будівлі та скасування реєстрації права користування (найму (оренди)), оскільки, по-перше, відмовляючи в їх задоволенні, суд першої інстанції цілком обґрунтовано виходив із того, що укладення зазначеного договору купівлі-продажу мало наслідком виключно набуття ТОВ "Снетч" права власності на спірне майно, тоді як припинення іпотеки та права користування (найму (оренди)) спірної будівлі, а також скасування реєстрації відповідних речових прав є наслідками недійсності договорів іпотеки та оренди, які є оспорюваними правочинами. Однак ТОВ "ІТ Компані" не заявляло як вимог про визнання недійсним договору іпотеки від 31.01.2023, укладеного між ТОВ "ФК "Капітал Джірінг" (іпотекодержатель) і ТОВ "Снетч" (іпотекодавець), так і вимог про визнання недійсним договору оренди нерухомого майна від 07.02.2023 № 07/02-2023, укладеного між ТОВ "Несімко" (орендар) та ТОВ "Снетч" (орендодавець).

По-друге, в частині зазначених вимог зустрічного позову подана відповідачем-3 касаційна скарга не містить належного обґрунтування на підтвердження існування хоча б однієї із підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1- 4 частини 2 статті 287 ГПК України, що виключає задоволення касаційної скарги в цій частині.

47. Таким чином, ураховуючи наведені вище правові висновки, викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 669/927/16-ц, від 23.10.2019 у справі № 922/3537/17, від 01.04.2020 у справі № 610/1030/18, від 15.06.2021 у справі № 922/2416/17, від 02.11.2021 у справі № 925/1351/19, у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.06.2019 у справі № 910/6642/18, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.09.2019 у справі № 915/495/18, від 14.05.2020 у справі № 910/7515/19, від 02.07.2020 у справі № 910/4932/19, від 13.10.2020 у справі № 910/12692/18 від 15.10.2020 у справі № 904/5525/18, від 31.03.2021 у справі № 923/875/19, від 28.04.2021 у справі № 910/9351/20, від 22.06.2022 у справі № 904/5429/18 та в постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 20.03.2019 у справі № 753/20633/15-ц, від 17.04.2019 у справі № 359/4886/15, від 02.10.2019 у справі № 640/2755/16-ц, від 24.03.2020 у справі № 754/12494/16-ц, від 07.10.2020 у справі № 733/2119/17, від 18.11.2020 у справі № 359/4886/15-ц, від 13.01.2021 у справі № 756/12336/13, від 26.05.2021 у справі № 456/2562/17, від 23.06.2021 у справі № 2-1878/11, від 23.06.2021 у справі № 344/3693/17, від 14.07.2021 у справі № 646/13416/16-ц, від 21.07.2021 у справі № 359/2568/18, від 18.10.2023 у справі № 613/734/21, колегія суддів погоджується з доводами скаржника в тій частині, що на порушення положень статей 86, 236, 269, 282 ГПК України суд апеляційної інстанції не спростував правильний висновок суду першої інстанції про наявність підстав для повної відмови в задоволенні первісного позову та про часткове задоволення зустрічного позову.

48. Отже, скаржник належним чином частково (щодо відмови апеляційного суду в задоволенні зустрічного позову повністю та щодо часткового задоволення первісного позову) обґрунтував наявність підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, оскільки апеляційний суд не врахував правових висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 669/927/16-ц, від 23.10.2019 у справі № 922/3537/17, від 01.04.2020 у справі № 610/1030/18, від 15.06.2021 у справі № 922/2416/17, від 02.11.2021 у справі № 925/1351/19, у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.06.2019 у справі № 910/6642/18, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.09.2019 у справі № 915/495/18, від 14.05.2020 у справі № 910/7515/19, від 02.07.2020 у справі № 910/4932/19, від 13.10.2020 у справі № 910/12692/18 від 15.10.2020 у справі № 904/5525/18, від 31.03.2021 у справі № 923/875/19, від 28.04.2021 у справі № 910/9351/20, від 22.06.2022 у справі № 904/5429/18 та в постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 20.03.2019 у справі № 753/20633/15-ц, від 17.04.2019 у справі № 359/4886/15, від 02.10.2019 у справі № 640/2755/16-ц, від 24.03.2020 у справі № 754/12494/16-ц, від 07.10.2020 у справі № 733/2119/17, від 18.11.2020 у справі № 359/4886/15-ц, від 13.01.2021 у справі № 756/12336/13, від 26.05.2021 у справі № 456/2562/17, від 23.06.2021 у справі № 2-1878/11, від 23.06.2021 у справі № 344/3693/17, від 14.07.2021 у справі № 646/13416/16-ц, від 21.07.2021 у справі № 359/2568/18, від 18.10.2023 у справі № 613/734/21, як наслідок, висновок суду апеляційної інстанції про часткову обґрунтованість первісного позову та необґрунтованість зустрічного позову є таким, що не ґрунтується на вимогах законодавства та дослідженні усіх обставин і зібраних у справі доказів та доводів учасників справи.

49. У зв`язку з наведеним вище колегія суддів вважає, що касаційну скаргу необхідно задовольнити частково, оскаржувану постанову скасувати, а законне та обґрунтоване рішення суду першої інстанції про відмову в задоволенні первісного позову та про часткове задоволення зустрічного позову - залишити в силі.

50. З наведених раніше мотивів Верховний Суд відхиляє необґрунтовані доводи позивача, викладені у відзиві на касаційну скаргу.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

51. Відповідно до частин 1, 2, 4, 5 статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

52. Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, апеляційний господарський суд, на відміну від місцевого господарського суду, дійшов помилкового висновку про повну відмову в задоволенні зустрічного позову та про часткове задоволення первісного позову.

53. Згідно зі статтею 312 ГПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

54. Зважаючи на те, що висновки суду апеляційної інстанції про відмову в задоволенні зустрічного позову повністю та про часткове задоволення первісного позову не відповідають положенням статей 86, 236, 269 ГПК України щодо всебічного, повного, об`єктивного і безпосереднього розгляду всіх обставин справи в їх сукупності, то наведена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, отримала підтвердження під час касаційного провадження, а тому колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу задовольнити частково, оскаржувану постанову скасувати, а законне та обґрунтоване рішення місцевого господарського суду - залишити в силі.

Розподіл судових витрат

55. З огляду на те, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню шляхом скасування постанови апеляційного суду повністю та залишенням в силі рішення суду першої інстанції, яким було обґрунтовано відмовлено в задоволенні 4-ох вимог зустрічного позову немайнового характеру (саме в цій частині зустрічного позову Товариство оскаржило рішення місцевого господарського суду), Верховний Суд, керуючись правилами розподілу судових витрат, передбаченими статтею 129 ГПК України, вбачає підстави для здійснення розподілу судових витрат у виді судового збору в загальній сумі 282 944 ((150 000х2х0,8)+(2684х10х2х0,8)) грн, сплаченій відповідачем-3 (необхідній до сплати) за подання касаційної скарги, шляхом покладання на позивача обов`язку з пропорційного відшкодування витрат скаржника в сумі 265 766,40 грн (282 944- 17 177,60 (2684х4х2х0,8)), понесених у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 312, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ІТ Компані" задовольнити частково.

Постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.04.2025 у справі № 910/3014/23 скасувати.

Рішення Господарського суду міста Києва від 13.09.2024 у справі № 910/3014/23 залишити в силі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Снетч" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ІТ Компані" 265 766 (двісті шістдесят п`ять тисяч сімсот шістдесят шість) грн 40 коп. витрат зі сплати судового збору, понесених у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції.

Наказ доручити видати Господарському суду міста Києва.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Ю. Я. Чумак

Судді Т. Б. Дроботова

Н. О. Багай


Суд	Касаційний господарський суд Верховного Суду
Дата ухвалення рішення	10.06.2025
Оприлюднено	13.06.2025
Номер документу	128067739
Судочинство	Господарське
Категорія	Справи позовного провадження Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі), з них про приватну власність, з них щодо визнання права власності

Станік С.Р.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Постановавід 10.06.2025 по справі 910/3014/23КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Судовий реєстр по справі —910/3014/23

Постанова від 10.06.2025

Постанова
від 10.06.2025 по справі 910/3014/23
КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ