Ухвала

від 12.06.2025 по справі 916/4936/24

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

12 червня 2025 року

м. Київ

cправа № 916/4936/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Багай Н. О. - головуючого, Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дом "МВК"</a>

на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 06.05.2025 та рішення Господарського суду Одеської області від 17.02.2025 у справі

за позовом Комунального некомерційного підприємства "Одеська обласна дитяча клінічна лікарня" Одеської обласної ради"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дом "МВК"</a>,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Управління обласної ради з майнових відносин,

про усунення перешкод у користуванні майном шляхом виселення,

ВСТАНОВИВ:

04.06.2025 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дом "МВК"</a> на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 06.05.2025 (повний текст складено 12.05.2025) та рішення Господарського суду Одеської області від 17.02.2025 у справі № 916/4936/24. Вказана касаційна скарга була подана 03.06.2025 до Верховного Суду представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дом "МВК"</a> - адвокатом Бондаровським С. І. через підсистему "Електронний суд".

Крім того, 04.06.2025 від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дом "МВК"</a> - адвоката Бондаровського С. І. до Верховного Суду надійшли дві касаційні скарги у цій справі, які є подібними за змістом, предметом касаційного оскарження та вимогами із касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дом "МВК"</a> поданою 03.06.2025, на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 06.05.2025 та рішення Господарського суду Одеської області від 17.02.2025 у справі № 916/4936/24. Вказані касаційні скарги були подані до Верховного Суду 04.06.2025 через підсистему "Електронний суд". Крім того, на відміну від первісної касаційної скарги, до вказаних касаційних скарг представник скаржника долучив дві ідентичні заяви про поновлення Товариству з обмеженою відповідальністю "Торговий дом "МВК"</a> строку на касаційне оскарження у справі № 916/4936/24.

Оскільки усі подані касаційні скарги є подібними за змістом, предметом касаційного оскарження та вимогами, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду первісної касаційної скарги, поданої 03.06.2025, як основної касаційної скарги від Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дом "МВК"</a> на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 06.05.2025 та рішення Господарського суду Одеської області від 17.02.2025 у справі № 916/4936/24, а інші - розглядати як доповнення до неї.

Перевіривши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дом "МВК"</a> із доповненнями, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення касаційної скарги без руху з огляду на таке.

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинно бути зазначено повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає касаційну скаргу, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), номери засобів зв`язку, адресу електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Однак у поданій касаційній скарзі та доповнень до неї не зазначено відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету у Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дом "МВК"</a>. Таким чином, касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 Господарського процесуального кодексу України.

Верховний Суд звертає увагу скаржника на те, що зазначення відомостей про наявність електронного кабінету в особи, від імені якої подається касаційна скарга, якщо така скарга подана через електронний кабінет її представника, сприяє обміну документів між іншими учасниками справи в електронній формі.

Крім того, відповідно до пункту 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

Так, відповідно до абзацу 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами 1, 3 статті 310 цього Кодексу.

Верховний Суд зазначає, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини 2 статті 287 цього Кодексу скаржнику необхідно чітко вказати норму права, висновок щодо застосування якої був сформований Верховним Судом, дату прийняття відповідного судового рішення та номер справи, навести сам висновок і зазначити, в чому полягає невідповідність оскарженого судового рішення сформованій правозастосовчій практиці.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини 2 статті 287 цього Кодексу скаржник повинен вказати норму права, висновок про застосування якої був сформований Верховним Судом, дату прийняття відповідного судового рішення та номер справи, навести сам висновок і змістовно обґрунтувати необхідність відступлення від нього.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини 2 статті 287 цього Кодексу скаржник повинен зазначити норму права, єдину практику застосування якої необхідно сформувати, обставини справи, до яких ця норма повинна застосовуватись, висновок, який зробили суди попередніх інстанцій з цього питання (якщо він наявний), та обґрунтувати мотиви незгоди з таким висновком.

Водночас Верховний Суд звертає увагу скаржника, що, оскаржуючи судові рішення на підставі пункту 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, скаржник повинен зазначити, яке саме процесуальне порушення, передбачене частинами 1, 3 статті 310 цього Кодексу, призвело до прийняття незаконного судового рішення, та вказати, яким чином це порушення впливає на встановлення обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

У разі посилання на недослідження зібраних у справі доказів, скаржнику необхідно зазначити, які саме докази не було досліджено судами попередніх інстанцій. У разі якщо скаржник вважає, що суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, він повинен зазначити, яке саме клопотання було відхилено судом та як це впливає на оскаржуване судове рішення. У разі посилання на встановлення судами обставин, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів, скаржник повинен вказати, який із доказів, на його думку, є недопустимим, та обґрунтувати таке твердження, а також зазначити, які обставини встановлено на підставі цього доказу, чому вони є суттєвими або як вони вплинули на прийняття оскаржуваного рішення.

У касаційній скарзі Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дом "МВК"</a> та доповнень до неї викладено обґрунтування того, в чому, на її думку, полягає неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права під час ухвалення оскаржуваного судового рішення. Касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дом "МВК"</a> також містить посилання на постанови Верховного Суду.

Однак, обґрунтовуючи неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, скаржник у тексті касаційної скарги та доповнень до неї наводить лише обставини справи без посилання на підставу (підстави) касаційного оскарження, передбачену (передбачені) статтею 287 Господарського процесуального кодексу України.

Водночас згідно з абзацом 1 частини 2 статті 277 Господарського процесуального кодексу України неправильне застосування судами норм матеріального права чи порушення норм процесуального права є підставою для касаційного оскарження судових рішень виключно у взаємозв`язку із наявністю випадків, передбачених пунктами 1-4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Проте суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження чи доповнювати касаційну скаргу міркуваннями, які сам заявник скарги не викладав у тексті касаційної скарги, оскільки наведене свідчитиме про порушення судом принципу змагальності сторін.

Таким чином, касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дом "МВК"</a> та доповнень до неї оформлені з порушенням вимог статті 290 Господарського процесуального кодексу України, оскільки скаржником не зазначено передбаченої (передбачених) пунктами 1-4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підстави (підстав) касаційного оскарження та не наведено її (їх) обґрунтування.

Відповідно до частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини 6 статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.

Крім того, відповідно до частини 1 статті 288 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення, що оскаржується, або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно із частинами 2, 3 статті 288 Господарського процесуального кодексу України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині 4 статті 293 цього Кодексу.

Верховний Суд установив, що відповідно до положень Господарського процесуального кодексу України останнім днем оскарження постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 06.05.2025, повний текст якої складено 12.05.2025, з урахуванням вихідного дня було 02.06.2025.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дом "МВК"</a> подало касаційну скаргу 03.06.2025, а доповнення до неї - 04.06.2025 через підсистему "Електронний суд", тобто поза межами 20-денного строку, встановленого частиною 1 статті 288 Господарського процесуального кодексу України для подання касаційної скарги. Обґрунтовуючи заяву про поновлення строку на касаційне оскарження, скаржник зазначає, що у зв`язку зі скрутним матеріальним становищем Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дом "МВК"</a> судовий збір було сплачено лише ввечері 03.06.2025.

Розглянувши доводи, наведені скаржником, Верховний Суд зазначає таке.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Таким чином, як органи державної влади, так і суб`єкти господарювання та громадяни поставлені законом у рівні умови, у зв`язку із чим вибіркове надання господарським судом суб`єктивних переваг одним учасникам судового процесу перед іншими призведе до порушення вказаного конституційного принципу, що є неприпустимим.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (частина 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно із частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов`язком не тільки для держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Наведене повністю узгоджується із правовими позиціями, сформованими Європейським судом з прав людини у справах Levages Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) та Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії), згідно з якими умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

Виходячи із наведених положень Господарського процесуального кодексу України саме на заявника покладається обов`язок доведення наявності поважних причин пропуску процесуального строку.

У поданій заяві про поновлення строку на касаційне оскарження Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дом "МВК"</a> помилково зазначає, що останнім днем на подання касаційної скарги є 03.06.2025. При цьому скаржник зазначає, що отримав копію оскаржуваної постанови 13.05.2025. Верховний Суд звертає увагу скаржника на положення частини 1 статті 116 Господарського процесуального кодексу України, де зазначено, що перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Таким чином, останнім двадцятим днем строку на касаційне оскарження було 02.06.2025. Щодо доводів скаржника про відсутність коштів для сплати судового збору в межах строку на касаційне оскарження, то наведені підстави не є такими, які не залежали від волевиявлення скаржника та не є об`єктивно непереборними. Крім того, на підтвердження вказаних доводів скаржник не надав суду жодних доказів. За таких обставин колегія суддів дійшла висновку про те, що підстави, наведені скаржником у клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження, є неповажними.

Частиною 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України визначено, що касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.

Згідно із частиною 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Отже, для усунення недоліків касаційної скарги Товариству з обмеженою відповідальністю "Торговий дом "МВК"</a> необхідно подати до суду касаційної інстанції:

- касаційну скаргу в новій редакції, в якій слід зазначити відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у скаржника та обґрунтувати передбачену (передбачені) статтею 287 Господарського процесуального кодексу України підставу (підстави) подання цієї скарги (з урахуванням змісту цієї ухвали);

- клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, в якому навести інші підстави, підтверджені належними доказами, для поновлення цього строку.

З огляду на викладене касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дом "МВК"</a> на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 06.05.2025 та рішення Господарського суду Одеської області від 17.02.2025 у справі № 916/4936/24 слід залишити без руху на підставі частин 2, 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, із наданням скаржнику строку для усунення зазначених недоліків.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали Товариству з обмеженою відповідальністю "Торговий дом "МВК"</a> буде відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 06.05.2025 та рішення Господарського суду Одеської області від 17.02.2025 у справі № 916/4936/24 на підставі пункту 4 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України.

Верховний Суд звертає увагу скаржника на те, що відповідно до частини 9 статті 42 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо позов, апеляційна, касаційна скарга подані до суду в електронній формі, позивач, особа, яка подала скаргу, мають подавати до суду заяви по суті справи, клопотання та письмові докази виключно в електронній формі, крім випадків, коли судом буде надано дозвіл на їх подання в паперовій формі.

Керуючись статтями 234, 235, 290, частинами 2, 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дом "МВК"</a> на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 06.05.2025 та рішення Господарського суду Одеської області від 17.02.2025 у справі № 916/4936/24 залишити без руху та надати строк на усунення недоліків протягом десяти днів із дня вручення цієї ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий Н. О. Багай

Судді Т. Б. Дроботова

Ю. Я. Чумак