Ухвала від 12.06.2025 по справі 535/938/24

Справа № 535/938/24

Провадження № 2/535/114/25

УХВАЛА

12 червня 2025 року селище Котельва

Котелевський районний суд Полтавської області в складі: головуючого - судді Шолудько А.В., розглянувши у порядку письмового провадження заяву відповідача ОСОБА_1 про відвід судді у справі №535/938/24 за позовом Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Полтавагаз» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги з розподілу природного газу,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Котелевського районного суду Полтавської області перебуває справа №535/938/24 за позовом Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Полтавагаз» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги з розподілу природного газу, судовий розгляд якої призначено на 14.00 год 27.02.2025.

10 червня 2025 року відповідач ОСОБА_1 подав до суду письмову заяву про відвід головуючого судді Шолудько А.В.

На обґрунтування заявленого відводу відповідач зазначив:

1) головуючим суддею 06.11.2024 відкрито дві судові справи №535/938/24 та №530/938/24 до ОСОБА_1 з порушенням вимог статей 43, 44, 175, 177, 185 ЦПК України. Копію ухвали у справі №535/938/24 він отримав 02.01.2025, а ухвала у справі №530/938/24 йому не надіслана;

2) суддя Шолудько прийняла позовну заяву АТ «Оператор газорозподільної системи «Полтавагаз» та винесла ухвалу про стягнення з нього боргу за розподіл природного газу з порушенням процесуального права, викладених у статтях 175, 177, 185 ЦПК України, без належних документів, що підтверджують наявність цивільно-правових відносин між ним та позивачем;

3) позивачем не виконано вимог ч.7 ст.43 ЦПК України, а саме не надано до суду підтвердження надсилання йому як відповідачу у паперовій формі листом з описом вкладення, а суддею проігноровано порушення даної процесуальної норми;

4) позивачем не зазначено паспортні дані відповідача, оскільки реєстраційний номер облікової картки платника податків у нього відсутній, що вказує на те, що позивач не укладав з ним жодного договору, а це означає, що порушено вимог п.2 ч.3 ст.175 ЦПК України;

5) позивач не надав докази (договір) на підставі якого у позивача виникли цивільні права та обов`язки, і, крім того, нараховувати та стягувати заборгованість, та договору на відкриття особового рахунку. Позивачем надано Типовий договір між юридичними особами-споживачами, який ніким не підписаний та за яким він нікому нічого не зобов`язаний;

6) позивач не надав до суду документ на підтвердження вжиття заходів досудового вирішення даного спору, як це передбачено п.6 ч.3 ст. 175 ЦПК України, що свідчить про порушення черговості у вирішенні спору та відсутності предмета спору, та підпадає під вимоги п.3 ч. 2 ст. 44 ЦПК України;

7) суддя проігнорувала вимоги ЦПК України та винесла ухвалу від 06.11.2024 про відкриття провадження у справі та зазначила, що ухвала не підлягає оскарженню. Суддя керувалася статтями Закону України «Про міжнародне приватне право», який його не стосується. Положення статті 187 ЦПК України не може братися до уваги за наявності порушень статей 175, 177 ЦПК України. Крім того, відповідно до п.5 ст. 279 ЦПК України суд може розглядати справу у порядку спрощеного позовного провадження лише за відсутності поданих клопотань щодо такого розгляду, але 27.01.2025 року він подав до суду письмове наполягання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження;

8) суддя ігнорує його письмові клопотання подані до суду по цій справі, а саме: 27.12.2024, 18.01.2025, 23.01.2025, 25.01.2025, 03.02.2015, 28.02.2025: про залучення до розгляду даної справи: консула СРСР/УРСР, ОСОБА_2 - власника квартири АДРЕСА_1 шлях; висновок судово-бухгалтерської експертизи стосовно особових рахунків під кодом «2603»; на якій підставі списаний з балансу Котелевського комбінату комунальних підприємств багатоквартирний будинок АДРЕСА_2 і чому він не поставлений новому балансоутримувачу. Суд зобов`язаний на підставі п.4 ст. 91 ЦПК України винести ухвали про залучення до розгляду даної справи вказаних осіб, витребуваних документів;

9) Котелевська дільниця Чутівського УЕГС застосовує незаконні дії з метою примусу громадян в т.ч. і його до укладення ТДРПГ та сплати за послуги розподілу позадоговірними відносинами через подання позовів про стягнення заборгованості без наявності цивільних правових відносин, які не виникли у встановленому законом порядку.

10) відбувається спотворення змісту заяви-приєднання до умов Типового договору, яка вважається підписаною без будь-якого фактичного волевиявлення побутового споживача, без його звернення;

11) «Оператор ГРС» не відповідає вимогам ч.2 ст.22 Господарського кодексу України, не є суб`єктом державного сектору економіки, не мають державної форми власності, а тому не може бути користувачем державних газорозподільних систем. Укладені договори з ними є нікчемними, або такими, що укладені з порушенням вимог чинного законодавства, а отже не можуть бути підставою для нав`язування побутовим чи індивідуальним споживачам жодних зобов`язань;

12) НКРЕКП видає себе за центральний орган влади зі спеціальним статусом, який не встановлений окремим законом, і вчиняє дії, що є суперечливими до вимог Конституції та законів України, у його діях вбачається склад кримінального правопорушення, передбаченого ст. 355 КК України. На сьогоднішній день проводиться досудове розслідування за фактом незаконного обмеження позивачем у газопостачанні його (відповідача) сім`ї;

13) «Оператор ГРС» здійснює контроль над державною інфраструктурою, що є формою узурпації публічної влади, картельною змовою, конституційним переворотом в юридичному розумінні даної ситуації. Судді, які ухвалюють рішення на підставі підзаконних актів всупереч законам, виносять рішення без аналізу дотримання Конституції і основних прав людини, посилаються винятково на підзаконні акти НКРЕКП або КМУ, нехтуючи нормами Цивільного кодексу, Закону України «Про ринок природного газу», Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ігнорують відсутність правовідносин чи договору. У такій ситуації можливе формування ознак організованої злочинної групи (ст. 28 КК України), яка діє шляхом узгоджених дій органів влади, регуляторів, операторів ринку, адвокатів та суддів з метою заволодіння майном громадян через штучне створення заборгованості, маніпуляції нормативною базою та вплив на суди». Котелевський районний суд Полтавської області, Полтавський апеляційний суд, до якого буде подана скарга, не звертають уваги на відсутність правових підстав для позовів і продовжують підтримувати неправомірність позову, що фактично дозволяє цій приватній компанії незаконно примушувати його (відповідача) до укладення договору і сплати за послугу, яку вони не замовляли. Суди першої інстанції та апеляційні суди не зацікавлені у законному і справедливому розгляді справ, а лише бачать фінансову винагороду і це підтверджується їхніми установчими документами, реєстрація яких здійснена в іноземних реєстрах. У такому випадку Котелевський районний суд Полтавської області який є юридичною особою приватного права, який здійснює підприємницьку діяльність по Торговому праву не має права (відсутня юрисдикція) здійснювати судочинство над людиною, громадянином СРСР/УРСР, яким я є з дня народження і є сувереном відповідно до Конституції СРСР 1936 року, яка діє до 2036 року.

14) що стосується пенсійних виплат і надання пільг або субсидій, то він її заробив за радянських часів, а приватний Пенсійний фонд, якого зобов`язали надавати та встановлювати норми споживання житлового ресурсу та надавати покриття цього ресурсу у грошовому вимірі, цього не виконують - безконтрольно крадуть. У разі відмови Пенсійного фонду у виплаті мені соціальної пенсії та грошових виплат, маю право подати письмову заяву про вихід із соціального пенсійного забезпечення з поверненням мені всієї суми вирахуваної (відрахованої) суми за весь період трудової діяльності і лише в такому разі суди матимуть 100% можливості стягнути борг за несплату будь-яких наданих послуг.

На підставі викладеного, відповідач вимагає винести ухвалу про закриття даної справи як безпідставної. У разі ігнорування його законних вимог не може бути обмежений статтею 20 Цивільного кодексу (так у заяві про відвід судді Шолудько А.В. у справі №535/938/24 та її закриття як безпідставної від 10.06.2025) (а.с. 224-227).

Згідно з ч.ч.1-3 ст.40 ЦПК України, питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Відповідно до ч.7-8 ст. 40 ЦПК України, питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження. Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.

Враховуючи вище викладене суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи.

Відповідно до частин 2, 3 статті 39 ЦПК України, з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Відповідно до ст. 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно визначатися на підставі суб`єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку певного судді, що означає необхідність встановити, чи мав суддя у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об`єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суд і, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності (рішення у справі «Фей проти Австрії» (Fey v. Austria) від 24 лютого 1993 року, пп. 27, 28 і 30, Series A, no. 255, і рішення «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), заява № 33958/96, п. 42, ECHR 2000-XII).

Стосовно об`єктивного критерію Європейський суд рекомендує визначити, чи існували переконливі факти, які б могли свідчити про його безсторонність. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був не безсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною.

Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), п. 44; та рішення у справі «Ферантелі та Сантанжело проти Італії» (Ferrantelli and Santangelo v. Italy), від 7 серпня 1996 poку, п. 58).

Щодо зазначених заявниками підстав для відводу судді судом встановлено наступне.

Представник позивача Телятник С.В., який діє на підставі довіреності № 56 від 05.12.2023, звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги з розподілу природного газу в розмірі 7531,59 грн (том 1 а.с.1-15).

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Котелевського районного суду Полтавської області від 28.10.2024 на розгляд судді Шолудько А.В. надійшла справа №535/938/24 за позовом Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Полтавагаз» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги з розподілу природного газу (провадження №2/535/507/24) (а.с. 16).

У провадженні судді Шолудько А.В. не перебуває і не перебувала справа №530/938/24.

На підставі п.1 ч.4, ч.6 ст. 19 ЦПК України спрощене позовне провадження призначене у тому числі для розгляду малозначних справ. Для цілей цього Кодексу малозначними справами є у тому числі справи, у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи ціну позову, відповідно до ст. 19 ЦПК України справа є малозначною, а також те, що справа не віднесена до категорії справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, ухвалою Котелевського районного суду Полтавської області від 06.11.2024 відкрито провадження у справі №535/938/24 за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін (а.с. 20).

Отже, необґрунтованим є твердження відповідача про безпідставність призначення розгляду справи №535/938/24 за правилами спрощеного позовного провадження.

Посилання відповідача на недотримання позивачем та залишення суддею поза увагою вимог ч. 7 ст. 43 ЦПК України, не можуть бути враховані, оскільки учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи лише у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються. А позовна заява АТ «Оператор газорозподільної системи «Полтавагаз» надійшла до суду шляхом подання безпосередньо до канцелярії суду.

Копія ухвали Котелевського районного суду Полтавської області від 06.11.2024 разом з копією позовної заяви з додатками та судова повістка про виклик у судове засідання, призначене на 16.00 год 02.12.2024, надіслані відповідачу ОСОБА_1 цього ж числа за вихідним №535/938/24-8517/2024 рекомендованим листом з повідомленням про вручення (а.с.21).

Не є підставою для відводу судді зазначені відповідачем посилання на прийняття до розгляду позовної заяви, яка не відповідає вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України, а саме, у зв`язку із незазначенням позивачем паспортних даних відповідача, оскільки позивачем зазначено реєстраційний номер облікової картки платника податків відповідача, а також посилання відповідача на відсутність підстав для застосування положень Закону України «Про міжнародне приватне право» при відкритті провадження у справі №535/938/24, оскільки норми даного закону судом не застосовувалися, а ухвала суду постановлена на підставі статей 3, 19, 187, 260, 261, 274, 279, 353-355 ЦПК України.

24 серпня 1991 року Верховна Рада України прийняла Акт проголошення незалежності України, яким урочисто проголосила незалежність України та створення самостійної української держави - УКРАЇНИ.

28 червня 1996 року Верховна Рада України прийняла Основний Закон - Конституцію України.

Нормами Конституції України встановлено, що, державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України (стаття 6 Основного Закону). Правосуддя здійснюють судді (ст. 127 Конституції України, ч. 2 ст. 1 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Правосуддя - галузь державної діяльності, яку здійснює суд шляхом розгляду і вирішення у встановленій законом процесуальній формі судових справ.

Котелевський районний суд Полтавської області є місцевим судом першої інстанції і здійснює правосуддя у порядку, встановленому процесуальним законом, згідно з ч.1 ст. 22 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Відповідно до ч. 2 ст. 22 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» місцеві загальні суди розглядають цивільні, кримінальні, адміністративні справи, а також справи про адміністративні правопорушення у випадках та порядку, визначених процесуальним законом.

Частиною першою статті 19 Цивільного процесуального кодексу України визначені справи, що відносяться до юрисдикції загальних судів, відповідно до якої суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

На підставі ч.1 ст. 23 ЦПК України, усі справи, що підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, розглядаються місцевими загальними судами як судами першої інстанції, крім справ, визначених частинами другою - четвертою цієї статті.

Згідно з ч.1 ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до ч.1 ст. 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 07.07.2020 у справі № 910/10647/18 вказала на те, що виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном.

Згідно з ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до ч.1 ст.10, ч. 1-3 ст.12, ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права; цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін; учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом; суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках; учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Враховуючи вищевикладене, заперечення відповідача щодо ненадання позивачем доказів на обґрунтування правомірності звернення до суду з позовом, не є підставою для відводу судді, а стосуються вирішення спору між сторонами по суті справи.

Судом не було вирішено заяви/клопотання відповідача, у тому числі щодо залучення інших осіб до участі у розгляді справи, заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження тощо, які надійшли до суду після 26.12.2024, оскільки судове засідання 27.12.2024 було відкладено у зв`язку з наданням відповідачу часу для ознайомлення з матеріалами справи, а 23.01.2025 та 27.02.2025 - не відбулися, у зв`язку з невирішенням на дату судових розглядів заяв відповідача про відвід судді Шолудько А.В., та у зв`язку з тим, що ухвалою Котелевського районного суду Полтавської області від 28.02.2025 провадження у справі №535/938/24 було зупинено до розгляду апеляційної скарги відповідача на ухвалу Котелевського районного суду Полтавської області від 06.11.2024. Провадження у справі №535/938/24 поновлено ухвалою Котелевського районного суду Полтавської області від 19.05.2025 з призначенням судового розгляду справи по суті на 14.00 год 17.06.2025.

Посилання відповідача щодо отримання ним пенсійних виплат і надання пільг або субсидій, права звернення із заявою до Пенсійного фонду з письмовою заявою про вихід із соціального пенсійного забезпечення після чого буде наявна можливість стягнення боргу за несплату будь-яких наданих послуг, не є підставою для відводу судді.

Інші зазначені відповідачем підстави для відводу судді ґрунтуються на суб`єктивному тлумаченні норм законодавства та на власних припущеннях заявника, що об`єктивно нічим не підтверджені.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10.02.2010).

Зазначені в обґрунтування заяви про відвід судді у даній справі доводи і аргументи не підтверджують наявності обов`язкових підстав відводу, встановлених чинним процесуальним законодавством, та не вказують на будь-яку заінтересованість судді у розгляді справи чи на наявність обставин, які викликають сумніви в неупередженості або об`єктивності судді.

Жодних доказів, які б підтверджували пряму чи побічну заінтересованість судді Шолудько А.В. у результаті розгляду даної справи або наявність обставин, які викликають сумнів у її неупередженості при розгляді справи, відповідачем суду не надано і з матеріалів справи та доводів заяви про відвід не встановлено.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 09.11.2006 у справі «Білуха проти України» зазначено, що «у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду». Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що «особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного».

Суд зауважує, не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить лише припущення про існування обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності такого судді, не підтверджених жодними належними і допустимими доказами.

Вимога відповідача Чопенка М.М. про постановлення ухвали про негайне закриття даної справи як безпідставної не підлягає розгляду у порядку вирішення питання про заявлений відповідачем відвід головуючому судді Шолудько А.В., оскільки може бути розглянута виключно у порядку розгляду справи по суті.

Враховуючи вище викладене, суд приходить до висновку про відсутність обставин, передбачених ст.36, 37 ЦПК України, в тому числі які б вказували, що суддя прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи чи наявності інших обставин, що викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді, головуючого у даній справі, що вказує на необґрунтованість заявленого відповідачем Чопенком М.М. відводу судді Шолудько А.В., у зв`язку з чим заяву про відвід судді необхідно передати до канцелярії Котелевського районного суду Полтавської області для визначення судді у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу для вирішення питання про відвід судді.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 36, 39, 40 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Визнати заявлений відповідачем ОСОБА_1 відвід судді Шолудько Антоніні Володимирівні у справі №535/938/24 - необґрунтованим.

Заяву відповідача ОСОБА_1 про відвід судді Шолудько А.В. у справі №535/938/24 за позовом Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Полтавагаз» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги з розподілу природного газу, - передати до канцелярії Котелевського районного суду Полтавської області для визначення судді у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу для вирішення питання про відвід судді.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала складена та підписана 12.06.2025.

Суддя А.В. Шолудько