Рішення від 05.06.2025 по справі 290/437/24

УКРАЇНА

Романівський районний суд Житомирської області

290/437/24

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

05 червня 2025 року селище Романів

Романівський районний суд Житомирської області в складі судді Ковальчука М.В., з участю секретаря судового засідання Багінської В.І., заявника ОСОБА_1 , заінтересованої особи ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, заінтересовані особи приватне акціонерне товариство «Мар`янівський склозавод», ІНФОРМАЦІЯ_1 , командир військової частини НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , -

В С Т А Н О В И В :

В березні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою, в якій просить суд ухвалити рішення, яким встановити факт її проживання однією сім`єю без шлюбу з ОСОБА_3 , який після військового нападу російської федерації на Україну та оголошення військового стану був призваний на військову службута зник безвісти 06 лютого 2024 року, з червня 2003 року. Необхідність встановлення даного факту заявник пов`язує із реалізацією свого права на отримання пільг для членів сім`ї військовослужбовця, який зник безвісти, та прав на його розшук.

Ухвалою Романівського районного суду Житомирської області від 25 березня 2024 року залучено до участі у даній цивільній справі в якості заінтересованої особи ІНФОРМАЦІЯ_1 .

10 липня 2024 року Романівським районним судом Житомирської області постановлено ухвалу, згідно якої залучено до участі у даній цивільній справі в якості заінтересованої особи командира військової частини НОМЕР_1 .

18 вересня 2024 року на адресу суду від командира військової частини НОМЕР_1 надійшли пояснення, згідно яких останній вказав, що показання свідків, факт спільного відпочинку сторін, спільна присутність на святах самі по собі без доведення факту ведення спільного господарства, наявності спільного бюджету та взаємних прав і обов`язків, притаманних подружжя, не можуть свідчити про наявність протягом вказаного періоду часу між сторонами усталених відносин, які притаманні подружжю.

Ухвалою Романівського районного суду Житомирської області від 15 травня 2025 року залучено до участі у даній справі в якості заінтересованої особи ОСОБА_2 .

В судовому засіданні заявник заяву підтримала повністю та просить її задовольнити з підстав, зазначених в ній, вказавши, що вона з 2003 року проживала з ОСОБА_3 однією сім`єю, мали взаємні права та обов`язки, вели спільне господарство.

Заінтересована особа - ОСОБА_2 щодо задоволення заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, не заперечив.

Свідки ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в ході судового розгляду дали показання про те, що ОСОБА_1 з ОСОБА_3 проживали однією сім`єю з 2003 року, вели спільне господарство, проводили ремонтні роботи в будинку та погосподарських будівлях, обробляли разом город, спільно займалися збором чорниць. ОСОБА_3 мав теплі та дружні стосунки з дітьми ОСОБА_1 .

Заінтересовані особи приватне акціонерне товариство «Мар`янівський склозавод», ІНФОРМАЦІЯ_1 та командир військової частини НОМЕР_1 в судове засідання, будучи належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи, не з`явилися. Командиром військової частини НОМЕР_1 заявлено клопотання про розгляд справи за відсутності представника заінтересованої особи, при розгляді справи просить врахувати надані ним пояснення.

Суд, дослідивши письмові докази, що містяться в матеріалах справи та показання свідків, заслухавши пояснення заявника, заінтересованої особи, перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що в сповіщенні сім`ї № 12, виданим начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 12 лютого 2024 року, яке адресоване ОСОБА_1 , мешканці АДРЕСА_1 зазначено, що молодший сержант ОСОБА_3 , виконуючи бойове завдання за призначенням в ході ведення бойових дій, зник безвісти 06 лютого 2024 року в районі населеного пункту Вербове Запорізької області.

Згідно довідки командира військової частини НОМЕР_1 від 06 квітня 2024 року № 1843/1/2146, що видана ОСОБА_1 , безвісти зниклий ОСОБА_3 в період з 02 лютого 2024 року по 06 лютого 2024 року дійсно брав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в районі населеного пункту Вербове Запорізької області.

Відповідно до довідок № 274 та № 276, виданих Биківським старостинським округом Романівської селищної ради Житомирського району Житомирської області 28 лютого 2024 року, ОСОБА_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , з 2003 року проживала спільно без реєстрації шлюбу з ОСОБА_3 та вели спільний побут за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідно до статті 315 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) суд вправі встановити факт проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу.

Частиною 2 статті 3 Сімейного кодексу України (далі СК України) визначено, що для встановлення факту проживання жінки та чоловіка без шлюбу та визнання їх сім`єю необхідне встановлення фактів їх спільного проживання, ведення ними спільного побуту та наявність взаємних прав та обов`язків даних осіб.

Частинами 1, 2 статті 21 СК України передбачено, що шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім`єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов`язків подружжя.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 644/6274/16-ц зазначено, що згідно з абзацом п`ятим пункту 6 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року №5-рп/99 усправі про офіційне тлумачення терміна «член сім`ї» членами сім`ї військовослужбовця є, зокрема, особи, які постійно з ним мешкають і ведуть спільне господарство. До таких осіб належать не тільки близькі родичі (рідні брати, сестри, онуки, дід і баба), але й інші родичі чи особи, які не перебувають з військовослужбовцем у безпосередніх родинних зв`язках (брати, сестри дружини (чоловіка); неповнорідні брати і сестри; вітчим, мачуха; опікуни, піклувальники, пасинки, падчерки й інші). Обов`язковими умовами для визнання їх членами сім`ї, крім спільного проживання, є: ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин. Отже, законодавство не передбачає вичерпного переліку членів сім`ї та визначає критерії, за наявності яких особи складають сім`ю. Такими критеріями є спільне проживання (за винятком можливості роздільного проживання подружжя з поважних причин і дитини з батьками), спільний побут і взаємні права й обов`язки.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 554/8023/15-ц зроблено висновок, що вирішуючи питання про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, суд має установити факти: спільного проживання однією сім`єю; спільний побут; взаємні права та обов`язки (статті 3, 74 СК України).

Таким чином, для встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу потрібно враховувати у сукупності всі ознаки, що притаманні наведеному визначенню, і предметом доказування у таких справах є факти спільного проживання, ведення спільного господарства, наявності у сторін спільного бюджету, проведення спільних витрат, придбання майна в інтересах сім`ї, наявності між сторонами взаємних прав та обов`язків, притаманних подружжю.

Закон не визначає, які конкретно докази визнаються беззаперечним підтвердженням факту спільного проживання, тому вирішення питання про належність і допустимість таких доказів є обов`язком суду при їх оцінці (постанова Верховного Суду від 25 грудня 2024 року у справі № 501/4442/21).

Відповідно до статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування (частини друга, четверта статті 77 ЦПК України).

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема висновком експерта (частина перша, пункт 2 частина друга статті 76 ЦПК України).

Відповідно до статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Заявник напідтвердження своїхвимог зазначала,що фактїї спільногопроживання безреєстрації шлюбуз ОСОБА_3 підтверджується показаннямисвідків тадовідкою №276від 28лютого 2024року.Також вказалана те,що метоювстановлення фактупроживання однієюсім`єюз ОСОБА_3 є отримання пільг для членів сім`ї військовослужбовця, який зник безвісти, та реалізації її прав на розшук останнього.

Однак, суд не приймає до уваги довідку № 276 від 28 лютого 2024 року, оскільки вважає дані докази недостатніми та неповними, враховуючи відсутність будь-яких інших доказів на підтвердження факту спільного проживання без реєстрації шлюбу, ведення спільного господарства, наявності спільного бюджету та взаємних прав і обов`язків, притаманних подружжю між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .

Сам собою факт перебування у близьких стосунках чоловіка та жінки без доведення факту ведення спільного господарства, наявності спільного бюджету та взаємних прав і обов`язків, притаманних подружжю, не може свідчити про те, що між ними склалися та мали місце усталені відносини, які притаманні подружжю (постанова Верховного Суду від 12 грудня 2019 року у справі № 490/4949/17).

Заявник не надала доказів спільного проживання, ведення спільного господарства, наявності у сторін спільного бюджету, проведення спільних витрат, придбання майна в інтересах сім`ї, наявності між сторонами взаємних прав та обов`язків, притаманних подружжю.

Що стосується показань свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , суд вважає, що зазначені докази також не підтверджують факт спільного проживання заявника та ОСОБА_3 , так як показання свідків не можуть бути єдиною підставою для встановлення факту спільного проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу (постанова Верховного Суду від 12 грудня 2019 у справі №466/3769/16).

Суд не бере до уваги як доказ сповіщення сім`ї № 12 від 12 лютого 2024 року, яке адресоване ОСОБА_1 , та довідку № 1843/1/2146 від 06 квітня 2024 року, що видана ОСОБА_1 , оскільки вони не підтверджують факту спільного проживання, введення спільного побуту, наявності взаємних прав та обов`язків між заявником та ОСОБА_3 .

Окрім цього, наявні в матеріалах справи фотографії, на яких, серед іншого, зображено заявника з ОСОБА_3 , суд також до уваги не бере, оскільки з таких доказів неможливо встановити період зображених подій.

Враховуючи викладене, суд вважає, що заявником не надано належних та допустимих доказів на підтвердження факту спільного проживання її з ОСОБА_3 без реєстрації шлюбу. Надані заявником докази оцінюються за правиламистатті 89 ЦПК Україниі вони доводи останньої не доводять, а тому в задоволенні заяви ОСОБА_1 слід відмовити.

Керуючисьстаттями 12, 13, 206, 259, 263-265, 315 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

У задоволенні заяви ОСОБА_1 (адреса місця проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ) про встановлення факту, що має юридичне значення, заінтересовані особи приватне акціонерне товариство «Мар`янівський склозавод» (адреса місцязнаходження: вул. Заводська, 1 селище Мар`янівка Звягельський район Житомирська область, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ: 00480810), ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса місцязнаходження: АДРЕСА_3 ; ідентифікаційний код в ЄДРПОУ: НОМЕР_3 ), командир військової частини НОМЕР_1 (адреса місцязнаходження: АДРЕСА_4 , ідентифікаційний код в ЄДРПОУ: НОМЕР_4 ), ОСОБА_2 (адреса місця проживання: АДРЕСА_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_5 ), відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду в порядку передбаченому підпунктом 15.5 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Тридцятиденний строк на оскарження даного судового рішення слід обчислювати з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 12 червня 2025 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя М.В. Ковальчук