Рішення від 09.06.2025 по справі 908/467/25

номер провадження справи 15/7/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.06.2025 Справа № 908/467/25

м. Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Горохова І.С., розглянувши матеріали

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельний будинок Згода, 69093, м. Запоріжжя, вул. Звенигородська, буд. 9

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Інноваційна компанія Візеріон, 70410, Запорізька область, Запорізький район, с. Лукашеве, вул. Молодіжна, буд. 21

про стягнення коштів

за участю секретаря судового засідання Пікалової І.С.

за участю представників сторін:

від позивача: Кузьмінов Д.В., адвокат, свідоцтво АР № 1222868 від 14.02.2025, ордер АР № 1222868 від 24.02.2025;

від відповідача: Івченко М.В., адвокат, ордере АР № 1230641 від 26.03.2025, посвідчення від 28.09.2018; Дідченко О.І., керівник товариства, виписка з ЄДР від 27.11.2023;

установив

До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельний будинок Згода до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Інноваційна компанія Візеріон про стягнення заборгованості за договором поставки № 02/09 від 27.09.2021 в розмірі 1 153 360,94 грн, з яких: сума основного боргу в розмірі 620 532,00 грн, сума інфляційних втрат за період з 14.03.2022 по 31.01.2025 в розмірі 532 828,94 грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.02.2025, справу № 908/467/25 передано на розгляд судді Горохову І.С.

Ухвалою суду від 27.03.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/467/25, присвоєно справі номер провадження № 15/7/25, постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання суду призначено на 27.03.2025 об 11:00 год.

Ухвалою суду від 25.03.2025 задоволено заяву представника позивача адвоката Кузьмінова Дмитра Валерійовича про участь у підготовчому засіданні 27.03.2025 в режимі відеоконференції.

27.03.2025 від відповідача суд отримав заяву про відкладення розгляду справи.

Ухвалою суду від 27.03.2025 підготовче засідання у справі відкладено на 16.04.2025 о 12:20 год.

Ухвалою суду від 08.04.2025 задоволено заяву представника позивача адвоката Кузьмінова Дмитра Валерійовича про участь у підготовчому засіданні в режимі відеоконференції.

16.04.2025 від відповідача суд отримав заяву про відкладення розгляду справи (вих. б/н від 16.04.2025), в якій заявник просить відкласти засідання у справі на іншу дату та надати представнику адвокату Іванченко Марині Володимирівні можливість ознайомитись з матеріалами справи для надання пояснення щодо позовної заяви та належних обґрунтованих пояснень відповідача щодо обставин справи.

Ухвалою суду від 16.04.2025 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів. Відкладено підготовче засідання на 07.05.2025 об 11:30 год.

06.05.2025 від позивача через систему Електронний суд надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, просить стягнути з відповідача суму інфляційних втрат за період з 14.03.2022 року по 30.12.2024 року у розмірі 524 513,82 грн, судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 7867,70 грн та витрати на правову допомогу. Просив постановити ухвалу про повернення надмірно сплаченого судового збору у розмірі 9432,70 грн.

Заява позивача про зменшення позовних вимог з урахуванням п. 2 ч. 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України, прийнята судом до розгляду. Розглядаються позовні вимоги про стягнення суми інфляційних втрат за період з 14.03.2022 по 30.12.2024 в розмірі 524 513,82 грн за договором поставки № 02/09 від 27.09.2021 .

22.05.2025 від відповідача через підсистему Електронний суд на адресу суду надійшли пояснення по справі.

Ухвалою суду від 22.05.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу № 908/467/25 до судового розгляду по суті на 09.06.2025 о 12:00 год.

Заявлені позовні вимоги позивач обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором поставки щодо оплати вартості поставленого йому товару. Оплату за поставлений позивачем та прийнятий відповідачем товару, відповідач здійснив несвоєчасно та не в повному обсязі, чим порушив умови договору. Внаслідок чого позивач просить стягнути з відповідача суму інфляційних втрат за період з 14.03.2022 по 30.12.2024 у розмірі 524 513,82 грн. Обґрунтовуючи позов посилається на ст. ст. 526, 530 610, 625, 712 Цивільного кодексу України.

Представник позивача в судовому засіданні 09.06.2025 позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав зазначених у позовній заяві б/н від 21.02.2025з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог від 06.05.2025.

Представник відповідача проти позову заперечила з підстав зазначених у відзиві на позов від 07.05.2025, поясненнях по справі від 22.05.2025. В обґрунтування заперечень зазначила, що у відповідача не настає зобов`язання проводити оплату перед позивачем раніше ніж: відповідачу оплатив Кінцевий споживач Укрзалізниця і це закріплено договором п. 7.5.; надання позивачем належним чином оформлених документів, передбачених умовами договору, у тому числі відповідних актів - приймання передачі на товар п. 7.2. На думку відповідача, оскільки позивачем не надано актів приймання-передачі товару відповідачу, термін оплати за поставлений товар не настав тому що документи не були оформлені належним чином та не надані відповідачу. Крім того, при не настанні терміну оплати за договором виконання зобов`язання не є простроченим, а відповідно не переходить в борг, таким чином відповідач не є боржником у розумінні ст. 625 ЦК України. У разі якщо б відповідач був би боржником, а позивач надав би акт приймання передачі товару, відповідно до договору і строк оплати би настав, то розрахунки інфляційних витрат, мали б виходити з прив`язки до договору відповідача з Укрзалізницею, та дат розрахунків Укрзалізниці з відповідачем. Також зауважила, що на дату подання позовної заяви сума основної заборгованості була сплачена в повному обсязі, а саме 30.12.2024.За таких обставин, позовні вимоги задоволенню не підлягають через необґрунтованість та безпідставність.

Після судових дебатів суд оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення та час його проголошення в цьому судовому засіданні. Судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд установив.

27.09.2021 Товариством з обмеженою відповідальністю Торгівельний будинок Згода (позивач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Інноваційна компанія Візеріон (відповідач, покупець) укладено договір поставки № 02/09.

Згідно з п. 1.1. договору у порядку та на умовах визначених цим договором постачальник зобов`язався у 2021 році поставити у власність покупця Код ДК 021:2015 - 34630000-2 «Частини залізничних або трамвайних локомотивів чи рейкового рухомого складу; обладнання для контролю залізничного руху (штори ролетні, захисні на вікна вагонів типу ЦМО та ЦМК) (далі - товар), в найменуванні, кількості та за ціною, які зазначені у Специфікації № 1 (додаток № 1) до цього договору, яка є невід`ємною частиною, де покупець та кінцевий отримувач товару приймають товар та оформлюють відповідні документи, а покупець зобов`язується здійснити оплату в строки та на умовах визначених цим договором.

Відповідно до п. 1.3 договору поставки виробник товару, країна походження: ТОВ «Торгівельний будинок Згода».

Згідно з п. 1.6 договору поставки товар постачається покупцю на територію кінцевого отримувача - АТ «Українська залізниця» Філія «Пасажирська компанія» АТ «Українська залізниця», що визначені в рознарядці на поставку партії товару (додаток № 2), що є його невід`ємною частиною.

Відповідно до п. 4.1 договору поставки товар за договором постачається партіями. Кількість товару в кожній партії визначається покупцем в межах загальної кількості товару та вказується у письмових рознарядках покупця, складених за формою, встановленою у додатку № 2 до цього договору. Постачальник здійснює поставку тільки на підставі письмової рознарядки покупця, наданої в порядку, передбаченому цим розділом договору. Рознарядка вважається дозволом на поставку та є підтвердженням готовності покупця до прийому товару.

Кожна партія товару має бути поставлена постачальником протягом 30 календарних днів з дати отримання рознарядки постачальником, якщо інше не зазначено у рознарядці (п. 4.2 договору).

Згідно з п. 6.1 - 6.2 договору поставки ціна товару визначається даним договором і приймається сторонами в національній валюті Україні - гривні. Постачання здійснюється за цінами, передбаченими у Специфікації № 1 (додаток № 1) до договору. Ціна за одиницю товару визначається у Специфікації № 1 (додаток № 1) до договору.

Сума цього договору на момент його підписання становить: 13 684 200,00 грн без ПДВ, крім того ПДВ 20% - 2 736 840,00 грн, що разом становить 16 421 040,00 грн (п. 6.2 договору).

Відповідно до п. 7.2 договору поставки покупець здійснює оплату за поставлений товар за умови наявності належним чином оформлених документів, передбачених умовами договору (акт приймання - передачі, видаткова накладна, рахунок-фактура тощо), що підтверджують отримання товару, на 45 банківський день з дати реєстрації постачальником податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

05.11.2021 на адресу позивача надійшла рознарядка (вих. № 0311/1), якою покупець просив відвантажити до 31.12.2021 системи ролетних штор для транспорту СРТ11 у загальній кількості 2 230 штук (додаток № 1).

29.12.2021 позивачем складено рахунок-фактура № СФ-0000962 на суму 1 520 532,00 грн, а також видаткова накладна № РН-0000917.

На виконання умов договору 29.12.2021 позивачем виконано та здійснено відправлення перевізником покупцю товару за вказаним рахунком, а також складена та направлена для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкова накладна № 75, яка фактично зареєстрована Державною податковою службою 10.01.2022.

Згідно з п. 7.2 договору поставки кінцевим строком оплати за поставкою є 13.03.2022.

Рахунок відповідачем сплачено частково, а саме в розмірі 900 000,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 30.01.2024.

30.12.2024 відповідачем перераховано позивачу кошти у розмірі 620 532,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 1745.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку, ст. 509 Цивільного кодексу України.

Господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку, ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України.

Сторони можуть за взаємною згодою конкретизувати або розширити зміст господарського зобов`язання в процесі його виконання, якщо законом не встановлено інше, ч. 3 ст. 173 Господарського кодексу України.

Майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України.

Частинами 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 статті 662 Цивільного кодексу України передбачено, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Згідно з ст. 663 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним, зокрема, у момент надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару, ч. 1 ст. 664 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Враховуючи те, що відповідачем несвоєчасно оплачено кошти за отриманий товар позивач просить стягнути з відповідача інфляційні втрати у розмірі 524 513,82 грн за період з 14.03.2022 по 30.12.2024.

Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Нормами ст. 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень ст. 625 ЦК України, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Відповідно до п. 9.1. договору у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за договором сторони несуть відповідальність передбачену чинним законодавством України та цим договором.

Згідно з п. 9.2 договору сторони відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України встановили, що розмір відповідальності покупця за прострочення виконання грошового зобов`язання за цим договором становить 0,1% річних від простроченої суми грошових зобов`язань за цим договором.

Суд перевірив розрахунок інфляційних втрат за допомогою ІПС Законодавство та вважає вимоги про стягнення з відповідача інфляційних втрат за період з 14.03.2022 по 30.12.2024 обґрунтованими в розмірі 524 377,26 грн.

У решті заявлених до стягнення інфляційних втрат у розмірі 8451,68 грн, суд відмовляє, як у безпідставно заявлених до стягнення.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що відповідачем не спростовано доводів позовної заяви. Заперечення відповідача щодо позову є безпідставними з урахуванням наступного.

Із змісту п. 7.2. договору убачається, що оплата за поставлений товар проводиться за умови наявності належним чином оформлених документів, що підтверджують отримання товару, як то акт-приймання-передачі, видаткова накладна, рахунок фактура тощо, що підтверджують отримання товару, на 45 банківський день з дати реєстрації постачальником податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Вказаний перелік не є вичерпним, отже, будь який із оформлених сторонами належним чином документ, на підтвердження поставки товару позивачем, є підставою для здійснення оплати за товар відповідачем.

29.12.2021 між сторонами за договором підписано та скріплено печаткою видаткову накладну № РН-0000917 на суму 1 520 532,00 грн.

30.12.2021 між сторонами підписано та скріплено печатками акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 007017355 від 30.12.2021 про перевезення вантажу.

29.12.2021 Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгівельний будинок Згода» складено податкову накладну № 75 щодо поставки товару на суму 1 520 532,00 грн.

Податкову накладну постачальником зареєстровано 10.01.2022, що підтверджується квитанцією № 1 про прийняття податкової накладної.

Платежі за поставлений товар відповідачем проведено 30.01.2024 та 30.12.2024, що свідчить про порушення відповідачем строків оплати за отриманий товар.

Посилання відповідача на п. 7.5 договору як на підставу правомірної відстрочки здійснення платежів з урахуванням затримки затвердження фінансового плану Кінцевим отримувачем товару суд вважає безпідставним, оскільки відповідачем не доведено належними доказами настання таких умов.

Відповідачем надано листування з Філією «пасажирська компанія» АТ «Укрзалізниця» від 24.03.2025 № 2403/1, від 10.05.2022 № 1005/1, від 06.05.2022 № ПК-7/769 щодо розстрочення оплати поставленої продукції, продовження дії договору поставки № УЗ/ЦЛ-21254/Ю від 16.09.2021, та залучення до ремонтних робіт пересувного складу пасажирських вагонів.

З наданих документів не вбачається будь-яке посилання або прив`язка до договору поставки № 02/09, який укладений між позивачем та відповідачем у даній справі.

З урахуванням наведених обставин та наданих доказів, враховуючи, що відповідачем не спростовано заявлені позовні вимоги, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає частковому задоволенню.

Згідно з ч. 2 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

За приписами ст. 1 Закону України Про судовий збір визначено, що судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів і включається до складу судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України Про судовий збір судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

При цьому, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Як вбачається з матеріалів справи, за подання позовної заяви з ціною позову 1 153 360,94 грн позивачем сплачено судовий збір в розмірі 17 300,41 грн за платіжною інструкцією № 103320 від 21.02.2025. При зменшенні ціни позову позивач просив повернути йому частину сплаченого судового збору в розмірі 9432,70 грн.

Так, за розгляд справи з ціною позову 524 513,82 грн має бути сплачений судовий збір в розмірі 7867,71 грн. Поверненню підлягає судовий збір у розмірі 9432,70 грн.

Згідно з ч. 2 ст. 7 Закону України Про судовий збір у випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми.

На підставі п. 3 ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 73-80, 129, 202, 232, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Інноваційна компанія Візеріон (70410, Запорізька область, Запорізький район, с. Лукашеве, вул. Молодіжна, буд. 21; ідентифікаційний код юридичної особи 38918838) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельний будинок Згода (69093, м. Запоріжжя, вул. Звенигородська, буд. 9; ідентифікаційний код юридичної особи 36648635) суму інфляційних втрат в розмірі 524 377,26 грн (п`ятсот двадцять чотири тисячі триста сімдесят сім гривень 26 коп.). Видати наказ.

Відмовити в задоволенні позову в частині стягнення інфляційних втрат в розмірі 136,56 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Інноваційна компанія Візеріон (70410, Запорізька область, Запорізький район, с. Лукашеве, вул. Молодіжна, буд. 21; ідентифікаційний код юридичної особи 38918838) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельний будинок Згода (69093, м. Запоріжжя, вул. Звенигородська, буд. 9; ідентифікаційний код юридичної особи 36648635) судовий збір в розмірі 7865,66 грн (сім тисяч вісімсот шістдесят п`ять гривні 66 коп.). Видати наказ.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю Торгівельний будинок Згода (69093, м. Запоріжжя, вул. Звенигородська, буд. 9; ідентифікаційний код юридичної особи 36648635) з Державного бюджету України судовий збір внесений в більшому розмірі, ніж встановлено законом у розмірі 9432,70 грн (дев`ять тисяч чотириста тридцять дві гривні 70 коп.), сплачений платіжною інструкцією № 103320 від 21.02.2025.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 13 червня 2025 року.

Суддя І. С. Горохов