Повістка від 17.06.2025 по справі 908/467/25

номер провадження справи 15/7/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.06.2025 Справа № 908/467/25

м. Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Горохова Ігоря Сергійовича, розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельний будинок Згода про вирішення в порядку ст. 244 Господарського процесуального кодексу України питання про розподіл судових витрат у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельний будинок Згода, 69093, м. Запоріжжя, вул. Звенигородська, буд. 9

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Інноваційна компанія Візеріон, 70410, Запорізька область, Запорізький район, с. Лукашеве, вул. Молодіжна, буд. 21

про стягнення коштів

за участю секретаря судового засідання Пікалова І.С.

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився;

установив

10.06.2025 до суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельний будинок Згода про вирішення в порядку ст. 244 Господарського процесуального кодексу України питання про розподіл судових витрат, понесених позивачем під час розгляду справи, з надання послуг на професійну правничу допомогу. Позивач просить стягнути на свою користь з відповідача понесені судові витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 27 000,00 грн.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 10.06.2025, вказану заяву передано на розгляд судді Горохову І.С.

Ухвалою суду від 11.06.2025 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельний будинок Згода про ухвалення додаткового рішення у справі № 908/467/25 прийнято до розгляду. Засідання суду з розгляду заяви призначено на 17.06.2025 об 14:05 год.

У судовому засіданні 17.06.2025 технічна фіксація судового засідання не проводилася, оскільки представники сторін не з`явилися.

Представник позивача надіслав клопотання з проханням розглянути заяву про ухвалення додаткового рішення у справі без його присутності.

Заява про ухвалення додаткового рішення обґрунтована тим, що 09.06.2025 позивач подав до суду письмову заяву про понесені судові витрати на правову допомогу та зазначив, що докази понесених витрат будуть надані впродовж 5 днів після ухвалення судом рішення по суті позовних вимог.

Представник відповідача не з`явився. Заперечення щодо заяви про ухвалення додаткового рішення у справі не надіслав. Ухвала суду про призначення до розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення доставлена відповідачу в його електронний кабінет 11.06.2025, про що свідчить довідка про доставку електронного листа.

Відповідно до ч. 4 ст. 244 ГПК України, у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання не перешкоджає розгляду заяви.

Суд вважає за можливе розглянути заяву про ухвалення додаткового рішення у справі по суті за відсутності представників сторін.

Розглянувши матеріали справи та заяви про ухвалення додаткового рішення, суд зазначає наступне.

09.06.2025 рішенням Господарського суду Запорізької області у справі № 908/467/25 частково задоволено позов про стягнення інфляційних втрат з відповідача, та присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Інноваційна компанія Візеріон, Запорізька область, Запорізький район, с. Лукашеве на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельний будинок Згода, м. Запоріжжя суму інфляційних втрат в розмірі 524 377,26 грн. В іншій частині позову відмовлено.

Відповідно до ст. 221 Господарського процесуального кодексу України (надалі ГПК України), якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

09.06.2025 позивачем під час розгляду справи до суду подано заяву про понесені судові витрати в якій зазначено про те, що оскільки розгляд справи ще триває, то витрати позивача на професійну правову допомогу на даний час остаточно не здійснені (витрати збільшуються за фактом забезпечення участі адвоката у судовому засіданні) просив ухвалити додаткове рішення у справі з урахуванням ст. ст. 129, 221, 244 ГПК України.

У судовому засіданні 09.06.2025 представник позивача наголосив, що у визначені ГПК України процесуальні строки позивачем буде подана заява про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Судом встановлено, що при прийнятті рішення у даній справі не вирішено питання щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених позивачем.

Згідно із ч. 3 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Згідно із ч. ч. 1, 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат та пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 2 статті 126 ГПК України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).

Відповідно до ч. 4 ст. 126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат, згідно із приписами ч. 5 ст. 129 ГПК України, суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Відповідно до ч. 3 ст. 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Виходячи з аналізу вказаних статей суд дійшов висновку про те, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу суд повинен виходити з критеріїв складності справи, кваліфікації і досвіду адвоката, фінансового стану клієнта, а також виходити з принципів розумності з врахуванням витраченого адвокатом часу за для надання такої допомоги.

Відшкодування витрат, пов`язаних з оплатою ними послуг адвоката з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригінала ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об`єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

З матеріалів справи вбачається, що 10.02.2025 між Адвокатським об`єднанням «Юридична практика» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгівельний будинок Згода» (клієнт) укладено договір № ДБ-48 про надання правової допомоги.

За умовами п. 1 договору, клієнт доручає, а Адвокатське об`єднання на підставі звернення клієнта приймає на себе зобов`язання надавати правову (правничу, юридичну) допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим договором.

Згідно з п. 7.7 договору, остаточний розмір та обсяг правової (правничої) допомоги, а також остаточний розрахунок за надану правову (правничу) допомогу, а також розмір фактичних витрат, пов`язаних з наданням правової (правничої) допомоги, визначається та здійснюється на підставі акту приймання-здачі послуг.

Відповідно до п. 9 договору, договір є чинним з дня його укладення. Термін дії цього договору становить до 31.12.2026 року, а в частині оплати фактичних витрат, гонорару та додаткового гонорару до повного виконання.

До договору між сторонами підписано протокол узгодження договірної ціни.

17.02.2025 між сторонами за договором підписано акт № 1 приймання-здачі послуг на суму 46 000,00 грн, без зауважень.

10.02.2025 виставлено рахунок-фактуру № ДБ-48/1 на суму 46 000,00 грн.

13.02.2025 позивач перерахував Адвокатському об`єднанню «Юридична практика» кошти у сумі 46 000,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 103298.

Додатково на підтвердження повноважень на представництва інтересів в суді надано копію ордеру на надання правничої допомоги серія АР № 1222868 від 24.02.2025 та свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

До заяви про ухвалення додаткового рішення додано: Акт № 2 приймання-здачі послуг на суму 3000,00 грн за участь адвоката у судовому засіданні; рахунок-фактуру № ДБ-48/1/2 від 27.03.2025 на суму 3000,00 грн; платіжну інструкцію № 103451 від 28.03.2025 на суму 3000,00 грн; Акт приймання-здачі послуг № 3 від 30.04.2025 за участь адвоката у судовому засіданні на суму 3000,00 грн; рахунок-фактуру № ДБ-48/1/3 від 16.04.2025 на суму 3000,00 грн; платіжна інструкція № 103555 від 30.04.2025 на суму 3000,00 грн; Акт № 4 приймання-здачі послуг на суму 3000,00 грн за участь адвоката в судовому засіданні; рахунок-фактура № ДБ-48/1/4 від 07.05.2025 на суму 3000,00 грн; платіжна інструкція № 103576 від 07.05.2025 на суму 3000,00 грн; Акт № 5 приймання-здачі послуг на суму 3000,00 грн за участь адвоката в судовому засіданні; рахунок-фактура № ДБ-48/1/5 від 22.05.2025 на суму 3000,00 грн; платіжна інструкція № 103623 від 22.05.2025 на суму 3000,00 грн; Акт № 6 приймання-здачі послуг на суму 3000,00 грн за участь адвоката в судовому засіданні; рахунок-фактура № ДБ-48/1/6 від 09.06.2025 на суму 3000,00 грн; платіжна інструкція № 103679 від 09.06.2025 на суму 3000,00 грн.

Загальна сума витрат на професійну правничу допомогу, яку просить стягнути заявник становить 27 000,00 грн.

Позивачем наведено в позові попередній (орієнтовний) розрахунок сум судових витрат, у т.ч. оплата участі у судовому засіданні Господарського суду Запорізької області 18 000,00 грн.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України).

Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі № 927/237/20; пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Такі самі критерії, як зазначено вище, суд застосовує з урахуванням особливостей кожної справи та виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, приписів статей 123-130 ГПК України та з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, що суди застосовують як джерело права згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"

Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

У розумінні положень частин 5 та 6 статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Вказана правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21.

Зважаючи на наведені вище положення чинного законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд, за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою та дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Відсутність клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу від іншої сторони виключає можливість суду самостійно (без указаного клопотання) зменшувати розмір витрат на професійну правничу допомогу. Дана правова позиція викладена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, від 18.12.2018 у справі № 910/4881/18.

Відповідач заперечення щодо заяви про ухвалення додаткового рішення не надсилав.

У відзиві просив відмовити у позові повністю, і як наслідок судові витрати у зв`язку із відмовою у позові покласти на позивача.

Клопотання відповідача про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу від відповідача не надходило.

Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 129 ГПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи викладене, заява про ухвалення додаткового рішення у справі підлягає частковому задоволенню, у зв`язку з частковим задоволенням позову.

Керуючись ст. ст. 123, 126, 129, 221, 236 - 242, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельний будинок Згода про ухвалення додаткового рішення у справі № 908/467/25 задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Інноваційна компанія Візеріон (70410, Запорізька область, Запорізький район, с. Лукашеве, вул. Молодіжна, буд. 21; ідентифікаційний код юридичної особи 38918838) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельний будинок Згода (69093, м. Запоріжжя, вул. Звенигородська, буд. 9; ідентифікаційний код юридичної особи 36648635) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 26 992,97 грн (двадцять шість тисяч дев`ятсот дев`яносто дві гривні 97 коп.). Видати наказ.

У задоволенні іншої частини заяви відмовити.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається безпосередньо до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення. Повний текст додаткового рішення підписаний 19.06.2025.

Суддя І. С. Горохов