Рішення від 12.06.2025 по справі 910/12841/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.06.2025Справа № 910/12841/24

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К.І., при секретарі судового засідання Батій О. В., розглянувши

заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛД-Україна»

про розподіл судових витрат

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛД-Україна»

до Акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк»

про зобов`язання вчинити певні дії

за участю представників:

від заявника (позивача): Сацюк Д.А.

від відповідача: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Господарського суду міста Києва перебувала справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛД-Україна» (далі - ТОВ «ЛД-Україна», позивач) до Акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк» (далі - АТ «Креді Агріколь Банк», відповідач) про зобов`язання здійснити видачу грошових готівкових коштів у сумі 454 464,66 грн з поточних рахунків ТОВ «ЛД-Україна».

Справа розглядалася у порядку загального позовного провадження відповідно до процедури, визначеної Господарським процесуальним кодексом України (далі - ГПК України).

За результатами розгляду цієї справи рішенням суду від 29.05.2025 позов ТОВ «ЛД-Україна» задоволено; зобов`язано АТ «Креді Агріколь Банк» здійснити видачу з поточних рахунків ТОВ «ЛД-Україна» готівкових коштів у сумі 454 464,66 грн, нарахованих ОСОБА_1 в якості заробітної плати за період з березня 2022 по лютий 2024.

Після ухвалення вказаного судового рішення до Господарського суду міста Києва від представника ТОВ «ЛД-Україна» (позивача) надійшли докази понесення судових витрат до заяви, зробленої позивачем до закінчення судових дебатів, про розподіл таких витрат, у якій він просить стягнути з АТ «Креді Агріколь Банк» витрати на правничу допомогу в сумі 31 500,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.06.2025 розгляд вказаного питання було вирішено здійснювати у судовому засіданні з повідомленням учасників справи за правилами, визначеними ст. 221, 244 ГПК України.

Представник відповідача подав клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, оскільки такі витрати не відповідають критеріям обґрунтованості й розумності, не є співмірними зі складністю та часом, витраченими адвокатом на виконання відповідних робіт, та обсягом наданих адвокатом послуг. У вказаному клопотання просив зменшити заявлений розмір витрат на професійну правничу допомогу на 70%.

У судовому засіданні представник ТОВ «ЛД-Україна» подану заяву підтримав та обґрунтував, просив її задовольнити.

Представник відповідача до суду не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Суд, розглянувши заяву позивача про розподіл судових витрат, дослідивши в цій частині наявні докази, дійшов висновку, що вказана заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 126 ГПК України витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами за результатами розгляду справи. Розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Згідно з ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

У даному випадку на підтвердження понесення витрат на правничу допомогу в сумі 31 500,00 грн позивачем долучено копії:

- свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю Сацюком Д.А. № 3199 від 31.01.2008;

- ордеру серії АА № 1493476 від 01.10.2024, виданого адвокатом Сацюком Д.А. на надання правничої допомоги ТОВ «ЛД-Україна»;

- договору про надання професійної правничої (правової) допомоги № 269 від 01.10.2024, укладеного між ТОВ «ЛД-Україна» та адвокатом Сацюком Д.А.;

- акту приймання-передачі наданих послуг від 30.05.2025 до вказаного договору, за яким розмір гонорару за надані послуги склав 31 500,00 грн, що дорівнює 7,8% від суми позовних вимог;

- опису послуг наданих позивачу адвокатом Сацюком Д.А. по справі № 910/12841/24.

Наведені вище докази суд вважає достатніми для підтвердження факту понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

У той же час при визначенні суми відшкодування суд виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), критерію розумності розміру, враховуючи конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Для встановлення розумного розміру наданих послуг адвоката слід надати належну правову оцінку договору у сукупності з іншими доказами, складністю справи та виконання адвокатом робіт (наданих послуг), витраченим часом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих послуг та виконання робіт, ціною позову та (або) значення справи. Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Як зауважила Велика Палата Верховного Суду, нормами процесуального законодавства передбачено основні критерії визначення та розподілу судових витрат такі, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. Така позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду у справі № 755/9215/15-ц, Верховним Судом у справі № 905/1795/18 та у справі № 922/2685/19.

Верховний Суд неодноразово висловлював правову позицію, за якою при визначенні суми відшкодування витрат на правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України"). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Перевіривши надані позивачем доводи щодо розміру та розрахунку витрат на правничу допомогу, суд вважає, що заявлена до стягнення сума є адекватною та співмірною зі ступенем складності справи, предметом спору, значенням справи для сторін, обсягом виконаних адвокатом робіт для надання правничої допомоги. Зокрема, суд врахував категорію справи із предметом спору, що виник у зв`язку із дотриманням законодавства у сфері фінансового моніторингу; розгляд справи в загальному позовному провадженні; кількість судових засідань (7), у кожному з яких був присутній представник позивача (адвокат), обсяг та якість наданих адвокатом послуг під час підготовки позову та розгляду справи в суді; кількість наданих суду пояснень та доказів представником позивача, зокрема, заперечень на доводи відповідача у справі; відшукування доказів та нормативної бази у спорі указаної категорії, враховуючи, що обґрунтованих пояснень відповідачем не надано, як і не надано і відповідних доказів.

Отже, врахувавши критерії розумності, співмірності між обсягом роботи, проведеної адвокатом та заявленими витратами, здійсненими на оплату адвокатських послуг, суд вважає обґрунтованим заявлений розмір судових витрат ТОВ «ЛД-Україна» на професійну правничу допомогу в сумі 31 500,00 грн.

При цьому суд приймає до уваги висновок, викладений у постановах Верховного Суду від 04.10.2021 у справі № 640/8316/20, від 21.10.2021 у справі № 420/4820/19, про те, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалене рішення, понесених збитків, але й спонукання боржника утримуватися від вчинення дій, що в подальшому спричиняють необхідність поновлення порушених прав та інтересів позивача (подібний). Водночас стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються, і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.

Також суд враховує висновок Об`єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, згідно з яким витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Згідно з ч. 4 ст. 129 ГПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

За таких обставин, керуючись ст. 129, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛД-Україна» про розподіл судових витрат задовольнити.

Ухвалити додаткове рішення, яким стягнути з Акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк» (01024, м. Київ, вул. Євгена Чикаленка, буд. 42/4, ідентифікаційний код 14361575) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛД-Україна» (03151, м. Київ, вул. Волинська, буд. 48/50, квм. 516, ідентифікаційний код 37888970) витрати на професійну правничу допомогу в сумі 31 500 (тридцять одна тисяча п`ятсот) грн. 00 коп.

Вступна та резолютивна частини додаткового рішення оголошені в судовому засіданні 12 червня 2025 року.

Повне додаткове рішення складено 13 червня 2025 року.

Додаткове рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 20-денний строк з дня складення повного додаткового рішення.

Суддя Головіна К.І.