Постанова від 03.06.2025 по справі 914/589/23

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2025 року

м. Київ

cправа № 914/589/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Багай Н. О. - головуючого, Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,

секретар судового засідання - Письменна О. М.,

за участю представників:

Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніко-Експо" - Шпака В. В. (адвоката, в режимі відеоконференції),

Товариства з обмеженою відповідальністю "Девелоперська компанія "Мальви" -Лазора А. О. (адвоката, в режимі відеоконференції),

Державної інспекції архітектури та містобудування України - не з`явилися,

Товариства з обмеженою відповідальністю "Цикада Плюс" - не з`явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніко-Експо"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.02.2025 (колегія суддів: Яценко О. В. - головуючий, Хрипун О. О., Гончаров С. А.) та рішення Господарського суду міста Києва від 20.08.2024 (суддя Кирилюк Т. Ю.) у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніко-Експо"

до: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Девелоперська компанія "Мальви", 2) Державної інспекції архітектури та містобудування України

про визнання протиправними дій, рішення та скасування дозволу,

та позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору - Товариства з обмеженою відповідальністю "Цикада Плюс"

до: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніко-Експо", 2) Державної інспекції архітектури та містобудування України

про припинення права позивача на виконання будівельних робіт,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. У червні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Юніко-Експо" (далі - ТОВ "Юніко-Експо") звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Девелоперська компанія "Мальви" (далі - ТОВ "Девелоперська компанія "Мальви") та Державної інспекції архітектури та містобудування України, в якому просило:

- визнати протиправними дії та рішення Державної архітектурно-будівельної інспекції України щодо видачі ТОВ "Девелоперська компанія "Мальви" дозволу на виконання будівельних робіт від 11.07.2017 № ІУ 113171920987 "Будівництво багатоквартирних житлових будинків з вбудованими приміщеннями комерційного призначення і підземним паркінгом та дошкільного навчального закладу на вулиці Угорській, 14 (1 та 2 черги будівництва) в місті Львові";

- скасувати дозвіл на виконання будівельних робіт від 11.07.2017 № ІУ 113171920987.

1.2. Позовні вимоги ТОВ "Юніко-Експо" обґрунтовані тим, що Державна архітектурно-будівельна інспекція України не мала права видавати ТОВ "Девелоперська компанія "Мальви" дозвіл на виконання будівельних робіт із зазначенням у цьому дозволі замовником будівництва - ТОВ "Девелоперська компанія "Мальви", оскільки, за доводами ТОВ "Юніко-Експо", ТОВ "Девелоперська компанія "Мальви" не набуло всіх прав замовника будівництва на підставі укладеного з ТОВ "Юніко-Експо" договору про будівництво від 20.10.2014 № 20/10. Крім того, ТОВ "Юніко-Експо" зазначало, що ТОВ "Девелоперська компанія "Мальви" не мало речових прав на земельну ділянку, щодо забудови якої видано дозвіл на виконання будівельних робіт від 11.07.2017 № ІУ 113171920987. При цьому, як зауважував позивач, він надіслав ТОВ "Девелоперська компанія "Мальви" повідомлення від 13.09.2018 вих. № 1309/18-1 про відмову від договору про будівництво від 20.10.2014 № 20/10. Тому позивач вважав, що з 24.09.2018 договір про будівництво від 20.10.2014 № 20/10 є припиненим.

1.3. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 18.05.2023 (з урахуванням ухвал Господарського суду Львівської області від 23.05.2023 та від 24.05.2023), залишеною без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 28.11.2023 у справі № 914/589/23, зокрема, задоволено клопотання Державної інспекції архітектури та містобудування України про передачу справи № 914/589/23 за належною підсудністю. Вирішено передати справу № 914/589/23 на розгляд Господарського суду міста Києва.

1.4. У березні 2024 третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, - Товариство з обмеженою відповідальністю "Цикада Плюс" (далі - ТОВ "Цикада Плюс") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ "Юніко-Експо", Державної інспекції архітектури та містобудування України про припинення права ТОВ "Юніко-Експо" на виконання будівельних робіт на земельній ділянці за адресою: м. Львів, вул. Угорська, 14, відповідно до дозволу на виконання будівельних робіт від 18.05.2012 № ЛВ12512077515, виданого Інспекцією державно-архітектурно-будівельного контролю у Львівській області.

1.5. Позовні вимоги ТОВ "Цикада Плюс" обґрунтовані тим, що 11.07.2017 Державна архітектурно-будівельна інспекція України видала дозвіл на виконання будівельних робіт № ІУ 113171920987 на об`єкт будівництва "Будівництво багатоквартирних житлових будинків з вбудованими приміщеннями комерційного призначення і підземним паркінгом та дошкільного навчального закладу на вул. Угорській, 14 (1 та 2 черги будівництва)"; замовник - ТОВ "Девелоперська компанія "Мальви"; генеральний підрядник (підрядник) - ТОВ "Цикада Плюс". Тому для відновлення дозволу на виконання будівельних робіт від 11.07.2017 № ІУ 113171920987 ТОВ "Цикада Плюс" вважала за необхідне в судовому порядку припинити право ТОВ "Юніко-Експо" на виконання будівельних робіт на земельній ділянці за адресою: м. Львів, вул. Угорська, 14, відповідно до дозволу на виконання будівельних робіт від 18.05.2012 № ЛВ 12512077515, виданого Інспекцією державно-архітектурно-будівельного контролю у Львівській області.

2. Короткий зміст судових рішень

2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.08.2024 у справі № 914/589/23 відмовлено в задоволенні позову ТОВ "Юніко-Експо" та позову ТОВ "Цикада Плюс".

2.2. Господарський суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову ТОВ "Юніко-Експо", виходив із того, що задоволення судом позову можливе лише за умови доведення позивачем наявності в нього порушеного права (охоронюваного законом інтересу), а також порушення (невизнання, оспорення) цього права відповідачами з урахуванням належно обраного способу судового захисту. Тому місцевий господарський суд зазначив, що позивач у цьому випадку повинен довести суду поза розумним сумнівом факт припинення права ТОВ "Девелоперська компанія "Мальви" на виконання будівельних робіт. Проте, як установив господарський суд першої інстанції, ТОВ "Юніко-Експо" до позовної заяви додало докази, що підтверджують передачу ТОВ "Девелоперська компанія "Мальви" прав замовника будівництва та наявність у ТОВ "Девелоперська компанія "Мальви" права здійснювати будівельні роботи на підставі укладеного з ТОВ "Юніко-Експо" договору про будівництво від 20.10.2014 № 20/10. Крім того, за висновком суду першої інстанції, позивач у цьому випадку не довів факту порушення його прав видачею дозволу на виконання будівельних робіт від 11.07.2017 № ІУ 113171920987, оскільки, за висновком суду, цей дозвіл не змінює досягнуті між ТОВ "Юніко-Експо" та ТОВ "Девелоперська компанія "Мальви" домовленості щодо розподілу доходів від здійсненого будівництва. Тому, як констатував місцевий господарський суд, ТОВ "Юніко-Експо" в цьому випадку не довело поза розумним сумнівом, яке саме право ТОВ "Юніко-Експо" порушено оспорюваним дозволом на виконання будівельних робіт від 11.07.2017 № ІУ 113171920987, з огляду на те, що права позивача як землекористувача були ним реалізовані за власною волею при укладенні з ТОВ "Девелоперська компанія "Мальви" договору про будівництво від 20.10.2014 № 20/10, за яким більшу частину прав фактично було передано контрагенту. На підставі викладеного господарський суд першої інстанції дійшов висновку про недоведення позивачем порушення його матеріального права діями відповідачів. При цьому, як зазначив місцевий господарський суд, у випадку скасування дозволу на виконання будівельних робіт від 11.07.2017 № ІУ 113171920987 перш за все будуть порушені права осіб, які придбали права на новостворені об`єкти нерухомості, оскільки правомірність їх набуття буде знаходитися у межах розумного сумніву, а саме будівництво отримає ознаки самочинного будівництва. Крім того, господарський суд першої інстанції не взяв до уваги доводи ТОВ "Юніко-Експо" щодо виникнення в позивача права власності на збудоване майно, оскільки, за висновком суду, таке питання знаходиться поза межами цього судового провадження і є предметом дослідження в межах справи № 914/1979/19. Суд першої інстанції також не взяв до уваги доводи учасників справи щодо припинення дії договору про будівництво від 20.10.2014 № 20/10 на підставі одностороннього правочину позивача та водночас погодився з доводами Державної інспекції архітектури та містобудування України про відсутність у її діях ознак неправомірної поведінки.

Крім того, господарський суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову ТОВ "Цикада Плюс", виходив із того, що позовні вимоги ТОВ "Цикада Плюс" не можуть отримати примусовий характер. Як зазначив місцевий господарський суд, ТОВ "Цикада Плюс" заявило позовні вимоги про припинення права ТОВ "Юніко-Експо" зі збереженням чинності похідного права, яке надано ТОВ "Девелоперська компанія "Мальви" та ТОВ "Цикада Плюс". При цьому суд установив, що заявлений ТОВ "Цикада Плюс" позов до "Юніко-Експо" одночасно є позовом про припинення прав ТОВ "Девелоперська компанія "Мальви" та ТОВ "Цикада Плюс", оскільки відповідно до одного з базових принципів приватного права (nemo plus iuris ad alium transferre potest, quam ipse haberet) ніхто не може передати більше прав, ніж має сам. Тому, за висновком місцевого господарського суду, позов ТОВ "Цикада Плюс" не є позовом про захист порушеного права.

2.3. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення господарського суду першої інстанції в апеляційному порядку, встановив, що 07.11.2024 до Північного апеляційного господарського суду від ТОВ "Девелоперська компанія "Мальви" надійшла заява, в якій заявник просив поновити строк на подання доказів, долучити докази до матеріалів справи та врахувати їх при вирішення цієї справи. Апеляційний господарський суд, розглянувши наведену заяву ТОВ "Девелоперська компанія "Мальви", врахував висновок Верховного Суду щодо застосування частини 3 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, викладений у постанові від 27.05.2020 у справі № 916/2187/18, та зазначив про наявність підстав для поновлення пропущеного строку на подання доказів та прийняття до розгляду всіх доказів, поданих учасниками справи до суду апеляційної інстанції.

2.4. Апеляційний господарський суд, переглянувши рішення господарського суду першої інстанції в апеляційному порядку, погодився з висновками місцевого господарського суду про відмову в задоволенні позову ТОВ "Юніко-Експо" та позову ТОВ "Цикада Плюс". При цьому апеляційний господарський суд зазначив, що господарський суд першої інстанції правильно встановив наявність у ТОВ "Девелоперська компанія "Мальви" права здійснювати будівельні роботи на підставі укладеного з ТОВ "Юніко-Експо" договору про будівництво від 20.10.2014 № 20/10, у тому числі з огляду на передачу ТОВ "Девелоперська компанія "Мальви" прав замовника будівництва. Апеляційний господарський суд визнав правильним висновок місцевого господарського суду про те, що ТОВ "Юніко-Експо" в цьому випадку не довело поза розумним сумнівом, яке саме право ТОВ "Юніко-Експо" порушено оспорюваним дозволом на виконання будівельних робіт від 11.07.2017 № ІУ 113171920987, з огляду на те, що права позивача як землекористувача були ним реалізовані за власною волею при укладенні з ТОВ "Девелоперська компанія "Мальви" договору про будівництво від 20.10.2014 № 20/10, за яким більшу частину прав фактично було передано контрагенту. Апеляційний господарський суд також урахував, що у випадку скасування дозволу на виконання будівельних робіт від 11.07.2017 № ІУ 113171920987 перш за все будуть порушені права осіб, які придбали права на новостворені об`єкти нерухомості, оскільки правомірність їх набуття буде знаходитися у межах розумного сумніву, а саме будівництво отримає ознаки самочинного будівництва. Разом з тим, за висновком апеляційного господарського суду, встановлення наведених фактів у межах цього судового провадження не буде відповідати критеріям відповідності втручання у право власності, сумісного з гарантіями статті 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Крім того, апеляційний господарський суд визнав правильним висновок місцевого господарського суду про те, що позов ТОВ "Цикада Плюс" не є позовом про захист порушеного права.

3. Короткий зміст касаційної скарги та заперечень на неї

3.1. Частково не погоджуючись із постановою Північного апеляційного господарського суду від 18.02.2025 та рішенням Господарського суду міста Києва від 20.08.2024 у справі № 914/589/23, до Верховного Суду звернулося ТОВ "Юніко-Експо" з касаційною скаргою, в якій просить скасувати зазначені судові рішення в частині відмови у задоволенні позову ТОВ "Юніко-Експо", а справу № 914/589/23 в цій частині передати на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

3.2. Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження, ТОВ "Юніко-Експо" зазначає, що оскаржувані судові рішення господарських судів попередніх інстанцій в частині відмови у задоволенні позову ТОВ "Юніко-Експо" ухвалені з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. ТОВ "Юніко-Експо", звертаючись із касаційною скаргою, посилається на підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

3.3. ТОВ "Юніко-Експо" вважає, що господарські суди попередніх інстанцій, ухвалюючи оскаржувані судові рішення, неправильно застосували приписи статті 37 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та не врахували висновки щодо застосування цієї норми права, викладені в постановах Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 916/585/18 (926/1051/20), від 01.08.2019 у справі № 921/1204/15-г/6, від 27.02.2018 у справі № 918/313/17, від 26.10.2021 у справі № 826/10130/18, від 29.03.2021 у справі № 821/1767/17, від 28.04.2021 у справі № 804/2423/16, від 18.10.2022 у справі № 813/5933/15, від 10.01.2024 у справі № 916/619/22, від 17.02.2021 у справі № 420/288/20.

3.4. Крім того, за доводами скаржника, апеляційний господарський суд порушив приписи частини 3 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, оскільки необґрунтовано поновив ТОВ "Девелоперська компанія "Мальви" пропущений строк на подання нових доказів. При цьому, на думку скаржника, апеляційний господарський суд не врахував висновки, викладені в постановах Верховного Суду від 24.07.2024 у справі № 646/857/18, від 06.02.2019 у справі № 916/3130/17, від 26.02.2019 у справі № 913/632/17, від 18.06.2020 у справі № 909/965/16.

3.5. ТОВ "Юніко-Експо" також наголошує на тому, що оскаржувана постанова апеляційного господарського суду не відповідає вимогам статті 282 Господарського процесуального кодексу України, оскільки її мотивувальна частина не містить мотивів відхилення аргументів ТОВ "Юніко-Експо", викладених в апеляційний скарзі. При цьому ТОВ "Юніко-Експо" посилається на неврахування апеляційним господарським судом висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 07.09.2022 у справі № 914/3650/21.

3.6. ТОВ "Девелоперська компанія "Мальви" у відзиві на касаційну скаргу просить касаційну скаргу ТОВ "Юніко-Експо" залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін. ТОВ "Девелоперська компанія "Мальви" вважає, що на момент вирішення питання видачі ТОВ "Девелоперська компанія "Мальви" дозволу на виконання будівельних робіт від 11.07.2017 № ІУ 113171920987 у Державної інспекції архітектури та містобудування України були відсутні підстави для відмови у видачі наведеного дозволу.

3.7. 14.05.2025 та 03.06.2025 до Верховного Суду від ТОВ "Девелоперська компанія "Мальви" надійшли заяви, які за своїм змістом є письмовими поясненнями у справі № 914/589/23.

4. Обставини справи, встановлені судами

4.1. Господарські суди попередніх інстанцій установили, що відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 16.09.2019 № 173990085 ТОВ "Юніко-Експо" з 07.10.2013 мало зареєстроване право оренди земельної ділянки загальною площею 3,8281 га з кадастровим номером 4610136800:01:010:0066.

4.2. 20.10.2014 ТОВ "Юніко-Експо" та ТОВ "Девелоперська компанія "Мальви" уклали договір про будівництво № 20/10, за умовами якого ТОВ "Девелоперська компанія "Мальви" зобов`язалося за власний рахунок та із залученням коштів третіх осіб збудувати багатоквартирні житлові будинки з автостоянками та об`єктами обслуговування на земельній ділянці з кадастровим номером 4610136800:01:010:0066 у м. Львові на вул. Угорській, 14.

4.3. Пунктами 1.2- 1.4 договору про будівництво від 20.10.2014 № 20/10 визначено, що "замовник" - ТОВ "Юніко-Експо", сторона договору, яка є юридичною особою, що зареєстрована та діє згідно з чинним законодавством України, є орендарем земельної ділянки території забудови, отримала дозвіл на виконання будівельних робіт на території забудови, наділена функціями замовника спорудження об`єкта будівництва згідно із чинним законодавством України. ТОВ "Девелоперська компанія "Мальви" є "забудовником" - стороною договору, що є юридичною особою, яка зареєстрована та діє згідно із чинним законодавством України, має будівельну ліцензію, здійснює будівництво об`єкта, технічний нагляд; бере на себе функції генпідрядника, що стосуються будівництва та здачі / прийняття в експлуатацію об`єкта; здійснює в порядку і на умовах, передбачених цим договором, за рахунок власних та залучених коштів фінансування будівництва об`єкта згідно із чинним законодавством України. Об`єктом будівництва є багатоквартирні житлові будинки з автостоянками та об`єктами обслуговування, будівництво яких здійснюється згідно з погодженою сторонами схемою забудови ділянки (додаток № 4 до договору) на земельній ділянці загальною площею 3,8281 га з кадастровим номером 4610136800:01:010:0066, розташованій у м. Львові на вул. Угорській, 14, право замовника на будівництво якої виникло на підставі договору оренди землі від 21.12.2006 та дозволу на виконання будівельних робіт від 05.08.2010 № 1/345-10 (третя черга будівництва).

4.4. За умовами пункту 2.2.2 договору про будівництво від 20.10.2014 № 20/10 ТОВ "Юніко-Експо" передає ТОВ "Девелоперська компанія "Мальви" свої функції замовника в частині: розроблення та погодження проектно-кошторисної документації у встановленому порядку; внесення за заявою замовника змін до дозволу на виконання будівельних робіт від 05.08.2010 № 1/345-10 в частині третьої черги будівництва та особи генпідрядника; отримання інших дозвільних документів на будівництво об`єкта; здійснення технічного нагляду за спорудженням об`єкта будівництва; прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта або частини об`єкта (секції); укладення із Львівською міською радою договору про пайову участь та подальшої сплати інвестиційного внеску на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста.

4.5. Пунктом 2.2.3 договору про будівництво від 20.10.2014 № 20/10 передбачено, що ТОВ "Девелоперська компанія "Мальви" за власний рахунок зобов`язується вчинити дії, спрямовані на розроблення та погодження проектно-кошторисної документації; отримання технічних умов щодо інженерного забезпечення об`єкта будівництва; прийняття від замовника будівельного майданчика; здійснення будівництва об`єкта відповідно до проектно-кошторисної документації та чинних нормативно-правових актів, державних будівельних норм, правил, стандартів, тощо у галузі будівництва і експлуатації об`єктів житлового та нежитлового призначення; здійснювати постійне фінансування будівництва об`єкта та інших витрат, передбачених цим договором, у т. ч. сплатити інвестиційний внесок на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста; вжити необхідних заходів, спрямованих на прийняття в експлуатацію завершеного будівництвом об`єкта; здійснювати технічний нагляд за спорудженням об`єкта будівництва.

4.6. У пункті 2.3 договору про будівництво від 20.10.2014 № 20/10 сторони погодили, що після завершення будівництва та введення його в експлуатацію ТОВ "Юніко-Експо" отримає у власність 15 % від загальної площі квартир, нежитлових приміщень та автостоянки, а ТОВ "Девелоперська компанія "Мальви" - 85 % від загальної площі квартир, нежитлових приміщень та автостоянки.

4.7. За умовами пунктів 3.3.2 та 3.3.3 договору про будівництво від 20.10.2014 № 20/10 ТОВ "Девелоперська компанія "Мальви" зобов`язалося вирішувати та узгоджувати з місцевими органами державної влади та органами місцевого самоврядування, іншими установами, організаціями та підприємствами питання, що пов`язані із своєчасним отриманням усіх необхідних дозволів та погоджень, технічних умов згідно із встановленим законодавством України порядком та існуючими домовленостями. У разі необхідності та за згодою замовника забудовник може залучати представників замовника для виконання таких робіт та отримати потрібні дозволи, погодження на виконання будівельних робіт, в тому числі, виключно за письмовою заявою замовника, від імені замовника вносити зміни в існуючий дозвіл чи отримати новий дозвіл на виконання будівельних робіт зі спорудження об`єкта будівництва.

4.8. Господарські суди попередніх інстанцій установили, що 25.11.2015 укладено додаткову угоду № 1, якою, зокрема, внесено зміни до пункту 1.4 договору про будівництво від 20.10.2014 № 20/10. Пункт 1.4 договору про будівництво від 20.10.2014 № 20/10 викладено в такі редакції: "Об`єкт будівництва, об`єкт" - багатоквартирні житлові будинки з автостоянками та об`єктами обслуговування, будівництво яких здійснюється згідно з погодженою сторонами схемою забудови ділянки (додаток № 4 до договору) на земельній ділянці, розташованій у місті Львові на вул. Угорській, 14, кадастровий номер 4610136800:01:010:0066, загальною площею 3,8281 га, право замовника на будівництво яких виникло на підставі договору оренди землі 21.12.2006 та дозволу на виконання будівельних робіт від 05.08.2010 № 1/345-10 (третя черга будівництва). Будівництво відповідно до умов цього договору буде здійснюватися на земельній ділянці території забудови, будівництво та введення в експлуатацію об`єкта будівництва здійснюється по частинах - чергах, які складаються із секцій, причому, кожна квартира, нежитлове приміщення комерційного призначення буде самостійним об`єктом цивільних прав. Загальна кількість та площа квартир, нежитлових приміщень комерційного призначення в об`єкті буде визначена на підставі проектно-кошторисної документації, технічної документації та фактичної площі об`єкта нерухомості, що визначається суб`єктом господарювання, до компетенції якого належить проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна згідно із чинним законодавством, після завершення будівництва об`єкта".

4.9. Згідно з додатковою угодою від 25.11.2015 № 1 сторони також вирішили доповнити договір про будівництво від 20.10.2014 № 20/10 пунктом 3.3.25 такого змісту: "за цим договором усі обов`язки, покладені на замовника при видачі органом місцевого самоврядування містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки на вул. Угорській, 14, переходять до забудовника".

4.10. Господарські суди попередніх інстанцій також установили, що 25.10.2016 між Львівською міською радою (орендодавець) та ТОВ "Юніко-Експо" (орендар) укладено договір оренди землі № С-4361, за умовами якого ТОВ "Юніко-Експо" отримало в користування для будівництва та обслуговування житлово-офісного комплексу земельну ділянку з кадастровим номером 4610136800:01:010:0079 на вул. Угорській ,14 у м. Львові, яка сформована із земельної ділянки з кадастровим номером 4610136800:01:010:0066 загальною площею 3,8281 га, що на підставі договору оренди землі від 26.12.2006 перебувала в користуванні ТОВ "Юніко-Експо".

4.11. Як зазначили господарські суди, під час розгляду справи № 914/1688/21 судами було встановлено, що в порядку реалізації проекту забудови орендованої земельної ділянки впродовж 2015- 2019 років у межах виконання договору про будівництво від 20.10.2014 № 20/10 на підставі зареєстрованих декларацій про початок виконання будівельних робіт було споруджено та введено в експлуатацію ряд об`єктів, а саме: будівлі 1- 4 на генплані, яким присвоєно поштові адреси: м. Львів, вул. Угорська, 14-А, 14-Б, 14-В, 14-Г, замовником будівництва яких згідно з дозвільними документами є ТОВ "Юніко-Експо". Наведені будівлі знаходяться на земельній ділянці з кадастровим номером 4610136800:01:010:0079 загальною площею 2,2831 га (об`єкт оренди за договором оренди землі від 25.10.2016 № С-4361), і це підтверджується деклараціями про готовність вказаних будівель до експлуатації, а також розпорядженнями про присвоєння їм поштових адрес. Рішенням Виконавчого комітету Львівської міської ради від 17.02.2017 № 116 "Про затвердження містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки на будівництво ТОВ "Юніко-Експо" багатоквартирних житлових будинків з вбудованими приміщеннями комерційного призначення і підземним паркінгом та дошкільного навчального закладу на вул. Угорській, 14 (1 та 2 черги будівництва)" затверджено містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки з кадастровим номером 4610136800:01:010:0079 на будівництво ТОВ "Юніко-Експо" багатоквартирних житлових будинків із вбудованими приміщеннями комерційного призначення і підземним паркінгом та дошкільного навчального закладу на вул. Угорській, 14 у м. Львові (1 та 2 черги будівництва). Комісія у складі спеціалістів Відділу самоврядного контролю за використанням та охороною земель у м. Львові, Сихівської районної адміністрації та Відділу районних архітекторів управління архітектури та урбаністики Департаменту містобудування Львівської міської ради провели обстеження земельної ділянки комунальної власності з кадастровим номером 4610136800:01:010:0079, яка розташована за адресою: м. Львів, вул. Угорська, 14, про що складено акт від 30.07.2021 № 68. Під час обстеження встановлено, що на зазначеній земельній ділянці розташовано 8 багатоквартирних житлових будинків із вбудованими приміщеннями комерційного призначення та трансформаторна підстанція.

4.12. Господарські суди попередніх інстанцій установили, що 11.07.2017 Державна архітектурно-будівельна інспекція України видала ТОВ "Девелоперська компанія "Мальви" дозвіл № ІУ 113171920987 на виконання будівельних робіт на об`єкт "Будівництво багатоквартирних житлових будинків з вбудованими приміщеннями комерційного призначення і підземним паркінгом та дошкільного навчального закладу на вул. Угорській, 14 (1 та 2 черги будівництва) у м. Львові".

4.13. Господарські суди зазначили, що відповідно до дозволу на виконання будівельних робіт від 11.07.2017 № ІУ 113171920987, виданого Державною архітектурно-будівельною інспекцією України ТОВ "Девелоперська компанія "Мальви" як замовнику будівництва, фактично збудовано та введено в експлуатацію 4 багатоквартирні житлові будинки із вбудованими приміщеннями комерційного призначення.

4.14. Крім того, як зазначив апеляційний господарський суд, відповідно до рішення Господарського суду Львівської області від 02.05.2023, залишеного без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 10.04.2024 та постановою Верховного Суду від 10.07.2024 у справі № 914/1688/21, розірвано укладений між Львівською міською радою та ТОВ "Юніко-Експо" договір оренди землі від 25.10.2016 № С-4361, про що 06.11.2024 о 11:22:09 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис № 17964057 про припинення за ТОВ "Юніко-Експо" речового права (оренди) земельної ділянки.

4.15. ТОВ "Юніко-Експо", вважаючи, що Державна архітектурно-будівельна інспекція України не мала права видавати ТОВ "Девелоперська компанія "Мальви" дозвіл на виконання будівельних робіт із зазначенням у цьому дозволі замовником будівництва ТОВ "Девелоперська компанія "Мальви", звернулося до суду із цим позовом.

4.16. ТОВ "Цикада Плюс", вважаючи, що для відновлення дозволу на виконання будівельних робіт від 11.07.2017 № ІУ 113171920987 існує необхідність у судовому порядку припинити право ТОВ "Юніко-Експо" на виконання будівельних робіт на земельній ділянці за адресою: м. Львів, вул. Угорська, 14, відповідно до дозволу на виконання будівельних робіт від 18.05.2012 № ЛВ 12512077515, виданого Інспекцією державно-архітектурно-будівельного контролю у Львівській області, подало до суду позов як третя особа, що заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору.

5. Позиція Верховного Суду

5.1. Згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини 1 статті 310, частиною 2 статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

5.2. Заслухавши суддю-доповідача, представників учасників справи, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі та відзиві на неї, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає таке.

5.3. Предметом позову ТОВ "Юніко-Експо" в цій справі є вимоги до ТОВ "Девелоперська компанія "Мальви" та Державної інспекції архітектури та містобудування України про визнання протиправними дій та рішення Державної архітектурно-будівельної інспекції України щодо видачі ТОВ "Девелоперська компанія "Мальви" дозволу на виконання будівельних робіт від 11.07.2017 № ІУ 113171920987 "Будівництво багатоквартирних житлових будинків з вбудованими приміщеннями комерційного призначення і підземним паркінгом та дошкільного навчального закладу на вулиці Угорській, 14 (1 та 2 черги будівництва) в місті Львові" та про скасування дозволу на виконання будівельних робіт від 11.07.2017 № ІУ 113171920987.

Позовні вимоги ТОВ "Юніко-Експо" обґрунтовані тим, що Державна архітектурно-будівельна інспекція України не мала права видавати ТОВ "Девелоперська компанія "Мальви" дозвіл на виконання будівельних робіт із зазначенням в цьому дозволі замовником будівництва ТОВ "Девелоперська компанія "Мальви", оскільки, за доводами ТОВ "Юніко-Експо", ТОВ "Девелоперська компанія "Мальви" не набуло всіх прав замовника будівництва на підставі укладеного з ТОВ "Юніко-Експо" договору про будівництво від 20.10.2014 № 20/10. Крім того, ТОВ "Юніко-Експо" зазначало, що ТОВ "Девелоперська компанія "Мальви" не мало речових прав на земельну ділянку, щодо забудови якої видано дозвіл на виконання будівельних робіт від 11.07.2017 № ІУ 113171920987. При цьому, як зауважував позивач, він надіслав ТОВ "Девелоперська компанія "Мальви" повідомлення від 13.09.2018 вих. № 1309/18-1 про відмову від договору про будівництво від 20.10.2014 № 20/10. Тому позивач вважав, що з 24.09.2018 договір про будівництво від 20.10.2014 № 20/10 є припиненим.

5.4. Предметом позову ТОВ "Цикада Плюс" у цій справі є вимоги ТОВ "Цикада Плюс" до ТОВ "Юніко-Експо" та Державної інспекції архітектури та містобудування України про припинення права ТОВ "Юніко-Експо" на виконання будівельних робіт на земельній ділянці за адресою: м. Львів, вул. Угорська, 14, відповідно до дозволу на виконання будівельних робіт від 18.05.2012 № ЛВ12512077515, виданого Інспекцією державно-архітектурно-будівельного контролю у Львівській області.

Позовні вимоги ТОВ "Цикада Плюс" обґрунтовані тим, що 11.07.2017 Державна архітектурно-будівельна інспекція України видала дозвіл на виконання будівельних робіт № ІУ 113171920987 на об`єкт будівництва "Будівництво багатоквартирних житлових будинків з вбудованими приміщеннями комерційного призначення і підземним паркінгом та дошкільного навчального закладу на вул. Угорській, 14 (1 та 2 черги будівництва)"; замовник - ТОВ "Девелоперська компанія "Мальви"; генеральний підрядник (підрядник) - ТОВ "Цикада Плюс". Тому для відновлення дозволу на виконання будівельних робіт від 11.07.2017 № ІУ 113171920987 ТОВ "Цикада Плюс" вважала за необхідне в судовому порядку припинити право ТОВ "Юніко-Експо" на виконання будівельних робіт на земельній ділянці за адресою: м. Львів, вул. Угорська, 14, відповідно до дозволу на виконання будівельних робіт від 18.05.2012 № ЛВ 12512077515, виданого Інспекцією державно-архітектурно-будівельного контролю у Львівській області.

5.5. Господарські суди попередніх інстанцій, розглянувши справу № 914/589/23 по суті позовних вимог ТОВ "Юніко-Експо" та ТОВ "Цикада Плюс", дійшли висновку про наявність підстав як для відмови в задоволенні позову ТОВ "Юніко-Експо", так і для відмови в задоволенні позову ТОВ "Цикада Плюс".

5.6. ТОВ "Юніко-Експо" частково не погоджується з висновками господарських судів попередніх інстанцій, а тому звернулося з касаційною скаргою на судові рішення в частині відмови у задоволенні позову ТОВ "Юніко-Експо".

5.7. Отже, під час касаційного провадження Верховний Суд здійснює перегляд оскаржуваних судових рішень тільки в частині відмови в задоволенні позову ТОВ "Юніко-Експо".

5.8. ТОВ "Юніко-Експо", звертаючись із касаційною скаргою, посилається на підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

5.9. Пунктами 1, 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами 1, 3 статті 310 цього Кодексу.

Щодо підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України

5.10. Касаційна скарга з посиланням на положення пункту 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України мотивована тим, що господарські суди попередніх інстанцій, ухвалюючи оскаржувані судові рішення, неправильно застосували приписи статті 37 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та не врахували висновки щодо застосування цієї норми права, викладені в постановах Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 916/585/18 (926/1051/20), від 01.08.2019 у справі № 921/1204/15-г/6, від 27.02.2018 у справі № 918/313/17, від 26.10.2021 у справі № 826/10130/18, від 29.03.2021 у справі № 821/1767/17, від 28.04.2021 у справі № 804/2423/16, від 18.10.2022 у справі № 813/5933/15, від 10.01.2024 у справі № 916/619/22, від 17.02.2021 у справі № 420/288/20.

5.11. Крім того, за доводами скаржника, апеляційний господарський суд порушив приписи частини 3 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, оскільки необґрунтовано поновив ТОВ "Девелоперська компанія "Мальви" пропущений строк на подання нових доказів. При цьому, на думку скаржника, апеляційний господарський суд не врахував висновки, викладені в постановах Верховного Суду від 24.07.2024 у справі № 646/857/18, від 06.02.2019 у справі № 916/3130/17, від 26.02.2019 у справі № 913/632/17, від 18.06.2020 у справі № 909/965/16.

5.12. ТОВ "Юніко-Експо" також наголошує на тому, що оскаржувана постанова апеляційного господарського суду не відповідає вимогам статті 282 Господарського процесуального кодексу України, оскільки її мотивувальна частина не містить мотивів відхилення аргументів ТОВ "Юніко-Експо", викладених в апеляційний скарзі. При цьому ТОВ "Юніко-Експо" посилається на неврахування апеляційним господарським судом висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 07.09.2022 у справі № 914/3650/21.

5.13. За змістом пункту 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України оскарження судових рішень з підстав, зазначених у пункті 1 частини 2 цієї статті, можливе за наявності таких складових: неоднакове застосування одних і тих самих норм матеріального права апеляційним судом у справі, в якій подано касаційну скаргу, та у постанові Верховного Суду, яка містить висновок щодо застосування цієї ж норми права у подібних правовідносинах; ухвалення різних за змістом судових рішень у справі, у якій подано касаційну скаргу, і у справі, в якій винесено постанову Верховного Суду; спірні питання виникли у подібних правовідносинах.

5.14. Дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі, Верховний Суд зазначає, що обставини, які стали підставами для відкриття касаційного провадження відповідно до пунктів 1, 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, в цьому випадку не можуть слугувати підставами для скасування оскаржуваних судових рішень господарських судів попередніх інстанцій у оскаржуваній частині з огляду на таке.

5.15. Колегія суддів установила, що ТОВ "Юніко-Експо" в касаційній скарзі посилається на неврахування судами попередніх інстанцій висновків Верховного Суду:

- викладених у постанові від 15.06.2021 у справі № 916/585/18 (926/1051/20), відповідно до яких саме власнику або користувачу земельної ділянки належить право її забудови, тобто відповідне право особа набуває з моменту набуття у власність або користування ділянки у встановленому законом порядку;

- викладених у постанові від 01.08.2019 у справі № 921/1204/15-г/6, щодо застосування частини 4 статті 26 та пункту 2 частини 3 статті 33 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", згідно з якими право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації; функції замовника комплексної забудови території може виконувати власник (користувач) відповідної земельної ділянки в межах такої земельної ділянки, переданої (наданої) йому в установленому законом порядку;

- викладених у постанові від 27.02.2018 у справі № 918/313/17, відповідно до яких право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації; для отримання містобудівних умов та обмежень заявник має бути власником або користувачем земельної ділянки, оскільки ці умови та обмеження видаються на конкретну земельну ділянку;

- викладених у постановах від 26.10.2021 у справі № 826/10130/18, відповідно до яких набуття фізичною або юридичною особою статусу замовника будівництва можливе лише при одночасному виконанні таких умов: перебування у власності або користуванні в особи земельної ділянки, на якій плануються або здійснюються будівельні роботи; саме цей користувач або власник земельної ділянки має намір здійснити будівельні роботи, про що свідчить подання заяви в установленому законом порядку;

- викладених у постанові від 28.04.2021 у справі № 804/2423/16, відповідно до яких будівельні роботи на певній земельній ділянці можуть виконуватися замовником об`єкта будівництва виключно за наявності документів, які підтверджують речове право цієї особи на земельну ділянку;

- викладених у постанові Верховного Суду від 29.03.2021 у справі № 821/1767/17, щодо права орендаря бути замовником будівництва, якщо він на підставі договору оренди земельної ділянки отримав право користування земельною ділянкою;

- викладених у постанові від 18.10.2022 у справі № 813/5933/15, відповідно до яких підставами для відмови у видачі дозволу на виконання будівельних робіт є: неподання документів, необхідних для прийняття рішення про видачу дозволу на виконання будівельних робіт; невідповідність поданих документів вимогам законодавства; виявлення недостовірних відомостей у поданих документах;

- викладених у постанові від 10.01.2024 у справі № 916/619/22, згідно з якими обов`язковою умовою використання земельної ділянки під забудову є наявність у особи, яка використовує земельну ділянку під забудову правовстановлюючих документів на земельну ділянку;

- викладених у постанові від 17.02.2021 у справі № 420/288/20, відповідно до яких у разі якщо порушення своїх прав особа вбачає в наслідках, що спричинені рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов`язані з реалізацією особою майнових прав або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень суб`єкта владних повноважень є способом захисту цивільних прав цієї особи.

5.16. Розглянувши доводи скаржника, Верховний Суд зазначає, що відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

5.17. Статтею 21 Цивільного кодексу України встановлено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси. Суд визнає незаконним та скасовує нормативно-правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

5.18. Верховний Суд також зазначає, що відповідно до частин 1, 4, 5 статті 26 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (тут і далі - в редакції, чинній на момент прийняття рішення Державною архітектурно-будівельною інспекцією України про видачу ТОВ "Девелоперська компанія "Мальви" дозволу на виконання будівельних робіт від 11.07.2017 № ІУ 113171920987) забудова територій здійснюється шляхом розміщення об`єктів будівництва. Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації. Проектування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: 1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних; 2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; 3) затвердження проектної документації; 4) виконання підготовчих та будівельних робіт; 5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів; 6) реєстрація права власності на об`єкт містобудування.

5.19. За змістом частин 1, 2 статті 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" замовник має право виконувати будівельні роботи після подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України; видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об`єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками. Зазначені в частині 1 цієї статті документи, що надають право на виконання будівельних робіт, є чинними до завершення будівництва.

5.20. Частинами 1, 2 статті 37 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" передбачено, що право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, підключення об`єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після отримання дозволу на виконання будівельних робіт. Дозвіл на виконання будівельних робіт видається органами державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.

5.21. Згідно із частинами 2, 5 статті 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, здійснюється на підставі акта готовності об`єкта до експлуатації шляхом видачі органами державного архітектурно-будівельного контролю сертифіката у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта є дата реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації або видачі сертифіката.

5.22. Відповідно до частини 9 статті 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" зареєстрована декларація про готовність об`єкта до експлуатації або сертифікат є підставою для укладення договорів про постачання на прийнятий в експлуатацію об`єкт необхідних для його функціонування ресурсів - води, газу, тепла, електроенергії, включення даних про такий об`єкт до державної статистичної звітності та оформлення права власності на нього.

5.23. З урахуванням наведених приписів Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" колегія суддів зазначає, що реєстрація права власності на об`єкт містобудування є завершальної стадією проектування та будівництва таких об`єктів, а дозвіл на виконання будівельних робіт є чинним лише до завершення стадії будівництва. Подібні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 11.03.2025 у справі № 380/3724/20, від 12.11.2020 у справі № 815/1167/15.

При цьому Верховний Суд неодноразово зазначав, що дозвіл на виконання будівельних робіт є актом індивідуальної дії. Такий акт породжує права й обов`язки тільки для тих суб`єктів (чи визначеного цим актом певного кола суб`єктів), яким його адресовано. Подібні висновки викладені в постанові Верховного Суду від 23.12.2021 у справі № 826/4887/18.

5.24. Отже, Верховний Суд зазначає, що дозвіл є актом ненормативного характеру, тобто актом індивідуальної дії, який стосуються виключно визначених у них суб`єктів. Подібні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 23.12.2021 у справі № 826/4887/18, від 28.04.2021 у справі № 28.04.2021 у справі № 826/4895/18.

5.25. Крім того, у постановах Верховного Суду від 14.03.2024 у справі № 260/885/19, від 14.11.2019 у справі № 2а-11449/11/2670 викладено висновки про те, що оскільки дозвіл на виконання будівельних робіт є актом індивідуальної дії, який реалізовано на момент розгляду справи, тобто такий дозвіл вичерпав свою дію, то права позивача не можуть бути поновлені шляхом скасування рішення про видачу такого дозволу на будівництво.

5.26. Господарські суди попередніх інстанцій, розглянувши справу № 914/598/23, встановили, що 11.07.2017 Державна архітектурно-будівельна інспекція України видала ТОВ "Девелоперська компанія "Мальви" дозвіл № ІУ 113171920987 на виконання будівельних робіт на об`єкт "Будівництво багатоквартирних житлових будинків з вбудованими приміщеннями комерційного призначення і підземним паркінгом та дошкільного навчального закладу на вул. Угорській, 14 (1 та 2 черги будівництва) у м. Львові".

5.27. Водночас, за встановленими обставинами справи, відповідно до дозволу на виконання будівельних робіт від 11.07.2017 № ІУ 113171920987, виданого Державною архітектурно-будівельною інспекцією України ТОВ "Девелоперська компанія "Мальви" як замовнику будівництва, фактично збудовано та введено в експлуатацію 4 багатоквартирні житлові будинки із вбудованими приміщеннями комерційного призначення. Крім того, апеляційний господарський суд установив, що ТОВ "Девелоперська компанія "Мальви" надало сертифікати готовності багатоквартирних житлових будинків № № 5, 6, 7, 8.

5.28. За таких установлених фактичних обставин справи Верховний Суд зазначає, що рішення Державної архітектурно-будівельної інспекції України щодо видачі ТОВ "Девелоперська компанія "Мальви" дозволу на виконання будівельних робіт від 11.07.2017 № ІУ 113171920987 і дозвіл на виконання будівельних робіт від 11.07.2017 № ІУ 113171920987 вичерпали свою дію, а їх скасування не призведе до будь-яких правових наслідків. Наведене свідчить про те, що ТОВ "Юніко-Експо", пред`явивши позовні вимоги про визнання протиправними дії та рішення Державної архітектурно-будівельної інспекції України щодо видачі ТОВ "Девелоперська компанія "Мальви" дозволу на виконання будівельних робіт від 11.07.2017 № ІУ 113171920987 та про скасування дозволу на виконання будівельних робіт від 11.07.2017 № ІУ 113171920987, обрало неефективний спосіб захисту.

Наведеним спростовуються доводи скаржника про неврахування господарськими судами висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 17.02.2021 у справі № 420/288/20, щодо ефективності способу захисту про визнання незаконними (протиправними) рішень суб`єкта владних повноважень.

5.29. При цьому колегія суддів зазначає, що відповідно до частини 4 статті 376 Цивільного кодексу України якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

Колегія суддів зазначає, що за встановлених судами обставин справи належним та ефективним способом захисту прав власника чи користувача земельної ділянки є пред`явлення позову про знесення самочинного будівництва у разі, якщо він вважає, що збудовані об`єкти мають ознаки самочинного будівництва.

5.30. При цьому Верховний Суд зазначає, що обрання позивачем неналежного чи неефективного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові. Подібні висновки викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19, від 02.02.2021 у справі № 925/642/19, від 22.06.2021 у справі № 200/606/18, від 01.03.2023 у справі № 522/22473/15-ц, від 15.09.2022 у справі № 910/12525/20.

5.31. На підставі викладеного Верховний Суд визнає необґрунтованими доводи скаржника про те, що господарські суди попередніх інстанцій, ухвалюючи оскаржувані судові рішення, неправильно застосували приписи статті 37 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та не врахували висновки щодо застосування цієї норми права, викладені в постановах Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 916/585/18 (926/1051/20), від 01.08.2019 у справі № 921/1204/15-г/6, від 27.02.2018 у справі № 918/313/17, від 26.10.2021 у справі № 826/10130/18, від 29.03.2021 у справі № 821/1767/17, від 28.04.2021 у справі № 804/2423/16, від 18.10.2022 у справі № 813/5933/15, від 10.01.2024 у справі № 916/619/22, від 17.02.2021 у справі № 420/288/20, оскільки обрання позивачем неефективного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові.

5.32. Крім того, скаржник, посилаючись на неврахування апеляційним господарським судом висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 24.07.2024 у справі № 646/857/18, від 06.02.2019 у справі № 916/3130/17, від 26.02.2019 у справі № 913/632/17, від 18.06.2020 у справі № 909/965/16, які стосуються порядку прийняття апеляційним господарським судом доказів, що не були подані до суду першої інстанції, зазначає про порушення апеляційним господарським судом приписів частини 3 статті 269 Господарського процесуального кодексу України. При цьому, за доводами скаржника, апеляційний господарський суд необґрунтовано поновив ТОВ "Девелоперська компанія "Мальви" пропущений строк на подання нових доказів.

5.33. Колегія суддів установила, що в постанові Верховного Суду від 24.07.2024 у справі № 646/857/18, викладено висновки, відповідно до яких докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції, здійснюючи апеляційний розгляд справи, може встановлювати нові обставини, якщо їх наявність підтверджується новими доказами, що мають значення для справи (з урахуванням положень про належність і допустимість доказів), які особа, з доведених нею поважних причин, не мала можливості подати до суду першої інстанції. Разом з тим, вирішуючи питання стосовно прийняття та дослідження нових доказів, як і відмову в їх прийнятті, суд апеляційної інстанції зобов`язаний мотивувати свій висновок у відповідній ухвалі або в ухваленому судовому рішенні. Крім того, у разі надання для дослідження нових доказів, які з поважних причин не були подані до суду першої інстанції, інші особи, які беруть участь у справі, мають право висловити свою думку щодо цих доказів, зокрема, у відзиві на апеляційну скаргу. Випадки дослідження апеляційним судом нових доказів можуть бути, зокрема, наступними: 1) докази існували на час розгляду справи в суді першої інстанції, але особа, яка їх подає до апеляційного суду, не знала і не могла знати про їх існування; 2) докази існували на час розгляду справи в суді першої інстанції і учасник процесу знав про них, однак з об`єктивних причин (не залежних від нього) не міг надати їх до суду; 3) суд першої інстанції помилково виключив із судового розгляду надані учасником процесу докази, що могли мати значення для справи; 4) суд першої інстанції необґрунтовано відмовив учаснику процесу в дослідженні доказів, що могли мати значення для справи (необґрунтовано відмовив у призначенні експертизи, витребуванні доказів, коли їх подання суду для нього становило певні труднощі тощо); 5) наявні інші поважні причини їх ненадання до суду першої інстанції, де відсутні умисел чи недбалість особи, яка їх подає, або вони не досліджені цим судом внаслідок інших процесуальних порушень.

5.34. Верховний Суд також установив, що в постанові Верховного Суду від 06.02.2019 у справі № 916/3130/17, викладено висновки, відповідно до яких єдиний винятковий випадок, коли можливим є прийняття судом (у т. ч. апеляційної інстанції) доказів з порушенням встановленого строку, це наявність об`єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії (наприклад, якщо стороні не було відомо про існування доказів), тягар доведення яких також покладений на учасника справи. Крім того, скаржник зазначає, що подібні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 913/632/17, від 18.06.2020 у справі № 909/965/16.

5.35. Перевіривши наведені доводи скаржника, Верховний Суд зазначає, що відповідно до частин 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

5.36. Верховний Суд також зазначає, що під час розгляду справ у порядку господарського судочинства обов`язок доказування покладається як на позивача, так і на відповідача. При цьому доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 15.10.2024 у справі № 917/531/19, від 24.09.2024 у справі № 910/14922/22, від 17.09.2024 у справі № 910/3022/22, від 26.09.2024 у справі № 907/456/23, від 16.01.2024 у справі № 906/1139/20.

5.37. Господарським процесуальним кодексом України закріплені основні засади господарського судочинства. Зокрема, відповідно до принципів рівності, змагальності та диспозитивності (статті 7, 13, 14 Господарського процесуального кодексу України) обов`язок із доведення обставин, на які посилається сторона, покладається на таку сторону.

5.38. Основні положення про докази та доказування, наведені у главі 5 Господарського процесуального кодексу України, передбачають, що докази мають бути досліджені та оцінені судом з точки зору їх належності, допустимості, достовірності та вірогідності.

5.39. При цьому відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

5.40. За змістом статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

5.41. Верховний Суд також зазначає, що згідно із частиною 3 статті 269 Господарського процесуального кодексу України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

5.42. Тобто приписи частини 3 статті 269 Господарського процесуального кодексу України передбачають наявність обов`язкових передумов для вирішення питання про прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів, а саме: "винятковість випадку" та "причини, що об`єктивно не залежать від особи". Подібні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 17.07.2024 у справі № 925/1311/23, від 19.09.2024 у справі № 910/14394/23, від 17.07.2024 у справі № 910/14396/23, від 05.06.2024 у справі № 916/3555/23 .

5.43. Отже, Господарський процесуальний кодекс України допускає виняткові випадки подачі на стадії апеляційного перегляду справи нових доказів для підтвердження обставин, на які посилається сторона. Подібні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 20.06.2024 у справі № 922/4147/23, від 17.07.2024 у справі № 910/14396/23, від 19.09.2024 у справі № 910/14394/23.

5.44. Колегія суддів також зазначає, що при поданні учасником справи доказів, які не були подані до суду першої інстанції, такий учасник справи повинен обґрунтувати, в чому полягає винятковість випадку неподання зазначених доказів до суду першої інстанції у встановлений строк, а також надати відповідні докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від особи, яка їх подає. Подібні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 01.08.2024 у справі № 911/1786/22, від 10.09.2024 у справі № 917/233/24, від 08.08.2024 у справі № 924/1086/23, від 20.03.2024 у справі № 910/12395/22.

5.45. Крім того, суд апеляційної інстанції має право досліджувати нові докази лише у випадку, якщо неподання таких доказів до суду першої інстанції зумовлене поважними причинами, при цьому поважність причин повинен довести скаржник. Вказане положення закріплене законодавцем з метою забезпечення змагальності процесу в суді першої інстанції, де сторони повинні надати всі наявні у них докази, та недопущення зловживання сторонами своїми правами. Подібні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 17.07.2024 у справі № 910/14396/23, від 05.06.2024 у справі № 916/3555/23, від 10.09.2024 у справі № 917/233/24.

5.46. При цьому, вирішуючи питання стосовно прийняття та дослідження нових доказів, як і про відмову в їх прийнятті, суд апеляційної інстанції зобов`язаний мотивувати свій висновок у відповідній ухвалі або в ухваленому судовому рішенні. Подібні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 24.07.2024 у справі № 646/857/18, від 25.09.2024 у справі № 712/5278/20, від 04.09.2024 у справі № 274/511/15-ц.

5.47. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення господарського суду першої інстанції в апеляційному порядку, встановив, що 07.11.2024 до Північного апеляційного господарського суду від ТОВ "Девелоперська компанія "Мальви" надійшла заява, в якій заявник просив поновити строк на подання доказів, долучити докази до матеріалів справи та врахувати їх при вирішення цієї справи.

5.48. Як установив апеляційний господарський суд, ТОВ "Девелоперська компанія "Мальви", обґрунтовуючи наведену заяву, зазначало, що 06.11.2024 представнику заявника стало відомо про те, що 06.11.2024 об 11:22:09 год до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис № 17964057 про припинення за ТОВ "Юніко-Експо" речового права (оренди) земельної ділянки з кадастровим номером 4610136800:01:010:0079. Для підтвердження наведених обставин представник ТОВ "Девелоперська компанія "Мальви" - адвокат Лазор А. О. 06.11.2024 об 21:05:24 год сформував довідку за номером 402635705. Крім того, ТОВ "Девелоперська компанія "Мальви" у відзиві на апеляційну скаргу ТОВ "Юніко-Експо" посилалося на те, що на цей час дозвіл на виконання будівельних робіт від 11.07.2017 № ІУ 113171920987 вичерпав свою дію, оскільки органом Державного архітектурно-будівельного нагляду видано сертифікати готовності багатоквартирних будинків; право власності на об`єкти нерухомого майна зареєстроване за інвесторами та учасниками фонду фінансування будівництва. Водночас, як зазначало ТОВ "Девелоперська компанія "Мальви", до відзиву на апеляційну скаргу ТОВ "Юніко-Експо" не було додано сертифікати готовності багатоквартирних будинків, оскільки на момент подання відзиву неможливо було здійснити відповідний пошук в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва та знайти необхідну інформацію. Водночас 06.11.2024 після проведення відповідних робіт в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва та відновлення можливості для пошуку ТОВ "Девелоперська компанія "Мальви" отримало з цього реєстру інформацію про сертифікати готовності багатоквартирних житлових будинків № № 5, 6, 7, 8.

5.49. Апеляційний господарський суд, розглядаючи заяву ТОВ "Девелоперська компанія "Мальви", врахував, що докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Апеляційний господарський суд також зазначив, що єдиним винятковим випадком, коли можливим є прийняття судом (у тому числі апеляційної інстанції) доказів із порушенням встановленого строку, є наявність об`єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії (наприклад, якщо стороні не було відомо про існування доказів), тягар доведення яких також покладений на учасника справи.

5.50. На підставі викладеного апеляційний господарський суд, розглянувши заяву ТОВ "Девелоперська компанія "Мальви", врахував висновок Верховного Суду щодо застосування частини 3 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, викладений у постанові від 27.05.2020 у справі № 916/2187/18, та зазначив про наявність підстав для поновлення пропущеного строку на подання доказів та прийняття до розгляду всіх доказів, поданих учасниками справи до суду апеляційної інстанції.

5.51. Таким чином, апеляційний господарський суд, установивши наявність підстав для поновлення пропущеного строку на подання доказів та прийняття їх до розгляду, не допустив порушень процесуального законодавства.

5.52. З урахуванням викладеного Верховний Суд не може взяти до уваги доводи скаржника про те, що апеляційний господарський суд, ухвалюючи оскаржувану постанову, порушив приписи частини 3 статті 269 Господарського процесуального кодексу України та не врахував висновки, викладені в постановах Верховного Суду від 24.07.2024 у справі № 646/857/18, від 06.02.2019 у справі № 916/3130/17, від 26.02.2019 у справі № 913/632/17, від 18.06.2020 у справі № 909/965/16, оскільки висновки, викладені в оскаржуваній постанові, не суперечать висновкам, на які посилається скаржник. При цьому колегія суддів зазначає, що в кожній конкретній справі, на яку посилається скаржник, Верховний Суд застосовував норми процесуального права в залежності та на підставі конкретних обставин і фактів. Водночас у цій справі Верховний Суд не встановив порушень норм процесуального права під час прийняття апеляційним господарським судом нових доказів.

5.53. Крім того, Верховний Суд визнає необґрунтованими доводи ТОВ "Юніко-Експо" про те, що оскаржувана постанова апеляційного господарського суду не відповідає вимогам статті 282 Господарського процесуального кодексу України, а її мотивувальна частина не містить мотивів відхилення аргументів ТОВ "Юніко-Експо", викладених в апеляційний скарзі, адже оскаржувана постанова відповідає приписам процесуального законодавства, а висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 07.09.2022 у справі № 914/3650/21, враховані апеляційним судом під час ухвалення постанови.

5.54. Отже, наведені скаржником підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, не підтвердилися під час касаційного провадження, що виключає скасування судових рішень господарських судів попередніх інстанцій з цих підстав.

5.55. За результатами перегляду в оскаржуваній частині судових рішень у касаційному порядку Верховний Суд дійшов висновку про правильність кваліфікації спірних правовідносин судами із правильним застосуванням норм матеріального права та процесуального права. Тому в цьому випадку відсутні правові підстави для скасування чи зміни судових рішень, що оскаржуються.

5.56. Крім того, деякі доводи скаржника зводяться до незгоди з обставинами, що були встановлені судами при вирішенні спору, до незгоди з оцінкою доказів у справі, а також до незгоди з висновками господарських судів, які покладені в основу оскаржуваних судових рішень про відмову в задоволенні позову ТОВ "Юніко-Експо".

5.57. Верховний Суд також зазначає, що інші доводи касаційної скарги стосуються з`ясування обставин, вже встановлених господарськими судами попередніх інстанцій, та переоцінки вже оцінених ними доказів у справі, тому не можуть бути враховані судом касаційної інстанції згідно з приписами частини 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України.

6. Висновки Верховного Суду

6.1. Відповідно до частин 1- 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

6.2. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

6.3. За змістом частини 1 статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

6.4. З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції колегія суддів вважає, що доводи, викладені в касаційній скарзі, не підтвердилися, не спростовують висновків господарських судів попередніх інстанцій, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.

7. Судові витрати

Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку, передбаченому статтею 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніко-Експо" залишити без задоволення.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.02.2025 та рішення Господарського суду міста Києва від 20.08.2024 у справі № 914/589/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Н. О. Багай

Судді Т. Б. Дроботова

Ю. Я. Чумак