Ухвала від 20.05.2025 по справі 761/5941/25

Справа № 761/5941/25

Провадження № 2/761/5239/2025

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2025 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді: Аббасової Н.В.,

за участю секретаря: Сухини А.С.,

представника позивача: Кустової С.М.,

представника відповідача: Назарець Д.А.,

розглядаючи у підготовчому судовому засіданні в приміщенні суду заяву представника позивача Кустової С.М. про збільшення позовних вимог у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Приватної установи «Університет «Київська школа економіки» про визнання незаконним та скасування наказу, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Шевченківського районного суду м. Києва перебуває вищевказана цивільна справа.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 14.02.2025 відкрито загальне позовне провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Приватної установи «Університет «Київська школа економіки» про визнання незаконним та скасування наказута призначено підготовче судове засідання.

19.05.2025 на адресу суду надійшла заява представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Кустової С.М. про збільшення позовних вимог та доповнення позовних вимог новими.

Представник позивача у підготовчому засіданні просила прийняти заяву до розгляду.

Представник відповідача у підготовчому засідання заперечував щодо прийняття такої заяви, оскільки вона не відповідає вимогами процесуального закону. Так, позивачем за вказаною заявою змінено і підстави і предмет позову, заявлено нову вимогу про відшкодування моральної шкоди.

Суд, вивчивши матеріали справи, заслухавши думку сторін, приходить до наступних висновків.

Основним принципом цивільного судочинства є принцип диспозитивності, який полягає у тому, що зацікавлена особа вільно розпоряджається своїми матеріальними та процесуальними правами, а відтак позивач на власний розсуд визначає особу, до якої пред`являє вимоги.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ст. 2 ЦПК України).

Відповідно до положень ст. 49 ЦПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

Наведене означає, що право на збільшення або зменшення розміру позовних вимог та на зміну підстав або предмету позову є безумовним правом позивача, яке може бути реалізоване у встановленими процесуальним законом порядку та строки.

Аналіз змісту статей 49, 175, 176 ЦПК України в їх сукупності дає підстави для висновку, що збільшення (зменшення) розміру позовних вимог полягає у збільшенні (зменшенні) розміру заявлених вимог у грошовому виразі (суми, яка стягується чи оспорюється), а зміна предмету позову - це зміна матеріально-правової вимоги позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Згідно із постановою Верховного Суду у справі № 922/404/19 від 09.07.2020 року, зроблено висновок: «позовом є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову. При цьому під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Під збільшенням розміру позовних вимог не може розумітися заявлення ще однієї чи кількох вимог, додатково до викладених у позовній заяві. Неправомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені у тексті позовної заяви.

Таким чином, під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняте судове рішення. Цей матеріальний зміст позовних вимог позивача проявляється в матеріально-правовій заінтересованості - отримати певне матеріальне благо. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Зміна предмета позову відбудеться тоді, коли в рамках конкретно визначеної позивачем позовної вимоги позивач замість способу захисту прав який був заявлений при подачі позову, виявить бажання скористатися іншим способом захисту, обґрунтовуючи свої позовні вимоги (предмет позову) тими самими обставинами, якими він обґрунтовував і первісні вимоги.

Виходячи з положень п. 3 ч. 2 ст. 197 Цивільного процесуального кодексу України, у підготовчому засіданні суд, у разі необхідності, заслуховує уточнення позовних вимог та заперечень проти них та розглядає відповідні заяви. Процесуальні права та обов`язки сторін визначені ст. 49 ЦПК України і відповідно до ч. 3 ст. 49 ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.

Таким чином, законодавцем визначено право позивача змінювати предмет позовних вимог, як складову матеріально-правової вимоги позивача до відповідача до закінчення підготовчого засідання. Зміна позивачем підстав і предмету позову може мати місце лише альтернативно, тому одночасна їх зміна неможлива. Це правило законодавець визначив імперативно. Отже, у разі подання позивачем клопотання (заяви), направленого на одночасну зміну предмета і підстави позову, наявні правові підстави для відмови в задоволенні такого клопотання. Зміна предмета позову означає зміну матеріально-правової вимоги до позивача.

В даному випадку, за змістом поданої до суду заяви, представник позивача фактично подала нову редакцію позову, додавши позовні вимоги, які змінюють одночасно предмет і підстави позову, по суті є новими вимогами, а не збільшенням позовних вимог.

Оскільки за своїм змістом у заяві викладено вимогу, яка за своєю суттю змінює в цілому підстави та предмет первісного позову, оскільки заявлені нові додаткові позовні вимоги з інших підстав, що є недопустимим відповідно вимог статті 49 ЦПК України та свідчить про подання позивачем нової позовної заяви з визначенням іншого способу захисту в частині вимог як майнового так і немайнового характеру та доведення заявлених вимог шляхом подання нових доказів, - суд прийшов до висновку, що в прийнятті заяви про уточнення позовних вимог, у зв`язку із порушенням стороною позивача вимог ч.3 ст. 49 ЦПК України щодо неможливості одночасної зміни предмету і підстав позову, слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись 49, 353 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

У прийнятті заяви представника позивача Кустової С.М. про збільшення позовних вимог у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Приватної установи «Університет «Київська школа економіки» про визнання незаконним та скасування наказу, - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя