Кіровоградський окружний адміністративний суд
Новинка
Отримуйте стислий та зрозумілий зміст судового рішення. Це заощадить ваш час та зусилля.
РеєстраціяКІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 червня 2025 року м. Кропивницький Справа № 826/16778/17
провадження № 2-іс/340/53/25
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Сагуна А.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві до Комунального некомерційного підприємства Дерматовенерологія виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про застосування заходів реагування, -
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом, в якому просить застосувати заходи реагування у вигляді часткового зупинення експлуатації підсобних приміщень відповідача за адресою: вул. Богатирська, 32 в Оболонському районі м. Києва, до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, шляхом опечатування (опломбування) та відімкнення від джерел живлення, обґрунтовуючи позов невиконанням відповідачем вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки та цивільного захисту, що зафіксовано у акті перевірки №1094.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на проведену планову перевірку будівлі Київської міської шкіро-венерологічної лікарні за адресою: вул. Богатирська, 32 в Оболонському районі м. Києва, під час здійснення якої встановлено, що КМШВЛ експлуатується з порушенням правил та норм пожежної і техногенної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.03.2018 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику учасників справи.
На виконання вимог пункту 2 Прикінцевих та перехідних Закону № 2825-IX та Порядку №399 на підставі Акта приймання-передачі судових справ, не розглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва від 05.03.2025, згідно супровідного листа Київського окружного адміністративного суду від 05.03.2025 №01-19/3049/25 до Кіровоградського окружного адміністративного суду передано 689 судових справ.
Ухвалою судді від 17 березня 2025 року прийнято до свого провадження адміністративну справу № 826/16778/17 за позовом Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві до Київської міської шкіро-венерологічної лікарні про застосування заходів реагування.
До суду надійшла заява представника позивача про заміну відповідача на його правонаступника, з огляду на те, що відповідно до рішення Київської міської ради від 08.04.2021 №566/607 Про реорганізацію шкіро-венерологічних закладів охорони здоров`я, що засновані на комунальній власності територіальної громади міста Києва, Комунальне некомерційне підприємство Київська міська шкіро-венерологічна лікарня виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (ідентифікаційний код 01994008) було реорганізовано шляхом приєднання до комунального некомерційного підприємства Дерматовенерологія виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (ідентифікаційний код 05416248).
Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2025 року замінено неналежного відповідача Київську міську шкіро-венерологічну лікарню (ЄДРПОУ 01994008) на правонаступника - Комунальне некомерційне підприємство Дерматовенерологія виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (вул. Саксаганського, 72, м. Київ, 01032, ЄДРПОУ 05416248) та встановлено Комунальному некомерційному підприємству Дерматовенерологія виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) п`ятнадцятиденний строк з дня отримання даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
Від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого заперечує проти задоволення позовних вимог, оскільки незважаючи на те, що будівля лікарні не експлуатується протягом останніх трьох років, відповідачем вживалися заходи щодо дотримання норм законодавства у сфері цивільного захисту і протипожежної безпеки.
Так, 30.06.2023 відповідачем було укладено договір підряду на проведення поточного ремонту захисної споруди цивільного захисту. Факт виконання будівельних робіт підтверджується актами приймання-передачі. Після реорганізації, щороку КНП «ДЕРМАТОВЕНЕРОЛОГІЯ» укладало договори з надання послуг з обслуговування системи автоматичної пожежної сигналізації, системи мовного оповіщення про пожежу та систему управління евакуацією людей. Договір на виконання капітального ремонту системи пожежної сигналізації, укладений 04.04.2018 р. з ТОВ «Вікінг-строй» було надано первинним Відповідачем.
Крім цього, щорічно адміністрацією КНП «ДЕРМАТОВЕНЕРОЛОГІЯ» вживаються заходи щодо технічного обслуговування вогнегасників. Останній договір було укладено 14.10.2024 року з ФОП ОСОБА_1 . Згідно умов договору технічне обслуговування і перезарядку пройшов 81 вогнегасник, який знаходиться в приміщеннях лікарні по вул. Богатирській, 32. Договір страхування життя, здоров`я та працездатності осіб, які є працівниками пожежно-рятувальних підрозділів укладено 11.11.2024 року з ПАТ «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта». Перелік застрахованих працівників визначений додатком №1 до договору.
З метою усунення порушень, а саме п.10 акту №1094 від 23.02.2018 року первинним Відповідачем було укладено договір на виконання поточного ремонту холу 1-го поверху Київської міської клінічної шкірно-венерологічної лікарні, а саме відбувся демонтаж пластикових панелей опорядження стін 1 поверху (т. 1 а.с. 202-204).
Дослідивши матеріали справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві було видано наказ від 29.09.2017 № 337 "Про проведення позапланових перевірок стану техногенної і пожежної безпеки" (далі по тексту Наказ № 337). Так, відповідно додатку до Наказу №337 заступник начальника відділу запобігання надзвичайним ситуаціям Оболонського РУ ГУ ДСНС України у м. Києві майору служби цивільного захисту Болдиреву П.В. доручено з 20.11.2017 по 01.12.2017 провести позапланову перевірку приміщень та території Київської міської шкіро-венерологічної лікарні (код ЄДРПОУ: 01994008), (далі по тексту КМШВЛ), розташованого за адресою: вул. Богатирська, 32 у Оболонському районі м. Києва, щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки (т.1 а.с. 16-17).
На підставі наказу № 337, видано посвідчення від 20.11.2017 №867 на проведення заступником начальника відділу позапланової перевірки за адресою: вул. Богатирська, 32 у Оболонському районі м. Києва (т. 1 а.с. 18).
За результатом перевірки з 30.11.2017 по 01.12.2017 складено акт № 1094 за результатами проведеної позапланової перевірки щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, копію якого отримав головний лікар 01.12.2017 (т.1 а.с. 19-23)
Пояснення та зауваження стосувались розділів виявлених порушень (т.1 а.с. 22). Стосовно процедури проведення перевірки зауваження не надходили.
В даному акті зафіксовані порушення відповідачем:
- п.1.2 розділу V «Правил пожежної безпеки в Україні» (далі-НАПБ А.01-001-2014) - приміщення не обладнані системами протипожежною захисту (існуюча система не сертифікована та не у працездатному стані) з виводом сигналу на пульт централізованого пожежного спостереження відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 - «Системи протипожежного захисту»;
- п.1.18. розділу IV НАПБ А.01 001-2014 - допускається улаштування тимчасових електромереж;
-п. 1.18 розділу IV НАПБ А.01-001-2014 - допускається використання в складських приміщеннях світильників без захисного суцільного скла (ковпаків), а також з відбивачами і розсіювачами, виготовленими з горючих матеріалів;
-п.2.31. розділу III НАПБ А.01 001-2014 - сходова клітка та коридори не забезпечені евакуаційним освітленням;
-п. 1.24.глави 1 розділу IV НАПБ А.01 001-2014 - приміщення електрощитових не відділено протипожежними перешкодами відповідно до вимог ДБН В. 1.1-7:2016 «Пожежна безпека об`єктів будівництва»;
-розділу IV п. 1.17 НАПБ А.01 - 001-2014 - електрична розетка та вимикач у дитячому відділені встановлені на горючі основи (конструкцію) без підкладання під них суцільного негорючого матеріалу, що виступає за габарити апарата не менше ніж на 0.01 метра;
-п.1.6. розділ IV НАПБ А.01 001-2014 - з`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів не виконане за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів;
-п.1.16 розділ IV НАПБ А.01 001-2014 електрощити, групові електропилки не оснащені схемою підключення споживачів з пояснювальними написами і вказаним значенням номінального струму апарата захисту;
-п.2.3 розділу III НАПБ А.01 001-2014 - в приміщеннях електрощитової та комор клас вогнестійкості елементів заповнення прорізів у протипожежних перешкодах не відповіла класу вогнестійкості цих перешкод;
-п.2.23. розділ III НАПБ А.01 001-2014 - стіни на шляхах евакуації з першого поверху оздоблені горючими матеріалами;
-п.2.37 розділу III НАПБ А.01 001-2014 - в об`ємі сходових кліток та на коридорах влаштовані грати;
-п.2.37 розділу III НАПБ А.01 - 001-2014 - шляхи евакуації захаращені матеріальними цінностями;
-п.2.37. розділу ІІІ НАПБ А.01-001-2014 - запасні виходи з приміщень не забезпечений замками, що легко відчиняються
-п.3.10. розділ V НАПБ А.01 001-2014 - не всі переносні вогнегасники розміщено шляхом навішування на вертикальні конструкції на висоті не більше 1,5 м від рівня підлоги до нижнього торця вогнегасника і на відстані від дверей, достатній для їх повного відчинення;
-п.16. розділу II НАПБ А.01-001-2014 - посадові особи не пройшли навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки у порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 26 червня 2013 року № 444 «Про затвердження Порядку здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях»;
- п. 16 Постанови KM України від 17 липня 2013 р. № 564 - члени пожежної дружини не застраховані відповідно до Закону України "Про страхування";
-п. 2.16. розділу III НАПБ А.01-001-2014 - глухі грати на вікнах приміщень, де перебувають люди, не виконані розкривними або розсувними;
- п.3.6. розділу V НАПБ А.01-001-2014 - приміщення не в повній мірі забезпечено первинними засобами пожежогасіння (вогнегасниками);
- п. 2.6, п.1.2 розділу V Інструкції щодо утримання ЗС ЦО - приміщення захисної споруди не обладнані системою автоматичної пожежної сигналізації (існуюча не сертифікована та непрацює) з виводом сигналу на пульт централізованого пожежного спостереження відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту»;
- п. 2.2.1 Інструкції щодо утримання ЗС ЦО - не перевірена справність систем вентиляції шляхом перевірки справності вентиляторів припливних і витяжних систем, фільтрів-поглиначів, регенеративних установок, герметичних клапанів, герметичних з`єднань повітроводів, повітрозабірних і витяжних каналів, і противибухових пристроїв.
- п. 2.1.1 Інструкції щодо утримання ЗС ЦО - не відновлений працездатний стан противибухових пристроїв;
- п. 2.2.1 Інструкції щодо утримання ЗС ЦО - не відновлений працездатний стан системи вентиляції;
- п. 2.1.2 Інструкції щодо утримання ЗС ЦО - не відновлений працездатний стан захисно-герметичних (герметичних) воріт, дверей, ставень, стан механізмів задраювання;
- п. 2.2.4 Інструкції щодо утримання ЗС ЦО - не відновлений працездатний системи каналізації;
- п. 2.2.2 Інструкції щодо утримання ЗС ЦО - не відновлений працездатний системи опалення;
- п. 3.1 дод. 9 Інструкції щодо утримання ЗС ЦО - захисна споруда не укомплектована робочим інструментом на кожний вид обладнання;
- п. 3.1 Інструкції щодо утримання ЗС ЦО - не приведений в порядок стан приміщень захисної споруди;
- п. 2.2.1 Інструкції щодо утримання ЗС ЦО - не здійснено щоквартально перевірку герметичності захисної споруди (т.1 а.с.19-23).
У зв`язку з наявністю порушень, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей та які зафіксовані в акті перевірки акт № 1094, позивач звернувся до суду з даним позовом про застосування до відповідача заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю), які можуть бути застосовані виключно за рішенням суду.
Суд врахував, що відповідач намагається усунути виявлені недоліки, однак станом на дату розгляду справи їх не усунув, тому виявлені порушення пов`язані з ризиком настання реальної загрози життю та здоров`ю людей від пожежі або надзвичайної ситуації техногенного характеру.
Так, правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Відповідно до абзацу 2 статті 1 цього Закону державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Згідно зі статтею 47 Кодексу цивільного захисту України (в редакції на час виникнення правовідносин) державний нагляд (контроль) з питань цивільного захисту здійснюється за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах техногенної та пожежної безпеки, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру, за діяльністю аварійно-рятувальних служб, а також у сфері промислової безпеки та гірничого нагляду, поводження з радіоактивними відходами відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", цього Кодексу та інших законодавчих актів.
Частинами 1, 2 статті 64 Кодексу цивільного захисту України (в редакції на час виникнення правовідносин) передбачено, що центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб. Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.
Згідно з частиною 1 статті 67 Кодексу цивільного захисту України (в редакції на час виникнення правовідносин) до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема: 1) здійснення державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства органами та суб`єктами господарювання, аварійно-рятувальними службами, зазначеними у статті 65 цього Кодексу; 11) складення актів перевірок, приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки у разі виявлення таких порушень; 12) звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 року №1052 затверджено Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, відповідно до якого Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.
ДСНС здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи. (п.7 цього Положення).
Відповідно до статті 51 Кодексу цивільного захисту України (в редакції на час виникнення правовідносин) діяльність із забезпечення техногенної безпеки є складовою виробничої, експлуатаційної та іншої діяльності відповідних посадових осіб і працівників підприємств, установ, організацій. Ця вимога відображається у відповідних статутах або положеннях. Забезпечення техногенної безпеки суб`єкта господарювання покладається на його керівника. Забезпечення техногенної безпеки в жилих приміщеннях державного, комунального, приватного житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів покладається на житлово-експлуатаційні організації, квартиронаймачів та власників квартир, а в жилих будинках приватного житлового фонду - на їх власників або наймачів, якщо це обумовлено договором найму.
Статтею 55 Кодексу цивільного захисту України (в редакції на час виникнення правовідносин) передбачено, що діяльність із забезпечення пожежної безпеки є складовою виробничої та іншої діяльності посадових осіб і працівників підприємств, установ та організацій. Зазначена вимога відображається у трудових договорах (контрактах), статутах та положеннях. Забезпечення пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання.
Статтею 20 Кодексу цивільного захисту України визначені завдання і обов`язки суб`єктів господарювання у сфері цивільного захисту.
З огляду на викладене, суд погоджується з позицією позивача щодо наявності у відповідача обов`язку щодо забезпечення додержання законодавства з питань пожежної та техногенної безпеки.
У статті 68 Кодексу цивільного захисту України передбачені санкції за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки.
Відповідно до частин 1, 2, 3 статті 68 Кодексу цивільного захисту України (в редакції на час виникнення правовідносин) посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов`язані застосовувати санкції, визначені законом.
У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.
Приписи, постанови, розпорядження центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, щодо усунення порушень встановлених законодавством вимог з питань техногенної та пожежної безпеки можуть бути оскаржені до суду в установлений законом строк.
Підстави для зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів передбачені статтю 70 Кодексу цивільного захисту України.
Згідно з частиною 1 статті 70 Кодексу цивільного захисту України (в редакції на час виникнення правовідносин) підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: 1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; 2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; 3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; 4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; 5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; 6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; 7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами; 8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; 9) відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; 10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання; 11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.
Частиною 2 статті 70 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.
Згідно з частиною 5 статті 4 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, в редакції чинній на час виникнення правовідносин, виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.
Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.
Відповідно до частин 7, 11 статті 7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
У разі виконання в повному обсязі та у встановлений строк припису, розпорядження, рішення, іншого розпорядчого документа про усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу нагляду (контролю), фінансові та адміністративні санкції, заходи реагування до суб`єкта господарювання, його посадових осіб не застосовуються.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивач у разі виявлення порушень вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей, вправі ініціювати повне або часткове зупинення експлуатації підсобних приміщень відповідача.
У пункті 33 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України визначено, що пожежна безпека - відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов`язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 року №1417, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 05.03.2015 року за № 252/26697, затверджено Правила пожежної безпеки в Україні (надалі - ППБУ), які встановлюють загальні вимоги з пожежної безпеки до будівель, споруд різного призначення та прилеглих до них територій, іншого нерухомого майна, обладнання, устаткування, що експлуатуються, будівельних майданчиків, а також під час проведення робіт з будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення будівель та споруд (далі - об`єкт). Ці Правила є обов`язковими для виконання суб`єктами господарювання, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування (далі - підприємства), громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах.
Відповідно до пункту 4 розділу І ППБУ пожежна безпека повинна забезпечуватися шляхом проведення організаційних заходів та технічних засобів, спрямованих на запобігання пожежам, забезпечення безпеки людей, зниження можливих майнових втрат і зменшення негативних екологічних наслідків у разі їх виникнення, створення умов для успішного гасіння пожеж.
Так, суд зазначає, що забезпечення державою конституційних прав громадян на захист життя, здоров`я та власності від невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій має пріоритетне значення.
Відповідно до першого речення статті 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що право кожного на життя охороняється законом. Цей припис зобов`язує державу вживати належних заходів для захисту життя осіб, які знаходиться під її юрисдикцією. Слід зазначити, що це зобов`язання повинно тлумачитися як таке, що застосовується в контексті будь-якої діяльності, публічної чи ні, в якій право на життя може бути поставлене під сумнів.
Недодержання вимог у сфері техногенної та пожежної безпеки призводить до невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення.
При цьому, суд враховує, що такий захід реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення відповідачем виявлених порушень. Крім того, застосований до відповідача захід реагування має також спонукаючий характер, направлений на забезпечення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.
Також такий захід реагування як повне або часткове зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту - не є санкцією за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, а є превентивним заходом, який спрямований на недопущення існування невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення.
У ході розгляду справи доведено, що в будівлі підсобних приміщень відповідача за адресою: вул. Богатирська, 32 в Оболонському районі м. Києва існує порушення пожежної безпеки і це порушення створює загрозу життю та здоров`ю людей, та проведенню робіт з оперативної евакуації людей.
Отже до відповідача повинні бути застосовані заходи реагування, спрямовані на припинення правопорушення та ліквідацію його наслідків, у вигляді часткового зупинення експлуатації вказаного об`єкту.
Відповідно до пунктів 6.2., 6.4. Інструкції про порядок та умови застосування органами державного пожежного нагляду запобіжних заходів, затвердженої наказом МНС України від 21 жовтня 2004 року № 130 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 08 листопада 2004 року за № 1416/10015, постанова про застосування запобіжних заходів підлягає виконанню шляхом опечатування, опломбування, знеструмлення (якщо це можливо) з дати приведення її в дію.
Проте, вказаний Наказ МНС України від 21 жовтня 2004 року № 130 скасовано згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 10 березня 2017 року №166-р, у зв`язку з чим вимоги позивача щодо опечатування (опломбування) та відімкнення від джерел живлення задоволенню не підлягають.
Враховуючи наведене позов про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду слід задовольнити частково.
Відповідно до частин 2, 3 статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Такі судові витрати позивачем у даній справі не понесені.
Керуючись ст.ст.132, 139, 143, 242-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позовну заяву Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві (вул. Володимирська, 13, м. Київ, 01601, ЄДРПОУ 38620155) до Комунального некомерційного підприємства Дерматовенерологія виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (вул. Саксаганського, 72, м. Київ, 01032, ЄДРПОУ 05416248) про застосування заходів реагування задовольнити частково.
Застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) до Комунального некомерційного підприємства Дерматовенерологія виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) у вигляді часткового зупинення експлуатації підсобних приміщень Комунального некомерційного підприємства Дерматовенерологія виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за адресою: вул. Богатирська, 32 в Оболонському районі м. Києва, до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, що зафіксовано у акті перевірки №1094.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, встановленому ст.255 КАС України та може бути оскаржено протягом тридцяти днів до Третього апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду А.В. САГУН
Суд | Кіровоградський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 12.06.2025 |
Оприлюднено | 16.06.2025 |
Номер документу | 128110917 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо організації господарської діяльності, з них дозвільної системи, нагляду (контролю), реалізації держ-ї регуляторної політики у сфері госп-ї д-ті; ліцензування видів господарської д-ті; розроблення і застосування національних стандар., технічних регламентів та процедур оцінки відповідності |
Адміністративне
Кіровоградський окружний адміністративний суд
А.В. САГУН
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні