Рішення від 11.06.2025 по справі 600/3955/24-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2025 р. м. Чернівці Cправа № 600/3955/24-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнір В.О., розглянувши в порядку письмового провадження заяву про ухвалення додаткового рішення по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОР-ЗАХІД" до Головного управління ДПС у Чернівецькій області третя особа , що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління ДПС у Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 14 травня 2025 року у справі №600/3955/24-а адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "ТОР-ЗАХІД" задоволено повністю.Зокрема, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Чернівецькій області 05.06.2024 року №000005949/ж10/24-13-07-04. Вказаним рішенням також стягнуто на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ТОР-ЗАХІД" судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у розмірі 30 280,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Чернівецькій області.

16 травня 2025 року до суду від представника позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, в обґрунтування якої зазначено про понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу у цій справі у розмірі 29 085,00грн, стягнути які з відповідача і просить заявник.

06 червня 2025 року від представника відповідача Головного управління ДПС у Чернівецькій області до суду надійшло заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення, в обґрунтування якої зазначив про неспівмірність заявленої до стягнення суми витрат на правову допомогу зі складністю справи та обсягом роботи адвоката. У задоволенні заяви про ухвалення додаткового судового рішення просив відмовити.

Сторони у судове засідання, призначене для вирішення даного питання, не з`явились, хоча повідомлялись про дату, час і місце розгляду належним чином. Представник позивача подала заяву про ухвалення додаткового рішення без її участі, на підставі наявних у суду матеріалів.

Приписами частини третьої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Враховуючи подання представником позивача заяви щодо розгляду заяви про ухвалення додаткового судового рішення у цій справі у порядку письмового провадження, зважаючи на неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, суд приходить до висновку про наявність підстав для розгляду указаного вище питання в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши заяву про ухвалення додаткового рішення у цій справі та перевіривши матеріали справи, суд зазначає таке.

Частиною першою статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.

Частиною першою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно частини третьої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин першої - п`ятої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з частиною сьомою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Так, на підтвердження вимоги про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в сумі 29085,00грн, позивачем, до заяви про ухвалення додаткового рішення, надано: акт №140525/1 виконаних робіт (наданих послуг) від 14.05.2025 року, складений між Товариством з обмеженою відповідальністю Тор-Захід та адвокатським об`єднанням «А.С.А.Груп»; звіт про надані послуги відповідно до додаткової угоди №10 від 28.08.2024 року до договору про надання правничої допомоги від 16.05.2024 року №2424.

Також, до матеріалів позовної заяви позивачем подано договір про надання правничої допомоги від 16.05.2024 року №2424, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю Тор-Захід та адвокатським об`єднанням «А.С.А.Груп»; додаткову угоду №10 від 28.08.2024 року до вказаного вище договору; договір про надання адвокатських послуг від 29.08.2024 року, укладений між адвокатським об`єднанням «А.С.А.Груп» та адвокатом Письменною Н.В.; ордер на дання правничої допомоги Серії ВЕ №1129302 від 29.08.2024 року Товариству з обмеженою відповідальністю Тор-Захід адвокатом Письменною Н.В.; рахунок на оплату №73 від 28.08.2024 року та платіжну інструкцію від 29.08.2024 року щодо сплати Товариством з обмеженою відповідальністю Тор-Захід адвокатському об`єднанню «А.С.А.Груп» коштів у розмірі 29085,00грн за надання правової допомоги згідно рахунку №73 від 28.08.2024 року.

Проаналізувавши зміст указаних документів, суд вважає підтвердженими позивачем понесених витрат за надання професійної правничої допомоги у цій справі на суму 29085грн.

Водночас, вирішуючи питання відшкодування витрат на оплату правничої допомоги, суд зазначає таке.

При визначенні суми відшкодування судових витрат необхідно виходити з критерію розумності їхнього розміру.

У цій справі при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, надаючи оцінку співмірності заявленої до повернення суми коштів із критеріями, встановленими частиною п`ятою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, та беручи до уваги приписи частини дев`ятої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд виходить із такого:

- дана справа не характеризується наявністю виключної правової проблеми;

- у цій категорії справ, враховуючи підстави даного позову, наявна численна судова практика Верховного Суду щодо застосування норм права в аналогічних відносинах;

- справа, з огляду на правові підстави позову, не стосується встановлення значного обсягу фактичних обставин справи, що потребувало подання позивачем великої кількості письмових доказів та вжиття дій щодо їх збирання.

При цьому суд зауважує, що особа має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Так, згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 11 грудня 2019 року у справі №545/2432/16-а, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

У додатковій постанові Верховного Суду від 13 лютого 2020 року у справі №911/2686/18 зазначено, що для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок іншої сторони має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати відповідача були необхідними, а розмір є розумний та виправданий. Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою. При цьому суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Як зазначено Верховним Судом у постанові від 14 липня 2021 року у справі №200/7763/19-а, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, усі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, установить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору з огляду на такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Крім цього, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі "Баришевський проти України" (заява №71660/11), пункті 80 рішення у справі "Двойних проти України" (заява №72277/01), пункті 88 рішення у справі "Меріт проти України" (заява №66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

У пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Lavents v. Latvia" (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

З огляду на викладене, суд частково погоджується із твердженнями відповідача про те, що заявлена до стягнення сума витрат на правничу допомогу є неспіврозмірною зі складністю справи та не відповідає критерію реальності понесених судових витрат.

Враховуючи принципи обґрунтованості, співмірності і пропорційності судових витрат, зважаючи на наведені вище обставини, суд приходить до висновку про необхідність зменшення витрат на професійну правничу допомогу до 20000,00 грн. Відтак, заява представника позивача про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат у цій справі підлягає частковому задоволенню.

Керуючись статтями 241 - 246, 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Заяву представника позивача Письменної Н.В. про ухвалення додаткового рішення у справі №600/3955/24-а задовольнити частково.

2. Ухвалити додаткове судове рішення.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Чернівецькій області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Тор-Захід судові витрати у виді витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 20000грн.

4. У задоволенні іншої частини вимог заяви - відмовити.

У відповідності до статей 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повне найменування учасників процесу:

Позивач- Товариство з обмеженою відповідальністю "ТОР-ЗАХІД" (вул.В.Винниченка, буд.20, офіс 314, м. Чернівці, 58005, ЄДРПОУ 43275111)

Відповідач - Головне управління ДПС у Чернівецькій області ( вул. Героїв Майдану, 200 А, м.Чернівці, 58013, ЄДРПОУ 44057187)

Третя особа - Головне управління ДПС в Івано-Франківській області (вул.Незалежності, 20, м.Івано-Франківськ, 76000, ЄДРПОУ 43968084)

Суддя В.О. Кушнір