Рішення від 09.06.2025 по справі 906/556/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" червня 2025 р. м. Житомир Справа № 906/556/25

Господарський суд Житомирської області у складі: судді Прядко О.В.,

за участю секретаря судового засідання: Толстокарової І.С.,

за участю представників сторін:

від позивача: Матвієнко Н.А., довіреність від 06.01.2025 (в режимі відеоконференції);

від відповідача: не з`явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Комунального некомерційного підприємства "ОБЛАСНИЙ ТЕРИТОРІАЛЬНИЙ ЦЕНТР ЕКСТРЕНОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ТА МЕДИЦИНИ КАТАСТРОФ" Херсонської обласної ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "НУРМАТ ЛТД"

про стягнення 290614,50 грн.

Процесуальні дії по справі. Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.

Комунальне некомерційне підприємство "ОБЛАСНИЙ ТЕРИТОРІАЛЬНИЙ ЦЕНТР ЕКСТРЕНОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ТА МЕДИЦИНИ КАТАСТРОФ" Херсонської обласної ради звернулось до Господарського суду Житомирської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "НУРМАТ ЛТД" про стягнення коштів в сумі 290614,50 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору про закупівлю товару №336 від 01.11.2021 та додаткової угоди №1 від 02.11.2021 до цього договору в частині забезпечення поставки товару у повному обсязі, внаслідок чого позивачем не отримано пальне (бензин А-95) у кількості 9405 л на заявлену до стягнення суму (а.с.1-9).

Ухвалою суду від 30.04.2025 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення виявлених недоліків.

08.05.2025 до суду від позивача із супровідним листом від 02.05.2025 №473/01-10 надійшла позовна заява у новій редакції з усуненими недоліками та доказами її надіслання відповідачу (а.с.75-89).

Ухвалою суду від 12.05.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 09.06.2025.

Відповідач явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, будь-яких заяв із зазначенням поважних причин такої неявки, клопотань про відкладення розгляду справи чи розгляд справи без його участі не направив, хоча про дату, час та місце цього засідання повідомлявся завчасно та належним чином шляхом надіслання копії ухвали суду від 12.05.2025 за його місцезнаходженням, зазначеним у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.67).

30.05.2025 до суду повернулася без вручення копія ухвали від 12.05.2025, надіслана ТОВ "НУРМАТ ЛТД", з відміткою відділення поштового зв`язку "за закінченням терміну зберігання" та відтиском поштового штемпеля 28.05.2025 (а.с.100-102).

Будь-які інші адреси відповідача, окрім вищевказаної, а також офіційна електронна адреса суду не відомі; заяв про зміну місцезнаходження відповідача під час розгляду справи не надходило; зареєстрованого електронного кабінету у підсистемі "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи ТОВ "НУРМАТ ЛТД" не має.

Виходячи зі змісту статей 120, 242 ГПК України, пунктів 11, 17, 99, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною (наявність такої адреси в ЄДР прирівнюється до повідомлення такої адреси стороною), і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (такий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 17.11.2021 у справі №908/1724/19, від 14.08.2020 у справі №904/2584/19, від 13.01.2020 у справі №910/22873/17, від 22.03.2023 у справі №905/1397/21).

Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17, постановах Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б, від 21.01.2021 у справі №910/16249/19, від 19.05.2021 у справі №910/16033/20, від 20.07.2021 у справі №916/1178/20, від 22.03.2023 у справі №905/1397/21, від 30.08.2023 у справі №910/10477/22).

Для отримання поштових відправлень користувачі послуг поштового зв`язку повинні забезпечити створення умов доставки та вручення поштових відправлень відповідно до вимог Закону України "Про поштовий зв`язок" та Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №270 від 05.03.2009 (зі змінами).

Відтак повна відповідальність за достовірність інформації про місцезнаходження, а також щодо наслідків неотримання поштових відправлень за своїм офіційним місцезнаходженням покладається саме на юридичну особу.

Також суд бере до уваги, що відповідач мав об`єктивну можливість ознайомитися з ухвалою суду у справі №906/556/25 в Єдиному державному реєстрі судових рішень відповідно до Закону України "Про доступ до судових рішень" та з інформацією про розгляд даної справи на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі "Інтернет".

Судом в межах наданих йому повноважень були створені всі належні умови в реалізації учасниками судового процесу прав, передбачених ГПК України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч.4 ст.13 ГПК України). Подання заяв по суті справи є правом учасників справи (ч.4 ст.161 ГПК України).

Відповідач не скористався процесуальними правами направити повноважного представника для участі в судовому засіданні та подати письмовий відзив на позовну заяву.

Приймаючи до уваги те, що відповідач належним чином повідомлявся про розгляд даної справи, явка представника відповідача в судове засідання обов`язковою не визнавалась, а його неявка та неподання ним відзиву на позовну заяву не перешкоджають розгляду справи, суд визнав за можливе розглянути справу за відсутності останнього за наявними матеріалами, згідно з ч.9 ст.165, ст.202 ГПК України.

У засіданні 09.06.2025 представник позивача підтримав заявлені вимоги за предметом та підставами позову, просив задовольнити їх у повному обсязі.

09.06.2025 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст.240 ГПК України.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

01.11.2021 між Комунальним некомерційним підприємством "ОБЛАСНИЙ ТЕРИТОРІАЛЬНИЙ ЦЕНТР ЕКСТРЕНОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ТА МЕДИЦИНИ КАТАСТРОФ" Херсонської обласної ради (далі замовник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ МІЖРЕГІОНАЛЬНА ТРЕЙДИНГОВА КОМПАНІЯ", яке у подальшому та станом на даний час перейменовано на Товариство з обмеженою відповідальністю "НУРМАТ ЛТД", (далі учасник, відповідач) укладено договір про закупівлю товарів №336 (далі - договір) (а.с.13-20).

Згідно з п.1.1 договору, учасник зобов`язується передати у власність замовникові у 2021 році нафтопродукти (далі за текстом товар), зазначений в п.1.2 договору, а замовник - прийняти і оплатити товар.

Асортимент товару: ДК 021:2015-09130000-9 - Нафта і дистиляти (Бензин А-92 (09132000-3 Бензин), дизельне паливо (09134200-9 - дизельне паливо)) згідно додатку 1, що є невід`ємною частиною договору (п.1.2 договору).

Відповідно до п.1.3 договору, відпуск товару здійснюється у мережі автозаправних станцій постачальника (надалі іменується - мережа АЗС), яка визначена у додатку 2 до цього договору, із застосуванням бланків-дозволу, карток-талонів, скретч-карток/карток на нафтопродукти, з можливістю заміни невикористаних талонів, термін яких закінчується, на талони з новим терміном використання та того ж номіналу. Термін придатності скетч-карт або талонів має бути не менше року.

Ціна договору становить 4154940,00 грн з ПДВ, у тому числі ПДВ 692490,00 грн, згідно додатку 1 до договору (п.3.1 договору). Обсяги закупівлі товару та ціна договору можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків (п.3.2 договору).

Відповідно до п.п.5.1-5.3 договору, строк поставки товару: протягом 2021 року. В порядку та на умовах, визначених цим договором, учасник зобов`язується організовувати та забезпечувати безперебійну заправку бензином автотранспорту замовника, за виключенням технічних перерв, а замовник зобов`язується приймати й оплачувати наданий товар. Відпуск товару здійснюється у мережі автозаправних станцій учасника (додаток 2).

За бажанням замовника учасник, на підтвердження свого обов`язку, що випливає з цього договору, видає замовнику бланки-дозволи на всю кількість замовлених товарів. Бланки-дозволи за цим договором не є спеціальним платіжним засобом (платіжною карткою) у розумінні Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" і призначені виключно для підтвердження повноважень представників замовника на отримання товару за цим договором. «Бланк-дозволу» одноразового використання не є документом суворої звітності, підлягає (відповідно бухгалтерського-обліку замовника) бухгалтерському обліку та є тільки дозволом працівникам АЗС на видачу товару представнику замовника. На кожну передачу партії бланків-дозволу оформлюється видаткова накладна (акт прийому-передачі) (п.5.4 договору).

Відпуск товару замовнику (його представникам - особам, у яких наявні відповідні бланки-дозволи) здійснюється тільки після пред`явлення бланків. Наявність бланка у особи, що звертається до учасника (до однієї із автозаправних станцій з мережі учасника), є підтвердженням повноважень такої особи на отримання товару за цим договором (п.5.5 договору).

По поданню уповноваженою особою бланку-дозволу оператору на АЗС учасника або АЗС осіб, що зв`язані з учасником відповідним договором, учасник передає товар замовнику шляхом надання йому відповідної кількості та виду палива. У разі приймання учасником бланків-дозволів. оператор АЗС учасника оброблює талон згідно інструкції. Зобов`язання учасника щодо зберігання певної кількості товару замовника припиняються відповідно до наданого бланку-дозволу (п.5.6 договору).

Видача товару уповноваженій особі, що надає бланки-дозволи на АЗС учасника або на АЗС осіб, що зв`язані з учасником відповідним договором, здійснюється уповноваженою особою бланку-дозволу оператору АЗС (п.5.8 договору).

За змістом п.5.9 договору, учасник зобов`язується поставити бланки-дозволу на товар замовнику на місце поставки на протязі 10 календарних днів з моменту отримання заявки (телефоном, факсом або листом), а замовник - прийняти та оплатити товар, згідно п.4.1 цього договору. Бланки-дозволи є дійсними на весь період їх фактичного використання, з можливістю заміни невикористаних талонів, термін яких закінчується, на талони з новим терміном використання та того ж номіналу.

Згідно з п.5.10 договору, місце поставки товару: мережа АЗС учасника або мережа АЗС осіб, що зв`язані з учасником відповідним договором, якщо виконання зобов`язання покладене на третю особу відповідно до п.5.6.2 цього договору.

В разі технічної неможливості відпуску нафтопродуктів або закритті АЗС учасника, учасник зобов`язується забезпечити відпуск нафтопродуктів замовнику з інших АЗС, перелік яких обов`язково узгоджується з замовником у вигляді додаткової угоди. У цьому разі відповідальність за невиконання або неналежне виконання зобов`язання несе учасник (п.5.11 договору).

Пунктом 5.12 договору передбачено, що товар знаходиться на зберіганні на АЗС учасника без укладення договору зберігання, вартість зберігання включена до вартості придбаного товару.

Замовник зобов`язаний, згідно з п.6.1 договору, зокрема: своєчасно та у повному обсязі сплачувати учаснику за поставлений товар; приймати поставлений товар, згідно видаткової накладної.

Учасник у свою чергу зобов`язаний забезпечити поставку товару в строк, встановлений цим договором; забезпечити поставку товару, якість якого відповідає умовам, установленим розділом 2 цього договору (п.6.3 договору).

Договір набирає чинності з дати його підписання і діє до 31.12.2021, а в частині взаєморозрахунків до повного їх виконання між сторонами (п.10.2 договору).

У додатку 1 до договору визначено асортимент товару, а саме: бензин А-92 у кількості 28000 л, ціною 28,80 грн/л з ПДВ, загальною вартістю 806400,00 грн з ПДВ; дизельне паливо у кількості 117000 л, ціною 28,62 грн/л з ПДВ, загальною вартістю 3348540,00 грн з ПДВ. Всього на суму 4154940,00 грн, у т. ч. ПДВ (20%): 692490,00 грн (а.с.21).

У додатку 2 до договору сторонами погоджено перелік та дислокацію АЗС учасника: «БРСМ» у м. Херсон, вул. Нафтовиків, 4; «БРСМ» у м. Херсон, вул. Патона, 4Г; «УКРНАФТА» у м. Херсон, вул. Миколаївське шосе, 50; «АВІАС» у м. Херсон, вул. Бериславське шосе, 10; «УКРНАФТА» у м. Херсон, пров. Янтарний, 2; «АВІАС» у с. Милове, вул. Бериславська, 40; «УКРНАФТА» у м. Берислав, вул. 1-го Травня, 3; «УКРНАФТА» у смт. Високопілля, вул. Червоноармійська, 148А; «АВІАС» у смт. Новоолексіївка, вул. Харківське шосе, 15; «АВІАС» у смт. Новотроїцьке, вул. Леніна, 2В; «ОПТІМА» у смт. Нововоронцовка, вул. Бериславська, 150; «АВІАС» у смт. Іванівка, вул. Радянська, 76А; «АВІАС» у смт. Верхній Рогачик, вул. Ювілейна, 35А; «АВІАС» у смт. Горностаївка, вул. Об`їздна, 1А; «АВІАС» у смт. Нижні Сірогози, вул. Щорса, 50; «АВІАС» у с. Станіслав, вул. Білозерське шосе, 6; «АВІАС» у с. Музиківка, вул. Лісова, 1; «АВІАС» у с. Дар`ївка, вул. Херсонська, 39 (а.с.22).

Додатковою угодою №1 від 02.11.2021 до договору про закупівлю товарів №336 від 01.11.2021 сторони домовились змінити ціну товару та внести відповідні зміни до договору, укладеного за результатами проведених відкритих торгів, на підставі п.2 ч.5 ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі». Необхідність внесення таких змін обґрунтовується виникненням економічних обставин, пов`язаних зі зміною ціни товару на ринку нафтопродуктів. Так, у зв`язку із застосуванням цієї додаткової угоди сторони домовились викласти асортимент товару до договору та п.3.1 договору у нових редакціях, за якими асортимент товару: бензин А-92 у кількості 26095 л, ціною 30,90 грн/л з ПДВ, загальною вартістю 806335,50 грн з ПДВ; дизельне паливо 108365 л, ціною 30,90 грн/л з ПДВ, загальною вартістю 3348478,50 грн з ПДВ. Всього на суму 4154814,00 грн. Ціна договору становить 4154814,00 грн, у т. ч. ПДВ (20%): 692469,00 грн згідно додатку 1 до договору. Сума зменшення складає 126,00 грн (а.с.23).

На виконання умов договору №336 від 01.11.2021 та додаткової угоди до нього №1 від 02.11.2021 позивач перерахував відповідачу кошти за бензин та дизельне паливо на загальну суму 4154814,00 грн, що підтверджується платіжними інструкціями №5203 від 03.11.2021 на суму 1854000,00 грн, №5305 від 05.11.2021 на суму 1733335,50 грн, №5321 від .10.11.2021 на суму 567324,00 грн, №5328 від 12.11.2021 на суму 154,50 грн (а.с.24-27).

За даними позивача, на балансі КНП "ОТЦЕМД та МК" ХОР згідно оборотно-сальдової відомості по бухгалтерському рахунку 203 станом на 21.03.2025 рахуються залишки бланків-дозволів (талонів) марки «АВІАС» номіналом 10 л (93 шт.) та 15 л (565 шт.) на паливно-мастильні матеріали (бензин А-92) у загальній кількості 9405 л на загальну суму 290614,50 грн. Термін дії талонів - безстрокові (а.с.28-48).

Тобто позивач стверджує, що фактично не отримав товар на суму 290614,50 грн, оплачений ним у повному обсязі, у зв`язку з чим 25.03.2025 направив відповідачу за адресами, зазначеними у договорі та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, претензії вих.№333/01-10 від 21.03.2025 та вих.№334/01-10 від 21.03.2025 з проханням впродовж 10 календарних днів з моменту отримання претензії перерахувати кошти у розмірі 290614,50 грн за невикористаний товар (бензин А-92) або замінити невикористані талони на талони інших АЗС, де можливо було б отримати товар. Позивач просив узгодити перелік АЗС у вигляді додаткової угоди (а.с.49-64).

Однак відповідач відповіді на претензію не надав, вимоги позивача не виконав, що стало підставою для звернення останнього з цим позовом до суду.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, невизнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Відповідно до ст.509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно з п.1 ч.2ст.11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Положеннями ст.ст.626, 627, 628, 629 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Відповідно достатті 6 цього Кодексу,сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як встановлено судом, правовідносини між сторонами виникли на підставі договору, який за своєю правовою природою є договором поставки.

Згідно з ч.1 ст.267 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 ЦК України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За приписами ч.ч.4, 5ст.656 ЦК України, до договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті. Особливості договору купівлі-продажу окремих видів майна можуть встановлюватися законом.

Частиною 1 ст.662 ЦК України передбачено, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Згіднозі ст.663 ЦК України, продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування (ч.1 ст.664 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.526 ЦК України, яка кореспондується з ч.1 ст.193 ГК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 ЦК України, ч.7 ст.193 ГК України).

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст.610 ЦК України).

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на порушення відповідачем зобов`язання щодо передачі у повному обсязі оплаченого позивачем товару (бензин А-92) за відповідними талонами.

З матеріалів справи слідує і відповідачем не заперечується, що у розпорядженні позивача перебувають невикористані бланки-дозволи (талони) мережі АЗС «АВІАС» номіналом 10 л, 15 л на бензин А-92 у загальній кількості 9405 л на загальну суму 290614,50 грн, отримані за договором №336 від 01.11.2021, безстрокові, кожен з яких має штрихкодовий ідентифікатор (а.с.29-48).

Відповідно до Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої спільним наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв`язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики України від 20.05.2008 №281/171/578/155, талон- це спеціальний талон, придбаний за умовами та відпускною ціною обумовленого номіналу, що підтверджує право його власника на отримання на АЗС фіксованої кількості нафтопродукту певного найменування і марки, які позначені на ньому.

Згідно з п.9 Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами, затвердженихпостановою Кабінету Міністрів України від 20.12.1997 №1442, розрахунки за реалізовані нафтопродукти здійснюються готівкою та/або у безготівковій формі (із використанням електронних платіжних засобів, паливних карток, талонів,відомостей на відпуск пального тощо) в установленому законодавством порядку. Разом з продукцієюспоживачеві в обов`язковому порядку видається розрахунковий документ установленої форми на повну суму проведеної операції, який підтверджує факт купівлі товару.

За загальним правилом для фізичного отримання товару (пального) на АЗС покупець пред`являє оператору АЗС талон (паливну картку) на пальне. Оператор АЗС здійснює відповідну ідентифікацію талону (паливної картки) на пальне, здійснює фактичну передачу (видачу) товару відповідної марки та кількості, після чого талон (паливна картка) на пальне залишається у оператора, що є підтвердженням факту отримання покупцем товару зі зберіганнявідповідного асортименту та кількості.

Отже, талон (паливна картка) дозволяє її пред`явнику фактично отримати товар.

Таким чином, передача покупцю товару за договором здійснюється на АЗС, шляхом заправки автомобілів покупця при пред`явленні довіреними особами покупця талонів (паливних карток) на пальне.

Схожі висновки Верховного Суду викладені, зокрема, у постанові від 06.04.2023 у справі №908/507/22.

За поясненнями позивача, з 01.03.2022 до 11.11.2022 Херсонська міська територіальна громада перебувала в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) перебували місто Херсон та Херсонська область (Указ Президента України №64 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» і наказ Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25.04.2022 №75, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 25.04.2022 за №453/37789), автозаправні станції постачальника, зазначені в додатку 2 до договору №336 від 01.11.2021, не працювали з початку повномасштабного вторгнення та до березня 2023 року. У зв`язку з чим та через нерегулярність і непрогнозованість постачання, відсутність зв`язку та електроживлення на АЗС «АВІАС» упродовж 2023 та 2024 рр. позивач не мав можливість отоварити скреч-картки (талони). З січня поточного року всі АЗС «АВІАС» на території Херсонської області, і які зазначені в додатку №2 до цього договору, де позивач міг отримати товар у мережах АЗС, з березня поточного року не працюють (а.с.79).

Позивач намагався узгодити з відповідачем у вигляді додаткової угоди перелік АЗС, де міг би отримати відповідну кількість та вид палива, однак безрезультатно. Відповідач, в порушення зобов`язань, передбачених п.5.2, п.5.11 договору, не забезпечив відпуск палива позивачу з інших АЗС.

Матеріали справи не містять доказів передання відповідачем товару у повному обсязі на всю суму здійсненої позивачем оплати в порядку та на умовах, визначених договором про закупівлю товарів №336 від 01.11.2021 та додатковою угодою до нього №1 від 02.11.2021.

Відповідно до ч.1 ст.670 ЦК України, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Згідно з ч.2 ст.693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Положення ч.2ст.16 ЦК України та ст.20 ГК Українипередбачають такий спосіб захисту порушеного права як примусове виконання обов`язку в натурі.

Цей спосіб захисту застосовується у зобов`язальних правовідносинах у випадках, коли особа зобов`язана вчинити певні дії щодо позивача, але відмовляється від виконання цього обов`язку чи уникає його. Зокрема, цей спосіб захисту може мати місце при невиконанні обов`язку сплатити кошти, передати річ кредитору, виконати роботи чи надати послуги за відповідним договором. Обов`язок боржника виконати певні дії повинен бути встановлений договором або актом цивільного законодавства (подібні висновки Верховного Суду щодо застосування п.5 ч.2ст.16 ЦК України та ч.2ст.20 ГК України стосовно такого способу захисту, як примусове виконання обов`язку в натурі, викладені у постановах Верховного Суду від 19.05.2020 у справі №910/9167/19, від 10.02.2021 у справі №910/18950/19, від 06.04.2023 у справі №908/507/22).

Відповідно до приписів ч.ч.1, 3 ст.13 та ч.1 ст.74 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст.77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі ст.79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21.06.2023 у справі №916/3027/21 зробила висновок про те, що покладений на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність передбачає, що висновки суду можуть будуватися на умовиводах про те, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були. Кожна із сторін судового спору самостійно визначає докази, які, на її думку, належним чином підтверджують або спростовують заявлені позовні вимоги. Суд з дотриманням вимог щодо всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження наявних у справі доказів визначає певну сукупність доказів, з урахуванням їх вірогідності та взаємного зв`язку, які, за його внутрішнім переконанням, дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, що входять до предмета доказування. Сторона судового спору, яка не погоджується з доводами опонента, має їх спростовувати шляхом подання відповідних доказів, наведення аргументів, надання пояснень тощо. Інакше принцип змагальності, задекларований у статті 13 ГПК України, втрачає сенс.

Відповідач не представив суду більш вірогідних доказів, ніж ті, які надані позивачем, заявлених до нього вимог належним чином і в установленому законом порядку не спростував, документально обґрунтованого контррозрахунку заявленої до стягнення суми або доказів повернення позивачу перерахованих ним коштів за частину невикористаного товару не надав.

Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги вищезазначених норм чинного законодавства, беручи до уваги принцип змагальності сторін та стандарт переваги більш вагомих доказів, виходячи із загальних засад, визначених у ст.3 ЦК України, а саме: справедливості, добросовісності та розумності, суд дійшов висновку, що позов є правомірним, обґрунтованим, а отже підлягає задоволенню у повному обсязі.

Щодо розподілу судових витрат.

Відповідно до ст.129 ГПК України, судовий збір в сумі 4359,22 грн покладається на відповідача.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "НУРМАТ ЛТД" (вул. Кооперативна, буд. 18, м. Житомир, Житомирська обл., 10001, ідентифікаційний код 43621716) на користь Комунального некомерційного підприємства "ОБЛАСНИЙ ТЕРИТОРІАЛЬНИЙ ЦЕНТР ЕКСТРЕНОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ТА МЕДИЦИНИ КАТАСТРОФ" Херсонської обласної ради (вул. Олеся Гончара, буд. 6, м. Херсон, Херсонська обл., 73000, ідентифікаційний код 26084856, р/р НОМЕР_1 , АТ "УКРЕКСІМБАНК", МФО 322313) кошти у розмірі 290614,50 грн та судовий збір у розмірі 4359,22 грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 16.06.25

Суддя Прядко О.В.

Друк:

1 - у справу;

- позивачу (до ел.каб.);

2 - відповідачу (рек.).