Ухвала від 16.06.2025 по справі 910/2746/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

16.06.2025Справа № 910/2746/25

за заявою Державного підприємства «Морський торговельний порт «Чорноморськ» про забезпечення позову у справі № 910/2746/25

за первісним позовом Державного підприємства "Морський торговельний порт "Чорноморськ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Крентон Україна"

про стягнення 821 836,04 грн.

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Крентон Україна»

до Державного підприємства «Морський торговельний порт «Чорноморськ»

про визнання недійсним договору

Суддя: Людмила ШКУРДОВА.

Представники: без виклику представників сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Господарським судом міста Києва розглядається справа № 910/2746/25 за первісним позовом Державного підприємства «Морський торговельний порт «Чорноморськ» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Крентон Україна» про стягнення 821 836,04 грн. за договором про перевантаження експортних вантажів № 71/е від 05.07.2024 р., та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Крентон Україна» до Державного підприємства «Морський торговельний порт «Чорноморськ» про визнання недійсним договору про перевантаження експортних вантажів № 71/е від 05.07.2024 р.

13.06.2025 р. до Господарського суду міста Києва від Державного підприємства «Морський торговельний порт «Чорноморськ» надійшла заява про забезпечення позову, в якій заявник просить суд забезпечити первісний позов шляхом накладення арешту на грошові кошти ТОВ «Компанія Крентон Україна» в межах суми стягнення 821 836,04 грн., які знаходяться в банківських установах на всіх рахунках, інформація про які буде виявлена в процесі виконання ухвали про забезпечення позову, та шляхом накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно ТОВ «Компанія Крентон Україна», інформація про яке буде виявлена в процесі виконання ухвали про забезпечення позову, лише в межах різниці між сумою ціни позову та арештованих грошових коштів, у разі їх недостатності.

Розглянувши заяву Державного підприємства «Морський торговельний порт «Чорноморськ» про забезпечення позову, проаналізувавши норми господарського процесуального законодавства України, суд зазначає наступне.

У вказаній заяві позивач за первісним позовом стверджує про необхідність застосування заходів забезпечення поданого ним позову та посилається на те, що існує обґрунтоване припущення, що майно відповідача за первісним позовом (в тому числі грошові кошти, рухоме майно, а саме - перевантажувальні крани), яке наявне у нього на момент пред`явлення позову, до моменту виконання судового рішення може зникнути, або бути відчуженим третім особам, що унеможливить реальне виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог ДП «МТП «Чорноморськ».

Згідно з ч.ч. 1 та 2 ст. 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться (буде знаходитись) справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективного виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі - задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України, позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться в нього чи інших осіб.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих заявником на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір щодо відповідного, зазначеного в заяві предмета та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При цьому, обов`язок доказування наведеного покладається на особу, яка подала заяву про забезпечення позову. Доказування повинно здійснюватися за загальними правилами відповідно до вимог ст.ст. 73, 74, 76-79 Господарського процесуального кодексу України.

Поряд з цим, слід зазначити, що законом не визначається перелік відповідних доказів, які повинна надати особа до суду під час звернення з заявою про забезпечення позову, а тому суди у кожному конкретному випадку повинні оцінювати їх на предмет достатності, належності, допустимості та достовірності.

Отже, при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами.

До того ж, заходи забезпечення позову повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу (правовий висновок Верховного Суду у постанові від 15.09.2023 р. у справі № 917/453/23).

Саме лише посилання в заяві про забезпечення позову на потенційну можливість існування загрози того, що в разі прийняття рішення судом його виконання буде неможливим, без наведення належного обґрунтування та без підтвердження таких посилань відповідними доказами, не є достатньою підставою для задоволення такої заяви.

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 18.10.2023 р. у справі № 922/1864/23, від 11.01.2024 р. у справі № 916/3599/23.

У даному випадку, суд зазначає, що позивачем за первісним позовом не доведено належними та допустимими доказами обставин ймовірності того, що майно та грошові кошти відповідача за первісним позовом можуть зникнути внаслідок виведення активів з підприємства. При цьому, будь-які відомості стосовно наявних у відповідача активів та наміру відчуження таких активів (пошук покупців нерухомості, пошук покупців корпоративних прав, укладення договорів стосовно відчуження активів, тощо), відсутні в матеріалах справи і позивачем за первісним позовом до заяви про вжиття заходів забезпечення позову додано не було.

Разом з тим, заява позивача за первісним позовом про забезпечення позову ґрунтується виключно на припущеннях щодо можливого ухилення відповідача за первісним позовом від виконання рішення суду в даній справі у разі задоволення первісного позову. Доказів того, що відповідач за первісним позовом здійснює дії, спрямовані на зняття або витрачання коштів, позивачем за первісним позовом суду також не надано. При цьому, позивач за первісним позовом самостійно вказує, що відповідач за первісним позовом продовжує здійснювати свою господарську діяльність.

Оцінивши доведеність та обґрунтованість доводів Державного підприємства «Морський торговельний порт «Чорноморськ» щодо необхідності вжиття заявлених останнім заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і співмірності вимог заявника стосовно забезпечення позову, наявності зв`язку між заявленими заходами забезпечення позову і предметом позовних вимог, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви Державного підприємства «Морський торговельний порт «Чорноморськ» про забезпечення позову.

Відповідно до ч. 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 136, 137, 140, 232, 233, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви Заступника керівника Державного підприємства «Морський торговельний порт «Чорноморськ» про забезпечення позову у справі № 910/2746/25 - відмовити.

Дана ухвала набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена у строки, встановлені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Людмила ШКУРДОВА