Рішення від 16.06.2025 по справі 911/3433/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" червня 2025 р. м. Київ Справа № 911/3433/24

Господарський суд Київської області у складі судді Смірнова О.Г., розглянувши в письмовому позовному провадженні без виклику представників сторін справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервісенерго» (08131, Київська обл., с. Софіївська Борщагівка, вул. Жулянська, буд. 52)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоера нова» (08205, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Северинівська, буд. 9, оф. 4)

про стягнення 69887, 02 грн.

СУТЬ СПОРУ

Товариство з обмеженою відповідальністю «СЕРВІСЕНЕРГО» звернулось до Господарського суду Київської області з позовною заявою №б/н від 20.12.2024 до Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТОЕРА НОВА» про стягнення 69887, 02 грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.12.2024 наведену вище позовну заяву передано для розгляду судді Смірнову О.Г.

Ухвалою суду від 30.12.2024 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕРВІСЕНЕРГО» залишено без руху в порядку ч. 1 ст. 174 ГПК України.

08.01.2025 на адресу суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків, відповідно до якої усунуто недоліки, які зумовили залишення позовної заяви без руху.

Ухвалою суду від 15.01.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання. Запропоновано відповідачу не пізніше п`яти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати заяву із запереченнями щодо розгляду в порядку спрощеного позовного провадження; проте не пізніше п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати відзив на позов із урахуванням вимог ст.165 ГПК України, надати листування з позивачем по суті спору (з доказами направлення або вручення кореспонденції).

Відповідно до ч. ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін та заперечення щодо її розгляду в порядку спрощеного позовного провадження до суду не надходили.

Згідно із ч. 2, 3 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи у порядку спрощеного провадження не проводиться.

Відповідно до ч. 5 ст. 176 ГПК України ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

15.01.2025 о 21:21 ухвала суду про відкриття провадження у справі від 15.01.2025 була доставлена сторонам у їх електронні кабінети (електронну пошту).

Тобто, відповідача було повідомлено про розгляд справи № 911/3433/24, а судом створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом відповідно до ст. ст. 7, 8, 13 ГПК України.

Судом також враховано, що відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні у справі "Пономарьов проти України" від 03.04.2008, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Таким чином, не лише на суд покладається обов`язок належного повідомлення сторін про час та місце судового засідання, але й сторони повинні вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Однак, відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.

Суд наголошує на тому, що вжиття заходів для ефективного розгляду та вирішення судового спору є обов`язком не тільки для держави, але й для осіб, які беруть участь у справі.

Права відповідача, як учасника справи, не можуть забезпечуватись судом за рахунок порушення прав позивача на своєчасне вирішення спору судом, що є безпосереднім завданням господарського судочинства, та яке відповідно до норм ч. 2 ст. 2 ГПК України превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення 16.06.2025.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, суд встановив.

Позов мотивовано заборгованістю Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоера нова» (далі - відповідач, Генеральний підрядник) перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Сервісенерго» (далі - позивач, Субпідрядник), що утворилась внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань за умовами Договору субпідряду № б/н від 20.02.2023.

Так, 20.02.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Сервісенерго» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Автоера нова», було укладено Договір субпідряду (далі - Договір), відповідно до п 1.1. Субпідрядник зобов`язусться надавати послуги з ремонту і технічного обслуговування електричних двигунів та електричних насосних агрегатів наведених в Додатку 1 до Договору «Специфікація», згідно коду ДК 021:2015 50530000-9 Послуги з ремонту і технічного обслуговування техніки, а Замовник - прийняти і оплатити такі послуги.

Вартість наданих послуг визначається актом наданих послуг та калькуляцією ремонту в розмірах погоджених Генеральним підрядником і Субпідрядником (п. 1.3. Договору).

Згідно до п. 6.4 Договору, розрахунки за надані послуги здійснюється після підписання акту наданих послуг в безготівковому порядку з відстроченням платежу до 60 календарних днів.

Позивач вказує, що відповідно до підписаного сторонами Акту надання послуг №659 від 31.05.2024 Субпідрядником було надано послуги на загальну суму 64436,00 грн. Таким чином, граничним строком виконання Генеральним підрядником грошового зобов`язання за актом надання послуг №659 від 31.02.2024 є 30.07.2024.

Відповідно до 7.3 Договору, за прострочення зобов`язань Генеральний підрядник сплачує Субпідряднику пеню в розмірі 0,01% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Позивач також вказує, що на момент подання цього позову послуги за актом надання послуг №659 від 31.02.2024 не оплачені Генеральним підрядником в повному обсязі та зазначає, що відповідач визнав суму боргу, шляхом підписання акту звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.2024 по 08.07.2024.

Згідно приписів ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частиною 1 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України (далі ГК України), суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно статей 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно ст. ст. 11, 629 ЦК України, договір є однією із підстав виникнення зобов`язань та обов`язковим для виконання сторонами.

За своєю правовою природою укладений між сторонами Договір є договором підряду.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно ст. 846 ЦК України, строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов`язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов`язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ст. 854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Згідно ст. 599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивачем на виконання умов Договору, виконано роботи, що підтверджується Актом надання послуг №659 від 31.05.2024, який підписано представниками сторін без зауважень.

Разом з тим, між сторонами підписаний також Акт звірки взаємних розрахунків за період: з 01.01.2024 по 08.07.2024.

Відповідно до п. 6.4 Договору розрахунок за надання послуги здійснюється Генеральним підрядником після підписання акту наданих послуг в безготівковому порядку з відстроченням платежу до 60 календарних днів. Тобто граничним строком виконання Генеральним підрядником грошового зобов`язання за актом надання послуг №659 від 31.05.2024 є 30.07.2024.

Згідно ч. 1 ст. 853 ЦК України, замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Відтак, чинне законодавство та умови Договору не звільняють замовника від обов`язку здійснити оплату виконаних робіт після їх прийняття та настання обумовленого Договором терміну оплати.

Згідно ч. ч. 4, 6 ст. 882 ЦК України, передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими. Замовник має право відмовитися від прийняття робіт у разі виявлення недоліків, які виключають можливість використання об`єкта для вказаної в договорі мети та не можуть бути усунені підрядником, замовником або третьою особою.

Наданий до матеріалів справи Акт надання послуг №659 від 31.05.2024, який підписано відповідачем, не містить жодних зауважень чи претензій відповідача щодо недоліків у виконаних роботах згідно Акту, їх об`єму та якості.

Позивачем доведено суду факт порушення з боку відповідача своїх зобов`язань за договором, а саме не здійснення останнім оплати вартості виконаних робіт, в т.ч. що строк виконання відповідачем зобов`язання з оплати вказаних робіт настав, а наявність заборгованості в сумі 64436,00 грн. підтверджується наявними у справі доказами.

За таких обставин, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервісенерго» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоера нова» про стягнення заборгованості за договором субпідряду від 20.02.2023 в сумі 64436,00 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

З підстав порушення строків виконання грошового зобов`язання позивач заявив до стягнення з відповідача 869,89 грн. пені, 714,97 грн. трьох процентів річних та 3866,16 грн. інфляційних втрат за загальний період з 31.07.2024 по 12.12.2024.

Виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ст. 548 Цивільного кодексу України). Виконання зобов`язань може забезпечуватись згідно договору неустойкою (штрафом, пенею).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч.ч. 4, 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Згідно зі ст. ст. 1, 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Так, умовами пункту 7.3. Договору встановлено, що за прострочення зобов`язань Генеральний підрядник сплачує Субпідряднику пеню в розмірі 0,01% від суми прострочення платежу за кожен день прострочення.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу на те, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до ст. 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми. Подібні правові висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справах №703/2718/16-ц (провадження № 14-241цс19) та №646/14523/15-ц (провадження № 14-591цс18), від 13.11.2019 у справі №922/3095/18 (провадження № 12-105гс19), від 18.03.2020 у справі №902/417/18 (провадження № 12-79гс19).

Також Велика Палата Верховного Суду в постанові від 07.04.2020 у справі №910/4590/19 (провадження № 12-189гс19), аналізуючи правову природу правовідносин, які виникають на підставі положень ст. 625 ЦК України, зробила висновок про те, що зобов`язання зі сплати інфляційних втрат та трьох процентів річних є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов`язання і поділяє його долю. Відповідно й вимога про їх сплату є додатковою до основної вимоги (пункт 43 постанови), а поєднання цих вимог в одній справі не є обов`язковим.

Судом здійснено перерахунок інфляційних втрат та трьох процентів річних за заявлений позивачем період з 31.07.2024 по 12.12.2024 на суму основного боргу в розмірі 64436,00 грн., у зв`язку з чим позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервісенерго» про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоера нова» інфляційних втрат підлягають задоволенню частково в сумі 3815,87 грн., а три проценти річних підлягають задоволенню частково в сумі 713,02 грн.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені за період з 31.07.2024 по 12.12.2024 у сумі 869,89 грн. судом встановлено, що такий розрахунок є обґрунтованим, арифметично вірним, а тому, вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст.ст. 74, 76 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Позивачем доведено суду факт порушення відповідачем своїх грошових зобов`язань за умовами Договору субпідряду від 20.02.2023. Натомість, відповідач станом на день розгляду даної справи заявлених до нього вимог не спростував.

Доказів мирного врегулювання спору сторонами подано не було.

Згідно із ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Витрати зі сплати судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 73, 86, 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервісенерго» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоера нова» задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоера нова» (08205, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Северинівська, буд. 9, оф. 4, код ЄДРПОУ 40240105) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервісенерго» 08131, Київська обл., с. Софіївська Борщагівка, вул. Жулянська, буд. 52, код ЄДРПОУ 32498348) заборгованість у розмірі 64436 (шістдесят чотири тисячі чотириста тридцять шість) грн. 00 коп., інфляційні втрати у розмірі 3815 (три тисячі вісімсот п`ятнадцять) грн. 87 коп., три проценти річних у розмірі 713 (сімсот тринадцять) грн. 02 коп., пеню у розмірі 869 (вісімсот шістдесят дев`ять) грн. 89 коп. та судовий збір у розмірі 2289 (дві тисячі двісті вісімдесят дев`ять) грн. 75 коп., видавши наказ.

3. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Повний текст рішення складено 16.06.2025.

Суддя О.Г. Смірнов

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.