Ухвала від 16.06.2025 по справі 240/7700/25

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження в адміністративній справі

16 червня 2025 рокум. ПолтаваСправа № 240/7700/25

Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Костенко Г.В., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

18.03.2025 ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_2 про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 26.03.2025 адміністративну справу №240/7700/25 передано за підсудністю до Полтавського окружного адміністративного суду.

Справа надійшла до Полтавського окружного адміністративного суду 07.05.2025, про що свідчить штамп вхідної кореспонденції.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу №240/7700/25 передано до провадження судді Костенко Г.В.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 12.05.2025 позовну заяву залишено без руху.

У період з 26.05.2025 по 13.06.2025 суддя Костенко Г.В. перебувала у відпустці.

27.05.2025 до суду надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, до якої долучено заяву про поновлення строку звернення до суду та уточнену позовну заяву.

Відповідно до уточненої позовної заяви, ОСОБА_1 просить суд:

- визнати протиправною (незаконною) бездіяльність уповноважених осіб Військової частини НОМЕР_2 Міністерства оборони України (код НОМЕР_3 ) щодо ненадання позивачу належної довідки про обставини травми по формі 5 та відмови у проведенні належного службового розслідування відповідно до фактичних обставин;

- визнати протиправною (незаконною) бездіяльність уповноважених осіб Військової частини НОМЕР_2 Міністерства оборони України (код НОМЕР_3 ) щодо невиплати позивачу належної відповідно до чинного законодавства одноразової грошової допомоги;

- зобов?язати уповноважених осіб Військової частини НОМЕР_2 Міністерства оборони України (код НОМЕР_3 ) виплатити ОСОБА_1 додаткову грошову винагороду за період стаціонарного лікування внаслідок отримання тяжкої травми пов?язаної із виконанням обов?язків військової служби за період з 07 грудня 2023 року по 04 травня 2025 року (17 місяців), що в загальному складає 1 700 000,00 грн. (один мільйон сімсот тисяч гривень нуль копійок);

- стягнути з Військової частини НОМЕР_2 Міністерства оборони України (код НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 спричинену моральну шкоду, як наслідок невиконанням визначеного законодавством соціального захисту військовослужбовця, що полягає у вчасній невиплаті додаткової грошової винагороди за лікування у розмірі 50 000,00 грн. (п?ятдесят тисяч гривень нуль копійок);

- зобов?язати уповноважених осіб Військової частини НОМЕР_2 Міністерства оборони України (код НОМЕР_3 ) провести належне службове розслідування обставин травмування ОСОБА_1 відповідно до фактичних обставин та видати позивачу належну довідку про обставини травми по формі 5.

В заяві про поновлення строку звернення до суду зазначено, що з моменту отримання травми і по теперішній час позивач знаходиться на постійному лікуванні.

Так, 25.11.2023 під час виконання службових обов?язків отримав травму правого коліна. В подальшому позивача було направлено в лікарню «Bundeswehranenhaus Berlin», де було встановлено діагноз артроскопічна пластика передньої хрестоподібної зв?язки (пошкодження правого колінного суглоба).11.12.2023 проведено необхідну операцію. В даній лікарні позивач перебував з 07.12.2023 по 13.12.2023 на стаціонарному лікуванні. Даний факт підтверджується епікризом №3223086792. В другій половині грудня 2023 року позивач повернувся в Україну для продовження лікування та реабілітації. З 25.12.2023 по 08.01.2024 року позивач лікувався в КНП «Галицька МЦЛ» з діагнозом - травматичне пошкодження заднього рогу медіального меніска правого колінного суглоба. Стан після артроскопії від 11.12.2023. Комбінована контрактура правого колінного суглобу. Значне порушення функції статики на ходи. Даний період стаціонарного лікування підтверджується випискою із медичної картки стаціонарного хворого №7652/862 від 08.01.2024. 3 08.01.2024 по 30.03.2024 позивач лікувався в Українському державному медико-соціальному центрі ветеранів війни. 11.01.2024 у військовій частині НОМЕР_4 проведено медичний огляд, складено довідку військово-лікарської комісії (далі - ВЛК) №215, відповідно до якої позивачу надається відпустка для лікування після отриманої травми на 30 календарних днів. Вказано, що травма пов?язана з проходженням військової служби. Згідно з постановою травматолога на ВЛК від 02.02.2024, отримана позивачем травма пов?язана з проходженням військової служби та є тяжкою. З 08.02.2024 по 20.03.2024 знаходився на стаціонарному лікуванні в Українському державному медико-соціальному центрі ветеранів війни у АДРЕСА_3 . 23.03.2024 Головному військовому клінічному госпіталі проведено медичний огляд, складено довідку військово-лікарської комісії №7051 відповідно до якої травму визнано тяжкою та зазначено, що позивач потребує лікування в умовах відділення підгострої та довготривалої реабілітації у Національному військово-медичному клінічному центрі «Головний військовий клінічний госпіталь». З 23.03.2024 по 15.04.2024 знаходився на стаціонарному лікуванні в НВМКЦ «ГВКГ», що підтверджується виписним епікризом №4316 від 15.04.2024. З 17.04.2024 по 09.05.2024 знаходився на стаціонарному лікуванні в КНП «Галицька МЦЛ», що підтверджується випискою №516 від 17.04.2024. 17.05.2024 у військовій частині НОМЕР_4 проведено медичний огляд, складено довідку військово-лікарської комісії №2748, відповідно до якої травма кваліфікована як тяжка, травма пов?язана з проходженням військової служби та на підставі ст.81 графи ІІ Розкладу хвороб вказано на необхідність тривалого лікування. 3 29.05.2024 року по 26.08.2024 позивач знаходився на стаціонарному лікуванні в НВМКЦ «ГВКГ». 3 26.08.2024 по 28.08.2024 ОСОБА_2 знаходився на стаціонарному лікуванні в Державній установі «Інститут травматології та ортопедії національної академії медичних наук України», що підтверджується довідкою-випискою з історії хвороби стаціонарного хворого від 28.08.2024 №609627 та випискою із медичної карти стаціонарного хворого №7663 від 26.08.2024. 28.08.2024 у ДУ «ІТО НАМН України» проведено медичний огляд, складено довідку військово-лікарської комісії №6209, відповідно до якої травма кваліфікована як тяжка, травма пов?язана з проходженням військової служби та відповідно до рішення ВЛК надано відпустку за станом здоров?я на 30 календарних днів. 3 26.09.2024 по 30.09.2024 знаходився на стаціонарному лікуванні в Комунальне некомерційне підприємство «Київська міська клінічна лікарня N? 8». 30.09.2024 у «КНП «КМКЛ N?8» проведено медичний огляд, складено довідку військово-лікарської комісії №6209, вказано, що травма пов?язана з проходженням військової служби та відповідно до рішення ВЛК надано відпустку за станом здоров?я на 30 календарних днів. 3 29.10.2024 по 05.02.2025 ОСОБА_2 перебував на стаціонарному лікуванні у НВМКЦ «ГВКГ», що підтверджується випискою із медичної карти стаціонарного хворого №15037 від 05.02.2025. 3 05.02.2025 по 24.02.2025 позивач перебував на стаціонарному лікуванні у Державній установі «Інститут нейрохірургії імені А.П. Ромоданова», що підтверджується випискою із медичної карти стаціонарного хворого №657/25 від 24.02.2025. 26.02.2025 проведено огляд лікарем-нейрохірургом НВМКЦ «ГВКГ», відповідно до якого травма кваліфікована як тяжка, травма пов?язана з проходженням військової служби та вказано, що ОСОБА_3 потребує відпустки для лікування на 30 календарних днів. 28.02.2025 в НВМКЦ «ГВКГ» проведено медичний огляд, складено довідку військово-лікарської комісії №5922, вказано, що травма пов?язана з проходженням військової служби та відповідно до рішення ВЛК надано відпустку за станом здоров?я на 30 календарних днів. 3 16.04.2025 року по 30.04.2025 ОСОБА_2 перебував на стаціонарному лікуванні у Державній установі «Інститут медицини праці імені Ю.І. Кундієва Національної академії медичних наук України», що підтверджується випискою із медичної карти стаціонарного хворого №323 від 30.04.2025. 3 02.02.2025 по 04.05.2025 позивач знаходився на стаціонарному лікуванні у медичній роті військової частини НОМЕР_2 , що підтверджується виписним епікризом від 04.05.2025. 04.05.2025 наказом командира військової частини НОМЕР_2 №128 по стройовій частині ОСОБА_4 виключено зі списків особового складу військової частини НОМЕР_2 . 3 15.05.2025 позивач знаходиться на лікуванні у Державній установі «Інститут медицини праці імені Ю.I.Кундієва Національної академії медичних наук України», що підтверджується медичною карткою стаціонарного хворого №479.

Вказане свідчить, що з моменту отримання травми і по тепер позивач постійно проходить лікування та реабілітацію, пов?язану з отриманою під час служби травмою.

Відповідно до частини першої статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Відповідно до частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Поряд з цим, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Законодавче закріплення строків звернення з адміністративним позовом до суду є гарантією стабільності публічно правових відносин, призначенням якої є забезпечення своєчасної реалізації права на звернення до суду, забезпечення стабільної діяльності суб`єктів владних повноважень при здійсненні управлінських функцій, дисциплінування учасників адміністративного судочинства.

Водночас, у своїй практиці Європейський суд з прав людини звертав увагу, що стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права (рішення від 4 грудня 1995 року у справі Беллет проти Франції (Bellet v. France), Series A № 333-B, crop.42, пункт 36).

ЄСПЛ висловив позицію стосовно того, що, розглядаючи підстави для поновлення пропущеного строку, національні суди мають враховувати, що питання стосовно того, чи було дотримано справедливий баланс між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав окремої особи, виникає лише тоді, коли встановлено, що оскаржуване втручання відповідало вимозі законності і не було свавільним (справи Скордіно проти Італії, Ятрідіс проти Греції).

Вивчивши доводи позивача, суд приходить до висновку про наявність підстав для поновлення строку звернення до суду з даним позовом.

Таким чином, адміністративний позов (уточнений) відповідає вимогам статей 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України та підсудний Полтавському окружному адміністративному суду, а також поданий у строк, встановлений законом.

Підстави для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження на даній стадії відсутні.

Враховуючи характер спірних правовідносин, склад учасників та предмет доказування, що не вимагають проведення підготовчого провадження для повного та всебічного встановлення її обставин, суддя приходить до висновків, що дана справа є незначної складності, не підпадає під винятки, передбачені частиною 4 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому у відповідності до пункту 10 частини 6 статті 12 цього ж Кодексу може бути розглянута за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Згідно з частиною 4 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Частиною 4 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.

За змістом частини 3 статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.

Також розглянувши матеріали справи, суд вважає за необхідне витребувати від відповідача додаткові докази у справі.

На підставі викладеного, керуючись статтями 9, 12, 77, 80, 121-123, 171, 256, 257, 260, 262, 294 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

Визнати поважними причини пропуску позивачем строку звернення до суду та поновити строк звернення до суду з цим позовом.

Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі № 240/7700/25 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні).

Запропонувати відповідачу у п`ятнадцятиденний строк з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі надати до суду відзив на позов разом з усіма доказами, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем, та документами, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього документів іншим учасникам справи одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду.

Роз`яснити відповідачу, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішуватиме справу за наявними матеріалами, а неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову в силу частини четвертої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

Встановити позивачу п`ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, яка повинна відповідати статті 163 Кодексу адміністративного судочинства України.

Встановити відповідачу п`ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення, яке повинно відповідати статті 164 Кодексу адміністративного судочинства України.

Витребувати від відповідача належним чином засвідчені:

- наказу про прийняття позивача на службу та включення його до списків особового складу; наказу про звільнення позивача зі служби; наказу про виключення позивача зі списків особового складу;

- матеріали службового розслідування щодо обставин отримання травми позивачем;

- інформацію щодо нарахування та виплати додаткової грошової винагороди за період лікування, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 №168.

Витребувані докази надати до суду у строк для подання відзиву.

Роз`яснити відповідачу, що особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали. У випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені Кодексом адміністративного судочинства України.

Роз`яснити учасникам процесу, що судом у відповідності до частини 1 статті 144 Кодексу адміністративного судочинства України з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства вчинюються заходи процесуального примусу, визначені статтею 145 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд зазначає про обов`язок учасника справи зареєструвати свій електронний кабінет (https://id.court.gov.ua), якщо такий учасник (и) справи відповідно до частини шостої статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України зобов`язаний зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрував (ли) його, а також про можливість ознайомлення з матеріалами справи через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему або її окрему підсистему (модуль), що забезпечує обмін документами.

Повідомити учасникам справи, що вони можуть отримати інформацію у справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, веб-адреса сторінки суду: http://court.gov.ua/fair/sud1670/.

Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

СуддяГ.В. Костенко