Постанова від 05.06.2025 по справі 480/9067/24

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2025 р.Справа № 480/9067/24

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Чалого І.С.,

Суддів: Ральченка І.М. , Катунова В.В. ,

за участю секретаря судового засідання Кривенка Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об`єднання "Червоний металіст" на додаткову постанову Сумського окружного адміністративного суду (головуючий суддя І інстанції Н.В. Савицька) від 17.02.2025 року (повний текст складено 17.02.25 року) по справі № 480/9067/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об`єднання "Червоний металіст"

до Головного управління ДПС у Сумській області

про визнання протиправними податкових повідомлень-рішень та стягнення моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ТОВ "Науково-виробниче об`єднання "Червоний металіст", звернувся до Сумського окружного адміністративного суду із позовною заявою, в якій просив:

визнати протиправними податкові повідомлення-рішення відповідача від 31.07.2024 № 982518280703, від 31.07.2024 № 982618280703, від 31.07.2024 № 982318280703;

стягнути з відповідача на користь позивача 326075,50 грн в рахунок відшкодування завданої стороні моральної шкоди з боку відповідача.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 27.01.2025 року по справі № 480/9067/24 позовні вимоги задоволено частково.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Сумській області від 31.07.2024 № 982518280703, від 31.07.2024 № 982618280703, від 31.07.2024 № 982318280703.

У задоволенні інших позовних вимог - відмовлено.

Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об`єднання "Червоний металіст" (код ЄДРПОУ 34880895, вул. Деняка, 5, м. Конотоп, Конотопський район, Сумська область, 41615) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Сумській області (код ЄДРПОУ 43995469, вул. Іллінська, 13, м. Суми, Сумська область, 40009) судовий збір у розмірі 3912 (три тисячі дев`ятсот дванадцять) грн 90 коп.

03.02.2025 представник позивача, через систему "Електронний суд", подав заяву про ухвалення додаткового рішення, в якій просив суд стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 90000,00 грн.

Додатковим рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 17.02.2025 року по справі № 480/9067/24 заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об`єднання Червоний металіст про ухвалення додаткового судового рішення задоволено частково.

Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об`єднання "Червоний металіст" (вул. Деняка, 5,м. Конотоп, Сумська область, 41615, код ЄДРПОУ 34880895) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Сумській області (вул. Іллінська, 13, м. Суми, 40009, код ЄДРПОУ 43995469) витрати на правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн.

У задоволенні решти заяви - відмовлено.

Позивач (в інтересах якого діє адвокат Тукман Євген Григорович) не погодився з додатковим рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати в частині відмови у стягненні на користь позивача решти витрат на професійну правничу допомогу адвоката в сумі 80000,00 грн. та ухвалити нове рішення в цій частині на користь позивача, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому наполягає на законності додаткового рішення суду першої інстанції, просить залишити його без змін в частині відмови в задоволенні заяви, а апеляційну скаргу без задоволення.

Сторони про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Колегія суддів визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи у відповідності до ч. 4 ст. 229 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши додаткове рішення суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги та відзив на неї, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Положеннями статті 59 Конституції України передбачено, що кожен має право на правову допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав. Для забезпечення права на захист від обвинувачення та надання правової допомоги при вирішенні справ у судах та інших державних органах в Україні діє адвокатура.

Відповідно до частини першої статті 16 КАС України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

За частиною третьою статті 132 КАС України до складу витрат, пов`язаних з розглядом справи належать витрати, в тому числі і на професійну правничу допомогу.

Відповідно до приписів частин 1-4 статті 134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Системний аналіз вищенаведених норм дає підстави для висновку, що на підтвердження надання правової допомоги необхідно долучати, у тому числі, розрахунок погодинної вартості правової допомоги, наданої у справі, який має бути передбачений договором про надання правової допомоги, та може міститися у акті приймання-передачі послуг за договором.

Розрахунок платної правової допомоги повинен відображати вартість години за певний вид послуги та час витрачений на: участь у судових засіданнях; вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням; ознайомлення з матеріалами справи в суді тощо.

Така правова позиція сформована Верховним Судом у постанові від 01.10.2018 у справі № 569/17904/17.

Водночас, склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правничої допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.

Такий висновок сформовано Верховним Судом у постановах від 21.03.18 у справі № 815/4300/17, від 11.04.18 у справі № 814/698/16, від 18.10.18 у справі № 813/4989/17.

Згідно з частиною шостою статті 135 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Частиною сьомою статті 139 КАС України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Виходячи з положень частини 9 статті 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує чи пов`язані такі витрати з розглядом справи.

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

При визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі Схід/Захід Альянс Лімітед проти України (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

У пункті 269 Рішення у цій справі Суд указав, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі Іатрідіс проти Греції (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).

Тобто, питання розподілу судових витрат пов`язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).

Зазначені висновки викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 та в постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 17 вересня 2019 року у справі № 810/3806/18, від 31 березня 2020 року у справі № 726/549/19.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 02.09.2020 у справі № 826/4959/16, вирішенню питання про розподіл судових витрат передує врахування судом, зокрема, обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору, значення справи для сторін. При цьому, принципи обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору повинні розглядатися, у тому числі, через призму принципу співмірності, який, як вже було зазначено вище, включає у себе такі критерії: складність справи та виконаних робіт (наданих послуг); час, витрачений на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих послуг та виконаних робіт; ціна позову та (або) значення справи для сторони.

Окрім того, відповідно до правової позиції Верховного Суду, яка викладена в постанові від 01.09.2020 у справі № 640/6209/19, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також, судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

За висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 19 листопада 2020 року у справі № 520/7431/19 при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Водночас, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг з категорією складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Вказані критерії закріплені у ч. 5 ст. 134 КАС України.

Зі змісту норм частин 4, 5 та 6 ст. 134 КАС України вбачається, що від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою (саме така позиція викладена в постанові Верховного Суду від 13.12.2018 у справі № 816/2096/17).

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу під час розгляду справи в суді першої інстанції представником позивача надано до матеріалів справи копії: договору про надання правничої допомоги від 01.06.2023, акт приймання-передачі наданих послуг від 03.02.2025 (а.с. 176-181). Як передбачено пунктом 4.2 договору про надання правової допомоги від 01.06.2023, вартість наданої адвокатом правової допомоги у межах даного договору становить 10000 грн. за кожну годину роботи адвоката. Остаточна вартість наданої за даним договором правової допомоги визначається сторонами в акті приймання-передачі наданих послуг, який підписується сторонами даного договору і є невід`ємною його частиною.

Згідно з п. 1 акту приймання-передачі наданих послуг від 03.02.2025 (а.с. 178) сторони погоджують те, що адвокатом надано клієнту правові послуги (допомогу) у вигляді правозаступництва, відстоювання інтересів останнього в суді першої інстанції з питання, яке стосується або пов`язано з предметом розгляду у справі № 480/9067/24 (надалі - захист позиції клієнта), а саме:

а) 26.11.2024 здійснення особистого прийому уповноваженої особи клієнта щодо надання усних роз`яснень зі спірних правовідносин по справі № 480/9067/24 в аспекті захисту інтересів Клієнта на прикладі правозастосовчої практики в аналогічних справах, - дії у формі окремої позасудової процедури тривалістю 1,5 години;

б) з 18.10.2024 по 03.02.2025 ознайомлення з матеріалами справи № 480/9067/24, у тому числі ознайомлення з додатковими поясненнями відповідача, здійснення правової оцінки наведених відповідачем доводів; ознайомлення з прийнятим судом рішенням від 27.01.2025 на предмет узгодження з Клієнтом правової позиції для захисту його інтересів; розроблення, структуризація та складання процесуальних документів по справі № 480/9067/24, заяви від 18.10.2024 з додатком, заяви від 23.12.2024, зави від 03.02.2025 з додатком, - дії у формі окремої позасудової процедури загальною тривалістю 7,5 годин.

Враховуючи складність справи, виконані адвокатом роботи (надані послуги), час, витрачений на це, адвокатом, обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, майновий стан клієнта, а також важливе значення справи для клієнта, сторони дійшли згоди про оплату наданих адвокатом послуг.

Згідно з п. 2 акту приймання-передачі наданих послуг від 03.02.2025 підписанням даного акту сторони погоджують, що загальна тривалість часу, протягом якого здійснювалася правова допомога клієнту у формі надання послуг, становить 9 годин.

Згідно з п. 3 вказаного акту, відповідно до умов п. 4.2. договору вартість 1 години роботи адвоката сторони дійшли згоди визначити в розмірі 10000,00 грн. (п. 3).

Розрахунок вартості наданих адвокатом послуг здійснено наступним чином: 9 годин х 1000,00 грн. = 90000,00 грн.

Грошові кошти в сумі 90000,00 грн повинні бути сплачені клієнтом на користь адвоката протягом 180-ти днів після ухвалення судом першої інстанції рішення за результатами розгляду справи № 480/9067/23 (п. 4).

Відповідачем до суду першої інстанції надавалося клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу, в обґрунтування якого відповідач посилався неспіврозмірність заявлених витрат зі складністю справи та об`ємом виконаних адвокатом робіт.

Частково задовольняючи заяву позивача, суд першої інстанції зазначив, що здійснення особистого прийому уповноваженої особи клієнта щодо надання консультацій про положення законодавства, в аспекті захисту позиції клієнта в силу вимог Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність, не є окремим видом адвокатської діяльності, а є складовою частиною підготовки позовної заяви. Також суд вказав, що вся допомога адвоката зводилась виключно до складання позовної заяви, враховуючи те, що представництво інтересів замовника в суді адвокатом не здійснювалось, оскільки справу розглянуто без участі представника позивача за його ж заявами. Крім того, за висновками суду першої інстанції, сума, заявлена позивачем до відшкодування, не є співмірною зі складністю цієї справи, наданими адвокатом обсягом послуг у суді , затраченим ним часом на надання таких послуг та не відповідає критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру.

Надаючи оцінку висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає, що пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

В постанові Верховного Суду від 23.07.2023 р. по справі № 340/4492/22 (адміністративне провадження № К/990/12857/23) судом касаційної інстанції висловлено позицію, згідно якої наявність/відсутність з боку іншої сторони заперечень проти відшкодування витрат на професійну правничу допомогу має значення виключно для вирішення питання про співмірність заявлених до відшкодування судових витрат на правову допомогу як це передбачено частиною сьомою статті 134 КАС України, однак, не впливає на обов`язок суду при вирішенні питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу застосовувати вимоги частин першої-четвертої статті 134 КАС України і перевіряти заявлені витрати на відповідність іншим, окрім співмірності, критеріям.

Колегія суддів враховує, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Ключовим критерієм під час розгляду питання щодо можливості стягнення гонорару у фіксованій сумі у справі, яка розглядається, є розумність заявлених витрат.

Тобто розмір відповідної суми має бути обґрунтованим. Крім того, підлягає оцінці необхідність саме такого розміру витрат.

Отже, визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Аналізуючи зміст наданих позивачу послуг, зазначених у акті виконаних робіт, який містить опис наданих послуг, вартість наданих послуг, висновки суду першої інстанції щодо наявності підстав для зменшення витрат на правничу допомогу, клопотання відповідача про зменшення витрат на правничу допомогу, колегія суддів зазначає, що виходячи зі складності справи та обсягу наданих адвокатом послуг позивачу, час витрачений адвокатом, враховуючи суть спірних правовідносин, ціну позову, а також те, що позовні вимоги було задоволено частково, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу в сумі 10000,00 грн.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи (питання про ухвалення додаткового рішення) неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (№ 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (№ 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому оскаржуване додаткове рішення слід залишити без змін.

Що стосується розподілу судових витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Так, 24.03.2025 р. представником позивача адвокатом Тукманом Є.Г. до суду апеляційної інстанції подано заяву, в якій він просить стягнути з відповідача на користь позивача всі судові витрати, які позивач має понести у зв`язку з оскарженням в апеляційному порядку додаткового рішення суду першої інстанції від 17.02.2025 у справі № 480/9067/24, у тому числі витрати на професійну правничу допомогу згідно акту приймання-передачі наданих послуг.

Згідно доданого до цієї заяви акту приймання-передачі наданих послуг до договору про надання правової допомоги від 24.03.2025 р., сторони погоджують те, що Адвокатом надано Клієнту правові послуги (допомогу) у вигляді правозаступництва, відстоювання інтересів останнього в суді апеляційної інстанції з питання, яке стосується або пов`язано з оскарженням в апеляційному порядку додаткового рішення суду першої інстанції від 17.02.2025 по справі № 480/9067/24 (надалі - захист інтересів Клієнта), а саме:

а) 10.03.2025, 11.03.2025 ознайомлення з матеріалами електронної справи № 480/9067/24 (у тому числі з додатковим рішенням суду першої інстанції від 17.02.2025 по справі № 480/9067/24), узгодження з Клієнтом (з уповноваженою особою Клієнта) правової позиції для захисту інтересів Клієнта в суді апеляційної інстанції, - дії у формі окремої позасудової процедури загальною тривалістю 3 години.

б) розроблення, структуризація та складання процесуальних документів по справі № 480/9067/24: апеляційної скарги на додаткове рішення суду першої інстанції від 17.02.2025, - дії у формі окремої позасудової процедури загальною тривалістю 6,5 годин.

в) 24.03.2025 надання Клієнту (уповноваженій особі Клієнта) роз`яснень зі спірних правовідносин по справі № 480/9067/24 в аспекті захисту інтересів Клієнта на прикладі правозастосовчої практики апеляційних судів в аналогічних справах, - дії у формі окремої позасудової процедури загальною тривалістю 1 година.

Враховуючи складність справи, виконані Адвокатом роботи (надані послуги), час, витрачений на це Адвокатом, обсяг наданих Адвокатом послуг та виконаних робіт, майновий стан Клієнта, а також важливе значення справи для Клієнта, - Сторони дійшли згоди про оплату наданих Адвокатом послуг.

Підписанням даного Акту, Сторони погоджують, що загальна тривалість часу, протягом якого здійснювалася правова допомога Клієнту у формі надання послуг становить 10,5 годин.

Відповідно до умов п: 4.2. Договору вартість 1 години роботи Адвоката Сторони дійшли згоди визначити в розмірі 10000,00 грн.

Розрахунок вартості наданих Адвокатом послуг здійснено наступним чином: 10,5 годин х 10000,00 грн. = 105000,00 грн.

Грошові кошти в сумі 105000,00 грн. повинні бути сплачені Клієнтом на користь Адвоката протягом 180-ти днів після підписання цього Акту.

Таким чином, позивачем заявлено до відшкодування витрати на правничу допомогу у розмірі 105000,00 грн.

Відповідно до ч. ч. 1, 6, 7 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Аналіз наведеної вище норми свідчить про те, що всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, у тому числі і витрати на правничу допомогу (якщо такі були понесені) стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа, але підставою для стягнення таких витрат фактично є результати розгляду справи.

Оскільки в межах цих правовідносин суд апеляційної інстанції дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, яка подана підприємством позивача, то відсутні і підстави для стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу, а тому подана заява не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326, 327 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об`єднання "Червоний металіст" залишити без задоволення.

Додаткову постанову Сумського окружного адміністративного суду від 17.02.2025 року по справі № 480/9067/24 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя (підпис)І.С. ЧалийСудді(підпис) (підпис) І.М. Ральченко В.В. Катунов Повний текст постанови складено 16.06.2025 року