Постанова від 26.06.2025 по справі 480/9067/24

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2025 р. Справа № 480/9067/24

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Чалого І.С.,

Суддів: Ральченка І.М. , Катунова В.В. ,

за участю секретаря судового засідання Кривенка Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об`єднання "Червоний металіст" про ухвалення додаткового рішення у справі за апеляційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об`єднання "Червоний металіст" та Головного управління ДПС у Сумській області на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 27.01.2025 року по справі № 480/9067/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об`єднання "Червоний металіст"

до Головного управління ДПС у Сумській області

про визнання протиправними податкових повідомлень-рішень та стягнення моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ТОВ "Науково-виробниче об`єднання "Червоний металіст", звернувся до Сумського окружного адміністративного суду із позовною заявою, в якій просив:

визнати протиправними податкові повідомлення-рішення відповідача від 31.07.2024 № 982518280703, від 31.07.2024 № 982618280703, від 31.07.2024 № 982318280703;

стягнути з відповідача на користь позивача 326075,50 грн в рахунок відшкодування завданої стороні моральної шкоди з боку відповідача.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що ГУ ДПС у Сумській області у період з 04.06.2024 по 10.06.2024 проведена документальна позапланова виїзна перевірка товариства, за результатами якої складено акт від 17.06.2024 №7121/18-28-07-03-07/34880895/178, та у подальшому прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення. Позивач зазначає, що податкові повідомлення-рішення від 31.07.2024 № 982518280703, № 982618280703, № 982318280703 прийняті відповідачем, і в основу яких покладено необґрунтовані та неправомірні висновки Акту перевірки, підлягають скасуванню. Також стверджує, що прийняттям стосовно товариства протиправних рішень відповідач завдав останньому моральної шкоди.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 27.01.2025 року по справі № 480/9067/24 позовні вимоги задоволено частково.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Сумській області від 31.07.2024 № 982518280703, від 31.07.2024 № 982618280703, від 31.07.2024 № 982318280703.

У задоволенні інших позовних вимог - відмовлено.

Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об`єднання "Червоний металіст" (код ЄДРПОУ 34880895, вул. Деняка, 5, м. Конотоп, Конотопський район, Сумська область, 41615) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Сумській області (код ЄДРПОУ 43995469, вул. Іллінська, 13, м. Суми, Сумська область, 40009) судовий збір у розмірі 3912 (три тисячі дев`ятсот дванадцять) грн 90 коп.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 05.06.2025 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об`єднання "Червоний металіст" залишено без задоволення. Додаткову постанову Сумського окружного адміністративного суду від 05.03.2025 року по справі № 480/9067/24 залишено без змін.

Від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об`єднання "Червоний металіст" надійшла заява про ухвалення додаткового судового рішення (щодо стягнення витрат на правничу допомогу).

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 16.06.2025 року призначено до розгляду заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об`єднання "Червоний металіст" про ухвалення додаткового рішення у справі № 480/9067/24 у відкритому судовому засіданні на 26.06.2025 р.

26.06.2025 р. від відповідача у справі до суду надійшло заперечення на заяву на заяву про ухвалення додаткового судового рішення про стягнення судових витрат, в якому заявник просить відмовити представнику Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об`єднання «Червоний - металіст» у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат у розмірі 85000 грн.

Сторони про дату, час і місце розгляду заяви повідомлені належним чином.

Від представника Головного управління ДПС у Сумській області 26.06.2025 р. до суду надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, та у зв`язку з цим просив відкласти розгляд справи на іншу дату.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 26.06.2025 року клопотання представника Головного управління ДПС у Сумській області про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції залишено без задоволення, через недотримання вимог ч. 2 ст. 195 КАС України.

Відповідно до ч. 3 ст. 252 КАС України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Колегія суддів визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи у відповідності до ч. 4 ст. 229 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи клопотання, надані представником позивача докази на підтвердження розміру понесених витрат на правничу допомогу, надані відповідачем заперечення, колегія суддів дійшла висновку про те, що заявлене клопотання підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Згідно з ч. ч. 3, 4, 5 ст. 143 КАС України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

У випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.

Положеннями статті 59 Конституції України передбачено, що кожен має право на правову допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав. Для забезпечення права на захист від обвинувачення та надання правової допомоги при вирішенні справ у судах та інших державних органах в Україні діє адвокатура.

Відповідно до частини першої статті 16 КАС України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

За частиною третьою статті 132 КАС України до складу витрат, пов`язаних з розглядом справи належать витрати, в тому числі і на професійну правничу допомогу.

Відповідно до приписів частин 1-4 статті 134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Системний аналіз вищенаведених норм дає підстави для висновку, що на підтвердження надання правової допомоги необхідно долучати, у тому числі, розрахунок погодинної вартості правової допомоги, наданої у справі, який має бути передбачений договором про надання правової допомоги, та може міститися у акті приймання-передачі послуг за договором.

Розрахунок платної правової допомоги повинен відображати вартість години за певний вид послуги та час витрачений на: участь у судових засіданнях; вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням; ознайомлення з матеріалами справи в суді тощо.

Така правова позиція сформована Верховним Судом у постанові від 01.10.2018 у справі № 569/17904/17.

Водночас, склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правничої допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.

Такий висновок сформовано Верховним Судом у постановах від 21.03.18 у справі № 815/4300/17, від 11.04.18 у справі № 814/698/16, від 18.10.18 у справі № 813/4989/17.

Згідно з частиною шостою статті 135 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Частиною сьомою статті 139 КАС України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Виходячи з положень частини 9 статті 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує чи пов`язані такі витрати з розглядом справи.

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

При визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі Схід/Захід Альянс Лімітед проти України (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

У пункті 269 Рішення у цій справі Суд указав, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі Іатрідіс проти Греції (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).

Тобто, питання розподілу судових витрат пов`язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).

Зазначені висновки викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 та в постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 17 вересня 2019 року у справі № 810/3806/18, від 31 березня 2020 року у справі № 726/549/19.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 02.09.2020 у справі № 826/4959/16, вирішенню питання про розподіл судових витрат передує врахування судом, зокрема, обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору, значення справи для сторін. При цьому, принципи обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору повинні розглядатися, у тому числі, через призму принципу співмірності, який, як вже було зазначено вище, включає у себе такі критерії: складність справи та виконаних робіт (наданих послуг); час, витрачений на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих послуг та виконаних робіт; ціна позову та (або) значення справи для сторони.

Окрім того, відповідно до правової позиції Верховного Суду, яка викладена в постанові від 01.09.2020 у справі № 640/6209/19, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також, судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

За висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 19 листопада 2020 року у справі № 520/7431/19 при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Водночас, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг з категорією складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Вказані критерії закріплені у ч. 5 ст. 134 КАС України.

Зі змісту норм частин 4, 5 та 6 ст. 134 КАС України вбачається, що від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою (саме така позиція викладена в постанові Верховного Суду від 13.12.2018 у справі № 816/2096/17).

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу під час апеляційного перегляду справи, представник позивача посилається на те, що згідно доданого до цієї заяви акту приймання-передачі наданих послуг до договору про надання правової допомоги від 01.06.2023 р., сторони погоджують те, що Адвокатом надано Клієнту правові послуги (допомогу) у вигляді правозаступництва, відстоювання інтересів останнього в суді апеляційної інстанції з питання, яке стосується або пов`язано з оскарженням відповідачем рішення суду першої інстанції від 27.01.2025 по справі № 480/9067/24 (надалі - захист інтересів Клієнта), а саме:

а) здійснення особистого прийому Клієнта (уповноваженої особи Клієнта) з питання надання усних консультацій про положення чинного законодавства, зокрема статей 132, 134, 139 Кодексу адміністративного судочинства України, в аспекті захисту інтересів Клієнта, - дії у формі окремої позасудової процедури загальною тривалістю 2 години.

б) розроблення, структуризація та складання процесуальних документів по справі 480/9067/24: заяви від 11.03.2025, оформлення документальних матеріалів додатків даної заяви, заперечення від 12.03.2025, - дії у формі окремої позасудової процедури загальною тривалістю 4 години.

в) надання Клієнту роз`яснень з питань стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу за результатами розгляду апеляційної скарги відповідача на рішення суду першої інстанції від 27.01.2025 по справі № 480/9067/24 з огляду на правозастосовчу практику на прикладі Постанови Великої Палати Верховного Суду від 27.06.18 по справі № 826/1216/16 (провадження №11 -562ас 18), рішення Конституційного Суду України від 30.09.09 № 23-рп/2009, практики Європейського суду з прав людини, зокрема, визначеної у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України», від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», від 30 березня 2004 року у справі «Меріт проти України», у справі «Родзевілло проти України» (Заява № 38771/05), - дії у формі окремої позасудової процедури загальною тривалістю 2,5 години.

Враховуючи складність справи, виконані Адвокатом роботи (надані послуги), час, витрачений на це Адвокатом, обсяг наданих Адвокатом послуг та виконаних робіт, майновий стан Клієнта, а також важливе значення справи для Клієнта, - Сторони дійшли згоди про оплату наданих Адвокатом послуг.

Підписанням даного Акту, Сторони погоджують, що загальна тривалість часу, протягом якого здійснювалася правова допомога Клієнту у формі надання послуг становить 8,5 годин.

Відповідно до умов п. 4.2. Договору вартість 1 години роботи Адвоката Сторони дійшли згоди визначити в розмірі 10000,00 грн.

Розрахунок вартості наданих Адвокатом послуг здійснено наступним чином: 8,5 годин х 10000,00 грн. = 85000,00 грн.

Таким чином, позивачем заявлено до відшкодування судові витрати на правничу допомогу у розмірі 85000,00 грн.

Колегія суддів зазначає, що пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

В постанові Верховного Суду від 23.07.2023 р. по справі № 340/4492/22 (адміністративне провадження № К/990/12857/23) судом касаційної інстанції висловлено позицію, згідно якої наявність/відсутність з боку іншої сторони заперечень проти відшкодування витрат на професійну правничу допомогу має значення виключно для вирішення питання про співмірність заявлених до відшкодування судових витрат на правову допомогу як це передбачено частиною сьомою статті 134 КАС України, однак, не впливає на обов`язок суду при вирішенні питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу застосовувати вимоги частин першої-четвертої статті 134 КАС України і перевіряти заявлені витрати на відповідність іншим, окрім співмірності, критеріям.

Колегія суддів враховує, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Ключовим критерієм під час розгляду питання щодо можливості стягнення гонорару у фіксованій сумі у справі, яка розглядається, є розумність заявлених витрат.

Тобто розмір відповідної суми має бути обґрунтованим. Крім того, підлягає оцінці необхідність саме такого розміру витрат.

Отже, визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Аналізуючи зміст наданих позивачу послуг, зазначених в акті приймання-передачі, слід вказати, в контексті здійснення представництва інтересів позивача під час апеляційного перегляду цієї справи, реальним результатом, який відображено в цьому акті, є складання відзиву на апеляційну скаргу відповідача та заперечення на відзив відповідача, який надавався на апеляційну скаргу позивача.

Колегія суддів зазначає, за своїм змістом відзив на апеляційну скаргу відповідача фактично повторює викладені в позовній заяві обґрунтування та обґрунтування, які надавалися в додаткових поясненнях під час розгляду справи в суді першої інстанції, тобто складення такого відзиву не потребувало значного часу.

Що стосується таких послуг, як здійснення особистого прийому Клієнта (уповноваженої особи Клієнта) з питання надання усних консультацій про положення чинного законодавства, зокрема статей 132, 134, 139 Кодексу адміністративного судочинства України, в аспекті захисту інтересів Клієнта, а також надання Клієнту роз`яснень з питань стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу за результатами розгляду апеляційної скарги відповідача на рішення суду першої інстанції від 27.01.2025 по справі № 480/9067/24 з огляду на правозастосовчу практику, колегія суддів зазначає, що результатом таких послуг є складення заяви з процесуальних питань від 10.06.2025 щодо розподілу судових витрат на правничу допомогу, тобто ця заява фактично стосувалась питань ухвалення додаткового рішення щодо відшкодуванням витрат на правничу допомогу, не вплинула на результат розгляду апеляційної скарги та на рішення суду, а тому витрати на підготовку такої заяви не підлягають відшкодуванню. Тобто, це витрати, які понесені стороною у зв`язку з необхідністю відшкодування правової допомоги і не відносяться до витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи.

Також колегія суддів зазначає, що участь одного адвоката при розгляді справи в судах першої та апеляційної інстанцій свідчить про його обізнаність з обставинами щодо спірних правовідносин, що, поза сумнівом, істотно впливає на обсяг надання ним послуг в межах їх повторного вивчення.

Вказана позиція узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 19 листопада 2020 року у справі № 520/7431/19.

Таким чином, надаючи оцінку співмірності заявленої до відшкодування суми понесених витрат на правничу допомогу критеріям, встановленим ч. 5 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів зазначає, що виходячи зі складності справи та обсягу наданих адвокатом послуг позивачу, час витрачений адвокатом, враховуючи суть спірних правовідносин, ціну позову, наслідки апеляційного перегляду справи, колегія суддів доходить висновку про те, що стягненню на користь позивача підлягають витрати на правничу допомогу в сумі 2000,00 грн.

Керуючись ст. ст. 252, 325, 326, 327 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об`єднання "Червоний металіст" про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Сумській області (код ЄДРПОУ ВП 43995469) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об`єднання "Червоний металіст" (код ЄДРПОУ 34880895) судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2000,00 (дві тисячі гривень) 00 коп.

В іншій частині клопотання залишити без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя (підпис)Чалий І.С.Судді(підпис) (підпис) Ральченко І.М. Катунов В.В.

Повний текст додаткової постанови складений 26.06.2025 року