Постанова від 16.06.2025 по справі 420/28391/24

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 червня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/28391/24

Головуючий в 1 інстанції: Вовченко О.А. Дата і місце ухвалення: 09.05.2025р., м. Одеса Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого Ступакової І.Г.

суддів Бітова А.І.

Лук`янчук О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Регіонального управління Морської охорони Адміністрації Державної прикордонної служби України на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09 травня 2025 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И Л А :

У вересні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Регіонального управління Морської охорони Адміністрації Державної прикордонної служби України, в якому просив суд:

- визнати протиправними дії відповідача щодо обчислення та виплати позивачу з 29 січня 2020 року по 01 серпня 2020 року грошового забезпечення, грошової допомоги на оздоровлення за 2020 рік, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020 рік, грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій, за 2015, 2016, 2017, 2018, 2019 i 2020 роки, та одноразової грошової допомоги при звільненні, без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01 січня 2020 року;

- зобов`язати Регіональне управління Морської охорони Адміністрації Державної прикордонної служби України здійснити перерахунок ОСОБА_1 з 29 січня 2020 року по 01 серпня 2020 року грошового забезпечення, грошової допомоги на оздоровлення за 2020 рік, матеріальної допомоги для вирішення соціально- побутових питань за 2020 рік, грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій, за 2015, 2016, 2017, 2018, 2019 i 2020 роки, та одноразової грошової допомоги при звільненні, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01 січня 2020 року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з пунктом 4 постанови Кабінет Міністрів Україні «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017р. №704, та провести виплату грошового забезпечення з урахуванням виплачених сум.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що у період з 20.04.2018р. по 01.08.2020р. він проходив військову службу на різних посадах у ІНФОРМАЦІЯ_1 . З 01.01.2020р. по 01.08.2020р. грошове забезпечення ОСОБА_1 обчислювалося і виплачувалося без врахування зміни прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2020 року. При розрахунку розміру грошового забезпечення у вказаний період посадовий оклад та оклад за військовим званням були обчисленні відповідачем шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018р., на відповідний тарифний коефіцієнт. Однак, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020р. у справі №826/6453/18 скасовано внесені зміни, у тому числі до пункту 4 Постанови КМУ №704, та відновлено його попередню редакцію (станом на 30.07.2018), відповідно до якої розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу можуть визначатися шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14. А відтак, з 29 січня 2020 року грошове забезпечення ОСОБА_1 має бути перераховане в сторону збільшення шляхом множення відповідного тарифного коефіцієнту на прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.01.2020р. Відповідно, мають бути перераховані отримані позивачем у 2020 році грошова допомога на оздоровлення за 2020 рік, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань за 2020 рік, грошова компенсація за невикористані дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій, за 2015, 2016, 2017, 2018, 2019 i 2020 роки, та одноразова грошова допомога при звільненні

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 09 травня 2025 року позов задоволено.

Визнано протиправними дії Регіонального управління Морської охорони Адміністрації Державної прикордонної служби України щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 з 29 січня 2020 року по 01 серпня 2020 року грошового забезпечення, грошової допомоги на оздоровлення за 2020 рік, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020 рік, грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій, за 2015, 2016, 2017, 2018, 2019 i 2020 роки, та одноразової грошової допомоги при звільненні, без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01 січня 2020 року.

Зобов`язано Регіональне управління Морської охорони Адміністрації Державної прикордонної служби України здійснити перерахунок ОСОБА_1 з 29 січня 2020 року по 01 серпня 2020 року грошового забезпечення, грошової допомоги на оздоровлення за 2020 рік, матеріальної допомоги для вирішення соціально- побутових питань за 2020 рік, грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій, за 2015, 2016, 2017, 2018, 2019 i 2020 роки, та одноразової грошової допомоги при звільненні, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01 січня 2020 року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з пунктом 4 постанови Кабінет Міністрів Україні «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017р. №704, та провести виплату грошового забезпечення з урахуванням виплачених сум.

Не погоджуючись з вказаним рішенням Регіональне управління Морської охорони Адміністрації Державної прикордонної служби України подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на не повне з`ясування судом першої інстанції обставин справи та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення від 09.05.2025р. з ухваленням по справі нового судового рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 .

В своїй скарзі апелянт зазначає, що при вирішенні спору судом першої інстанції не враховано, що вимоги позову ОСОБА_1 протирічать пункту 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016р., Закону України «Про державний бюджет України на 2020 рік» та Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії»

Також, апелянт посилається на те, що скасування постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020р. у справі №826/6453/18 пункту 6 Постанови КМУ №103 не впливає на порядок та процедуру проведення перерахунку розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням позивача, оскільки зазначене судове рішення не створює підстав для здійснення відповідного перерахунку. Відповідно до пункту 32 Правил підготовки проектів актів Кабінету Міністрів України, затверджених постановою КМУ від 06.09.2005р. №870, визнання таким, що втратив чинність акта Кабінету Міністрів України чи його скасування не поновлює дію актів, які визнані ним такими, що втратили чинність, чи які скасовані таким актом.

Справу розглянуто судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження на підставі п.3 ч.1 ст.311 КАС України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що у період з 20.04.2018р. по 01.08.2020р. ОСОБА_1 проходив військову службу на різних посадах у ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Наказом начальника Регіонального управління Морської охорони від 31.07.2020р. №181-ос, відповідно до Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», Положення про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України, затвердженого Указом Президента України від 29 грудня 2009 року №1115/2009, ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення.

Відповідно до даного наказу, остаточною датою закінчення проходження військової служби слід вважати 01 серпня 2020 року.

Крім того, даним наказом визначено:

- відповідно до абзацу 3 пункту 14 статті 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» виплатити грошову компенсацію за 19 календарних днів невикористаної щорічної основної відпустки за 2020 рік;

- відповідно до п.п. 3 п. 9 розділу наказу Міністерства внутрішніх справ України від 25 червня 2018 року №558, виплатити одноразову грошову допомогу при звільненні з військової служби в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за 27 повних календарних років.

- виплатити грошову компенсацію за 84 невикористаних календарних дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій, за 2015, 2016, 2017, 2018, 2019 та 2020 роки.

Судом першої інстанції, також, встановлено, що у березні 2020 року на користь ОСОБА_1 виплачено грошову допомогу на оздоровлення, а у серпні 2020 року - матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань.

При цьому, при розрахунку у 2020 році грошового забезпечення, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки та одноразової грошової допомоги при звільненні, відповідачем було враховано посадовий оклад та оклад за військовим званням, визначений шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт.

15.07.2024р. представником позивача подано до Регіонального управління Морської охорони Адміністрації Державної прикордонної служби України заяву, в якій він просив у разі неправильного нарахування і виплати з 29 січня 2020 року по 31 липня 2020 року грошового забезпечення ОСОБА_1 (без урахування щорічної зміни прожиткового мінімуму для працездатних осіб у 2020 році) і невиплати такого в правильному розмірі при його звільненні з військової служби в липні 2020 року здійснити нарахування і виплату йому грошового забезпечення, у тому числі його одноразові види, в правильному розмірі, з урахуванням раніше проведених виплат, або повідомити про готовність в добровільному порядку здійснити відповідний перерахунок.

Листом від 07.08.2024р. відповідач повідомив ОСОБА_1 , що встановлення та виплата у період з 01.01.2020р. по 01.08.2020р. посадового окладу та окладу за військове звання відбувалось у відповідності до вимог п.4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017р. №704 (із змінами) «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», де було зазначено «...установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно із додатками 1, 12, 13 і 14». Відповідно, інші види грошового забезпечення, на розрахунок яких впливає посадовий оклад та оклад за військове звання, обчислювалися з урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2018 року. Скасування пункту 6 Постанови №103 не впливає на порядок та процедуру проведення перерахунку розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням позивача, оскільки постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020р. y справі №826/6453/18 не створює підстав для здійснення відповідного перерахунку. Визнання нормативно-правового акта таким, що втратив чинність, не поновлює дію попереднього акту. Крім того, законодавство не передбачає жодних випадків поняття відновлення в силі нормативних актів Кабінету Міністрів України, які внаслідок набрання судовим рішенням законної сили втратили чинність.

Вважаючи протиправними дії Регіонального управління Морської охорони Адміністрації Державної прикордонної служби України щодо обчислення та виплати з 29 січня 2020 року по 01 серпня 2020 року грошового забезпечення, грошової допомоги на оздоровлення за 2020 рік, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020 рік, грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій, за 2015, 2016, 2017, 2018, 2019 i 2020 роки, та одноразової грошової допомоги при звільненні, без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01 січня 2020 року, ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом до суду.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов ОСОБА_1 , визнав обґрунтованими доводи позивача, що з 29.01.2020р., а саме з дня набрання чинності постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020р. по справі №826/6453/18, виникли правові підстави для перерахунку грошового забезпечення ОСОБА_1 виходячи із розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт. Суд зазначив, що встановлене положеннями пункту 3 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №1774-VІІІ обмеження щодо застосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з Постановою №704, жодним чином не впливає на спірні правовідносини, оскільки такою розрахунковою величною є прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року. Розмір мінімальної заробітної плати не є розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, а застосований з іншою метою - для визначення мінімальної величини, яка враховується як складова при визначенні розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням. Відповідно, за висновками суду, підлягають перерахунку виплачені позивачу у 2020 році грошова допомога на оздоровлення за 2020 рік, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань за 2020 рік, грошова компенсація за невикористані дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій, за 2015, 2016, 2017, 2018, 2019 i 2020 роки, та одноразова грошова допомога при звільненні.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Згідно ч.2 ст.9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон №2011-XII) до складу грошового забезпечення, окрім іншого, входять посадовий оклад та оклад за військовим званням.

Частиною 4 статті 9 Закону №2011-XII вказано, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

30 серпня 2017 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», яка передбачала з 01.03.2018р. збільшення розмірів посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців.

Пунктом 2 Постанови №704 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Додатком 1 до Постанови №704 встановлено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.

Пунктом 4 Постанови №704 (в первинній редакції) передбачалось, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

21 лютого 2018 року Кабінет Міністрів України прийняв Постанову №103, у пункті 6 якої передбачено внесення змін до Постанови №704, внаслідок яких пункт 4 Постанови №704 викладено у новій редакції, а саме: « 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14».

Отже, станом на 01.01.2018р. та 01.01.2019р. пункт 4 Постанови №704, визначав, що при обчисленні розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу використовується такий показник, як «розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року».

Проте, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020р. у справі №826/6453/18 визнано протиправним та скасовано п. 6 Постанови Кабінету Міністрів України №103, яким були внесені зміни до п.4 Постанови Кабінету Міністрів України №704.

Вказаною постановою скасовані зміни, у тому числі до п.4 постанови Кабінету Міністрів України №704, та відновлено його попередню редакцію (станом на 30.07.2018р.), згідно якої розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

Відповідно до частини другої статті 265 Кодексу адміністративного судочинства України нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Таким чином, з 29.01.2020р. - дня набрання законної сили рішенням Шостого апеляційного адміністративного суду у справі №826/6453/18 - діє редакція пункту 4 Постанови №704, яка діяла до зазначених змін.

Враховуючи викладене, оскільки зміни внесені Постановою №103, зокрема, до пункту 4 Постанови №704, визнані у судовому порядку нечинними, з 29.01.2020р. діє редакція пункту 4 Постанови №704, яка діяла до зазначених змін, в якій передбачено, що для визначення посадового окладу та окладу за військовим званням застосовується не прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018р., а прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, але з гарантією того, що такий показник прожиткового мінімуму повинен становити не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року.

При вирішенні питання щодо можливості застосування мінімальної заробітної плати, в даному випадку не менше її 50 відсотків, як розрахункової величини при обрахунку посадового окладу, судова колегія враховує, що пунктом 3 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», який набрав чинності 01 січня 2017 року, встановлено, що після набрання чинності цим Законом мінімальна заробітна плата не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат.

Норми пункту 3 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1774-VIII були чинними як на дату прийняття Постанови №704, так і станом після 29.01.2020р. неконституційними не визнавалися.

Враховуючи юридичну силу законів та підзаконних нормативно-правих актів, яким є Постанова №704, місце таких в системі нормативно-правових актів, оскільки всі підзаконні нормативно-правові акти приймаються на основі законів та за своїм змістом не повинні суперечити їм, перевагу слід надати положенням Закону, як акту вищої юридичної сили з урахуванням принципу верховенства права, закріпленого у статті 8 Конституції України.

З урахуванням висновків Великої Палати Верховного Суду, які викладені у постанові від 11.12.2019р. у справі №240/4946/18, щодо застосування норм права, а саме пункту 3 розд. ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 06.12.2016р. №1774-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», за якою після набрання чинності цим Законом положення нормативно-правових актів щодо обчислення виплат у процентному співвідношенні до мінімальної заробітної плати застосуванню не підлягають, судова колегія доходить висновку, що п.4 Постанови №704 з 29.01.2020р. має застосовуватись у наступній редакції:

«Розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.».

З вищевикладеного слідує, що у спірний період у позивача виникло право на обчислення розміру грошового забезпечення шляхом застосування пункту 4 Постанови №704 в первинній редакції, а саме: множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

Варто зазначити, що Закон України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» застережень щодо застосування як розрахункової величини для визначення, зокрема, грошового забезпечення військовослужбовців, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня 2018 року, не містить.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що грошове забезпечення позивача за спірний період підлягає перерахунку.

Щодо зобов`язання відповідача перерахувати грошову допомогу на оздоровлення за 2020 рік, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2020 рік, грошову компенсацію за невикористані дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій, за 2015, 2016, 2017, 2018, 2019 i 2020 роки, та одноразову грошову допомогу при звільненні, то колегія суддів враховує, що зазначені виплати розраховуються виходячи із місячного грошового забезпечення. Враховуючи, що місячне грошове забезпечення позивача за період з 29.01.2020р. по 01.08.2020р. підлягає перерахунку, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 в цій частині.

Таким чином, доводи апеляційної скарги Регіонального управління Морської охорони Адміністрації Державної прикордонної служби України не спростовують правильність висновків суду першої інстанції про задоволення позову ОСОБА_1 , а тому підстав для задоволення скарги відповідача колегія суддів не вбачає.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін, відповідно до приписів статті 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Враховуючи, що дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, тому постанова суду апеляційної інстанції, відповідно до ч.5 ст.328 КАС України, в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 308, 311, п.1 ч.1 ст.315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Регіонального управління Морської охорони Адміністрації Державної прикордонної служби України залишити без задоволення, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09 травня 2025 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.

Повний текст судового рішення виготовлений 16 червня 2025 року.

Головуючий: І.Г. Ступакова

Судді: А.І. Бітов

О.В. Лук`янчук