Рішення від 17.06.2025 по справі 279/2639/25

Справа № 279/2639/25

Провадження № 2/279/1343/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 червня 2025 року

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області у складі судді Недашківської Л.А., з секретарем Бобрововю В.С., за участю позивача ОСОБА_1 , представника позивача ОСОБА_2 , третьої особи ОСОБА_3 , розглянувши за правилами загального позовного провадження цивільну справу №279/2639/25 за позовом ОСОБА_1 до Територіальноїгромади вособі виконавчогокомітету Коростенськоїміської ради, ОСОБА_4 ,третя особа: ОСОБА_5 про визнання права власності на житло за набувальною давністю,

В С Т А Н О В И В:

Позивачка, в інтересах якої діє представник ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до Територіальноїгромади вособі виконавчогокомітету Коростенськоїміської ради, ОСОБА_4 ,третя особа: ОСОБА_5 про визнання права власності на житло за набувальною давністю. В обгрунутвання своїх вимог зазначила, що 19.09.2014 року вона дізналась від сусідв про смерть рідної тітки по лінії матері, ОСОБА_6 . На той час вона з чоловіком проживала в м.Донецьк. Оскільки інших родичів, які б мешкали в Україні у її тітки не було вона вирушила до м.Коростеня та організувала поховання своєї тітки. Після смерті ОСОБА_6 залишилась пуста квартира. Оскільки ці події співпали із окупацією її рідного міста Донецьк, вона разом з чоловіком та матір`ю вирішили переїхати проживати в м.Коростень. ІНФОРМАЦІЯ_1 її мати померла. Діти ОСОБА_6 багато років проживають за межами України. А тому з жовтня 2014 року по теперішній час вона проживає в квартирі АДРЕСА_1 . 19.02.2025 року вона звернулась до Коростенської міської ради з заявою про визнання за нею права власності на вказану квартиру, оскільки пона відкрито і безперервно в ній проживає понад десять років, добросовісно вселившись в неї. Однак, їй було повідомлено про необхідність звернутись до суду за захистом своїх прав. В ході підготовки документів для звернення до суду, вона дізналась, що ОСОБА_6 подарувала свою квартиру доньці, ОСОБА_4 ще в 2000 році. Оскільки вона відкрито, добросовісно заволоділа квартирою, проживає в ній більше десяти років, забазпечує схоронність майна в ній, дій для приховування цього факу не здійснює, просить визнати за нею право власності на квартиру АДРЕСА_1 за набувальною давністю.

Позивач та представник позивача ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили їх задовольнити з підстав зазначених в позовній заяві.

Відповідач Територіальнагромада вособі виконавчогокомітету Коростенськоїміської ради в судове засідання не з`явився, причини неявки не повідомив, про день розгляду справи повідомлявся належним чином.

Відповідач ОСОБА_4 про розгляд справи повідомлялась шляхом розміщення оголошення на сайті судвоої влади, відзив на позовну заяву не подала.

Третя особа ОСОБА_7 в своїх поясненнях зазначив, щовін перебуває в зареєстрованому шлюбі з позивачкою з 23.08.2002 року, вони проживали в м.дДнецьк. В 2014 році дружині повідомили, що померла її тітка ОСОБА_6 , його дружина виїхала до м.Коростеня, організовувала поховання тітки. Коли повернулась то повідомила, що після смерті тітки залишилась квартира на яку ніхто не претендує, і враховуючи окупацію їх рідного міста вони всією сім`єю виїхали проживати до м.Коростеня. З 2014 року по теперішній час вони проживаю в квартирі АДРЕСА_1 , турбуються про житло, роблять поточні ремонти, сплачують комунальні послуги. Іншого житла у нього та його дружини немає. Просить позовні вимоги задовольнити.

Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні пояснила, що була сусідкою позивачки, вони разом працювали, позивачка з 2014 року проживає в м Коростені в квартирі АДРЕСА_1 , сплачує комунальні послуги, доглядає квартиру.

Свідок ОСОБА_9 пояснила, що знає позивачку тривалий час, з 2014 року вона проживає в квартирі АДРЕСА_1 , утримує та доглядає.

Вислухавши пояснення позивача, її представника, свідків та дослідивши письмові матеріали справи в їх сукупності, суд приходить до наступного.

Частиною першою статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 5 ЦПК України встановлено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Згідно статті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Спір щодо визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю регулюєтьсявимогами ст.344 ЦК України, зокрема відповідно до частини першої, особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років, набуває право власності на це майно, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Відповідно до ч.4ст.344 ЦК Україниправо власності за набувальною давністю на нерухоме майно набувається за рішенням суду.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 24.10.2014 року проживає в квартирі АДРЕСА_1 , що стверджується даними довідки №80 від 08.08.2017 року про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, даними довідки КВЖРЕП №1 від 17.10.2018 року №2378, даними довідки Спілки голів окружних будинкових, вуличних комітетів №03/05 від 21.02.2025 року, актом від 21.02.2025 року № 03/05.

Квартира АДРЕСА_1 належала на праві власності рідній тітці позивача ОСОБА_6 , на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого відділом приватизації Коростенського виконкому ради народних депутатів за №5128 від 19.03.1997 року.

Згідно договору дарування від 03.07.2000 року ОСОБА_6 подарувала вказану квартиру ОСОБА_4 .

Відповідно до статті 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (стаття 317 ЦК України).

Статтею 328 ЦК України визначено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Частиною 1 статті 344 ЦК України встановлено, що особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності; володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні. Володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності.

Разом із цим добросовісність свідчить про те, що володілець майна не знав і не міг знати про те, що він володіє чужим майном, тобто ті обставини, які обумовили його володіння, не давали і не могли давати володільцю сумніву щодо правомірності його володіння майном.

Тобто, давність володіння є добросовісною, якщо особа при заволодінні майном не знала і не повинна була знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності.

За набувальною давністю може бути набуто право власності на нерухоме майно, яке не має власника, або власник якого невідомий, або власник відмовився від права власності на належне йому нерухоме майно та майно, що придбане добросовісним набувачем і у витребуванні якого його власнику було відмовлено. Позов про право власності за давністю володіння не може заявляти особа, яка володіє майном за волею власника і завжди знала, хто є власником.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 28.04.2020 року, у справі № 552/1354/18, провадження № 61-44893св18.

Встановивши фактичні обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення, суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що позивачем не доведено усіх обставин, передбачених статтею 344 ЦК України, необхідних для набуття права власності за набувальною давністю, у зв`язку із чим позовні вимоги задоволенню не підлягають. Давність володіння могла вважатись добросовісною, якщо позивач при заволодінні майном не знав і не повинен був знати про відсутність у нього підстав на набуття права власності.

Керуючись ст.ст.4,12,81,247,263-265 ЦПК України, ст.344 ЦК України, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Територіальноїгромади вособі виконавчогокомітету Коростенськоїміської ради, ОСОБА_4 ,третя особа: ОСОБА_5 про визнання права власності на житло за набувальною давністю відмовити.

Рішення можебути оскаржено в апеляційному порядку в 30-денний строк, який обчислюється з дня проголошення (складення) рішення. Учасник справи, якому рішення не було вручено у день його проголошення (складення), має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Рішення судунабирає законноїсили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а в разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним судом, якщо рішення не було скасовано.

Сторони:

Позивач ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач Територіальна громада в особі виконавчого комітету, місце знаходження: 11501, м. Коростень, вул. Грушевського, 22, Житомирська область, ЄДРПОУ 04348088.

Третя особа - ОСОБА_10 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя Леся НЕДАШКІВСЬКА

копія згідно з оригіналом