Ухвала від 16.06.2025 по справі 909/1258/24

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

УХВАЛА

"16" червня 2025 р. Справа № 909/1258/24

Суддя Західного апеляційного господарського суду Панова І.Ю.

(колегія суддів: Панова І.Ю. головуючий суддя, судді: Орищин Г.В., Зварич О.В.)

розглянувши матеріали апеляційної скарги Приватного підприємства "Вестхім" б/н від 06.06.2025 (вх. №01-05/1760/24 від 09.06.2025)

на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 01.05.2025 (повний текст рішення складено 13.05.2025)

у справі № 909/1258/24 (суддя Рочняк О.В.)

за позовом: Приватного підприємства "Вестхім"

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства "Пресмаш"

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Дизельний завод"

про визнання договору оренди обладнання №797 від 03.09.2021, укладеного між ВАТ "Пресмаш" та ТОВ "Дизельний завод", недійсним

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 01.05.2025 у справі №909/1258/24 відмовлено у задоволенні позову.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Приватне підприємство "Вестхім" оскаржило таке в апеляційному порядку. Апеляційна скарга надійшла на адресу суду 09.06.2025. В апеляційній скарзі апелянт просить скасувати рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 01.05.2025 у справі №909/1258/24 та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити. Визнати Договір оренди обладнання: 1. Токарно-карусельний одност. 1512 інв. №130188. 2. Радіально-сверлильний 2М55 інв.№130639. 3. Токарно-карусельний з ЧПУ 1516Ф3 інв. №130335. 4. Радіально-сверлильний 2М55 інв.№130150. 5. Токарно-гвинторізний 165 інв.№130590. 6. Автонавантажувач 40814 інв. 130990. 7. Верстат токарний Fanuk S90/260 2007 р.в. інв. 132015. 8. Прес листозгинальний ИГ1330 1992р.в. інв. №130976. 9. Ножиці НВ5222Б,1995р.в. інв. №1000093 укладений між ВАТ «Пресмаш» та ТОВ «Дизельний завод» №797 від 03 вересня 2021 року недійсним.

Відповідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.06.2025 вказану справу розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Панова І.Ю., суддів Орищин Г.В. та Зварич О.В.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, суд дійшов висновку, що подану скаржником апеляційну скаргу належить залишити без руху з таких підстав:

Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 258 Господарського процесуального кодексу України, до апеляційної скарги додаються, зокрема, докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

Відповідно до положень статті 259 Господарського процесуального кодексу України особа, яка подає апеляційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копії цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

Згідно із ч. 7 ст. 42 ГПК України якщо цим Кодексом передбачено обов`язок учасника справи щодо надсилання копій документів іншим учасникам справи, такі документи в електронній формі можуть направлятися з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а в разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.

До апеляційної скарги скаржником додано квитанції про доставку документів до зареєстрованого Електронного кабінету користувача ЄСІТС від 06.06.2025 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дизельний завод". Однак, до апеляційної скарги скаржником не долучено доказів надіслання копії апеляційної скарги із додатками Відкритого акціонерного товариства "Пресмаш".

Окрім цього, відповідно до статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. 2. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. 3. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

Згідно з ч. 3 ст. 260 ГПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

За положеннями частини 4 статті 260 ГПК України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу.

Оскаржуване рішення ухвалено Господарським судом Івано-Франківської області 01.05.2025. Повний текст рішення складено повний текст рішення складено 13.05.2025. Таким чином, останнім днем оскарження ухвали місцевого господарського суду від 01.05.2025 є 02.06.2025. Апеляційну скаргу надіслано на адресу Західного апеляційного господарського суду 06.06.2025, тобто з порушенням встановленого двадцяти денного строку на її подання, визначеного ст. 256 ГПК України.

В апеляційній скарзі скаржник просить поновити строк на апеляційне провадження, вказуючи, що текст повного рішення скаржником отримано 15.05.2025 та директор ПП «Вестхім» Пукіш Н.М. в зв`язку із станом здоров`я перебувала у відпустці з 26.05.2025 року по 06.06.2025 року включно, а тому, на думку заявника апеляційної скарги, термін на оскарження рішення суду пропущений з поважних причин, та є необхідність поновити строки на апеляційне оскарження.

Розглянувши зазначене клопотання судом враховується наступне.

Згідно зі статтею 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Частиною першою статті 119 ГПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

ГПК України не пов`язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування заяви про його поновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку, встановити чи є такий строк значним та чи поновлення такого строку не буде втручанням у принцип юридичної визначеності з врахуванням балансу суспільного та приватного інтересу. При цьому поважними визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними і пов`язані з дійсними істотними труднощами для вчинення відповідних процесуальних дій. Поновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яке він використовує виходячи з поважності причин пропуску строку на оскарження.

У розумінні статті 86 ГПК України питання про поважність причин пропуску процесуального строку вирішується судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Як визначено статтею 256 ГПК України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

Апеляційним господарським судом також враховано правові висновки, викладені у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 12.07.2022 у справі 9/430-05-11867 щодо застосування приписів статей 256, 261 ГПК України відновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках. У постанові зауважено на тому, що такі строки повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не зважати на який було би несправедливим і таким, що суперечить загальним засадам законодавства.

Для поновлення процесуального строку суд має встановити відповідні обставини, задля чого заявник має довести суду їх наявність та непереборність, у зв`язку з тим, що фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, яка може застосовуватись як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого визначення законодавцем кожного з процесуальних строків.

Сам лише факт подання стороною клопотання про поновлення строку не зобов`язує суд автоматично відновити цей строк, оскільки клопотання про поновлення строку на подання апеляційної скарги з огляду на положення статті 256 ГПК України повинно містити обґрунтування поважності пропуску цього строку.

Поважними визнаються такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій. При цьому ГПК України не пов`язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку, тобто у кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах).

Отже, відновлення пропущеного процесуального строку є правом господарського суду, яким суд користується, виходячи із поважності причин пропуску строку скаржником, і лише сам факт подання скаржником клопотання про поновлення строку не кореспондується з автоматичним обов`язком суду відновити цей строк.

Апеляційний звертає увагу на те, що сам по собі факт повернення апеляційної скарги не є поважною причиною пропуску строку, а при вирішенні питання про поважність наведених скаржником причин, суд має враховувати також і ті обставини, які стали підставою для повернення попередньо поданої апеляційної скарги, а також те, чи вчинялись особою, яка має намір подати апеляційну скаргу, усіх можливих та залежних від неї дій у розумні строки, без невиправданих зволікань з метою виконання процесуального обов`язку щодо дотримання строку на апеляційне оскарження судового рішення.

Водночас, частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до частини 1 статті 113 Господарського процесуального кодексу України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, встановлюються судом.

Згідно з частинами 1 та 4 статті 116 Господарського процесуального кодексу України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Слід зазначити, що факт перебування директора ПП «Вестхім» Пукіш Н.М. у відпустці з 26.05.2025 року по 06.06.2025 року включно в зв`язку із станом здоров`я в цьому випадку не може свідчити про поважність причин пропуску строку на оскарження рішення місцевого суду.

Отже, подання до суду 06.06.2025 апеляційної скарги на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 01.05.2025 у справі №909/1258/24, про яке скаржник ПП «Вестхім» знало ще 15.05.2025, з пропуском строку апеляційного оскарження та відповідним клопотанням на поновлення строку такого оскарження, не може вважатися поважною причиною, оскільки вказане зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою, яка залежала виключно від самого скаржника.

Таким чином, зазначені в апеляційній скарзі підстави (обставини), що перешкоджали зверненню до суду з апеляційною скаргою раніше, суд вважає неповажними, у зв`язку з чим, скаржник має право зазначити інші підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, які суд може визнати поважними.

Також, як визначено ч. 3, 4 статті 258 ГПК України, до апеляційної скарги додаються зокрема докази сплати судового збору.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України Про судовий збір судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; збору за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з підпунктом 4 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України Про судовий збір за подання апеляційних скарг на рішення суду ставка судового збору становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Розмір судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції складає 527 334,69 грн. Відтак, при поданні апеляційної скарги про перегляд рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 01.05.2025 у справі №909/1258/24 в апеляційному порядку, розмір судового збору що підлягає сплаті складає 4 542,00 грн (3028,00 грн * 150%).

При подані апеляційної скарги заявником не надано доказів сплати або звільнення від сплати судового збору.

Отже, Приватному підприємству «Вестхім» слід надати докази сплати судового збору у розмірі 4 542,00 грн.

Платіжні реквізити для перерахування судового збору в гривнях зазначені на офіційному веб-порталі «Судова влада України» https://court.gov.ua/.

Відповідно до ч.2 ст. 260 ГПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст. 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави, визначеної абзацом другим частини першої цієї статті, суд у такій ухвалі зазначає про обов`язок такої особи зареєструвати електронний кабінет відповідно до статті 6 цього Кодексу.

Керуючись статтями 174, 234, 235, 260 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Залишити без руху апеляційну скаргу Приватного підприємства "Вестхім" б/н від 06.06.2025 (вх. №01-05/1760/24 від 09.06.2025) на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 01.05.2025 у справі №909/1258/24.

2. Скаржнику усунути недоліки апеляційної скарги та не пізніше десяти днів з дня отримання ухвали про залишення без руху апеляційної скарги та надати (надіслати) суду:

- докази надсилання копії апеляційної скарги Відкритому акціонерному товариству "Пресмаш";

- докази доплати судового збору у розмірі 4 542,00 грн;

- належним чином обґрунтоване клопотання (з доказами в його обґрунтування) про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 01.05.2025 у справі №909/1258/24.

3. Копію ухвали надіслати скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

СуддяПанова І.Ю.