Постанова від 12.06.2025 по справі 924/1039/24

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2025 року Справа № 924/1039/24

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Філіпова Т.Л., суддя Бучинська Г.Б. , суддя Василишин А.Р.

секретар судового засідання Новак С.Я.

за участю представників сторін:

позивача: Кулик Ю.В.

відповідача: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Україна 2001" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 11.03.25р. у справі №924/1039/24, ухвалене суддею Гладюк Ю.В., повний текст рішення складено 19.03.25р.

за позовом Ізяславської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Україна 2001"

про стягнення безпідставно збережених коштів

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Україна 2001"

до Ізяславської міської ради

про визнання протиправним та скасування п.1.1. рішення Виконавчого комітету Ізяславської міської ради №60 від 14 березня 2024 року

Ізяславська міська рада звернулася до Господарського суду Хмельницької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Україна 2001", смт.Теофіполь Хмельницький район Хмельницької області про стягнення 7 320 454,79 грн. безпідставно збережених коштів.

Відповідач проти позовних вимог заперечує. Свої заперечення та аргументи виклав у зустрічній позовній заяві, в якій просить суд визнати протиправним та скасувати п.1.1. рішення Виконавчого комітету Ізяславської міської ради №60 від 14 березня 2024 року. Вважає, що Ізяславською міською радою допущено помилки під час здійснення обрахунку розміру збитків заподіяних відповідачем у зв`язку з використанням земельної ділянки без правовстановлюючих документів. Наводить свій контр розрахунок та зазначає, що обрахована сума відрізняється від суми, яка обрахована позивачем на 22788,58 грн. Вважає, що невірний розрахунок є самостійною підставою для відмови в позові в цілому.

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 11.03.2025р. - первісний позов Ізяславської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Україна 2001" про стягнення безпідставно збережених коштів задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Україна 2001 на користь Ізяславської міської ради Шепетівського району Хмельницької області 7 320 454,79 грн. безпідставно збережених коштів та 87 845,50 грн. витрат по оплаті судового збору. У задоволенні зустрічного позову ТОВ "Україна 2001 до Ізяславської міської ради про визнання протиправним та скасування п.1.1.рішення Виконавчого комітету Ізяславської міської ради №60 від 14 березня 2024 року відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Україна 2001" звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Хмельницької області від 11.03.2025 року у справі №924/1039/24 скасувати та винести нове рішення, яким: Визнати протиправним та скасувати п.1.1. рішення Виконавчого комітету Ізяславської міської ради №60 від 14 березня 2024 року. Відмовити Ізяславській міській раді Шепетівського району Хмельницької області в стягнені з Товариства з обмеженою відповідальністю УКРАЇНА 2001 безпідставно збережених коштів в сумі 7 320 454,79 грн. Понесені судові витрати покласти на Ізяславську міську раду.

Оскільки апеляційна скарга надійшла без матеріалів справи, суд апеляційної інстанції витребував їх у Господарського суду Хмельницької області.

14.04.2025 матеріали справи №924/1039/24 надійшли на адресу Північно-західного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.04.2025 р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Україна 2001" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 11.03.2025р. у справі №924/1039/24 - залишено без руху. Запропоновано Товариству з обмеженою відповідальністю "Україна 2001" протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги подати належні докази доплати судового збору в розмірі 135401,78 грн.

28.04.2025 р. представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Україна 2001" через систему "Електронний суд" подав заяву про усунення недоліків до якої долучив платіжну інструкцію №91100 від 25.04.2025 р. про сплату судового збору.

Ухвалами Північно-західного апеляційного господарського суду від 02.05.2025 р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Україна 2001" на рішення господарського суду Хмельницької області від 11.03.2025р. у справі №924/1039/24, розгляд апеляційної скарги призначено на 29.05.2025 р. об 11:00 год.

15.05.2025р. в системі "Електронний суд" була сформована заява представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Україна 2001" про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 16.05.2025 р. заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Україна 2001"- Бойка Руслана Віталійовича про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі №924/1039/24 - задоволено.

21.05.2025 р. Ізяславська міська рада через систему «Електронний суд» подала до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити апеляційну скаргу ТОВ «Україна 2001» без задоволення, а рішення Господарського суду Хмельницької області від 11.03.2025 р. у справі №924/1039/24 без змін.

У зв`язку із тимчасовою непрацездатністю судді - члена колегії Бучинської Г.Б. судове засідання у справі №924/1039/24 29 травня 2025 р. не відбулося.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 02.06.2025 р. розгляд апеляційної скарги призначено на "12" червня 2025 р. об 10:30 год. у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою: 33601, м. Рівне, вул. Яворницького, 59, у залі судових засідань №2(ВКЗ).

11.06.2025 р. через систему «Електронний суд» до суду апеляційної інстанції надійшла заява від Товариства з обмеженою відповідальністю "Україна 2001" в якій повідомлено, що адвокат Бойко Руслан Віталійович припинив здійснювати представництв інтересів ТОВ «Україна 2001» у зв`язку з розірванням Договору про надання правничої допомоги з 11 червня 2025 року.

Також, 11.06.2025 р. від Товариства з обмеженою відповідальністю "Україна 2001" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з припиненням (розірванням) договірних відносин з Адвокатським бюро «Руслана Бойка» та необхідністю пошуку іншого адвоката, який зміг би представити інтереси товариства в судових засіданнях у справі №924/1039/24.

Колегія суддів апеляційного суду, розглянувши клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи, зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.216 ГПК України суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених ч.2 ст.202 цього Кодексу.

Статтею 202 ГПК України встановлено наслідки неявки в судове засідання учасників справи.

Суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними (ч. 11 ст. 270 ГПК України).

Відповідно до ч.1 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи те, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, судом не встановлено наявності обставин, які б унеможливлювали вирішення справи без участі відповідача (його представника), судом вчинено всі необхідні дії для належного повідомлення всіх учасників провадження про день, час та місце розгляду справи, явка сторін в судове засідання обов`язковою не визнавалась, а також те, що позиція відповідача достатньо повно викладена в апеляційній скарзі, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи.

У судовому засіданні суду апеляційної інстанції 12.06.2025 р. представник позивача заперечив проти доводів апеляційної скарги, вважає що рішення прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому просить залишити апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Україна 2001", без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Північно-західний апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

1.Зміст рішення суду першої інстанції

Суд першої інстанції у рішенні дійшов висновку, що ТОВ „Україна 2001, як фактичний користувач земельної ділянки, яка перебуває у комунальній власності без достатньої правової підстави ( укладення договору оренди), за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, а тому зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України.

Також, Господарський суд Хмельницької області вказав, що рішення виконавчого комітету Ізяславської міської ради Шепетівського району Хмельницької області від 14.03.2024 №60, яким затверджено акт визначення розміру збитків №2 від 12.03.2024, заподіяних Ізяславській міській раді Товариством з обмеженою відповідальністю „Україна 2001 сумі 7320454,79 грн., не створює правових наслідків для відповідача (за первісним позовом), тому не може порушувати його права чи охоронювані законом інтереси. Відтак, у задоволенні зустрічного позову відмовлено.

2.Узагальнені доводи апеляційної скарги та заперечення інших учасників справи

Товариство з обмеженою відповідальністю "Україна 2001" в апеляційній скарзі наголошує на тому, Ізяславською міською радою допущено помилки під час здійснення обрахунку безпідставно збережених коштів за період з 11.07.2023р по 29.02.2024р, яка визначена радою становить 7 320 454,79 грн..

При розгляді справи в суді першої інстанції, судом першої інстанції не взято до уваги той факт, що під час обрахунку вищезазначених сум, Ізяславською міською радою не враховано відповідну кількість днів в кожному місяці, а лише здійснено арифметичний поділ ставки орендної плати на 12 місяців. При цьому не зрозуміло як обрахована сума за липень 2023 року.

Вважаємо вищезазначений розрахунок помилковим, адже в ньому не враховано для обрахунку кількість днів у відповідному році, зокрема в 2023 році 365 днів, а в 2024 році 366.

Беручи до уваги той факт, що сума безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою, яка є предметом первісного позову, затверджена Рішенням виконавчого комітету Ізяславської міської ради №60 від 14 березня 2024 року вважає таке рішення протиправним.

Крім того, скаржник звертає увагу суду на те, що в силу ст.6 Закону України «Про оренду землі» орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Оскільки договір оренди землі не укладено, вимоги Ізяславської міської ради щодо внесення орендної плати чи відшкодування неодержаних доходів від орендної плати за землю є безпідставними.

Водночас, суд першої інстанції помилково дійшов висновку про те, що оскаржуване рішення Виконкому не створює правових наслідків для ТОВ «Україна 2001», посилаючись на внутрішній характер оскаржуваного акту, чим істотно порушив норми матеріального та процесуального права, а саме: Конституції України, Кодексу адміністративного судочинства України та усталеної судової практики Верховного Суду.

Також, відмовляючи у задоволені зустрічного позову, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що вказаний позов не може бути предметом судового розгляду в судах будь-якої юрисдикції.

Рішенням виконавчого комітету Ізяславської міської ради №60 від 14 березня 2024 року затверджено Акт визначення розміру збитків №2 від 12.03.2024 року, заподіяних Ізяславській міській раді Товариством з обмеженою відповідальністю «Україна 2001» (код ЄДРПОУ 35080933) використанням земельної ділянки по вул.Заводська, 1 у с.Клубівка Шепетівського району Хмельницької області з кадастровим номером 6822182600:04:012:0020, площею 56,4914 га, цільове призначення - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості без правовстановлюючих документів, з а період з 11.07.2023 р. по 29.02.2024 р. в сумі 7 320 454,79 грн.

Апелянт стверджує, що зазначений акт містить арифметичні помилки та безпідставно нараховані суми. Як наслідок, рішення виконавчого комітету Ізяславської міської ради №60 від 14 березня 2024 року прийняте з порушенням та впливає на права та обов`язки апелянта. Можливе визнання протиправним та скасувати п.1.1. рішення Виконавчого комітету Ізяславської міської ради №60 від 14 березня 2024 року впливатиме відновленню прав Апелянта, оскільки Ізяславська міська рада буде позбавлена підстав стягувати надмірно нараховану суму коштів.

Заперечуючи доводи апеляційної скарги Ізяславська міська рада у відзиві на апеляційну скаргу вказує на те, що рішення Господарського суду Хмельницької області від 11.03.2025р є законним, обґрунтованим та ухваленим з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Суд першої інстанції повно з`ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку.

Наведені скаржником доводи апеляційної скарги в частині порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідності висновків суду встановленим обставинам справи є безпідставними і такими що, не спростовують законність і обґрунтованість висновків суду першої інстанції.

Зі змісту обґрунтувань апеляційної скарги, вбачається, що скаржник не погоджується з оцінкою та висновками суду першої інстанції в частині правильності визначення позивачем розміру безпідставно збережених коштів, відхилення судом наведеного відповідачем контррозрахунку та наявності підстав для задоволення позову.

Однак, такі заперечення скаржника не ґрунтуються на нормах чинного законодавства та пов`язані із його власним баченням порядку здійснення розрахунку розміру безпідставно збережених коштів.

При цьому, позивач наголошує на тому, що єдино можливою формою здійснення плати за землю для ТОВ «Україна 2001» як землекористувача є орендна плата, то розмір безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 6822182600:04:012:0020 має визначатися як розмір неодержаної орендної плати за землю.

Отже, розмір безпідставно збережених коштів, стягнення яких є предметом цього позову, повинен розраховуватись у порядку, який передбачений для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки комунальної власності. Орендна плата за землі комунальної власності, як податок, розраховується та сплачується відповідно до норм Податкового кодексу України (далі ПК України).

Розрахунок розміру безпідставно збережених коштів проводився на підставі витягів із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок №НВ-9922436222023 від 14.06.2023р, №НВ-9930200632024 від 21.02.2024р, наявних у матеріалах справи та належно досліджених судом першої інстанції.

Враховуючи вищевикладене, наведені в апеляційній скарзі доводи скаржника не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, який, перевіривши розрахунок відповідача, виснував, що наведений відповідачем контррозрахунок не відповідає вимогам п. 286.2 ст.286 ПК України та порядку розрахунку, визначеному у податковій декларації, затвердженій наказом Міністерства фінансів України від 16.06.2015р №560.

Враховуючи правильність проведеного Ізяславською міською радою розрахунку розміру безпідставно збережених коштів, доводи скаржника про протиправність рішення виконавчого комітету Ізяславської міської ради від 14.03.2024р № 60 є необґрунтованими.

3.Обставини справи, встановлені апеляційним судом.

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна №403877491 від 15.11.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю УКРАЇНА-2001 19.10.2013 набуло право власності на підставі свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів №1923 на цілісний майновий комплекс по вул. Заводська, 1 у с.Клубівка Шепетівського району Хмельницької області.

Нерухоме майно розташоване на земельній ділянці з кадастровим номером 6822182600:04:012:0020 площею 56,4914 га.

Земельна ділянка з кадастровим номером 6822182600:04:012:0020 площею 56,4914 га, сформована як об`єкт цивільних прав на підставі технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок від 25.06.2018р, розробленої Земельно-аграрним центром Карат.

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 21.02.2024 №НВ-6800146402024, земельна ділянка з кадастровим номером 6822182600:04:012:0020 площею 56,4914 га була зареєстрована 23.07.2018. Категорія земель: землі промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення. Цільове призначення земельної ділянки: 11.02 Для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості.

Додатком до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку є кадастровий план земельної ділянки та її схематичне зображення, координати поворотних точок меж земельної ділянки, експлікація земельних угідь.

Земельна ділянка з кадастровим номером 6822182600:04:012:0020 площею 56,4914га перебувала в оренді у ТОВ „Клембівський цукровий завод згідно договору оренди від 29.12.2010, яке в свою чергу передало її в користування ТОВ УКРАЇНА-2001 на умовах договору суборенди землі від 16.07.2019р. Право суборенди землі було зареєстровано 16.07.2019р у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

На підставі постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 10.07.2023 року по справі № 924/955/22 договір оренди землі від 29.12.2010 р., укладений з ТОВ „Клембівський цукровий завод на земельну ділянку з кадастровим номером 6822182600:04:012:0020 площею 56,4914га, достроково розірвано. Постановою Касаційного господарського суду Верховного Суду від 31.10.2023р. по справі №924/955/22 постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 10.07.2023р залишено без змін.

18.09.2023 року у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ТОВ Україна 2001 припинено право суборенди земельної ділянки з кадастровим номером 6822182600:04:012:0020 площею 56,4914 га.

Листом Ізяславської міської ради від 04.12.2023 року №2973/03-14 ТОВ „Україна 2001 було повідомлено про необхідність укладення договору оренди землі у встановленому законодавством порядку та про те, що в разі ухилення від оформлення орендних відносин Ізяславською міською радою будуть вживатися заходи щодо стягнення безпідставно збережених коштів за користування вищезазначеною земельною ділянкою.

В матеріалах справи наявний лист від 21.02.2024 №502/03-14, яким запрошено представника ТОВ „Україна 2001 на засідання комісії з визначення та нарахування збитків власникам землі та землекористувачам.

Листом від 11.03.2024 №03-07/111 Фінансове управління Ізяславської міської ради направило міському голові для розгляду на засіданні комісії з визначення розміру збитків заподіяних власникам землі та землекористувачем, розрахунок завданих збитків за використання земельної ділянки з кадастровим номером 6822182600:04:012:0020 площею 56,4914 га, для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, згідно якого сума збитків за використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів з 11.07.2023р. по 29.02.2024р. становить 7320454,79 грн.

В акті визначення розміру збитків №2 від 12.03.2024 встановлено, що розмір збитків, заподіяних власнику землі або землекористувачу становить 7320454,79 грн.

Розрахунок розміру безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 6822182600:04:012:0020 проведено на підставі: витягу №НВ-9922436222023 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 14.06.2023р; витягу №НВ-9930200632024 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 21.02.2024р; встановленої Ізяславською міською радою ставки орендної плати за земельні ділянки з категорії земель землі промисловості, яка діяла у 2023р, 2024р.; витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку з кадастровим номером 6822182600:04:012:0020, у якому визначена площа земельної ділянки, її цільове призначення.

Рішенням восьмої сесії Ізяславської міської ради восьмого скликання від 14.07.2021р №3 Про встановлення річних розмірів орендної плати за земельні ділянки, розташовані на території Ізяславської міської територіальної громади встановлено ставку орендної плати за землі промисловості в розмірі 10% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Ставка орендної плати у зазначеному розмірі діяла у 2023р.

Згідно витягу №НВ-9922436222023 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 14.06.2023р нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 6822182600:04:012:0020 у 2023р становила 112909197,33 грн.

Рішенням двадцять восьмої сесії Ізяславської міської ради восьмого скликання від 29.11.2022р № 3 Про встановлення річних розмірів орендної плати за земельні ділянки, розташовані на території Ізяславської міської територіальної громади встановлено ставку орендної плати за землі промисловості в розмірі 10% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Ставка орендної плати у зазначеному розмірі діяла у 2024р.

Згідно витягу №НВ-9930200632024 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 21.02.2024р нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 6822182600:04:012:0020 у 2024 р. становила 118710855,69 грн.

Рішенням виконавчого комітету Ізяславської міської ради Шепетівського району Хмельницької області від 14.03.2024 №60 затверджено акт визначення розміру збитків №2 від 12.03.2024, заподіяних Ізяславській міській раді Товариством з обмеженою відповідальністю „Україна 2001 використанням земельної ділянки по вул. Заводська, 1 у с. Клубівка Шепетівського району Хмельницької області з кадастровим номером 6822182600:04:012:0020 площею 56,4914 га, цільове призначення - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості без встановлюючи документів, за період з 11.07.2023 по 29.02.2024 в сумі 7 320 454,79 грн.

18.03.2024 Ізяславська міська рада надіслала для ТОВ Україна 2001 рекомендованим поштовим відправленням лист №791/03-14 від 15.03.2024р, яким повідомила останньому про визначений комісією розмір збитків та запропонувала добровільно сплатити збитки протягом місяця на відповідний рахунок Ізяславської міської ради. Однак, ТОВ УКРАЇНА 2001 у встановлений строк визначену суму коштів за користування земельною ділянкою добровільно не сплатило.

З метою досудового врегулювання спору 10.06.2024 Ізяславська міська рада надіслала на адресу ТОВ Україна 2001 претензію вих.№1713/03-14 про сплату суми безпідставно збережених коштів та про необхідність укладення договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 6822182600:04:012:0020.

Посилаючись на те, що відповідач не сплатив безпідставно збережені кошти за користування земельною ділянкою, позивач звернувся з даним позовом до суду.

4. Правові норми, які застосовуються апеляційним судом до спірних правовідносин.

Відповідно до статті 13 Конституції України земля є об`єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією.

Статтею 80 Земельного кодексу України передбачено, що суб`єктами права власності на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

Згідно зі статями 122, 123, 124 Земельного кодексу України міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Відповідно до ст. 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Відповідно до статті 96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов`язані, зокрема, своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Податковим кодексом України встановлено, що плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

Земельним податком є обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункти 14.1.72, 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

Відповідно до частин 1 та 2 статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Відповідно до частини 1 статті 377 Цивільного кодексу України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Разом з тим, ч. 11 ст. 120 ЗК України у чинній редакції передбачено, що якщо об`єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), інша будівля або споруда), об`єкт незавершеного будівництва розміщений на земельній ділянці державної або комунальної власності, що не перебуває у користуванні, набувач такого об`єкта нерухомого майна зобов`язаний протягом 30 днів з дня державної реєстрації права власності на такий об`єкт звернутися до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування з клопотанням про передачу йому у власність або користування земельної ділянки, на якій розміщений такий об`єкт, що належить йому на праві власності, у порядку, передбаченому статтями 118, 123 або 128 цього Кодексу. Орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, зобов`язаний передати земельну ділянку у власність або користування набувачу в порядку, встановленому цим Кодексом. Пропущення строку подання клопотання, зазначеного в абзаці першому цієї частини, не може бути підставою для відмови набувачу (власнику) такого об`єкта у передачі йому у власність або користування земельної ділянки, на якій розміщений такий об`єкт.

Згідно з частинами 1-2 статті 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв); за затвердженими комплексними планами просторового розвитку території територіальних громад, генеральними планами населених пунктів, детальними планами території.

Відповідно до частин 4-9 сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах 6-7 цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

5. Правова позиція апеляційного суду стосовно обставин справи і доводів апеляційної скарги.

Проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Предметом позову у даній справі є вимога позивача про стягнення з відповідача як власника об`єкту нерухомого майна, безпідставно збережених коштів орендної плати на підставі статей 1212-1214 Цивільного кодексу України за фактичне користування без належних правових підстав земельною ділянкою комунальної власності, на якій цей об`єкт розміщений, за період з 11.07.2023 по 29.02.2024.

Як вбачається з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна №403877491 від 15.11.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю УКРАЇНА-2001 19.10.2013 набуло право власності на підставі свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів №1923 на цілісний майновий комплекс по вул.Заводська, 1 у с.Клубівка Шепетівського району Хмельницької області.

Відповідач як власник нерухомого майна (цілісного майнового комплексу по вул.Заводська, 1 у с.Клубівка Шепетівського району Хмельницької області), яке розташоване на земельній ділянці комунальної власності, кадастровий номер 6822182600:04:012:0020, не уклавши договір оренди та не здійснивши державної реєстрації права оренди, фактично користується земельною ділянкою без достатньої правової підстави.

Апеляційний суд враховує, що для вирішення спору щодо стягнення з власника об`єкта нерухомого майна, безпідставно збережених коштів орендної плати згідно із статтями 1212-1214 Цивільного кодексу України за фактичне користування без належних на те правових підстав земельною ділянкою комунальної власності, на якій цей об`єкт розташований необхідно, насамперед, з`ясувати: а) чи наявні правові підстави для використання земельної ділянки; б) яка площа земельної ділянки та чи є вона сформованою відповідно до вимог земельного законодавства; в) в якому розмірі підлягають відшкодуванню доходи, пов`язані із безпідставним збереженням майна, розраховані відповідно до вимог земельного законодавства, а саме на підставі нормативної грошової оцінки землі. Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 10.02.2020 у справі №922/981/18, від 09.02.2021р. у справі №922/3617/19.

Також Верховний Суд неодноразово висловлював правову позицію, що для вирішення спору щодо стягнення з власника об`єкта нерухомого майна безпідставно збережених коштів на підставі положень ст.ст. 1212-1214 ЦК України за фактичне користування без належних на те правових підстав земельною ділянкою комунальної власності, на якій цей об`єкт розташовано, необхідно, насамперед, з`ясувати: 1) фактичного користувача земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цих ділянок зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування ділянками у відповідний період, або наявність правової підстави для використання земельної ділянки у такого фактичного користувача; 2) площу земельної ділянки; 3) суму, яку мав би отримати власник земельної ділянки за звичайних умов, яка безпосередньо залежить від вартості цієї ділянки (її нормативної грошової оцінки); 4) період користування земельною ділянкою комунальної власності без належної правової підстави (постанови Верховного Суду від 27.07.2023 у справі № 918/779/22, від 02.11.2022 у справі № 915/766/21, від 05.10.2022 у справі № 915/767/21 та інші).

Також, Верховний Суд, розглядаючи спори у подібних правовідносинах, у своїх постановах неодноразово звертав увагу на те, що виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені та яка не була відведена в оренду попередньому власнику. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права.

Водночас, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.06.2021 у справі №200/606/18 зазначила, що принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди відомий ще за часів Давнього Риму (лат. superficies solo cedit - збудоване приростає до землі). Цей принцип має фундаментальне значення та глибокий зміст, він продиктований як потребами обороту, так і загалом самою природою речей, невіддільністю об`єкта нерухомості від земельної ділянки, на якій він розташований. Нормальне господарське використання земельної ділянки без використання розташованих на ній об`єктів нерухомості неможливе, як і зворотна ситуація - будь-яке використання об`єктів нерухомості є одночасно і використанням земельної ділянки, на якій ці об`єкти розташовані. Отже, об`єкт нерухомості та земельна ділянка, на якій цей об`єкт розташований, за загальним правилом мають розглядатися як єдиний об`єкт права власності.

Відтак, власник нерухомого майна має право на користування земельною ділянкою, на якій воно розташоване. Ніхто інший, окрім власника об`єкта нерухомості, не може претендувати на земельну ділянку, оскільки вона зайнята об`єктом нерухомого майна. Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом у постанові від 15.12.2021 у справі № 924/856/20.

Таким чином, право на земельну ділянку в набувача будинку, будівлі або споруди виникає з моменту набуття права на будинок, будівлю або споруду незалежно від будь-яких подальших дій набувача щодо оформлення права на земельну ділянку.

Положення глави 15, ст.ст. 120, 125 ЗК України, ст. 1212 ЦК України дають підстави вважати, що до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об`єкт, ураховуючи принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, особа, яка придбала такий об`єкт, стає фактичним користувачем тієї земельної ділянки, на якій такий об`єкт нерухомого майна розташований, а відносини з фактичного користування земельною ділянкою без оформлення прав на цю ділянку (без укладення договору оренди тощо) та недоотримання її власником доходів у виді плати за землекористування є за своїм змістом кондикційними.

Подібний правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17, від 13.02.2019 у справі №320/5877/17, у постановах Верховного Суду від 14.01.2019 у справі №912/1188/17, від 12.03.2019 у справі №916/2948/17, від 09.04.2019 у справі № 922/652/18 та ін.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ „Україна 2001 є власником нерухомого майна - цілісного майнового комплексу по вул. Заводська, 1 у с.Клубівка Шепетівського району Хмельницької області, яке розташоване на земельній ділянці комунальної власності, кадастровий номер 6822182600:04:012:0020, площею 56,4914 га.

Таким чином, матеріалами справи доведено, що відповідач є фактичним користувачем земельної ділянки з кадастровим номером 6822182600:04:012:0020, площею 56,4914 га та має право на використання вказаної земельної ділянки, як власник нерухомого майна, яке на ній знаходиться.

Апеляційний суд наголошує на тому, що відповідно до статті 79-1 ЗК України, земельна ділянка є сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера та реєстрації її у Державному земельному кадастрі. Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 29.05.2020р. у справі № 922/2843/19.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про Державний земельний кадастр" державна реєстрація земельної ділянки - внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера.

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 21.02.2024 №НВ-6800146402024, земельна ділянка з кадастровим номером 6822182600:04:012:0020 площею 56,4914 га була сформована на підставі технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок від 25.06.2018р, розробленої Земельно-аграрним центром «Карат». Державна реєстрація земельної ділянки у Державному земельному кадастрі проведена 23.07.2018.

Дана земельна ділянка перебуває у комунальній власності Хмельницької міської ради, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна №403878297 від 15.11.2024.

У випадку використання землекористувачем сформованої земельної ділянки комунальної власності, якій присвоєно окремий кадастровий номер, без оформлення договору оренди власник такої земельної ділянки (орган місцевого самоврядування, який представляє інтереси територіальної громади) може захистити своє право на компенсацію йому вартості неотриманої орендної плати в порядку статті 1212 ЦК України. Зазначений правовий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 року у справі № 905/1680/20.Апеляційний суд приймає до уваги ту обставину, що ТОВ „Україна 2001, як фактичний користувач земельної ділянки, яка перебуває у комунальній власності без достатньої правової підстави ( укладення договору оренди) за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, а тому зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України. Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 09.02.2021р. у справі №922/3617/19.

Щодо розміру доходів, пов`язаних з безпідставним збереженням майна, які підлягають відшкодуванню та періоду користування земельною ділянкою комунальної власності без належної правової підстави, колегія суддів вказує на наступне.

Згідно з абзацом 1 пункту 289.1 Податкового кодексу України для визначення розміру орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Відповідно до статті 12 Закону України "Про оцінку земель" нормативно-методичне регулювання оцінки земель здійснюється у відповідних нормативно-правових актах, що встановлюють порядок проведення оцінки земель, організації і виконання землеоціночних робіт, склад і зміст технічної документації та звітів з експертної грошової оцінки земельних ділянок, вимоги до них, порядок їх виконання.

Для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності нормативна грошова оцінка земель проводиться обов`язково (стаття 13 Закону України "Про оцінку земель").

Отже, нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який у будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 ПК України. Аналогічний висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 у справі №905/1680/20, постанові Верховного Суду від 09.02.2022 у справі №910/8770/19.

Згідно з частинами 1, 2 статті 20, частини 1 статті 23 Закону України "Про оцінку земель" за результатами нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою.

Розрахунок розміру безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 6822182600:04:012:0020 проведено на підставі:

1) витягу №НВ-9922436222023 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 14.06.2023р;

2) витягу №НВ-9930200632024 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 21.02.2024р;

3) встановленої Ізяславською міською радою ставки орендної плати за земельні ділянки з категорії земель землі промисловості, яка діяла у 2023р, 2024р.;

4) витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку з кадастровим номером 6822182600:04:012:0020, у якому визначена площа земельної ділянки, її цільове призначення.

Згідно розрахунку завданих збитків за використання земельної ділянки з кадастровим номером 6822182600:04:012:0020, площею 56,4914 га, проведеного Фінансовим управлінням Ізяславської міської ради, сума збитків за використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів з 11.07.2023 по 31.12.2023 становить 5 341 940,53 грн.; за період з 01.01.2024 по 29.02.2024 1 978 514,26 грн. Загальна сума безпідставно збережених коштів становить 7 320 454,79грн.

Рішенням виконавчого комітету Ізяславської міської ради Шепетівського району Хмельницької області від 14.03.2024 №60 затверджено акт визначення розміру збитків №2 від 12.03.2024, заподіяних Ізяславській міській раді Товариством з обмеженою відповідальністю „Україна 2001 використанням земельної ділянки по вул.Заводська, 1 у с.Клубівка Шепетівського району Хмельницької області з кадастровим номером 6822182600:04:012:0020 площею 56,4914 га, цільове призначення - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості без встановлюючи документів, за період з 11.07.2023 по 29.02.2024 в сумі 7320454,79 грн.

Колегія суддів враховує, що вищевказане рішення виконавчого комітету Ізяславської міської ради за своїм правовим змістом є внутрішнім (організаційним, таким що не має регуляторного характеру) документом.

Спірні збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом. Таким чином, оскаржуване рішення Виконкому не створює правових наслідків для відповідача (за первісним позовом), тому не може порушувати його права чи охоронювані законом інтереси. При цьому судами враховується, що заперечення відповідача ґрунтуються на його незгоді із визначеною позивачем сумою безпідставно збережених коштів, вважаючи розрахунок помилковим.

Перевіривши розрахунок відповідача, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що наведений ним контр розрахунок не відповідає вимогам п. 286.2 ст. 286 ПК України та порядку розрахунку, визначеному у податковій декларації, затвердженій наказом Міністерства фінансів України від 16.06.2015р № 560.

Також, з матеріалів справи вбачається, що до суду першої інстанції представник Ізяславської міської ради подав клопотання про закриття провадження у справі в частині зустрічного позову, однак суд першої інстанції вірно зауважив, що позовні вимоги за зустрічним позовом не можуть бути предметом судового розгляду в судах будь-якої юрисдикції, відтак місцевий суд дійшов до вірного висновку про відсутність підстав для закриття провадження у справі, в порядку п.1 ст.231 ГПК України. Таким чином, колегія суддів погоджується із позицією суду першої інстанції, що в даному випадку зустрічний позов не може бути задоволений за його безпідставністю.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги за первісним позов про стягнення безпідставно збережених коштів за період з 11.07.2023 по 29.02.2024 в сумі 7 320 454,79 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Зі змісту обґрунтувань апеляційної скарги, вбачається, що скаржник не погоджується з оцінкою та висновками суду першої інстанції в частині правильності визначення позивачем розміру безпідставно збережених коштів, на вказані доводи колегія суддів зазначає наступне.

Єдиною можливою формою здійснення плати за землю для ТОВ «Україна 2001» як землекористувача є орендна плата, відтак розмір безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 6822182600:04:012:0020 має визначатися як розмір неодержаної орендної плати за землю.

Отже, розмір безпідставно збережених коштів, стягнення яких є предметом цього позову, повинен розраховуватись у порядку, який передбачений для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки комунальної власності.

Орендна плата за землі комунальної власності, як податок, розраховується та сплачується відповідно до норм Податкового кодексу України.

Розрахунок розміру безпідставно збережених коштів проводився на підставі витягів із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок №НВ-9922436222023 від 14.06.2023р, №НВ-9930200632024 від 21.02.2024р, наявних у матеріалах справи та належно досліджених судом першої інстанції.

Колегія суддів приходить до висновку, що Ізяславською міською радою правильно проведений розрахунок розміру безпідставно збережених коштів орендної плати: шляхом ділення річної суми орендної плати, яка б підлягала сплаті у 2023р, у 2024р (розрахованої за вищенаведеною формулою), на 12 місяців. Тобто, річну суму розбито рівними частками за місяцями і визначено розмір безпідставно збережених коштів за повні місяці фактичного землекористування, що відповідає нормам ПК України.

Враховуючи вищевикладене, наведені в апеляційній скарзі доводи скаржника не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, який, перевіривши розрахунок відповідача, дійшов висновку, що наведений відповідачем контррозрахунок не відповідає вимогам п.286.2 ст.286 ПК України та порядку розрахунку, визначеному у податковій декларації, затвердженій наказом Міністерства фінансів України від 16.06.2015р № 560.

Враховуючи правильність проведеного Ізяславською міською радою розрахунку розміру безпідставно збережених коштів, доводи скаржника про протиправність рішення виконавчого комітету Ізяславської міської ради від 14.03.2024р № 60 є необгрунтованими.

Також, скаржник в апеляційній скарзі, посилаючись на норми Закону України «Про оренду землі», стверджує, що оскільки договір оренди землі не укладено, вимоги Ізяславської міської ради щодо внесення орендної плати чи відшкодування неодержаних доходів від орендної плати за землю є безпідставними.

Однак, дані доводи ґрунтуються на невірному трактуванні фактичних обставин та норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.

Судом першої інстанції з`ясовано характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову) та вірно кваліфіковані спірні правовідносини за статтею 1212 ЦК України, на яку посилався і позивач, обґрунтовуючи свій позов.

Відтак, обраний позивачем та застосований судом першої інстанції спосіб захисту у вигляді стягнення безпідставно збережених коштів є належним та ефективним для захисту порушеного права власника земельної ділянки (права на отримання плати за землю) та відповідає виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами.

Щодо доводів скаржника про помилковість висновків суду першої інстанції щодо правового характеру рішення виконавчого комітету Ізяславської міської ради від 14.03.2024р № 60 та його вплив на вирішення спору, колегія суддів зазначає наступне.

Із фактичних обставин даної справи слідує, що ТОВ «Україна 2001», не погодившись із проведеним Ізяславською міською радою розрахунком суми безпідставно збережених коштів, подало зустрічний позов, обравши такий спосіб захисту права як визнання протиправним та скасування пункту 1.1. рішення виконавчого комітету Ізяславської міської ради від 14.03.2024р №60 «Про затвердження актів визначення розміру збитків», яким затверджено Акт визначення розміру збитків №2 від 12.03.2024 року.

Тобто, підставою зустрічного позову є обставини щодо правильності визначення розміру безпідставно збережених коштів та, у зв`язку із цим, правомірності затвердження виконавчим комітетом акту визначення розміру збитків, завданих ТОВ «Україна 2001» як фактичним землекористувачем.

При цьому, колегія суддів наголошує на тому, що у даній справі Ізяславською міською радою підтверджено належними доказами розмір безпідставно збережених коштів: розрахунком фінансового управління Ізяславської міської ради (лист від 11.03.2024р №03-07/111), Актом визначення розміру збитків №2 від 12.03.2024р, затвердженим рішенням виконавчого комітету Ізяславської міської ради від 14.03.2024р №60, у якому зафіксована сума коштів, що підлягає сплаті за відповідний період землекористування, а також обґрунтуваннями розрахунку, вказаними у тексті позовної заяви, які в свою чергу підтверджені відповідними доказами (витягами з НГО, витягом з ДЗК, рішеннями про встановлення орендних ставок за землю).

Суд першої інстанції, перевіряючи підстави зустрічного позову, дійшов вірного висновку, що рішення виконавчого комітету Ізяславської міської ради за своїм правовим змістом є лише внутрішнім (процедурним) документом. Адже, оскаржуваний відповідачем пункт 1.1. цього рішення не має регулюючого нормативного чи ненормативного характеру, оскільки не має прямих наслідків для ТОВ «Україна 2001».

Враховуючи вищенаведене, посилання скаржника, викладені в апеляційній скарзі, є безпідставними та документально необґрунтованими, а мотиви, з яких подана апеляційна скарга, не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі судового рішення Господарського суду Хмельницької області від 11.03.2025 р.

Відтак, судова колегія вважає, що місцевий господарський суд з достатньою повнотою дослідив усі обставини справи, надав належну оцінку представленим доказам, висновки суду не суперечать матеріалам справи, обставини, які мають значення по справі, судом установлені вірно. Порушень норм матеріального та процесуального права не установлено.

У Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, серед іншого (пункти 32-41), звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; для цього потрібно логічно структурувати рішення і викласти його в чіткому стилі, доступному для кожного; судові рішення повинні, у принципі, бути обґрунтованим; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на аргументи сторін та доречні доводи, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

Отже, судом першої інстанції за результатами розгляду справи було прийнято законне, обґрунтоване та вмотивоване рішення, а скаржником в апеляційній скарзі вищенаведені висновки суду першої інстанції не спростовано.

6. Висновки за результатами апеляційного розгляду.

Таким чином, у апеляційній скарзі Товариства з обмеженою відповідальністю "Україна 2001" не наведено достатніх та переконливих доводів, на підставі яких колегія суддів могла б прийти до висновку про помилковість рішення суду першої інстанції.

Виходячи з положень статті 11 ГПК України, апеляційний суд виходить з того, що як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

Відтак, застосовуючи наведену практику європейського суду, апеляційний суд вважає що, враховуючи зміст статті 269 ГПК України, надав оцінку основним доводам апеляційної скарги, а також не встановив у рішенні суду першої інстанції неправильного застосування норм матеріального права в сукупності з відсутніми порушеннями норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, а тому прийшов до висновку про відсутність таких доводів, які б були оцінені як переконливі і достатні для скасування рішення суду.

Відтак колегія суддів за наслідком апеляційного перегляду приходить до висновку, що доводами апеляційної скарги висновків господарського суду не спростовано, підстав скасування чи зміни рішення, передбачених ст.277-279 Господарського процесуального кодексу України не встановлено, а тому апеляційну скаргу залишає без задоволення, рішення господарського суду залишає без змін.

Судові витрати зі сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на апелянта згідно ст.129 ГПК.

Керуючись ст.ст.269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Україна 2001" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 11.03.2025р. у справі №924/1039/24- залишити без задоволення, рішення Господарського суду Хмельницької області - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції в порядку ст.284 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у строк та в порядку встановленому статтями 287-289 ГПК України.

Справу №924/1039/24 повернути Господарському суду Хмельницької області.

Повний текст постанови складений "17" червня 2025 р.

Головуючий суддя Філіпова Т.Л.

Суддя Бучинська Г.Б.

Суддя Василишин А.Р.