Постанова від 11.06.2025 по справі 904/1143/21

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.06.2025 року м.Дніпро Справа № 904/1143/21

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Мороза В.Ф. - доповідач,

суддів: Верхогляд Т.А., Чередка А.Є.

секретар судового засідання Жолудєв А.В.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "НВО ХіммашНафтоГаз" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 24.09.2024 (суддя Примак С.А.)

в межах справи № 904/1143/21

про банкрутство - Приватного акціонерного товариства "Коростенський машинобудівний завод"

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду від 04.03.2021 відкрито провадження у справі №904/1143/21 про банкрутство ПрАТ "Коростенський машинобудівний завод". Визнано грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Айронінвест-К" у розмірі 905221,57 грн. - 4 черга задоволення; 76 700,00 грн. - 1 черга задоволення. Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Введено процедуру розпорядження майном боржника строком на сто сімдесят календарних днів до 21.08.2021. Розпорядником майна Приватного акціонерного товариства "Коростенський машинобудівний завод" призначено арбітражного керуючого Ткаченко Дениса Володимировича (свідоцтво №1057 від 04.07.2013).

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 24.09.2024 у справі №904/1143/21 задоволено клопотання ТОВ "Айронінвест-К" від 23.09.2024 про закриття провадження у справі. Задоволено клопотання ТОВ "АГРОЗЕМПРОЕКТ-К" від 23.09.2024 про закриття провадження у справі. Задоволено клопотання ТОВ "ПРОДМАРКЕТПРОМ" від 23.09.2024 про закриття провадження у справі. Задоволено клопотання розпорядника майна Приватного акціонерного товариства "Коростенський машинобудівний завод" арбітражного керуючого Ткаченко Д.В. від 23.09.2024 про закриття провадження у справі. Провадження у справі № 904/1143/21 про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Коростенський машинобудівний завод" закрито. Припинено повноваження розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Ткаченко Дениса Володимирович. Залишено без розгляду клопотання розпорядника майна №01-34/02-89 від 15.03.2021 про скасування арешту з коштів та з майна боржника (вх. суду №13614/21 від 18.03.2021). Залишено без розгляду заяву Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вх. суду №37236/24 від 06.08.2024) про заміну кредитора у судовому засіданні. Залишено без розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Айронінвест-К" про ухвалення додаткового рішення (вх. суду №30567/23 від 22.06.2023).

Не погодившись з вказаною ухвалою Товариством з обмеженою відповідальністю "НВО ХіммашНафтоГаз" подано апеляційну скаргу, згідно якої просить скасувати ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 24.09.2024 у справі № 904/1143/21 про закриття провадження у справі про банкрутство ПрАТ "Коростенський машинобудівний завод". Направити справу № 904/1143/21 до Господарського суду Дніпропетровської області для продовження розгляду. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Коростенський машинобудівний завод" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НВО ХіммашНафтоГаз" 3028,00 грн. судового збору.

В обґрунтування поданої скарги апелянт зазначає, що ухвала суду першої інстанції прийнята за недоведеності обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм процесуального права.

Апеляційна скарга мотивована тим, що:

- описова частина ухвали суду першої інстанції від 24.09.2024 року не містить будь-якої конкретизації щодо оцінки майнового та фінансового стану боржника, конкретних цифр по активам та пасивам з прив`язкою відповідних документів з яких можна дійти висновку про платоспроможність боржника задовольнити вимоги кредиторів;

- рішення про закриття провадження у справі про банкрутство приймається у підсумковому засіданні суду, тобто на цей момент має бути сформований реєстр кредиторів, однак, як вбачається з матеріалів справи кредиторські вимоги ТОВ «НВО ХіммашНафтоГаз» визначені у розмірі 4 540,00 грн. (судовий збір) - 1 чергу задоволення вимог кредиторів та 1003080,01 грн. - 4 черга задоволення вимог кредиторів, при цьому ще 5 368,00 грн. (судовий збір) - 1 черга задоволення вимог кредиторів та 7 454 576,33 грн. - четверта черга задоволення вимог кредиторів не враховані а ні судом, а ні арбітражним керуючим при наданні оцінки та порівнянні фінансових можливостей боржника та реальної кредиторської заборгованості, яка загалом становить не 15 236 242,16 грн., а 22 696 186,49 грн. = (15 236 242,16 + 5 368,00 + 7454576,33);

- з оскаржуваної ухвали не можна зрозуміти на підставі яких доказів судом встановлені активи боржника та підтверджена його платоспроможність, що в свою чергу знову поставить кредиторів у скрутне становище.

Процесуальний хід розгляду справи відображений у відповідних ухвалах Центрального апеляційного господарського суду.

Хронологія надходження інших процесуальних документів до суду.

10.01.2025 до Центрального апеляційного господарського суду від ТОВ «НВО ХіммашНафтоГаз» надійшла заява, в якій він підтримав вимоги апеляційної скарги та просив задовольнити їх у повному обсязі. Крім того, просив проводити розгляд апеляційної скарги без участі апелянта та його представника.

13.01.2025 до Центрального апеляційного господарського суду від арбітражного керуючого Ткаченко Д.В. надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить суд скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

17.02.2025 до Центрального апеляційного господарського суду від приватного виконавця Волкової Є.О. надійшла заява про розгляд справи без її участі.

В судовому засіданні 11.06.2025 брали участь арбітражний керуючий Ткаченко Д.В. та представник боржника ПрАТ "Коростенський машинобудівний завод". Інші учасники справи, в тому числі кредитор ТОВ «НВО ХіммашНафтоГаз» (апелянт), будучи повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, уповноважених представників не направили, про причини неявки суд не проінформували.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У рішеннях від 28.10.1998 у справі «Осман проти Сполученого королівства» та від 19.06.2001 у справі «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини роз`яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі.

У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах "Ryabykh v.Russia" від 24.07.2003, "Svitlana Naumenko v. Ukraine" від 09.11.2014 зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч. 1 ст. 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 згаданої Конвенції (рішення ЄСПЛ від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України", рішення ЄСПЛ від 27.04.2000 у справі "Фрідлендер проти Франції").

«Розумність» строку визначається окремо для кожної справи. Для цього враховують її складність та обсяг, поведінку учасників судового процесу, час, необхідний для проведення відповідної експертизи (наприклад, рішення Суду у справі «G. B. проти Франції»), тощо. Отже, поняття «розумний строк» є оціночним, суб`єктивним фактором, що унеможливлює визначення конкретних строків судового розгляду справи, тому потребує нормативного встановлення.

Точкою відліку часу розгляду справи протягом розумного строку умовно можна вважати момент подання позовної заяви до суду.

Роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (51 рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України").

Отже, при здійсненні правосуддя судом мають враховуватися не тільки процесуальні строки, визначені ГПК України, а й рішення ЄСПЛ, як джерела права, зокрема, в частині необхідності забезпечення судового розгляду впродовж розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 12-1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.

Згідно ч. 2 ст. 12-1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.

Відтак, органи судової влади здійснюють правосуддя навіть в умовах воєнного стану.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства є: 1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін; 5) диспозитивність; 6) пропорційність; 7) обов`язковість судового рішення; 8) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 9) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках; 10) розумність строків розгляду справи судом; 11) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 12) відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Згідно ч. 1 ст. 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Суд звертає увагу на висновки Європейського суду з прав людини, викладені у рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії", відповідно до якого заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Обов`язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті власних інтересів (рішення Європейського суду з прав людини від 04.10.2001 у справі "Тойшлер проти Германії" (Тeuschler v. Germany).

Тобто сторона повинна демонструвати зацікавленість у найшвидшому вирішенні її питання судом, брати участь на всіх етапах розгляду, що безпосередньо стосуються її, для чого має утримуватись від дій, що можуть безпідставно затягувати судовий процес, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 28.10.2021 у справі № 11-250сап21 акцентувала увагу на тому, що ЄСПЛ неодноразово висловлював позицію, згідно з якою відкладення розгляду справи має бути з об`єктивних причин і не суперечити дотриманню розгляду справи у розумні строки. Так, у рішенні у справі «Цихановський проти України» (Tsykhanovsky v. Ukraine) ЄСПЛ зазначив, що саме національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні. Суд нагадує, що він зазвичай визнає порушення пункту 1 статті 6 Конвенції у справах, які порушують питання, подібні до тих, що порушуються у цій справі. Аналогічну позицію висловлено у рішеннях ЄСПЛ «Смірнова проти України» (Smirnov v. Ukraine, Application N 36655/02), «Карнаушенко проти України» (Karnaushenko v. Ukraine, Application N 23853/02).

Як відзначив Верховний Суд у постановах від 12.03.2019 у справі № 910/12842/17, від 01.10.2020 у справі № 361/8331/18, від 07.07.2022 у справі № 918/539/16 відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Таким чином, згідно усталеної судової практики та позиції ЄСПЛ відкладення розгляду справи можливе з об`єктивних причин, як-то неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні чи недостатність матеріалів для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення.

Пунктом 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України визначено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Частиною 12 ст. 270 ГПК України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Так, апеляційне провадження у даній справі здійснюється на підставі поданої ТОВ "НВО ХіммашНафтоГаз" апеляційної скарги, в межах її доводів та вимог, що відповідає приписам ч. 1 ст. 269 ГПК України.

Жодних доповнень до апеляційної скарги протягом визначеного ГПК України процесуального строку не подавалося.

Враховуючи положення ст. 7, 13, 14, 42-46 ГПК України, зокрема, щодо того, що учасники справи мають рівні права, якими вони повинні користуватися добросовісно, та несуть ризик настання тих чи інших наслідків, зумовлених невчиненням ними процесуальних дій, з урахуванням того, що суд не визнавав обов`язковою явку учасників справи, а в матеріалах справи містяться докази їх повідомлення про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, приймаючи до уваги необхідність дотримання розумних строків розгляду справи, констатуючи достатність матеріалів для здійснення апеляційного провадження, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку за наявними матеріалами та без участі учасників справи, які не з`явилися.

Судом апеляційної інстанції було здійснено всі необхідні дії, що сприяли в реалізації сторонами принципу змагальності та диспозитивності.

Представник ПрАТ "Коростенський машинобудівний завод" та арбітражний керуючий заперечили проти задоволення апеляційної скарги, в тому числі з підстав, викладених у відзиві, наполягали на необхідності залишення оскаржуваного рішення без змін.

Апеляційний господарський суд, заслухавши пояснення представника боржника та арбітражного керуючого, дослідивши наявні у справі докази, оцінивши повноту та об`єктивність встановлених обставин та висновки місцевого господарського суду, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 04.03.2021 відкрито провадження у справі №904/1143/21 про банкрутство ПрАТ "Коростенський машинобудівний завод". Визнано грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Айронінвест-К" у розмірі 905 221,57 грн. - 4 черга задоволення; 76 700,00 грн. - 1 черга задоволення. Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Введено процедуру розпорядження майном боржника строком на сто сімдесят календарних днів до 21.08.2021. Розпорядником майна Приватного акціонерного товариства "Коростенський машинобудівний завод" призначено арбітражного керуючого Ткаченко Дениса Володимировича (свідоцтво №1057 від 04.07.2013). Призначено попереднє засідання на 29.04.2021.

Ухвалою господарського суду від 27.02.2024 завершено попереднє судове засідання у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Коростенський машинобудівний завод". Призначено підсумкове судове засідання у справі на 04.04.2024.

В подальшому ухвалами суду відкладалося підсумкове засідання.

23.09.2024 від ТОВ "Айронінвест-К", ТОВ "Агроземпроект-К", ТОВ "Продмаркетпром" надійшли клопотання про закриття провадження у справі.

Також 23.09.2024 до господарського суду від розпорядника майна надійшло клопотання щодо закриття провадження у справі про банкрутство.

З доданих до клопотання розпорядника майна документів вбачається наступне.

20.09.2024 відбулися збори кредиторів у справі № 904/1143/21 про банкрутство ПрАТ "Коростенський машинобудівний завод", на яких було вирішено звернутися до господарського суду з клопотанням про закриття провадження у справі про банкрутство відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 90 КУЗП у зв`язку з відсутністю (не встановленням) ознак неплатоспроможності; уповноважити розпорядника майна підготувати та подати відповідне клопотання до дати підсумкового судового засідання по справі.

Також до клопотання розпорядника майна доданий Звіт за результатами проведення аналізу фінансово-господарської діяльності Приватного акціонерного товариства "Коростенський машинобудівний завод", наявності ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій у разі банкрутства.

Як зазначається у вказаному Звіті, на протязі трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство ПрАТ "Коростенський машинобудівний завод", поточна платоспроможність підприємства (різниця між фінансовими інвестиціями та грошовими коштами підприємства та його зобов`язаннями) мала від`ємне значення, що свідчить, що підприємство втратило свою поточну платоспроможність та було не в змозі забезпечити свої зобов`язання грошовими та прирівняними до них коштами.

ПрАТ "Коростенський машинобудівний завод" протягом трьох календарних років до відкриття справи про його банкрутство (2018-2020) знижувала свою господарську діяльність.

Показники ліквідності та фінансової стійкості засвідчили про неспроможність підприємства погасити свої зобов`язання та зважаючи на негативні показники рентабельності за 2020, у підприємства наявні ознаки критичної неплатоспроможності.

Після відкриття справи про банкрутство ПрАТ "Коростенський машинобудівний завод" постійно отримувало прибуток, що свідчить про стабільність його роботи та відновлення його платоспроможності.

За таких обставин в даному конкретному випадку перевага повинна надаватися позасудовим заходам відновлення платоспроможності ПрАТ "Коростенський машинобудівний завод", а справа про банкрутство цього підприємства може бути закрита на підставі п. 10 ч. 1 ст. 90 КУзПБ.

Крім того, у вказаному звіті зазначається про відсутність економічних ознак дій з приховування банкрутства з боку органів управління ПрАТ "Коростенський машинобудівний завод".

У наданому звіті міститься висновок про наступне:

- наявність ознак поточної неплатоспроможності ПрАТ "Коростенський машинобудівний завод" на дату відкриття провадження у справі про його банкрутство;

- відсутність ознак фіктивного банкрутства ПрАТ "Коростенський машинобудівний завод" на дату відкриття провадження у справі про його банкрутство;

- відсутність ознак дій з доведення ПрАТ "Коростенський машинобудівний завод" до банкрутства;

- відсутність ознак дій з приховування банкрутства ПрАТ "Коростенський машинобудівний завод".

Фінансовий стан характеризується таким в якому відсутні ознаки неплатоспроможності підприємства, а отже задоволення визнаних судом вимог кредиторів можливе поза межами судової процедури банкрутства, а відкрита господарським судом справа про банкрутство ПрАТ "Коростенський машинобудівний завод" може бути закрита відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 90 КУзПБ.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що враховуючи той факт, що проведений аналіз фінансово-господарського стану ПрАТ "Коростенський машинобудівний завод" на дату складання відповідного звіту (01.06.2024) підтверджує наявність у боржника достатньої кількості активів для погашення кредиторської заборгованості в повному обсязі, що доводить відсутність ознак неплатоспроможності боржника, а відтак провадження у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Коростенський машинобудівний завод" підлягаю закриттю на підставі п. 10 ч. 1 ст. 90 КУзПБ.

Крім того, враховуючи подане 24.09.2024 до суду ТОВ "Айронінвест-К" клопотання, в якому заявник просив суд залишити без розгляду заяву ТОВ "Айронінвест-К" про ухвалення додаткового рішення (вх. суду №30567/23 від 22.06.2023), а також той факт, що провадження у справі про банкрутство підлягає закриттю, господарський суд вважав за необхідне залишити заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Айронінвест-К" про ухвалення додаткового рішення (вх. суду №30567/23 від 22.06.2023), клопотання розпорядника майна №01-34/02-89 від 15.03.2021 про скасування арешту з коштів та з майна боржника (вх. суду №13614/21 від 18.03.2021) та заяву Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вх. суду №37236/24 від 06.08.2024) про заміну кредитора без розгляду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, оскаржуваному судовому рішенню та доводам апеляційної скарги, апеляційний суд зазначає наступне.

Частиною третьою статті 44 КУзПБ передбачено, що розпорядник майна зобов`язаний, зокрема проводити аналіз фінансово-господарського стану, інвестиційної та іншої діяльності боржника та становища на ринках боржника, встановлювати за результатами його проведення наявність або відсутність ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, вчинення незаконних дій у разі банкрутства.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що, визнаючи боржника банкрутом, суд має встановити його неплатоспроможність, тобто недостатність майна для задоволення вимог кредиторів, шляхом здійснення аналізу повноти проведених розпорядником майна заходів, які передбачені в процедурі розпорядження майном, та дослідити надані розпорядником майна належні та допустимі докази на підтвердження повноти проведення процедури розпорядження майном, зокрема, передбаченої у частині третій статті 44 КУзПБ (постанови Верховного Суду від 08.12.2022 у справі № 908/2415/21, від 23.03.2023 у справі № 911/1609/21).

При цьому суд має з`ясувати актив і пасив боржника та співставити відомості щодо обох величин. Розмір пасиву боржника підлягає визначенню відповідно до затвердженого судом у порядку статті 47 КУзПБ реєстру вимог кредиторів. Відомості про актив боржника має містити звіт розпорядника майна про фінансово-майновий стан боржника. Зазначений звіт має бути предметом розгляду зборів кредиторів (комітету кредиторів), які на його підставі приймають рішення клопотати про перехід до наступної судової процедури.

Тлумачення положень КУзПБ свідчить, що дійсний фінансово-господарський стан боржника у справі про банкрутство встановлюється господарським судом на підставі комплексного дослідження всіх наявних у справі доказів, зокрема й аналізу фінансового стану боржника, подання якого до господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, є обов`язком розпорядника майна боржника, визначеним пунктом 5 частини третьої статті 44 КУПБ, що дозволить суду встановити наявність чи відсутність підстав для висновку про платоспроможність боржника (див. висновок, викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.12.2021 у справі №908/2755/19, від 23.12.2021 у справі № 924/1155/18, від 25.05.2023 у справі № 902/207/22).

Відповідний обов`язок розпорядника майна також передбачений згідно з положеннями статті 12 КУзПБ.

Так, згідно з пунктом 3 частини другої статті 12 КУзПБ (в якій зазначені загальні вимоги до права та обов`язків арбітражного керуючого у справі про банкрутство) на арбітражного керуючого покладений обов`язок проводити аналіз фінансово-господарського стану, інвестиційної та іншої діяльності боржника та становища на ринках боржника та подавати результати такого аналізу до господарського суду разом з документами, що підтверджують відповідну інформацію.

У відповідності до ст. 49 КУзПБ (тут і надалі в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) у підсумковому засіданні суду у процедурі розпорядження майном боржника здійснюється перехід до наступної судової процедури (процедури санації, ліквідації) або закривається провадження у справі.

До закінчення процедури розпорядження майном боржника збори кредиторів приймають одне з таких рішень:

схвалити план санації та подати до господарського суду клопотання про введення процедури санації і затвердження плану санації;

подати до господарського суду клопотання про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

У підсумковому засіданні господарський суд ухвалює одне з таких судових рішень:

ухвалу про продовження строку процедури розпорядження майном у межах граничних строків, визначених цим Кодексом;

ухвалу про введення процедури санації та затвердження плану санації у разі схвалення плану санації боржника зборами кредиторів та погодження його забезпеченими кредиторами в порядку, встановленому цим Кодексом;

постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури;

ухвалу про закриття провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 90 КУзПБ, господарський суд закриває провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) у разі якщо господарським судом не встановлені ознаки неплатоспроможності боржника.

Провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) може бути закрито у випадках, передбачених пунктами 2, 3, 5, 9, 11 і 12 частини першої цієї статті, на всіх стадіях провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) (до та після визнання боржника банкрутом), у випадках, передбачених пунктами 1, 4, 6, 8 і 10 частини першої цієї статті, - лише до визнання боржника банкрутом, а у випадку, передбаченому пунктом 7 частини першої цієї статті, - лише після визнання боржника банкрутом (ч. 2 ст. 90 КУзПБ).

Апеляційний суд зазначає, що для встановлення неоплатності боржника (за статтею 205 ГК України недостатності майна для задоволення вимог кредиторів) суд з`ясовує його актив та пасив і зіставляє дані обох величин. Рішення суду не може ґрунтуватись лише на клопотанні комітету кредиторів. Суд повинен встановити неплатоспроможність боржника шляхом здійснення аналізу повноти проведених розпорядником майна заходів, що передбачені у процедурі розпорядження майном, та дослідити надані розпорядником майна належні та допустимі докази на підтвердження повноти проведення процедури розпорядження майном.

Системний аналіз норм КУзПБ і Методичних рекомендацій щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, затверджених наказом Міністерства економіки України 19.01.2006 № 14 (у редакції наказу Міністерства економіки України від 26.10.2010 № 1361), дає підстави для висновку, що виявлення господарським судом у підсумковому засіданні ознак неплатоспроможності боржника відбувається на підставі дослідження та правової оцінки доказів, що містяться у матеріалах справи, зокрема у звіті розпорядника майна про фінансово-майновий стан божника, фінансовій звітності боржника (балансі підприємства (звіті про фінансовий стан), звіті про фінансові результати, звіті про рух грошових коштів) тощо.

Звіт розпорядника майна про фінансово-майновий стан божника має містити відомості про актив боржника. Такий звіт має бути предметом розгляду зборів кредиторів (комітету кредиторів), на підставі якого кредитори приймають рішення про введення наступної судової процедури. У подальшому відомості про фінансово-майновий стан боржника (актив) має бути предметом розгляду в судовому засіданні у справі про банкрутство.

Розмір пасиву боржника підлягає визначенню відповідно до затвердженого судом в порядку статті 47 КУзПБ реєстру вимог кредиторів.

Якщо встановлення пасиву боржника відбувається у попередньому засіданні суду, то остаточна правова оцінка активу та пасиву боржника і можливість відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом надається у підсумковому засіданні суду з огляду на перебування провадження у справі в процедурі розпорядження майном боржника.

Наведений висновок міститься в постанові Верховного Суду від 02.11.2022 у справі №904/5749/19.

При цьому відповідно до висновку Верховного Суду у постанові від 11.05.2023 у справі № 911/529/22 перелік доказів на підставі яких судом встановлюється наявність ознак неплатоспроможності боржника не є вичерпним та жоден доказів (джерел інформації) на підставі яких здійснюється такий аналіз не є визначальним. Дійсний фінансово-господарський стан боржника у справі про банкрутство встановлюється судом на підставі комплексного дослідження сукупності всіх наявних у справі доказів.

Завдання підсумкового засідання суду полягає у з`ясуванні ознак банкрутства та наявності можливості визначення наступної судової процедури і подальшого здійснення провадження у справі, згідно з клопотанням комітету кредиторів за його наявності (частина четверта статті 48 КУзПБ), однак остаточна їх оцінка надається судом, який у підсумковому судовому засіданні в залежності від обставин справи визначає наступну судову процедуру щодо боржника та ухвалює судове рішення про її введення (див. постанови Верховного Суду від 15.09.2020 у справі № 915/1261/16, від 12.10.2021 у справі № 916/3619/19, від 10.11.2022 у справі № 910/866/20, від 08.12.2022 у справі № 908/2415/21, від 13.12.2022 у справі №904/4608/21, від 30.11.2023 у справі 907/935/21, від 02.07.2024 у справі № 904/4261/22, від 25.02.2025 у справі № 908/713/20).

В свою чергу, судовий розсуд - це передбачене законодавством право суду, яке реалізується за правилами передбаченими КУзПБ, ГПК України та іншими нормативно-правовими актами, що надає йому можливість під час прийняття судового рішення (вчинення процесуальної дії) обрати з декількох варіантів рішення, встановлених законом, чи визначених на його основі судом (повністю або частково за змістом та/чи обсягом), такий, що є найбільш оптимальним в правових і фактичних умовах розгляду та вирішення справи, з метою забезпечення верховенства права, справедливості та ефективного поновлення порушених прав та інтересів учасників судового процесу.

За висновком Верховного Суду, викладеним в постановах від 08.03.2023 у справі №910/1800/22, від 30.11.2023 у справі № 907/935/21, від 02.07.2024 у справі № 904/4261/22, від 25.02.2025 у справі № 908/713/20 підставою для визнання боржника банкрутом є недостатність його майна для задоволення вимог кредиторів, що встановлюється судом шляхом зіставлення активів і пасивів боржника. Без встановлення фінансового стану боржника (зазначення конкретних показників, що відображають наявність фінансових ресурсів), наявності чи відсутності майнових активів у нього, за рахунок яких можна продовжити виробничу діяльність з метою погашення кредиторської заборгованості, без перевірки можливості застосування до боржника іншої, ніж ліквідація, судової процедури, висновок про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури є передчасним, адже таке рішення повинно прийматися за наявності належних та допустимих доказів про відсутність можливості відновити платоспроможність боржника та погасити вимоги кредиторів не інакше, як через застосування ліквідаційної процедури.

Судом встановлено, що 27.02.2024 року відбулося попереднє судове засідання по справі №904/1143/21, на якому було розглянуто та внесено до реєстру вимог кредиторів Боржника кредиторські вимоги.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 09.07.2024 (справа №904/1143/21) було зобов`язано розпорядника майна провести збори кредиторів на яких буде вирішено питання:

- щодо подальшої процедури банкрутства боржника;

- щодо кандидатури арбітражного керуючого для виконання повноважень ліквідатора або керуючого санацією боржника.

Також, вказаною ухвалою було відкладено підсумкове засідання суду, на якому буде вирішено питання про санацію боржника, чи про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, чи закриття провадження у справі про банкрутство, призначено на 24.09.2024 на 11:40 год.

На виконання положень Кодексу України з процедур банкрутств та ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 09.07.2024 (справа №904/1143/21), розпорядником майна Боржника було підготовлено та направлено всім кредиторам повідомлення, за вих. № 01-34/02-86/377 від 06.09.2024, про проведення зборів кредиторів Боржника на 20.09.2024р. об 12:00 год. в режимі відеоконференції за допомогою програми ZOOM, з використанням власних технічних засобів.

Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 48 КУзПБ до компетенції зборів кредиторів належить прийняття рішення про звернення до господарського суду з клопотання про введення наступної процедури у справі про банкрутство.

20.09.2024 року відбулися збори кредиторів Боржника, на яких по першому питанню порядку денного більшістю голосів було прийнято наступне рішення:

- Звернутись до господарського суду Дніпропетровської області у справі №904/1143/21 з клопотанням про закриття провадження у справі про банкрутство Боржника відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 90 Кодексу, у зв`язку із відсутністю (не встановленням) ознак неплатоспроможності

- Уповноважити розпорядника майна Боржника арбітражного керуючого Ткаченко Д.В. підготувати та подати відповідне клопотання до дати підсумкового судового засіданні по справі.

Пунктом 4 частини першої статті 12 КУзПБ передбачено право арбітражного керуючого залучати для забезпечення виконання своїх повноважень на договірних засадах інших осіб та спеціалізовані організації з оплатою їхньої діяльності за рахунок боржника, якщо інше не встановлено цим Кодексом чи угодою з кредиторами.

Водночас, зазначені вище положення Кодексу (частина друга статті 12, частина третя статті 44 КУзПБ, пункти 7.7-7.10) покладають обов`язок здійснити аналіз фінансово-господарського стану боржника саме на розпорядника майна.

Так, відповідно до частини 3 статті 12 КУзПБ під час реалізації своїх прав та обов`язків арбітражний керуючий зобов`язаний діяти добросовісно, розсудливо та з метою, з якою ці права та обов`язки надано (покладено).

З матеріалів справи слідує, що розпорядником майна Боржника, керуючись положеннями п. 4 ч. 1 ст. 12 Кодексу, було залучено на договірних засадах ТОВ «Центр відновлення платоспроможності» для проведення аналізу фінансово-господарської діяльності Боржника, наявності ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій у разі банкрутства.

Також, розпорядником майна Боржника було самостійно виготовлено аналіз фінансово-господарської діяльності Боржника, висновки якого є ідентичними до висновків аналізу проведеного ТОВ «Центр відновлення платоспроможності», та затверджено аналіз проведений ТОВ «Центр відновлення платоспроможності».

За висновками вищезазначених аналізів фінансово-господарської діяльності Боржника:

- Загальні висновки (в тому числі про наявність ознак з дій приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства) та рекомендації щодо подальшого розвитку підприємства.

В результаті проведеного аналізу встановлено:

Відкриття справи про банкрутство ПрАТ "Коростенський машинобудівний завод" відбулося саме за заявою кредитора, а не самого боржника, при цьому кредитору не були відомі в повній мірі ознаки неплатоспроможності боржника.

Саме розпорядник майна за наслідками проведеного аналізу фінансово господарського стану боржника разом з комітетом кредиторів мають довести в суді стан неплатоспроможності боржника та запропонувати господарському суду подальшу процедуру банкрутства передбачену КУзПБ.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 90 КУзПБ Господарський суд може закрити провадження у справі про банкрутство у разі якщо господарським судом не встановлені ознаки неплатоспроможності боржника. При цьому провадження у справі про банкрутство може бути закрито в даному випадку лише до визнання боржника банкрутом.

Проведеним аналізом фінансово-господарського стану ПрАТ "Коростенський машинобудівний завод" встановлено, що протягом 2018-2020рр. підприємство знаходилося у кризовому фінансовому стані, але не знижувало свою ділову і господарську діяльність на протязі цього періоду.

Показники чистого доходу (виручки) від реалізації продукції, та чистого прибутку неухильно збільшувалися. Виручка від реалізації за цей період збільшилася з 18 219,0 тис. грн. до 27 615,0 тис. грн. Підприємство отримало прибуток в 2020р. на суму 3 719,0 тис. грн.

Коефіцієнт покриття протягом 2018-2020рр. неухильно збільшувався з 0,75 до 0,94. Коефіцієнт забезпечення власними засобами протягом цього періоду також неухильно збільшувався з (-0,31) до (-0,06).

Відповідно до п. 3.4 "Методичних рекомендацій щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства" ознаки критичної неплатоспроможності, що відповідають фінансовому стану потенційного банкрутства, мають місце в разі, коли на початку і наприкінці звітного кварталу присутні ознаки поточної неплатоспроможності, а коефіцієнт покриття і коефіцієнт забезпечення власними засобами наприкінці звітного кварталу менші за їхні нормативні значення 1,0 та 0,1 відповідно.

Якщо наприкінці звітного кварталу хоча б один із зазначених коефіцієнтів перевищує його нормативне значення або протягом звітного кварталу спостерігається їх зростання, перевага надається позасудовим заходам відновлення платоспроможності боржника або його санації в процесі провадження справи про банкрутство.

Підприємство за підсумками 2020 року мало коефіцієнт покриття (0,93), а коефіцієнт забезпечення власними засобами (-0,07), які знаходилися поза межами їх нормативних значень (відповідно 1,0 та 0,1).

Разом з тим, під час проведення аналізу фінансово-господарської діяльності боржника до відкриття справи про банкрутство спостерігалося неухильне зростання вказаних вище показників, що передбачає саме застосування позасудових процедур відновлення платоспроможності боржника.

Більше того, для встановлення неоплатності боржника (за статтею 205 Господарського кодексу України - недостатності майна для задоволення вимог кредиторів) суд з`ясовує його актив і пасив та співставляє дані обох величин. При цьому розмір пасиву боржника підлягає визначенню відповідно до затвердженого судом в порядку статті 47 КУзПБ реєстру вимог кредиторів в попередньому засіданні суду.

Ухвалою від 27.02.2024р. за підсумками попереднього судового засідання господарського суду Дніпропетровської області у справі про банкрутство ПрАТ "Коростенський машинобудівний завод" визнано вимоги кредиторів до в сумі 15 236 242,16 грн. на дату відкриття справи про його банкрутство.

Згідно з ч. 14 ст. 39 КУзПБ з моменту відкриття провадження у справі пред`явлення конкурсними та забезпеченими кредиторами вимог до боржника та їх задоволення можуть здійснюватися лише у порядку, передбаченому цим Кодексом, та в межах провадження у справі.

Таким чином, з моменту відкриття справи про банкрутство ТОВ ПрАТ "Коростенський машинобудівний завод" розмір кредиторських вимог регламентується відповідними рішеннями господарського суду, в провадженні якого знаходиться справа про банкрутство.

Враховуючи цю обставину, на дату відкриття справи про банкрутство (03.04.21р.) коефіцієнт покриття ПрАТ "Коростенський машинобудівний завод" становив (2,46), та майже в 2,5 рази перевищує його нормативне значення.

Забезпечення зобов`язань боржника всіма його активами на дату відкриття справи про банкрутство становило відповідно (2,74), тобто вартість активів ПрАТ "Коростенський машинобудівний завод" перевищувала його грошові зобов`язання майже в три рази, що цілком достатньо для відновлення його платоспроможності, та переконливо вказує на відсутність ознак критичної неплатоспроможності ПрАТ "Коростенський машинобудівний завод", як головної передумови закриття провадження у справі про банкрутство ПрАТ "Коростенський машинобудівний завод".

ПрАТ "Коростенський машинобудівний завод" на дату відкриття провадження у справі про його банкрутство (03.04.2021р.) знаходилося у стані поточної неплатоспроможності внаслідок випадкового збігу обставин, коли тимчасово, суми наявних у нього коштів і високоліквідних активів було недостатньо для погашення поточного боргу.

Аналіз балансу ПрАТ "Коростенський машинобудівний завод" за 1-й квартал 2024 року свідчить про наявність достатньої кількості основних засобів, готової продукції, дебіторської заборгованості для ведення господарського діяльності. Що додатково доводить платоспроможність ПрАТ "Коростенський машинобудівний завод", та надає можливість йому проводити розрахунок перед кредиторами в подальшій перспективі.

Показники ліквідності та фінансової стійкості підприємства свідчать про спроможність підприємства погасити свої зобов`язання.

Ліквідність майна ПрАТ "Коростенський машинобудівний завод" знаходиться у задовільному стані.

Коефіцієнт загальної ліквідності знаходиться в межах норми, тобто існуючі оборотні активи достатні для задоволення поточних зобов`язань на дату відкриття провадження у справі про банкрутство ПрАТ "Коростенський машинобудівний завод".

За таких обставин, та зважаючи на розраховані показники поточної, та критичної неплатоспроможності, коефіцієнти Бівера, автономії, ліквідності, левериджу та оборотності запасів боржника, можна зробити висновок про:

- наявність ознак поточної неплатоспроможності ПрАТ "Коростенський машинобудівний завод" на дату відкриття провадження у справі про його банкрутство;

- відсутність ознак фіктивного банкрутства ПрАТ "Коростенський машинобудівний завод" на дату відкриття провадження у справі про його банкрутство;

- відсутність ознак дій з доведення ПрАТ "Коростенський машинобудівний завод" до банкрутства;

- відсутність ознак дій з приховування банкрутства ПрАТ "Коростенський машинобудівний завод".

Проведений аналіз фінансово-господарського стану ПрАТ "Коростенський машинобудівний завод" на дату складання відповідного звіту (01.06.2024р.) підтверджує наявність можливості у боржника достатньої кількості активів для погашення кредиторської заборгованості в повному обсязі, що доводить відсутність ознак неплатоспроможності боржника, як головної передумови закриття провадження у справі про банкрутство ПрАТ "Коростенський машинобудівний завод".

Аналіз балансів ПрАТ "Коростенський машинобудівний завод" за період після відкриття справи про банкрутство (2021р.-01.06.2024р.) свідчить, що підприємство було прибутковим.

Протягом періоду знаходження ПрАТ "Коростенський машинобудівний завод" в судовій процедурі банкрутства (розпорядження майном) коефіцієнт покриття збільшився з 1,06 в 2021р. до 1,51 станом на 01.06.24р. Тобто вартість оборотних активів підприємства в 1,5 рази перевищує вартість всіх його поточних зобов`язань.

Коефіцієнт покриття показує, яку частину поточних зобов`язань підприємство спроможне погасити, якщо воно реалізує усі свої оборотні активи, в тому числі і матеріальні запаси. Цей коефіцієнт показує також, скільки гривень оборотних коштів приходиться на кожну гривню поточних зобов`язань.

Цей показник радикально поліпшився в порівнянні з його значенням до відкриття справи про банкрутство (0,93) та значно перевищує його нормативне значення (0,1).

Після відкриття справи про банкрутство ПрАТ "Коростенський машинобудівний завод" постійно отримувало прибуток, що свідчить про стабільність його роботи та відновлення його платоспроможності.

Показник поточної ліквідності показує співвідношення оборотних активів і позикових коштів. Отримані дані показують, що станом на 01.06.24р. підприємство відновило можливість вчасно відповідати за своїми поточними зобов`язаннями, при нормативному значенні цього показника >1,5 він фактично мав значення 1,5.

Коефіцієнт швидкої (критичної) ліквідності показує, яку частину поточних зобов`язань підприємство спроможне погасити за рахунок найбільш ліквідних оборотних коштів грошових коштів та їх еквівалентів, фінансових інвестицій та дебіторської заборгованості. Коефіцієнт швидкої ліквідності підприємства станом на 01.06.24р. мав позитивне значення (0,99) при нормативному значенні від 0,6 до 0,8.

Як вже було зазначено, відповідно до п. 3.4 "Методичних рекомендацій щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутств" формується визначення ознак втрати або відновлення платоспроможності підприємства. Посеред іншого в цьому пункті зазначено, що ознаки критичної неплатоспроможності відповідають фінансовому стану потенційного банкрутства, мають місце в разі, коли на початку і наприкінці звітного кварталу присутні ознаки поточної неплатоспроможності, а коефіцієнт покриття і коефіцієнт забезпечення власними засобами наприкінці звітного кварталу менші за їхні нормативні значення 1,0 та 0,1 відповідно. Якщо наприкінці звітного кварталу хоча б один із зазначених коефіцієнтів перевищує його нормативне значення або протягом звітного кварталу спостерігається їх зростання, перевага надається позасудовим заходам відновлення платоспроможності боржника або його санації в процесі провадження справи про банкрутство.

Так, наприкінці першого кварталу 2024р. один із зазначених коефіцієнтів (коефіцієнт покриття) значно перевищує його нормативне значення (1,5) проти (1,0).

Аналіз балансу ПрАТ "Коростенський машинобудівний завод" за 1-й квартал 2024 року свідчить про наявність достатньої кількості активів для ведення господарського діяльності.

Враховуючи вищевикладене, та беручи до уваги, що коефіцієнт покриття ПрАТ "Коростенський машинобудівний завод" станом на 01.06.24р. становить 1,51 (більший за 1,0), підприємство отримувало прибуток, то його фінансовий стан характеризується таким в якому відсутні ознаки неплатоспроможності підприємства.

Отже, задоволення визнаних судом вимог кредиторів можливе поза межами судової процедури банкрутства, а відкрита господарським судом справа про банкрутство ПрАТ "Коростенський машинобудівний завод" може бути закрита відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 90 КУзПБ.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що на основі проведеного аналізу фінансово-господарського стану ПрАТ "Коростенський машинобудівний завод" станом на дату складання відповідного звіту (01.06.2024) було підтверджено наявність у боржника достатніх активів для повного погашення кредиторської заборгованості. Це свідчить про відсутність ознак його неплатоспроможності.

Колегія суддів погоджується з таким висновком господарського суду, оскільки з урахуванням викладеного вбачається, що у зв`язку із відсутністю ознак неплатоспроможності Боржника наявні підстави для закриття провадження у справі про банкрутство відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 90 КУзПБ.

Апелянтом цих висновків суду не спростовано.

При цьому щодо зауважень останнього щодо змісту оскаржуваної ухвали, то варто зазначити, що суд послався саме на надані в матеріали справи: звіт за результатами аналізу фінансово-господарської діяльності Боржника, наявності ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій у разі банкрутства, виготовлений ТОВ «Центр відновлення платоспроможності» та проведений розпорядником майна Боржника аналіз фінансово-господарської діяльності Боржника, висновки з яких процитовані у даній постанові, якими досліджено активи та пасиви боржника та в результаті підтверджена його платоспроможність.

При цьому активи боржника з`ясовувалися на підставі проведених інвентаризаційних описів, балансів підприємства, звітів про фінансові результати, річних фінансових звітностей, звітів про виробництво промислової продукції та інших фінансових, бухгалтерських та первинних документів, що є джерелами інформації для проведеного аналізу, що слідує зі змісту наданих суду Звітів та додатків до них (т. 10 а.с. 205-250).

Слід зазначити, що ТОВ "НВО ХіммашНафтоГаз" починаючи з набуття ним статусу кредитора у справі на підставі ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 27.02.2024 не подавав зауважень щодо проведеної розпорядником майна інвентаризації, не заявляв клопотань про необхідність вчинення певних дій, зокрема, щодо виявлення активів боржника, оцінки їх стану, визначення вартості тощо, як і не оскаржував ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 27.02.2024 за підсумками попереднього судового засідання.

В свою чергу, станом на час прийняття рішення про закриття провадження у справі про банкрутство у підсумковому засіданні суду вже був сформований реєстр кредиторів, а саме ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 27.02.2024 за підсумками попереднього судового засідання господарського суду Дніпропетровської області у справі про банкрутство ПрАТ "Коростенський машинобудівний завод" визнано вимоги кредиторів до боржника в сумі 15 236 242,16 грн. на дату відкриття справи про його банкрутство.

Щодо аргументів скаржника про розбіжність у сумах кредиторської заборгованості, то необхідно наголосити, що у відповідності до приписів ч. 2 ст. 47 КУзПБ у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна.

Згідно з ч. 1 ст. 45 КУзПБ конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Так, 05.03.2021 на Веб-сайті Вищого господарського суду України оприлюднено повідомлення №66054 про відкриття провадження у справі про банкрутство для заявлення кредиторами грошових вимог до боржника.

08.04.2021 до господарського суду за допомогою засобів поштового зв`язку надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "НВО ХіммашНафтоГаз" до Приватного акціонерного товариства "Коростенський машинобудівний завод" про визнання грошових вимог на суму 5 848 660,66 грн, які складаються з наступних сум:

- 1 003 080,01 грн - борг за рішенням суду від 14.12.2020 по справі № 906/1064/20, з яких 988 256,66 грн основна сума боргу, 14 823,85 грн - витрати пов`язані з оплатою судового збору;

- 4 845 579,36 грн борг за договором №1 від 28.02.2017 про відстрочення погашення заборгованості з яких: 4 265 928,00 грн - основна сума боргу; 203 362,00 грн - 3% річних; 376289,36 грн - інфляційні втрати.

Вказана заява була направлена засобами поштового зв`язку 02.04.2021.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 27.02.2024 визнано частково грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "НВО ХіммашНафтоГаз" до Приватного акціонерного товариства "Коростенський машинобудівний завод" про визнання грошових вимог на суму 4 540,00 грн (судовий збір) - 1 черга задоволення вимог кредиторів та 1 003 080,01 грн - 4 черга задоволення вимог кредиторів.

Натомість додаткова заява Товариства з обмеженою відповідальністю "НВО ХіммашНафтоГаз" до боржника Приватного акціонерного товариства "Коростенський машинобудівний завод" про визнання грошових вимог на суму 8 018 801,77 грн та 5 368,00 грн судового збору надійшла до господарського суду 06.12.2023, тобто вже після спливу 30-тиденного строку з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство і такі не розглядалися у попередньому засіданні, у якому було сформовано та внесено до реєстру вимог кредиторів Боржника кредиторські вимоги.

А як вже зазначалося, розмір пасиву боржника визначається саме відповідно до затвердженого судом у порядку статті 47 КУзПБ реєстру вимог кредиторів.

Таким чином, доводи апеляційної скарги, вичерпна оцінка яким була надана вище по тексту постанови, не спростовують висновків суду першої інстанції за результатом вирішення відповідного процесуального питання.

Звертаючись з апеляційною скаргою, скаржник не довів порушення судом норм процесуального права або неправильного застосування норм матеріального права, як необхідної передумови для скасування оскаржуваної ухвали.

Враховуючи встановлені обставини справи, зазначені положення законодавства, апеляційний господарський суд вбачає підстави, передбачені ст. 276 ГПК України, для залишення апеляційної скарги без задоволення, а ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 24.09.2024 - без змін.

На підставі ст. 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на її заявника

Керуючись статтями 129, 136-140, 269, 275, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "НВО ХіммашНафтоГаз" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 24.09.2024 у справі №904/1143/21 залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 24.09.2024 у справі №904/1143/21 залишити без змін.

Судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "НВО ХіммашНафтоГаз".

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, порядок і строки оскарження визначені ст.ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови підписано 17.06.2025

Головуючий суддяВ.Ф. Мороз

Суддя Т.А. Верхогляд

Суддя А.Є. Чередко