Постанова від 17.06.2025 по справі 908/2703/24

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.06.2025 року м.Дніпро Справа № 908/2703/24

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді (доповідача): Іванова О.Г.

суддів: Верхогляд Т.А., Паруснікова Ю.Б.

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Лєтрейд на додаткове рішення Господарського суду Запорізької області від 08.05.2025 (суддя Давиденко І.В., повний текст якого підписаний 08.05.2025) у справі № 908/2703/24

за позовом Приватного підприємства Ресурс-Юг м. Одеса

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Лєтрейд м. Запоріжжя

про стягнення 170 340,00 грн

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 21.02.2025, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 03.04.2025, задоволено позовні вимоги ПП Ресурс-Юг, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Лєтрейд на користь Приватного підприємства Ресурс-Юг 170 340 грн основної заборгованості, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Лєтрейд на користь Приватного підприємства Ресурс-Юг 2 422 грн 40 коп. витрат зі сплати судового збору.

13.03.2025 до Господарського суду Запорізької області надійшла заява Приватного підприємства Ресурс-Юг про ухвалення додаткового рішення по справі № 908/2703/24.

Позивач зазначив, що фактичний розмір винагороди (гонорару) за надані послуги професійної правової допомоги в рамках справи №908/2703/24, в суді першої інстанції складає 12 500, 00 грн. В зв`язку з наведеним, позивач просив суд стягнути з відповідача 12 500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Додатковим рішенням Господарського суду Запорізької області від 08.05.2025 у справі № 908/2703/24 заяву Приватного підприємства Ресурс-Юг про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових та стягнення витрат на професійну правничу допомогу по справі № 908/2703/24 задоволено частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Лєтрейд на користь Приватного підприємства Ресурс-Юг 6 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

В іншій частині додаткового рішення відмовлено.

Не погодившись із зазначеним додатковим рішенням, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю Лєтрейд, в якій просить скасувати оскаржуване додаткове рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви позивача щодо розподілу судових та стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що позивачем порушено встановлені законодавством строки на подання заяви про ухвалення додаткового рішення, та представник у своїй заяві не звернувся до суду про поновлення строків.

Позивач у відзиві зазначає, що встановлена судом сума відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6 000 грн відповідає вимогам розумності та співмірності, є обґрунтованою, документально підтвердженою та такою, що узгоджується з принципами справедливості й добросовісності. Просить апеляційну скаргу ТОВ "Лєтрейд" на додаткове рішення Господарського суду Запорізької області по справі №908/2703/24 від 08.05.2025 щодо розподілу судових витрат та стягнення витрат на професійну правничу допомогу залишити без задоволення, додаткове рішення по справі №908/2703/24 від 08.05.2025 залишити без змін.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 12.05.2025 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді Іванова О.Г. (доповідач), судді Парусніков Ю.Б., Верхогляд Т.А.

З огляду на відсутність в суді апеляційної інстанції матеріалів справи на час надходження скарги, ухвалою суду від 13.05.2025 здійснено запит матеріалів справи №908/2703/24 із Господарського суду Запорізької області та відкладено вирішення питання про рух апеляційної скарги до надходження матеріалів справи до суду апеляційної інстанції.

26.05.2025 матеріали справи №908/2703/24 надійшли до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 27.05.2025 відкрито апеляційне провадження за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Лєтрейд на додаткове рішення Господарського суду Запорізької області від 08.05.2025 у справі № 908/2703/24; ухвалено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження, за наявними матеріалами, в порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог частин 1, 2, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції встановлені наступні неоспорені обставини справи.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 21.02.2025, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 03.04.2025, повністю задоволено позовні вимоги ПП Ресурс-Юг, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Лєтрейд на користь Приватного підприємства Ресурс-Юг 170 340 грн основної заборгованості, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Лєтрейд на користь Приватного підприємства Ресурс-Юг 2 422 грн 40 коп. витрат зі сплати судового збору. Повний текст рішення складено та підписано 07.03.20025.

Питання щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу судом не вирішені.

13.03.2025 до Господарського суду Запорізької області надійшла заява Приватного підприємства Ресурс-Юг про ухвалення додаткового рішення по справі № 908/2703/24.

Заява обґрунтована тим, що рішення по справі 908/2703/24, яким позовні вимоги задоволені повністю, не вирішено питання щодо розподілу судових витрат в частині витрат на професійну правничу допомогу. Під час подання позовної заяви позивач заявив попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи у розмірі 17422,04 грн, які складаються з витрат на судовий збір - 2422 грн 04 коп. та професійну правничу допомогу - 15 000 грн.

Позивач зазначив, що фактичний розмір винагороди (гонорару) за надані послуги професійної правової допомоги в рамках справи №908/2703/24, в суді першої інстанції складає 12 500, 00 грн. В зв`язку з наведеним, позивач просив суд стягнути з відповідача 12 500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Частково задовольняючи заяву, суд першої інстанції виходив із обставин справи, її складності, предмета та підстав. Зазначив, що сума витрат на професійну правничу допомогу не відповідає критеріям розумності та реальності, є завищеною. Також суд зазначив, що позивачем не пропущено строк для надання доказів на підтвердження розміру понесених судових витрат.

Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних мотивів.

Згідно ч. 1-4 ст. 126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співрозмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

23.09.2024 адвокатом Хлєбніковою Наталею Анатоліївною (далі-Адвокат) та Приватним підприємством Ресурс-Юг (далі-Клієнт) укладено договір № 158 про надання правової допомоги, відповідно до п. 1.1 якого Клієнт доручає, а Адвокат приймає на себе зобов`язання надавати правову допомогу (юридичні послуги), в наступних формах: - усні та письмові консультації; підготовка та аудит документів; - представництво та захист інтересів Клієнта в усіх судових органах, місцевих, господарських, адміністративних судах будь-якої територіальності та спеціалізації, усіх юрисдикцій та інстанцій, з усіма правами включаючи, але не обмежуючись тими, які надані законодавством адвокату, представнику, позивачу, третій особі, яка заявляє чи не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, боржнику, стягувачу.

Договір укладається строком на два роки та набирає чинності з моменту його підписання.

Пунктами 2.1, 2.2, 2.2.1, 2.2.2 Договору визначено, що вартість послуг за цим Договором визначається в Додаткових угодах та/або в рахунку(ах) до Договору, які є невід`ємною частиною даного Договору. Вартість юридичних послуг Адвоката розраховується в наступних порядках: погодинна оплата вартості, яка визначається шляхом множення об`єму ефективно витраченого часу Адвоката на ціну вартості однієї години Адвоката. Фіксована сума вартості за чіткий об`єм послуг, яка визначається за результатами повноцінного аналізу обставин та документів, що мають значення для визначення об`єму юридичних послуг.

Також, 23.09.2024 ПП Ресурс-Юг та адвокатом Хлєбніковою Н.А. укладено додаткову угоду № 1 до Договору про надання правової допомоги № 158 від 23.09.2024 про наступне:

1. Адвокат зобов`язується в порядку та на умовах, визначених у Договорі про надання правової допомоги № 158 від 23.09.2024, надати клієнтові правову допомогу. 2. Сторони погодили вартість наданих послуг складатиме 2000,00 грн за годину роботи Адвоката. Кількість витраченого часу на кожну виконану Адвокатом задачу, за завданням Клієнта, відображатиметься в акті наданих послуг; підписання якого обома сторонами свідчитиме про погодження кількості витраченого часу на роботу Адвокатом та узгодження вартості послуг. 3. Умови сплати наданих Адвокатом послуг протягом 30 банківських днів з дня підписання сторонами акту виконаних робіт та отримання рахунку Клієнтом. 4. Додаткова угода складена у двох примірних, по одному для кожного з сторін. 5. Ця додаткова угода набуває чинності з моменту її підписання та є невід`ємною частиною Договору.

Господарським судом встановлено, що сторонами договору складено та підписано акт приймання-передачі юридичних послуг № 1 від 24.09.2024 до Договору про надання юридичних послуг № 158 від 23.09.2024. Відповідно до зазначено акту, Адвокат надав, а Клієнт прийняв послуги з визначеною вартістю та кількістю витраченого часу : аналіз документів наданих Клієнтом, 2 години, 2000,00 грн на годину, загалом - 4000,00 грн; складання позовної заяви про стягнення заборгованості згідно Договору перевезення вантажів автомобільним транспортом № 500 від 09.08.2024, 4 години, 2000,00 грн за годину, загалом - 8500,00 грн; вивчення актуальної судової практики у подібних правовідносинах, 5 хвилин, 2000,00 грн за годину, загалом 500,00 грн. Всього за актом 12 500,00 грн.

Також суд першої інстанції зазначив про допущену сторонами описку в наведеному акті приймання-передачі щодо зазначення суми визначеної к оплаті за послугу складання позовної заяви. Так вірною слід вважати суму 8 000,00 грн, беручи до уваги вихідні дані (4 години витрачені на роботу, 2000,00 грн оплати за годину) та підсумкову суму 12 500.00 грн.

Згідно з ч. 2 ст. 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність, порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Відповідно до ст. 6. ч. 1 ст. 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до приписів ГПК України: судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч. 1 ст. 123); до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 123); витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (ч. 1 ст. 126); обов`язок доведення неспіврозмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126); інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача (п. 2 ч. 4 ст. 129).

Абзацами 1, 2 ч. 8 ст. 129 ГПК України, визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Суд оцінює рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи була їх сума обґрунтованою.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у п. 95 рішення у справі «Баришевський проти України» від 26.02.2015, п.п. 34-36 рішення у справі «Гімайдуліна та інші проти України» від 10.12.2009, п. 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, п. 88 рішення у справі «Меріт проти України» від 30.03.2004 заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування названих витрат, крім судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним. У зв`язку з цим, суд з урахуванням обставин конкретної справи, зокрема, ціни позову може обмежити цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та Інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited проти України", заява №19336/04).

Аналогічні критерії застосовані Європейським судом з прав людини у п. 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, п. п. 34-36 рішення у справі Гімайдуліна та інші проти України" від 10.12.2009, п. 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, п. 88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004 заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи. Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18, в додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц, в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18.

Беручи до уваги принцип співмірності, необхідно пам`ятати, що свобода сторін у визначенні розміру витрат на професійну правничу допомогу не є абсолютною та безумовною навіть у разі їхньої повної документальної доведеності.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 зазначила, що домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом у межах правовідносин між ними та не є обов`язковими для суду у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд повинен оцінювати розумність витрат, їх співмірність із ціною позову, складністю справи та її значенням для позивача.

Аналогічна правова позиція викладена і в постанові Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 912/1025/20.

У разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5-6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Як зазначено вище, позивач заявив про стягнення на його користь витрат на правничу допомогу вартість яких складає 12500,00 грн, які складаються з: аналіз документів наданих Клієнтом - 4000,00 грн; складання позовної заяви про стягнення заборгованості - 8500,00 грн; вивчення актуальної судової практики у подібних правовідносинах 500,00 грн. Всього за актом 12 500,00 грн.

Зазначене не суперечить вимогам законодавства, зокрема положенням Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Однак, такий розмір вартості адвокатських послуг не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на послуги адвоката у встановленому розмірі з іншої сторони. У будь-якому разі розмір витрат має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Суд акцентує, що стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (подібна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 24.01.2022 у справі № 911/2737/17, від 17.04.2024 у справі №915/436/23).

Колегія суддів погоджується, що заявлений розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 12 500,00 грн є неспівмірним зі складністю справи та підготовки до її розгляду. Крім того, послуга аналіз документів наданих клієнтом є складовою послуги складання позовної заяв та необґрунтовано винесена в акті окремим пунктом з оплатою 4000,00 грн.

Отже, суд першої інстанції підставно зменшив суму витрат на правничу допомогу, стягнувши 6 000, 00 грн.

Щодо доводів апеляційної скарги, то вони оцінюються колегією суддів критично з огляду на наступне.

На виконання вимог ч. 1 ст. 124 ГПК України, під час подання позовної заяви позивач заявив попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи у розмірі 17 422,04 грн., які складаються з витрат на судовий збір (судовий збір - 2422 грн. 04 коп.) та професійну правничу допомогу - 15 000 грн.

З рішенням Господарського суду Запорізької області по справі №908/2703/24 від 21.02.2025 позивач ознайомився 07.03.2025 - в день доставки рішення до електронного суду.

Позивачем протягом 5 днів з дня ознайомлення з ухваленим рішення суду направлена заява про ухвалення додаткового рішення.

Отже, порушення строків не допущено, твердження відповідача про необхідність подання клопотання про поновлення строку є необґрунтованим.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України, витрати, понесені стороною на правничу допомогу, можуть бути стягнуті у випадку, якщо: до закінчення судових дебатів стороною зроблена відповідна заява; протягом п`яти днів після ухвалення рішення подано докази відповідних витрат.

Позивач виконав обидві ці умови, оскільки заява про витрати на правову допомогу міститься безпосередньо у позовній заяві, а відповідні підтверджуючі документи були подані разом із заявою про ухвалення додаткового рішення у межах встановленого строку.

Справа №908/2703/24 розглядалася в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання, що не передбачає проведення судових дебатів. У такому випадку усі заяви, зроблені у позовній заяві, вважаються зробленими до завершення дебатів, як того вимагає ч. 8 ст. 129 ГПК України.

Жодного порушення норм процесуального права при розподілі витрат на правничу допомогу, про які зазначено апелянтом (відповідачем) у скарзі, не відбулось, і суд першої інстанції, з урахуванням обставин справи, поданих доказів, з огляду на інтереси обох сторін, дійшов правильного висновку про часткове задоволення заяви про стягнення витрат на правничу допомогу.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 275 та статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на вищенаведене, суд першої інстанції, розглядаючи заяву, дав оцінку наданим сторонами доказам, правильно застосував норми процесуального права, що у відповідності до ст. 276 ГПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а додаткового рішення суду - без змін.

Зважаючи на відмову у задоволенні апеляційної скарги, судові витрати, понесені у зв`язку із апеляційним оскарженням, згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на заявника у скарзі і відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 269, 275, 276, 282-284 ГПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Лєтрейд на додаткове рішення Господарського суду Запорізької області від 08.05.2025 у справі № 908/2703/24- залишити без задоволення.

Додаткове рішення Господарського суду Запорізької області від 08.05.2025 у справі № 908/2703/24 залишити без змін.

Судові витрати Товариства з обмеженою відповідальністю Лєтрейд за подання апеляційної скарги на додаткове рішення суду покласти на заявника апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених п. 2 ч.3 ст.287 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови виготовлено і підписано 17.06.2025.

Головуючий суддя О.Г. Іванов

СуддяТ.А. Верхогляд

Суддя Ю.Б. Парусніков