Постанова

від 01.12.2010 по справі 2-а-2908/10/1070

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИ Й АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2-а-2908/10/1070 Гол овуючий у 1-й інстанції: Бал аклицький А.І.

Суддя-доповідач: Мельнич ук В.П.

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"01" грудня 2010 р. м. Київ

Колегія суддів Київсько го апеляційного адміністрат ивного суду у складі:

Головуючого-суд ді: Мель ничука В.П.

суд дів: Шв еда Е.Ю., Попович О.В.,

при секрет арі: Пла ксі В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі су ду апеляційну скаргу Білоцер ківської об?єднаної Державно ї податкової інспекції в Киї вській області на постанову Київського окружного адміні стративного суду від 08 лютого 2010 року у справі за адміністра тивним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Корунд»до Білоцеркі вської об?єднаної Державної податкової інспекції в Київс ькій області про скасування податкових повідомлень-ріше нь, -

В С Т А Н О В И Л А:

У січні 2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма «Корунд»звернулося д о Київського окружного адмін істративного суду з позовом до Білоцерківської об?єднано ї Державної податкової інспе кції в Київській області про скасування податкових повід омлень-рішень.

Свої вимоги обґрунтовує ти м, що відповідач дійшов до пом илкового висновку щодо поруш ення Товариством з обмеженою відповідальністю «Фірма «Ко рунд»п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п. 7.4 ст. 7, п. 10.1 ст. 10 Закону України «Про податок на додану вартість»та п. 3.1 ст. З , п. 5.1, п.п.5.3.9 п. 5.3 ст. 5, п. 10.1 ст. 10 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», оскіл ьки вважає, що віднесення сум податку на додану вартість д о податкового кредиту здійсн ено ним законно. Також зазнач ає, що не повинен відповідати за зобов?язаннями своїх конт рагентів.

Постановою Київського окр ужного адміністративного су ду від 08 лютого 2010 року позов за доволено. Скасовано податков і повідомлення-рішення Білоц ерківської об?єднаної Держав ної податкової інспекції в К иївській області від 13.01.2010 гоку № 16/0000030232/0 та № 17/0000020232/0.

Не погоджуючись з зазначен им судовим рішенням, Білоцер ківська об?єднана Державна п одаткова інспекція в Київськ ій області подала апеляц ійну скаргу, в якій просить ск асувати постанову суду першо ї інстанції, як таку, що постан овлена з порушенням норм мат еріального права, та ухвалит и нове рішення, яким у задовол енні позову відмовити.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевір ивши правильність застосува ння судом першої інстанції н орм законодавства, колегія с уддів вважає, що апеляційна с карга підлягає задоволенню, а постанова суду - скасуван ню з наступних підстав.

Відповідно до пункту 3 час тини 1 статті 198, пункту 4 частин и 1 статті 202 КАС України, за нас лідками розгляду апеляційно ї скарги на постанову суду пе ршої інстанції суд апеляційн ої інстанції скасовує її та у хвалює нове рішення, якщо виз нає, що судом першої інстанці ї порушено норми матеріально го або процесуального права, що призвело до неправильног о вирішення справи.

Судом першої інстанції вс тановлено наступне.

Товариство з обмеженою від повідальністю «Фірма «Корун д»зареєстроване 23 лютого 1993 ро ку Виконавчим комітетом Біло церківської міської ради Киї вської області як юридична о соба. Позивач взятий на подат ковий облік в Білоцерківські й ОДПІ 27.06.1997 року за № 894 і має свід оцтво платника податку на до дану вартість від 28.06.1997 року № 1413 0419 виданого Білоцерківською О ДПІ.

Як вбачається з матеріалі в справи, працівниками Білоц ерківської об'єднаної держав ної податкової інспекції бул о проведено з 30.11.2009 року по 11.12.2009 ро ку планову виїзну перевірку з питань дотримання TOB «Фірма «Корунд»вимог податкового, в алютного та іншого законодав ства за період з 01.10.2007 року по 30.09.2 009 року.

За результатами перевірки Білоцерківською ОДПІ було с кладено акт від 23.12.2009 року № 4264/23-2-03 2/19412461/258. Перевіркою було встанов лено порушення TOB «Фірма «Кору нд»вимог п. 3.1 ст. 3, п. 5.1, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст . 5, п. 10.1 ст. 10 Закону України «Про оподаткування прибутку підп риємств», в результаті чого п ідприємством занижено подат ок на прибуток всього в сумі 11 23406,00 грн. та п.п. 7.2.1, п.п. 7.2.4 п. 7.2, п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7, п. 10.1 ст. 10 Закону України « Про податок на додану вартіс ть», в результаті чого підпри ємством за період з 01.10.2007 року п о 30.09.2009 року занижено податок на додану вартість на загальну суму 898724,00 грн.

На підставі висновків акту перевірки Білоцерківською О ДПІ прийнято податкові повід омлення-рішення від 13 січня 2010 року № 16/0000030232/0, яким TOB «Фірма «Кор унд»донараховано податкове зобов'язання по податку на пр ибуток підприємств на загаль ну суму 2164220,00 грн. та № 17/0000020232/0, яким п озивачу було визначено подат кове зобов'язання по податку на додану вартість на загаль ну суму 1348088,00 грн.

Задовольняючи даний позо в суд першої інстанції виход ив з того, що позивач не може н ести відповідальність за зоб ов?язаннями своїх контрагент ів.

З таким висновком колегія с уддів не погоджується та вва жає його необґрунтованим з о гляду на наступне.

Статтею 7 Закону України «Пр о податок на додану вартість »встановлено правила визнач ення дати виникнення податко вих зобов' язань, зокрема, п.п . 7.3.1 визначено, що датою виникн ення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, пос луг) вважається дата, яка прип адає на податковий період, пр отягом якого відбувається бу дь-яка з подій, що сталася рані ше: або дата зарахування кошт ів від покупця (замовника) на б анківський рахунок платника податку як оплата товарів (ро біт, послуг), що підлягають пос тавці, а у разі поставки товар ів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбу ткування в касі платника под атку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових к оштів у банківській установі , що обслуговує платника пода тку; або дата відвантаження т оварів, а для робіт (послуг) - да та оформлення документа, що з асвідчує факт виконання робі т (послуг) платником податку.

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 З акону України «Про податок н а додану вартість»податкови й кредит звітного періоду ви значається виходячи із дого вірної (контрактної) вартост і товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі як що договірна ціна на такі тов ари (послуги) відрізняється б ільше, ніж на 20% від звичайної ц іни на такі товари (послуги), т а складається із сум податкі в, нарахованих (сплачених) пла тником податку за ставкою, вс тановленою п. 6.1 ст. 6 та ст. 8 цьог о Закону протягом такого зві тного періоду у зв' язку з пр идбанням або виготовленням т оварів ( утому числі при їх імп орті) та послуг з метою їх пода льшого використання в оподат ковуваних операціях у межах господарської діяльності пл атника податку; придбанням (б удівництвом, спорудженням) о сновних фондів (основних зас обів, у тому числі інших необо ротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні кап італьні активи), у тому числі п ри їх імпорті з метою подальш ого використання у виробницт ві та/або поставці товарів (по слуг) для оподатковуваних оп ерацій у межах господарської діяльності платника податку .

Право на нарахування подат кового кредиту виникає незал ежно від того чи такі товари (п ослуги) та основні фонди поча ли використовуватися в опода тковуваних операціях у межах господарської діяльності пл атника податку протягом звіт ного податкового періоду, а т акож від того чи здійснював п латник податку оподатковува ні операції протягом такого звітного податкового період у.

Відповідно до пп.7.2.6 п. 7.2 ст. 7 За кону України «Про податок на додану вартість»підставою д ля нарахування податкового к редиту є податкова накладна.

Відповідно до приписів вищ евказаних законів при виріше нні спору щодо права платник а податку на додану вартість на бюджетне відшкодування с плачених сум податку встанов ленню підлягає розмір суми п одаткових зобов'язань платни ка у певному звітному податк овому періоді, суми податков ого кредиту в цьому ж звітном у податковому періоді, наявн ості чи відсутності у платни ка податкового боргу з цього податку за попередні податк ові періоди та суми податку, ф актично сплаченій платником постачальникам товарів (пос луг) у ціні придбання товарів (послуг) у попередньому подат ковому періоді.

Відповідно до п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»датою вин икнення права платника подат ку на податковий кредит вваж ається дата здійснення першо ї з подій, а саме: або списання коштів з банківського рахун ку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дати в иписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розр ахунків з використанням кред итних дебетових карток або к омерційних чеків; або дата от римання податкової накладно ї, що засвідчує факт придбанн я платником податку товарів (робіт, послуг).

Судом першої інстанції вст ановлено, що податковим пові домленням-рішенням Білоцерк івської об'єднаної державної інспекції від 13.01.2010 року №17/0000020232/0, TOB «Корунд»було донараховано по податку на додану вартіст ь за основним платежем 898725,00 грн . та за штрафними санкціями 449363 ,00 грн., з підстав порушення п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7, п. 10.1 ст. 10 Закону У країни «Про податок на додан у вартість».

Судом першої інстанції бул о встановлено, що податковий кредит документально зафікс ований на підприємстві, яке м ає всі права згідно Закону Ук раїни «Про податок на додану вартість»фіксувати операці ї в податковій звітності та с плачувати вирахуваний таким чином за той чи інший відпові дний податковий період подат ок на додану вартість.

Також встановлено, що анулю вання свідоцтв контрагентів позивача, як платників ПДВ, ві дбулося після закінчення спі рних господарських операцій .

Проте з даного приводу коле гія суддів зауважує наступне .

Відповідно до пункту 1.8 ст атті 1 Закону України "Про пода ток на додану вартість" бюдже тне відшкодування - сума, що пі длягає поверненню платнику п одатку з бюджету у зв'язку з на дмірною сплатою податку у ви падках, визначених цим Закон ом. Згідно з підпунктом 7.4.1 пунк ту 7.4, підпунктом 7.7.5 пункту 7.7 ста тті 7 Закону України "Про подат ок на додану вартість" встано влено прямий взаємозв'язок м іж сплатою, надходженням до б юджету податку на додану вар тість та відшкодуванням тако го податку. При цьому зазначе ні етапи нерозривно пов'язан і між собою: сплата податку, а потім включення відповідних сум до податкового кредиту з податку на додану вартість т а відшкодування податку на д одану вартість за рахунок ко штів, що були сплачені у вигля ді податку. За змістом Закону , право на відшкодування вини кає лише при фактичній надмі рній сплаті податку на додан у вартість, а не з самого факту існування зобов'язання щодо сплати податку на додану вар тість у ціні товару.

Відповідно до підпункту 7.4.1 п ункту 7.4 статті 7 Закону Україн и "Про податок на додану варті сть", у редакції, чинній на час виникнення спірних правовід носин, податковий кредит зві тного періоду складається із сум податків, сплачених (нара хованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з п ридбанням товарів (робіт, пос луг), вартість яких відносить ся до складу валових витрат в иробництва (обігу) та основни х фондів чи нематеріальних а ктивів, що підлягають аморти зації.

Згідно з підпунктом 7.4.5 цього пункту в тій самій редакції н е дозволяється включати до п одаткового кредиту будь-які витрати зі сплати податку, не підтверджені податковими на кладними чи митними декларац іями, а при імпорті робіт (посл уг) - актом прийняття робіт (по слуг) чи банківським докумен том, який засвідчує перераху вання коштів в оплату вартос ті таких робіт (послуг).

У пункту 1.3 статті 1 Закону Ук раїни "Про податок на додану в артість" платника податку ви значено як особу, яка згідно і з цим Законом зобов'язана зді йснювати утримання та внесен ня до бюджету податку, що спла чується покупцем, або особу, я ка імпортує товари на митну т ериторію України.

Згідно з пунктом 10.2 статті 10 т ого самого Закону платники п одатку, визначені у підпункт ах "а", "в", "г", "д" пункту 10.1 цієї стат ті, відповідають за дотриман ня достовірності та своєчасн ості визначення сум податку, а також за повноту і своєчасн ість його внесення до бюджет у відповідно до закону.

Із наведеного випливає, що с ама по собі несплата податку продавцем (у тому числі внасл ідок ухилення від сплати) в ра зі фактичного здійснення гос подарської операції не вплив ає на формування податкового кредиту покупцем та суму бюд жетного відшкодування.

Разом з тим колегія суддів з азначає, що за змістом частин четвертої, п'ятої статті 11 КАС суд зобов' язаний визначити характер спірних правовідно син та зміст правової вимоги , матеріальний закон, який їх р егулює, а також факти, що підля гають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень ; з'ясувати, які є докази на під твердження зазначених факті в. Дійшовши висновку, що подан их сторонами доказів недоста тньо для встановлення обстав ин справи, суд має право вжити передбачених законом заході в для витребування належних доказів із власної ініціатив и.

Судом першої інстанції бул о встановлено наявність у пл атника податку - позивача в справі - виданої йому продав цем товару податкової наклад ної і сплата продавцю вартос ті товару з податком на додан у вартість. Також суд першої і нстанції зазначив про те, що в казані документи є достатнім и підставами для визначення податкового кредиту та відшк одування цього податку з бюд жету, а анулювання свідоцтв п латників ПДВ контрагентів по зивача відбулося після закін чення спірних господарських операцій.

На думку колегії суддів, док ази, на які посилається суд пе ршої інстанції, є обов'язкови ми, але не вичерпними, оскільк и згідно норм чинного законо давства предмет доказування у цій справі становлять обст авини, що підтверджують або с простовують обґрунтованіст ь визначення податкового кре диту та відшкодування податк у на додану вартість з бюджет у, а податковий орган, приймаю чи податкове повідомлення-рі шення, про визнання якого нед ійсним заявлено позов, виход ив із того, що позивач товар не придбавав і ці операції були фіктивними.

При цьому колегія суддів за уважує, що суд першої інстанц ії повинен був з урахуванням сутності заперечень проти п озову витребувати у податков ої інспекції докази, які підт верджують її доводи відносно того, що наведені в податкові й накладній відомості не від повідають дійсності. Якщо по даткова інспекція таких дока зів не надала або надані дока зи були недостатніми, суд, кер уючись частинами четвертою, п'ятою статті 11 КАС, зобов'язан ий був із власної ініціативи витребувати докази, які підт верджують або спростовують ц і обставини оскільки наявніс ть у платника податку видано ї йому продавцем товару пода ткової накладної, оформленої з дотриманням вимог чинного законодавства, і сплата прод авцю вартості товару з подат ком на додану вартість є дост атніми, але невичерпними під ставами для визначення подат кового кредиту та відшкодува ння цього податку з бюджету.

Зокрема, фальшивість докум ента, що надає права або звіль няє від обов'язків, є підставо ю для відмови у наданні відпо відного права, в тому числі і п рава на бюджетне відшкодуван ня.

Згідно з частиною першою ст атті 69 КАС доказами в адмініст ративному судочинстві є будь -які фактичні дані, на підстав і яких суд встановлює наявні сть або відсутність обставин , що обґрунтовують вимоги і за перечення осіб, які беруть уч асть у справі, та інші обстави ни, що мають значення для прав ильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом н а підставі пояснень сторін, т ретіх осіб та їхніх представ ників, показань свідків, пись мових і речових доказів, висн овків експертів.

Фальшивість документа, що н адає права або звільняє від о бов'язків, може бути перевіре но як за допомогою висновків експертизи, порівняння його з іншими письмовими чи речов ими доказами, поясненнями св ідків, зокрема посадових осі б, котрі його виготовили, так і шляхом кримінального пересл ідування за наявності підста в для порушення кримінальної справи.

З урахуванням вказаних док азів колегія суддів приходит ь до висновку про те, що податк ова вигода повинна бути визн ана необґрунтованою, оскільк и для цілей оподаткування оп ерації враховано недійсний п равочин. Зазначені докази по даткового органу на думку ко легії суддів свідчать про бе зпідставність вимоги щодо бю джетного відшкодування пода тку на додану вартість, оскіл ьки з їх оцінки відповідно до правил ст. 86 КАС України вбача ється, що головною метою плат ника податку є одержання дох оду винятково або переважно за рахунок податкової вигоди , зокрема відшкодування пода тку на додану вартість з бюдж ету, за відсутності наміру зд ійснювати реальну підприємн ицьку діяльність, а тому у виз нанні обґрунтованості одерж ання такої вигоди має бути ві дмовлено.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції не бу ло оцінені відповідно до вим ог статті 86 КАС України докази , надані податковим органом н а підтвердження безпідставн ого виникнення у платника по датків податкової вигоди, зо крема, про факту виключення ї х з ЄДРПОУ TOB "Корунд»та TOB «СМУ-17 », TOB «Сіріус-А», TOB «Ремтехсерві с-В», TOB «Промлісінтертрейд», TOB «Аджест Груп», TOB «Юпітер-2008», за результатами господарських правовідносин між якими з по зивачем було прийнято оспорю вані рішення відповідача.

Зазначене на думку колегі ї суддів свідчить про поруше ння судом першої інстанції в имог статті 159 КАС, якою передб ачено, що судове рішення пови нно бути законним і обґрунто ваним. Законним є рішення, ухв алене судом відповідно до но рм матеріального права при д отриманні норм процесуально го права, а обґрунтованим - ріш ення, ухвалене судом на підст аві повно і всебічно з'ясован их обставин в адміністративн ій справі, підтверджених тим и доказами, які були дослідже ні в судовому засіданні.

При цьому колегія суддів за уважує, що відсутність судов ого рішення про недійсність правочинів, укладених між по зивачем та вказаними вище то вариствами не свідчить про с творення ними певних правови х наслідків, оскільки докази , надані відповідачем, спрост овують реальність господарс ьких операції, на підставі як их формувалися дані податков ого обліку сторін цих догово рів.

Отже, колегія суддів приход ить до висновку про те, що голо вною метою позивача в справі є одержання доходу винятков о або переважно за рахунок по даткової вигоди, зокрема від шкодування податку на додану вартість з бюджету.

З урахуванням вищевикладе ного, колегія суддів дійшла в исновку, що судом першої інст анції неправильно встановле но обставини справи, а тому ап еляційна скарга підлягає зад оволенню, а судове рішення су ду першої інстанції - скасув анню.

Керуючись ст. ст. 2, 159, 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністрати вного судочинства України, к олегія суддів -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Білоц ерківської об?єднаної Держав ної податкової інспекції в К иївській області - задово льнити.

Постанову Київського окру жного адміністративного суд у від 08 лютого 2010 року - скас увати.

Постановити нову постанов у, якою у задоволенні ад міністративного позову Това риства з обмеженою відповіда льністю «Фірма «Корунд»до Бі лоцерківської об?єднаної Дер жавної податкової інспекції в Київській області про скас ування податкових повідомле нь-рішень - відмовити пов ністю.

Постанова набирає зак онної сили з моменту проголо шення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсяз і шляхом подачі касаційної с карги безпосередньо до Вищог о адміністративного суду Укр аїни.

Головуючий-суддя: В.П. Мельничук

Судді: Е.Ю. Шведа

О.В. Попович