Постанова від 11.06.2025 по справі 910/14916/23

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2025 року

м. Київ

cправа № 910/14916/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Мачульського Г. М. - головуючого, Краснова Є. В., Рогач Л. І.,

секретар судового засідання Лихошерст І. Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Спільного Українсько-Британського підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптимед"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.02.2025 та рішення Господарського суду м. Києва від 11.07.2024

за позовом Київської обласної ради

до Спільного Українсько-Британського підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптимед",

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Комунальне некомерційне підприємство Київської обласної ради "Київський обласний центр реабілітаційної медицини",

про зобов`язання повернути майно та стягнення коштів

та за зустрічним позовом Спільного Українсько-Британського підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптимед"

до Київської обласної ради,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Комунальне некомерційне підприємство Київської обласної ради "Київський обласний центр реабілітаційної медицини",

про визнання договору оренди продовженим та зобов`язання вчинити дії,

за участю:

позивача: Охріменко Н. М. (самопредставництво)

відповідача: Дев`ятка О. Г. (адвокат)

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст і підстави позовних вимог

1.1 Київська обласна рада звернулася до господарського суду з позовом до Спільного Українсько-Британського підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптимед" про зобов`язання повернути балансоутримачу майно шляхом підписання акта приймання-передачі відповідно до умов договору оренди нерухомого майна від 01.08.2009 № 76/09 та стягнути 1 932 487,85 грн, з яких 1 836 138,57 грн заборгованості з орендної плати, 61 192,78 грн пені, 29 495,34 грн інфляційних втрат, 5661,16 грн 3 % річних.

1.2 Позовні вимоги обґрунтовані тим, що останнім днем строку дії договору є 27.07.2018, оскільки товариство як орендар листом від 24.07.2018 № 17-07 повідомило про те, що змушене припинити виконання договору, однак у встановлений пунктом 5.12 договору оренди строк не повернуло орендоване майно та продовжує використовувати 236,4 кв. м орендованого майна, що є підставою для оплати орендної плати до дня фактичного повернення орендованого майна за актом приймання-передачі (борговий період з березня 2022 по серпень 2023) відповідно до пункту 3.8 договору.

1.3 Товариство у свою чергу звернулося із зустрічним позовом до Київської обласної ради про визнання цього договору оренди продовженим до моменту укладення договору з переможцем аукціону або визнання аукціону на продовження договору оренди таким, за результатами якого об`єкт не було передано в оренду, але не раніше чотирьох місяців з дати припинення чи скасування воєнного стану, а також зобов`язання здійснити перерахунок орендної плати за період з 01 березня 2022 по 30 вересня 2023 року відповідно до рішення Київської обласної ради від 28.09.2022 № 274-13-VІІІ на період воєнного стану і протягом трьох місяців після його припинення чи скасування.

1.4 Зустрічні позовні вимоги мотивовані тим, що лист від 24.07.2018 № 17-07 не може вважатися підставою для припинення договору, оскільки був направлений до початку перебігу строку, встановленого частиною 2 статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", а Київська обласна рада ні на дату закінчення договору (27.07.2018), ні протягом одного місяця після закінчення дії договору (до 27.08.2018) про припинення або зміну умов договору оренди не заявляла, тому договір оренди продовжувався до 27.07.2019, а потім до 27.07.2020.

1.5 При цьому позивач за зустрічним позовом зазначив, що станом на 27.07.2020 у питаннях продовження строку дії договору оренди сторони повинні були застосовувати положення Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (введений в дію 01.02.2020) і товариство згідно зі статтею 18 подало заяву від 17.02.2020 про продовження договору оренди нежитлових приміщень загальною площею 236,4 кв. м, яку Київська обласна рада не розглянула. З огляду на відсутність повідомлення про проведення аукціону згідно з новим Законом, цей договір є продовженим до моменту укладення договору з переможцем аукціону, а у зв`язку з положеннями постанови Кабінету Міністрів України від 27.05.2022 № 634 такий договір є продовженим на період воєнного стану і на підставі пунктів 2, 3, 8 рішення Київської міської ради від 22.09.2022 № 274-13- VIIІ товариство вважає, що має бути звільненим від орендної плати за період з 01 березня по 30 вересня 2023 року, а з 01 жовтня товариству має нараховуватися орендна плата у розмірі 50 %.

2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

2.1 Рішенням Господарського суду м. Києва від 11.07.2024 (суддя Бондаренко - Легких Г. П.), залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 17.02.2025 (колегія суддів: Скрипка І. М. - головуючий, Хрипун О. О., Мальченко А. О.), первісний позов задоволено частково: стягнуто 1 836 138,57 грн основного боргу, 50 074,94 грн пені, 26 630,74 грн інфляційних втрат та 4639,97 грн 3 % річних. Зобов`язано відповідача повернути балансоутримувачу - Комунальному некомерційному підприємству Київської обласної ради "Київський обласний центр реабілітаційної медицини" - орендоване майно шляхом підписання акта приймання-передачі відповідно до умов договору. У задоволенні зустрічного позову відмовлено.

2.2 Суд мотивував рішення тим, що після закінчення строку дії договору орендар попри свій лист від 24.07.2018 продовжив користуватися нежитловими приміщення, а орендодавець та балансоутримувач не заперечували та не вчиняли дій щодо повернення орендованого майна, а тому договір вважається таким, що продовжився (спочатку до 27.07.2019, а надалі і до 27.07.2020).

2.3 При цьому суд зазначив, що з урахуванням положень Закону України від 03.10.2019 № 157-ІХ товариство направило заяву від 17.02.2020 про продовження строку дії договору оренди, яку орендодавець через свою бездіяльність не розглянув та жодним чином не заперечив щодо продовження користування товариством частиною орендованих приміщень, що свідчить про пролонгацію договору. При цьому на підставі частини 2 статті 782 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України суд дійшов висновку, що договір вважається розірваним в односторонньому порядку орендодавцем з 30.08.2023 (наступний день після отримання відмови від договору з вимогою про повернення орендованого майна) та саме з цієї дати у товариства виник обов`язок з повернення орендованого майна.

2.4 Щодо зустрічного позову суд не погодився з доводами товариства про необхідність здійснити перерахунок орендної плати з огляду на відсутність таких підстав відповідно до рішення Київської обласної ради "Про особливості оренди майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Київської області у період воєнного стану" від 28.09.2022 № 274-13-VІІІ.

3. Короткий зміст касаційної скарги та позиція інших учасників справи

3.1 У касаційній скарзі Спільне Українсько-Британське підприємство Товариство з обмеженою відповідальністю "Оптимед" просить наведені судові рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким зустрічний позов задовольнити, а в задоволенні первісного позову відмовити.

3.2 На обґрунтування підстав подання касаційної скарги (з урахуванням доповнень від 19.05.2025, поданих в межах строку на касаційне оскарження) за виключними випадками, передбаченими пунктами 1 та 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), скаржник посилається на те, що суди застосували статтю 782 ЦК України без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 05.07.2022 у справі № 904/7077/20 та від 07.03.2023 у справі № 926/4092/21; суд апеляційної інстанції порушив статті 282 ГПК України та не врахував висновки Верховного Суду у постанові від 06.06.2023 у справі № 924/471/22, оскільки не розглянув всі доводи, викладені в апеляційній скарзі, а також застосував статтю 236, частину 1 статті 237 ГПК України без урахування висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 06.07.2022 у справі № 924/825/21.

3.3 Також суди неправильно застосували пункт 3 рішення Київської обласної ради від 22.09.2022 № 274-13-VIII "Про особливості оренди майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Київської області у період воєнного стану" за відсутності висновку Верховного Суду у подібних правовідносинах в аспекті визначення суб`єтів (орендарів), яким таке право надано цим рішенням.

3.4 У відзиві на касаційну скаргу рада просить відмовити у задоволення скарги та зазначає про те, що обґрунтування скаржником підстав її подання не знайшли свого підтвердження, оскільки правовідносини не подібні, а відрізняються різними фактичними обставинами справи. При цьому орендар не звертався до ради про отримання пільг зі сплати орендної плати у спірні періоди і матеріали справи не містять таких доказів.

3.5 Третя особа подала заяву, в якій просить відмовити у задоволенні касаційної скарги та розглядати справу без участі її представника.

4. Мотивувальна частина

4.1 Суди встановили, що 01.08.2009 між Комунальним закладом Київської обласної Ради "Київська обласна лікарня № 2" та Спільним Українсько-Британським підприємством Товариством з обмеженою відповідальністю "Оптимед" за погодженням з Комунальним закладом Київської обласної ради "Фонд комунального майна" укладено договір оренди нерухомого майна, що перебуває в спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст Київської області № 76/09, відповідно до якого орендар приймає в строкове платне користування індивідуально визначене нерухоме майно: нежитлове приміщення, площею 349,3 кв. м, розташоване за адресою: м. Київ, пров. Нестерівський, 13/19. За актом приймання-передачі від 01.08.2009 нежитлові приміщення передано та прийнято їх орендарем.

4.2 Надалі між сторонами договору оренди було підписано ряд додаткових угод (в матеріалах справи наявні 9 додаткових угод), якими сторони змінювали розмір орендної плати, сторону орендодавця в договорі, строк договору оренди, а також площу орендованого майна тощо).

4.3 Додатковою угодою від 12.03.2014 сторони фактично замінили сторону орендодавця на Київську обласну державну адміністрацію, а додатковою угодою від 01.07.2017 сторону орендодавця замінено на Київську обласну раду.

4.4 Відповідно до пункту 1.1 договору (з урахуванням додаткової угоди від 14.05.2015) передбачено, що орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежитлові приміщення, загальною площею 305,76 кв. м, які розташовані на другому поверсі поліклінічного корпусу, за адресою: м. Київ, пров. Нестерівський, 13/19. Майно знаходиться на балансі Комунального закладу Київської обласної Ради "Київська обласна лікарня № 2", вартість якого визначено згідно зі звітом про незалежну оцінку, здійснену станом на 31.01.2009 і становить 1785715,43 грн без врахування ПДВ.

4.5 У відповідності до пунктів 3.3, 3.8 договору - орендна плата перераховується орендарем у розмірі 100 % на розрахунковий рахунок орендодавця щомісячно не пізніше 5 числа на умовах попередньої оплати. 50 % орендної плати за нерухоме майно орендодавець перераховує до обласного бюджету; у разі закінчення (припинення) строку дії цього договору орендар сплачує орендну плату на день фактичної передачі майна згідно з актом приймання-передачі. Закінчення строку дії договору не звільняє орендаря від обов`язків сплатити заборгованість, що виникла протягом дії цього договору.

4.6 Пунктом 5.12 договору визначено, що орендар зобов`язується у разі припинення або розірвання договору повернути в 15-денний термін орендодавцю або підприємству, вказаному орендодавцем, орендоване майно у належному стані, не гіршому ніж на моменти передачі його в оренду, з врахуванням стану або втрат (повної або часткової) орендованого майна з вини орендаря.

4.7 Згідно з пунктом 9.4 договору у разі несплати орендарем орендної плати більше одного місяця, орендодавець має право ставити питання про дострокове розірвання договору у встановленому чинним законодавством порядку.

4.8 У разі закінчення строку дії договору, він може бути продовжений шляхом укладання додаткового договору, на що орендар має переважне право (пункт 10.6).

4.9 При цьому з урахуванням рішень Київської обласної ради від 19.12.2019 № 805-32-VII та від 09.06.2023 № 578-18- VIIІ орендодавцем спірного майна є Київська обласна рада, балансоутримувачем - КНП КОР "КОЦРМ" (третя особа у справі), а орендарем СП ТОВ "Оптимед".

4.10 Як встановили суди сторони неодноразово укладали додаткові угоди, якими продовжували дію договору. Зокрема, додатковою угодою від 02.01.2018 сторони продовжили дію договору до 27.07.2018.

4.11 Орендар листом від 24.07.2018 № 17-07 повідомив раду, що з 01.09.2018 змушене припинити виконання договору та звільнити орендовані приміщення, на що орендодавець листом від 03.09.2018 № 1914/10 повідомив, що для припинення виконання договору необхідно звернутися з відповідним актом приймання-передачі до балансоутримувача.

4.12 31.07.2019 підписано акт № 3 приймання-передачі нежитлового приміщення, за яким орендодавцю повернуто нежитлові приміщення загальною площею 69,36 кв. м та засвідчено, що орендар продовжує оренду нежитлових приміщень загальною площею 236,40 кв. м.

4.13 Суди встановили, що договір після 27.07.2018 продовжувався у порядку, передбаченому Законом України "Про оренду державного та комунального майна" 1992 року на тих же умовах на той же термін, тобто на строк до 27.07.2019 і надалі на строк до 27.07.2020.

4.14 Орендар звернувся до балансоутримувача із заявою від 17.02.2020 № 01-0 про продовження строку дії договору оренди нежитлових приміщень загальною площею 246,40 кв. м, на що балансоутримувач у відповідь звернувся до орендодавця із листом від 24.02.2020 № 176-2 з проханням розглянути питання продовження строку дії договору оренди на 5 років, додавши до листа заяву орендаря та висновок про вартість об`єкта оцінки. У матеріалах справи відсутнє рішення орендодавця щодо вирішення цього питання.

4.15 26.06.2023 орендодавець направив орендарю претензію щодо невиконання фінансових зобов`язань з оплати орендної плати, пені, заборгованості за відшкодування комунальних послуг, на що орендар 07.08.2023 у своїй відповіді № 01-08 на претензію повідомив, що розрахунки заборгованостей слід уточнити, а строк дії договору оренди у відповідності до постанови КМУ від 27.05.2022 № 634 "Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану" є продовженим, з чим орендодавець не погодився і 14.08.2023 направив вимогу № 1689/08-01 про необхідність повернення орендованого майна в строк до 12:00 18.08.2023, чого не було виконано орендарем.

4.16 Відповідно до частини 1 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог, викладених у касаційній скарзі, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

4.17 У цій справі спірним є питання, чи вважається договір оренди майна продовженим, та залежно від цього які правові наслідки для сторін у спірних правовідносинах настали.

4.18 Суди попередніх інстанцій виходячи із досліджених обставин справи встановили, що спірний договір не є таким, що може бути укладений без проведення аукціону, водночас, враховуючи бездіяльність ради щодо розпорядження майном територіальної громади та правомірні очікування орендаря щодо відсутності у орендодавця наміру припиняти дію договору, спірний договір після 27.07.2020 пролонговувався та вважається розірваним з 30.08.2023 (наступний день після отримання відмови від договору з вимогою про повернення орендованого майна) на підставі частини 2 статті 785 ЦК України та пункту 9.4 договору.

4.19 Як обґрунтовано посилається скаржник у касаційній скарзі за сформованою практикою Верховного Суду питання щодо розірвання договірних орендних відносин має вирішуватися із застосуванням Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 03.10.2019 № 157-IX, який є спеціальним нормативним актом у сфері регулювання правовідносин оренди державного та комунального майна, на відміну від положень статті 782 ЦК України, оскільки не можна ототожнювати односторонню відмову наймодавця від договору найму, можливість якої передбачена частиною 1 статті 782 ЦК України, та дострокове розірвання договору оренди за рішенням суду, оскільки вказана відмова є правом, а не обов`язком наймодавця, яке може бути реалізоване в позасудовому порядку (постанова Верховного Суду від 24.11.2021 у справі № 914/1396/20).

4.20 Водночас колегія суддів також зазначає, що порядок продовження договорів оренди державного та комунального майна, який діяв до 31.01.2020 та був передбачений Законом України № 2269-XII (втратив чинність 31.01.2020), може бути застосовано до процедури продовження тих договорів, строк дії яких закінчився до 01.07.2020 включно, а щодо інших договорів оренди державного та комунального майна (строк дії яких закінчився після 01.07.2020) у силу вимог абзацу 3 пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України № 157-IX має застосовуватися порядок продовження, визначений Законом України № 157-ІХ. Таким чином, законодавець передбачив умови та порядок продовження дії договорів оренди державного та комунального майна, укладених відповідно до положень Закону України № 2269-XII (постанова Верховного Суду від 28.02.2023 у справі № 910/13661/21).

4.21 Відповідно до частини 2 статті 9 ЦК України та частини 1 статті 2 Закону України № 157-ІХ цей Закон є спеціальним щодо загальних положень статті 764 ЦК України та частини 4 статті 284 Господарського кодексу України. У зв`язку з цим положення пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України № 157-ІХ мають пріоритетне застосування у спірних правовідносинах, що унеможливлює поширення на них загальних норм цивільного та господарського законодавства у частині, що регулює поновлення договорів оренди.

4.22 Правовий висновок щодо необхідності чіткого розмежування порядку та підстав продовження договорів оренди державного та комунального майна, передбачених нормами Закону України № 2269-XII (чинного до 31.01.2020) і Закону України № 157-ІХ (введеного в дію з 01.02.2020), викладено в постановах Верховного Суду від 06.10.2021 у справі № 907/720/20, від 09.11.2021 у справі № 908/2637/20, від 05.07.2022 у справі № 909/479/21, від 19.07.2022 у справі № 924/852/21, від 13.12.2022 у справі № 916/4073/21, від 27.12.2022 у справі № 910/21725/21, постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у постанові від 26.09.2024 у справі № 902/489/23).

4.23 Колегія суддів вважає неправильними висновки судів щодо пролонгації договору після 27.07.2020, оскільки Закон України "Про оренду державного та комунального майна" від 03.10.2019 № 157-ІХ не передбачає такої підстави для продовження строку дії договору оренди як "мовчазна згода", натомість вимагає від орендаря вчинити юридично значимі дії, зокрема, звернутися із заявою про продовження договору не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку дії договору оренди (постанови Верховного Суду від 10.04.2024 у справі № 914/1098/23, від 18.07.2023 у справі № 914/1728/22, від 22.03.2023 у справі № 916/2467/21).

4.24 При цьому звернення орендаря 17.02.2020 із заявою про продовження договору та відсутність відповідного рішення орендодавця, передбаченого частиною 9 статті 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 03.10.2019 № 157-ІХ (про оголошення аукціону, за результатами якого договір оренди міг бути продовжений з існуючим орендарем або укладений з новим орендарем; про відмову у продовженні договору з підстав, передбачених статтею 19 цього Закону) не може бути підставою для застосування приписів статті 764 ЦК України.

4.25 Як зазначив Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у постанові від 26.09.2024 у справі № 902/489/23 невиконання орендодавцем обов`язку у встановлений строк повідомити орендаря про те, що договір оренди підлягає припиненню, хоча й може свідчити про недобросовісність орендодавця та бути підставою для визнання його бездіяльності протиправною, проте не може слугувати підставою для автоматичної пролонгації договору оренди державного чи комунального майна на новий строк, оскільки можливість такої пролонгації не передбачена Законом України "Про оренду державного та комунального майна" від 03.10.2019 № 157-ІХ.

4.26 Отже, застосовуючи положення Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 03.10.2019 № 157-ІХ судова палата для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду дійшла висновку, що можливість для автоматичної пролонгації договору оренди державного чи комунального майна на новий строк не передбачена цим Законом.

4.27 За вказаних обставин колегія суддів зазначає, що суди помилково вважали пролонгованим договір оренди із посиланням на те, що орендар після закінчення строку дії договору продовжив користування спірним майном.

4.28 З урахуванням викладеного, слід зазначити, що розірвати можна лише договір, який діє (постанови Верховного Суду від 13.03.2025 у справі № 922/1778/24, від 24.04.2025 у справі № 910/3690/24, від 12.09.2024 у справі № 915/386/22), а тому висновки судів попередніх інстанцій в частині розірвання договору є помилковими та такими, що суперечать наведеній сформованій Верховним Судом судовій практиці.

4.29 При цьому в разі припинення договору оренди орендар зобов`язаний протягом трьох робочих днів з дати припинення договору повернути орендоване майно в порядку, визначеному договором оренди (частина 1 статті 25 цього Закону), а відповідно до пункту 5.12 договору сторони обумовили, що орендар зобов`язується у разі припинення або розірвання договору повернути в 15-денний термін орендодавцю або підприємству, вказаному орендодавцем, орендоване майно у належному стані, не гіршому ніж на моменти передачі його в оренду, з врахуванням стану або втрат (повної або часткової) орендованого майна з вини орендаря.

4.30 За встановленими судами обставинами орендар не повернув спірне майно, а тому задоволення позову в частині зобов`язання орендаря повернути балансоутримувачу орендоване майно відповідає положенням законодавства та договору.

4.31 Крім того, суди вважали, що із відповідача за первісним позовом підлягає стягненню 1 836 138,57 грн заборгованості з орендної плати, 61 192,78 грн пені, 29 495,34 грн інфляційних втрат, 5661,16 грн 3 % річних за період, починаючи із березня 2022, тобто після закінчення строк дії договору оренди 27.07.2020.

4.32 Між тим, за висновками об`єднаної палати Касаційного господарського суду, викладеними у постанові від 19.04.2021 у справі № 910/11131/19, обов`язок орендаря сплачувати орендну плату за користування орендованим майном зберігається до припинення договору (до спливу строку дії договору оренди), оскільки орендна плата є платою орендаря за користування належним орендодавцю майном та відповідає суті орендних правовідносин, що полягають у строковому користуванні орендарем об`єктом оренди на платній основі.

4.33 Законом України "Про оренду державного та комунального майна" від 03.10.2019 № 157-ІХ також такого обов`язку для орендаря не встановлено.

4.34 Водночас враховуючи те, що висновки судів про пролонгацію договору після 27.07.2020 є неправильними, тому відсутні підстави для задоволення первісного позову в частині стягнення заборгованості з орендної плати, пені, інфляційних втрат та 3 % річних.

4.35 Таким чином, доводи орендаря за зустрічним позовом спростовуються вищевикладеним і підстави для задоволення зустрічного позову з цих підстав відсутні, а посилання його на неправильне застосування судами пункту 3 рішення Київської обласної ради від 22.09.2022 № 274-13-VIII "Про особливості оренди майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Київської області у період воєнного стану" за відсутності висновку Верховного Суду є таким, що не підтвердилися, оскільки з урахуванням того, що договір припинив свою дію у зв`язку із закінченням строку, на який його було укладено, вказані положення не підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

4.36 Відповідно до частин 1,4 статті 300 ГПК України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

4.37 За таких обставин колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржені судові рішення: в частині задоволення первісного позову про стягнення коштів підлягають скасуванню з ухваленням в цій частині нового рішення про відмову у позові; в частині позовних вимог про зобов`язання повернути майно та в частині позовних вимог за зустрічним позовом - зміні з викладенням їх мотивувальних частин в редакції цієї постанови, а в решті - залишенню без змін.

4.38 При цьому згідно з частиною 9 статті 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору в частині позовної вимоги про стягнення коштів покладаються на скаржника, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій.

Керуючись статтями 240, 300, 301, 311, 314, 315, 317 ГПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Спільного Українсько-Британського підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптимед" у справі № 910/14916/23 задовольнити частково.

Постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.02.2025 та рішення Господарського суду міста Києва від 11.07.2024: в частині задоволення первісного позову про стягнення коштів скасувати і в позові в цій частині - відмовити; в частині позовних вимог про зобов`язання повернути майно та в частині позовних вимог за зустрічним позовом - змінити, виклавши їх мотивувальні частини в редакції цієї постанови, а в решті - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Г. М. Мачульський

Судді Є. В. Краснов

Л. І. Рогач