Ухвала від 16.06.2025 по справі 911/2498/18

УХВАЛА

16 червня 2025 року

м. Київ

cправа № 911/2498/18

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Жукова С.В.

розглянувши матеріали касаційної скарги Спільного українсько-американського підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінанси та Кредит Лізинг"

на ухвалу Господарського суду Київської області від 16.01.2025

та постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.04.2025

у справі № 11/2498/18

за заявою Голови ліквідаційної комісії Приватного акціонерного товариства "Росава",

до Приватного акціонерного товариства "Росава"

про банкрутство,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Київської області від 16.01.2025 закрито провадження з розгляду кредиторських вимог Спільного українсько-американського підприємства з іноземними інвестиціями в формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінанси та Кредит Лізинг" у розмірі 357 840,46 грн за договором оренди № 03/2005-967 від 01.11.2005 у справі № 911/2498/18 про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Росава".

Не погоджуючись з ухвалою, Спільне українсько-американське підприємство Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінанси та Кредит Лізинг" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати ухвалу Господарського суду Київської області від 16.01.2025 у справі № 911/2498/18 та постановити нову ухвалу про закриття провадження у справі за заявою про визнання кредиторських вимог СП ТОВ "Фінанси та Кредит Лізинг" до ПрАТ "Росава" на підставі п.4 ч.1 ст. 231 ГПК України; здійснити розподіл судових витрат у справі № 911/2498/18 шляхом визнання кредиторських вимог СП ТОВ "Фінанси та Кредит Лізинг" до ПрАТ "Росава" на суму судового збору 23426,4 грн (двадцять три тисячі чотириста двадцять шість гривень) як кредиторські вимоги поточного кредитора ПрАТ "Росава".

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 30.04.2025 у справі № 911/2498/18 ухвалу Господарського суду Київської області від 16.01.2025 у справі №911/2498/18 залишено без змін.

До Верховного Суду від Спільного українсько-американського підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінанси та Кредит Лізинг" надійшла касаційна скарга, у якій заявлено вимогу скасувати ухвалу Господарського суду Київської області від 16.01.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.04.2025 у справі № 911/2498/18 в частині кредиторських вимог СП ТОВ "Фінанси та Кредит Лізинг" та ухвалити нове судове рішення, яким закрити провадження у справі на підставі п.4 ч.1 ст. 231 ГПК України та здійснити розподіл судових витрат у справі шляхом стягнення судового збору з боржника - ПрАТ "Росава". Визнати Спільне підприємство Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінанси та Кредит Лізинг" кредитором ПрАТ "Росава" на суму сплаченого судового збору у розмірі 23 426, 4 грн (двадцять три тисячі чотириста двадцять шість гривень).

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №911/2498/18 визначено колегію суддів у складі: Жукова С.В. - головуючого, Картере В.І., Огородніка К.М., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.06.2025.

За результатами розгляду матеріалів цієї скарги Касаційний господарський суд дійшов висновку про залишення її без руху, з огляду на таке.

Частинами 1, 2 статті 288 Господарського процесуального кодексу України визначено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Згідно зі статтею 284 Господарського процесуального кодексу України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова суду апеляційної інстанції ухвалена 30.04.2025, повний текст постанови складено 13.05.2025, отже останнім днем касаційного оскарження вказаної постанови було 02.06.2025. Проте, касаційна скарга подана скаржником 04.06.2025, тобто після закінчення строку на касаційне оскарження.

Проте, Спільне українсько-американське підприємство Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінанси та Кредит Лізинг" у касаційній скарзі не порушує питання про поновлення строку на касаційне оскарження вказаного судового рішення та не наводить підстави для поновлення такого строку.

Відповідно до частини 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги Спільного українсько-американського підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінанси та Кредит Лізинг" на ухвалу Господарського суду Київської області від 16.01.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.04.2025 у справі № 911/2498/18 без руху на підставі частини 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України з наданням заявнику строку для порушення питання про поновлення строку на касаційне оскарження з обґрунтуванням підстав пропуску такого строку.

Також, відповідно пункту 2 частини 4 статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".

Відповідно статті 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з підпунктом 7 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції закону, на момент звернення із позовною заявою), за подання касаційної скарги на ухвалу суду ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Станом на 01.01.2025 прожитковий мінімум для працездатних осіб у місячному розмірі становив 3028,00 грн (стаття 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2025 рік»).

Оскільки касаційна скарга подана в електронній формі - через підсистему "Електронний суд", розмір судового збору за подання касаційної скарги із застосуванням коефіцієнту 0,8 для пониження його ставки становить 2 422,40 грн (3028,00 грн х 0,8).

Проте матеріали касаційної скарги взагалі не містять доказів сплати судового збору у встановлених нормами Закону України "Про судовий збір" порядку і розмірі.

Також, згідно з частиною третьою статті 290 ГПК касаційна скарга підписується особою, яка подає скаргу, або її представником. До касаційної скарги, поданої представником, додається довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження.

Згідно з частинами 1, 3 статті 56 Господарського процесуального кодексу України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Згідно з частиною першою статті 58 ГПК встановлено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Згідно з частиною четвертою статті 60 Господарського процесуального кодексу України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

За змістом частини першої - другої статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.

Відповідно до пункту 4 Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 12.04.2019 № 41 (далі - Положення), з подальшими змінами, ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням та повинен містити обов`язкові реквізити, передбачені цим Положенням.

У пункті 9 Положення визначено, що ордер, що видається адвокатом, який здійснює свою діяльність індивідуально, підписується адвокатом (власноручно або електронним підписом) та посвідчується печаткою адвоката (за її наявності).

Ордер, встановленої цим Положенням форми, є належним та достатнім підтвердженням правомочності адвоката на вчинення дій в інтересах клієнта (пункт 11 Положення).

Згідно із пунктом 12 Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги в редакції, чинній на момент подання апеляційної скарги та постановлення оскаржуваної ухвали, ордер має містити такі реквізити: серію, порядковий номер ордера; прізвище, ім`я, по батькові або найменування особи, якій надається правова допомога; посилання на договір про надання правової допомоги/доручення органу (установи), уповноважених законом на надання безоплатної правової допомоги, номер (у випадку наявності) та дату цього документа; назву органу, у якому надається правова допомога адвокатом із зазначенням, у випадку необхідності, виду адвокатської діяльності відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»; прізвище, ім`я, по батькові адвоката, який надає правничу (правову) допомогу на підставі ордера, номер та дату його свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, найменування органу, який його видав; номер посвідчення адвоката України, ким та коли воно видане; ким ордер виданий (назву організаційної форми): адвокатом, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально (із зазначенням адреси робочого місця); адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням (повне найменування адвокатського бюро/адвокатського об`єднання та його місцезнаходження); адресу робочого місця адвоката, якщо вона відрізняється від адреси місцезнаходження адвокатського бюро/адвокатського об`єднання, яке видає ордер; обмеження повноважень, якщо такі передбачені договором про надання правничої (правової) допомоги; дату видачі ордера; підпис адвоката, який видав ордер, у разі здійснення ним індивідуальної діяльності (у графі «Адвокат»); підпис адвоката, який надає правову допомогу, якщо ордер, виданий адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням (у графі «Адвокат»); підпис керівника адвокатського бюро/адвокатського об`єднання, відтиск печатки адвокатського бюро/адвокатського об`єднання (за наявності) у випадку, якщо ордер видається адвокатським бюро/адвокатським об`єднанням.

Верховний Суд звертає увагу на те, що рішенням Ради адвокатів України від 08 червня 2024 року № 36 «Про внесення змін до Положення про ордер на надання правничої допомоги та до рішення РАУ № 162 від 04 серпня 2017 року» доповнено пункт 12 Положення новим підпунктом 12.15 наступного змісту: « 12.15. Ордер вважається підписаним адвокатом (керівником адвокатського бюро/адвокатського об`єднання), якщо у графі «Адвокат» міститься або власноручний (фізичний) підпис; або ордер засвідчено електронним підписом; або електронним підписом засвідчено документ, додатком до якого є ордер».

Згідно з пунктом 10 Положення Ордер, який видається адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням, обов`язково має містити підпис адвоката (власноручний або електронний) який надає правничу допомогу на підставі цього ордера, та підпис (власноручний або електронний) керівника адвокатського бюро, адвокатського об`єднання і скріплений печаткою юридичної особи (за її наявності).

Під час дії воєнного стану на території України дозволяється видача адвокатським бюро/адвокатським об`єднанням ордеру без скріплення його печаткою юридичної особи та без підпису керівника адвокатського об`єднання, адвокатського бюро. Правовідносини між адвокатом, який надає правничу допомогу на підставі цього ордера та адвокатським об`єднанням, адвокатським бюро врегульовуються внутрішніми документами цих організаційно правових форм здійснення адвокатської діяльності.

При цьому за змістом пунктів 6 - 8 зазначеного Положення бланки ордерів, згідно затвердженої типової форми, генеруються у відповідному розділі «Особистого кабінету адвоката» на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України www.unba.org.ua слідуючи командам системи.

Облік згенерованих ордерів здійснюється автоматично системою управління електронної бази даних Єдиного реєстру адвокатів України. Історія генерування ордерів відображається у відповідному розділі «Особистого кабінету адвоката» на офіційному веб-сайті НААУ та у адміністративній частині електронної бази даних ЄРАУ.

Адвокати, адвокатські об`єднання або адвокатські бюро ініціюють генерування ордерів відповідно від адвокатів, які здійснюють адвокатську діяльність індивідуально, керівників (уповноважених осіб) адвокатського об`єднання, адвокатського бюро через офіційний веб-сайт НААУ, в раді адвокатів регіону, або як виняток у передбачених Радою адвокатів України випадках безпосередньо у Національній асоціації адвокатів України.

Як вбачається з касаційної скарги, остання подана через систему «Електронний суд» та підписана особою, яка визначена як представник скаржника, адвокат -Лупол Іриною Василівною.

Як вбачається з матеріалів сформованої в системі «Електронний суд» заяви, на адвокатом Лупол І.В. додано скан-копію ордера серії АА № 1586336.

Зі змісту доданого до заяви ордера, як документа на підтвердження повноважень представника Лупол І.В., вбачається, що він не містить всі обов`язкові реквізити, передбачені змістом пункту 12 Положення, зокрема, відсутнє:

- найменування особи, якій надається правова допомога;

- номер та дата договору про надання правової допомоги/доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги на підставі якого його видано;

- назва органу, у якому надається правова допомога адвокатом;

- дата видачі ордера.

Тобто, безпосередньо вище описаний електронний ордер не містить всіх обов`язкових для такого документу реквізитів, передбачених пунктом 12 Положення.

З огляду на те, що поданий адвокатом ордер не є сформованим електронним ордером через модуль у підсистемі «Електронний суд» у встановленій адміністратором формі, а є додатком до заяви, він має містити обов`язкові (імперативні) реквізити, визначені у Положенні.

Оскільки доданий до заяви ордер не містить реквізитів, які повинен містити ордер, Верховний Суд дійшов висновку про те, що з урахуванням змісту пункту 11 Положення, документ, доданий адвокатом Лупол І.В., як доказ на підтвердження повноважень, не є належним та достатнім підтвердженням правомочності адвоката на вчинення дій в інтересах скаржника, а тому відсутні підстави вважати, що касаційну скаргу Спільного українсько-американського підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінанси та Кредит Лізинг" підписано особою, яка має право її підписувати.

Згідно з частиною 2 статті 292 ГПК України, у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.

Відповідно частини 2 статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Таким чином, Скаржнику необхідно усунути недоліки касаційної скарги, а саме:

- надати суду клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Східного апеляційного господарського суду від 19.12.2024 у справі №922/1908/24 з обґрунтуванням підстав пропуску такого строку;

- надати суду оригінал документа про сплату судового збору на суму 2 422,40 грн;

- подати документи на підтвердження повноважень Лупол І.В. на підписання та подання касаційної скарги від імені Спільного українсько-американського підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінанси та Кредит Лізинг".

При цьому, суд звертає увагу скаржника на платіжні реквізити для зарахування до державного бюджету судового збору за розгляд справ Верховним Судом:

- отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерському районі/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ)- 37993783,

- банк отримувача - Казначейство України (ЕАП),

- номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) UA288999980313151207000026007,

- код класифікації доходів бюджету - 22030102,

- найменування податку, збору, платежу - "Судовий збір (Верховний Суд, 055)".

З огляду на викладене, касаційна скарга подана без додержання відповідних вимог процесуального законодавства, тому підлягає залишенню без руху на підставі частини 2, 3 статті 292 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 174, 234, 235, 288, 290, 291, 292 Господарського процесуального кодексу України, Суд, -

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Спільного українсько-американського підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінанси та Кредит Лізинг" на ухвалу Господарського суду Київської області від 16.01.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.04.2025 у справі № 911/2498/18 залишити без руху.

2. Надати Спільному українсько-американському підприємству Товариству з обмеженою відповідальністю "Фінанси та Кредит Лізинг" строк для усунення зазначених у цій ухвалі недоліків, який становить 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

3. Спільному українсько-американському підприємству Товариству з обмеженою відповідальністю "Фінанси та Кредит Лізинг" усунути недоліки, встановлені в цій ухвалі у такий спосіб:

- надати суду клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Східного апеляційного господарського суду від 19.12.2024 у справі №922/1908/24 з обґрунтуванням підстав пропуску такого строку;

- надати суду оригінал документа про сплату судового збору на суму 2 422,40 грн;

- подати документи на підтвердження повноважень Лупол І.В. на підписання та подання касаційної скарги від імені Спільного українсько-американського підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінанси та Кредит Лізинг".

4. Роз`яснити Спільному українсько-американському підприємству Товариству з обмеженою відповідальністю "Фінанси та Кредит Лізинг", що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали, до касаційної скарги будуть застосовані наслідки, які передбачені положеннями ч. ч. 2, 3 ст. 292 ГПК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач С.В. Жуков