Васильківський міськрайонний суд київської області
Новинка
Отримуйте стислий та зрозумілий зміст судового рішення. Це заощадить ваш час та зусилля.
РеєстраціяСправа № 362/405/25
Провадження № 2/362/1469/25
Р І Ш Е Н Н Я
І м е н е м У к р а ї н и
(з а о ч н е)
16 червня 2025 року
Васильківський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого судді Марчука О.Л.,
при секретарі Неділько А.С.,
за участю представника позивача адвоката Задорожної Л.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 3 у місті Василькові Обухівського району Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Феодосіївської сільської ради Обухівського району Київської області про визнання права власності,
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду із позовом у якому просить визнати за ним право власності в порядку спадкування за законом після смерті його батька на земельну ділянку площею 0,0647 гектарів для індивідувального садівництва, кадастровий номер 3221481501:01:044:0017, що розташована за адресою: Київська обл., Обухівський р-н., Феодосіївська сільська територіальна громада, с. Гвоздів, С/т «Університет-5».
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що після смерті свого батька у встановленому законом порядку він, як єдиний його спадкоємець, звернувся до нотаріальної контори для прийняття спадщини у вигляді вказаного нерухомого майна за законом після померлого батька; однак, нотаріусом було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на вказану земельну ділянку через відсутність оригіналу правовстановлювального документу на дане нерухоме майно (а.с. 55 59).
Представник позивача в судовому засіданні підтримала позовні вимоги та просила їх задовольнити з викладених у позові підстав.
Відповідач двічі був повідомлений про місце, день і час розгляду справи належним чином шляхом отримання судової повістки про виклик за офційною адресою електронної пошти органу місцевого самоврядування; про причини неприбуття свого представника відповідач суду не повідомив (а.с. 72, 97).
Враховуючи, що відповідач, який був належним чином повідомлений про місце, день і час розгляду справи в порядку вручення судових повісток, передбаченому статтями 128 і 130 ЦПК України, не повідомив суд про причини неприбуття свого представника, суд вважає причини неприбуття представника відповідача в судове засідання неповажними.
Оскільки, представник відповідача не з`явився в судове засідання без поважних причин, відповідач не подав відзив та представник позивача не заперечила проти вирішення справи в заочному порядку, на підставі статті 280 ЦПК України, суд ухвалив заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Вислухавши вступне слово представника позивача та дослідивши письмові докази по справі у їх сукупності, суд встановив такі обставини та приходить до наступних висновків.
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 24.05.2024 року (а.с. 6).
З матеріалів спадкової справи № 601/2024 до майна померлого ОСОБА_2 вбачається, що його спадкоємцем за законом є його син позивач по даній справі (а.с. 74 93).
Позивач звернувся до нотаріуса з метою прийняття та оформлення спадщини за законом після померлого батька.
Постановою нотаріуса Одинадцятої київської державної нотаріальної контори Ковалевської Н.В. від 26.11.2024 року № 4150/02-31, позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті його батька на земельну ділянку площею 0,0647 гектарів для індивідувального садівництва, кадастровий номер 3221481501:01:044:0017, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , у зв`язку із відсутністю оригіналу Державного акту на право власності на землю, що підтверджує право власності померлого на зазначену земельну ділянку (а.с. 92 92).
Вирішуючи спір по суті, суд враховує наступне.
У пункті10постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни від30.05.2008року №7«Про судовупрактику усправах про спадкування» роз`яснено, що відповідно до статті 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.
Зокрема, із доданого до позову на підтвердження своїх доводів копії письмового доказу вбачається, що на підставі рішення Гвоздівської сільської ради від 27 лютого 1996 року № 8, на ім`я ОСОБА_2 було виготовленоі 16 жовтня1996року видано Державний акт на право приватної власності на землю серії КВ № 4072 на земельну ділянку площею 0,065 гектарів для ведення садівництва на території Гвоздівської сільської ради (а.с. 7).
Норми статті 23 Земельного кодексу України від 18 грудня 1990 року № 561-XII (у редакції, що була чинною станом на дату прийняття органу місцевого самоврядування про передачу у власність земельної ділянки батьку позивача) передбачала, що право власності на земельну ділянку посвідчується державними актами.
Отже, із вказаного державного акту судом встановлено, що його видано на підставі рішення Гвоздівської сільської ради від 27 лютого 1996 року № 8, тобто за життя спадкодавця позивача.
Відповідно до частини першої статті 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.
Згідно із нормами статті 17 Земельного кодексу України від 18 грудня 1990 року № 561-XII (у редакції, що була чинною станом на дату прийняття органу місцевого самоврядування про передачу у власність земельної ділянки батьку позивача), передача земельних ділянок у приватну власність провадиться Радами народних депутатів, на території яких розташовані земельні ділянки.
Тобто, слід зробити висновок, що відповідно до вимог діючого на той час земельного законодавства спадкодавець позивача набув право власності на дану земельну ділянку з підстав її отримання у приватну власність за рішенням відповідної місцевої ради, що не суперечить цивільному законодавству.
Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно зі статтею 1218 ЦК України, до складу спадщини входять всі права і обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до частин 1 і 5 статті 1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Натомість, батько позивача у встановленому законом порядку за життя не оформив своїх майнових прав приватної власності на вказану земельну ділянку відповідно до приписів Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III та положень Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Отже, слід зробити висновок, що відповідно до вимог земельного законодавства спадкодавець позивача набув право власності на дану земельну ділянку з підстав її отримання за рішенням органу місцевого самоврядування, що не суперечить цивільному законодавству.
У зв`язку з цим, суд вважає, що та обставина, що батько позивача за життя не встиг оформити право власності на вказану земельну ділянку належним чином не є достатньою підставою для відмови у визнанні за його спадкоємцем права власності на вказане нерухоме майно, яке залишились після смерті його батька.
Таким чином, враховуючи встановлені судом обставини та положення законодавства, яким урегульовано спірні правовідносини, суд приходить до висновку, що право позивача щодо спадкування підлягає захисту шляхом визнання за ним права власності на дане нерухоме майно.
За таких обставин, позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню в повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись Постановою Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», статтями 17, 23 Земельного кодексу України від 18 грудня 1990 року № 561-XII, статтями 328, 1216, 1218, 1241, 1268 Цивільного кодексу України, статтями 1 13, 19, 23, 27, 34, 76 83, 89, 95, 133, 142, 197, 198, 258, 259, 263 265, 273 ЦПК України,
В И Р І Ш И В:
Задовольнити позов.
В порядку спадкування за законом після ОСОБА_2 який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею 0,0647 гектарів для індивідувального садівництва, кадастровий номер 3221481501:01:044:0017, що розташована за адресою: Київська область, Обухівський район, Феодосіївська сільська територіальна громада, село Гвоздів, Садове товариство «Університет-5».
Заочне рішенняможе бутипереглянуто судом,що йогоухвалив записьмовою заявоювідповідача,яку можебути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий
Дата складення повного судового рішення 17 червня 2025 року.
Суд | Васильківський міськрайонний суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 16.06.2025 |
Оприлюднено | 19.06.2025 |
Номер документу | 128178418 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із відносин спадкування, з них |
Цивільне
Васильківський міськрайонний суд Київської області
Марчук О. Л.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні