Рішення від 16.06.2025 по справі 440/5280/24

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

16 червня 2025 року м. ПолтаваСправа №440/5280/24

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Кукоби О.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СМАРТ ЛАЙТ ГРУПП" до Головного управління ДПС у Полтавській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

1. Стислий зміст позовних вимог та їх обґрунтування.

Товариство з обмеженою відповідальністю "СМАРТ ЛАЙТ ГРУПП" (надалі - ТОВ "СМАРТ ЛАЙТ ГРУПП", позивач) звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Полтавській області (надалі - ГУ ДПС у Полтавській області, комісія регіонального рівня), Державної податкової служби України (надалі - ДПС України, комісія центрального рівня), у якому позивач просив:

визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (про відмову у реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних) від 16.04.2024 №№ 10915409/38875234, 10915410/38875234, 10915411/38875234, 10915412/38875234, 10915413/38875234, 10915414/38875234, 10915415/38875234, 10915416/38875234, 10915417/38875234;

зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкові накладні від 23.02.2023 №2, від 23.02.2023 №1, від 06.03.2023 №14, від 21.03.2023 №16, від 09.06.2023 №2, від 03.07.2023 №1, від 03.08.2023 №1, від 16.11.2023 №1, від 16.01.2024 №1, складені ТОВ "СМАРТ ЛАЙТ ГРУПП", днем їх подання на реєстрацію.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірні рішення прийнято з порушенням норм чинного законодавства України, оскільки у квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних не зазначено конкретний перелік документів, які необхідно надати позивачу для підтвердження інформації, зазначеної в податкових накладних. Водночас ТОВ "СМАРТ ЛАЙТ ГРУПП" після зупинення реєстрації податкових накладних скористалось своїм правом та надало письмові пояснення щодо господарської операції з поставки товарів та копії документів на їх підтвердження відповідно до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165. Проте відповідні документи не взяті комісією регіонального рівня до уваги, внаслідок чого відповідач ухвалив рішення про відмову в реєстрації податкових накладних у ЄРПН. Позивач стверджував, що він є добросовісним платником податків, а господарські операції щодо постачання товарів, за якими складені податкові накладні, підтверджені необхідними первинними документами, копії яких надані податковому органу разом з письмовими поясненнями.

2. Позиція відповідачів.

Відповідачі позов не визнали. У наданому до суду відзиві на позов уповноважений представник ГУ ДПС у Полтавській області та ДПС України просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю /а.с. 119-127/. Свою позицію мотивував посиланням на відповідність рішень про відмову у реєстрації податкових накладних вимогам чинного законодавства, зокрема, Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Зазначив, що реєстрацію складених позивачем податкових накладних у Реєстрі зупинено через відповідність платника податку на додану вартість приписам пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, а у їх реєстрації відмовлено з огляду на надання позивачем на пропозицію комісії регіонального рівня документів, що складені з порушенням чинного законодавства. Також звертав увагу на те, що повноваження з реєстрації податкових накладних у ЄРПН є дискрецією ДПС України, а тому суд не може втручатись у здійснення комісією центрального рівня владних управлінських функцій.

3. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за цим позовом, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників (у письмовому провадженні).

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду заперечення представника відповідача проти розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження залишені без задоволення.

Представник позивача надала до суду відповідь на позов /а.с. 178-183/, у яких наполягала на задоволенні позовних вимог.

Згідно з частиною п`ятою статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Зважаючи на достатність наданих сторонами доказів та повідомлених обставин, суд розглянув справу у порядку письмового провадження.

Обставини справи

ТОВ "СМАРТ ЛАЙТ ГРУПП" у визначеному законом порядку зареєстроване як юридична особа, як платник податків перебуває на обліку в ГУ ДПС у Полтавській області (ДПІ у м. Полтаві), є платником податку на додану вартість.

07.02.2023 між ТОВ "СМАРТ ЛАЙТ ГРУПП" (учасник) та Комунальним підприємством "Міськсвітло" Дніпровської міської ради (замовник) укладено договір про закупівлю №000043, відповідно до пункту 2.1 якого Учасник зобов`язується поставити Замовникові Товар на підставі Замовлення останнього та у відповідності до Специфікації, а Замовник зобов`язується прийняти поставлений Учасником Товар та оплатити його вартість у порядку і на умовах, погоджених Сторонами у цьому Договорі /а.с. 53-56/.

За умовами договору Учасник повинен поставити товар код ДК 021:2015-31530000-0 "Частини до світильників та освітлювального обладнання" (лампи в асортименті згідно специфікації) /п. 2.3 договору/.

Кількість товару, номенклатура, асортимент, ціна за одиницю товару встановлюється в Специфікації до Договору, видаткових накладних /п.2.4 Договору/.

Загальна очікувана ціна цього договору становить 6 483 789,60 грн з ПДВ /п. 3.1. Договору/.

У силу пунктів 5.1 та 5.2 розділу 5 "Порядок розрахунків" Договору розрахунки за отриманий товар проводиться шляхом оплати Замовником, після пред`явлення Учасником, накладної та інших розрахункових документів (рахунок-фактура, рахунок тощо). Розрахунки за поставлений товар здійснюється шляхом оплати у розмірі 100% від суми, зазначеної у розрахункових документах з відстрочкою платежу до 90 календарних днів після дати отримання товарів. Повний розрахунок проводиться Замовником в межах дії Договору, але не пізніше останнього робочого дня дії Договору.

27.11.2023 між Сторонами укладена додаткова угода №1, відповідно до якого було погоджено зменшення суми договору на 574 067,61 грн. Встановлено остаточну суму договору 5 909 721,99 грн з ПДВ. Інші умови договору залишені без змін. Специфікацію №1 викладено у новій редакції /а.с. 59, у т.ч. зі звороту/.

21.12.2023 між Сторонами укладена додаткова угода №2, за змістом якої погоджено продовження дію договору про закупівлю на строк до 31.03.2024, в обсязі, що не перевищує 20% від суми договору, а саме: на 1 181 099,23 грн. Затверджено специфікацію в розмірі 7 090 821,22 грн. Інші умови договору залишені без змін. Специфікацію №1 викладено у новій редакції /а.с. 60, у т.ч. зі звороту/.

Комунальне підприємством "Міськсвітло" Дніпровської міської ради направило ТОВ "СМАРТ ЛАЙТ ГРУПП" заявки на відвантаження товар згідно специфікації: від 17.02.2023, від 20.03.2023, від 06.06.2023, від 28.06.2023, від 20.07.2023, від 13.11.2023, від 03.01.2024 /а.с. 61-64, у т.ч. зі звороту/.

23.02.2023, 06.03.2023, 21.03.2023, 09.06.2023, 03.07.2023, 03.08.2023, 16.11.2023, 16.01.2024 позивач відвантажив КП "Міськсвітло" Дніпровської міської ради товари (лампи), про що склав видаткові накладні /а.с. 65 - зі звороту, а.с. 83 - зі звороту, а.с. 85 - зі звороту, а.с. 88 - зі звороту, а.с. 91, а.с. 94 - зі звороту, а.с. 97 - зі звороту, а.с. 100 - зі звороту, а.с. 103 - зі звороту/.

За фактом відвантаження товару позивач склав податкові накладні від 23.02.2023 №2 /а.с. 68/, від 23.02.2023 №1 /а.с. 69 - зі звороту/, від 06.03.2023 №14 /а.с. 71/, від 21.03.2023 №16 /а.с. 72 - зі звороту/, від 09.06.2023 №2 /а.с. 74/, від 03.07.2023 №1 /а.с. 75 - зі звороту/, від 03.08.2023 №1 /а.с. 77 - зі звороту/, від 16.11.2023 №1 /а.с. 78 - зі звороту/, від 16.01.2024 №1 /а.с. 80/.

Зазначені податкові накладні надіслані до ДПС України з метою їх реєстрації у ЄРПН, проте протягом операційного дня позивач отримав повідомлення про зупинення реєстрації податкових накладних з огляду на відповідність платника податку на додану вартість приписам пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку /а.с. 69, 70- зі звороту, 72, 73 - зі звороту, 75, 76, 78, 79 - зі звороту/. Позивачу запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної у податкових накладних, для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію / відмову у реєстрації.

12.04.2024 позивач надав комісії регіонального рівня пояснення разом з копіями документів щодо реєстрації податкових накладних у Реєстрі /а.с. 47-52/.

16.04.2024 Комісія ГУ ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ухвалила рішення №№ 10915409/38875234, 10915410/38875234, 10915411/38875234, 10915412/38875234, 10915413/38875234, 10915414/38875234, 10915415/38875234, 10915416/38875234, 10915417/38875234, якими відмовила у реєстрації в Реєстрі податкових накладних від 23.02.2023 №2, від 23.02.2023 №1, від 06.03.2023 №14, від 21.03.2023 №16, від 09.06.2023 №2, від 03.07.2023 №1, від 03.08.2023 №1, від 16.11.2023 №1, від 16.01.2024 №1 з підстав: надання платником податків копій документів, складених із порушенням законодавства /а.с. 18-26/.

У примітці до рішень зазначено, що товарно-транспортні накладні на відвантаження товару покупцю складені з порушенням наказу Міністерства транспорту України від 14.10.1997 №363 "Про затвердження Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні".

Скарги позивача на рішення комісії регіонального рівня залишені без задоволення рішеннями ДПС України від 29.04.2024 /а.с. 38-46/ .

Не погодившись з рішеннями комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації у Реєстрі податкових накладних, позивач оскаржив їх до суду.

Норми права, якими урегульовані спірні відносини

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом підпункту "а" пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України (надалі - ПК України) об`єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

У силу положень пункту 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Пунктом 201.1 статті 201 ПК України визначено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.7 статті 201 ПК України передбачено, податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Абзацами першим, другим пункту 201.10 статті 201 ПК України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з пунктом 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Кабінет Міністрів України 11.12.2019 прийняв постанову №1165 "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних", якою, зокрема, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - Порядок №1165).

Пунктом 1 Порядку №1165 встановлено, що цей Порядок визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів.

За змістом пункту 2 Порядку №1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

Відповідно до абзацу першого пункту 5 Порядку №1165, платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну / розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку.

У силу приписів пункту 6 Порядку №1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено та/або подано податкову накладну/розрахунок коригування для реєстрації в Реєстрі, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

Рішення про відповідність/невідповідність критеріям ризиковості платника податку набирає чинності у день засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.

Платник податку отримує інформацію щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, через електронний кабінет /пункт 8 Порядку №1165/.

Пунктами 10, 11 Порядку №1165 передбачено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації. У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів відповідно до Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Мінфіну від 12 грудня 2019 р. № 520.

Відповідно до абзацу другого пункту 25 Порядку №1165 комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Додатком 1 до Порядку №1165 визначено Критерії ризиковості платника податку на додану вартість, відповідно до пункту 8 яких: у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Довідник кодів податкової інформації, що стала підставою для розгляду питання про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, визначається ДПС та затверджується відповідним наказом, який оприлюднюється на офіційному вебсайті ДПС.

Наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 №520, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 за №1245/34216, затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - Порядок №520), що, відповідно до пункту 1, визначає механізм прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктами 2, 3 Порядку №520 рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, приймають комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі територіальних органів ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі у терміни, визначені пунктом 9 цього Порядку, та надсилає його платнику податку на додану вартість (далі - платник податку) засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» і «Про електронні довірчі послуги».

Пунктом 4 Порядку №520 передбачено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

Відповідно до пункту 5 Порядку №520 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 14.07.2023 №394; зміни набули чинності з 30.09.2023) платник податку, який склав податкову накладну / розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації таких податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі може подати такі документи: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури / інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі.

У разі, коли у квитанції до податкової накладної / розрахунку коригування зазначено код товару/ послуги згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності / умовним кодом товару / Державним класифікатором продукції та послуг, операція за яким стала підставою для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів виключно до такої операції.

Пунктом 9 Порядку №520 (у редакції наказів Міністерства фінансів України від 12.01.2023 №19 (чинній з 08.03.2023) та від 14.07.2023 №394 (чинній з 30.09.2023)) передбачено, що за результатами розгляду поданих письмових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку:

або приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку;

або надсилає повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (далі - Повідомлення), засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку з пропозицією щодо надання платником податку додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування;

або приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі у разі надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства, та надсилає його платнику податку засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Платник податку має право подати до контролюючого органу додаткові пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання Повідомлення.

Додаткові письмові пояснення та копії документів, зазначені в абзаці шостому цього пункту, платник податку подає до ДПС засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».

За результатами розгляду поданих додаткових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем їх отримання, приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Згідно з пунктом 10 Порядку №520 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 12.01.2023 №19, чинній з 08.03.2023) комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

ненадання / часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні Повідомлення;

та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Як визначено пунктом 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 (у редакції Постанови КМ України від 21.04.2021 №378), внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку. Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.

Оцінка судом обставин справи

Згідно з частиною другою статті 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За обставин цієї справи між сторонами виник спір щодо правомірності рішень Комісії ГУ ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відмову у реєстрації у Реєстрі податкових накладних, складених ТОВ "СМАРТ ЛАЙТ ГРУПП".

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку (частина друга статті 2 КАС України).

Послідовний аналіз наведених вище положень Порядку №1165 свідчить, що контролюючий орган, після надходження розрахунку коригування до ДПС для реєстрації у Реєстрі, в автоматизованому режимі здійснює його розшифрування та проводить відповідну перевірку, зокрема щодо наявності підстав для зупинення реєстрації розрахунку коригування через відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Автоматизований моніторинг відповідності платника податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, критеріям оцінки ступеня ризиків здійснюється відповідно до ознак, наведених у пунктах 1-8 критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість (додаток 1 до Порядку №1156).

У разі, якщо за результатами моніторингу визначено, що цей платник податку відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється, про що платнику протягом операційного дня надсилалася відповідна квитанція.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування контролюючий орган зобов`язаний, зокрема, вказати конкретний критерій ризиковості платника податку, на підставі якого зупинено реєстрацію податкової накладної, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку, а також запропонувати платнику надати пояснення та копії документів, необхідних та достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування у Реєстрі.

Зі змісту залучених до матеріалів справи копій квитанцій про зупинення реєстрації податкових накладних суд встановив, що підставою для зупинення реєстрації податкових накладних у Реєстрі слугував висновок податкового органу про те, що відповідні податкові накладні складені платником податку на додану вартість, який відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

У матеріалах справи наявні копії витягу з протоколу засідання комісії ГУ ДПС у Полтавській області від 15.12.2022№178 та рішення від 15.12.2022 №65877 про відповідність ТОВ "СМАРТ ЛАЙТ ГРУПП" пункту 8 Критерії ризиковості платника податку /а.с. 131-132, 153 - зі звороту/.

Суд враховує, що правомірність рішення Комісії Головного управління ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 15.12.2022 №65877 про відповідність ТОВ "СМАРТ ЛАЙТ ГРУПП" пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку була предметом судового розгляду у справі №440/7873/23.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 17.08.2023, залишеним у відповідній частині без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 13.12.2023, визнано протиправним та скасовано рішення Комісії ГУ ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 15.12.2022№65877 про відповідність ТОВ "СМАРТ ЛАЙТ ГРУПП" пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, зобов`язано ГУ ДПС у Полтавській області виключити ТОВ "СМАРТ ЛАЙТ ГРУПП" з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платників податку.

Суд враховує, що податкові накладні від 23.02.2023 №2, від 23.02.2023 №1, від 06.03.2023 №14, від 21.03.2023 №16, від 09.06.2023 №2, від 03.07.2023 №1, від 03.08.2023 №1, правомірність відмови у реєстрації яких є предметом спору у справі, що розглядається, подані на реєстрацію 14.03.2023, 30.03.2023, 18.04.2023, 03.07.2023, 04.08.2023, 05.09.2023 відповідно.

У силу пункту 6 Порядку №1165 включення підприємства до переліку ризикових платників податків є підставою для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, складених таким платником.

Наведене свідчить про наявність у контролюючого органу підстав для зупинення реєстрації податкових накладних від 23.02.2023 №2, від 23.02.2023 №1, від 06.03.2023 №14, від 21.03.2023 №16, від 09.06.2023 №2, від 03.07.2023 №1, від 03.08.2023 №1 у Реєстрі.

Водночас податкова накладна від 16.11.2023 №1 подана на реєстрацію 14.12.2023, а податкова накладна від 16.01.2024 №1 - 14.02.2024, внаслідок чого, з огляду на набрання законної сили судовим рішенням у справі №440/7873/23, у податкового органу не було підстав для зупинення реєстрації цих податкових накладних у Реєстрі з посиланням на віднесення позивача до переліку ризикових платників податків.

Поряд з цим, суд враховує, що сама по собі процедура зупинення реєстрації податкових накладних у Реєстрі є проміжним етапом, тоді як предметом спору у цій справі є правомірність рішень комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкових накладних у Реєстрі.

Оцінюючи правомірність спірних рішень комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкових накладних у Реєстрі, суд враховує такі обставини.

Системний аналіз норм податкового законодавства дає підстави для висновку, що платник податку з настанням першої із умов виникнення податкових зобов`язань, визначених у пункті 187.1 статті 187 ПК України, зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі та зареєструвати її в ЄРПН.

За обставин справи, що розглядається, підставою для складення позивачем вищезгаданих податкових накладних, є факт відвантаження товарів замовнику, що підтверджено видатковими накладними.

Верховний Суд у постанові від 21.02.2023 у справі №2240/3271/18 зауважив на тому, що предметом доказування при вирішенні вимог про зобов`язання податкового органу зареєструвати податкову накладну (у разі скасування рішення Комісії про відмову в реєстрації податкової накладної) мають бути встановленими обставини достатності документів для її реєстрації.

Позивач 12.04.2024 надав комісії регіонального рівня письмові пояснення щодо обставин складення податкових накладних разом з копіями первинних документів на підтвердження наявності підстав для їх складення, зокрема: договору про закупівлю від 07.02.2023 №000043 та додаткових угод від 27.11.2023 №1, від 21.12.2023 №2, заявок замовника, рахунків на оплату, актів приймання-передачі товару, видаткових накладних, товарно-транспортних накладних /а.с. 53-106/.

Суд, дослідивши надані позивачем комісії регіонального рівня документи, зауважує, що ними у своїй сукупності підтверджено підставу складення податкових накладних - відвантаження товарів.

Стосовно доводів відповідачів про невідповідність товарно-транспортних накладних на відвантаження товару покупцю вимогам наказу Міністерства транспорту України від 14.10.1997 №363 "Про затвердження Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні", суд враховує таке.

Товарно-транспортна накладна підтверджує факт надання послуг з перевезення товарів (якщо таке перевезення здійснюється на договірних умовах), документує рух матеріальних цінностей та є одним із доказів реальності здійснення господарської операції з постачання товарів.

Тому, у випадку здійснення господарських операцій саме з надання послуг щодо перевезення товарів, відсутність товарно-транспортної накладної дійсно може бути самостійною підставою вважати господарську операцією такою, що реально не відбулася.

Однак, у спірних відносинах господарські операції стосувались поставки товарів, а не надання послуг перевезення, внаслідок чого складення товарно-транспортних накладних з окремими недоліками не є достатньою та безумовною підставою для відмови у реєстрації податкових накладних у Реєстрі.

Суд враховує, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій контролюючого органу.

Аналогічна правова позиція неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема, у постановах від 23.10.2018 у справі №822/1817/18, від 21.05.2019 у справі №0940/1240/18, від 18.06.2020 у справі №824/245/19-а, від 13.12.2023 у справі №500/4191/22.

Верховний Суд у постанові від 07.12.2022 у справі №500/2237/20 дійшов висновку, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. Предметом розгляду в цій справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкової накладної, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 13.12.2023 у справі №500/4191/22.

Так само у пункті 82 постанови від 23.02.2023 у справі №420/9924/20 Верховний Суд звернув увагу на те, що в межах спірних відносин, що виникли між сторонами на стадії реєстрації податкових накладних, надання судами оцінки щодо товарності або безтоварності господарських операцій є передчасною подією. Такі обставини можуть бути встановлені контролюючим органом на підставі здійсненої належної перевірки, з прийняттям ППР, та в подальшому підтверджені судом.

Таким чином, приймаючи рішення з питань реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарської операцій платника податків на предмет їх реальності та не повинен надавати оцінку реальності здійснених господарських операцій.

Тож дослідження реальності (товарності) здійснення господарської операції, за результатами якої позивач склав вищезгадані податкові накладні, може бути саме предметом податкової перевірки, у ході якої контролюючий орган має право досліджувати первинні документи, встановлювати мету та зміст вчинення господарської операції, а також правомірність її відображення у податковому та бухгалтерському обліку платника податків.

Суд звертає увагу на те, що вищеописані податкові накладні складені позивачем за фактом відвантаження товарів, що відповідає приписам пункту 187.1 статті 187 ПК України.

Позивач разом з поясненнями від 12.04.2024 надав податковому органу копії первинних документів, що у своїй сукупності підтверджували наявність визначених законом підстав для складення податкових накладних (відвантаження товарів).

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування, є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав їх прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів їх прийняття.

Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Головним управлінням ДПС у Полтавській області у ході судового розгляду справи не доведено наявності достатніх підстав для зупинення та відмови у реєстрації складених позивачем податкових накладних в Реєстрі.

Враховуючи вищенаведене у своїй сукупності, суд дійшов висновку про протиправність рішень комісії регіонального рівня від 16.04.2024 №№ 10915409/38875234, 10915410/38875234, 10915411/38875234, 10915412/38875234, 10915413/38875234, 10915414/38875234, 10915415/38875234, 10915416/38875234, 10915417/38875234 про відмову у реєстрації податкових накладних від 23.02.2023 №2, від 23.02.2023 №1, від 06.03.2023 №14, від 21.03.2023 №16, від 09.06.2023 №2, від 03.07.2023 №1, від 03.08.2023 №1, від 16.11.2023 №1, від 16.01.2024 №1, складених ТОВ "СМАРТ ЛАЙТ ГРУПП", та як наслідок правомірність позовних вимог платника податку в цій частині.

Окрім того, з метою надання позивачу ефективного способу захисту порушеного права у спірних відносинах слід зобов`язати ДПС України зареєструвати відповідні податкові накладні в Реєстрі датою їх фактичного подання на реєстрацію.

Стосовно посилання представника відповідачів, що саме на комісію контролюючого органу покладено обов`язок прийняття рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної, суд зазначає, що зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подану позивачем податкову накладну є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, та належним способом захисту порушеного права.

Аналогічні висновки щодо правозастосування у спірних відносинах викладені у постановах Верховного Суду від 03.11.2021 у справі №360/2460/20, від 27.10.2022 у справі №360/3253/20, від 25.11.2022 у справі №320/3484/21, від 17.05.2023 у справі №140/14282/20, від 06.03.2024 у справі №440/3706/23 та ін.

А тому, зважаючи на встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими урегульовано спірні відносини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ТОВ "СМАРТ ЛАЙТ ГРУПП" повністю.

Розподіл судових витрат

Відповідно до частини першої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 43603,20 грн, що зарахований до спеціального фонду Державного бюджету /а.с. 113, 114/.

Згідно з частиною другою статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

За змістом абзацу другого частини третьої статті 6 Закону України "Про судовий збір" у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Верховний Суд у постанові від 02.12.2021 у справі №280/5145/19 зазначив, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумови для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов`язати прийняти рішення, вчинити дії чи утриматися від їх вчинення тощо), як способу усунення наслідків протиправності акта, дій чи бездіяльності, є однією вимогою.

Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 12.11.2019 (справа №640/21330/18) та від 05.06.2020 (справа №280/5161/19).

Водночас, за висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 25.04.2023 у справі №300/3800/22, у разі подання платником податку позову про оскарження декількох рішень щодо реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, судовий збір відповідно до частини третьої статті 6 Закону України "Про судовий збір" належить сплачувати за кожну позовну вимогу немайнового характеру (щодо кожного окремого рішення).

За змістом підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру, який подано юридичною особою, сплачується судовий збір у розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При цьому, частиною першою статті 4 названого Закону визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

А відповідно до частини третьої цієї статті, при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" установлено у 2024 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для основних соціальних і демографічних груп населення, зокрема, працездатних осіб: з 01.01.2024 - 3028,00 грн.

Отож, за звернення до суду з цим позовом позивач мав сплатити судовий збір у розмірі 21801,60 грн (3028,00 грн х 0,8 х 9).

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Зважаючи на те, що передумовою для виникнення цього спору є прийняття Комісією ГУ ДПС у Полтавській області протиправних рішень про відмову у реєстрації податкових накладних, суд дійшов висновку, що понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 21801,60 грн належить стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Полтавській області.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

У випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми /частина друга статті 7 Закону України "Про судовий збір"/.

Згідно з частиною першою статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Тож суд вважає за доцільне повернути позивачу з Державного бюджету України надміру сплачений судовий збір у розмірі 21801,60 грн (43603,20 грн - 21801,60 грн).

Також позивач заявив до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 18000,00 грн.

Суд враховує, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (частина перша статті 134 КАС України).

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (частина друга статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина третя статті 134 КАС України).

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина четверта статті 134 КАС України).

Аналіз наведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При цьому суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Аналогічних правових висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 26.06.2019 у справі №200/14113/18-а.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

На підтвердження понесених позивачем у цій справі витрат з правничої допомоги до матеріалів справи надано копії: договору від 30.04.2024 №79 про надання правової допомоги, додаткової угоди від 01.05.2024 №1, акта приймання-передачі наданих послуг від 01.05.2024 №1, звіту про надання правової допомоги від 01.05.2024 №1, платіжної інструкції від 01.05.2024 №6105 /а.с. 106-109/.

В акті приймання-передачі наданих послуг від 01.05.2024 №1 та звіті про надання правової допомоги від 01.05.2024 №1 клієнт разом з адвокатом узгодили, що правова допомога полягала у підготовці позовної заяви про визнання протиправними та скасування дев`яти рішень про відмову у реєстрації податкових накладних.

Статтею 19 Закону України від 05.07.2012 №5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі - Закон №5076-VI) визначено такі види адвокатської діяльності, як надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Відповідно до статті 30 Закону №5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.

Велика Палата Верховного Суду вказує на те, що при визначенні суми судових витрат, на відшкодування якої має право позивач, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц).

Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц).

Склад витрат, пов`язаних з оплатою за надання професійної правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.

При цьому для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема, у випадку укладення ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (пункт 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18, провадження №12-171гс19).

Виходячи з вищеописаних обставин справи, суд, оцінивши надані позивачем докази у їх сукупності, враховуючи принципи обґрунтованості, співмірності та пропорційності судових витрат, дійшов висновку про необхідність зменшення витрат на професійну правничу допомогу у цій справі до 6000,00 грн.

Керуючись статтями 2, 3, 5-10, 72-77, 90, 132, 134, 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, Полтавський окружний адміністративний суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "СМАРТ ЛАЙТ ГРУПП" задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Полтавській області від 16.04.2024 №№ 10915409/38875234, 10915410/38875234, 10915411/38875234, 10915412/38875234, 10915413/38875234, 10915414/38875234, 10915415/38875234, 10915416/38875234, 10915417/38875234.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні від 23.02.2023 №2, від 23.02.2023 №1, від 06.03.2023 №14, від 21.03.2023 №16, від 09.06.2023 №2, від 03.07.2023 №1, від 03.08.2023 №1, від 16.11.2023 №1, від 16.01.2024 №1, складені ТОВ "СМАРТ ЛАЙТ ГРУПП", днем їх подання на реєстрацію.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СМАРТ ЛАЙТ ГРУПП" витрати зі сплати судового збору у сумі 21801,60 грн (двадцять одна тисяча вісімсот одна гривня шістдесят копійок) та 6000,00 грн (шість тисяч гривень) витрат на професійну правничу допомогу.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "СМАРТ ЛАЙТ ГРУПП" з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 21801,60 грн (двадцять одна тисяча вісімсот одна гривня шістдесят копійок) на підставі платіжної інструкції від 01.05.2024 №6104.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "СМАРТ ЛАЙТ ГРУПП" (код ЄДРПОУ 38875234; вул. Автобазівська, 7, м. Полтава, Полтавська область, 36008).

Відповідачі:

1) Головне управління ДПС у Полтавській області (код ЄДРПОУ ВП 44057192; вул. Європейська, 4, м. Полтава, Полтавська область, 36014);

2) Державна податкова служба України (код ЄДРПОУ 43005393; Львівська площа, 8, м. Київ, 04053).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів після складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

СуддяОлександр КУКОБА