Постанова від 16.09.2025 по справі 440/5280/24

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2025 р. Справа № 440/5280/24Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Калиновського В.А.,

Суддів: Бегунца А.О. , Русанової В.Б. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 16.06.2025, головуючий суддя І інстанції: О.О. Кукоба, м. Полтава, по справі № 440/5280/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СМАРТ ЛАЙТ ГРУПП»

до Головного управління ДПС у Полтавській області , Державної податкової служби України

про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «СМАРТ ЛАЙТ ГРУПП», звернувся до суду з позовом, в якому просив:

- визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (про відмову у реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних) від 16.04.2024 №№ 10915409/38875234, 10915410/38875234, 10915411/38875234, 10915412/38875234, 10915413/38875234, 10915414/38875234, 10915415/38875234, 10915416/38875234, 10915417/38875234;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкові накладні від 23.02.2023 №2, від 23.02.2023 №1, від 06.03.2023 №14, від 21.03.2023 №16, від 09.06.2023 №2, від 03.07.2023 №1, від 03.08.2023 №1, від 16.11.2023 №1, від 16.01.2024 №1, складені ТОВ "СМАРТ ЛАЙТ ГРУПП", днем їх подання на реєстрацію.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 16.06.2025 задоволено позов.

Визнано протиправними та скасовані рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Полтавській області від 16.04.2024 №№ 10915409/38875234, 10915410/38875234, 10915411/38875234, 10915412/38875234, 10915413/38875234, 10915414/38875234, 10915415/38875234, 10915416/38875234, 10915417/38875234.

Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні від 23.02.2023 №2, від 23.02.2023 №1, від 06.03.2023 №14, від 21.03.2023 №16, від 09.06.2023 №2, від 03.07.2023 №1, від 03.08.2023 №1, від 16.11.2023 №1, від 16.01.2024 №1, складені ТОВ "СМАРТ ЛАЙТ ГРУПП", днем їх подання на реєстрацію.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СМАРТ ЛАЙТ ГРУПП" витрати зі сплати судового збору у сумі 21 801,60 грн та 6000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Головним управлінням ДПС у Полтавській області подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції як таке, що ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Доводи апелянта обґрунтовані тим, що податковим органом прийнято рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, оскільки платником податку надано копії документів, які складені/оформлені із порушенням законодавства, та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу, за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку. Вказує, що судом не враховано наявність дискреційних повноважень ДПС України в частині вирішення питання щодо реєстрації податкових накладних.

Стверджує, що стягненні на користь позивача судові витрати на правову допомогу є неспівмірними зі складністю справи.

Позивачем надано відзив, в якому посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, просив залишити без задоволення апеляційну скаргу, а рішення суду першої інстанції - без змін. У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить суд апеляційної інстанції стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 грн.

На підставі положень п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ТОВ "СМАРТ ЛАЙТ ГРУПП" у визначеному законом порядку зареєстроване як юридична особа, як платник податків перебуває на обліку в ГУ ДПС у Полтавській області (ДПІ у м. Полтаві), є платником податку на додану вартість.

07.02.2023 між ТОВ "СМАРТ ЛАЙТ ГРУПП" (учасник) та Комунальним підприємством "Міськсвітло" Дніпровської міської ради (замовник) укладено договір про закупівлю №000043, відповідно до пункту 2.1 якого Учасник зобов`язується поставити Замовникові Товар на підставі Замовлення останнього та у відповідності до Специфікації, а Замовник зобов`язується прийняти поставлений Учасником Товар та оплатити його вартість у порядку і на умовах, погоджених Сторонами у цьому Договорі /а.с. 53-56/.

За умовами договору Учасник повинен поставити товар код ДК 021:2015-31530000-0 "Частини до світильників та освітлювального обладнання" (лампи в асортименті згідно специфікації) /п. 2.3 договору/.

Кількість товару, номенклатура, асортимент, ціна за одиницю товару встановлюється в Специфікації до Договору, видаткових накладних /п.2.4 Договору/.

Загальна очікувана ціна цього договору становить 6 483 789,60 грн з ПДВ /п. 3.1. Договору/.

У силу пунктів 5.1 та 5.2 розділу 5 "Порядок розрахунків" Договору розрахунки за отриманий товар проводиться шляхом оплати Замовником, після пред`явлення Учасником, накладної та інших розрахункових документів (рахунок-фактура, рахунок тощо). Розрахунки за поставлений товар здійснюється шляхом оплати у розмірі 100% від суми, зазначеної у розрахункових документах з відстрочкою платежу до 90 календарних днів після дати отримання товарів. Повний розрахунок проводиться Замовником в межах дії Договору, але не пізніше останнього робочого дня дії Договору.

27.11.2023 між Сторонами укладена додаткова угода №1, відповідно до якого було погоджено зменшення суми договору на 574 067,61 грн. Встановлено остаточну суму договору 5 909 721,99 грн з ПДВ. Інші умови договору залишені без змін. Специфікацію №1 викладено у новій редакції /а.с. 59, у т.ч. зі звороту/.

21.12.2023 між Сторонами укладена додаткова угода №2, за змістом якої погоджено продовження дію договору про закупівлю на строк до 31.03.2024, в обсязі, що не перевищує 20% від суми договору, а саме: на 1 181 099,23 грн. Затверджено специфікацію в розмірі 7 090 821,22 грн. Інші умови договору залишені без змін. Специфікацію №1 викладено у новій редакції /а.с. 60, у т.ч. зі звороту/.

Комунальне підприємством "Міськсвітло" Дніпровської міської ради направило ТОВ "СМАРТ ЛАЙТ ГРУПП" заявки на відвантаження товар згідно специфікації: від 17.02.2023, від 20.03.2023, від 06.06.2023, від 28.06.2023, від 20.07.2023, від 13.11.2023, від 03.01.2024 /а.с. 61-64, у т.ч. зі звороту/.

23.02.2023, 06.03.2023, 21.03.2023, 09.06.2023, 03.07.2023, 03.08.2023, 16.11.2023, 16.01.2024 позивач відвантажив КП "Міськсвітло" Дніпровської міської ради товари (лампи), про що склав видаткові накладні /а.с. 65 - зі звороту, а.с. 83 - зі звороту, а.с. 85 - зі звороту, а.с. 88 - зі звороту, а.с. 91, а.с. 94 - зі звороту, а.с. 97 - зі звороту, а.с. 100 - зі звороту, а.с. 103 - зі звороту/.

За фактом відвантаження товару позивач склав податкові накладні від 23.02.2023 №2 /а.с. 68/, від 23.02.2023 №1 /а.с. 69 - зі звороту/, від 06.03.2023 №14 /а.с. 71/, від 21.03.2023 №16 /а.с. 72 - зі звороту/, від 09.06.2023 №2 /а.с. 74/, від 03.07.2023 №1 /а.с. 75 - зі звороту/, від 03.08.2023 №1 /а.с. 77 - зі звороту/, від 16.11.2023 №1 /а.с. 78 - зі звороту/, від 16.01.2024 №1 /а.с. 80/.

Зазначені податкові накладні надіслані до ДПС України з метою їх реєстрації у ЄРПН, проте протягом операційного дня позивач отримав повідомлення про зупинення реєстрації податкових накладних з огляду на відповідність платника податку на додану вартість приписам пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку /а.с. 69, 70- зі звороту, 72, 73 - зі звороту, 75, 76, 78, 79 - зі звороту/. Позивачу запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної у податкових накладних, для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію / відмову у реєстрації.

12.04.2024 позивач надав комісії регіонального рівня пояснення разом з копіями документів щодо реєстрації податкових накладних у Реєстрі /а.с. 47-52/.

16.04.2024 Комісія ГУ ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ухвалила рішення №№ 10915409/38875234, 10915410/38875234, 10915411/38875234, 10915412/38875234, 10915413/38875234, 10915414/38875234, 10915415/38875234, 10915416/38875234, 10915417/38875234, якими відмовила у реєстрації в Реєстрі податкових накладних від 23.02.2023 №2, від 23.02.2023 №1, від 06.03.2023 №14, від 21.03.2023 №16, від 09.06.2023 №2, від 03.07.2023 №1, від 03.08.2023 №1, від 16.11.2023 №1, від 16.01.2024 №1 з підстав: надання платником податків копій документів, складених із порушенням законодавства /а.с. 18-26/.

У примітці до рішень зазначено, що товарно-транспортні накладні на відвантаження товару покупцю складені з порушенням наказу Міністерства транспорту України від 14.10.1997 №363 "Про затвердження Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні".

Скарги позивача на рішення комісії регіонального рівня залишені без задоволення рішеннями ДПС України від 29.04.2024 /а.с. 38-46/ .

Не погодившись з рішеннями комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації у Реєстрі податкових накладних, позивач оскаржив їх до суду.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуване рішення відповідача необґрунтоване, у зв`язку з чим підлягає скасуванню та належним способом захисту прав позивача є зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних вищевказану податкову накладну.

Даючи правову оцінку фактичним обставинам справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплату пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків і визначає заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу є Податковий кодекс України від 02.12.2010 року № 2755-VI (далі - ПК України).

Згідно з підпунктом "а" пункту 185.1 статті 185 ПК України об`єктом оподаткування є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу/орендарю.

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (пункт 188.1 статті 188 Податкового кодексу України).

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України (пункт 201.10 статті 201 ПК України).

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації в порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних" № 1246 від 29 грудня 2010 року (далі - Порядок № 1246), податкова накладна електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно із пунктом 12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності кваліфікованого електронного підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами: відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис, Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Колегія суддів зауважує, що законодавець встановлює перелік обов`язкової для фіксації в рамках квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної інформації. Без деталізації такого роду інформації відповідна квитанція не може вважатися належним чином оформленою. При цьому, квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної повинна фіксувати: 1) порядковий номер та дату складення податкової накладної; 2) конкретний критерій або ж критерії, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної; 3) пропозицію про надання платником податків пояснень та/або перелік конкретних документів, що є достатніми для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної.

Положеннями пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Так, зазначені норми податкового законодавства кореспондуються і з постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165, якою затвердженні порядки з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних: Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з пунктом 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Відповідно до пунктів 7, 8 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Відповідно до змісту пунктів 10, 11 Порядку № 1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації. У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Механізм прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначає Порядок прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений Наказом Міністерства фінансів України 12 грудня 2019 року № 520 (далі - Порядок № 520).

Пунктом 2 вказаного порядку встановлено, що прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу (пункт 3).

У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі (пункт 4).

Відповідно до пункту 5 Порядку № 520 перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", "Про електронні довірчі послуги" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку (пункт 7).

Відповідно до пункту 9 Порядку № 520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

За результатами розгляду поданих письмових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку:

або приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу, за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку;

або направляє повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та / або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (далі - Повідомлення), за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку з пропозицією щодо надання платником податку додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/ розрахунку коригування;

або приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі у разі надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства, та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу, за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Платник податку має право подати до контролюючого органу додаткові пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання Повідомлення.

Додаткові письмові пояснення та копії документів, зазначені в абзаці шостому цього пункту, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06 червня 2017 року № 557, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03 серпня 2017 року за № 959/30827 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 01 червня 2020 року № 261).

За результатами розгляду поданих додаткових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем їх отримання, приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Якщо платник податку не надав додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі протягом 5 робочих днів, що настають за днем граничного строку їх подання, визначеного абзацом шостим цього пункту.

Колегія суддів зазначає, що з копії квитанції судом встановлено, що у ній не зазначено вимог до платника податків в частині надання конкретних пояснень та документів з метою реєстрації податкової накладної в ЄРПН.

Наведене, на переконання суду, унеможливлює визначення платником порядку своїх дій, які він має вчинити з метою прийняття контролюючим органом позитивного рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування у ЄРПН.

Крім того, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що Порядок №1165 не передбачає можливості проведення контролюючим органом консультацій, листування з платником податку на етапі прийняття рішення про реєстрацію / відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН чи залучення платника податку до процесу прийняття цього рішення в інший спосіб. Тобто, у такому випадку платник податку фактично позбавлений можливості на участь у процесі прийняття суб`єктом владних повноважень відповідного рішення. Як наслідок, визначальне значення для дотримання законності цієї процедури і забезпечення прав платника податку під час її проведення має конкретизація контролюючим органом підстав для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН та зазначення у квитанції про зупинення чітких і зрозумілих вказівок такому платнику щодо того, які саме пояснення та копії документів має надати цей платник задля розгляду питання про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН.

Проте, у цій справі надіслані позивачу квитанції містили лише загальне посилання на наявність у нього права подати пояснення та копії документів без зазначення їх конкретного переліку.

З огляду на неконкретність вимог контролюючого органу щодо надання документів, позивач надав документи, які вважав достатніми для підтвердження спірних господарських операцій.

Позивач 12.04.2024 надав комісії регіонального рівня письмові пояснення щодо обставин складення податкових накладних разом з копіями первинних документів на підтвердження наявності підстав для їх складення, зокрема: договору про закупівлю від 07.02.2023 №000043 та додаткових угод від 27.11.2023 №1, від 21.12.2023 №2, заявок замовника, рахунків на оплату, актів приймання-передачі товару, видаткових накладних, товарно-транспортних накладних /а.с. 53-106/.

З наявних матеріалів справи вбачається, що первинні документи, оформлені позивачем в рамках господарських операцій, копії яких надані разом із поясненнями для прийняття рішення щодо реєстрації податкової накладної, складені у відповідності до вимог законодавства та є первинними документами, які засвідчують факт реального виконання позивачем та його контрагентом господарських зобов`язань згідно умов договору.

Клегія суддів зауважує, що надані позивачем комісії регіонального рівня документи у своїй сукупності підтверджено підставу складення податкових накладних - відвантаження товарів.

Стосовно доводів відповідача про невідповідність товарно-транспортних накладних на відвантаження товару покупцю вимогам наказу Міністерства транспорту України від 14.10.1997 №363 "Про затвердження Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні", суд враховує таке.

Товарно-транспортна накладна підтверджує факт надання послуг з перевезення товарів (якщо таке перевезення здійснюється на договірних умовах), документує рух матеріальних цінностей та є одним із доказів реальності здійснення господарської операції з постачання товарів.

Тому, у випадку здійснення господарських операцій саме з надання послуг щодо перевезення товарів, відсутність товарно-транспортної накладної дійсно може бути самостійною підставою вважати господарську операцією такою, що реально не відбулася.

Однак, у спірних відносинах господарські операції стосувались поставки товарів, а не надання послуг перевезення, внаслідок чого складення товарно-транспортних накладних з окремими недоліками не є достатньою та безумовною підставою для відмови у реєстрації податкових накладних у Реєстрі.

Суд враховує, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій контролюючого органу.

Аналогічна правова позиція неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема, у постановах від 23.10.2018 у справі №822/1817/18, від 21.05.2019 у справі №0940/1240/18, від 18.06.2020 у справі №824/245/19-а, від 13.12.2023 у справі №500/4191/22.

Верховний Суд у постанові від 07.12.2022 у справі №500/2237/20 дійшов висновку, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. Предметом розгляду в цій справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкової накладної, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 13.12.2023 у справі №500/4191/22.

Так само у пункті 82 постанови від 23.02.2023 у справі №420/9924/20 Верховний Суд звернув увагу на те, що в межах спірних відносин, що виникли між сторонами на стадії реєстрації податкових накладних, надання судами оцінки щодо товарності або безтоварності господарських операцій є передчасною подією. Такі обставини можуть бути встановлені контролюючим органом на підставі здійсненої належної перевірки, з прийняттям ППР, та в подальшому підтверджені судом.

Таким чином, приймаючи рішення з питань реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарської операцій платника податків на предмет їх реальності та не повинен надавати оцінку реальності здійснених господарських операцій.

Тож дослідження реальності (товарності) здійснення господарської операції, за результатами якої позивач склав вищезгадані податкові накладні, може бути саме предметом податкової перевірки, у ході якої контролюючий орган має право досліджувати первинні документи, встановлювати мету та зміст вчинення господарської операції, а також правомірність її відображення у податковому та бухгалтерському обліку платника податків.

Суд звертає увагу на те, що вищеописані податкові накладні складені позивачем за фактом відвантаження товарів, що відповідає приписам пункту 187.1 статті 187 ПК України.

Позивач разом з поясненнями від 12.04.2024 надав податковому органу копії первинних документів, що у своїй сукупності підтверджували наявність визначених законом підстав для складення податкових накладних (відвантаження товарів).

Із врахуванням вищевикладених обставин, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 16.04.2024 №№ 10915409/38875234, 10915410/38875234, 10915411/38875234, 10915412/38875234, 10915413/38875234, 10915414/38875234, 10915415/38875234, 10915416/38875234, 10915417/38875234, не є законними та обґрунтованими, а тому суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення позову шляхом визнання протиправними та скасування рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 23.02.2023 №2, від 23.02.2023 №1, від 06.03.2023 №14, від 21.03.2023 №16, від 09.06.2023 №2, від 03.07.2023 №1, від 03.08.2023 №1, від 16.11.2023 №1, від 16.01.2024 №1.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання Державної податкової служби України здійснити реєстрацію податкової накладної, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до п.п. 19, 20 Порядку № 1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день: 1) прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; 2) набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення суду). У разі надходження до ДПС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Аналіз вищевказаних норм законодавства вказує, що реєстрація податкових накладних належить до компетенції контролюючого органу.

Із урахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції зазначає, що в спірних правовідносинах задоволення позовної вимоги про зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати, подану позивачем податкову накладну, є дотриманням судом гарантій, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права, викладений в постановах Верховного Суду № 360/2460/20 від 03.11.2021 р., № 140/14282/20 від 17.05.2023 р., № 380/14551/23 від 18.04.2024 р.

З урахуванням того, що відмова у реєстрації податкової накладної визнана неправомірною, а інших підстав для відмови не вбачається, колегія суддів уважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що належним способом захисту, необхідним для поновлення прав позивача, є зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні від 23.02.2023 №2, від 23.02.2023 №1, від 06.03.2023 №14, від 21.03.2023 №16, від 09.06.2023 №2, від 03.07.2023 №1, від 03.08.2023 №1, від 16.11.2023 №1, від 16.01.2024 №1, які складені ТОВ "СМАРТ ЛАЙТ ГРУПП" датою їх фактичного подання на реєстрацію.

Щодо доводів апеляційної скарги представника Головного управління ДПС у Полтавській області про неспівмірність витрат на професійну правничу допомогу, у розмірі 6000 грн. на користь позивача, колегія суддів зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що представник позивача, адвокат Александрова Д.С. заявила до відшкодування витрати ТОВ "СМАРТ ЛАЙТ ГРУПП" на професійну правничу допомогу, що загалом оцінені нею у 18 000,00 грн.

Питання, що стосуються витрат на професійну правничу допомогу, регулюються статтею 134 КАС України, у силу положень якої за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Крім того, як визначено частиною дев`ятою статті 139 КАС України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Отже, документально підтверджені судові витрати належить компенсувати стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень, та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При цьому склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правничої допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21.03.2018 у справі №815/4300/17, від 04.08.2020 у справі №810/3213/16.

На підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу адвокатом у цій справі надані копії договору від 30.04.2024 №79 про надання правової допомоги, додаткової угоди від 01.05.2024 №1, акта приймання-передачі наданих послуг від 01.05.2024 №1, звіту про надання правової допомоги від 01.05.2024 №1, платіжної інструкції від 01.05.2024 №6105 /а.с. 106-109/.

В акті приймання-передачі наданих послуг від 01.05.2024 №1 та звіті про надання правової допомоги від 01.05.2024 №1 клієнт разом з адвокатом узгодили, що правова допомога полягала у підготовці позовної заяви про визнання протиправними та скасування дев`яти рішень про відмову у реєстрації податкових накладних (9 годин) - 18 000, 00 грн.

Позивачем заявлено до відшкодування витрати на правову допомогу в розмірі 18 000,00 грн, проте судом першої інстанції дана вимога задоволена частково та стягнуто на користь позивача 6000,00 грн. виходячи з критеріїв співмірності, обґрунтованості та доцільності таких витрат.

Колегія суддів погоджується з оцінкою судом першої інстанції наданих адвокатом послуг, та зазначає, що вартість наданих послуг - 6000,00 грн., у цій справі є значно завищеною, оскільки зміст позову фактично зводиться до викладення обставин справи та норм матеріального права, тоді як позиція сторони щодо заявлених вимог є незначною. Обсяг доказів, врахованих судом першої інстанції, якими підтверджувалась протиправність спірної вимоги також не є значним.

Колегія суддів зазначає, що дана справа є справою незначної складності, розглянута за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Практика судів адміністративною юрисдикції у подібних правовідносинах є численною. Заявлена позивачем сума гонорару є непропорційною до предмета спору та не має впливу на репутацію сторони, а тому не може бути відшкодована за рахунок бюджетних асигнувань відповідача в повному обсязі.

З огляду на викладене у сукупності, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, дійшов вірного висновку, що заявлений розмір витрат на оплату послуг адвоката є неспівмірним із складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Враховуючи викладене, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат та розумності їхнього розміру, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 6000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу на користь позивача.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України", від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України", від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України", від 30.03.2004 у справі "Меріт проти України" заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Обґрунтувань, які б спростовували висновки суду першої інстанції щодо співмірності погоджених до відшкодування судових витрат із обсягом виконаних адвокатом робіт апеляційна скарга не містить, так само як і не містить розрахунку суми витрат, які, за позицією відповідача, є належними до відшкодування, а зводяться фактично до цитування норм процесуального права, що регулюють спірні правовідносини. Суд апеляційної інстанції таких обставин також не встановив.

Відповідно до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з ч. 1 ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що при прийнятті рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 16.06.2025 у справі № 440/5280/24 суд дійшов правильних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Щодо заявлених представником позивача витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в розмірі 5000 грн., суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

На підтвердження факту понесення витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано до суду апеляційної інстанції договір про надання правової допомоги №76 від 08.03.2024, додаткову угоду № 40 від 15.08.2025, розрахунок №19/08 від 19.08.2025, звіт про надання правової допомоги № 40 від 19.08.2025, акт приймання - передачі наданих послуг №40 від 19.08.2025.

В акті приймання-передачі наданих послуг від 19.08.2025 №40 та звіті про надання правової допомоги від 19.08.2025 №40 клієнт разом з адвокатом узгодили, що правова допомога полягала у у складанні та направленні відзиву на апеляційну скаргу у адміністративній справі № 440/5280/24. Час надання правової допомоги становить 3 год. - 5000 грн.

Згідно з ч.ч. 6, 7 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Тобто законодавець визначив, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається саме на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами та при наявності зазначеного положення суд розглядає питання співмірності витрат.

Відповідач не скористався можливістю згідно ст. 134 КАС України довести неспівмірність заявлених вимог.

Між тим, виходячи з наданих представником позивача до суду апеляційної інстанції документів, колегія суддів вважає необґрунтованою суму витрат на професійну правничу допомогу, з огляду на наступне.

Колегія суддів звертає увагу, що написання відзиву на апеляційну скаргу та направлення відзиву до суду апеляційної інстанції є одна виконана за договором робота.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Такі ж критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04, п.269).

При вирішенні питання щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, надаючи оцінку співмірності заявленої до повернення позивачем суми коштів із критеріями, встановленими частиною п`ятою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, виходить, зокрема, із того, що ця справа відноситься до справ незначної складності. Ця справа не характеризується наявністю виключної правової проблеми, не стосується встановлення значного обсягу фактичних обставин справи, що потребувало б подання великої кількості письмових доказів та вжиття дій щодо їх збирання.

Оцінивши обставини цієї справи та надані позивачем докази у їх сукупності, колегія суддів враховуючи принципи обґрунтованості, співмірності і пропорційності судових витрат, дійшов висновку про необхідність зменшення витрат на професійну правничу допомогу в цій справі до 2000,00 грн.

В зв`язку з тим, що у спірних правовідносинах права позивача порушені прийняттям протиправного рішення Головним управлінням ДПС в Полтавській області в особі створеної нею Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, зважаючи на задоволення адміністративного позову, колегія судів вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2000,00 грн.

Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області - залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 16.06.2025 по справі № 440/5280/24 - залишити без змін.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області (ЄДРПОУ 44057192) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СМАРТ ЛАЙТ ГРУПП» (ЄДРПОУ 38875234) судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2000 (дві тисячі) грн.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя В.А. Калиновський Судді А.О. Бегунц В.Б. Русанова