Постанова від 17.06.2025 по справі 190/2899/24

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/5292/25 Справа № 190/2899/24 Суддя у 1-й інстанції - Фирса Ю. В. Суддя у 2-й інстанції - Гапонов А. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2025 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд у складі:

головуючого-судді Гапонова А.В.

суддів Новікової Г.В., Никифоряка Л.П.

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи у м. Дніпро цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

- за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Мунтяну Ігор Іванович,

на рішення П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 25 лютого 2025 року,-

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

25.12.2024 року ТОВ «Коллект Центр» звернулись до П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, вказуючи, що 21 травня 2021 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 2768368, відповідно до якого кредитодавець надав позичальнику грошові кошти у розмірі 7000 грн, а позичальник зобов`язався повернути використану суму у строк до 20.06.2021 року та сплатити відсотки за користування кредитними коштами за умовами договору, який вчинений у електронній формі. 29.11.2021 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Вердикт Капітал» був укладений договір факторингу № 29-11-102, відповідно до якого ТОВ «Мілоан» відступило ТОВ «Вердикт Капітал» право вимоги до позичальників, у тому числі за договором про споживчий кредит № 2768368 від 21.05.2021 року, що укладений між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 .. У свою чергу, ТОВ «Вердикт Капітал» відступило право грошової вимоги до боржників ТОВ «Коллект Центр» відповідно до договору відступлення права вимоги № 10-03/2023/01 від 10.03.2023 року, у тому числі до ОСОБА_1 .. Таким чином ТОВ «Коллект Центр» наділене правом грошової вимоги до відповідача.

Всупереч умовам договору, відповідач свої зобов`язання належним чином не виконав, в результаті чого утворилась заборгованість за тілом кредиту - 4668 грн, заборгованість за відсотками 28436,50 грн, заборгованість з комісії - 570 грн.. Загальна сума заборгованості складає 33674,50 грн., яку просять стягнути з відповідача в примусовому порядку. Крім того просять стягнути з відповідача 3028 грн. сплаченого судового збору та 9000 грн. витрат на правову допомогу.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ СУДОВОГО РІШЕННЯ

Рішенням П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 25 лютого 2025 року позов товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» 20422 (двадцять тисяч чотириста двадцять дві) грн. 50 коп.заборгованості за договором позики №2768368 від 21 травня 2021 року, з яких заборгованість за тілом кредиту - 4668 грн, заборгованість за відсотками 15754,50 грн, витрати на правову допомогу в сумі6000 грн. (шість тисяч гривень)та сплачений судовий збір у сумі1836 (одну тисячу вісімсот тридцять шість) грн. 38 коп.

В іншій частині заявлених вимог відмовлено.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИМОГ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

24.03.2025 року від ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Мунтяну Ігор Іванович надійшла апеляційна скарга, в якій ставиться вимога про скасування рішення П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 25лютого 2025рокута винесення нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтуванні апеляційної скарги зазначено, що судом першої інстанції при винесенні рішення не було враховано, що договір про споживчий кредит №2768368 від 21.05.2021 року було два рази відступлено прав вимоги.

З наявних в матеріалів справи документів вбачається різні суми за різні періоди заборгованості за договором про споживчий кредит №2768368 від 21.05.2021 року.

Відсотки які нараховувались апелянту є великими та не відповідають умовам договору.

АРГУМЕНТИ ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

13.05.2025 року від товариства зобмеженою відповідальністю«Коллект Центр»надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить суд, в задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 25 лютого 2025 року відмовити в повному обсязі, залишити рішення П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 25 лютого 2025 року без змін.

ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

Відповідно до ч.1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи у порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Відповідно до ч. 3 цієї статті розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Зважаючи на те, що дана справа є малозначною, ціна позову складає 33 674,50 грн., що менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розгляд апеляційної скарги здійснюється без повідомлення сторін.

Відповідно до ч.1 ст.367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ч.4 ст.367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги в межах апеляційного оскарження, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено.

21.05.2021 року ОСОБА_1 уклав договір про споживчий кредит № 2768368 з ТОВ «Мілоан» та отримав кредит у сумі 7000 грн строком на 30 днів, тобто до 20.06.2021 року. За умовами підписаного відповідачем і ТОВ «Мілоан» договору про споживчий кредит за користування кредитним коштами позичальник зобов`язався сплатити комісію у розмірі 770 гривень, яка нараховується за ставкою 11 відсотків від суми кредиту одноразово, проценти за користування кредитом 2625 гривень, які нараховуються за ставкою 1,25 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Тип процентної ставки - фіксована. У разі прострочення позичальником зобов`язань зі сплати заборгованості, кредитодавець має право нарахувати проценти. Приймаючи пропозицію про укладення цього кредитного договору позичальник також погоджується з усіма додатками та невід`ємними частинами договору (у т.ч. правилами, паспортом споживчого кредиту та графіком платежів). Цей кредитний договір укладається в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства/а.с. 5-11, 15-16/.

Кредитний договір укладений сторонами дистанційно шляхом пропозиції ОСОБА_1 укласти цей договір (анкета-заява №2768368) від 21 травня 2021 року і прийняття пропозиції ТОВ «Міліон»/а.с.10-11/.

ОСОБА_1 підписав кредитний договір електронним підписом (одноразовим ідентифікатором) Z79540 направлений товариством на номер телефону відповідача зазначеного ним у Анкеті-заяв і(а.с.15 на звороті).

Кредитні кошти надаються позичальнику шляхом переказу на картковий рахунок (пункт 2.1 кредитного договору).

За змістом пункту 2.2.1 кредитного договору позичальник сплачує кредитодавцю комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у розмірах, зазначених в п. 1.5.1-1.5.2 договору, в термін (дату) вказаний в п. 1.4. У випадку якщо позичальник продовжує строк кредитування, вказаний в п. 1.3 договору, він додатково має сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту, проценти за ставкою, визначеною п. 1.5.2, або проценти за стандартною (базовою) ставкою, визначеною п. 1.6 договору, в сумі та на умовах, визначених п. 2.3 договору.

Нарахування кредитодавцем процентів за користування кредитом здійснюється з дати наступної за днем надання кредиту по дату завершення кредитування строку (з урахуванням можливих пролонгацій) на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування, з урахуванням особливостей, передбачених п. 2.2.3 договору (пункт 2.2.2 кредитного договору).

Із положень пункту 2.3.1.1 кредитного договору слідує, що позичальник має право неодноразово продовжувати строк кредитування, за умови, що кредитодавцем надана така можливість позичальнику відповідно до розділу 6 Правил надання фінансових кредитів (послуг) товариством (далі Правила), що розміщені на веб-сайті Товариства milioan.ua. Для продовження строку кредитування за цим пунктом позичальник має вчинити дії, передбачені розділом 6 Правил, у тому числі сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту та певну частку заборгованості по кредиту.

Відповідно до пункту 2.3.1.2 кредитного договору позичальник може збільшити строк кредитування на 1 (один) день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз, коли позичальник продовжує користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. У випадку, якщо внаслідок чергового продовження строку кредитування позичальником у спосіб, вказаний цим пунктом, загальний період пролонгації на стандартних (базових) умовах перевищить 60 днів, таке продовження здійснюється на кількість днів, що залишилась до досягнення загальним строком пролонгації на стандартних (базових) умовах 60 днів. Користування кредитними коштами припиняється, якщо у позичальника відсутня заборгованість перед кредитодавцем за кредитом (тілом кредиту). Якщо позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на стандартних (базових) умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду, на який продовжено строк кредитування, нараховуються за стандартною (базовою) ставкою, наведеною в пункті 1.6 цього Договору. У випадку, якщо позичальник протягом періоду, на який продовжено строк кредитування (пролонгації) на стандартних (базових) умовах вчинить дії для продовження строку кредитування на пільгових умовах, такі дії зупиняють строк пролонгації на стандартних (базових) умовах до моменту спливу строку пролонгації на пільгових умовах.

Додатком № 1 до договору про споживчий кредит № 2768368 від 21 травня 2021 року, визначено графік платежів за вказаним договором, відповідно до якого заборгованість мала бути сплачена 20.06.2021 року в розмірі 10395 грн з яких: 7000 грн - сума кредиту, 2625 грн - проценти за користування кредитом, 770 грн - комісія (а.с.9 зворот).

21 травня 2021 року ТОВ «Міліон» перерахувало на картковий рахунок ОСОБА_1 7000 грн кредитних коштів (а.с.16).

Натомість, останній в установлений кредитним договором строк не повернув грошові кошти в повному обсязі, не сплатив проценти за користування ними.

Станом на 10.03.2023 року року розмір заборгованості за кредитним договором склав 33674,50 грн., з яких заборгованість за тілом кредиту - 4668 грн, заборгованість за відсотками 28436,50 грн, заборгованість з комісії - 570 грн./а.с.20/.

29 листопада 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Міліон» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» укладено договір факторингу № 29-11-102, відповідно до умов якого ТОВ «Міліон» відступило ТОВ «Вердикт Капітал» право вимоги до позичальників, у тому числі і за договором про споживчий кредит №2768368 від 21 травня 2021 року, що укладений між ТОВ «Міліон» та ОСОБА_1 /а.с.21-23/.

У подальшому, Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» відступило право вимоги до позичальників Товариству з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" відповідно до Договору відступлення права вимоги N 10-01/2023 від 10 березня 2023 року, у тому числі і за договором про споживчий кредит №2768368 від 21 травня 2021 року, що укладений між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_2 /а. с. 27-29/.

Пунктом 5.4. договору про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги N 10-01/2023 від 10 березня 2023 року передбачено, що до Нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, зокрема, Новий кредитор має право здійснювати нарахування та стягнення процентів та/чи процентів за прострочення виконання грошового зобов`язання (відповідно дост. 625 ЦК України) за договорами позики (кредитними договорами) (в тому числі за періоди, що передували відступленню прав вимоги, якщо такі нарахування не були здійснені Первісним кредитором) за умови дотримання вимог чинного законодавства України, нарахування та стягнення штрафних санкцій за порушення Боржниками грошових зобов`язань, нарахування будь-яких платежів і комісій, а також право вимагати у боржників відшкодування збитків, завданих неналежним виконанням грошових зобов`язань, відповідно до законодавства та умов договорів позики (кредитних договорів).

10 січня 2023 року між ТОВ "Вердикт Капітал" та ТОВ "Коллект Центр" було підписано акт прийому-передачі реєстру боржників за договором N 10-01/2023 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 10 січня 2023 року (а.с. 27 зворот).

Відповідно до реєстру боржників до договору N 10-01/2023 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 10 січня 2023 року ТОВ "Вердикт Капітал" відступило, а ТОВ "Коллект Центр" набуло право грошової вимоги до боржника ОСОБА_1 за договором №2768368 від 21 травня 2021 року 33674,50 грн., з яких заборгованість за тілом кредиту - 4668 грн, заборгованість за відсотками 28436,50 грн, заборгованість з комісії - 570 грн./а.с.35/.

Так, судом встановлено, що 21 травня 2021 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит №2768368, який підписано одноразовим ідентифікатором.

Встановивши, що без отримання смс-повідомлення, без здійснення входу на вебсайт товариства за допомогою логіна і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений, суд вважає, що укладення кредитного договору у запропонованій формі відповідало внутрішній волі відповідача, цей правочин відповідно доЗакону України "Про електронну комерцію"вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Підписавши вказаний договір, відповідач погодився з умовами договору та правилами надання споживчого кредиту від ТОВ «Мілоан».

Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у постанові від 12.01.2021 у справі N 524/5556/19, до аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 09 вересня 2020 року у справі N 732/670/19 (провадження N 61-7203св20).

Зазначений договір є чинним та підлягає виконанню сторонами.

Тобто, відповідач ОСОБА_1 несе відповідальність за неналежне виконання зобов`язання за кредитним договором перед новим кредитором ТОВ «Коллект центр» у тому ж обсязі, що і перед первісними кредиторами.

Таким чином, судом установлено, що між відповідачем та Первісним кредитором укладено у належній формі договір кредиту, Первісним кредитором виконані умови договору кредиту належним чином, надано відповідачеві кредитні кошти. Право вимоги за договором перейшло до позивача внаслідок заміни кредитора. Відповідачем не надано належних та допустимих доказів повернення ним у повному обсязі отриманих у кредит коштів у повному обсязі зі сплатою відсотків за користування кредитом, у межах визначеного сторонами строку кредитування як Первісному кредиторові, так і новим кредиторам. Відповідачем не надано доказів сплати заборгованості. З огляду на викладене, суд приходить висновку про те, що відповідач не виконав зобов`язання за договором про надання споживчого кредиту, а тому з нього на користь позивача, як правонаступника кредитора у зобов`язанні слід стягнути заборгованість за основним зобов`язанням в розмірі 4668 грн..

Що стосується вимог про стягнення відсотків за користування кредитом, суд зазначає таке.

Визначаючи розмір заборгованості за процентами за Кредитним договором суд перевірив розрахунок заборгованості, наданий позивачем та отриманий від первісного кредитора умовам самого Кредитного договору з огляду на узгоджений сторонами порядок нарахування процентів та їх розмір, строк, протягом якого таке нарахування проведене.

У пунктах 1.3, 1.4 вказаного договору зазначено, що кредит надається строком на 30 днів з 21.05.2021 року (строк кредитування); термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом (дата платежу) 20.06.2021 року.

Пунктом 2.3 договору визначено умови щодо пролонгації строку кредитування, зокрема пункт 2.3.1.2 передбачає пролонгацію на стандартних (базових) умовах коли позичальник продовжує користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але на строк не більше 60 днів. При цьому у період такої пролонгації проценти за користування кредитом нараховуються за стандартною (базовою) ставкою, наведеною у пункті 1.6 цього договору.

Тобто, за умовами договору №2768368 від 21 травня 2021 року протягом 30 днів нараховуються передбачені пунктом 1.5.2 договору проценти за ставкою 1.25 відсотків відповідно, за наступні 60 днів (у випадку пролонгації) передбачені пунктом 1.6 договору за ставкою 5,0 відсотків.

При цьому умовами договору не передбачено пролонгації строку кредитування більше, ніж на 60 днів, а отже, не передбачено і нарахування процентів за користування кредитом поза межами цього строку.

Доказів, які свідчать про подальше узгодження сторонами істотних умов кредитування, матеріали справи не містять.

При перевірці розміру відсотків, заявлених позивачем до стягнення суд ураховує умови Кредитного договору, узгоджені відповідачем у частині строку та порядку нарахування відсотків, складові показники, факт продовження строку дії договору відповідачем, принцип арифметичної вірності та послідовності, а отже приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача відсотків у розмірі 1574,50 грн.( 4668 х 30 х 1,25%) + (4668 х 60 х 5%).

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості по комісії в розмірі 550 грн, суд дійшов наступного висновку.

Стягнення із відповідача комісії за обслуговування кредитної заборгованості, а саме за дії, які банк здійснює на власну користь (електронне інформування (нагадування) про здійснення щомісячних платежів по кредиту та процентах, надання інформації щодо стану заборгованості через дистанційні системи обслуговування, інформування позичальника про виникнення простроченої заборгованості консультування позичальника (як усне, так і письмове) щодо погашення заборгованості, своєчасності сплати платежів тощо), або за дії, які позичальник здійснює на користь банку, чи за дії, що їх вчиняє банк або позичальник з метою встановлення, зміни, припинення правовідносин, протиріч ст. 55 Закону України "Про банки і банківську діяльність".

Інакше кажучи, банк неповноважний стягувати з позичальника плату (комісію) за управління кредитом, адже такі дії не становлять банківську послугу, яку замовив позичальник (або супровідну до неї), а є наслідком реалізації прав та обов`язків банку за кредитним договором і відповідають економічним потребам лише самого банку.

За викладених обставин суд дійшов висновку про відмову у задоволені позову в цій частині.

Відтак, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за договором про споживчий кредит № 2768368 від 21 травня 2021 року в загальній сумі 20422,50 грн., що складається 4668 грн. заборгованість за тілом кредиту та 15754,50 грн заборгованість за відсотками.

Щодо тверджень відповідача, що він відноситься до осіб які захищеніЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», тому звільняється від нарахування відсотків за користування кредитом, звільняється від сплати штрафів/пені,суд зазначає наступне.

Відповідно доЗУ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей"(ч.15 ст.14) військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на весь час їх призову, штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються.

Однак, відповідач ОСОБА_1 був мобілізований 09.10.2021 року, тобто з цієї дати він має право на таку пільгу, однак, відсотки, які підлягають стягненню з відповідча нараховані до 09.10.2021 року.

З такими висновками погоджується й колегія суддів апеляційного суду, оскільки ці висновки ґрунтуються на ретельному аналізу доказів, що є у матеріалах цивільної справи.

Згідно з абз. 1 ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до частини 1статті 512 ЦК Україникредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно ізст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Вказана заборгованість підтверджується доданими до позовної заяви розрахунками заборгованості та розрахунком проведеним судом першої інстанції, відповідно до погоджених умов договору, та є чинною та такою, що не спростована відповідачем.

Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справі "Проніна проти України", N 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

Судом першої інстанції на основі об`єктивної оцінки наданих сторонами доказів повно встановлено фактичні обставини справи та правильно застосовано норми матеріального права.

Недоліків, які призводять до порушення основних принципів цивільного процесуального судочинства та охоронюваних законом прав та інтересів осіб, які беруть участь у справі, та впливають на суть ухваленого рішення під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції не встановлено.

Згідно з ч.1 ст.375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ухвалене судом рішення відповідає вимогам ст. 263 ЦПК України, підстав для його скасування за доводами апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 ,в інтересахякого дієадвокат МунтянуІгор Івановичзалишити без задоволення.

Рішення П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 25лютого 2025рокузалишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття таоскарженню в касаційному порядку не підлягає крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 ст. 389 ЦПК України.

Судді: